CC BY
36
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.233-002.1-007.272-037-053.4
АБАТУРОВ O.e., РУСАКОВА О.О. Державний заклад «Днпропетровська медична академя Мнстерства охорони здоров'я Укра!ни»
ПРОГНОЗУВАННЯ ¡НДИВ1ДУАЛЬНОГО РИЗИКУ РОЗВИТКУ BPOHXiAAbHO'i ОБСТРУКЦй' ПРИ ГОСТРИХ БРОНШАХ
У ДiТEЙ РАННЬОГО В^У
Резюме. Метою до^дження було визначення високотформативних клтжо-анамнестичних, Ьмуноло-гiчних i молекулярно-генетичних факторiвризику розвитку бронхiальноiобструкци при гострих бронхЬ-тах у дтей раннього вЬку.
Методи. Вмст у-Ьнтерферону (№N-4), ттерлейттв-4 (1Ь-4) та -13 (1Ь-13) у сироватцЬ кровi вивчався за допомогою iмуноферментного аналЬзу, концентрация загального 1§Е — електрохемтюмнесцентного iмуноаналiзу. Рiвень експреси фактора транскрипци М-кБ у лiмфоцитах перифершно1' кровi дослгджу-вали методом проточно'1' цитометри.
Результати. Обстежено 80дтей вжом вiд 6мюящв до 3рокЬв, хворих на гострий обструктивний бронхт, та 40 дтей аналогiчного вку з гострим простим бронхтом. Визначено фактори високого ризику та створена математична модель прогнозу формування бронхЬально1' обструкци при гострому бронхтЬ. Прогностично1' значущостi набули вк батька понад 38 рокЬв, затримка внутршньоутробногорозвитку, синдром дезадаптаци, ранне штучне вигодовування, спадкова схильшсть до атопи, пасивне палння, лихоманка у поствакцинальному перюдЬ, захворюватсть на гострий обструктивний бронхт в анамнезi та тльтсть його епiзодiв понад 2, паратрофЬя. Лихоманка до 37,7 °С, слабо виражений iнтоксикацiйний синдром до 3 дЬб, повльне носове дихання, 1Ь-13 у межах 4,05—6,71 пг/мл г вЬдносна тльтсть лЬмфо-цитЬв, що експресують И¥-кБ, менша за 49,8 %о, також були асоцтован зрозвитком бронхiально'i обструкци при гострому бронхтЬ.
Ключовi слова: гострий бронхт, бронхЬальна обструкщя, фактори ризику, дти раннього вЬку.
Розвиток бронхiальноI обструкци при гострих бронхггах у дней рееструеться у 20—25 % випад-юв, i значно частше на гострий обструктивний бронхи (ГОБ) хворшть дни перших трьох роюв життя [5, 8]. Упродовж останнього десятирiччя вщзначаеться стабшьне зростання поширеност дано! клжчно! форми гострого бронхггу [6, 7]. Формування ГОБ при шфекцшному ураженш бронхiального дерева визначаеться анатомо-фь зюлопчними особливостями оргашзму, а також характером i виражешстю запального процесу, що е результатом взаемоди генетичних, медико-бюлопчних i сощально-ппешчних факторiв [2, 6, 9].
Мета: визначити високошформативш клшжо-анамнестичш, iмунологiчнi та молекулярно-гене-тичш фактори, що дасть можливють прогнозува-ти розвиток бронхiальноI обструкци при гострих бронхггах у дней раннього вжу.
Матер1али та методи
Нами проведено обстеження 120 дггей вжом ввд 6 мюящв до 3 роюв, яю отримували медич-ну допомогу в шфекцшному ввддшенш № 3 КЗ «Дншропетровська МДКЛ № 1» ДОР» з приводу гострого бронхгту. З них 80 пащеилв, у яких дiагностовано гострий обструктивний бронхи" з проявами дихально! недостатност1 (ДН) 1—11 ст., становили основну групу спостереження. До гру-пи порiвняння ввшшли 40 дгтей iз дiагнозом «го-
Адреса для листування з авторами:
Абатуров Олександр бвгенович E-mail: [email protected] Русакова Олена Олексйвна E-mail: [email protected]
© Абатуров О.6., Русакова О.О., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
стрий простий бронхи» (ГПБ). Обстеження та л1кування Bcix дiтей проводилось з урахуванням рекомендацш МОЗ Украши (наказ № 18, 2005). KpiM того, для досягнення поставленоï мети за-стосовувались iмунологiчнi та молекулярно-ге-нетичш методи дослiдження. Вiд батькiв чи от-кунiв пацieнтiв було отримано шформовану згоду на участь у науковому дослвдженш, яке проводилось ввдповщно до основних положень GCP ICH i ^льс^сь^ декларацИ та з дозволу локально1 комюп з бюетики КЗ «Дншропетровська МДКЛ № 1» ДОР».
