CC BY
13
Реферат
КЛИНИКО- ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОЕ ПРИМЕНЕНИЕ КАРВЕДИЛОЛА В ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ, ПЕРЕНЕСШИХ ИНФАРКТ МИОКАРДА, ОСЛОЖНЕННЫЙ ФИБРИЛЯЦИЕЙ ПРЕДСЕРДИЙ. Вакалюк И.П., Кулаец Н.М
Ключевые слова: острый коронарный синдром, фибрыляция предсердий, ишемическая болезнь серца, инфаркт миокарда, карведилол, прогресирующая стенокардия.
Проведено детальные клинико-инструментальные и биохимические обследования 140 пациентов с острым коронарным синдромом и фибрыляцией предсердий на етапах восстановительного периода, начиная с острого периода острого коронарного синдрома через 1, 3, и 6 месяцев. В качестве клинической модели острого коронарного синдрома в исследования будут отобраны больные с перенесшим Q-QS инфарктом миокарда. Установлено кпинико-инструментальные и биохимические особенностей фибрыляции предсердий у больных, что перенесли инфаркт миокарда на фоне применения карведилола, а также влияние применяемого лечения на функциональное восстановления больных в раннем и отдаленном постинфарктном периодах.
Summary
THE CLINICO- INSTRUMENTAL APPLICATION OF KARVEDILOL IN TREATMENT OF PATIENTS, THAT TRANSFERRED THE MYOCARDIAL INFARCTION, COMPLICATED ATRIAL FIBRILLATION Vakaluk I.P., Kulayets N.M.
Key words: acute coronary syndrome, atrial fibrillation, ischemic heart disease, myocardial infarction, karvedilol, progressive angina pectoris.
The detailed clinico- instrumental and biochemical examination are conducted 70 patients with acute coronary syndrome and atrial fibrillation on the regenerative period, since the acute period of an acute coronary syndrome through 1, 3, and 6 months. As a clinical model of acute coronal syndrome in researches patients will be selected with transferred Q-QS myocardial infarctions. It is established clinico- instrumental and biochemical features of atrial fibrillation in patients, that have transferred a myocardial infarction against application of karvedilol, and also influence of applied treatment on functional restoration of patients in early and distant (prolonged) postinfarction period.
ДК 616.233-002.1-007.272-06:616.839]-053.2
ПСИХО-ВЕГЕТАТИВНИЙ СТАТУС Д1ТЕЙ, ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ОБСТРУКТИВНИЙ БР0НХ1Т
ВесЫик Н.Л.
Одеський державний медичний умверситет
У роботi представленi результати анал'!зу психо-вегетат'<вного статусу дтей у eiu,i В1Д 7 до 14 ponie з гострим обструктивним бронхтом. На пiдставi клiнiчних даних, пoказникiв комплексу психолопч-них тест'<в i каpдiopитмolHтеpвалoгpафil' встановлений дисбаланс функ^онування иентральноГ i вегетативноГ нервовоУ системи р'<зного ступеня виразност при piзнiй тpивалoстi бронхообструкт'<вного синдрому.
Ключов1 слова: д1ти, гострий обструктивний 6poHxiT, психо-вегетатвнш статус.
Вступ
У структур! дитячих ресшраторних захворю-вань значне мюце посщають р1зш ктычы вар1а-нти гострих бронхтв. Протягом останшх деся-тил1ть вщзначаеться неухильне зростання об-структивних форм гострих бронхтв у дп"ей, особливо серед мешканц1в великих мют. Незважа-ючи на широкий обсяг лкувальних заход1в, у 3050% д1тей бронхообструктивний синдром протн кае з важким переб1гом, набувае затяжного \ ре-цидивуючого характеру, бтьш ыж у половини д1тей ц1еТ групи розвиваеться ресшраторний алергоз [1,2,3]. За даними багатьох дослщнимв характер переб1гу \ прогноз бронхообструктивно-го синдрому у д1тей може бути пов'язаний з осо-бливостями IX вегетативного гомеостазу [4,5,6].
Вегетативнш нервовш систем! належить важ-лива, можна сказати виршальна роль у життедн
яльносп оргашзму. Це \ пщтримка гомеостазу, \ забезпечення р1зних форм фзичноТ \ псих1чноТ д1яльностк Розлад вегетативного забезпечення д1яльносп (недостатне або надм1рне ) порушуе поведшку хворо'Г дитини \ зумовлюе недостатньо оптимальну адаптацш [6,7].
