CC BY
74
УДК 346.12:613/614
ПРАВОЗАСТОСОВН1 ПРОБЛЕМИ ПУБЛ1ЧНИХ ЗАКУП1ВЕЛЬ ЯК МЕХАН1ЗМУ 1НВЕСТУВАННЯ
А. О. ОЛЕФ1Р,
канд. юрид. наук, асистент кафедри цивтьного, господарського та екологiчного права, Полтавський юридичний Ыститут Нащонального юридичного утверситету iменi Ярослава Мудрого, м. Полтава
Досл1джено основн1 правозастосовш проблеми сфери публгчних закутвель, у тому числ1 можливост1 застосування закутвельного мехатзму для активгзацгг ключових сегмент1в економгки кр1зь призму Угоди про державш закутвл1 СОТ та Угоди про асощацт м1ж Украгною та €С. Запропоновано шляхи вдосконалення законодавства щодо залучення посередник1в до виконання договор1в про закутвлю, регулювання умов цих договор1в I цтоутворення.
Ключов1 слова: публiчнi закутвлц тендер; електронш торги; замовник; Угода про асощащю мiж Украшою та €С.
Актуальшсть проблеми. Як в Укра1ш, так 1 за кордоном у сфер1 публ1чних закутвель вчиняеться значна кшьюсть правопорушень. Бшьше того, новий Закон Украши «Про публ1чш закутвлЬ) не виршуе юнуючих проблем 1 попри задеклароваш цш багато в чому дублюе положення попередшх закошв про здшснення державних закутвель, не передбачае докоршних змш у порядку 1х проведення та засоб1в заохочення кер1вниюв замовниюв у використанш державних кошт1в найбшьш ефективно.
Анал1з останн1х джерел 1 публ1кац1й. Незважаючи на те, що р1зним аспектам проблематики здшснення закутвель в Укра1т придшяють увагу таю вггчизняш науковт, як I. Влялько, О. Овсянюк-Бердадша, М. Остап'юк, В. Пашков, Я. Петруненко, О. Подцерковний, В. Смиричинський, О. Юдщький та шш1, деяк питання, пов'язаш з1 зловживаннями замовниюв, учасниюв тендер1в та шшими практичними проблемами, залишилися не дослщженими.
Формулювання ц1лей. У цш стати необхщно визначити та © Олефiр А. О., 2016 1
Г
систематизувати основш правозастосовш проблеми публiчних закушвель, а також запропонувати шляхи удосконалення законодавства.
Виклад основного матерiалу. Для iдентифiкацii та систематизацп проблем у сферi закупiвель слщ визначитися з методолопею. На нашу думку, в основу цього мае бути покладений стадшний механiзм оргашзацп та проведення закупiвель.
По-перше, Закон Украши «Про публiчнi закушвлЬ) не застосовуеться до придбання, оренди земл^ будiвель, iншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будiвлi, шше нерухоме майно, що е найбшьш корупцiогенним винятком з цього закону. Прикладом цього е придбання одним iз цен^в зайнятостi офюу за 44 млн грн. Цша староi i досить пошарпаноi будiвлi ($1000 за м ) виявилася бшьшою, нiж у новобудовах [1].
Щодо легально закрiплених засад здшснення публiчних закупiвель, однiею з них е максимальна економiя та ефектившсть витрат державних коштiв. Тому, поряд iз розвитком конкуренцп, запобiганням корупцп, регуляторний потенцiал закупiвельного механiзму, що передбачае витрати державних кошпв, повинен використовуватися повною мiрою, зокрема для ефективного стимулювання розвитку суб'ектiв господарювання. Наприклад, Д. В. Задихайло пропонуе визнати забезпечення шновацшного характеру економiчного розвитку, як головного чинника тдтримки конкурентоспроможностi нацiональних суб'ектiв господарювання, самостшною функцiею держави в економiцi [3, с. 22]. Iншi дослiдники до факторiв-чинникiв впливу держави на тдвищення конкурентоспроможностi нацiональноi економiки вiдносять укладення Украшою мiжнародних угод, захист нащонального товаровиробника та iн. [8, с. 14-15].