Визначення 1мунного статусу пащенлв проводилось у центральнш науково-досл1дницьк1й лабораторп ДЗ «Дншропетровська медична ака-дем1я МОЗ Украши» та включало вивчення р1вню концентрацИ у-штерферону (IFN-у), штерлей-к1н1в-4 (IL-4) та -13 (IL-13) у сироватц1 кров1 за допомогою 1муноферментного анал1зу, вм1сту за-гального IgE — електрохемшюмшесцентного 1му-ноанал1зу. Р1вень експресИ фактора транскрипцИ NF-kB у л1мфоцитах перифершно'! кров1 досл1-джували методом проточно1 цитометрИ на баз1 НД1 генетичних та 1мунолог1чних основ розвитку патологИ та фармакогенетики ВДНЗУ «УМСА» (м. Полтава). Зазначеш обстеження проводились у гострому пер1од1 захворювання та в пер1од1 ре-конвалесценцИ.
Для статистично1 обробки результат1в досл1-дження використовувались комп'ютерш програ-ми Statgraf, Matstat, Microsoft Excel для Windows. Для визначення фактор1в ризику розвитку го-строго обструктивного бронх1ту у дггей раннього в1ку було проведено посл1довний анал1з Вальда. З використанням математичнох програми об-роблено 147 клшжо-анамнестичних, 1муноло-г1чних i молекулярно-генетичних параметр1в, для кожного з них розраховано в1дносний ризик (ВР) та д1агностичний коеф1ц1ент (ДК). Крите-р1й в1дносного ризику визначався за формулою: ВР = fб (1 — fc) / fк(1 — fб), де fб — частота зу-стр1чальност1 ознаки у д1тей, хворих на ГОБ, fc — частота зустр1чальност1 ознаки у д1тей 1з ГПБ. Анал1з отриманих даних та ощнка в1рог1дност1 1х в1дм1нностей проводились за допомогою пара- та непараметричних метод1в статистики. Р1зниця м1ж ознаками, що пор1внювались, вважалась зна-чущою при р < 0,05 [3, 4].
Результати досл1дження та ïx обговорення
Вивчення прогностично! значущост1 досл1-джуваних параметр1в дозволило в1докремити найб1льш шформативш кл1н1ко-анамнестичн1, 1мунолог1чн1 та молекулярно-генетичн1 факто-ри ризику розвитку бронх1ально1 обструкцп при гострих бронх1тах у дггей перших трьох рок1в життя.
BiK та стать дитини
Середнш BiK пащенлв i3 гострим обструктив-ним бронхиюм становив 14,6 ± 1,4 Mic., з гострим простим бронхiтом — 18,4 ± 2,0 мic. (р > 0,05). Найбшьш високий ризик розвитку бронxiаль-нох обструкцп виявлено у вiковiй групi 6—16 м1с. (ВР = 1,46), що певною м1рою пояснюеться ана-томо-Ф1з1олог1чними особливостями.
За гендерною ознакою в обох групах спостере-ження переважали хлопчики, при чому ix вiдноcна кшьюсть серед дiтей, хворих на ГОБ, перевищува-ла таку серед дггей 1з ГПБ (77,5 проти 55 % вщпо-в1дно), однак статистична значущють цих вщмш-ностей не спостерпалась (р > 0,05). У той же час вщзначено, що чолов!ча стать е фактором ризику розвитку бронхообструкцп при гострих бронхь тах у дiтей раннього вжу (ВР = 1,46 у хлопчиюв, ВР = 0,48 у д!вчаток).
BiK батьюв
Нами виявлено певний зв'язок мж можливю-тю виникнення ГОБ та в1ком батька хворое дитини. У дiтей, батьки яких були молодшими за 28 та старшими за 38 роюв, ввдносний ризик формуван-ня бронxiальноi обструкцп зростав (ВР = 1,53 та ВР = 2,08 вщповщно), тод1 як в1к батька 28—38 ро-к1в виступав протекторним фактором (ВР = 0,47).
