CC BY
14
о - сокращает время на первичный ввод и обработку информации (У; ▲ - сокращает время на передачу информации л2);
• - сокращает время на передачу информации и устраняет необходимость в
повторном вводе одних и тех же данных (1з);
*) только системы, рассчитанные на сетевую работу;
**) в случае интеграции КСП - систем разного уровня;
***) входят в состав КСП - систем;
Подводя итог вышесказанному, необходимо особо отметить, что построение единой ИС управления проектом позволяет существенно сократить сроки его выполнения именно за счет того, что участники проекта могут выполнять работы параллельно и, что очень важно, согласованно, без увеличения затрат времени на обмен информацией. Поэтому при разработке архитектуры ИС управления проектом и выборе ПП для ее построения необходимо отталкиваться от того, какие именно затраты времени оказывают ключевое влияние на длительность проекта.
ЛИТЕРАТУРА
1. Брукс Ф., Мифический человеко - месяц или как создаются программные системы. СПб. Символ Плюс, 1999 - 304 с. ил.
2. Гейтс Б., Бизнес со скоростью мысли (отдельные главы), Пер. с англ. Киев, Компьютерное обозрение №27/1999, с. 34-38, 44.
3. Едвардс. Р., Групповое проектное планирование: новое слово в управлении проектами, Вебсервер компании A-Project (www.aproject.ru).
4. Либерзон В.И., Основы Управления Проектами (отдельные главы), Веб-сервер компании A-Project (www.aproject.ru).
5. Ойхман Е.Г., Попов Э.В., Реинжиниринг бизнеса: Реинжиниринг организации и информационные технологии. - М. Финансы и статистика, 1997 - 336 с. ил.
6. Турчин С.А., Программный инструментарий менеджера проекта, Киев, Компьютерное обозрение №34/2000 - с. 15-20.
7. Сюрвеер Дж., SHL Transform 7.0 управляет созданием информационных систем предприятий, Пер. с англ. М., Computer Weekly N32/1996 с.30-32.
8. Хаммер М., Чампи Дж., Реинжиниринг корпорации: Манифест революции в бизнесе. Пер. с англ. -СПб. Издательство Санкт Петербургского университета, 1997 - 332 с.
УДК 65.011.2
С.М. Жаворонкова
СТАН ПРОВЕДЕННЯ ТЕНДЕРНИХ ТОРГ1В В УКРА1Н1
Розглянуто використання тендерних торпв як ринкового механизму в УкраТ'ж на фот основних свтэвих тенденцш. Рис. 1, табл.1, дж. 4.
Тендери е ефективним шструментом ринковоТ економки. Причому, при його використанн у виграшi залишаються вс сторони, як беруть участь у цьому процеск Держава - у разi стимулювання преференцшними поправками прюритетних сфер нацюнальноТ' економки, замовник (незалежно вщ форми власносп) - витрачаючи на закутвлю на 5-20% менше, вщ запланованоТ суми, претендент - при отриманн вигщного контракту. Все це робить тендеры торги дуже привабливими щодо впровадження Тх з метою пщвищення ефективност використання кош^в. Розглянемо, як же цей мехашзм використовуеться в економiцi УкраТни на фон основних свтових тенденцш.
Для кожноТ краТни, економiка якоТ орieнтуeться на принципи вiльного ринку, одшею з суттевих характеристик нормативно'' бази е iснування норм щодо оргашзаци державних закупiвель товарiв, робiт та послуг. Це виходить з того, що державы закупiвлi характеризуются, з одного боку, тим, що власником кош^в платниш податкiв е держава, а з шшого - приймати ршення щодо Тх розпорядження та використання вповноважен окремi люди - чиновники.
