CC BY
14
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
УДК: 616.12-005.4-002-008.33 Кудря 1.П.
ВЗАЕМОЗВ'ЯЗОК ВМ1СТУ МАРКЕР1В ЗАПАЛЕННЯ ТА ДОБОВИХ КОЛИВАНЬ АРТЕР1АЛЬНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ В ПОЕДНАНН1 З ППЕРТОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ
ВДНЗУ "УкраТнська медична стоматологiчна академiя", м. Полтава
Метою досл{дження було визначення взаемозв язку м1ж вмжтом прозапальних та протизапаль-них циток1н1в, хротчною серцевою недостатнгстю та добовими коливаннями артер{ального тиску у хворих на 1шем1чну хворобу серця в поеднаннг з ггпертонгчною хворобою. Досл{джено 35 хворих з вище згаданою патолог{ею. Проводили цшодобове монторування електрокардюграми та артер{ального тиску, досл{джували прозапальн та протизапальн цитокти. Зг{дно отри-маних результат1в у хворих на гшемгчну хворобу серця в поеднаннг з ггпертонгчною хворобою спостеркаеться взаемозв'язок м1ж маркерами запального процесу - пряма залежтсть м1ж про-запальними (ттерлейкт-1р, -6, -8) та протизапальним цитоктами (1нтерлейц1н-10), зворотня м1ж р{внем С-реактивного бшка { фактором некрозу пухлин-альфа. Установлено тдвищення р{-вня ттерлейкту-6 у хворих на гшемгчну хворобу серця в поеднаннг з ггпертонгчною хворобою, ускладнених хротчною серцевою недостатнгстю 11-А, 11-Б стадгй за М.Д. Стражеском, В.Х. Ва-силенком та Ш-ГУ функцюнальним класом за НУНА. Визначено достов{рний кореляцшний зв'я-зок м1ж ттерлейктами-1в, -6, -10 та добовими коливаннями артериального тиску у хворих на гшемгчну хворобу серця в поеднаннг з ггпертонгчною хворобою
Ключов1 слова: 1шем1чна хвороба серця, ппертожчна хвороба, цитоши.
Робота е фрагментом планово!' науково-дослщноТ роботи кафедри внутр1шньоТ медицини № 1 ВДНЗУ "УМСА" на тему «Значення прозапальних, проаритм1чних, дисметабол1чних фактор1в для ускладненого переб1гу ппертожчноТ хвороби, 1шем1чноТ хвороби серця: д1агностика, лкування» (№ державно' реестрацп 010би003238).
Вступ
Запальний процес в^грае важливу роль у naToreHe3i ^eMi4H0'i хвороби серця (1ХС) та п-пертошчноТ хвороби (ГХ) [1, 11, 13]. В Тх 0CH0Bi лежить атеросклеротичне ушкодження судин, що дозволяе розглядати атеросклероз як свое-рщну форму хрошчного запального процесу [1, 8, 10 ]. Хрошчна серцева недостатнють (ХСН) залишаеться важким i прогностично несприят-ливим ускладненням захворювань серцево-судинноТ системи i, зокрема, 1ХС та ГХ, що зни-жуе якють життя i зумовлюе високу смеpтнiсть та швалщизацш населення [2, 3, 6, 9]. Важлива роль в розвитку ХСН поряд з актива^ею ренш-анпотензин-альдостероновоТ i симпатоадрена-ловоТ систем надаеться запальнш pеaкцiТ [4, 7]. Останшм часом клiнiчне значення вивчення зв'язку мapкеpiв запалення (прозапальних та протизапальних цитоюшв), ХСН та добового ко-ливання apтеpiaльного тиску (АТ) у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ е актуальною проблемою кардюлош, тому що надае можливють по-новому пiдiйти до прогнозування ускладнень i нaслiдкiв атеросклеротичного процесу.
Мета дослвдження
Визначення взаемозв'язку мiж вмiстом прозапальних та протизапальних цитоюшв, ХСН та добовими коливаннями АТ у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ.
