CC BY
49
Обоснованно, что современность доказывает правоту внимания к процессу моделирования социально-экономических процессов и выработки адекватных сегодняшним проблемам моделей, поскольку уже есть ряд направлений, по которым ощущается стремительная динамика глобального развития и ее влияние как на человечество так и конкретную его личность. Последнее проанализировано на основе выделения эволюции формирования фундаментальных противоречий с наращивания разрыва в финансовом неравенстве между классами (людьми), тенденциях в развитии компьютерных технологий и вычислительной техники (закон Мура, физика квазивакансионных материалов).
Ключевые слова: моделирование, социально-экономические процессы, устойчивое развитие, эволюция, доход, экономический рост, классовое неравенство, финансирование, глобализация.
Karpinsky BA., Vasylkiv I.M., Shevtsiv A.B., Karpinska O.B. The Evolution of Approaches in Modelling of Socio-economic Processes and Sustainable Development
Some basic stages of modelling socio-economic processes and important role of Ukrainian scientists in these studies are highlighted. Direct modelling of such processes is noted to have taken an evolutionary path. Nowadays, an increased attention is paid to its capabilities since the pressure of possible financial losses is getting stronger, especially without considering trends in the development of individual states and territories in the medium and long term perspective. The human community is supposed to have realised its direct responsibility for the consequences of their practice to the next generation in the context of global changes and upheavals in the environment, and the vital need for further capacity growth. It is objectively that this understanding, despite its problematic in the production of models and their actual implementation, however, based on the previous long-term scientific study on modelling socio-economic processes, intensify the research of dialectical problems led to the integration of efforts at various levels, and their generalization was the formation of sustainable development concept. Modernity proves the correctness of attention to the process of modelling socio-economic processes and the development of adequate models of today's problems, because there are already a number of areas in which there is a rapid dynamics of global development and its impact on humanity and its specific identity. The fact mentioned is analysed on the basis of allocation of the evolution of formation of fundamental contradictions with the increasing gap in the financial inequality between the classes (people), trends in the development of computer technology and computer technology (Moore's law, physics guasi vacancy materials).
Keywords: modelling, socio-economic processes, sustainable development, evolution, income, economic growth, class inequalities, financing, globalization.
УДК339.727.22 ДиректорЛ.1. Лелик, канд. екон. наук -
Львiвський тститутМАУП
ПРЯМ1 1НОЗЕМН1 1НВЕСТИЦН: ЗАЛУЧЕННЯ ТА ЕФЕКТИВШСТЬ IX ВИКОРИСТАННЯ У В1ТЧИЗНЯН1Й ЕКОНОМ1Ц1 В П1СЛЯКРИЗОВИЙ ПЕРЮД
Розглянуто особливост залучення прямих шоземних швестицш у нацюнальну економжу та 1х використання у втизнянш економшд, розкрито 1хню сутшсть та охарактеризовано динамiку швестицшних вкладень мiжнародними фiнансово-кредитними та швестицшними установами в украшську економiку. Висв^лено вплив прямих шозем-них швестицш на розвиток нацюнально'1 економши та й галузей, особливо прiоритетних i стратегiчних. Охарактеризовано динамжу залучення прямих шоземних швестицш у шслякризовий перюд в окремих галузях втизняно'1 економши та регiонах краши.
Ключовi слова: прямi iноземнi iнвестицií, вiтчизняна економша, нацiональна еконо-мжа, прiоритетнi та стратепчш галузi економжи, шслякризовий перюд, регюни краши.
Постановка проблеми. Зважуючи на те, що сьогодш внутрiшнiх фшан-сових ресурсiв не вистачае, найбiльш реальним джерелом забезпечення вичпз-няно1 економiки можуть стати шоземш iнвестицií. Залучення iноземних швес-тицiй забезпечить реальне економiчне зростання нацiонального господарства, запровадження новiтнiх та енергоощадних технологiй, створення нових робо-чих мiсць, iстотне збiльшення валового внутртнього продукту тощо.
Iноземнi швестицп сприятимуть пiдвищенню ршня виробництва, структурой перебудовi економiки, створенню нових виробництв, ят випускатимуть продукцда на експорт, та iмпортозамiнну. Отже, шоземш швестицц загалом е потужним стимулятором економiчного розвитку краши за умови, якщо основнi напрями iнвестицiйних процеав перебувають у руслi загальнонацiональноí еко-номiчноí стратегií держави.
