Вплив психоемоційного стресу на перебіг ішемічної хвороби серця залежно від стадії супутньої гіпертонічної хвороби Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Актуальш проблеми сучасно!' медицини

УДК [616. 12. - 005.4 - 008.331.1]:613.86 Кудря 1.П., Штура О.С.

ВПЛИВ ПСИХ0ЕМ0Ц1ЙН0Г0 СТРЕСУ НА ПЕРЕБ1Г 1ШЕМ1ЧН01 ХВ0Р0БИ СЕРЦЯ ЗАЛЕЖНО В1Д СТАД11 СУПУТНЬ01 Г1ПЕРТ0Н1ЧН01 ХВ0Р0БИ

Вищий державний навчальний заклад УкраТни "УкраТнська медична стоматолопчна академiя", м. Полтава

Метою дослгдження було визначення толерантностг до стресу, здатностг концентрувати увагу, риггдшсть тзнавального процесу за результатами психоемоцшного тесту Струпа у хворих на шемгчну хворобу серця залежно вгд стадИ супутньо'1 гтертошчно'1 хвороби. Дослгджено 52 хворих з вище згаданою патологгею. Зггдно отриманих результатгв установлено тдвищення частоти сер-цевих скорочень та систолгчного артергального тиску; зниження швидкостг, концентрацИ уваги, толерантностi до стресу, збшьшення кшькостг помилок тд час виконання психоемоцшного тесту Струпа та значно виражену р^дшсть тзнавального процесу у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ III ст., посттфарктним кардiосклерозом у порiвняннi з хворими на 1ХС в поеднанн з ГХ II ст.

KnrcwoBi слова: психоемоцний стрес, когнтивний стиль, рипдшсть пзнавального процесу.

Стаття е фрагментом плановоf НДР ВДНЗУ "УМСА" на тему «Значення прозапальних, проаритм1чних, дисметабот-чних факторе для ускладненого переб1гу г1пертон1чно)' хвороби, ¡шем/чно)' хвороби серця: д1агностика, л1кування» (№ державноf реестрац/Г 0106U003238).

Вступ

Найважлившим фактором ризику виникнення та прогресування серцево-судинних захворювань е пси-хоемоцйний стрес, тому що вЫ е невщ'емною части-ною нашого життя [1, 3, 8]. В основi стрес-реакцп ле-жить активаця симпатоадреналовоТ та ппоталамо-ппофiзарно-наднирковоT систем [4, 6]. У результат збшьшуються робота серця, артерiальний тиск (АТ) i частота серцевих скорочень (ЧСС), що призводить до пом^ного пщвищення потреби мюкарда в кисн, збшьшення ризику спазму судин, вщзначаеться активаця механiзмiв згортання кров^ посилення агрегаци тромбоцитв [1, 9, 10]. Актуальною проблемою кардюлогп е детальне вивчення особливостей впливу психоемоцшного стресу на переб^ iшемiчноT хвороби серця (1ХС) залежно вiд стадiT супутньоТ тертошчноТ хвороби (ГХ), так як ГХ е вщображенням пiдвищеноT чутливостi серцево-судинноТ системи до нервово-емоцiйних стресiв.

Метою дослщження було визначення толерант-ност до стресу, здатностi концентрувати увагу, ригщ-нiсть пiзнавального процесу за результатами психо-емоцiйного тесту Струпа у хворих на iшемiчну хворобу серця залежно вщ стадп супутньоТ гiпертонiчноT хвороби.

