CC BY
22
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.233-002.31-036-037-053.4 DOI: 10.22141/2224-0551.14.3.2019.168766
Агафонова О.О., Токарева Н.М.
ДЗ «Днпропетровська медична академя», м. Дн!про, Укра/на
Прогнозування ризику розвитку тривалого перебку
Я Ш W
гострого простого бронхпу в дггей
For cite: Zdorov'e Rebenka. 2019;14(3):154-158. doi: 10.22141/2224-0551.14.3.2019.168766
Резюме. Акшуальтсть. Чинники та MexaHi3MU формування тривалого перебщ гострого простого брон-ximy в дтей на сьогодн до ктця невiдомi. Описана участь ряду факторiв, у тому чиaai клжчних, лабора-торнихта iмyнологiчних. Мета до^дження — выявления тформативно значущих клтко-анамнестич-них, лабораторних та iмyнологiчних факторiвризику тривалого перебгу бронхту в дтей раннього вку, а також створення математично'1 моделi для прогнозування ймовiрностiрозвитку щеНситуацп. Маше-рiали та мешоди. Шд наглядом перебували 122 дитини вком вiд 1 до 6ротв 1з гострим простим брон-хтом, як були на обстеженн та лшуванш в тфекцшному вiддiленнi КЗ «Днтровська МКЛ№ 1ДОР». Резульшаши. Визначено фактори ризику та створено математичну модель прогнозу розвитку тривалого перебщ гострого простого бронхту в дтей. Прогностичну значущкть мали: маса тыа дитини при народжент бльше 3,7кг, палтня матерi, наявтсть фонових сташв, таких як перинатальне ураження центральноi нервовоi системи та хротчний тонзилт, субфебрильна температура тиа, тривалсть лихоманки бльше 4,7дня, а такожрiвнiу-ттерферону та а-дефензишвуротоглотковшрiдинi. Висновки. Отримат результати показали, що нарозвиток тривалого перебгу гострого простого бронхту в дтей впливають клiнiко-анамнестичнi, лабораторт й iмyнологiчнi чинники. Наведена математична модель прогнозування може використовуватися в практичнт дiяльностi амейнихлiкарiв та педiатрiв. Ключовi слова: гострий простий бронхт; дти; тривалий перебг; прогноз ймовiрностiрозвитку; фак-тори ризику
Вступ
У crpyKTypi гострих шфекцшних хвороб оргашв дихання серед дгтей Укра'ши найбшьш поширеним е гострий простий бронхгт (ГПБ), а його питома вага становить 6,2—25 % [4, 5]. У той же час у дгтей, яю мають рекурентний переб^ гостро! ресшраторно! вiрyсноI шфекцц (ГРВ1), цей показник пщвищу-еться до 50—90 %. Захворюванють на ГПБ в Украш становить близько 100 випадюв на 1000 дгтей на рж [6—10]. Найбшьша питома вага ГПБ рееструеться в ранньому дитячому вщ (вщ народження до 3 роюв), в цьому вжовому перiодi захворюванють на ГПБ становить 75—250 випадюв на 1000 дгтей [11], а серед госпи^зованих у ресшраторш вщдшення кожнш другш або третш дитиш верифжовано дiагноз ГПБ, що становить 1/2—3/4 вщ уах звернень за стащо-нарною допомогою в нашш крашь Аналопчна си-
туацiя рееструеться i в шших кра!нах свггу. Офщшш статистичш даш Велико! Британи свщчать, що показник захворюваност дiтей на ГПБ серед школярiв становить 20,7 %, у Германп та Швецп — 28 %. За даними Нащонального реестру США (2004), медична допомога з приводу ГБ була надана 2,7 млн дггей (18 %) вжом до 15 роюв [12].
Гострий простий бронхтг — гостре iнфекцiйне, головним чином вiрусасоцiйоване захворювання респiраторного тракту, в основi якого лежить запа-лення оболонок бронх1в, що клiнiчно проявляеться переважанням катарального синдрому над загаль-нозапальним синдромом, дихальною недостатнiстю при симетричност фiзикальних даних [13].