Аналiз останнгх дослiджень i публiкацiй. Оскiльки шоземне ^ести-цiйне забезпечення окремих галузей зокрема i нацiональноí економiки загалом е надзвичайно важливим питаниям, пошуку шлях1в i напрямш íх виршення при-дшено особливу увагу з боку вичизняних учених i економктш-практикш, таких як: В. Андрiйчук, I. Бланк, С. Баренс, Г. Бiрман, Д. Богиня, Р. БреМ, 6. Брш-хем, В. Войцехшський, О. Гаврилюк, П. Гайдукшський, В. Геець, Б. Губський, В. блейко, М. Крупка, Т. Майорова, А. Мороз, А. Пересада, М. Савлук, Р. Слав'юк, Н. Татаренко, Ф. Турко, В. Федоренко, В. Шевчук, С. Шмщт, О. Яс-тремська та ш. Вони дослiдили теоретичнi та фактичш матерiали, на основi яких зроблено вiдповiднi висновки та обгрунтовано низку пропозицiй щодо розвитку залучення та використання iноземних iнвестицiй i пiдвищения ефек-тивностi ххньо!' реалiзацií.
Проте неповнiстю розкрито проблеми шоземного iивестицiйного забезпечення реального сектору вичизняно!' економiки, особливо залучення i використання прямих iноземних швестищй у рiзних галузях нацiональноí економь ки. Ще до сьогоднi мехашзми залучення та використання прямих шоземних ш-вестицiй залишаються недосконалими i проблематичними, а тому вкрай низь-кими темпами зростають обсяги шоземних швестицш, якi вкладають в укра-шську економiку. Отже, тема залучення i використання прямих iноземних ш-вестицiй е досить важливою й актуальною, потребуе кардинальних змiн i нових дослiджень у зазначенiй сфер!
Постановка завдання. Основним завданням ще1" роботи е розкриття су-■п прямих iноземних iнвестицiй, висвiтления особливостей 1х залучення у ви-чизняну економiку, проблем iстотного збшьшення обсяпв, полiпшения структу-ри i форм, а також шдвищення ефективностi шоземного швестування реального сектору нацiональноí економши.
Викладення основного матерiалу. Результати аналiзу господарсько!' системи краши свiдчить, що для ц ефективного розвитку та функцiонувания потрiбнi вiдповiднi ресурси, особливо швестищйш. Це, передуем, прояв-ляеться у кризових явищах i в пiслякризовi перiоди. Основними iнвестицiйними ресурсами за джерелами фшансування для нацюнально1 економiки стають кош-ти державного та мкцевих бюджетiв, кошти шдприемств i населення, кредити банкiв, а понад усе кошти шоземних ^есторш, оскшьки, зазвичай, внутрiшнiх коштiв не вистачае (рис. 1).
1нвестицшш ресурси за джерелами фшансування
§ к
и к
В Я
О о
« я
£ § £ э § *
я
Я о ч
1С
х £
»8
Й -а
8 5
1С
ч
т
ш
I 2
и о
СО К
=п
Б -й
=п
В Ч о <и
* 8
х
Ь о о
5 ю х £
Л X о
« .Я ^
ч «
« к
1 — X
' й 5.
^ 3 1
5 | § &
Ывестицп (вщ лат. ¡т'с>Млг> - одягати, оточувати) - грошовц майнов1, ¡нтелектуальш щнносп, що вкладають в об'екти тдприемницько! та шших вид ¡в д1яльносп з метою отримання прибутку або досягнення сощального ефекту; каштальш вкладення в розвиток виробництва чи невиробшти сфери [1, с. 187].
Пряхи шоземм твестици - це внески нерезидент!в до статутного фонду пщприемства-резидента, що забезпечують права власносп нерезидента на придбаш майно, майнов1 комплекси або акцп, обл1гацп та шил цшш папери, \ становлять не менше шж 10 вщсотьав вартосп статутного фонду шдприемства-резидента, а також швестицп, що отримаш в результат! укладення концесшних договор! в 1 договор! в про сшльну швестицшну д1яльнють До категорп прямих шоземних ¡нвестицш вщносять кредита \ позики, що надшшли вщ прямих шоземних швестор1в.
Прям1 ¡ноземш швестицп передбачають довгостроков1 економ1чш взаемовщносини, яю вщображають тривалу защкавленють ¡ноземного швестора щодо суттевого впливу на управлшня пщприемством-резидентом з метою отримання прибутку або досягнення сощального ефекту [11, с. 252].