Об'ектом дослiдження були 52 хворих на 1ХС у поеднанн з ГХ. Клiнiчна характеристика цих хворих: у 40 (76,9 %) хворих дiагностовано стабiльну стенокар-дiю напруження, в тому чи^ 14 (26,9 %) - II ФК, 2б (50 %) - III ФК, 12 (23,1 %) - 1ХС у виглядi кардюскле-розу атеросклеротичного iз серцевою недостатнютю (СН), в тому числi 7 (13,5 %) - у поеднанш з порушен-ням ритму. ГХ II ст. була супутньою хворобою у 2б (50 %), Гх III ст., постiнфарктний кардiосклероз - у 26 (50 %). У 16 (30,8 %) хворих визначили порушення ритму i провiдностi серця, в тому чи^ пароксизмальну фiб-риляцiю передсердь - у 5 (9,6 %), постiйну фiбриляцiю передсердь - у 2 (3,8 %), поодиноку монотопну надш-луночкову - в 3 (5,8 %) i шлуночкову екстрасистолiT -в 1 (1,9 %), шлуночкову бiгемiнiю - в 1 (1,9 %), поед-нання полiтопноT шлуночковоТ та надшлуночковоТ екс-трасистоли - в 4 (7,8 %). У 27 (51,9 %) хворих спосте-рiгалася ХСН I ст. за М.Д. Стражеском, В.Х. Василен-

ком, II ФК за NYHA; у 20 (38,5 %) - СН II А ст., III ФК; у 2 (3,8 %) - СН II Б ст., III ФК; у 3 (5,8 %) - СН II Б ст., IV ФК. Вк дослщжених - 60,88±1,05 рокв; 7,58; 58,7762,99 (M±SEM; SD; 95% С!), максимум - 74 роки, мшь мум - 45 рокв. За статтю хворi розподшилися таким чином: 33 (63,5 %) чоловiкiв, 19 (36,5 %) жшок.

Стан когнiтивностi, стресорноТ активностi досль джуваних визначали за класичним психоемоцйним тестом Струпа, що охоплював 3 стимульн картки: 1) картку ^в, надрукованих чорним шрифтом; 2) картку кольев (вони були представленi у формi квадратiв); 3) картку ^в, надрукованих шрифтом невiдповiдних значень кольев. При цьому використовували 5 ко-льорiв та слiв: «червоний», «сижй», «зелений», «ко-ричневий» i «фюлетовий». Дослiджуваним пропону-вали такi завдання: 1) читання назв кольев, надрукованих чорним шрифтом (ЧНКч); 2) називання кольев (НК); 3) читання назв кольорiв, де колiр шрифту в^зняеться вiд значення слiв (ЧНКо); 4 ) називання кольев слiв, де колiр шрифту вiдрiзняеться вiд значення слiв (НКСо) [11, 12]. Для оцнки хронот-ропно-нотропних змiн використовували ЧСС та АТ до i пiсля виконання стимульних карток, також час та по-милки Тх виконання. Визначали показники ригщность гнучкостi (iнтерференцiT), тобто рiзниця часу (t (НКСо) - t (НК) [11, 12].

Стресорну активнють визначали за результатами змЫ ЧСС, рiвня АТ, наявностi "iшемiчних" змiн електрокардiограми, гiпертензивних та гтотензивних реакцiй пiд час i пюля проведення психоемоцiйного стрес-тесту Струпа.

Статистичний аналiз включав двохвибiрковий t критерiй Стюдента та його непараметричний аналог Mann-Whitney для двох незалежних вибiрок варiабе-льностей. Нормальнють розподiлу варiацiй перевiря-ли за значенням результатв однофакторного тесту W тесту Shapiro-Wilk (за програмою SPSS for Windows Release 13.00, SPSS Inc., 1989.-2004).

Результати та ix обговорення

У хворих на ЖС у поеднаннi з ГХ III ст., посттфарктним кардюскперозом установлено пщвищення ЧСС: до i пiсля читання назв кольорiв, надрукованих

В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академЯ»

чорним шрифтом; пюля називання кольорiв; пюля чи- колiр шрифту в^зняеться вiд значення слiв у nopiB-тання назв кoльopiв та називання кoльopiв слiв, де няннi з хворими на 1ХС у поеднанш з ГХ II ст. (табл. 1).

