CC BY
216
вання того чи шшого Bapiarny доцiльно розробити 6i3Hec-nnaH (або план роз-витку) вщповщного iнвестицiйного проекту та ощнити економiчнy ефектив-
Пiдвищення ефектив-носп використання елементiв мaтеpiaльно-теxшчноi бази тдприемства може бути до-сягнемо за рахунок здшснення ix paцiонaльного розмщення, пiдвищення коефщента змт-ностi (тривалост корисного використання) роботи, покра-щання контролю за дотриман-ням правил експлуатаци та теxнiчного обслуговування, удосконалення добору та тд-готовки кaдpiв, якi здшсню-ють експлyaтaцiю та техшчне обслуговування обладнання, впровадження систем мaтеpi-ального стимулювання персоналу за безaвapiйнy роботу об-ладнання, подовження ремонтного циклу та перюду експлуатаци тощо.
В умовах формування ринково!" економiки aктyaлiзyеться необxiднiсть у науково обгрунтованому, комплексному пiдxодi до створення стратеги використання мaтеpiaльно-теxнiчноi бази тдприемства, тобто оновлення мате-piaльно зношених i морально застарших ii елементiв на вищому техтчному piвнi з досягненням належного соцiaльно-економiчного ефекту.
Л1тература
1. Бондаренко О. Сучасш напрямки вiдтвоpення основних зaсобiв // Економiкa: пробле-ми теори та практики, 2001. - Вип. 15. - С. 120-127.
2. Омельченко Л. Механизм обновления основных производственных фондов предприятия // Економша: проблеми теори та практики, 2002. - Вип. 125. - С. 25-29.
3. Мазарак1 А.А. та ш. Економша торговельного тдприемства : пщручник [для вyзiв] / Пщ. ред. проф. Н.М. Ушаково!. - К. : Вид-во "Хрещатик", 1999.
4. Шваб Л.1. Економша пiдпpиемствa : навчальний посiбник [для студенпв ВНЗ]. - 2-е вид. - К. : Каравела. - 2005. - 236 с.
шсть його pеaлiзaцii.
Оцшка фактичноТ потужност1 системи обладнання тдприемства
Визначення потреби в збьпьшенш потужност1 системи обладнання на ocHoei план1в розвитку господарсько!
Виявлення вид1в обладнання, що перешкоджае _збшьшенню потужност1 снстемн_
Розрахунок юлькост1 одиниць обладнання
кожного виду, яю необхщно ввести в експлуатащю (шляхом дшення необхщного приросту потужносл на потужжсть одинищ обладнання)
Рис. 2. По^довшсть розрахунку потреби у вве-денш в експлуатащю окремих елементiв мате-рiально-технiчноi бази тдприемства
УДК 330.341,1 Доц. 1.Б. Висоцька, канд. екон. наук - Льв1вський державний
утверситет внутршнш справ
СТАН ТА ПРОБЛЕМИ ШНОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
Дослщжено проблеми шновацшного розвитку украшсько'1 промисловост та запропоновано шляхи активiзащi шноващйноi дiяльностi.
Ключов1 слова: шноващя, iнновацiйно активне пiдприeмство, технолопчний piBern..
Assoc. prof. I.B. Vysotska - Lviv state university of internal affairs Condition and problems innovative activity of the Ukrainian industry
The article present the study of the problems in the innovative development of Ukrainian industry, and the ways of the innovative activity intensification are suggested.
Keywords: innovations, innovatively active enterprise, technological level.
Постановка проблеми. Характерною ознакою сучасного стану свгго-boï економжи е широке впровадження у виробництво новггшх досягнень науки i техшки. В умовах свiтовоï фiнансово-eкономiчноï кризи конкуренто-спроможними е шдприемства та галуз^ що грунтуються на впpоваджeннi та використанш iнновацiйних тeхнологiй. На сьогодш резерви зростання Укра-ïни за рахунок не шновацшного шляху розвитку - вичерпаш. Тому нeобхiдно окреслити основш проблеми та тpуднощi, що е характерними для шнова-цiйноï сфери укpаïнськоï eкономiки, та розробити заходи щодо ïx усунення.