Матерiали та методи дослвдження
До дослщження включено 35 хворих на 1ХС в поeднaннi з ГХ. Хвоpi були pозподiленi наступ-ним чином: 26 (74,3 %) хворих мали стабтьну стенокapдiю напруження, в тому чи^ 12 (34,3 %) - II ФК, 14 (40 %) - Ill ФК; 9 (25,7 %) - у ви-глядi кapдiосклеpозу атеросклеротичного з сер-
цевою недостатнютю, в тому чи^ 6 (17,1 %) - у поеднанш з порушенням ритму. Супутня ГХ II ст. була у 20 (57,1 %), ГХ III ст., постшфарктний кардiосклероз - у 15 (42,9 %). У 13 (37,1 %) хворих визначили порушення ритму i провiдностi серця, в тому чи^ пароксизмальну фiбриляцiю передсердь - у 5 (14,3 %), поодиноку монотопну надшлуночкову - у 2 (5,7 %) i шлуночкову екст-расистолп - в 1 (2,8 %), шлуночкову б^емшш - в 3 (8,6 %), поеднання полтопноТ' надшлуночковоТ i шлуночковоТ екстрасистоли - у 2 (5,7 %). ХСН визначали за критерiями та класифiкацiею Укра-Тнського наукового товариства кардюлопв (2007): у 20 (57,1 %) хворих спостерiгалася ХСН I ст. за М.Д. Стражеском, В.Х. Василенком, II ФК за NYHA, у 12 (34,3 %) - СН II А ст., III ФК; у 3 (8,6 %) - СН II-Б ст., IV ФК, Вк дослщжених -61,63±1,26; 7,83; 59,06-64,19 (M±SEM; SD; 95% d ), максимум - 72, мiнiмум - 44 роки. Ктькють чоловiкiв, що взяли участь в обстеженш - 27 (77,1 %), жiнок - 8 (22,9 %).
Дiагноз !ХС, ГХ, ХСН верифiкували вщповщ-но до рекомендацш бвропейського кардюлопч-ного товариства з дiагностики та лкування сте-нокардiТ (2006), з лкування артерiальноТ ппер-тензiТ (2007 р.), бвропейського товариства ппер-тензiТ та вщповщно до стандартiв надання до-помоги кардiологiчним хворим за наказом № 436 Мшютерства охорони здоров'я УкраТни вiд 03.07.2006 р.
Хворим проводили цшодобове мошторування електрокардiограми та АТ за допомогою амбулаторного монiторування за системою "Кардио-техника 4000АТ", «Кардиотехника 04-АД-3» ("ИНКАРТ", Росiя) з реестра^ею трьох модифн кованих вiдведень, близьких до V4, V6 та Y.
Дослщжували маркери запалення - прозапальш та протизапальш штерлейкши-1р, -6, -8, -10 (Ш-1р, Ш-6, Ш-8, IЛ-10, фактор некрозу пухлин-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
альфа (ФНП-а), С-реактивний бiлок (СРБ) лю-дини в сироватц KpoBi твердофазним iмунофе-рментним методом, за допомогою набору реа-гентiв: ProCon IL-1p (С.-Петербург) для Ш-1р, ProCon IL-6 (С.-Петербург) для 1Л-6, «ИЛ-8 -ИФА - БЕСТ» (Новосибiрськ) для 1Л-8, ProCon IL-10 (С.-Петербург) для 1Л-10, hsCRP ELISA (США) для СРБ, ProCon TNFa (С.-Петербург) для ФНП-а.
Статистичний аналiз отриманих результатiв охоплював непараметричнi методи - тест MannWhitney U (MW) для двох незалежних вибiрок варiабельностей, хi-квадрат тест [11], точний метод Фшера (за програмою Statistica for Windows Release 13.00, SPSS Inc., 1989-2004). Нормальнють розподту варiацiй перевiряли за W тестом Shapiro-Wilks. Вивчали корелятивний зв'язок мiж факторами за даними параметрично-го (за Pearson) та непараметричного (за Spearman) кореляцiйного аналiзу (за програмою "SPSS for Windows Release 13.00", SPSS Inc., 1989-2004).
Результати та ix обговорення
У хворих на 1ХС в поeднаннi з ГХ за даними параметричного i непараметричного кореляцш-ного аналiзу визначено середнш прямий коре-ляцiйний зв'язок мiж рiвнями Ш-1В, пкг/мл (непа-
Р1вень 1Л-6 у хворих на 1ХС в поеднанн1 з ГХ зал!
