Молекулярні механізми формування повторних гострих обструктивних бронхітів у дітей раннього віку Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.233-002.1-007.272-039.35-053.4:577.27

О.е. Абатуров, МОЛЕКУЛЯРН1 МЕХАН13МИ ФОРМУВАННЯ

О. О. Русакова ПОВТОРНИХ ГОСТРИХ ОБСТРУКТИВНИХ

БРОНХ1Т1В У Д1ТЕЙ РАННЬОГО В1КУ

ДЗ «Днтропетровсъка медична академгя МОЗ Украти»

кафедра факультетськог nediampi'i та медично! генетики

(зав. — д. мед. н., проф. О.С. Абатуров)

вул. Дзержинського, 9, Днтропетровськ, 49044, Украта

SE «Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine»

Department Faculty of Pediatrics and Medical Genetics

Dzerzhinsky str. 9, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine

e-mail: alexabaturov@i.ua

e-mail: rusakova.elena78@gmail.com

Ключов! слова: гострий обструктивний 6ponxim, шунний статус, dimuраннього eiKy Key words: acute obstructive bronchitis, immune status, infants

Реферат. Молекулярные механизмы формирования повторных острых обструктивных бронхитов у детей раннего возраста. Абатуров А.Е., Русакова Е.А. В статье рассматриваются клинико-иммунологические особенности и механизмы формирования повторных острых обструктивных бронхитов у детей раннего возраста (ДРВ). Нами обследованы 102 ребенка в возрасте от 6 месяцев до 3 лет с острым обструктивным бронхитом (ООБ), ДНI-II ст. Из них 28 детей болели ООБ повторно, у 74 пациентов ООБразвился впервые. У всех детей изучены уровни содержания IFN-y, IL-4, IL-12 и IL-13 в сыворотке крови методом ИФА, концентрация общего IgE методом электрохемилюминесцентного иммуноанализа и уровень экспрессии фактора транскрипции NF-kB в лимфоцитах периферической крови методом проточной цитометрии. Характерными особенностями детей обеих групп наблюдения было сохранение высокого по сравнению с физиологическими нормами уровня IL-12 в динамике течения заболевания, что определяло напряженность клеточно-опо-средованного иммунного ответа и воспалительного процесса, а также повышение концентрации IgE. При этом показано, что при острых обструктивных бронхитах, независимо от наличия предыдущих ООБ, ведущим фактором, определявшим цитокиновый статус, был NF-kB как в начале заболевания, так и в периоде реконвалесценции. Однако у лиц, склонных к повторным ООБ, существовали нарушения механизмов активации NF-кВ-ассоциированных сигнальных путей, что проявлялось в преимущественном усилении тех цепей, которые определяли продукцию П2-ассоциированных цитокинов.

Abstract. Molecular mechanisms of recurrent acute obstructive bronchitis in infants. Abaturov A.E., Rusakova E.A. The article discusses the clinical and immunological features and mechanisms of recurrent acute obstructive bronchitis in infants. We have examined 102 children aged from 6 months to 3 years with acute obstructive bronchitis and signs of respiratory insufficiency of the I-II degree. There were 28 children with recurrent acute obstructive bronchitis and 74 patients with acute obstructive bronchitis, developed for the first time. We determined the concentration of total IgE, content of IFN-y, IL-4, IL-12 and IL-13 in serum by ELISA and the expression of the transcription factor NF-кВ in lymphocytes ofperipheral blood by flow cytometry in all the children. High level of IL-12 as compared to physiological norms in the dynamics of the disease was the characteristic feature of the children of both groups. And it was the factor, which detected a voltage of cell-mediated immune response and inflammation. The second specific feature was the high concentration of IgE. It was shown that the transcription factor NF-кВ determined the cytokine status at the beginning of the disease, and in the period of convalescence. That fact did not depend on the number of previous acute obstructive bronchitis. However, there were violations of the mechanisms of NF-kB-associated signaling pathways activation, which manifested itself in an advantageous enhancement of the chains, determining the production of Th2-associated cytokines in children with recurrent acute obstructive bronchitis.