Розробка мехашзму тендерних закутвель почалася ще американськими економiстами для пюлявоенноТ Нiмеччини. Метою цього процесу було ефективне розмщення державних замовлень та обмеження корупци. Згодом ц розробки склали основу типового закону ООН ЮНС1ТРАП "Про закупiвлi товарiв, робiт i послуг", а також правил проведення тендерiв МБРР, 6БРР, ТАС1С. Треба вiдзначити консерватизм прийнятих тендерних закошв - наприклад, остання, третя редак^я Керiвництва проведення тендерiв МБРР iснувала 10 рокiв i у 1996 р. була доповнена невеличким роздтом про корупцiю i шахрайство [1].
З початком проведення економiчних реформ УкраТна проголосила принцип конкурсного розмщення закупiвель. Упродовж наступних рош проходила розробка бази нормативного забезпечення процедури конкурсних торпв щодо закутвель. Результатом ваеТ цiеТ роботи було прийняття Закону УкраТни "Про закутвлю товарiв, робiт i послуг за державы кошти". Цей закон враховуе св^овий досвiд в галузi торгiв, дозволяе проводити усi види торпв, а також дозволяе в^чизняним товаровиробникам набути досвщу участi в конкурсних торгах для подальшоТ участ в мiжнародних ринках. Перш шж зупинитися на самому законi — короткий екскурс в юторш.
Держпланом СРСР при розробц народногосподарського плану на 1988 р. для задоволення державних потреб було вперше застосовано державне замовлення, яке мало характер директивного завдання виробникам на виробництво i поставку конкретних видiв продукцiТ визначеному державою споживачевк Аналогiчне економiчне навантаження мало державне замовлення в УкраТш до 1993 р., доки дiяла система централiзованого розподiлу матерiальних ресурсiв. З лквща^ею ^еТ системи, а також фактичною лiквiдацiею централiзованого планування обсягiв виробництва державне замовлення втратило функцп державного регулятора i поступово трансформувалось у зааб забезпечення потреб держави у матерiальних ресурсах, роботах та послугах, що законодавчо закртлено у Закон УкраТни "Про поставки продукцiТ для державних потреб", прийнятим Верховною Радою УкраТни у грудн 1995 р.
У 1997 р. була прийнята бтьш детальна Постанова Кабшету МУс^в УкраТни № 694/97 "Про оргашзацш та проведення торпв (тендерiв) у сферi державних закупiвель товарiв (роб^, послуг)" . Принципи прозоростi та недискримшаци, на яких базуються мiжнароднi правила закупiвель, у нацiональному законодавс^ повиннi вiдображатися абсолютно точно, шакше з ефективного механiзму вибору тендер може перетворитися у злоякюний шструмент корупцiТ. Основним нормативно-правовим документом щодо украТнських правил вибору виконавцiв державних контракт була Постанова Кабiнету МУс^в УкраТни №694/97. Рiвень дотримання вимог ^еТ постанови з моменту ТТ прийняття був достатньо низьким. Примiром, у процесi здiйснення заходiв щодо шформатизаци державних структур лише 2% державних закушвель товарiв, робiт i послуг було проведено згiдно з вимогами цiеТ постанови. Крiм того, деяк державнi структури розробили та прийняли "своТ" положення про проведення конкурав. Останнiм часом ситуацiя змшюеться на краще. 1 червня 1999 року вийшов Указ Президента УкраТни № 595 "Про закутвлю товарiв, робiт i послуг для державних потреб". I хоча Верховна Рада УкраТни його вщхилила, однак прийняла у першому читаны автентичний за текстом i назвою проект
закону УкраТни. Текст цього проекту цтком орипнальний, на вiдмiну вiд багатьох прийнятих законодавчих атв, що часто котюються з росiйських. Проект закону мютить точний опис типових тендерних процедур i умов Тх застосування. Наприюнц того ж року була прийнята постанова КабЫету Мiнiстрiв УкраТни вщ 22.11.1999 /. № 2113 "Про вдосконалення системи державних закутвель". Правила здмснення державних закупiвель, визначен згаданими постановами, в основному вщповщають мiжнародним вимогам, однак, як показав досвщ проведення торгiв (тендерiв), окремi принциповi положення цих нормативних атв потребують закрiплення на законодавчому рiвнi. У першу чергу, це стосуеться доступу до державних закупiвель будь-якоТ краТни - члена СОТ з одночасним забезпеченням зваженоТ полiтики протекцюызму стосовно вiтчизняних товаровиробникiв. Новий закон визначае вс аспекти, пов'язанi iз закупiвлею товарiв, робiт i послуг за рахунок коштв державного та мюцевих бюджетiв, коштiв позабюджетних фондiв та кредитних ресурсiв, наданих пщ гарантiТ Кабiнетом Мiнiстрiв УкраТни. Зокрема, законом ч^ко регламентуеться процедурний порядок проведення торпв (тендерiв) та розгляд оскаржень, як можуть виникнути у процес проведення тендера. Крiм того, визначено, що реалiзацiю державноТ пол^ики у сферi державних закупiвель буде здмснювати один вiдповiдальний орган влади, що усувае неузгодженють та дублювання функцiй мiж мiнiстерствами i ведомствами щодо закупiвель, яка мала мюце донедавна внаслiдок розпорошення регулюючих функцм мiж рiзними органами влади [2].