Слщ зазначити, що упродовж останнього часу темпи приросту захворюваност органiв дихання становили 47,4 %. В нашому, Днiпровському регiонi
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Агафонова Олена Олександршна, кандидат медичних наук, доцент кафедри педетри 1 та медично!" генетики, ДЗ «Днтропетровська медична академю МОЗ Укра'ши», вул. Вернадського, 9, м. Дн1про, 49044, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Olena Agafonova, PhD, Associate Professor at the Department of pediatrics 1 and medical genetics, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine'; Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: [email protected]
цей показник за аналогiчний перiод збшьшився на 40,5 %. Цей факт потребуе подальшого визначення шляхiв прогнозування, дiагностики та лiкування цього захворювання [1—3].
Тривалiсть захворювання в неускладнених ви-падках становить вщ 1 до 1,5—2 тижшв. Тривалiшим, затяжним перебiгом вщзначаються бронхiти, спри-чинеш аденовiрусами, мiкоплазмами, хламiдiями. На сьогодш не визначено iнших факторiв, що спри-яють виникненню тривалого перебпу ГПБ у дiтей.
Данi про особливост та патогенетичне значен-ня таких протимiкробних пептидiв, як дефензини та лактоферин, досить обмежеш, а публжаци щодо динамiки вмiсту лактоферину в ротоглотковому секрета i сироватщ кровi в дiтей вжом вiд 1 до 6 рокгв iз ГПБ поодинокi та на сьогодш в науковш лiтературi практично не висвгглеш, що потребуе проведення подальших дослiджень та визначення ролi проти-мiкробних пептидiв у патогенезi розвитку ГПБ та !х впливу на перебiг хвороби.
Таким чином, проблема ГПБ у межах високо! гостро! ресшраторно! захворюваностi в дггей вiком вiд 1 до 6 роюв е актуальною в сучаснш педiатрii, що детермiновано насамперед значною поширешс-тю даного захворювання, формуванням у частинi випадкiв тяжкого перебпу ГПБ у цих дiтей iз необ-хiднiстю наступно! госшталГзацп дитини, схильшс-тю до рекурентного перебГгу ГРВ1 у конкретного пацiента та вщсутшстю прогностичних критерпв для формування груп дiтей, якi мають ризик тривалого перебГгу ГПБ. Сучасш данi про значення не-специфiчних механiзмiв розвитку та контролю ш-фекцiйного процесу на слизових дихальних шляхiв актуалiзують та формують необхщшсть подальшого вивчення молекулярних механiзмiв розвитку ГПБ у дггей вiком вщ 1 до 6 рокiв, а саме особливостей активацп системи протимжробних бглюв дефензи-шв та лактоферину з урахуванням змш цитокшово-го профглю. Вважаемо, що визначення динамГчних змш антимiкробних пептидiв та цитокшв у розвитку ГПБ у дггей раннього вГку дозволить уточнити патогенетичш взаемозв'язки мгж основними предикторами запалення та клшчними характеристиками в дгтей та розробити патогенетично обГрунто-вану й ефективну схему диференцшованого вибору заходiв, спрямованих на вiдновлення роботи осно-вних ланок мюцевого iмунiтету. Також проведене дослщження дозволить виявити найбiльш значущГ фактори ризику формування тяжкого перебпу ГПБ у дiтей раннього вжу, що дозволить розробити про-гностичну шкалу ризику госшталГзацп дитини раннього вГку до стацiонару й оптимiзувати маршрут пацiента на амбулаторному етат надання медично! допомоги.
Незалежно вщ механiзмiв розвитку тривалого перебГгу ГПБ у дiтей, розумшня яких дозволить iндивiдуалiзувати профiлактичну медикаментозну тератю, для визначення ймовГрносп розвитку тривалого перебпу ще! хвороби в практичнш дгяльнос-т необхiдно мати доступний клшГчний iнструмент.
На нашу думку, одним i3 можливих cnoco6iB вирь шення даного завдання е створення просто! матема-тично! моделi прогнозу розвитку тривалого nepe6iry ГПБ у дггей для немашинного застосування.
Метою нашого дослiдження було виявлення ш-формативно значущих клiнiко-анамнестичних, ла-бораторних та iмyнологiчних факторiв ризику тривалого перебГгу ГПБ у дггей раннього вiкy, а також створення математично! моделi для прогнозування ймовiрностi розвитку ще! ситуацГ!.