У походжены й у пере&гу вах захворювань беруть участь психогены компоненти. Емоцшы переживания мають вплив на морфолопчш стру-ктури через вегетативну нервову систему, гормо-нальы й ¡муны системи. У свою чергу соматичы змши впливають на псижчний стан [7,8,9]. Тому важпиво було виявити психолопчш особливосл у д1тей, що переносять гострий обструктивний бронх^ (ГОБ). Для цього докпадно збирався пси-холопчний анамнез життя, проводилося спосте-реження за патентом, вщм1чався тип поведшки дитини, визначався р1вень тривожносп, тесту-вання дп"ей для виявлення ( у балах ) соц1альноТ
* НДР: KniHixo - патогенетичне обфунтування етапноГ mepanii' та профилактики при соматичних захворюваннях у dimeu (держ.реестращя № 0105U008880)
В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг
адаптаци та стшкосп до стресу (при шести й 6i-льше ствердних вщповщях вважалось необхщ-ним подальше обстеження у психолога). Анкету-вання направлене на пщтвердження впливу емо-цшних процеав на соматичы реакци оргаызму дитини, що простежувалось виявленими показни-ками по тестуванню вщ 12 бал1в i вище, i високим р1внем тривожностк
Метою дослщження було визначити прогнос-тичну оцшку nepeöiry гострого обструктивного бронх1ту у д1тей в залежност1 вщ психо - вегетативного статусу.
Marepian та методи достдження
Для визначення психо - вегетативних cniBBifl-ношень у д1тей при гострому обструктивному бронхт було дослщжено групу з 72 пац1ент1в Bi-ком Bifl 7 до 14 рок1в, з них 40 хпопчимв (55,6%) та 32 д1вчат (44,4%), що перебували на стацю-нарному лкуванш у пульмонолопчному Biflfli-ленш мюько'Г дитячоТ лкары №2 м. Одеси. За ступенем тяжкосп у BCix хворих з ГОБ бронхооб-структивний синдром був середнього та важкого ступеня важкостк
Для отримання нормативних показнимв об-стежено 20 здорових д1тей аналопчного BiKy.
Д1агноз обструктивного бронх1ту встановлюва-ли зг1дно з класиф1кац1ею та д1агностичними критер1ями клш1чних форм бронхолегеневих за-хворювань у д1тей на основ! Протоколу лкуван-ня гострого обструктивного бронх1ту (наказ MiHi-стерства охорони здоров'я Укра'ши № 18).
Д1ти тестувалися за «Анкетами психосоматич-HOi ор1ентац1|» (дитячий вар1ант) авторського ко-лективу вщдтення пограничних стан1в та сома-тоформних розлад1в (науковий кер1вник д.м.н., проф.. Чабан О.С.) укра'шського НД1 соц1альноТ та судовоТ ncnxiaTpii i наркологи МОЗ УкраТни.
Проводилось визначення самооцшки за методикою Дембо - Рубшштейн та вивчення р1вня тривожносп за тестом «Д1агностика невротичних розлад1в у д1тей молодшого i середнього шкть-ного biky» (Дитячий опитувальник невроз1в).
Для оц1нки вегетативного гомеостазу визначали вих1дний вегетативний тонус (ВВТ) i вегетативну реактивн1сть (BP). ВВТ дослщжувався за допомо-гою опитувальника А.М. Вейна, модиф1кованого H.A. Белоконь для дитячого BiKy та наукових ком-п'ютерних програм «Вегетативний тонус» i «Кар-д1оритмо1нтервалограф1я» (К1Г). Анал1зувалися
так1 параметри К1Г: мода (Мо), ампл1туда моди (Ам), вар1ац1йний розмах (ДХ), ¡ндекс напруження P.M. Баевського (IH), ¡ндекс вегетативно'1 р1внова-ги (IBP), показник адекватност1 процес1в регуляци (ПАПР), вегетативний показник ритму (ВПР). Для оц1нки вегетативно'1 реактивност1 проводили К1Г ¡з кл1ноортостатичною пробою. Використовували сп1вв1дношення ¡нтегрального показника серцево-го ритму IH в ортоположенн1 i кп1ноположенн1 (1Н2/1Н1). Також вих1дний вегетативний тонус роз-раховувався за ¡ндексом Кердо, а м1жсистемн1 в1дношення вюцеральних систем - за коеф1ц1ен-том Х1льдебранта.