Гострий обструктивний бронх1т (ГОБ) e одним з найбшьш поширених гострих pecnipa-торних захворювань у дггей [3, 7-10]. ГОБ ви-никае у 25-31% дггей, хворих на гостру pecni-раторну шфекщю (ГР1) [6]. За даними р1зних автор1в, у 30% випадюв перший етзод брон-х1ально1 обструкци, як правило, розвиваеться при захворювант дитини в ранньому вщ1 [11, 12]. Бронх1альна обструкцк на фот ГР1 у дггей перших трьох рок1в життя е маркером високого

ризику повторних бронхообструкцш при наступ-них етзодах та формування гшерреактивиосп бронх1в, що може реашзуватися розвитком бронх1ально1 астми в дошкшьному або шкшь-ному вщ1 дитини у 15-30% спостережень [14]. Все це визначае необхщтсть подальшого вивчення мехатзм1в розвитку повторних гострих обструктивних бронхтв у д1тей раннього вшу.

Сьогодт показано, що в основ! бронх1ально1 обструкци лежить запальний процес, характер i

виразтсть якого зумовлюються р1внем експреси фактора транскрипци NF-kB, який бере участь у регуляци активносп бшьше тж 150 цитокшових i 1мунорегуляторних гетв [1, 13] та визначае характер i виразтсть запального процесу [13, 15]. Переважання ТЬ2-асоцшованих над Th1-aco-цшованими цитокшами е основою для форму-вання бронх1ально1 обструкци при гострих респ1раторних захворюваннях [2]. Сучаст уявлення про розвиток запального процесу визначили методолопчний тдхвд та спрямо-ван1сть нашого дослщження.

Мета - вивчення клшко^мунолопчних особливостей та мехатз)шв формування пов-торних гострих обструктивних бронх1т1в у дгтей раннього в1ку.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Обстеження проводилось на 6a3i шфек-цшного вiддiлeння № 3 Комунального закладу «Дншропетровська МДКЛ № 1» ДОР». Пщ нашим спостереженням знаходилось 102 дитини в1ком вщ 6 мюящв до 3 рок1в, яю були гостта-л1зован1 з приводу гострого обструктивного бронх1ту. 3 них 28 пащент1в хворши на ГОБ повторно (перша трупа спостереження), у 74 дгтей гострий обструктивний бронхгт розвився вперше (друга група спостереження). Д1агно-стичн1 заходи та об'ем медично! допомоги, що надавалася пащентам, вщповвдали «Протоколу лжування гострого обструктивного бронхиу у ди-ей» (Наказ № 18, 2005), узгодженому МОЗ Украши.

KpiM того, у Bcix дгтей було вивчено вм1ст Th1- та ТЬ2-асоцшованих цитокшв у сироватщ кров1 та активн1сть фактора транскрипци NF-kB. Вм1ст у-штерферону (IFN-y), штерлейкшв 4 (IL-4), 12 (IL-12) та 13 (IL-13) у сироватщ KpoBi дослщжували за допомогою 1муноферментного анал1зу, концентращю загального IgE - електро-хемшюмшесцентного 1муноанал1зу. Лабораторт дослщження проводились на 6a3i центрально! науково-дослщницько! лаборатори ДЗ «ДМА МОЗ Укра!ни».

Визначення р1вня експреси фактора транскрипци NF-kB у л1мфоцитах перифершно! кров1 проведено у НД1 генетичних та 1мунолог1чних основ розвитку патологи та фармакогенетики ВДНЗУ «УМСА», м. Полтава (д.мед.н., професор 1.П. Кайдашев). На першому eTani дослщження до 50 мкл суспензи мононуклеар1в периферично! кров1 (105 кштин) додавали 5 мкл монокло-нальних антитш (мкАТ), м1чених FITC, проти CD40 («Caltag», США) й шкубували протягом 20 хв. при t=4°C. Дал1, теля промивки шляхом центрифугування з 1 мл фосфатно-сольового бу-