Матерiали та методи
Групу спостереження становили 122 дитини вь ком вщ 1 до 6 рокiв iз ГПБ, якi перебували на об-стеженнi та лiкyваннi в шфекцшному вщдгленш КЗ «Дншровська МКЛ № 1 ДОР». Лабораторне дослщження включало в себе: загальний аналiз кровi, сечi, назоцитологiчнi, iмyноферментнi методи. Eri-ологiчний дiагноз встановлювався на пiдставi вГру-сологiчних методiв дослщження.
Вмiст iнтерферонy-гамма (IFN-y) у сироват-цi кровi i ротоглотковiй рщиш, антимiкробних факторiв у ротоглотковiй рщиш дослщжувався за допомогою iмyноферментного аналiзy ELISA в сертифiкованiй iмyнологiчнiй лабораторГ! лжу-вально-дiагностичного центру «Аптеки медично! академГ!» за адресою: м. Дншро, пл. Соборна, 4; лiцензiя АЕ № 459359 вщ 18.09.2014 р., ldc@dialab. dp.ua. При визначеннi концентрацГ! IFN-y вико-ристовувався набiр «Гамма штерферон-1ФА-БЕСТ А-8752» ФГрми «Вектор-Бест»; лактоферину — набГр Human Lactoferrin NK 329 Edition 06-16 виробни-цтва компанп Hycult Biotech (США), нейтрофгль-них a-дефензинiв (1-3) (Human Neutrophil Peptides 1-3 — HNP 1-3) — реактиви Human HNP NK317 Edition 08-16 виробництва компанп Hycult Biotech (США).
Для визначення факторiв ризику розвитку тривалого перебГгу ГПБ у дгтей було проведено посль довний аналiз Вальда. З використанням математично! програми оброблено 85 клшжо-анамнестичних, лабораторних та ГмунологГчних параметрiв, для кожного з них розраховаш вГдносний ризик (ВР) та дiагностичний коефiцiент (ДК). Критерiй вГднос-ного ризику визначався за формулою: ВР = fб(1 — — &)Дк(1 — fб), де fб — частота зустрГчальностГ озна-ки в дгтей Гз затяжним перебiгом ГПБ, fe: — частота зyстрiчальностi ознаки в дГтей Гз тривалГстю хвороби не бгльше 2 тижшв. АналГз отриманих даних та ощнка вГрогГдностГ !х вГдмГнностей проводились за допомогою пара- та непараметричних методГв статистики. РГзниця м1ж ознаками, що порГвнювались, вважалась значущою при р < 0,05 [14, 15].
Результати та обговорення
Вивчення прогностично! значущостГ дослщжу-ваних параметрГв дозволило вщокремити найбгльш ГнформативнГ клГнГко-анамнестичнГ, лабораторно-дГагностичнГ й ГмунологГчнГ фактори ризику розвитку тривалого перебГгу ГПБ у дггей.
Анамнестичт фактори. Маса при народжент. Найбшьш високий ризик розвитку тривалого пере-6iry ГПБ виявлено в груш дггей, яю при народженнi мали масу тша 3,7—4,8 кг (ВР = 1,82).
Шкiдливi звички 6ambKie. Палшня матерi вщгра-вало значну роль у формуванш тривалого перебяу хвороби (ВР = 2,08), у той же час вщсутшсть пасив-ного палiння суттево не зменшувала ризик розвитку затяжного перебiгy захворювання (ВР = 0,8).
Фоновi захворювання. 1стотну роль у формyваннi особливостей перебцу рестраторно! патологи вщ-грають хронiчнi захворювання iндивiдyyма. Нами встановлено, що найбiльшy питому вагу мала наяв-нiсть у дитини перинатального ураження центрально! нервово! системи (ЦНС) (ВР = 2,08) або хрошч-ного тонзилггу (ВР = 2,08).
Káíhíhhí фактори. Ощнювався вплив клiнiчних факторiв на розвиток тривалого переб^ захворювання. Бралися до уваги клшчш прояви, що мали мюце на початку захворювання.
Лихоманка. Пдвищення температури тiла в ди-тини було фактором, що знижував ризик тривалого перебцу ГПБ (ВР = —4,6). Однак, якщо температура тша фжсувалась у межах 37,3—38,7 °С, ризик тривалого перебцу пiдвищyвався (ВР = 3,2), а знижувався вш тiльки при пiдвищеннi температури до фебриль-них цифр (38,7-40 °С, ВР = -2,3).