Рис. 1. Кдасифжащя твестицШних ресурыв за джерелами фшансування
(сформовано на основi [3, с. 187; 11, с. 252])
Анатзуючи швестицшш ресурси протягом 2007-2013 рр., можна зроби-ти висновок, що найбiльшi обсяги швестицш становлять власш кошти тд-приемств та органiзацiй вщ 58 до 66 % вщ загального обсягу iнвестицiй, значну частину вiд 5 до 15 % становлять кошти банюв та iнших позик. Проте у струк-турi iнвестицiй досить важливу роль вдаграють прямi iноземнi iнвестицii, якi ютотно активiзують процеси модершзацп та розвитку окремих галузей нащ-онально'' економки, особливо прiоритетних i стратегiчних галузей. Залучеш прямi iноземнi швестицп впливають на вирiшення низки вузлових завдань, а також сприяють виршенню таких проблем:
• освоення наявного науково-техтчного потенцiалу;
• виробництво конкурентоспроможно!' продукщ!' i товарiв, а також послуг;
• просування укра1нських товарiв i технологiй на мiжнародний ринок;
• розширення експортного потенцiалу, а також розвиток виробництва iмпортоза-
мшно!" продукщ!' i товарiв;
• розвиток виробничо!' та сощально!" iнфраструктури тощо.
Проте варто враховувати той момент, що шоземний капiтал, здебшьшо-го, вкладаеться в т кра'ни, в яких iснуе сприятливий iнвестицiйний кшмат, а га-лузi економiки i територп е iнвестицiйно привабливими [7, с. 207]. Зазначимо, що низка факторiв, яю iстотно сприяють залученню прямих iноземних швести-цiй, а е фактори, яю 1'х стримують (рис. 2).
А тому з метою ютотного збiльшення обсягiв прямих шоземних швестицш потрiбно, щоб рiзнi державнi iнститути й оргашзацп та установи швести-цшно! шфраструктури розробляли вiдповiднi заходи i мехашзми та програми розвитку швестицшно! д1яльност^ а також заходи щодо полшшення швести-
цiйного кммату та iнвестицiйноi привабливостi як окремих регiонiв, так i кра-ши загалом. Зазначимо, що потрiбних обсяпв iноземних iнвестицiй для нащ-онального господарства не вистачае, проте динамка прямих iноземних швести-цiй мае зростаючий характер (рис. 3).
Структура фактор1в, як1 впливають на залучення прямих шоземних швестицш
- родючють альсьюшсподарсысих упдь
Факторы, що сприяють залученню прямих шоземних твестицш
наявнють досить дешевел та квал1фковано1 робочо! сили
вигщне географ1чне та транспортне розташування крати_
значш запаси корисних копалин
наявнють ВИС0К0ЯКЮН01 та недорого! сировини \ сшьськогосподарсысих ресурав
наявнють системи науково-дослщних \ проектних установ для розробки I впровадження нових технологш
вщеутшеть усталено1 ринковет конкурснцп серед нацюнальних пщприемств-товаровиробншав
наявнють достатньо розвинено! ¡нфраструктури (за винятком зв'язку та ¡нформащйних систем)_
наявнють великих незадшних виробничих площ
наявнють великет кшькосп вшцих навчальних заклад ¡в { профсайно-техшчних училищ з потужною матер 1 альною базою, п р1зноплановим галузевим спрямуванням_
Факторы, що стримують залучення прямих шоземних твестицш
• полтина нестабшьшсть;
• бюрократичш пщвалини, що залишилися вщ командно-адмшютративно! системи шеподарювання;
• корумповашеть оргашв влади;
• недосконалють правового середовища (вщповщного законодавства);
• поспйнс коригування нормативних акпв;
• не до с ко нал \ ст ь податково! системи;
• обтяжлива митна поттика
» практична невщповщнють за формою \ змютом загальноприйнятим \пжнародним стандартам системи подання 1 обгрунтування дшових пропозищй, б1знес-плашв, ¿нвестищйних програм; » нешдготованють швестищйних проекпв; » низький р1вень 1 низька ефектившеть використання