раметричний за Psw=0,0001) та 10, пг/мл (пара-метричний за Psw=0,0001) - r =0,716, Pr =0,001, R=0,639, PR=0,0001, де r - кореля^я за Прсо-ном, Pr - Р - достовiрнiсть кореляци за пгрсо-ном, Psw - визначення типу розподту варiабе-льносп за тестом Shapiro-Wilk); середнiй прямий кореляцшний зв'язок мiж рiвнями 1Л-8, пг/мл (не-параметричний за Psw=0,0001) та 1Л-6, пкг/мл (непараметричний за Psw=0,0001) - r =0,354, Pr =0,037, R=0,434, PR=0,009. Непараметричним кореляцшним аналiзом встановлено середнiй зворотнiй кореляцшний зв'язок мiж рiвнями СРБ, мл/л (параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,102) та ФНП-а, пкг/мл (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) R=-0,354, PR=0,038; середнш прямий кореляцшний зв'язок мiж рiвенями 1Л-1р, пкг/мл (непараметричний за Psw=0,0001) та ФНП-а, пкг/мл (непараметричний за Psw=0,0001) - R=0,498, PR=0,0002; середнш прямий кореляцшний зв'язок мiж рiвенями 1Л-10, пг/мл (непараметричний за Psw=0,0001) та ФНП-а, пкг/мл (непараметричний за Psw=0,0001) - R=0,410, PR=0,014.
Значне пiдвищення рiвня 1Л-6 було характер-ним для хворих |ХС в поeднаннi з ГХ, ускладне-них ХСН ll-А та 11-Б стадiй за М.Д. Стражеском, В.Х. Василенком (табл. 1).
Таблиця 1
eid вираженост'1 стад'ИХСН (M±SEM; SD; 95% CI; Med; Q)
Показник рiвня цитоюну Хвс^ на 1ХС у поеднанш з ГХ залежно вщ вираженост стадп ХСН за М.Д. Стражеском, В.Х. Василенком
1 (n = 20) ll-А, ll-Б (n = 15)
Ытерлейкш-6, пкг/мл 3,2±1,27; 5,69; (0,53 - 5,87); 0; (0-4); непараметричний за Psw=0,0001 ; PMW=0,043 12,2±3,63; 14,05; (4,42 - 19,98); 9; (0-30); непараметричний за Psw=0,003
Прим1тки: М - середня, SEM - стандартна похибка; SD - стандартне вiдхилення, 95% Cl - 95% doeip4i iнтервали для сере-дньо); Меd - медiана; Q - нижнi та верхнi квартилi, Psw - визначення типу розподлу варiабельностi за тестом Shapiro-Wilk, PMW- рiзниця мiж групами хворих на IXC в поеднаннi з ГХ вiд стадп хСн за даними непараметричного тесту Mann-Whitney (MW) для двох незалежних вибiрок варiабельностей.
У хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ та наявню- спостер^алося пщвищення рiвня 1Л-6 (табл. 2). тю ХСН III-IV функцюнального класу за NYHA
Таблиця 2
Залежнсть мiж рiвнем iнтерлейкiну-6 та ХСН за функцональним класом
за NYHA у хворих на 1ХС в поеднаннi з ГХ
Групи дослщжених залежно вщ ХСН за ФК за NYHA Piвень ште элейкiну-6, пкг/мл
норма (n = 24) понад норму (n = 11)
ll (n=20) 17 (*89,5%, **70,8%, ***48,6%) 2 (*10,5%, **18,2%, ***5,7%)
lll-lV (n=15) 7 (*43,8%, **29,2%, ***20%) 9 (*56,3%, **81,8%, ***25,7%)
Примiтки: * - в'дсоток вiд шькюноГ характеристики вираженост'1 ХСН за функ^ональним класом за NYHA (за рядком), ** -вiдсоток вiд юльюсно)'характеристики хворих залежно вiд рiвня 1Л-6 (за колонкою), *** - вiдсоток вiд юльюсно)' су-мацйно)'характеристики залежнот мiж вираженстю ХСН за функц^ональним класом за NYHA та рiвнем 1Л-6.