Аналiз останнiх дослiджень. Проблемам розбудови шновацшно-оpiентованоï eкономiки присвячено велику кшьюсть наукових праць. Теоретичному обгрунтуванню та пpактичнiй peалiзацiï означених питань присвячено численш науковi розробки украшських учених, зокрема А. Гальчинського, В. Гейця, Я. Жалiла, О. Амош^ О. Лапко [1, 3, 4]. Проте, проблема шнова-цшних пpоцeсiв е багатовекторною, тому потребуе подальшого розвитку та дослiджeнь.
Метою статт е вивчення стану шновацшно1" дiяльностi в укpаïнськiй пpомисловостi, виокремлення основних проблеми, що стримують ïï розвиток, а також пошук шляхiв ïx усунення.
Виклад основного матерiалу. Характерною ознакою сучасно1' еконо-мжи е створення та використання нових знань, перетворення ïx на повноцш-ний чинник виробництва. У промислово розвинутих крашах до 90 % приросту ВВП забезпечуеться за рахунок упровадження нових технологш. На вщмь ну вщ розвинених краш, частка Украши на ринку високотeхнологiчноï про-дукцiï, який оцiнюеться у 2,5-3,0 трлн долаpiв США, становить приблизно 0,05-0,1 %. 1нновацшна дiяльнiсть характеризуеться структурною деформова-нiстю, шституцшною неповнотою, нeузгоджeнiстю та нeзбалансованiстю технолопчних, eкономiчних та соцiально-цiннiсних аспeктiв.
1нновацшш процеси в Укpаïнi не набули достатшх масштабiв i не стали ютотним чинником зростання ВВП. Науково-техшчний потeнцiал Укpаïни ймовipно вилучений з eкономiчного процесу держави. Наукомютюсть про-мислового виробництва Укpаïни не перевищуе 0,3 %. Знижуеться частка ви-сокотeхнологiчноï пpодукцiï у стpуктуpi ВВП. Так, якщо у 1998 р. цей показ-ник становив 3,1 %, то у 2007 р. - знизився до 0,93 %.
Структурш змiни, якi вщбулися протягом останнього дeсятилiття, ха-рактеризуються серйозним тeхнологiчним вiдставанням, оскiльки за випус-ком продукци тpeтiй технолопчний уклад в Украш на сьогодш становить майже 58 %, четвертий - 38 % i лише 4 % - п'ятий технолопчний уклад. На
сьогодш бшьш як 90 % продукци, що виробляеться промисловютю Украши, не мае сучасного техшчного забезпечення, що спричиняе нерентабельшсть i не конкурентоспроможнiсть бшьшост вiтчизняних товарiв. Знижуеться шно-вацшна активнiсть пiдприемств промисловостi. Кiлькiсть промислових шд-приемств, що за шдсумками 2007 р. становить лише 11,5 % вщ загально1' кiлькостi, у 2006 р. - 11,2 %, у 2002 р. - 14,6 %.
Iнновацiйну дiяльнiсть щороку припиняють близько сотнi промислових шдприемств. За тако1 динамiки у 2017 р. в нашш краïнi не залишиться жодного iнновацiйно орiентованого виробника. Про низьку шновацшну ак-тившсть пiдприемств свiдчать показники обсягiв реалiзованоï шновацшно1" продукцiï в Украïнi. У загальному обсязi промисловоï продукци лише 6,7 % мають ознаки шновацш. Для порiвняння: в Gвросоюзi - 60 %. Крiм цього, спостершаеться безупинне зниження рiвня наукомiсткостi в^чизняно1" продукци. Як наслiдок, в^чизняна продукцiя стае дедалi менш конкурентоспро-можною, а в експортi збшьшуеться частка мiнеральноï сировини i продукци первинно1' переробки. За статистикою, 70 % шновацшних пiдприемств -представники кокЫвно1", нафтопереробно1', хiмiчноï та металургшно1" галузей. Водночас вiтчизнянi високотехнологiчнi сфери - авiацiйно-космiчна, елек-тронна, бюшженерна тут не значаться.