Таблиця 1

3MiHU ЧСС nid час проведення словесно-колiрного стрес-тесту Струпа у хворих на 1ХС у noedHaHHi з ГХ (M±SEM; SD; 95% С1;

Med; Q)

Показники ЧСС, уд./хв. Хвоpi на 1ХС в поеднанн з ГХ

II ст. (n = 26) Ill ст., постЫфарктним каpдiосклеpозом ( n = 26)

до читання назв кольоpiв, надрукованих чорним шрифтом 70,58±1,99; 10,14; 66,48-74,64); 69; (60-78); непараметричний за Psw=0,005; PMW=0,019 76,54±1,78; 9,06; (72,88-80,19); 77; (70,5-82,5); параметричний за Psw=0,115; Pst=0,03

пюля читання назв кольоpiв, надрукованих чорним шрифтом 72,54±1,8; 9,17; (68,83-76,24); 71; (65-78); непараметричний за Psw=0,05; PMW=0,01 78,62±1,71; 8,72; (75,09-82,14); 80; (74-84); параметричний за Psw=0,058; Pst=0,018

пюля називання кольоpiв 75,62±1,98; 10,12; (71,53-79,7); 78; (66-80); непараметричний за Psw=0,029; PMW=0,007 82,62±2,0; 10,24; (78,48-86,75); 84; (76-89); параметричний за Psw=0,287; Pst=0,017

пюля читання назв кольоpiв, де колip шрифту в^зняеться вщ значення ^в 80,77±2,02; 10,28; (76,62-84,92); 78; (74,75-85,25); непараметричний за Psw=0,05; PMW=0,04 86,92±2,16; 11,02; (82,47-91,37); 86; (82-98); параметричний за Psw=0,287; Pst=0,042

пюля називання кольоpiв отв, де колip шрифту в^зняеться вщ значення ^в 86,77±2,31; 11,79; (82,01-91,53); 84; (80-90,5); непараметричний за Psw=0,007; PMW=0,02 91,62±2,72; 13,86;(86,02-97,21); 90; (83,599); параметричний за Psw=0,320

Прим1тки: М - середня, SEM - стандартна похибка, SD - стандартне в1дхилення, 95% С1 - 95% дов1рч1 ¡нтервали для се-редньоТ, Med - мед1ана, Q - нижн1 та верхн квартил1. Psw - визначення типу розподту вар1абельност1 за тестом Shapiro-Wilk. Pst-р1зниця м1ж групами за двовиврковим t -тестом Ст'юдента. PMW- р1зниця м1ж групами за да-ними непараметричного екв!валента до двовиб1ркового t-тесту Ст'юдента для двох незалежних виб1рок вар1абе-льностей за тестом Mann-Whitney (MW).

Помлтне пщвищення систолiчного АТ у хворих на 1ХС у поеднанш з ГХ III ст., постЫфарктним кардюск-лерозом пюля читання назв K^bopiB та називання K^bopiB OTiB, де ю^р шрифту в^зняеться вщ значення сглв (M±SEM, SD; 95% С1; Med; Q: 144,42±2,06 мм рт. ст.; 10,52; (140,17-148,67); 140; (138,75-155); непараметричний за Psw=0,034 та 150,96±2,15 мм рт. ст.; 10,96; (146,54-155,39); 147,5; (145-160); непараметричний за Psw=0,047) на вщммнну вщ тих, мав 1ХС у поеднанш з ГХ II ст. (M±SEM, SD; 95% С1; Med; Q: 138,07±1,98 мм рт. ст.; 10,11; (133,99-142,16); 135; (130-145); непараметричний за Psw=0,09; PMW=0,024 та 144,04±2,76 мм рт. ст.; 14,07; (138,35-149,72); 140;

(133,75-150); непараметричний за Psw=0,0001; PMW=0,008).

Пщ час проведення словесно-колipного тесту Струпа у хворих на 1ХС у поеднанш з ГХ III ст., пост-шфарктним каpдiосклеpозом збiльшуеться ЧСС та си-столiчний АТ, що пов'язано з внутршньокштинним на-копичення кальцю в каpдiомiоцитах [4, 6, 10].

У хворих на 1ХС у поеднанш з ГХ III ст., постш-фарктним каpдiосклеpозом спостер^аеться збтьшен-ня часу читання назв кольоpiв, надрукованих чорним шрифтом; називання кольоpiв; читання назв кольоpiв та називання кольоpiв слiв, де rarip шрифту в^зня-еться вiд значення ^в у поpiвняннi з хворими на 1ХС у поеднаннi з ГХ II ст. (табл. 2).