Особливост анамнестичних даних
Д1ти основное групи спостереження частше, н1ж д1ти групи пор!вняння, народжувались в1д повторних (III—V) ваптностей (ВР = 1,67). Виникнення бронxiальноi обструкцп при гострому бронхт також було пов'язано з1 застосуванням мапр'ю дитини антибiотикiв п1д час ваптносп (ВР = 1,75) та передчасними пологами (ВР = 1,67). Високий ризик формування ГОБ спостерпався у дней 1з затримкою внутршньоутробного розвитку (ЗВУР) (ВР = 2,92) та синдромом дезадаптацп у неонатальному перюд! (ВР = 2,0). Однак анем!я п1д час ваптносп була аcоцiйована з розвитком гострого простого бронхиу (ВР = 0,29).
За нашими даними, середня тривалють грудного вигодовування дней основное групи спостереження дорiвнювала 3,6 ± 0,9 м1с., дiтей групи пор!вняння — 7,1 ± 2,1 (р > 0,05). Анал!з Вальда показав, що ранне переведення на штучне виго-довування вщгравало значну роль у розвитку ГОБ (ВР = 2,23), тод1 як годування дитини грудним молоком бшьше року визначено протектором гострого обструктивного бронхиу (ВР = 0,29).
Спадкова схильшсть до атопп, що вщзначалась у 77,5 % дней, хворих на ГОБ, та у 35 % дней 1з ГПБ (р < 0,05), значно тдвищувала ризик розвитку бронxiальноi обструкцп при гострому бронхт (ВР = 2,23).
Формуванню ГОБ суттево сприяло пасивне па-лшня (ВР = 3,77). Цей факт рееструвався в анамне-
зi у 39 дiтей (48,8 %) основно! групи спостережен-ня та у 5 дггей (12,5 %) групи порiвняння (р < 0,05).
Розвиток бронхiальноi обструкцп при гостро-му бронхiтi у дiтей перших трьох роюв життя був також пов'язаний з наявшстю поствакцинально! реакцп у виглядi пiдвищення температури тгла, вiдносний ризик був високим i становив 2,14.
Захворюван/сть на гостр/ респ/раторн/ /нфекц/1
Бiльшiсть обстежених дггей (85 %) ранiше хворши на гостру респiраторну iнфекцiю (ГР1). В обох групах спостереження середнш вiк дь тей, коли вони вперше захворiли на ГР1, був од-наковим (6,7 ± 0,8 мю. для дiтей основно! групи, 6,5 ± 0,6 мiс. для дггей групи порiвняння). Однак перша захворювашсть на рестраторну iнфекцiю у вод 8—15 мгс., а також повторш ГР1 в анамне-зi значно пiдвищували ймовiрнiсть розвинення бронхiальноi обструкцп при гострому бронхiтi у майбутньому (ВР = 1,70 та ВР = 1,88 вщповвдно), що може пояснюватись пiдвищеним навантажен-ням незршо! iмунноi системи дитини. Перенесений рашше ГОБ, як i кiлькiсть його епiзодiв по-над 2, були визначеш факторами високого ризику формування рекурентних форм захворювання (ВР = 5,35 та ВР = 4,0 вщповадно).
Супутня патолог/я
Ризик формування гострого обструктивного бронхгту був високим у дней iз рахiтом (ВР = 1,46), перинатальним ураженням центрально! нервово! системи (ВР = 1,87) та паратрофieю (ВР = 4,58), що збпаеться з даними шших дослщниюв [5, 7].
Особливост/ кл/н/чних прояв/в захворювання
Початок захворювання у дней основно! групи спостереження характеризувався максимальним шдвищенням температури тша до 37,9 ± 0,2 °С, у дiтей групи порiвняння — до 38,8 ± 0,2 °С, що вiрогiдно не вiдрiзнялось (р > 0,05). Однак лихоманку не вище 37,7 °С було визнано фактором високого ризику розвитку бронхiальноi обструкцп (ВР = 7,50), у той час як гiпертермiя понад 38,9 °С значно знижувала ймовiрнiсть формування ГОБ (ВР = 0,32). Серед особливостей клжчних проявiв захворювання у дiтей основно! групи спостереження рееструвались слабо виражений штоксика-цiйний синдром (ВР = 5,83), що тривав не бгль-ше 3 дiб (ВР = 3,33), та повгльне носове дихання (ВР = 3,75). Вщсутшсть синдрому периферично! лiмфаденопатii знижувала можливють розвинення бронхiальноi обструкцп при гострому бронхт у да-тей перших трьох роюв життя (ВР = 0,42).