¿ноземних ¿нвестицш; » вщеутнють оперативного обличу та анашзу шоземнош ¿нвестування для яюсного обгрунтовування ефективносп швестицш; » недосконалють галузей ¿нфраструктури; » нерозвинешеть шетитуцшно! ¿нфраструктури ринку
• нсдостатня стабшьнють фшансово-крсдитно1 системи та нацюнально! валюги;
• недостатня розвиненють банкчвсько!' системи;
• вщеутнють висоюефективнош та розвинутого недержавнош сектору с ко ном ¡ки:
• несприятлив1 умови для попиту на украшську продукщю на внутршшьому ринку;
• неплатоспроможнють багатьох впчизняних пщприемств;
• низька вщповщнють щодо дотримання догхдарних умов
Рис. 2. Структура факторiв, як впливають на залучення прямих шоземних ШвестицШ (сформовано на основi [4, с. 280-281; 5, с. 53-59; 6, с. 249-253; 7, с. 271-272;
10, с. 55-56; 12, с. 208-210])
За даними на рис. 3, у докризовий перюд темпи зростання прямих шоземних швестицш становили 65 % (2007 р.), а вже у кризовий - 23 % (2008 р.) i 10 % (2009 р.), у тслякризовий - вщ 11 % (2010 р.) до 13 % (2012 р.). Темпи зростання прямих шоземних швестицш у 2013 р. становили тшъки 5,2 %, а 2014 р. спостеркався навиъ спад. Це спричинено нестабильною пол^ичною си-туащею у крш'ш та вщиливом прямих шоземних швестицш з Укра'ши, а також вшсъковими дмми. Як зазначено вище, у докризовий перюд темпи залучення прямих шоземних швестицш зростали, а вже в тслякризовий перюд вони були
значно нижчими i навггь мали спадаючий характер. Приплив прямих iноземних iнвестицiй в укра'шську економiку 2013 р. скоротився майже удвiчi й становив 3,8 млрд дол. США, з них 83 % спрямовано в реальний сектор економки.
Рис. 3. Динамжа прямих Iноземних швестицш I темпи Ххнього зростання у 2007-2013рр. (на кшець перюду) (сформовано за [8, с. 10-11; 9, с. 11])
Зазначимо, що чистий приплив прямих шоземних швестицш 2013 р. становив 3,4 млрд дол. США (2012 р. - 6,6 мдрд дол. США). Станом на 01.01.2014 р., тобто 2013 р., накопичений обсяг швестицш в економжу Укра'ши становив 76,7 млрд дол. США, а в розрахунку на одну особу - 1,7 тис. дол. США (на 4,5 % бшьше, шж попереднъого року) [8, с. 8]. Обсяги прямих шоземних швестицш (сальдо) у млрд дол. США у шслякризовий перюд, тобто у 20102013 роках, представлено на рис. 4.
Рис. 4. Прям1 шоземм швестици (сальдо) *, млрд дол. США
(розподш прямих ¡ноземних 1нвестиц1й за секторами - оцмка Департаменту платгжного балансу НБУ; джерело: [8, с. 8])
На кшець 2013 р. найбшьше прямих шоземних швестицш було вкладено у фшансовий сектор (25,7 % шоземного капггалу). Крiм цього, 16,4 % кош^в шоземних iнвесторiв зосереджено в металургшному виробництв^ 11,1 вщсот-ка - у гуртовш та роздрiбнiй торпвлц 6,4 вщсотка - в операщях iз нерухомютю [8, с. 8]. Як бачимо, в укра'шське металургшне виробництво вкладаються найбiльшi обсяги прямих шоземних швестицш. Така ситуащя домшуе i в по-
дальшому. Зазначимо, що у другому кварталi 2014 р. чистий вiдплив коштiв за прямими шоземними iнвестицiями скоротився до 314 млн дол. США. Станом на 01.07.2014 р. накопичений обсяг швестицш в економку Украши становив 69,3 млрд дол. США*, а в розрахунку на одну особу - 1,6 тис. дол. США. Найбшьше прямих шоземних швестицш зосереджено у фшансовому секторi (25,3 % шоземного капiталу). Частка iнвестицiй у металургшне виробництво становила 18,3 %, у гуртову i роздрiбну торпвлю - 11,0 %, у нерухомкть -6,9 % [9, с. 8] (рис. 5).
Рис. 5. Структура прямих шоземних швестицш в економ^ Украши за видами економгчног дiяльностi станом на 31.12.2013р. i 30.06.2014р.
