Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

УДК330.322 (477) Доц. Н.М. Заярна, канд. екон. наук;

студ. М.М. Чиковська - Львiвська КА

СТАН ТА ПРОБЛЕМИ 1НОЗЕМНОГО 1НВЕСТУВАННЯ В УКРА1Н1

Проблема швестицшного забезпечення е одшею з найскладнiших для Укра!ни. I! вирiшення в умовах дефiциту власних фшансових ресурсiв неможливе без залу-чення iноземних iнвестицiй. Розглянуто економiчну сутнiсть iнвестицiй, надходжен-ня швестицшних ресурсiв у рiзнi перiоди розвитку нацюнально! економiки Укра!ни, а також чинники, яю впливають на залучення шоземних iнвестицiй.

Постановка проблеми. Як св1дчить в1тчизняний досвщ, державних кошт1в та кошт1в в1тчизняних шдприемщв бракуе для подальшого швидкого та ефективного економ1чного розвитку нашо! держави. Тому необхщним е залучення шоземних кошт1в, тобто шоземних швестицш, як мають певш переваги перед вггчизняними швестищями та державним фшансуванням. Вони полягають у тому, що, по-перше, шоземш швестици - це додатковий каштал, залучений у крашу для виробництва товар1в 1 послуг, реал1заци певних прог-рам, а, по-друге - це надходження в державу нових технологш та застосуван-ня нових метод1в управлшня.

Актуальшсть теми. Дослщження проблеми швестування економжи завжди було у центр1 уваги економ1чно! науки. Це зумовлено тим, що швестици торкаються найглибших основ господарсько! д1яльност1, визначають процес економ1чного зростання загалом. У сучасних умовах вони виступають найважлившим засобом забезпечення умов виходу з економ1чно! кризи, структурних зрушень у народному господарств1, зростання техшчного прог-ресу, шдвищення яюсних показниюв господарсько! д1яльност1 на мжро- та макрор1вш. Актив1защя швестицшного процесу е одним 1з надшшших меха-шзм1в сощально-економ1чних перетворень. Саме тому питання стану швесту-вання е актуальним.

Метою до^дження е визначення рол1 шоземного швестування в економщ Укра!ни.

Основна частина. Зпдно 1з Законом Укра!ни "Про швестицшну дь яльшсть" швестищями е вс види майнових та штелектуальних цшностей, що вкладаються в об'екти шдприемницько! та шших вид1в д1яльност1, внаслщок яко! створюеться прибуток (дохщ) або досягаеться сощальний ефект.

Термш "швестици" прийшов в укра!нську економ1ку в перюд !! переходу вщ адмшютративних до ринкових в1дносин, тобто наприюнщ 80-х роюв ХХ ст. З кожним роком швестищям у нашш кра!ш придшяеться дедал1 бшьше уваги, але дос науковщ не дшшли згоди у визначенш термша "швестици" [3, с. 156].

1снуе багато вид1в швестицш. Серед них одне з важливих мюць на су-часному еташ розвитку Укра!ни належить шоземним швестищям. Вщповщно до Закону Укра!ни "Про режим шоземного швестування", шоземш швестици - це щнност1, як вкладають шоземш швестори в об'екти швестицшно! дь яльност з метою отримання прибутку або досягнення сощального ефекту.

1нвестицп класифжують за певними ознаками. На жаль, науковщ при-дшяють увагу класифжацп загалом, але шхто не наводить ч1тко! узагальнено! класифшаци саме шоземних швестицш. Бшьш1сть з них шоземш швестици

подшяють лише на прямi та портфельнi. Шд прямими iнвестицiями в Укра1'ну розумдать вкладення кашталу, якi забезпечують контроль швестора над ук-ра'нськими шдприемствами, пiд портфельними - вкладення кашталу в акци вiтчизняних шдприемств, у цшш папери мiжнaродних кредитних оргашзацш та держaвнi цiннi папери. Рiзниця мiж прямими та портфельними швестищ-ями полягае в тому, що прямi швестици мають виробниче призначення, характеризуются своею довготермiновiстю i здaтнiстю забезпечити iнвесторy контроль над шдприемством, а портфельнi пов,язaнi з метою лише отримати прибуток вщ iнвестицiй у формi вiдсоткiв, дивiдендiв тощо [2, с. 23].