феру (ФСБ) при 1500 об/хв. впродовж 5 хв., ре-суспендоват кштини фшсували розчином («Caltag», США) протягом 20 хв. при t=4°C. На наступному етат дослщження здшснювалась 40-хвилинна пермеабЫзащя у присутносп мкАТ проти субодинищ р65 молекули NF-kB («BD Biosciences Pharmingen», США) при t=4°C. noTiM, пicля одноразово! промивки, ресуспен-доват клiтини iнкyбyвaли з мкАТ, Mi4eHHMH РЕ («Caltag », США), протягом 20 хвилин. Дaлi кт-тини вiдмивaли, пicля чого до них додавали 0,5 мл ФСБ. Анашз проб проводився на проточному 4rn^flyopHMeTpi EPIX LX-MCL («Beck-man Coulter», США) з використанням програми System IITMsoftware [5].

yd обстеження, 3a3Ha4eHi вище, проводились ABi4i: у гострому nepiofli захворювання та в nepiofli peкoнвaлecцeнцii.

Батьки чи oniKyHH пащешгв були повтстю ознайомлет з обсягом fliarHOCTH4HHX 3axofliB та надали згоду на участь у науковому дocлiджeннi, яке проводилось вщповщно до основних по-ложень GCP ICH i Гельсшсько! дeклapaцii та з дозволу локально! KOMicii з 6ioeTHKH КЗ «Дт-пропетровська МДКЛ №1» ДОР».

Математична обробка отриманих результата здiйcнювaлacь з використанням статистичних програм "Statgraf", "Matstat", «Statistica 6,0». Ощ-нювались як кiлькicнi, так i якicнi показники. Для кшьюсних napaMeTpiB виконано nepeeipKy на вщповщтсть закону Гаусса. Залежно вщ результату nepeeipKH, застосовувались парамет-ричт та HenapaMeTpH4Hi методи статистики. Вщмшносп мiж ознаками, що пopiвнювaлиcь, вважались статистично значущими при р<0,05. Для виявлення взaeмoзв'язкiв мiж визначу-ваними показниками застосовувався кореляцш-ний анашз Стрмена [4].

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

За нашими даними, повторна захворюватсть

На ГОСТрИЙ обструКТИВНИЙ брОНХГГ flOCTOBipHO

4acTime (р<0,05) зycтpiчaлacь у дгтей другого року життя (57% спостережень). Серед пащешгв, якi переносили ГОБ вперше, переважали ди-и BiKOM 6-12 Mic. (61% випадюв). Середнш BiK па-щетгв першо! та друго! груп спостереження статистично не вiдpiзнявcя i становив вщповщно 17,6±1,6 Mic. та 15±1,4 Mic. (р>0,05). Бiльшicть обстежених дггей була 40fl0Bi40i CTaTi.

Характерною особливютю анамнестичних да-них дггей з повторними ГОБ було застосування мапр'ю aHTH6ioTHKiB пщ час BariTHOCTi, що рееструвалось у 25% пащешгв першо! та 5,4% пащешгв друго! групи спостереження (р<0,05). Незалежно вщ кiлькocтi попередтх гострих

обструктивних бронхтв, бшьшкть дггей знахо-дилась на штучному вигодовувант та мала обтяжений спадковий анамнез за алерпчними захворюваннями (65% та 67% ввдповвдно). Факт пасивного пашння визначався майже в кожному другому спостережент. Середня кiлькicть попе-реднк куршв антибютикотерапи у дггей в анамнез! була бшьшою у пащеппв першо! групи спосте-реження та становила 2,2±0,4 проти 0,7±0,2 у дггей друго! групи, але статистично! значущосп вияв-лена ввдмштсть не набула (р>0,05).