¡мунний статус
У дггей основно! групи спостереження про-дукцiя IFN-Y була значно нижчою, шж у групi
порiвняння. Так, на початку захворювання середнш вмют IFN-Y у сироватцi кровi пацiентiв з ГОБ становив 1,12 ± 0,45 пг/мл проти 1,92 ± 1,03 пг/мл у дiтей, хворих на ГПБ (р < 0,05). За до-помогою аналiзу Вальда визначено малий ризик розвинення бронхiальноi обструкцп при рiвнi концентрацп IFN-Y понад 9,83 пг/мл (ВР = 0,50). Середш показники вмюту IL-4 та IL-13 у сироватш кровi дiтей з ГОБ та ГПБ вь рогiдно не вiдрiзнялись (1,79 ± 0,08 пг/мл та 4,15 ± 0,34 пг/мл проти 1,88 ± 0,12 пг/мл та 4,86 ± 0,76 пг/мл ввдповщно). Однак концентра-цiя IL-13 у межах 4,06—6,71 пг/мл визнана фактором високого ризику формування бронхiальноi обструкцп (ВР = 4,0), у той час як рiвень цього протизапального цитокшу понад 6,71 пг/мл за-побпав розвитку ГОБ (ВР = 0,40), що можна по-яснити шпбуючим впливом ^-13 на актившсть основного транскрипцiйного фактора запалення ОТ-кВ [1].
У бшьшосп обстежених дггей (54,5 % д1тей 1з ГОБ та 60 % дггей iз ГПБ) у гострому перiодi захворювання спостерiгалась пiдвищена концентрашя 1§Е, середнi значення якого дорiвнювали у пацiентiв основно! групи спостереження 96,0 ± 27,5 МО/мл (дгти першого року життя — 36,4 ± 13,6 МО/мл, дiти вжом старше 1 року — 130,1 ± 35,5 МО/мл) та були значно вищими (р < 0,05) за показники пащ-ентiв групи порiвняння — 50,5 ± 18,6 МО/мл (дгти першого року життя — 22,0 ± 6,2 МО/мл, дгти вь ком старше 1 року — 69,4 ± 31,1 МО/мл).
Рiвень експресп фактора транскрипцп NF-кB та вiдносна кiлькiсть лiмфоцитiв, що експресу-ють нуклеарний фактор NF-кB, у дiтей обох груп спостереження статистично не вiдрiзнялись, що сввдчить про подiбнiсть молекулярно-генетичних характеристик шфекцшно-запального процесу у бронхiальному деревi [10]. Однак виявлено пря-мий кореляцiйний зв'язок цих параметрiв з вира-женiстю iнтоксикацiйного синдрому (г = +0,35) та обернений — з наявшстю синдрому бронхiальноi обструкцп (г = —0,38).
Ризик розвитку ГОБ був високим при вщнос-нш кглькосп лiмфоцитiв, що експресують фактор транскрипцп NF-кB, менше за 49,8 % (ВР = 3,27), низьким — понад 49,9 % (ВР = 0,40). Протектором формування бронхiальноi обструкцп при гострому бронхт у дггей раннього вжу також визнано рiвень експресп нуклеарного фактора кВ 0,91— 1,40 Од (ВР = 0,20).
Таким чином, нами визначено високошфор-мативш клшжо-анамнестичш, iмунологiчнi та молекулярно-генетичш фактори та створено про-гностичну таблицю, що дае можливiсть розраху-вати ймовiрнiсть розвитку ГОБ (табл. 1).