У процес надходження прямих iноземних швестицш в Укра'ш вид^-ють три етапи. Перший з них охоплюе перюд i3 1992 по 1994 рр. i характери-зуеться низьким рiвнем залучення iноземних iнвестицiй. У 1994 рощ швесту-вання не перевищувало $10 на одну особу населення. Другий етап тривав до початку ХХ1 ст. i вiдрiзнявся динaмiчним зростанням зaцiкaвленостi шозем-них iнвесторiв. За 1994-2000 рр. обсяг прямих шоземних iнвестицiй зрiс на 6,8 раза i досягнув $78,8 на укра'нця. За 2001-2004 рр. обсяг прямих шоземних швестицш зрю на $5,1 млрд або у 2,5 раза. Загальний обсяг прямих шоземних швестицш, внесених в Украшу на 1 квггня 2008 р. становив $32895,7 млн, що становило $710 на одного мешканця Украши. Нaйбiльшi обсяги кашталу у першому квaртaлi 2008 р. внесли нерезиденти з Кшру - $750,1 млн, Шмеччи-ни - $741,4 млн, Росшсько! Федераци - $383,8 млн, Австри - $285,4 млн, Hi-дерлaндiв - $249,3 млн, Швеци - $216,1 млн, Сполученого Королiвствa -$151,4 млн, Франци - $101,1 млн, Угорщини - $74,9 млн [4].

У 2009 р. обсяг прямих шоземних швестицш зменшився. Це пов'язано iз свiтовою фшансовою кризою, девaльвaцiею гривнi, невпевненiстю швесто-рiв у доцiльностi вкладання сво'х коштiв. Тому чистий прирiст прямих шоземних швестицш до Украши в Ычш-вересш 2009 р. становив $2,972 млрд., що в 2,7 рaзiв менше цього показника за аналопчний перюд 2008 р. За дани-ми Державного комггету статистики, за 9 мюящв 2009 р. шоземш швестори вклали в економшу Укра'ни $3,948 млрд прямих швестицш, але одночасно вилучили $0,845 млрд [4].

Найбшьш привабливими для iнвесторiв залишаються трaдицiйнi галу-зi економжи. Насамперед, це - метaлyргiя, машинобудування, хiмiчнa про-мисловiсть, харчова промисловють. Водночас дедaлi бiльше привертають увагу iнвесторiв тaкi гaлyзi, як автомобшьна промисловiсть, споживча елек-тронiкa, висок технологи, вiтроенергетикa, виробництво бiопaливa, логюти-ка й iн. В Укра'ш нaявнi об,ективнi й сyб,ективнi чинники, як негативно впливають на процес шоземного iнвестyвaння, а саме:

• залучення шоземних швестицш вщбуваеться в умовах економ1чно! кризи. Дехто з швестор1в призупинив д1яльтсть на територи Украши, висловлю-ючи свою невпевнетсть у подальшш ствпращ, подаючи запити щодо еконо-м1чно! полггики уряду;

• нестабшьне законодавство, ввдсуттсть над1йних гарантш захисту вщ його змш для шоземних швестор1в;

• повшьт темпи приватизаци. 1ноземт швестори, банки та фшансов1 оргатза-ци тд час вкладання кошт1в у швестицшт проекти ввддають перевагу при-ватним тдприемствам;

4. Економжа, планування i управлiння галузi

163

Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни

• невиршетсть питания щодо надання у приватну властсть земельних д1ля-нок тд об'екти, що приватизуються;

• темпи шфляцй залишаються на зиачио вищому р1вн1, тж у кра!иах Захщно!" Свроии 1 США;

• низька куиiвельиа сироможиiсть зиачиоi частиии населенна змеишуе можли-вють реалiзацii иа внутршньому риику иродукцii, що могла б вироблятися иа иовоствореиих або реконструйованих iз доиомогою iиоземиого катталу иiдириемствах;

• иевисокий рiвеиь розвитку шфраструктури, яка могла б забезпечити швид-кий оиеративиий зв'язок Украши з iишими крашами, иадавати необхщт иос-луги для оперативного управлiння дiяльиiстю иiдириемств з iиоземиими ш-вестищями [3, с. 158].

Залучаючи шоземш швестици, Укра!на розраховуе на таю наслщки:

• змеишеиия дефщиту илатшиого балансу. Цю функцию ефективтше викоиу-ють иортфельиi iивестииii як бшьш дииамiчиi;

• компенсацию загальиого дефщиту фшансових ресуршв для розвитку еконо-мiки та фiиаисуваиия структурно!' иеребудови;

• збшьшеиия виутрiшиього виливу, створеиия иових ексиортио-орiеитоваиих виробництв;

• збшьшення виутршнього иоииту иа товари виробничого иризиачеиия;

• заироваджеиия иових технологш виробництва;

• иришвидшеиия розвитку слаборозвинених територiй;

• змеишеиия потреби в iмпортi [1, с. 74].