(джерело: [8, с. 61; 9, с. 63])
Звичайно, залучення прямих шоземних швестицш ютотно впливае як на окремi галузi нащонально! економки, так i загалом на вiтчизняне господарство (табл.).
Табл. Показники розвитку економгки Украши, млн грн
Показник Рк
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Обсяг реалiзованоl промислово! продукцп1 717077 317076 806551 1065851 1331888 1400680 1109423
Обсяг продукцп сшьського господарства 109985 152210 154202 189405 253569 258270 308100
Освоено капiтальних iнвестицiй2 222679 272074 192898 189061 259932 263726 166977
Обсяг роздрiбного товарообороту пiдприемств 178233 246903 230955 280890 350059 405114 429242
Зайняте населения, оаб: - усього, у вщ 15-70 рокiв 20905 20972 20192 2266 20324 20354 205413
- зокрема: працездатного вiку (15-59 рокiв) 19190 19252 18365 18437 18516 18737 190023
Доходи населення 623289 845641 894286 1101175 1266753 1457864 10618863
Заощадження населення 47779 52011 80377 161867 123123 147280 490163
Середньомiсячна номiнальна заробггна плата одного штатного працiвника, грн4 1351 1806 1906 2239 2633 3026 3265
Починаючи з 2010 р., рiчнi дат та з 2012 р. мшячт дат розраховано зпдно з Класифкащею вищв економiчноl дiяльностi (ДК 009:2010) (КЛСБ Яеу. 2).
* У зв'язку з уточненням методики розрахунку статп "Прямi швестищ!" за рекомендацiями мки МВФ з питань статистики зовшшнього сектору обсяги кредиторсько! та дебггорсько! заборгованостi пiдприeмств з прямими швестищями вiдносно прямих iнвесторiв-нерезидентiв перенесено зi статтi "Торговi кредити (активи, пасиви)" до статтi "Прямi швестищ! в Украшу, шший капiтал" з першого кварталу 2012 р.
2 Показник "1нвестищ! в основний капiтал" замшено на "Освоено каштальних íh-вестицш", розрахунок якого здшснюеться Державною службою статистики Украши, починаючи Í3 ичня - березня 2012 р., згщно з мiжнародною практикою, яка не передба-чае вiдокремлення iнвестицiй в основний каштал.
3 Данi станом на 30 вересня 2013 р.
4 Даш наведено на шдприемствах та í'xhíx вiдокремлених пiдроздiлах iз кiлькiстю найманих працiвникiв 10 i бшьше осiб.
Примтка: сформовано за [1, с. 76-78].
Зазначимо, що упродовж 2013 р. eKOHOMÍ4Ha ситуащя в YKpaiHÍ була складною. Динамка eKOHOMÍ4HOi aктивностi перебувала пiд впливом слабкого зовнiшнього попиту на продукцию провiдних експортних галузей. Y другому шв-pÍ44Í спостерiгaлося полiпшення показникк розвитку реального сектору завдяки нарощуванню обсягiв сшьськогосподарського виробництва. За даними Державно! служби статистики Укра!ни (ДССУ), 2013 р. аграрй' зiбрaли рекордний урожай зернових культур - 63 млн т. Завдяки цьому збшьшення обсягк йльськогосподарського виробництва 2013 р. становило 13,7 % поркняно з 2012 р.
Збшьшення реально! зaробiтно! плати впродовж усього 2013 р. на 8,8 % шдтримувало внутрiшнiй споживчий попит на достатньо високому ркш. Як результат - зростання обороту роздабно! торгiвлi за рiк становило 9,5 % [1, с. 2022]. Якщо 2013 р. за низкою показникк спостерiгaлось деяке зростання, то 2014 р. визначальний вплив на економiчну ситуацда в Укра'ш мало ведения военних дiй на сходi кра!ни. Внaслiдок згортання господарсько! дiяльностi в зо-нi АТО тривало пaдiния обсягiв промислового виробництва i будiвельних робiт, знизились обороти роздабно! i гуртово! торгiвлi. Единою галуззю економiки, де спостерiгaлося зростання обсягк виробництва, залишалося сшьське госпо-дарство.
Умови функщонування реального сектору укра!нсько! економiки 2014 р. залишалися складними. Через бойовi до на сходi Укра!ни значна кiлькiсть шд-приемств i оргaнiзaцiй не здайснювали дкльнкть, що негативно вплинуло на показники роботи промисловосп, будкництва, торпвлД та шших галузей нащ-онально! економки. Пiдтримувaльним чинником розвитку економiки Укра!ни 2014 р. залишалася позитивна динамка сшьськогосподарського виробництва, обсяг якого збшьшився протягом зазначеного року на 7,5 % поркняно з попе-редшм роком [2, с. 15-17].