Досить неоднорщною е iнновацiйна активнiсть регiонiв: частка промислових шдприемств, що провадили шновацшну дiяльнiсть, становила вщ
32.6 до 3,1 %, до того ж бшьша за середню - у м. Киев^ Харкiвськiй, Одесь-кiй, Чернiвецькiй, Iвано-Франкiвськiй та Вшницькш областях, значно мен-ша - у Рiвненськiй, Сумськiй i Хмельницькш областях. Протягом останнього десятилiття чисельшсть працiвникiв у сферi науки скоротилася бшьш як на 45 %. Загрозливих масштабiв набуло старшня наукових кадрiв, критично1' ме-жi сягнула зношешсть парку обладнання та матерiально-технiчноï бази науки. Якщо у промисловост частка морально застарiлого обладнання становить 65 %, то в науково-техшчних установах - 98 %.
Чинниками, як насамперед перешкоджали здшсненню шновацшно1" дiяльностi, були вартюш, а саме: нестача власних кош^в (вказало 80,1 % об-стежених шдприемств), велик витрати на нововведення (55,5 %), недостатня фшансова шдтримка держави (53,7 %), високий економiчний ризик (41 %), тривалий термш окупностi нововведень (38,7 %). Також заважала недоскона-лiсть законодавчо1' бази (40,4 %), вщсутшсть попиту на продукци (16 %) та квалiфiкованого персоналу (20 %).
Основним джерелом фшансування витрат на iнновацiï е власш кошти пiдприемств, частка яких у загальному обсязi фiнансування у 2007 р. становила
73.7 % (у 2005 р. - 87,7 %). За рахунок власних кош^в нововведення здшсню-вали 72,2 % шновацшно активних пiдприемств. Питома вага кош^в держбю-джету становила 1,33 %. Для здшснення iнновацiй промисловють отримала кредити в обсязi 522,6 млн грн 1'х питома вага в загальному обсязi фiнансування шновацшних витрат сягнула 8,5 %. В умовах фiнансово-економiчноï кризи, при нестачi кредитних ресурсiв та високих вщсоткових ставках, частка кредитив в загальному обсязi фiнансування iнновацiйних витрат значно скоротиться, що, своею чергою, негативно вплине на шновацшш процеси в промисловость
Можна назвати таю системш проблеми, яю стримують шновацшну дь яльшсть в Украшт Найперша проблема - нормативно-методолопчна. Тривалий час шновацшному законодавству Украiни була властива певна фрагментаршсть та непослщовшсть. У загальному вигляд1 законодавч1 та нормативно-правов1 ак-ти з iнновацiйноi д1яльност1, що були прийнят в останш роки минулого стол1т-тя, можна об'еднати у три основш групи, якi регулюють такi питання:
• * • • о ' и
• внутрiшньоекономiчнi вiдносини щодо шновацшного розвитку, здшснення шноващйно! дiяльностi в рiзних сферах господарсько!, науково-техтчно!, ш-формацшно! та iнших видах дшльносп;
• особливоси здiйснення iнновацiйноi дшльносп в межах окремих шнова-щйних структур;
• питання iнтелектуальноi власност i механiзм iнформацiйного забезпечення шноващйно! дiяльностi.
Системний пiдхiд щодо формування законодавчо!" бази iнновацiйноi дiяльностi в Укра1'ш закладено Законом Украши "Про шновацшну дiяль-нiстьм. На сьогодш в Украiнi дiе 14 закошв, бiльш як 50 пiдзаконних акпв, виданих Кабiнетом Мiнiстрiв Украши, а також понад 100 правових акпв вь домчого характеру. Водночас бшьшють механiзмiв фiнансовоi пiдтримки та податкового стимулювання, передбаченого цими актами, не можуть бути зас-тосоваш в повному обсязт Вiдсутнiсть системного шдходу та едино1" цiлi на-уково-технолопчно1" та iнновацiйноi полiтики не компенсуеться збiльшенням кiлькостi законодавчих i нормативно-правових акпв, численними змiнами та доповненнями до них. Як свгтовий, так i вiтчизняний досвiд свiдчать, чим частше змiнюються правовi норми, тим прше вони виконуються.