Висновок. На сучасному р1вш економ1чного розвитку, на наш погляд, держава повинна здшснювати контроль за станом ринку, регулювати еконо-м1чну, пол1тичну та сощальну д1яльшсть за допомогою р1зномаштних важе-л1в { стимул1в. Необхщно створити систему державного регулювання швести-цшними процесами, яка працювала б з шоземними швесторами, сприяла за-лученню кашталу тощо. Ця система повинна мати необхщну шформащю про шдприемства { проекти, як потребують швестицш, про швестор1в, про проведения м1жнародних тендер1в; повинна забезпечувати сшвпрацю швести-цшних фонд1в, компанш з1 страховими, аудиторськими, фондовими б1ржами. Але для того, щоб така система ефективно функщонувала, необхщно створити вщповщну законодавчу базу, здшснювати ефективну амортизацшну поль тику, випдну для обох сторш кредитну та податкову пол1тику, визначити певш умови користування природними ресурсами.

Лггература

1. Балануца О.О. Роль шоземного швестування в економщ Укра!ни / О.О. Балануца // Формування ринкових вщносин в Укра!т. - 2008. - № 10. - С. 73-76.

2. Драган 1.В. Оцшка сучасного стану залучення шоземних швестицш в Укра!ш / 1.В. Драган // Фондовий ринок. - 2010. - № 4. - С. 22-27.

3. Дука А.П. Теор1я та практика швестищйно! д1яльносп : навч. пос1бн. / А.П. Дука. - К. : Вид-во "Каравела", 2007. - 236 с.

4. [Електронний ресурс]. - Достуиний з http://www.ukrstat.gov.ua /

Заярная Н.М., Чиковская М.М. Состояние и проблемы иностранного инвестирования в Украине

Проблема инвестиционного обеспечения - одна из наиболее сложных для Украины. Её решение в условиях дефицита собственных финансовых ресурсов невозможно без привлечения иностранных инвестиций. Рассмотрена экономическая суть

инвестиций, приток инвестиционных ресурсов в разные периоды развития национальной экономики Украины, а также факторы, которые влияют на привлечение иностранных инвестиций.

Zayarna N.M., Chukovska M.M. Consisting and problems of the foreign investing is of Ukraine

Investment supply is one of the most complex problems in Ukraine. Under the condition of financial resources deficit it can't be solved without foreign investments involvement. The economic investment essence, investment resources supply in different periods of national economy development as well as factors influencing the foreign investment supply are under consideration of this article._

УДК504:364.122.5 Ст. викл. С.В. Зубик, канд. техн. наук;

асист С.В. Янишин - Львiвський НАУ

МЕТОДИЧН1 ПРИНЦИПИ ОЦ1НЮВАННЯ ПОТЕНЦ1АЛУ ТА EKOHOMI4HOÏ Ц1ННОСТ1 ОСНОВНИХ ФУНКЦ1Й ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ В УРБАН1ЗОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩ1

Проаналiзовано принципи оцшювання потенщалу основних функцш зелених насаджень. Для оцшювання реалiзацiï основних функцш зелених насаджень запро-поновано використовувати поняття фактичного та ефективного потенщалу; сформовано вираз для оцшювання цшносп насаджень на основi виконуваних ними еколо-пчних, сощальних, економiчних та шших функцш з урахуванням еколопчно'1' ситу-ацп, природних та економiчних умов населеного пункту.

Ключов1 слова: зелеш насадження, потенщал функцш зелених насаджень, ощ-нювання економiчноï цшносп.

Важливим чинником забезпечення екологiчноï р1вноваги, благоустрою, забезпечення потреб рекреаци е достатнiй рiвень озеленения населених пунктiв. Особливо важливу роль зелеиi насадження вiдiграють у функцюну-ваииi урбаиiзоваиого середовища. Збiжиiсть зон урбаиiзацiï з територiями ш-тенсивного промислового освоення зумовлюе низьку здатиiстю середовища до самоочищення - як наслщок, значнi територiï Украши, особливо велик мiста, належать до "еколопчно несприятливих" (Устiнова I.I. [1]). Дефщит зе-мельних ресурсiв в умовах великих мют часто зумовлюе 1хне нерацiональне використання, звичайно не на користь природних територш. Тому одним iз завдань, спрямованих забезпечення сталого розвитку держави, е оцшювання природно-ресурсного потенщалу зелених насаджень та визначення 1хньо1 економiчноï' цiнностi.

Природно-ресурсний потенщал розглядають як здатнють природних систем без порушень у власному функцюнуванш та самовщновленш вироб-ляти певну продукщю або виконувати роботу, що використовуеться в народ-ногосподарськш дiяльностi чи життi людини. Показником оцшювання природного потенщалу е продуктивнють чи запас ресурсу, для якого здшснюють ощнку. Так, наприклад, рекреацiйний потенцiал визначае здатнiсть природного середовища сприяти вщпочинку i вщновленню сили людини. Його мож-на оцiнити за кiлькiстю оЫб, що можуть скористатися певними видами рек-реацiйних ресурсiв для лжування чи вiдпочинку (запаси лiкувальних мше-ральних вод, площа клiматолiкувальних мюцевостей тощо) за одиницю часу.

4. Екоиомпка, планування i управлiння raiyîi

165