Результати та i'x обговорення
В результат! проведених досл1джень було ви-явлено що переважна бтьшють д1тей ochobhoi групи (97,2±2,7%) показали психосоматичну дез-ор1ентац1ю та нестшкють до стресу (при шести й б1льше ствердних в1дпов1дях на питання анкети), в той час як у rpyni здорових - ттьки 30±6,2% (р<0,001). Подальше обстеження д1тей виявило, що середн1й р1вень тривожносп спостер1гався у 55,6±4,3% хворих, в1дносно 30±6,2% контрольно! групи. Також привертае увагу значно б1льший (на 34%) в1дсоток д1тей, хворих на гострий обструк-тивний бронх1т, з високим р1внем тривожност1 (44,4±4,3%), пор1вняно з показниками здорових (10±4,7%). Великий вплив емоц1йних процес1в на соматичн1 реакци орган1зму дитини простежував-ся поеднанням показник1в тестування вище 12 бал1в i високого р1вня тривожност1 (р<0,01).
Самооц1нка у д1тей визначалася як занижена, нормальна та висока. В обох трупах цей критер1й майже не в1др1знявся: занижена самооц1нка ре-еструвалася у здорових 45±3,6%; у хворих -50±4,3%; нормальна - вщповщно 30±6,2% i 33,3±4,9%; висока - 25±3,7% контрольно!, та 16,7±3,2% ochobhoi груп. BiflMiHHiCTb статистич-но недостов1рна (р> 0,05).
Кл1н1чний анал1з показав, що у д1тей з високим р1внем тривожност1 тривал1ше утримувалися ос-HOBHi симптоми бронхообструкц1|: кашель, за-дишка, свистяч1 та волоп хрипи в легенях (таб. 1), в той час як р1зниця в термшах зникнен-ня симптом1в ¡нфекц1йного токсикозу (загальне нездужання, температурна реакц1я) була недо-стеменною (р>0,05).
Таблиця 1.
Динам/ка основних кл/н/чних показник/'в у dimeü, хворих на гострий обструктивний öpoHxim
KniHHHi ознаки Тривалють у днях Р
Д1ти з середн1м р1внем тривожност1 Д1ти з високим piBHeM тривожност1
Кашель 7,20 ± 0,92 14,85 ± 1,14 < 0,05
Ринорея 11,73 ±1,12 12,61 ± 1,37 >0,05
Задишка 5,43 ± 0,71 8,43 ± 0,76 <0,01
Свистяч1 хрипи в легенях 4,51 ± 0,67 7,53 ± 0,51 <0,05
Волог1 хрипи в легенях 9,12 ± 0,51 12,31 ± 1,12 < 0,05
Загальне нездужання 4,38 ± 1,84 6,22 ± 1,67 >0,05
Температурна реакцт 3,14 ± 0,71 4,81 ± 0,93 >0,05
Було виявлено широкий спектр скарг вегетативного характеру у д1тей, хворих на ГОБ, осно-вними з яких були: розлади сну (58,3 ±4,2%), го-ловний бть (61,1 ±4,1%), ппергщроз долонь \ ступшв (16,7 ±3,2%), ппервентиляцшш розлади (61, 1 ±4,1%), погана переноснють задушливих примщень (52,7 ±4,3%), ттливють (77,8±3,9%).
Анал1з ВВТ свщчив у цтому про перевагу сим-патикотоычних вплив1в у 77,8 ±3,9% обстежених хворих, ваготошя виявлена у 16,7±3,2% д1тей, ейтошя - у 4,3±3,1% пац1ент1в. Частота розподн лення р1зних тип1в вегетативно! регуляци у здо-рових д1тей була приблизно р1вною: ваготошч-ний тип вегетативно! регуляци зустр1чався у 30±6,2% д1тей, ейтошчний тип вщповщно у 35±6,1% симпатикотошчний - 35±6,1%. Хвор1 та здоров! д1ти розр1знялися не ттьки по процентному стввщношены тип1в ВР, але \ мали яюсн1 вщмшносп у характер! вегетативно! регуляци. Так, у д1тей хворих на ГОБ з ваготошчним типом вегетативного управлшня в пор1вняны з1 здоро-вими, що мали аналогичну регуляцш, вираже-нють ваготонп була значыше.