Таблиця 2

Час виконання стимульних карт класичного тесту Струпа у хворих на 1ХС у noedHaHHi з ГХ (M±SEM; SD; 95% С1; Med; Q)

Показники часу, с. Хвоpi на IХС в поеднанн з

ГХ II ст. (n = 26) ГХ III ст., постЫфарктним каpдiосклеpозом ( n = 26)

читання назв кольоpiв, надрукованих чорним шрифтом 100,62±5,34; 27,21; (89,62-111,61); 93,5; (94,75-142,75); непараметричний за Psw=0,001; PMW=0,007 117,92±4,66; 23,76; (108,33-127,52); 120; (79-117,5); параметричний за Psw=0,177; Pst=0,018

називання кольоpiв 124,35±6,58; 33,57; (110,79-137,91); 119,5; (95,75-139,5); непараметричний за Psw=0,014; PMW=0,02 142,65±5,37; 27,36; (131,6-153,71); 145; (118,75-160,5); параметричний за Psw=0,355; Pst=0,036

читання назв кольоpiв, де колip шрифту вiдpiзняеться вiд значення слiв 117,12±6,05; 30,84; (104,66-129,57); 108,5; (95,0-132,5); непараметричний за Psw=0,006; PMW=0,07 141,23±6,57; 33,5; (127,69-154,76); 136,0; (117,5-168,5); параметричний за Psw=0,268; Pst=0,009

називання кольоpiв слiв, де ко-Tip шрифту вiдpiзняеться вiд значення отв 260,15±18,73; 95,52; (221,57-298,73); 242,5; (175,75-354,75); непараметричний за Psw=0,007; PMW=0,045 311,73±14,93; 76,1; (280,99-342,47,5); 325; (244,5373,5); параметричний за Psw=0,114; Pst=0,036

npuMimKu: М - середня, SEM - стандартна похибка, SD - стандартне вidхилення, 95% С1 - 95% doвiрчi iнтервaли для се-редньоТ, Med - меdiaнa, Q - нижнi та верхн квaртилi. Psw - визначення типу розподту варабельно^ за тестом Shapiro-Wilk. Pst-рiзниця мiж групами за двови&рковим t -тестом Ст'юдента. PMW- рзниця мiж групами за да-ними непараметричного е^валента до dвoвибiркoвoгo t-тесту Ст'юдента для двох незалежних вибiрoк вaрiaбе-льностей за тестом Mann-Whitney (MW).

У хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ Ill ст., постн С1; Med; Q: 12,35±1,07; 5,46; (10,14-14,55); 13; (7,75-фарктним кардюсклерозом збтьшуеться ктькють по- 15); параметричний за Psw=0,115; Pst=0,003) та нази-милок пщ час називання кольев (M±SEM, SD; 95% вання кольев ^в, де ^ip шрифту в^зняеться вщ

Актуальш проблеми сучасно'1 медицини

значення слiв (M±SEM, SD; 95% d; Med; Q: 17,19±1,49; 7,63; (14,11-20,27); 15,0; (12,0-24,0); непараметричний за Psw=0,046; PMW=0,02) на вiдмiну вiд хворих на !ХС у поеднаннi з ГХ II ст. (M±SEM, SD; 95% d; Med; Q: 7,69±1,02; 5,21; (5,59-9,79); 6; (3,75-12); непараметричний за Psw=0,036; PMW=0,002 та 12,08±1,49; 7,62; (8,99-15,16); 10,5; (5,0-17,25); параметричний за Psw=0,065; Pst=0,019).

Зниження швидкостi та збiльшення кiлькостi по-милок пiд час виконання психоемоцмного тесту Струпа у хворих на !ХС в поеднаннi з ГХ III ст., постЫфарк-тним кардюсклерозом указуе на невисокий piвень здатностi концентрувати увагу в умовах шформацм-ного навантаження i називають колip, який вони ба-чать [3, 11, 12].