Принцип роботи з математичною моделлю прогнозу розвитку бронхiальноi обструкцп при гострих бронхгтах у дггей раннього в^ полягае
Таблиця 1. Математична модель прогнозу розвитку бронх'альноI обструкци при гострих бронхтах
у дтей раннього в'1ку
№ Ознака Градieнти Дiагностичний коефщieнт
1 Стать дитини Чоловiча +1,6
Жiноча -3,2
2 Вт батька хворо! дитини (роки) 19-28 +1,8
29-38 -3,3
39-48 +3,2
3 Анемiя пщ час ваптност Так -5,4
Hi -0,1
4 НаявнютьЗВУР Так +4,7
Hi -0,6
5 Синдром дезадаптаци у перад Так +3,0
новонародженос^ Hi -0,7
6 Ранне переведення на штучне вигодовування Так +3,5
Hi -4,7
7 Тривалють грудного вигодовування (мюяцО 0-7,7 +1,1
7,8-15,3 -1,8
15,4 та довше -5,3
8 Спадкова схильнють до атопи Так +3,5
Hi -4,7
9 Пасивне палшня Так +5,8
Hi -2,3
10 Поствакцинальна реак^я (пщвищення темпера- Так +3,3
тури тiла) Hi -0,2
11 Захворюванiсть на ГОБ в анамнезi Так +7,3
Hi -1,8
12 Кiлькiсть перенесених ГОБ в анамнезi 0-2 0
> 2 +6,0
13 Паратрофiя Так +6,6
Hi -0,2
14 Утруднене носове дихання пщ час гострого Так -1,0
бронх^ Hi +5,7
15 Максимальне пiдвищення температури тта пiд 36,6-37,7 +8,8
час гострого бронхiту, °С 37,8-38,9 -0,4
39,0-40,0 -4,9
16 Синдром iнтоксикацií пiд час гострого бронх^ Слабо виражений +7,6
noMipHO виражений -1,8
17 Тривалiсть синдрому iнтоксикацií, дш < 2 -0,3
2-3 +5,2
> 3 -1,8
18 Синдром периферично! лiмфаденопатií Так +0,8
Hi -3,8
19 Концентрацiя !РЫ-у у сироватцi кровi, пг/мл 0,09-4,96 +0,5
4,97-9,83 0
9,84-14,7 -3,0
20 Концентра^я !1_-13 у сироватцi кровi, пг/мл 1,40-4,05 -0,4
4,06-6,71 +6,0
6,72-9,36 -4,0
21 ВЩносна кiлькiсть лiмфоцитiв, що експресують 18-33,9 +2,1
фактор транскрипци ЫР-кВ 34,0-49,8 +5,2
49,9-65,7 -3,9
22 Рiвень експреси фактора транскрипци ЫР-кВ, Од 0,40-0,90 +0,7
0,91-1,40 -6,9
1,41-1,90 0
у складеннi дiагностичних коефiцiентiв, що вщ-повiдають виявленим у пацiента ознакам. 1мо-вiрнiсть формування ГОБ становить 80 % при досягненш суми ДК 6 балiв, 90 % — 9,5 бала, 95 % — 13 балiв.
Приклад. Дитина П., 9 мЬс., хлопчик (+1,6 бала) хворЬе на гострий обструктивний бронхт, ДНIIст. З анамнезу вЬдомо: вк батька 46рокЬв (+3,2 бала), тд час вагтностЬ анеми не було (—5,4 бала), неона-тальний перюд перебкав гладко: вЬдсуттсть ЗВУР (—0,6 бала) та синдрому дезадаптаци (—0,7бала), дитина рано переведена на штучне вигодовуван-ня (+3,5 бала), грудне молоко отримував протягом тижня (+1,1 бала), спадковоi схильностЬ до ато-пи немае (—4,7 бала), пасивний курець (+5,8 бала), поствакцинальних реакцш не було (—0,2 бала), за-хворЬв на ГОБ вперше (—1,8 бала). Об'ективно: нормотрофЬя (—0,2 бала), носове дихання повыьне (+5,7 бала), максимальне тдвищення температури тыа до 38,7 °С (—0,4 бала), слабо виражений тток-сикацшний синдром (+7,6 бала) кутрувався на другу добу (+5,2 бала), периферична лЬмфаденопатЬя (+0,8 бала). Дат додаткових методЬв дослЬдження: 1РМ-у = 0,22 пг/мл (+0,5 бала), И-13 = 2,82 пг/мл (—0,4 бала), вЬдносна кыьтсть лЬмфоцитЬв, що екс-пресують фактор транскрипци ЫЕ-кБ, дорЬвнюва-ла 21,7 % (+2,1 бала), рЬвень експреси ЫЕ-кБ 0,6 Од (+0,7 бала).