Аналiз сучасного стану проведення тендерних торпв в УкраТн було зроблено на пiдставi даних, якi мютяться у офiцiйних оголошеннях про проведення вщкритих торгiв у разi , коли закутвля здiйснюеться за державы кошти. Методом випадкових чисел було вобрано 50% вiд загальноТ юлькосп iнформацiТ, опублiкованоТ в iнформацiйно-аналiтичному бюлетен "Вюник державних закутвель" упродовж 2000 року. Таким чином до аналiзу було прийнято 812 оголошень та повщомлення про результати проведення торпв (тендерiв).
Луганська (7,14%) Д
Днтропет ров Гська (5,91%)
(54,31%)
\ lншi регiони (13,66%)
-Донецька (17%)
Рис.1. Частка числа проведених торпв по репонам УкраТни у загальному обсязi
На приведенш дiаграмi (рис. 1) вщображено розподiлення загальноТ кiлькостi проведених вщкритих торгiв. Тiльки 4 областi УкраТни, якi займають 86% вiд усього числа, не свiдчать про широке розповсюдження iдеТ економи бюджетних кош^в через проведення закупiвель шляхом тендерiв. Структура товарiв, робiт та послуг, що закуповуються достатньо рiзноманiтна. Але якщо у Киeвi вони представлен дуже широкою номенклатурою (вiд закупiвлi дитячого харчування для шкiл, - до розробки програмного забезпечення для здшснення процедури митного контролю), то у схщних репонах переважно закуповуеться гiрничо-шахтне обладнання та проекти лквщування шахт. Також у всiх репонах велика ктькють товарiв, що закуповуються - медичне обладнання. У таблиц 1 е й таю репони, як зовсiм не представленi в розглянутш вибiрцi.
Розподiл проведених торпв по областях УкраТни
г Число % вщ
Область проведених загальноТ
торгiв суми
Разом: 812 100,00
КиТвська 441 54,31
Донецька 138 17,00
Луганська 58 7,14
Днтропетровська 48 5,91
Крим i Сiмферополь 26 3,20
Житомирська 14 1,72
Чернiгiвська 13 1,60
Волинська 11 1,35
Львiвська 7 0,86
Полтавська 7 0,86
Запорiзька 6 0,74
Харшська 6 0,74
Кiровоградська 5 0,62
Рiвненська 5 0,62
Хмельницька 5 0,62
Вiнницька 3 0,37
Закарпатська 3 0,37
МиколаТвська 3 0,37
Одеська 3 0,37
Тернопiльська 3 0,37
Черкаська 3 0,37
Сумська 2 0,25
Херсонська 2 0,25
1вано-Франшська - -
Чернiвецька - -
Окрiм того, практично 16% вщкритих торпв, оголошення про як були опублiкованi в шформацшно-анал^ичному бюлетенi "Вюник державних
закутвель" упродовж 2000 року, визначен такими, що не вщбулися. Причинами цього в 90 вщсотках випадкiв е недостатнiсть пропозицiй, що надiйшли, а останню кiлькiсть займають проблеми, пов'язан з фiнансуванням державних закупiвель. Для пщприем^в участь в торгах на закушвлю для державних потреб - приваблива справа. Окрiм самого факту виконання вимог контракту, в усьому свт престижно брати участь в державних постачаннях. Тому виникае запитання, чому майже одна шоста вщ уах проведених торпв залишаеться без уваги з боку претенден^в на контракт?