Клшчна картина гострого обструктивного бронхиу в бшьшост! обстежених дггей характе-ризувалась наявтстю пом1рно вираженого шток-сикацшного синдрому з максимальним тдви-щенням температури тша до 38,2±0,2°С. Утруднене дихання розвивалося в середньому на 2,2±0,4 добу захворювання у пащент!в першо!,

на 1,9±0,3 добу - у дггей друго! групи спосте-реження (р>0,05). Стутнь дихально! недо-статносп було розщнено як легкий (ДН I) у 38% дослщжених з повторними ГОБ та в 43,5% хворих на обструктивний бронхгг, що виник вперше; у 62% пащеппв першо! та в 56,5% пащеппв друго! групи спостереження мала м!сце ДН II (р>0,05). Незалежно в!д наявност! попе-редн!х ГОБ, у бшьшост! обстежених (90%) рееструвався неускладнений переб!г захворювання з поступовим твелюванням симптом!в. Середня тривал!сть стац!онарного лшування д!тей першо! та друго! групи спостереження становила вщповщно 7,8±1,3 доби ! 5,8±1,0 доби (р>0,05).

Результата !мунолопчного та молекулярно-генетичного дослщжень дггей, яю перебували тд нашим наглядом, представлено в таблиц!.

Результата ¡мунолопчного та молекулярно-генетичного дослвджень дгтей з гострими обструктивними бронхгтами (M±m)

Показники Повторний ГОБ (П=28) ГОБ, що виник вперше (П=74) Достов!ршсть вщмшностей у першш та другш трупах Референтш

гострий иершд перюд гострий першд перюд гострий перюд перюд значения

реконвалес- Р реконвалес- Р реконвалес-

ценцп ценцп ценцп

№N-7, пг/мл

1,68±1,0 1,27±0,81 р>0,05 0,66±0,18 0,42±0,13 р>0,05 р>0,05

р>0,05

0-188,9

IL-4, пг/мл IL-12, пг/мл ^-13, пг/мл

IgE, МО/мл (дгги 1-3 роюв)

.Шмфоцити, що експресують NF-кB, %

NF-кB, Од

1,72±0,12 1,80±0,17

129,38± 30,58

153,84± 58,72

45,3±4,1 0,69±0,06

219,86± 28,14

4,28±0,7 4,77±0,75

104,18± 60,03

37,6±4,0 0,61±0,04

р>0,05 1,86±0,11 1,86±0,11 р>0,05

170,14± 17,69

106,39± 57,83

р>0,05 36,9±3,5 р>0,05 0,73±0,09

218,86± 25,0

р>0,05 4,01±0,37 4,53±0,48 р>0,05

85,46± 65,54

38,1±4,6 0,65±0,05

р>0,05 р>0,05

р>0,05 р>0,05

р>0,05 р>0,05

р>0,05 р>0,05

р>0,05 р>0,05

р>0,05 р>0,05

р>0,05 р>0,05 р>0,05 р>0,05 р>0,05 р>0,05

0-4 40,4-150 0-44,4 < 60

1мунний статус пащеппв обох груп спостереження характеризувався п!двищенням серед-нього вм!сту ^Б в сироватц! кров! на початку ! в пер!од! реконвалесценц!! гострого обструктивного бронхпу та р!вня 1Ь-12 - в пер!од! рекон-валесценц!!. Концентрац!! 1БК-у, !нтерлейк!н!в 4 та 13, а також р!вень експрес!! фактора тран-скрипц!! №-кВ у сироватц! кров! не залежали в!д к!лькост! перенесених ран!ше ГОБ та ввд пер!оду захворювання (табл. 1).

Для вщображення особливостей взаемозв'яз-к!в м!ж визначуваними показниками !мунного статусу в д!тей раннього вшу з першим еп!зодом

та з повторними ГОБ нами було побудовано кореляцшт дерева в динам!ц! захворювання.

На початку гострого обструктивного бронхиу (рис. 1), що виник вперше, фактор транскрипцй №-кВ зумовлював р!вень вм!сту в сироватц! кров! основного цитокшу Т^-вадповщ! 1БК-у (г=+0,32; р<0,05) при дотриманн! балансу штер-лейкЫв 4 та 12 (г=+0,33; р<0,05). Продукц!я IgБ у цих пащеппв була незалежним процесом в!д р!вня №-кВ та циток!н!в. Вже на початку захворювання ввдзначався !нг!буючий вплив 13 на фактор транскрипци №-кВ (г=-0,43; р<0,05).