Друга проблема - розпливчаспсть прiоритетiв. Спроби визначити прь оритети iнновацiйноi дiяльностi з точки зору державного стимулювання вже проводились. Так, Постановою ВРУ "Про концепщю науково-технолопчного та шновацшного розвитку краши" (13.07.1999) затверджено перелж прюритет-них напрямiв iнновацiйного розвитку. Дещо пiзнiше було зроблено другу спробу. Так, 16 шчня 2003 р. було ухвалено Закон "Про прюритетш напрями iнновацiйноi дiяльностi в УкрашГ'. Встановлено, що найбiльш важливi для держави роботи з реалiзацii шновацшних прiоритетiв загальнодержавного та галузевого рiвнiв здiйснюються на конкурсних засадах через державне замов-лення. Проте затверджений перелш не охоплюе всiх передових галузей свгто-во1' науки i технiки, що володiють широкою палiтрою напрямiв, тому i е нере-альними з огляду на сьогоденш обмеженнi можливостi держави щодо 1'х фь нансового забезпечення. Цим законом прiоритетними визначено 41 сферу. Для порiвняння: у Росii - 8 наукових прюрите^в, у Нiмеччинi - 5 при незютавних бюджетах i бюджетному фiнансуваннi в Украiнi, Росн та Нiмеччинi. Практично всеосяжний характер прюрите^в не дае можливост сконцентрувати обме-женi ресурси на тих справдi проривних точках, що поки що можуть забезпечи-ти украшсью наука i виробництво. Подальше нерацюнальне використання об-межених кош^в, 1'х розпорошення загрожуе негативними наслщками.
Необхiдно в найближчому часi розробити гнучку систему прюрителв iнновацiйноi сфери, що забезпечуватимуться державними швестицшними ресурсами, для того, щоб вкладання коштiв у прiоритетнi напрямки забезпечи-
ло !х використання як локомотива iнновацiйного розвитку кра!ни, що спро-можний активiзувати i пiдтягнути за собою iншi напрямки шновацшно! сфе-ри. Бачення автором виршення ще! проблеми полягае в наступному. Щоб побудувати рiзнобiчну та комплексну систему прiоритетiв, доцшьною е побу-дова прiоритетiв державно! шдтримки i коректування на цш основi форм !! надання за наступними напрямами:
• прюритети за ступенями шновацшного процесу;
• прюритети за напрями досладжень;
• прюритети суб'ективного складу учаснишв 1иновац1йиого процесу;
• галузев1 прюритети 1нновац1йного розвитку;
• регюнальт прюритети 1нновац1йного розвитку [2, с. 24].
Залежно вщ обраного напрямку ди прiоритетiв корегуються i методи державно! пiдтримки шновацшного процесу - прямi або непрямь
Третя проблема - iнфраструктурна. Забезпечення економiчного зростання на шновацшнш основi вимагае створення вiдповiдних шституцшних структур, що впливають на стушнь активностi iнновацiйно! дiяльностi та за-безпечують впровадження !! результатiв у практичну дiяльнiсть [6, с. 7]. 1н-ституцiйнi перетворення повиннi бути спрямоваш на плавний перехiд вщ на-явних форм органiзацi! шновацшного процесу до нових - бшьш ефективних i адекватних щодо ринкових умов. Оскшьки iнновацiйний процес у сучаснш Укра!нi мае чiтку лшшну будову з вiдмежуванням i спецiалiзацiею його учас-никiв на рiзних ступенях - фундаментальнi, прикладнi дослщження i т.д. - а сучаснш ринковш економiцi притаманна бiльш штерактивна модель, то створення ново! шновацшно! структури повинне передбачати можливють перебу-дови iнновацiйного процесу в бшьш сприятливi форми. Для подолання недо-лiкiв лiнiйно! моделi шновацшного процесу сприяе вставлення в "зазори" мiж окремими ступенями рiзних шновацшних структур, що сприятимуть штегра-ци таких ступенiв i пришвидшенню передачi результатiв одного ступеня до шшого. Такими структурами е рiзноманiтнi шкубатори технологiй, iннова-цiйнi центри, наукогради i т.д., в якi можна активно залучати вiтчизнянi на-укомютю фiрми, надавати !