Висновок. На основД aнaлiзу ситуацп щодо залучення прямих iноземних iнвестицiй можна зробити таю висновки:
1. В умовах браку кошив для розвитку економки всередиш кра!ни шоземш iнвестицií е надзвичайно важливим джерелом його покриття i формування грошових ресурсiв у достатньому обсязi як для розвитку промисловоси, так i для сшьського господарства.
2. Найбтьш рацiональною та ефективною формою шоземних iнвестицiй е прямi iноземнi швестицн, тобто довгостроковi фiнансовi вкладення в нащ-ональну економiку.
3. Припливовi прямих iноземних iнвестицiй у вггчизняну економiку iстотно сприяють такi фактори, як швестицшний клiмат кра'ши та швестицшна привабливiсть галузей економiки i територш.
4. Прямi шоземш швестицй' сприяють пришвидшенню ринковоТ трансформа-ци нацюнальнот економши, модершзацп виробництва, випуску товарiв на експорт i входженню в мiжнароднi товарш ринки.
Лiтература
1. Бюлетень Национального банку Украши / Нащональний банк Украши. - 2014. - № 2 (251). - Лютий. - 217 с.
2. Бюлетень Национального банку Украши / Нащональний банк Украши. - 2014. - № 12 (261). - Грудень. - 191 с.
3. Загородной А.Г. Фшансовий словник / А.Г. Загородной, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. -Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во Т-ва "Знання"; КОО; Львгв : Вид-во Львiв. банк. ш-ту НБУ, 2002. - 566 с.
4. Загородной А.Г. Фшансово-економ1чний словник / А.Г. Загороднш, Г.Л. Вознюк. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - Львiв : Вид-во НУ "Львгвська полггехнжа", 2011. - 844 с.
5. 1ваницька Г. 1ноземш швестицй / Г. 1ваницька, Л. Глубш // Вюник Львiвського державного аграрного ушверситету. - Сер.: Економжа АПК. - Львiв : Вид-во Львшського ДАУ. - 2006.
- № 13. - С. 50-59.
6. Качур Р.П. Прям1 шоземш гнвестицй' та 1'хн1й вплив на реальний сектор економжи Украши / Р.П. Качур // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.15. - С. 249-253.
7. Мочерний С.В. Економ1чний енциклопедичний словник / С.В. Мочерний, Я.С. Ларина, О.А. Устенко, С.1. Юрш; за ред. С.В. Мочерного. - У 2-ох т. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2006. - Т. 2.
- 568 с.
8. Плапжний баланс i зовшшнш борг Украши за 2013 рж. - К. : Вид-во НБ Украши, 2014.
- 148 с.
9. Плапжний баланс i зовшшнш борг Украши за II квартал 2014 року. - К. : Вид-во НБ Украши, 2014. - 150 с.
10. Сагова С.В. Режим шоземного швестування в Украхш / С.В. Сагова // Формування рисково! економжи в Украiнi : наук. зб. - Спецвип. 7: Фiнансовi аналiтичнi шструменти реформу-вання економiчноi системи Украши / за ред. проф. С.В. Мних. - Львгв : Вид. центр ЛНУ ш. 1вана Франка. - 2001. - С. 53-59.
11. Статистичний щорiчник Украши за 2011 рж / Державна служба статистики Украши; за ред. О.Г. Осауленка; вщпов. за вип. О.С. Остапчук. - К. : ТОВ "Август Трейд", 2012. - 558 с.
12. Худо В. Проблеми залучення шоземних iнвестицiй в Украшу / В. Худо // Вюник Львгвського нацiонального ушверситету ш. 1вана Франка. - Сер.: Мiжнароднi вiдносини. - Львгв : Вид. центр ЛНУ ш. 1вана Франка. - 2002. - Вип. 9. - С. 206-211.
Лелык Л.И. Прямые иностранные инвестиции: привлечение и эффективность их использования в отечественной экономике в посткризисный период
Рассмотрены особенности привлечения прямых иностранных инвестиций в национальную экономику и их использования в отечественной экономике, раскрыта их сущность и охарактеризована динамика инвестиционных вложений международными финансово-кредитными и инвестиционными учреждениями в украинскую экономику. Освещено влияние прямых иностранных инвестиций на развитие национальной экономики и ее отраслей, особенно приоритетных и стратегических. Охарактеризована динамика привлечения прямых иностранных инвестиций в посткризисный период в отдельных отраслях отечественной экономики и регионах страны.