Рис. 1. Кореляцшне дерево основних маркер1в запалення на початку захворювання у д!тей з гострими обструктивними бронх^ами, що виникли вперше

У дггей з повторними ГОБ гострий перюд скрипцшного фактора NF-кB на вмкт IgE

захворювання супроводжувався розвитком активного запального процесу з формуванням

(г=+0,45; р<0,05) та ^-4 (г=+0,46; р<0,05). Про-дукщя Th1-acoцiйoвaнoгo цитокшу IFN-y контро-

асоцшовано! ввдповщ1 (рис. 2), що було зумов- лювалась щшьним негативним впливом ^-13 лено безпосередтм шдукуючим впливом тран- (г=-0,48; р<0,05).

Рис. 2. Кореляцшне дерево основних маркер1в запалення на початку захворювання у дггей з повторними гострими обструктивними бронх^ами

У перюд1 реконвалесценци гострого обструк-тивного бронхиу, що виник вперше (рис. 3), спостер1галась вщсуттсть впливу КБ-кБ на головний визначальний цитокш 'ГЪ^вщповщ! -ТБК-у. Характерною особливктю був преде-

термшований вплив фактора транскрипци КБ-кБ на ТЬ2-асоцшований цитокш 1Ь-4 (г=+0,37; р<0,05), вмют якого був прямо пропорцшним р1вню продукци IgE (г=+0,31; р<0,05).

Рис. 3. Кореляцшне дерево основних маркер1в запалення в першд! реконвалесценцй' у д!тей з гострими обструктивними бронх^ами, що виникли вперше

Рис. 4. Кореляцшне дерево основних маркер1в запалення в першд! реконвалесценцй' у дггей з повторними гострими обструктивними бронх^ами

У дггей з повторними ГОБ в перюд1 рекон-валесценцп (рис. 4) збер1гався зв'язок р1вня ак-тивносп фактора транскрппцп №-кБ з концен-тращею 1БК-у при зннкнент шпбуючого впливу 1Ь-13 на останнш. Кр1м того, втрачалась за-лежтсть вмкту IgE в спроватщ кров1 ввд пара-метр1в, що вивчалися, з'явились прям1 кореляци м!ж р!внями 1Ь-4 та 1Ь-13 (г=+0,50; р<0,05), 1Ь-12 та 1Ь-13 (г=+0,49; р<0,05).

Таким чином, при гострих обструктивних бронхггах, незалежно вщ наявносп попередтх ГОБ, провщним фактором, що визначав цито-кшовпй статус, була актнвтсть №-кБ як на початку захворювання, так 1 в перюд1 рекон-валесценци.

В ошб, яю схильт до повторних гострих обструктивних бронхтв, кнували порушення мехатзм1в актпваци КБ-кБ-асоцшованпх сиг-нальних шлях1в, що проявлялось у переважному посилент тих ланцюпв, яю визначали про-дукщю ТЬ2-асоцшованих цитоктв.

висновки

1. Характерною особлнвктю дггей раннього вшу, хворих на гострий обструктивний бронхгг, незалежно вщ наявносп попередтх бронхооб-струкцш, було тдвищення концентрац11 IgE в сироватц1 кров1 як на початку захворювання, так 1 в перюд1 реконвалесценц11.

2. Збереження високого пор1вняно з ф1зюло-г1чними нормами р1вня 1Ь-12 у динамщ1 переб1гу ГОБ визначало напружетсть кл1тинно-опосе-редковано! 1мунно1 в1дпов1д1 та запального процесу.

3. У д1тей з повторними гострими обструк-тивними бронх1тами розвивалось активне запа-лення з формуванням ТЬ2-асоц1йовано1 в1дпов1д1, що було зумовлено безпосередн1м впливом фактора транскрипци КБ-кБ на продукщю IgE у гострому пер1од1 захворювання та цитокшовим дисбалансом у перюд1 реконвалесценц11.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Абатуров А.Е. Индукция молекулярных механизмов неспецифической защиты респираторного тракта / А.Е. Абатуров, А.П. Волосовец, Е.И. Юлиш.