м пiльговi умови користування шновацшною iн-фраструктурою, що концентруеться i надаеться в таких шституцюнальних iн-новацiйних утвореннях. Найбшьш ефективними точками iнновацiйного зростання е технолопчш парки. Головним загальнодержавним завданням техно-паркiв е перспективна розробка, втшення i виробництво конкурентоспромож-ного iнновацiйного продукту в прюритетних галузях нацiонально! економiки. В Укра!ш система технологiчних паркiв, якi дшть вiдповiдно до Закону Ук-ра!ни "Про спецiальний режим iнновацiйно! дiяльностi технологiчних пар-кiв", е чи не единим позитивним прикладом дiевостi мехашзму, що забезпе-чуе реалiзацiю державно! iнновацiйно! полiтики. Реально технолопчш парки Укра!ни розпочали свою дiяльнiсть у IV кварталi 2000 р. Аналiз шестирiчно! роботи технологiчних парюв показуе високу результативнiсть виконання ними шновацшних проекпв [5, с. 279].
Iншi типи iнновацiйних структур, яю створенi в Укра!нi i е важливими для розвитку шновацшно! дiяльностi, не справляють вiдчутного впливу на впровадження шновацш у вггчизняну економшу.
Четверта проблема - регюнальна. Забезпечення реалiзацiï ефективно1' державно1' iнновацiйноï полiтики неможливе без ïï ефективного впровадження на регюнальному рiвнi. На сьогоднi регiони Украши ютотно рiзняться за сво-ïми економiчними, природно-ресурсними i науково-технологiчним потенщ-алом, за рiвнем соцiально-економiчного розвитку. Використовуючи регюналь-ний пiдхiд до формування шновацшно1" полiтики необхiдно визначити реп-ональнi зони з найбшьшим науково-технiчним потенцiалом з метою створення на ïx територи зон зi сприятливим iнвестицiйним клiматом для розвитку шновацшного процесу. Таю регюни повинш стати базовими для шновацшного розвитку краши. Визначенню ïx допомагае складання рейтингiв - шновацшно-го та швестицшного потенцiалiв регiону, швестицшних ризикiв, розвитку ш-фраструктури, шституцшного розвитку регiону й iншиx економiчно важливих показникiв. На основi таких показниюв необxiдно розробити зведений рейтинг регюшв, сприятливих для iнвестування в шновацшну сферу.
Як показуе свгговий досвщ, найбiльш динамiчний розвиток отримують тi регiони, де формуеться регюнальна шновацшна iнфраструктура, яка охоп-люе освiтнi та науковi установи, тдприемства, дослщницью центри, органи державного управлшня, фiнансовi установи [6, с. 77]. Тому для забезпечення шновацшного розвитку регюшв необхщно сформувати i законодавчо закрши-ти державну полггику розвитку регюшв, узгодити розвиток конкретних реп-ошв з урахуванням прюритетних напрямiв шновацшно1" дiяльностi, а також вжити заxодiв щодо формування регiональноï шновацшно1" iнфраструктури.
Наступна проблема - державно-управлшська. Бiльшiсть функцiй уп-равлiння науковою та науково-теxнiчною сферами зосереджено у Мшютерста освiти i науки Украши, частину функцш зосереджено у "галузевих" мшютер-ствах i вiдомстваx. Бюджетне фiнансування науково1', науково-теxнiчноï та ш-новацiйноï дiяльностi здiйснюеться на основi пропозицiй головних розпоряд-никiв бюджетних коштiв, якi уточнюються щодо обсяпв фiнансування Мше-кономiки. Контроль за використанням бюджетних кош^в здiйснюють Рахун-кова палата та органи Мшютерства фiнансiв Украши. Необxiдно зазначити, що управлшня науковою та шновацшною дiяльнiстю здiйснюють 3-4 держав-них органи - Державне агентство Украши з швестицш та шновацш, Мшютер-ство освпи та науки, Мiнiстерство промислово1' полiтики i Мiнiстерство еко-номши. I хоча в 2007 р. центральним органом виконавчо1' влади, який здшснюе заходи щодо проведення едино1' iнновацiйноï полiтики визнано Державне агентство Украши з швестицш та шновацш, зазначений мехашзм створюе до-волi широкi можливостi для неефективного витрачання бюджетних коштiв.