Тривалсть лихоманки. Ризик виникнення тривалого переб^ ГПБ пiдвищyвався залежно вiд три-валостi лихоманки. Тодi як тривалють лихоманки 1-2,3 дня зменшувала ризик тривалого захворювання (ВР = -5,6), при збшьшенш дшв тривалосп ли-
хоманки збГльшувався Г ризик пролонгацГ! хвороби (при тривалостГ лихоманки 2,3—4,7 дня ВР становив 1,8, а при тривалостГ 4,7—7,0 дня — до 7,9).
Аускультативт змти. Наявшсть у дитини сухих хритв при аускультацп була прогностичною озна-кою тривалого захворювання (ВР = 2,1), а вислу-ховування вологих хритв незначно знижувало цей ризик (ВР = -0,6).
Кашель. Сухий кашель без видГлення мокротин-ня був ознакою тривалого захворювання (ВР = 3,2).
Лабораторт й iмунологiчнi показники. Загальний анал1з кровi. Прогностично значущим у загальному аналiзi кровГ виявилось визначення кГлькостГ гра-нулоципв (еозинофiли, паличкоядернi, сегменто-ядернi клиини). КГлькють еозинофiлiв менше 4 %, паличкоядерних клиин менше 10,3 %, а сегменто-ядерних менше 33,7 % зменшувала вщносний ризик тривалого перебцу захворювання (ВР = -1,4; ВР = -2,8 та ВР = -5,9 вщповщно).
Ми виявили певний зв'язок мГж рГвнями Y-iнтерферону та a-дефензинiв у ротоглотковш рь динГ та тривалiстю хвороби. Але якщо рiвень штер-ферону в межах 18,3-24,0 пг/мл знижував ризик тривалого захворювання (ВР = -3,8), то кГлькють а-дефензишв 22,0-31,0 пг/мл суттево тдвищувала цей ризик (ВР = 3,2).
Таким чином, нами визначено високошформа-тивш клшжо-анамнестичш, лабораторнГ та Гмуно-логГчнГ чинники та створено прогностичну табли-цю, що дае можливють розрахувати ймовГршсть розвитку тривалого перебГгу захворювання в дГтей Гз ГПБ (табл. 1).
Показники Градацп Дiагностичний коефiцieнт
1 2 3
Анамнестичн фактори
Маса тша при народженш (кг) 1,5-2,6 -2,8
2,6-3,7 -1,6
3,7-4,8 2,6
Палшня матерi е 3,2
Немае -0,7
Фоновi стани Перинатальне ураження ЦНС 3,2
Хронiчний тонзил^ 3,2
КлМчш фактори на початку захворювання
Лихоманка Пiдвищення температури тiла -4,6
Пiдвищення температури тша 37,3-38,7 °С 3,2
Пiдвищення температури тша 38,7-40 °С -2,3
Тривалють лихоманки (днО 1-2 -5,6
2-5 1,8
Аускультативт змши Cyxi хрипи 2,1
Вологi хрипи -0,6
Немае -2,3
Таблиця 1. Математична модель оц1нки ймов1рност1 затяжного nepe6iry гострого простого бронх'пу
в дтей раннього BiKy
Заюнчення табл. 1
1 2 3
Кашель сухий, без мокротиння е 3,2
Лабораторнi показники на початку захворювання
Еозинофши 2-4 % -1,4
5-6 % 5,1
Паличкоядерш 6-10 % -2,8
10-15 % 3,2
Сегментоядерш Менше 34 % -5,9
Бшьше 34 % 2,4
Моноцити 3-6 % -3,8
Вмют учнтерферону в слиш 18-24 пг/мл -3,8
Вмют a-дефензишв у слиш 22-31 пг/мл 3,2
Принцип роботи з математичною моделлю прогнозу розвитку тривалого перебцу захворювання в дггей i3 ГПБ полягае в складант дiагностичних кое-фiцieнтiв (ДК), яю вiдповiдають виявленим ознакам у дано! дитини. Iмовiрнiсть формування тривалого перебцу захворювання становить 80 % при досяг-неннi суми ДК 6 балiв, 90 % — 9,5, а 95 % — 13 балiв.
Показники ефективносп дано! математично! моделi прогнозу розвитку тривалого переб^ ГПБ у дiтей становили: специфiчнiсть — 89,3 %, чутли-вють — 87,5 %, тест прогнозування позитивного результату — 95,6 %, тест прогнозування негативного результату — 72,9 %.