Вщповщаючи на це запитання треба розглядати проблеми та помилки як з боку претенден^в, так i з боку замовника. З боку замовника часлше за все проблеми виникають з самого початку процесу закупiвлi - визначення необхщностк У деяких випадках закушвля проводиться зовам не тому, що юнуе необхщнють у деяких товарах, роботах, чи послугах. На наступному етап -аналiзi ринку - робота майже зовам не проводитися, звщси й з'являються в причинах торпв, що не вщбулися, "перевищення цши найбiльш вигщноТ' тендерноТ пропозици суми, передбаченоТ на фiнансування закупiвлi". Дал^ при розробцi тендерноТ документацiТ, можна не припуститися помилок, але по™ на етап публкацп оголошення, виявляеться, що замовники не зовам розумшть смисл "плати за тендерну документацш". У закон визначено, що за надання тендерноТ документацп замовник мае право вимагати плату, яка не перевищуватиме торбу, необхщну для покриття витрат на пщготовку такоТ документацп та ТТ розсилання. Але коли за тендерну документацш при закупiвлi стандартних товарiв вимагаеться занадто багато, це починае виконувати функци тендерного забезпечення. З тю рiзницею, що тендерне забезпечення буде повернуте шсля проведення торпв претендентам, що не отримали контракт. До цього треба додати iнодi не зовам етичне проведення процедур торпв у цтому.
Але ж головним чинником юнування торпв, що не вщбулись, е причини з боку претенденлв. Аналiзуючи пщстави юнування проблеми з боку постачальниш та виконав^в, можна визначити таку, як недоступнють iнформацiТ про проведення торпв через недостатне розповсюдження бюлетешв "ВДЗ". Але головним е невмшня, або й зовсiм нездатнють скласти та надати до тендерного ком^ету тендерноТ пропозици. Це виходить з самих оргашзацшних механiзмiв, юнуючих на дiючих пiдприемствах, якi не е орiентованi на швидке реагування на ринковi вимоги, що постшно змiнюються [3].
В останнi роки у св^овш практицi при виршенш питання рацiоналiзацiТ фiнансових потокiв i забезпечення здешевлення виробництва особливо пильна увага придтяеться закупiвлям. Саме в цш сферi в бiльшостi випадш е найбiльшi резерви пiдвищення ефективност всього бiзнесу [4]. З цього приводу подальшоТ розробки потребують мехашзми використання цих резервiв на пщприемствк Неготовнiсть суб'ектiв пiдприемництва брати участь в торгах у зв'язку з вщсутнютю на пщприемствах методологiТ, методiв'та органiзацiйноТ пiдтримки процесiв участi у тендерах е основною причиною того, що тендери не виконують покладених на них функцш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бернатович О.С. Окремм аспекти оргаызацм системи державних закутвель.// В1сник державних закутвель. -2000. -№2. -С.23-24.
2. Шатковський О.П. Реформи продовжуються: новий Закон УкраТни щодо державних закутвель.// Вкник державних закутвель. -2000. -N83. -С.24-26.
3. Бушуев С.Д., Морозов В.В., Управление закупками в проектах: в 2-х т./Украинская ассоциация управления проектами, УкрИНТЭИ. - К.: УкрИНТЭИ,1999.Т,1. -188 с. Т.2. -196 с.
4. Нестерович Н.В., Смирнов В.И. Конкурсные торги на закупку продукции для государственных нужд/ Под ред. А.Г. Свинаренко. - М..ИНФРА-М. - 360 с.