Загальна сума балЬв — 23,4, що свЬдчить про ви-сокий ризик формування бронхiальноi обструкци при гострому бронхтЬ.
Показники ефективност дано! математично! моделi прогнозу розвитку бронхiальноI обструкци при гострих бронхгах у дией раннього в^, що були отримаш при и використанш на 48 пащен-тах, становили: чутливють — 90,9 %, специфiч-шсть — 86,7 %, тест прогнозування позитивного результату — 93,8 %, тест прогнозування негативного результату — 81,3 %.
Висновки
1. Факторами високого ризику формування бронхiальноI обструкци при гострому бронхт у дгтей раннього вжу визнано вж батька хворо! дитини понад 38 роюв, наявшсть ЗВУР, синдром дезадаптаци! у ранньому неонатальному перюд^ ранне переведення на штучне вигодо-вування, спадкову схильшсть до атопи, пасив-не палшня, поствакцинальну реакцш у виглядi тдвищення температури тша, захворювашсть на ГОБ в анамнезi та кшьюсть його епiзодiв по-над 2, паратрофш.
2. Розвинення гострого обструктивного брон-хну асоцшовано з лихоманкою не вище 37,7 °С, слабо вираженим штоксикацшним синдромом, що тривае не бшьше 3 дiб, та повшьним носовим диханням.
3. PiBeHb концентраций IL-13 у сироватщ кро-Bi у межах 4,05—6,71 пг/мл та ввдносна кшьюсть лiмфоцитiв, що експресують фактор транскрипци NF-kB, менша за 49,8 %, значно тдвищують ймовiрнiсть розвитку бронхiальноï обструкци при гострому бронхт у дггей перших трьох роюв життя.
4. Протекторами гострого обструктивного бронхту визнано жшочу стать дитини, анемш тд час ваптносп, грудне вигодовування понад 15 мь сящв, вщсутшсть периферичноï лiмфаденопатiï, концентращю IFN-y у сироватщ кров! у межах 9,84—14,7 пг/мл та рiвень експреси фактора тран-скрипци NF-kB 0,91-1,40 Од.
5. Простота у використанш, а також висою показники ефективност розробленоï математичноï моделi прогнозу ймов1рност1 розвитку бронхiаль-roï обструкций при гострому 6ронх1т1 у дггей раннього в1ку дозволяють рекомендувати ïï в прак-тичнш д1яльност1 имейного лiкаря для видшення контингенту дiтей, у яких юнуе загроза формування ГОБ, та своечасного призначення рацiональноï терапп
Список AiTepaTypn
1. Абатуров А.Е., Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Индукция молекулярных механизмов неспецифической защиты респираторного тракта. — К.: Приватна друкарня ФОП Сторо-жук О.В., 2012. — 240 с.
2. Абатуров А.Е., Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Инициация воспалительного процесса при вирусных и бактериальных заболеваниях, возможности и перспективы медикаментозного управления. — Х.: С.А.М., 2011. — 392 с.
3. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных / М.Ю. Антомонов. — К.: Фiрма малого друку, 2006. — 558 с.
4. Двойрин В.В. Методика контролируемых испытаний / В.В. Двойрин, А.А. Клименков. — М.: Медицина, 1985. — 144 с.
5. Коваленко Т.С. Клшчна характеристика дтейраннього вжу, хворих на гострий обструктивний бронхт / Т.С. Коваленко // Украг'нський медичний альманах. — 2012. — Т. 15, № 6. — С. 79-83.
6. Коренюк О.С. Особливостi терапи гострого обструктивного бронхту у дiтей раннього вжу / О.С. Коренюк // Актуальт питання педiатрiï, акушерства та гшекологи. — 2014. — № 2. — С. 50-53.
7. Недельская С.Н. Факторы риска развития острого обструктивного бронхита у детей раннего возраста / С.Н. Недельская, Л.Н. Боярская, Т.Е. Шумная [и др.] // Здоровье ребенка. — 2007. — № 3(6). — С. 14-17.
8. Смiян О.1. Особливостi клшчного перебщ гострого обструктивного бронхту в дiтей раннього вку / О.1. Смiян, В.А. Плахута // Проблеми безперервног медичног освiти та науки. — 2014. — № 2. — С. 38-41.