Результати нашого дослщження пщтверджують-ся iншими л^ературними даними, що чим вищий сис-толiчний АТ, тим нижчий показник когштивно'Т функцií [7]. У хворих на !ХС в поеднаннi з ГХ III ст., поспнфар-ктим кардюсклерозом встановлено зниження когшти-вного стилю. Таю змши обумовленi атеросклеротич-ним пошкодженням коронарних i церебральних арте-piй, що призводить до зменшення просвпу судин, зниження Тх pеактивностi та обмеження пеpфузiТ [2]. З шшого боку, пiсля перенесеного Ыфаркту мiокаpда виникають змiни нейрошв в лобовiй коpi i ппоталамус [2, 10].

Помiтна виpазнiша штерферен^я пiзнавального процесу у хворих на !ХС в поеднаннi з ГХ III ст., пост-iнфаpктним кардюсклерозом (M±SEM, SD; 95% d; Med; Q: 169,07±12,44 с.; 63,44; (143,45-194,7); 171,5; (113,0-224,25); параметричний Psw=0,333; Pst=0,041) у поpiвняннi з тими, хто мав IХС в поеднаннi з ГХ II ст. (M±SEM, SD; 95% d; Med; Q: 135,81±13,93 с.; 71,02; (107,12-164,49); 136,5; (70,5-181,75); параметричний за Psw=0,116). Ригiднiсть тзнавального процесу е результатом конфл^у вербальних i сенсорно-перцептивних функцй що характеризуе ступiнь су-б'ективних тpуднощiв у змiнi способiв переробки н фоpмацiТ в ситуацiТ когштивного конфлiкту [5, 9, 11].

Таким чином, зниження толерантносл до стресу, здатност до концентpацiТ уваги, пщвищення ригщнос-тi пiзнавального процесу за результатами психоемо-цiйного тесту Струпа у хворих на !ХС у поеднанш з ГХ III ст. е передумовою до коpекцiТ лкування.

Висновки

1. У хворих на !ХС в поеднаннi з ГХ III ст., пост-iнфаpктним кардюсклерозом встановлено пщвищення частоти серцевих скорочень, систомчного аpтеpiаль-ного тиску на психоемоцмний тест Струпа у поpiвнян-нi з хворими на !ХС в поеднаннi з ГХ II ст.

2. Зниження швидкосп, концентрацп уваги, то-

Реферат

ВЛИЯНИЕ ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОГО СТРЕССА НА ТЕЧЕНИЕ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СТАДИИ СОПУТСТВУЮЩЕЙ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ Кудря И.П., Китура О.Е.

Ключевые слова: психоэмоциональный стресс, когнитивный стиль, ригидность познавательного процесса. Целью исследования было определение толерантности к стрессу, способности концентрировать внимание, ригидность познавательного процесса по результатам психоэмоционального теста Струпа у больных ишемической болезнью сердца в зависимости от стадии сопутствующей гипертонической болезни. Исследовано 52 больных с выше упомянутой патологией. Согласно полученным результатам установлено повышение частоты сердечных сокращений и систолического артериального давления, снижение скорости, концентрации внимания, толерантности к стрессу, увеличение количества ошибок при выполнении психоэмоционального теста Струпа и значи-

лерантност до стресу, збтьшення ктькост помилок пщ час виконання словесно-ю^рного тесту Струпа у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ Ill ст., постшфарктним кардюсклерозом на вщмшу вщ тих, хто мав 1ХС в поеднанш з Гх II ст. е характерною ознакою зниженого когштивного стилю.

3. Спостер^аеться значно виражена ригщнють тзнавального процесу у хворих на 1ХС в поеднанш з ГХ Ill ст., постЫфарктним кардюсклерозом напротива-гу хворим на IXC у поеднанш з ГХ II ст., що свщчить про неможпивють швидкого переходу з одшеТ тзна-вальноТ функцп на Ышу в ситуаци когштивного конф-л^у.

Перспективи подальших дослщжень

Отримаш результати мають свм подальший розвиток для визначення впливу психоемоцмного стресу на переб^ iшемiчноï хвороби серця залежно вщ стадп супутньоТ ппертошчноТ хвороби як переду-мови до корекци лiкування.

Лiтература

1. Воробьева О. В. Стресс и расстройства адаптации / О. В. Воробьева // Российский медицинский журнал. - 2009. - Т. 17, № 11. - С. 789-794.