Будь-який тип шновацшно1" дiяльностi потребуе державно1' пiдтримки. У розвинутих крашах розроблено конкретнi шляхи i форми державно1' тд-тримки шновацшного тдприемництва. У рамках цього напрямку можна ви-дiлити три широю категори методiв iнновацiйноï полпики: методи стимулювання пропозици нововведень (забезпечення фшансово1" i теxнiчноï допомоги новаторам, включаючи створення науково-техшчно1" шфраструктури); методи стимулювання попиту на нововведення (урядовi закупiвлi i контракта, особливо для нових товарiв, процеЫв i послуг); методи створення кшмату для нововведень (включаючи податкову i патентну полпику i державнi нор-
ми i правила, що регулюють стан економжи, умови i безпека працi й охорону навколишнього середовища).
Для ефективного переходу виробництва на шновацшну модель необхщ-но створити в державi справдi сприятливий iнновацiйний клiмат, задаяти всi не-обхiднi механiзми та стимули для шдвищення зацiкавленостi виробничо! сфери у впровадженнi наукомiстких технологш. Для реалiзацi! зазначеного необхiдно:
• зб1льшувати обсяги фшаисового забезпечеиия шиоващйио! дiяльиостi, иа-укових розробок. Фшансування иаукових програм з державного бюджету ма-ють иосити адресиий характер (повинт фiиаисуватись иайперспективиiшi проекти);
• створити ефективну самостшиу иацiоиальиу шновацшну систему, яка б д1-яла за ринковими прииципами та штегрувалася б у иаукову сферу;
• запровадити новi мотивацiйиi мехаиiзми iнновацiйного процесу, забезпечити його комерцiалiзацiю, спрямоватсть иа задоволеиия риикового попиту. Вод-иочас фiиаисуваиия iииовацiйиих прiоритетiв ие може будуватися лише иа комерцшних засадах. Разом з екоиомiчиим потрiбно враховувати i иащ-оиальио-стратегiчиий, геополгтичиий, культурологiчиий та iишi аспекти ре-алiзацii цих прiоритетiв, що передбачае забезпечення оптимального зв'язку кредитио!', фшаисово!, промислово!' та иауково-технологiчиоi полiтики. Т1ль-ки такий зв'язок здатиий забезпечити ввдтворення iииовацiйиого процесу, стимулюваиия технолопчних иововведеиь i техиiчиих зрушеиь у рiзних сферах екоиомiчиого розвитку, загальиу активiзацiю iивестицiйиоi дiяльиостi;
• сформувати систему державного замовлеиия иауково-техтчио! та 1ииова-цiйио-техиологiчиоi продукцii иа основi державного фiиаисуваиия та швес-туваиия дослiджеиь, а також стимулюваиия створення трансферу 1ииовацш-иих технологш;
• створити засади та побудувати в Украш сучасний иаукомiсткий рииок на-уково-техиiчиоi та iииовацiйиоi продукци з урахуванням вимог СОТ;
• вдоскоиалити иормативио-правову базу державного регулювання та стимулюваиия шноващйно! сфери;
• створити сприятливi умови для формування ефективно д1ючо! регiоиальиоi 1и-
' и • • • -| • с» 1 • и • 1 • и и
иовацшио! шфраструктури, що здшснювала б фшансовий, iиформацlииий, кои-салтииговий, маркетинговий та шш1 види п1дтримки iииовацiйиих процес1в;
• сформувати i закоиодавчо закр!пити державиу пол1тику iииовацiйиого розвитку регютв, а також розробити програми iииовацiйиого розвитку коикрет-иих регютв з урахуванням прюритетних иапрямiв шноващйно! д!яльност1
Зазначенl заходи дадуть змогу створити нацюнальну lнновацlйну систему як сукупшсть пlдприемств l оргашзацш р1зних форм власностl - в1д на-уково-технlчного сектора до виробничих структур та шфраструктурних скла-дниюв, що зд1йснюють повний lнновацlйний цикл на вс1х його стадlях.