Ключевые слова: прямые иностранные инвестиции, отечественная экономика, национальная экономика, приоритетные и стратегические отрасли экономики, посткризисный период, регионы страны.
Lelyk L.I. Direct Foreign Investments: Involvement and Effectiveness of their Use in the Domestic Economy in the Post-crisis Period
Some features of direct foreign investments in the national economy and their use in the domestic economy are reviewed. Their nature is determined. The dynamics of investments in
Ukrainian economy by international financial, credit and investment institutions is described. The impact of foreign direct investments on the development of national economy and its branches, especially the priority and strategic ones, is presented. The dynamics of the direct foreign investments in the post-crisis period in certain branches of the national economy and regions of the country is identified.
Keywords: direct foreign investment, domestic economy, national economy, priority and strategic branches of the economy, post-crisis period.
УДК 65.012.8 Астр. Х. О. Мандзтовська1 - Укратська акаджя друкарства
МЕХАН1ЗМ ПРОТИДН ЗАГРОЗАМ Ф1НАНСОВ1Й БЕЗПЕЦ1 МАШИНОБУД1ВНОГО П1ДПРИ6МСТВА
Доведено прюритетшсть розроблення методичних засад управлшня фшансовою безпекою машинобуд1вних тдприемств. За результатами проведеного аиалiтичиого дослщження визначено та щентифшовано низку ключових зовшшшх i внутршшх заг-роз для фшансово! безпеки пiдприемств машинобудування. Шляхом застосування те-ори графiв i математичного моделювання iерархiчио впорядковано та визначено ваго-мiсть впливу загроз на фшансову безпеку машинобудiвного пiдприемства, що в подаль-шому дало змогу створити захисний механiзм для протиди ш.
Ключовi слова: фшансова безпека, машинобудiвне пiдприемство, загроза, безпе-ка, кризовий стан.
Постановка проблеми. У сучасшй нацiональнiй економщ одне iз ключових мкць належить машинобудуванню, дiяльнiсть пiдприемств якого характеризуемся широким асортиментом продукцп, безпосередшм впливом на тех-шчний рiвень усiх галузей, конкурентних позицш кра'ни на зовнiшнiх ринках та працевлаштуванням значно'' частини населения. Натомкть, сьогоднi шд-приемства машинобудування перебувають у вкрай скрутному фiнансовому ста-новищi через зниження обсяпв експорту продукцп, зменшення обсяпв вироб-ництва, попршення фiнансових результата, нестачу фшансових ресурсш i т. ш., що е наслвдком слабко'' захищеностi ввд впливу зовнiшнiх i внутрiшнiх загроз. На наш погляд, виршальне значення для забезпечення прийнятних умов ведення бiзнесу мае вiдiгравати система фшансово!' безпеки пiдприемства як одна iз базових складових управлiния, що спроможна забезпечити ефективну адаптацiю до мiнливого зовнiшнього середовища та контроль за змшами у внутрiшньому середовишд.
Аналiз дослщжень та публiкацiй з проблеми. Теоретичш основи управлшня фiнансовою безпекою пiдприемства вiдображено в роботах вичизняних i зарубiжних науковщв, зокрема: О. Ареф'ева, I. Бланк, О. Барановський, А. Во-ронкова, К. Горячева, Л. Донець, С. 1лляшенко, Г. Задорожний, М. Кизим, Т. Клебанов, Г. Козаченко, Л. Костирко, О. Ляшенко, 6. Олейников, В. Поно-марьов, Р. Сайфулш, О. Терещенко, А. Шеремет, В. Шликов та iн. Результатами наукових пошуюв стало визначення сутi поняття фiнансовоí безпеки, розроблення критерпв та показниюв оцiнювания й ршня, визначення окремих елемештв га-рантування та управлiния нею як ключовою складовою економiчноí безпеки тд-приемства. Однак низка питань, зокрема пов'язаних iз протидаею загрозам для фшансово!' безпеки, ще залишаються недостатньо вивченими i потребують уваги.
1 Наук. кергвник: проф. А.М. Штагрет, д-р екон. наук