Пщ час розподту дп"ей з ГОБ залежно вщ стану ВВТ та ступеня тяжкосп було виявлено, що у хворих з важким переб1гом ГОБ спостер1галися
Показники К1Г у д/'тей, хворих на гострий
ваготонп . Анал1з даних К1Г у дп"ей з вихщною ваготошею свщчив про BiporiflHe збтьшення по-казниш Mo, i ЛХ, (р<0,001) i зменшення показ-ник1в AM та IH (р<0,01), що вказувало на послабления симпатичних вплив1в та зниження адап-тацшно-пристосувальних можливостей оргашз-му. Зменшення показниш IBP, ПАПР та ВПР (р<0,01) демонструвало превалювання параси-мпатичного вщдту вегетативно! нервовоТ сис-теми в пщтримщ вегетативно! р1вноваги, свщчи-ло про дизрегуляцш у керуванш ритмом серця з перевагою гуморальних вплив1в та посилення процеав саморегуляцп й активацп д1яльносп автономного контуру регуляцп' серцевого ритму. У хворих з вихщною симпатикотошею cnocTepira-лося зниження показниш Mo i ЛХ (р<0,01) з од-ночасним пщвищенням AM (р<0,001) та ¡нтегра-льного показника IH (р<0,01), що свщчило про напруження адаптацшно-пристосувальних ме-хан1зм1в. Збтьшення показника IBP визначало пщтримку вегетативного балансу через пщви-щення активност1 симпатичного вщдту ВНС. Шлях реал1заци процеав регуляци здшснювався за рахунок нервових вплив1в з надм1рною централ1зац1ею у керуванш ритмом серця i слаб-кютю автоном1заци.
Таблиця №2
обструктивний 6poHxim, пор/'вняно 3i здоровими
Стан вне Групи Mo,с AX AMo% f, У-0. ВПР IBP ПАПР Индекс Кердо Коеф1ц1ент Х1льденб- ранта
Ваготошя здоров! 1 0,76± 0,04 0,17± 0,06 18,4± 0,51 21,52 ± 0,51 2,88± 0,04 41± 0,2 24,88±2, 4 -3,2±0,5 4,1± 0,6
fliTM 3 ГОБ 2 1,02± 0,05 0,36 ± 0,06 14,6 ± 0,76 20,2 ±0,21 2,7± 0,05 39,7± 0,3 14,3± 2,1 -5,3±0,6 2,71± 0,4
Ейтошя здоров! 1 0,64± 0,01 0,11± 0,01 24,2± 0,63 43,08± 1,32 4,28± 0,11 65,3± 5,4 37,5± 3,1 0 3,6± 0,2
fliTM 3 ГОБ 2 0,72± 0,03 0,20± 0,03 17,5± 0,54 60,8± 2,67 6,9± 0,21 87,5± 7,1 24,3± 1,1 0 3,1± 0,1
симпа-тикото-шя 3flOpOBi 1 0,68± 0,02 0,21± 0,03 33,4± 0,81 92,03± 6,3 5,53± 1,12 35,2±9,4 64,7± 1,6 9,6±4,2 4,6± 0,3
fliTM 3 ГОБ 2 0,64± 0,01 0,16± 0,01 45,1± 0,64 225,3± 14,3 10,1± 1,7 281,2±3 4,6 70,3± 2.3 28,2± 5,6 3,8±0,2
Оцшка ВР у д1тей з ГОБ виявила перевагу п-персимпатикотошчноТ реактивносп (77,8 ±3,9%), нормосимпатикотошчна реактивнють у 14,8±3,2%, у 7,4±2,4% пац1ент1в - асимпатикото-шчна реактивнють. Дослщження стану ВР залежно вщ ступеня тяжкосп ГОБ показало, що у дн тей з тяжким \ тривалим бронхообструктивним синдромом вщзначалася асимпатикотошчна реактивнють, що вказувало на виснаження резер-вних можливостей симпато-адреналовоТ систе-ми \ зрив компенсаторних мехаызм1в. Отже у дн тей, хворих на ГОБ, е зрушення вегетативного управлшня в сторону переважання симпатико-тошчного тонусу з пперсимпатикотошчною реак-тивнютю, низький функцюнальний резерв су-динно! ланки ССС, перенапруження мехаызм1в регуляцп'. Можливо, пперсимпатикотошчний тип реагування е компенсаторним мехаызмом на розвиток бронхообструкцп.
Висновки
Таким чином у результат! комплексного об-стеження у бшьшосп д1тей з ГОБ виявлено зрушення вегетативного балансу та психолопчних характеристик, що може вказувати на наявнють певного типу психо-вегетативноТ оргашзацп, коли виразнють симпатикотошчних вплив1в, змш емоцшного стану та високий р1вень тривожносп можуть мати едину нейроф1зюлопчну основу. Несприятливим е виявлення високого р1вня тривожносп, вихщноТ вагототонп, асимпатикотошч-но1 реактивносп у д1тей, хворих на гострий обструктивний бронх1т, \ зазначене обумовлюе до-цтьнють включения в терапевтичний комплекс психо- та вегетокорегуючих заход1в.
BtCHMK Украгнськог' медичног' стоматологгчног академгг
Штература
1. Зайцева О. В. Бронхообструктивный синдром в практике педиатра. Роль ингаляционной бронхоли-тической терапии / О. В. Зайцева // Атмосфера. Пульмонология и аллергология. - 2008. - № 2. - С. 51-54.