9. Bessa O.A. Prevalence and risk factors associated with wheezing in the first year of life / O.A. Bessa, A.J. Leite, D. Sole, J. Mallol // J. Pediatr. (Rio J.). — 2014. — V. 90, Issue 2. — P. 190-196.
10. Wullaert A. NF-kB in the regulation of epithelial homeostasis and inflammation/A. Wullaert, M.C. Bonnet, M. Pasparakis// Cell. Res. — 2011. — V. 21, № 1. — P. 146-158.
Отримано 15.12.14 ■
Абатуров А.Е., Русакова Е.А.
Государственное учреждение «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ИНДИВИДУАЛЬНОГО РИСКА РАЗВИТИЯ БРОНХИАЛЬНОЙ ОБСТРУКЦИИ ПРИ ОСТРЫХ БРОНХИТАХ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА
Резюме. Целью исследования было определение высокоинформативных клинико-анамнестических, иммунологических и молекулярно-генетических факторов риска развития бронхиальной обструкции при острых бронхитах у детей раннего возраста.
Методы. Содержание Y-интерферона (ГРЫ^), интер-лейкинов-4 (ПТ-4) и -13 (]Ъ-13) в сыворотке крови изучалось с помощью иммуноферментного анализа, концентрация общего ^Е — электрохемилюминесцентного им-муноанализа. Уровень экспрессии фактора транскрипции ЫБ-кВ в лимфоцитах периферической крови исследовали методом проточной цитометрии.
Результаты. Обследовано 80 детей в возрасте от 6 месяцев до 3 лет с острым обструктивным бронхитом и 40 детей аналогичного возраста с острым простым бронхитом. Определены факторы высокого риска и создана математическая модель прогноза формирования бронхиальной обструкции при остром бронхите. Прогностически значимыми признаны возраст отца старше 38 лет, задержка внутриутробного развития, синдром дезадаптации, раннее искусственное вскармливание, наследственная предрасположенность к атопии, пассивное курение, лихорадка в поствакцинальном периоде, более 2 эпизодов острого обструктивного бронхита в анамнезе, паратрофия. Лихорадка до 37,7 °С, слабо выраженный интоксикационный синдром продолжительностью до 3 суток, медленное носовое дыхание, ]Ъ-13 в пределах 4,05—6,71 пг/мл и относительное количество лимфоцитов, экспрессирующих фактор транскрипции ЫБ-кВ, менее 49,8 %, также были ассоциированы с развитием бронхиальной обструкции при остром бронхите.
Ключевые слова: острый бронхит, бронхиальная обструкция, факторы риска, дети раннего возраста.
AbaturovO.Ye., Rusakova O.O.
State Institution «Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Healthcare of Ukraine», Dnipropetrovsk, Ukraine
PREDICTION OF THE INDIVIDUAL RISK OF BRONCHIAL OBSTRUCTION IN ACUTE BRONCHITIS IN INFANTS
Summary. The objective of the study was to determine highly informative clinical-anamnestic, immunological and molecular-genetic risk factors of bronchial obstruction in acute bronchitis in infants.
Methods. We have evaluated the content of IFN-y, IL-4 and IL-13 in blood serum using enzyme-linked immunosorbent assay, the concentration of total IgE — using electrochemilu-minescence immunoassay. The level of the transcription factor NF-kB expression in peripheral blood lymphocytes was studied by flow cytometry.
Results. We have examined 80 children aged from 6 months to 3 years with acute obstructive bronchitis, and 40 age-matched children with acute nonobstructive bronchitis. The factors of high risk were determined and the mathematical model for predicting bronchial obstruction in acute bronchitis was created. Father's age over 38 years, intrauterine growth restriction, maladjustment syndrome, early artificial feeding, genetic predisposition to atopy, passive smoking, fever in the postvaccination period, history of acute obstructive bronchitis and number of its episodes more than 2, paratrophia became prognostically significant. Fever up to 37.7 °C, mild intoxication syndrome up to 3 days, slow nasal breathing, IL-13 within 4.05—6.71 pg/ml and the relative number of lymphocytes expressing NF-kB less than 49.8 % were also associated with the development of bronchial obstruction in acute bronchitis.
Key words: acute bronchitis, bronchial obstruction, risk factors, infants.