Висновки
1. Основними анамнестичними факторами ви-сокого ризику формування тривалого переб^ ГПБ у дггей е маса тша дитини при народжент бшьше 3,7 кг, палшня матерi, наявнiсть фонових станiв, таких як перинатальне ураження ЦНС та хротчний тонзилiт. Вагомими клшчними факторами ризику виникнення тривалого переб^ ГПБ е пiдвищення температури тша до 37,3—37,8 °С, тривалють лихоманки бiльше 4,7 дня. Прогнозувати тривалий перебiг захворювання можливо також, якщо рь вень еозинофшв перевищуе 4 %, паличкоядерних клгган — вище 10,3 %, а сегментоядерних — вище 33,8 %. Тривалий перебц захворювання можливий також при рiвнях a-дефензинiв у ротоглотковш рь динi бiльше 22,0 пг/мл.
2. Чинниками, що запобiгають розвитку тривалого перебцу ГПБ, визначено низьку масу тша дитини при народженш, тдвищення температури тша до фебрильних цифр, тривалiсть лихоманки не бшьше 3 дiб, кшьюсть Y-iнтерферону в ротоглотковiй рь динi 18—24 пг/мл.
3. Простота у використанш, а також висою показники валiдностi розроблено! математично! мо-делi прогнозу розвитку тривалого перебцу ГПБ у дiтей дозволяють рекомендувати ïï в практичнiй дiяльностi сiмейних лiкарiв та педiатрiв для видь лення контингенту дiтей, у яких юнуе загроза роз-
витку тривалого nepe6iry захворювання, та свое-часного призначення ращонально! профiлактики та терапп.
Конфл1кт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщ-сyтнiсть конфлiктy штереав при пщготовщ дано! статтi.
References
1. Ministry of Health of Ukraine. Order on January 13, 2005 № 18. On Adoption of Protocols for the Provision of Medical Aid to Children in the Specialty Pediatric Pulmonology. Available from: https://zakon. rada.gov.ua/rada/show/v0018282-05. Accessed: January 13, 2005. (in Ukrainian).
2. Marushko YuV. Zahvorjuvannja organiv dyhannja u ditej. Nevidkladni stany v dytjachij pul'monologii': navchal'nyj posibnyk [Diseases of the respiratory system in children. Emergency conditions in pediatric pulmonology: educational manual]. Kyiv; 2013. 216 p. (in Ukrainian).
3. Marushko YuV, Shef GG. Acute bronchitis in children. Dytiachyi likar. 2015;(45):28-36. (in Ukrainian).
4. Abaturov AE, Rusakova ОО. Clinical features of acute obstructive bronchitis and the local immunity in infants. Perinatologiya i pediatriya. 2012;(49):106-108. (in Ukrainian).
5. Ivahno OP, Koziarin IP, Chorna VV, Mahniuk VM. The dynamics of the health status of child population in recent years of reforming of medical branch in Ukraine. Zbirnik naukovih prac' spivro-bitnikivNMAPO imeni PL Supika. 2015;24(3):447-454. (in Ukrainian).
6. Abaturov AE, Agafonova EA, Gerasimenko OV, Krivusha EL. Vvedenie v immunologiiu infektsionnogo protsessa dlia pediatrov i vra-chei obshchei praktiki - semeinoi meditsiny [Introduction to the immunology of the infectious process for pediatricians and general practitioners - family medicine]. Kyiv; 2012. 1-172 pp. (in Russian).
7. Antipkin IuG, Lapshin VF, Umanets TR. Recurrent bronchitis in children: discussion issues. Zdorov'ja Ukrai'ny. Pediatrija. 2008;18(1):19-21. (inRussian).
8. Marushko YuV, Moscovenko DO, Bryuzgina TS. Efficiency of primrose syrup phytopreparation in the treatment of acute bronchitis in children. Sovremennaya pediatriya. 2013;(53):80-84. (in Ukrainian).
9. Soroka ND. Acute bronchitis in children: state of the problem, current solutions. Pediatria. 2013;92(6):106-114. (in Russian).
10. Smiyan OI, Grinishyn VV. Acute bronchitis in the structure of respiratory system diseases at babies and some aspects of rational antibacterial therapy. Visnyk SumDU. Medycyna . 2008;(2):6-15. (in Ukrainian).