2. Волосовець О.П. Пперреактивнють бронх1в у д1тей: етюлопя, патогенез, кпшка, д1агностика, лкування (огляд л1тератури) / О.П. Волосовець, В. G. Хомен-ко // Здоровье ребенка. - 2007. - Т. 5, № 8. - С. 132-135.
3. Лукина О.Ф. Функциональная диагностика бронхиальной обструкции у детей / О.Ф. Лукина // Респираторные заболевания.- 2002.-№4.-С.7-9.
4. Заболевания вегетативной нервной системы / [Вейн A.M., Апимова Е.Я., Вознесенская Т.Г. и др.] ; под ред. A.M. Вейна. - М. : Медицина, 1991. - 624 с.
5. Портнова О.О. Застосування ендоназального елек-трофорезу пкамелону та електропунктури в етап-
7.
8.
ному вщновлюваному Л1куванн1 Д1теи, хворих на бронх1альну астму, з урахуванням вегетативних дисфункцм : автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня канд.. мед. наук : спец. 14.01.33 - «Курортолопя та фЫотерапт» / О.О. Портнова. -Одеса 2002 - 26 с.
Каладзе H.H. Показатели различных звеньев адаптации у детей, страдающих бронхиальной астмой / H.H. Каладзе, Л.И. Мурасилова // Современная педиатрия. - 2008. - №3. - С. 26-31. Чабан О.С. Психосоматична медицина (аспекти дь агностики та лкування) / О. Чабан, О. Хаустова. -К. : Тов. «ДСГ Лтд», 2004 - 96 с. - (Б1блютечка практикуючого лкаря).
Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методы патопсихологии / С.Я. Рубинштейн - М. : ЭКСМО-ПРЕСС 1999.
Основи психодинамнноТ д1агностики i психотерапп / [ M.I. Винник, I.C. В1тенко, I.B. Тодор1в та ¡н. ]. -
1вано-Франк1вськ, 2006. - 171 с. Реферати
ПСИХО-ВЕГЕТАТИВНИЙ СТАТУС ДЕТЕЙ, ВОЛЬНЫХ ОСТРЫМ ОБСТРУКТИВНЫМ БРОНХИТОМ Весилык Н.Л.
Ключевые слова: дети, острый обструктивный бронхит, психо-вегетативний статус.
В работе представлены результаты анализа психо-вегетативного статуса детей в возрасте от 7 до 14 лет с острым обструктивным бронхитом. На основании клинических данных, показателей комплекса психологических тестов и кардиоритмоинтервалографии установлен дисбаланс функционирования центральной и вегетативной нервной системы различной степени выраженности при разной длительности бронхообструктивного синдрома.
Summary
PSYCHO-VEGETATIVE STATUS OF CHILDREN WITH ACUTE OBSTRUCTIVE BRONCHITIS Vesilyk N. L.
Keywords: children, acute obstructive bronchitis, psycho-vegetative status.
The paper presents the results of the analysis of psycho-vegetative status of children aged 7 to 14 years with acute obstructive bronchitis. Based on clinical information, indices of complex psychological tests and cardiorhythmography it has been found out the imbalance in functioning of the central and vegetative nervous system, manifested by varying degrees of severity under different duration of broncho-obstructive syndrome.
УДК 616.13-004.6-02:616.008.9]-06-085.22:616.12-008.331.1
ВЛИЯНИЕ КОМБИНИРОВАННОГО ПРЕПАРАТА «КАДУЗТ» НА ДИНАМИКУ Г0М0ЦИСТЕИНЕМИИ У ПАЦИЕНТОВ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ
Визир В.А., Буряк В.В.
Запорожский государственный медицинский университет
В статье приведены данные касательно гипергомоцистеинемии, как фактора риска сердечнососудистых заболеваний и способов ее фармакологической коррекции. В частности, освещены вопросы взаимосвязи гипергомоцистеинемии, атеросклероза и артериальной гипертензии. Представлены результаты определения содержания гомоцистеина плазмы крови у пациентов с артериальной гипертензией в процессе терапии комбинированным препаратом «Кадуэт». Ключевые слова: гомоцистеин, атеросклероз, артериальная гипертензия, фармакологическая коррекция.
Гомоцистеин (ГЦ) представляет собой серо- влияние ГЦ, все большую актуальность преоб-содержащую аминокислоту, образующуюся в ретает проблема, посвященная изучению взаи-организме при метаболизме метионина [1]. Учи- мосвязи гипергомоцистеинемии (ГГЦ), ряда па-тывая многогранное этиопатогенетическое тологических состояний организма и возможных