2. Левин О. С. Когнитивные нарушения в практике терапевта: заболевания сердечно-сосудистой системы / О. С. Левин // Consilium medicum. - 2009. - Т. 11, № 2. - С. 55-61.

3. Никитина Ю. М. Психосоматические аспекты ишемической болезни сердца / Ю. М. Никитина, Ф. Ю. Копылов // Врач. -2008. - № 4. - С. 2-5.

4. Панченко Л. Л. Диагностика стресса: [учебн. пособ.] / Л. Л. Панченко. - Владивосток : Мор. гос. ун-т, 2005. - 35 с.

5. Холодная М. А. Когнитивные стили. О природе индивидуального ума / М. А. Холодная. - М. : Пер Сэ, 2002. - 480 с.

6. Щербатых Ю. В. Психология стресса / Ю. В. Щербатых. -М. : Эксмо, 2006. - 304 с.

7. Birns J. Cognitive function and hypertension / J. Birns, L. Kalra // J. Human Hypertension. - 2009. - V. 23. - Р. 86-96.

8. Dimsdale J. E. Psychological Stress and Cardiovascular Disease/ J. E. Dimsdale // JACC. - 2008. - V. 51 (13). - Р. 163-203.

9. Ford N. Information Seeking and Mediated Searching. Part 4. Cognitive Styles in Information Seeking / N. Ford, T. D. Wilson, A. Foster [et al.] // Journal of the American Society for information science and technology. - 2002. - V. 53 (9). - P. 728-735.

10. Jefferson A. Cardiovascular disease, cognitive decline and dementia. Vascular cognitive impairment in clinical practice / A. Jefferson, E. Benjamin // Cambridge. - 2009. - V. 11. - Р. 166-177.

11. Koch C. Self-monitoring, need for cognition, and the Stroop effect: a preliminary study / C. Koch // Percept. Mot. Skills. -2003. -V. 96. - P. 212-214.

12. Mac Leod C. M. The Stroop task: The «gold standart» of attentional measures / C. M. Mac Leod // J. Exper. Psych. General . - 1992. - V. 121. - Р. 12-14.

В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академхя»

тельно выраженную ригидность познавательного процесса у больных ИБС в сочетании с ГБ III ст., постинфарктным кардиосклерозом по сравнению с больными ИБС в сочетании с ГБ II ст.

Summary

EFFECT OF PSYCHOEMOTIONAL STRESS ON THE COURSE OF ISCHEMIC HEART DISEASE DEPENDING ON THE STAGE OF CONCOMITANT ESSENTIAL HYPERTENSION Kudrya I. P., Kitura O. Е.

Key words: psychoemotional stress, cognitive style, the rigidity of cognitive process.

The aim of the study was to determine the tolerance to stress, the ability to concentrate attention, the degree of rigidity of cognitive process by the results of Stroop's psychoemotional test in patients with ischemic heart disease depending on the stage of concomitant hypertension. 52 patients with the above mentioned disease were under the observation. According to the results we found out the increase in heart beat rate and systolic blood pressure, decrease in attention and concentration rate as well as tolerance to stress, increased number of errors while performing Stroop psychoemotional test and more pronounced cognitive process stiffness in patients with ischemic heart disease combined with essential hypertension of stage Ill, postinfarction cardiosclerosis in comparison with patients with ischemic heart disease combined with essential hypertension of stage II.

УДК: 616.5-002.2:575 Левченко Л.Ю.

0Ц1НКА 1МУН0Л0Г1ЧНИХ П0КАЗНИК1В У ХВОРИХ НА АТ0П1ЧНИЙ ДЕРМАТИТ 3 УРАХУВАННЯМ Р1ВНЯ ЗАГАЛЬНОГО IgE

Вищий державний навчальний заклад Укра'1'ни "Укра'шська медична стоматолопчна академiя", м. Полтава