— К.: Приватна друкарня ФО-П Сторожук О.В., 2012.

— 240 с.

2. Абатуров А.Е. Инициация воспалительного процесса при вирусных и бактериальных заболеваниях, возможности и перспективы медикаментозного управления / А.Е. Абатуров, А.П. Волосовец, Е.И. Юлиш. — X.: ООО «С.А.М.», 2011. — 392 с.

3. Абатуров O.G. Лткування гострих pecnipa-торних захворювань, яю супроводжуються розвитком обструктивного синдрому, у fliTefi раннього вжу / O.G. Абатуров, 1.Л. Височина, Н.М. Токарева // Здо-ров'я Украгни. - 2009. - № 8(1). - С. 4-5.

4. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных / М.Ю. Антомонов. - К.: ®ipMa малого друку, 2006. - 558 с.

5. Влияние метформина на продукцию провоспа-лительных цитокинов и инсулинорезистентность (NF-кВ-сигнальный путь) / А. В. Лавренко, Н. Л. Куценко, Л. А. Куценко [и др.] // Проблемы эндокринологии. — 2012. — № 2. — С. 25-28.

6. Зубаренко A.B. Основные принципы этиопа-тогенеза, диагностики и дифференциальной диагностики бронхообструктивного синдрома у детей / A.B. Зубаренко, O.A., Портнова, Т.В. Стоева // Здоровье ребенка. - 2007. - №7. - С. 14-16.

7. Лапшин В.Ф. Бронхгги у дп^ей. Погляд пе-fliaTpa / В. Ф. Лапшин // Здоров'я Укра!ни. — 2009. — № 1. — С. 8-11.

8. Мо1сеенко P.O. Анатз захворюваносп fliTefi першого року життя в yKpai'Hi / P.O. MoiceeHKO // Перинатология и педиатрия - 2010. - № 2. - С. 6-9.

9. Охотникова Е.Н. Синдром бронхиальной обструкции инфекционного и аллергического генеза у детей раннего возраста и муколитическая терапия / Е.Н. Охотникова // Здоровье ребенка. - 2007. - № 3 (6). - С. 7-9.

10. Самсыгина Г.А. Проблемы диагностики и лечения часто болеющих детей на современном этапе / Г.А. Самсыгина, Г. С. Коваль // Педиатрия. — 2010.

— № 2. — С. 137-145.

11. Asthma and allergy patterns over 18 years after severe RSV bronchiolitis in the first year of life / N. Sigurs, F. Aljassim, B. Kjellman [et al.] // Thorax. -2010. - Vol. 65, N 12. - P. 1045-1052.

12. Lung function and bronchial hyper-responsiveness 11 years after hospitalization for bronchiolitis / M.K. Hyvarinen, A. Kotaniemi-Syrjanen, T.M. Reijonen [et al.] // Acta Pediatrica. - 2007. - Vol. 96, N 10. -P. 1464-1469.

13. Park G.Y. Nuclear factor kappa B is a promising therapeutic target in inflammatory lung disease / G.Y. Park, J.W. Christman // Curr. Drug. Targets. - 2006.

- Vol. 7, N 6. - P. 661-668.

14. Severe respiratory syncytial virus bronchiolitis in infancy and asthma and allergy at age 13 / N. Sigurs, P.M. Gustafsson, R. Bjarnason [et al.] // Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 2005. - Vol. 171, N 2. - P. 137-141.

15. Wullaert A. NF-kB in the regulation of epithelial homeostasis and inflammation / A. Wullaert, M.C. Bonnet, M. Pasparakis // Cell. Res. - 2011. - Vol. 21, N 1. - P. 146-158.

REFERENCES

1. Abaturov AE, Volosovets AP, Yulish EI. [Induction of molecular mechanisms of nonspecific protection of the respiratory tract]. K: Private Printing FO-P Storozhuk OV. 2012;240. Russian.