Значимють рiзницi мiж ХСН за функцюналь- асо^аци лшшного через лшшне, точним мето-ним класом за NYHA та рiвнем 1Л-6 за даними Хi дом Фшера (табл. 3). - квадрата ^рсона, вщношення вiрогiдностей,
Таблиця 3
Данi про значимють рiзницi мiжХСН за функцональним класом за NYHA та рiвенем нтерлейкну-6 за даними Хi - квадрат тестами
Показники Значення df Значимють (двобiчна) ДостовГршсть за точним методом Фшера (двобiчна)
Хнквадрат за Пiрсоном 8,426 1 0,004
Вiдношення вiрогiдностей 8,857 1 0,003
Спадкоемнють корекцп 6,438 1 0,011
Точний тест Фiшера 0,009
Асо^а^я лГнГйного через лiнiйне 8,185 1 0,004
У хворих на 1ХС в поеднанн з ГХ визначили залежнють мiж 1Л-6 та САТ параметричним i не-
параметрични кореляцшним аналiзом: середнш прямий кореляцшний зв'язок мiж рiвнем 1Л-6, пкг/мл (непараметричний за Psw=0,0001) та ма-
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
ксимальний САТ удень, мм рт. ст. (параметрич-ний за Psw=0,713) - r =0,457, Pr =0,033, R=0,457, PR=0,033; середнiй прямий кореляцiйний зв'язок мГж рiвнем 1Л-6, пкг/мл (непараметричний за Psw=0,0001) та мшГмальний САТ удень, мм рт. ст. (параметричний за Psw=0,704) - r =0,455, Pr =0,033, R=0,442, PR=0,039. За даними парамет-ричного кореляцшного аналiзу вiдмiчаеться прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) мГж рiвнем 1Л-6, пкг/мл (непараметричний за Psw=0,0001) та максимальним САТ уночГ,
Кореляцшний
мм рт. ст. (параметричний за Psw=0,450) -r=0,496, Pr=0,019. Непараметричним кореляцш-ним аналГзом установлено прямий кореляцГйний зв'язок (середня сила зв'язку) мГж рГвнем 1л-10, пг/мл (непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001) i середнГм САТ уночГ, мм рт. ст. (параметричний за Psw=0,588) - R=0,457, PR=0,019.
СпостерГгаеться достовГрна залежнГсть мГж цитокГнами та САТ у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ (табл. 4).
Таблиця 4
'язок м'ж цитоюнами та САТ у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ
КореляцГя мГж такими показниками r Pr R PR
Piвень Ш-1р, пкг/мл (непараметричний за Psw=0,0001) та мшГмальний САТ удень, мм рт. ст. (параметричний за Psw=0,704) 0,517 0,014 0,498 0,018
Piвень 1Л-10, пг/мл (непараметричний за Psw=0,0001) та мшГмальний САТ удень, мм рт. ст. (параметричний за Psw=0,704) 0,513 0,015 0,529 0,011
Piвень 1Л-10, пг/мл (непараметричний за Psw=0,0001) та мшГмальний ДАТ удень, мм рт. ст. (параметричний за Psw=0,390) 0,510 0,014 0,434 0,022
Примiтки: r - кореля^я за Пiрсоном, Pr - P-достовiрнiсть кореляцц' за Пiрсоном, R - кореля^я за Cпiрменом, PR - Р-
достовiрнiсть кореляцп за Cпiрменом, Psw - визначення типу розподлу варiабельностей за тестом Shapiro-Wilk.
Параметричним та непараметричним коре-ляцшним аналiзом визначено прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) мiж рiвнем 1Л-1р i м^мальним САТ удень; прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) мiж рiвнем 1Л-10 та м^мальним САТ удень; прямий кореляцшний зв'язок (середня сила зв'язку) мiж рiв-нем 1Л-10 i мiнiмальним ДАТ удень.
За нашими даними у хворих на 1ХС в поед-нання з ГХ, ускладнених ХСН, в^^чаеться пщ-вищений 1Л-6, що пiдтверджуеться iншими л^е-ратурними даними [4, 7], що пов'язано з актива-цiею системи прозапальних цитоюшв, з iндукцiею молекул мiжклiтинноl адгезп та хемокiнiв, бтмв гостроТ фази запалення. Мiж тим, е дат, що ак-тива^я iмунозапальних процесiв i експресiя ци-токiнiв також може бути обумовлена пперактив-нiстю симпатоадреналовоТ систем [4, 7].
В результат нашого дослщження у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ виявлена достовiрна коре-ляцiя мiж 1Л-1р, -6, -10 i значеннями добового коливання АТ, що пiдтверджуе зв'язок процеав запалення з порушеннями механiчних (змши нормального струму кровi) i нейрогуморальних фа-кторiв, i насамперед ренш-ангютензиновоТ сис-теми, сприяючи, таким чином, посиленню окси-дантного стресу [5, 12, 13].
Отже, взаемозв'язок вмюту маркерiв запалення, ХСН та добовими коливаннями АТ вщь грае значну роль в переб^у 1ХС в поеднаннi з ГХ i мають дiагностичну значимiсть.