Атотчний дерматит (АД) - одне з найрозповсюджених захворювань у dimeü. Метою дослгдження стало визначення стану iMyHimemy у dimeü хворих на АД з урахуванням рiвню загального IgE для покращення дiагносmики та лкування захворювання. Обстежено 50 дтей вком eid 2 до 7 роюв хворих на АД. Високий рiвeнь загального IgE виявлений у 40% обстежених хворих на АД (перша група), у 60% - рiвeнь загального IgE була в межах норми (друга група). В обох групах хворих на АД вiдмi-чена тенден^я до зниження рiвнiв CD3 та CD8, зниження рiвнiв 1дА та IgG; у другш груш хворих на АД - тенден^я до збшьшення концентраци Ц1К. Iншi iмунологiчнi показники хворих на АД обох груп суттево не вiдрiзнялися вiд показниюв практично здорових о&б. Проведене до^дження визна-чае нeобхiднiсmь подальшого вивчення IgE- залежного та IgE- незалежного АД. ^K^Bi слова: атошчний дерматит, дiти, штинний та гуморальний iмунiтет, iмуноглобулiн Е.

Дана робота е фрагментом плановоï НДР НД1 Г1ОРПФ ВДНЗУ «УМСА» „Вивчення генетичних особливостей розвитку алергЧного запалення та формування оргашв^шеней", № ДР 011U003032

В останн десятирiччя спостер^аеться зростання розповсюдженост алерпчних захворювань (АЗ) серед д^ей, особливо в урбанзованих промислових репо-нах [5]. У структурi Аз у дп"ей вком 3 - 7 рокв перева-жають захворювання шкри, i в першу чергу - атотчний дерматит (АД) [3]. АД - хрончне захворювання, яке значною мiрою впливае на яксть життя хворих дь тей та |'х батькв та е серйозною медичною та соца-льною проблемою [14]. За останн 10 рокв простежу-еться тенденця до зростання рiвня поширеност та виявлення вперше в житт захворюваност на АД як в УкраТж, так i в Ыших кра'шах [2,5]. За даними рiзних авт^в у розвинених кра'шах на АД страждае вщ 10% до 30% д^ей та вщ 1% до 10% дорослого населення [17,19].

Ад - хрончне алерпчне захворювання шкри, яке розвиваеться в осб з генетичною схильнють до атопи, мае рецидивуючий переб^, вiковi особливост клУч-них проявiв i характеризуемся папульозними виси-паннями з типовою локалiзацiею морфологчних еле-ментв, лiхенiфiкацiею, екскорiацiями, вираженою су-хютю шкри та частими бактерiальними ускладнення-ми [4,8]. Вважаеться, що АД вщноситься до захворювань, що обумовлен алергенспецифiчною IgE вщпо-вщдю, яка призводить до розвитку специфiчного запалення [4]. 1жцюючий механзм хрожчного переб^у

запалення - iмунний дисбаланс Тх1/Тх2 з порушенням у системi цитогажв [12]. Але також видшяють пщгрупу хворих на АД , у яких спостер^аються нормальн рiвнi сироваткових IgE - антитл, тому викликае штерес зь ставлення порушень ланок iмунноï вiдповiдi при IgE-залежнiй та IgE-незалежжй формi АД [8].

Мета нашого дослiдження: визначити стан iмунiтету у хворих на АД з урахуванням рiвня загального IgE для покращення дiагностики та лкування цього захворювання

Матерiали та методи дослiдження

У дослщженн обстежено 50 дiтей (29 дiвчаток i 21 хлопчик) вком вiд 2 до 7 рокв, хворих на АД, серед-нього ступеня тяжкост, на стадп клЫчноТ ремiсiï захворювання, якi перебували на диспансерному облку в дитячому пол^Учному вiддiленнi №1 першоТ мюько'1' клiнiчноï лiкарнi, полiклiнiчних вiддiленнях №1 та №2 дитячо'1' мiськоï кпУчноТ лiкарнi м. Полтави. Усiм патентам провели визначення концентраци загального IgE в сироватц, пiсля чого паценти були подiленi на двi групи: перша - з пщвищеним рiвнем загального IgE (>90 МОд/мл), друга - з нормальним рiвнем загального IgE (0 - 90 МОд/мл) в сироватц. Кльксть дп"ей у пер-шiй групi склала 40% вiд усiх обстежених хворих на АД; кiлькiсть дiвчаток i хлопчикв у цiй групi була 35% та