2. Abaturov AE, Volosovets AP, Yulish EI. [Initiation of the inflammatory process of viral and bacterial diseases, opportunities and prospects for medical management]. Kh: «C.A.M.». 2011;392. Russian.

3. Abaturov AE, Vysochyna IL, Tokareva NM. [Treatment of acute respiratory diseases that are accompanied by the development of obstructive syndrome at infants]. Health of Ukraine. 2009;8(1):4-5. Ukranian.

4. Antomonov MYu. [Mathematical processing and analysis of medical and biological data]. K: Firm small print. 2006;558. Russian.

5. Zubarenko AV, Portnova OA, Stoeva TV. [Basic principles of pathogenesis, diagnosis and differential diagnosis of bronchial obstruction in children]. Child's Health. 2007;7:14-16. Russian.

6. Lavrenko AV, Kutsenko NL, Kutsenko LA et al. [Effect of metformin on the production of proinflam-matory cytokines and insulin resistance (NF-KB-signaling pathway)]. Problems of Endocrinology. 2012;2:25-28. Russian.

7. Lapshin VF. [Bronchitis in children. The view of a pediatrician]. Health of Ukraine (Medical Nature). 2009;1:8-11. Ukranian.

8. Moisejenko RO. [Analysis of the morbidity of infants in Ukraine]. Perinatology and Pediatrics. 2010;2:6-9. Ukranian.

9. Okhotnikova EN. [Bronchial obstruction syndrome of infectious and allergic genesis in infants and mucolytic therapy]. Child's Health. 2007;3(6):7-9. Russian.

10. Samsygina GA, Koval' GS. [Problems of diagnosis and treatment of sickly children at the present stage]. Pediatrics. 2010;2:137-45. Russian.

11. Hyvarinen MK, Kotaniemi-Syrjänen A, Reijonen TM, et al. Lung function and bronchial hyper-responsiveness 11 years after hospitalization for bronchiolitis. Acta Pediatrica.2007;96(10):1464-69.

12. Park GY, Christman JW. Nuclear factor kappa B is a promising therapeutic target in inflammatory lung disease. Curr. Drug. Targets. 2006;7(6):661-68.

13. Sigurs N, Aljassim F, Kjellman B, et al. Asthma and allergy patterns over 18 years after severe RSV bronchiolitis in the first year of life. Thorax. 2010;65(12): 1045-52.

14. Sigurs N, Gustafsson PM, Bjarnason R, et al. Severe respiratory syncytial virus bronchiolitis in infancy and asthma and allergy at age 13. Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2005;171(2):137-41.

15. Wullaert A, Bonnet MC, Pasparakis M. NF-kB in the regulation of epithelial homeostasis and inflammation. Cell. Res. 2011;21(1):146-58.

CTarM Ha^ifimna ^o pe^aKuii 27.03.2015

♦

УДК 617.586:616.379-008.64-001.4-08:615.835

O.M. Беседы УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОД1В ВАКУУМ-

TEPAniï РАН У ХВОРИХ13 СИНДРОМОМ Д1АБЕТИЧНО! СТОПИ

КЗ «Днтропетровсъка мгсъка багатопрофыъна клтгчна лжарня №4» ДОР вгддтення гншно-септичног xipypziï (зав. — Ю.Ю. Малюк)

вул. Ближня, 31, 49000, Днтропетровсък, Украта

ME «Dnipropetrovsk City Multidisciplinary Hospital N 4» DRC

Department of septic surgery

Blygnia str., 31, Dnipropetrovsk, 49000, Ukraine

e-mail: bam-86@mail.ru

Ключов1 слова: вакуум-тстиляцшна тератяран, синдром diaôemmHoïстопи Key words: vacuum instillation therapy, diabetic foot, treatment of wounds

Реферат. Совершенствование методов вакуум-терапии ран у больных синдромом диабетической стопы. Беседин A.M. Неотъемлемой составляющей комплексного лечения ран у больных синдромом диабетической стопы является в последнее время вакуум-терапия. Благодаря популяризации данной методики, уникальных клеточных, внеклеточных и общих эффектов от ее применения при лечении больных с гнойными