Висновки
1. У хворих на 1ХС в поеднаннi з ГХ спостерн гаеться взаемозв'язок мiж маркерами запального процесу - пряма залежнють мiж прозапальни-ми (штерлейкш-1р, -6, -8) та протизапальним ци-токшами (iнтерлейцiн-10), зворотня мiж рiвнем С-реактивного бтка i фактором некрозу пухлин-альфа.
2. Установлено пiдвищення рiвня штерлейкн
ну-6 у хворих на 1ХС в поеднаннГ з ГХ, ускладнених ХСН ll-А, ll-Б стадГй за М.Д. Стражеском, В.Х. Василенком та lll-lV функцГональним кла-сом за NYHA.
3. Визначено достовГрний кореляцГйний зв'язок мГж штерлейкшами-1р, -6, -10 та добовими коливаннями артерГального тиску у хворих на 1ХС в поеднаннГ з ГХ.
Л^ература
1. Алекперов Э.З. Современные концепции о роли воспаления при атеросклерозе / Э.З. Алекперов, P.K Наджафов // Кардиология. - 2010. - № 6. - С. 88-91.
2. Гайдаева Ю.А. Стан здоров'я населення Укра'ши та забезпе-чення надання медично'' допомоги. АналГтично-статистичний поЫбник / Пщ редакцГею Ю.А. Гайдаева, В. М. Коваленко, В.М. Корнацького - К., - 2007. - 97 с.
3. Демихова Н.В. Значение цитокинов у больных с артериальной гипертензией / Н.В. Демихова // Вюник СумДу. - 2011. - № 1. -С. 93-96.
4. Ковалевська Л.А. Pоль активаторГв цитоюшв у розвитку хрошч-но''' серцево''' недостатностГ хворих похилого вку з ГшемГчною хворобою серця i гГпертонГчною хворобою / Л.А. Ковалевська // Одеський медичний журнал. - 2005. - № 5 (91). - С. 64-67.
5. Маврин А.П. Исследование связи маркеров воспаления с уровнем артериального давления / А.П. Маврин, Б. В. Головской // Цитокины и воспаление. - 2006. - № 4. - С. 11-12.
6. Палеев Ф.Н. Неспецифические маркеры воспаления в прогнозировании течения ишемической болезни сердца / Ф.Н. Палеев, И.С. Абудеева, О.В. Москалец [и др.] // Кардиология. - 2009.
- № 9. - С. 59-65.
7. Серик С.А. Про- и противовоспалительные цитокины у больных c ишемической болезнью сердца при прогрессировании хронической сердечной недостаточности / С.А. Серик, С.В. Степанова, В.И. Волков // Укра'нський кардюлопчний журнал. - 2004. -№ 4. - С. 53-61.
8. Лутай М.И. Системное воспаление у пациентов с ишемической болезнью сердца: взаимосвязь с клиническим течением и наличием факторов риска / М.И. Лутай, И.П. Голикова, С.И. Деяк [и др.] // Укра'нський медичний часопис. - 2006. - № 2 (52), I.I/IV. - С. 80-83.
9. Hansen T. Ambulatory blood pressure monitoring and risk of cardiovascular disease: a population based study / T. Hansen, J. Jeppesen, S. Ramussen [et al.] // Amer. J. Hypertens. - 2006. - V. 19 (3). - P. 243-250.
10. Chrysohoou C. Association between prehypertension status and inflammatory markers related to atherosclerotic disease / C. Chrysohoou, C. Pitsavos, D. Panagiotakos [et al.] // Am. J. Hypertens. -2004. - V. 17. - P. 568-573.
11. Mahmoudi M. Atherogenesis: the role of inflammation and infection / M. Mahmoudi, N. Curzen, P. Gallagher [et al.] // Rev. Esp. Cardiol.
- 2007. - № 60 (3). - P. 268-275.
12. Davis B.R. Antihypertensive and Lipid-Lowering treatment to prevent Heart Attack (ALLHAT) / B.R. Davis // JAMA. - 2000. - V. 283. - P. 1967 - 1975.
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
13. Mahmud А. Arterial stiffness is related to systemic inflammation in 2005. - V. 46. - P. 1118.
essential hypertension / A. Mahmud, J. Feely // Hypertension. -
Реферат
ВЗАИМОСВЯЗЬ СОДЕРЖАНИЯ МАРКЕРОВ ВОСПАЛЕНИЯ И СУТОЧНЫХ КОЛЕБАНИЙ АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА В СОЧЕТАНИИ С ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ Кудря И.П.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, гипертоническая болезнь, цитокины.