11. Tatochenko VK. Bolezni organov dykhaniia u detei: prakticheskoe rukovodstvo [Diseases of the respiratory system in children: a practical guide]. Moscow: Pediatr; 2012. 480 p. (in Russian).
12. Antipkin IuG, Lapshin VF. Recurrent bronchitis in children: current issues of pathogenesis and diagnosis. Zdorov'ja Ukrai'ny. Pedi-atrija. 2017;(43):14-16. (inRussian).
13. Maidannik VG, Emchinskaia EA. Klinicheskie rekomendatsii po diagnostike i lecheniiu ostrykh bronkhitovu detei spozitsii dokazatel'noi meditsiny [Clinical guidelines for the diagnosis and treatment of acute
bronchitis in children from the perspective of evidence-based medicine]. Kyiv; 2014. 56p. (in Russian).
14. Antomonov MIu. Matematicheskaia obrabotka i analiz medico-biologicheskikh dannykh [Mathematical processing and analysis of biomedical data]. Kyiv: UMVA; 2006. 558p. (in Russian).
15. Dvoirin VV, Klimenkov AA. Metodika kontroliruemykh ispyta-nii [Methods of controlled tests]. Moscow: Meditsina; 1985. 144 p. (in Russian).
OTpuMaHO 07.04.2019 ■
Агафонова Е.А., Токарева Н.М.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия», г. Днепр, Украина Прогнозирование риска развития продолжительного течения острого простого бронхита у детей
Резюме. Актуальность. Факторы и механизмы формирования длительного течения острого простого бронхита у детей на сегодняшний день до конца неизвестны. Описано участие ряда факторов, в том числе клинических, лабораторных и иммунологических. Цель исследования — выявление информативно значимых клинико-анамнестиче-ских, лабораторных и иммунологических факторов риска длительного течения бронхита у детей раннего возраста, а также создание математической модели для прогнозирования вероятности развития этой ситуации. Материалы и методы. Под наблюдением находились 122 ребенка в возрасте от 1 до 6 лет с острым простым бронхитом, которые были на обследовании и лечении в инфекционном отделении КУ «Днепровская ГКБ № 1 ДОС». Результаты. Определены факторы риска и создана математическая модель прогноза развития длительного течения острого
простого бронхита у детей. Прогностическую значимость имели: масса тела ребенка при рождении более 3,7 кг, курение матери, наличие фоновых состояний, таких как перинатальное поражение центральной нервной системы и хронический тонзиллит, субфебрильная температура тела, продолжительность лихорадки более 4,7 дня, а также уровни у-интерферона и а-дефензинов в ротоглоточной жидкости. Выводы. Полученные результаты показали, что на развитие длительного течения острого простого бронхита у детей влияют клинико-анамнестические, лабораторные и иммунологические факторы. Приведенная математическая модель прогнозирования может использоваться в практической деятельности семейных врачей и педиатров.
Ключевые слова: острый простой бронхит; дети; длительное течение; прогноз вероятности развития; факторы риска
Ahafonova O.O., Tokarieva N.M.
State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
The risk prediction of acute simple bronchitis' prolonged duration in children
Abstract. Background. Factors and mechanisms for the formation of a long course of acute simple bronchitis in children today are unknown finally. The participation of a big number different factors, including clinical, laboratory immunological indicators, is described. The purpose of the study: identifying informatively significant clinical-anamnestic, laboratory and immunological risk factors for the long-term course of bronchitis in young children, as well as the creation of a mathematical model for predicting the likelihood of developing this situation. Materials and methods. We've examined 122 children aged from 1 to 6 years old with acute simple bronchitis who were at the examination and treatment in the infectious department of the Dnipropetrovsk municipal clinical hospital №1. Results. Risk factors were determined and a mathematical model for
predicting the development of long-term course of acute simple bronchitis in children was created. Prognostic significance has been obtained: the body weight of the baby at birth is more than 3.7 kg, mother's smoking, background conditions such as perinatal CNS and chronic tonsillitis, low-grade body temperature, duration of fever over 4.7 days, and levels of y-interferon and a-defensins in the oropharyngeal fluid. Conclusions. The obtained results have shown that the development of the long course of acute simple bronchitis in children is influenced by clinical-anamnestic, laboratory and immunological factors. The given mathematical model of forecast can be used in the practical activity of family physicians and pediatricians. Keywords: acute simple bronchitis; children; forecasting of prolonged duration; risk factors