Лггература
1. Амоша О.1. IнновацlИниИ шлях розвитку Укра!ии: проблеми та ршеиня // Екоиом1ст. - 2005. - № 6. - С. 28.
2. Висоцька 1.Б. Визиачеиия пр1оритет1в 1ииовац1йиого розвитку промисловост1 Укра-!ии // Проблеми иауки. - 2004. - № 3. - С. 23-27.
3. ¡нновацпйна стратег1я украТнських реформ / АС. Гальчииський, В.М. Геець, А.К. К1иах, В.П. Семииожеико. - К. : Зиаиия Украши, 2002. - 542 с.
4. Лапко О.О. 1ииовац1йиа д1яльи1сть в систем1 державного регулюваиия. - К. : 1н-т екои. прогиозув., 1999. - 346 с.
5. Нацюнальна 1нновац1йна система Украши: проблеми формування та реалiзацiï / Упорядн. Г.О. Андрощук, М.М. Шевченко. - К. : Парламентське вид-во, 2997. - 304 с.
6. Тарасенко Т.В. Досвщ упровадження урядових програм шновацшного розвитку / Т.В. Тарасенко, С.1. Архieреeв. - Х. : Золот сторiнки, 2007. - 96 с.
УДК 004.773.2 Ст. викл. Р. О. Голощук; асист. Н. О. Думанський;
асист. Ю.О. Серов - НУ "Львiвська полiтехнiка"
ВЕБ-СШЛЬНОТИ В ДИСТАНЦШНШ ОСВ1Т1
Зроблено огляд юторичного розвитку вiртуальних спшьнот, ïx сучасного стану, а також ïx роль у дистанцшнш освiтi. Також розглянуто засоби комп'ютерно'1 комунь каци, що використовуються у спiльнотаx.
Senior teacher R.O. Goloschuk; assist. N.O. Dumanskiy; assist. Yu.O. Serov - NU "L 'vivs'ka Politekhnika"
WEB-community in the distance education
In the article the done review of historical development of virtual community, them modern consisting, and also their role, of the distance education. Also considered facilities of computer communication, which are used in communitys.
Вступ. 1нформацшш технологи змшюють способи нашого мислення й способи нашого спшкування з шшими людьми. Ми думаемо за допомогою комп'ютер1в i спшкуемося за допомогою комп'ютерних мереж. Що дають нам щ засоби? Насамперед, ми отримуемо контроль над нашими знаннями. Циф-рова пам'ять звшьняе нас вщ необхщносл тримати дат й зв'язки мiж цими даними в головь
Пам'ять, агенти й мережа неймовiрно розширюють нашi розумовi здiбностi. Ще бiльш неймовiрно вони розширюють поле для спiльноï дiяльностi й нашоï спiвпрацi з шшими людьми. Ми можемо дшитися сво1'ми колекцiями, спiльно використо-вувати цифровi об'екти й прог-рамш агенти, спiлкуватися мiж собою, утворюючи вiртуальну спiльноту. Люди приходять у спшьноти, для того щоб дшитися знаннями, задавати питання i
■*■ б1льше вчитися в шших людей, шукати Рис. 1. М1сце сптьнот у класифШци однодумщв i робити ди, якi не
об'еднанъ шд силу зробити поодинцi.
1. Концептуальна схема Веб-спiльноти
Спiльнота - група людей, котрi активно спшкуються мiж собою. Необх1д-на умова загально!" зв'язаност^ членiв спiльноти обмежуе досить жорсткими рам-