Целью исследования было определение взаимосвязи между содержанием провоспалительных и противовоспалительных цитокинов, хронической сердечной недостаточностью и суточными колебаниями артериального давления у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью. Исследовано 35 больных с выше упомянутой патологией. Проводили круглосуточное мониторирование электрокардиограммы и артериального давления, исследовали провоспалитель-ные и противовоспалительные цитокины. Согласно полученным результатам у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью наблюдается взаимосвязь между маркерами воспалительного процесса - прямая зависимость между провоспалительными (интерлейкин-1р, -6, -8) и противовоспалительным цитокинам (интерлейцин-10), обратная между уровнем С-реактивного белка и фактором некроза опухолей-альфа. Установлено повышение уровня интерлей-кина-6 у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью, осложненных хронической сердечной недостаточностью II-А, II-Б стадий по Н.Д. Стражеско, В.Х. Василенко и III-IV функциональным классом по NYHA. Определена достоверная корреляционная связь между интерлейкина-1р, -6, -10 и суточными колебаниями артериального давления у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью.
Summary
CORRELATION BETWEEN CONTENTS OF INFLAMMATION MARKERS AND DAILY FLUCTUATIONS OF ARTERIAL PRESSURE IN PATIENTS WITH CORONARY ARTERY DISEASE COMBINED WITH ESSENTIAL HYPERTENSION Kudrya I. P.
Key words:. Coronary artery disease, essential hypertension, cytokines.
The study was aimed to determine the correlation between the content of pro-inflammatory and antiinflammatory cytokines, chronic heart failure and daily fluctuations in arterial pressure in patients with ischemic heart disease combined with essential hypertension. 35 patients with the above mentioned pathology were subjected to round the clock ECG and blood pressure monitoring. We also studied proinflammatory and anti-inflammatory cytokines. According to the results obtained patients with coronary artery disease combined with essential hypertension show the correlation between inflammatory markers as a direct relationship between pro-inflammatory (interleukin-1 p, -6, -8) and anti-inflammatory cytokines (interleyt-sin-10), between the level of new C-reactive protein and tumor necrosis factor-alpha. There has been established the increase of interleukin-6 in the patients with coronary artery disease combined with essential hypertension complicated by congestive heart failure II-A, II-B stages by N.D. Strazhesko, W.H. Vasilenko and III-IV functional class by NYHA. We have determined the reliable correlation between interleukins-1 p, -6, -10 and daily fluctuations in arterial pressure in these patients.
УДК 615.851+616.89+159.9] :616-07.001 Курило В. О.
ПСИХОФЕНОМЕНОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА Ж1НОК 13 РОЗЛАДАМИ ОСОБИСТОСТ1 I С1МЕЙНОЮ ДЕ3АДАПТАЦ1ЕЮ
Запорiзький державний медичний уыверситет
У данш публ1кацИ представлено результати спец{ал{зованого клтжо-психофеноменолог{чного обстеження жток гз розладами особистост{, що мають м{сце разом гз ознаками &мейног деза-даптацгг. Проведений анал{з компонент{в психотерапевтичног д{агностики, окремо ж виявлених в них кл{ю,чних психотерапевтичних ефект-синдром{в.
Кпючов1 слова: смейна дезадаптац1я, розлади особистосд психотерапевтична д1агностика, клУчы психотерапевтичн ефект-синдроми.
Особливост амейних вщносин та Тх функцю- жшок. Тому дат феномени е обумовленими вза-нування е шдикатором в рядi психопатолопчних емодiею со^альних, психолопчних, со^ально-розладiв. Серед таких розладiв особливе мюце психолопчних та бюлопчних чинниш [1, 2, 8]. за специфiчнiстю займають розлади особистосл Специфiчнi розлади особистосп, Тх кл^чы
[4, 5, 10]. прояви, переб^, патогенетичн особливост та
Розлади особистост виявлен в одного з а- питання фармакотерапп й психотерапп е доста-мейноТ пари часпше за все впливають на розви- тньо вивченою проблемою [4, 6, 13]. ток амейноТ дезадаптаци. По рiзному проявля- Однак слщ зазначити, що по сьогодн вщзна-
ються розлади особистост як в чоловтв, так i у чаються пробши у психотерапевтичному супро-