Варто наголосити на тому, що в системi нормативних аклв СОТ тшьки
Угода про державш закупiвлi встановлюе рамки щодо нормативного
забезпечення цiеi сфери. Так, ст. 3 цiеi Угоди забороняе шдтримку продукцп за
ознакою держави-походження та постачальниюв за ознаками шоземно1'
приналежносп, власностi або краши виробництва. Водночас ст. 5 ще!' ж угоди © Олефiр А. О., 2016 2
передбачена можливють запровадження спещального або диференцшованого режиму для краш, що розвиваються, який дозволяе на погоджений перюд часу встановити протекщонютсью заходи. У цiлому ж ратифжащя Угоди про державнi закупiвлi СОТ суперечить нащональним iнтересам Украши, яка не мае достатньо власного виробничого потенщалу та експортних потужностей, а !х розвиток е неможливим без комплексного застосування ушх засобiв державно1' пiдтримки, у тому числi закушвель. Саме тому твердження про те, що повний доступ шоземних постачальниюв до украшських державних тендерiв, а украшських - до шоземних вщповщае штересам Украши, не мають шд собою економiчноi основи [4-5].
Поряд iз тим, що законодавство СС е на порядок бiльш яюсним, анiж вiтчизняне, Директива 2014/24/СС Свропейського парламенту i Ради СС «Про державш закупiвлi та скасування Директиви 2004/18/СС» вiд 26.02.2014 р. мютить положення, що нами вже звично розумшться як «значш корупцiйнi ризики», зокрема передбачена видача суб'ектам господарювання уповноваженими органами сертифiкатiв, що являють собою презумпцш вiдповiдностi таких учасниюв вимогам стосовно якiсного вiдбору.
Також Директива 2014/24/СС Свропейського парламенту i Ради СС «Про державш закупiвлi та скасування Директиви 2004/18/СС» вщ 26.02.2014 р. передбачае можливють надання державно1' пiдтримки певним категорiям учасниюв, зокрема:
а) щодо малих i середнiх пiдприемств - на держави-члени покладаеться обов'язок розширювати практику роздшу контрактiв на лоти для невеликих угод, коли ршення замовника не роздшяти контракти на лоти мае бути належним чином обгрунтоване, а також розробити мехашзми для прямих виплат субшдрядникам - малим i середнiм пiдприемствам;
б) замовники мають право створювати шновацшш партнерства з одним
або кшькома учасниками, яю здiйснюють окрему науково-дослiдну дiяльнiсть,
шляхом проведення спешально1' процедури на пiдставi критер^'в, що
враховують потенцiал кандидалв у галузi науково-дослiдноi дiяльностi, © Олефiр А. О., 2016 3
розробки та реаизацп шновацшних ршень.
1нновацшне партнерство складаеться з послщовних eTaniB у вiдповiдностi 3i стaдiями процесу дослщжень, що може включати виготовлення продукцп, надання послуг або виконання робгг. Тому проводиться промiжний контроль з боку замовника за виконанням шновацшного партнерства, за результатами якого учасникам виплачуеться винагорода по частинах. Замовник повинен визначити потребу в шновацшному продукт^ послузi або роботi, щодо яких немае постшно дiючого ринку.
В Угодi про aсоцiaцiю мiж Укра!ною та СС вищeзaзнaчeнi позитивнi прaвовi шститути не були вiдобрaжeнi, нaтомiсть закршлет тaкi обмеження щодо надання державно!' тдтримки: замовники не висуватимуть умов, що можуть призвести до прямо! або опосередковано! дискримшацп eкономiчних опeрaторiв iншоi сторони, таких як вимога до eкономiчних опeрaторiв, зaцiкaвлeних у контракт^ бути заснованими в тш сaмiй крaiнi, рeгiонi або на тш сaмiй територп, що й замовник, за винятком випадюв, коли це виправдано конкретними обставинами договору, вщ учасника-переможця може вимагатися створення певно! господарсько! iнфрaструктури у мющ виконання контракту.
Таким чином, вщсутшсть державно! пiдтримки будь-яких груп
учасниюв або видiв предмета зaкупiвлi в Укра!ш е суттевою проблемою.
Можна передбачити рiзнi пiдстaви для надання державно! тдтримки, не
порушуючи взятих мiжнaродних зобов'язань, залежно вiд мети тако!
пiдтримки, як-от: мaлi та середш пiдприемствa; iнновaцiйнi пiдприемствa;
шновацшна продукцiя, що мiстить пeрeдовi технолопчш рiшeння та захищена
патентами. Для цього важливо доповнити та збшьшити питому вагу
нeцiнового критeрiю при змшанш оцiнцi тендерних пропозицiй. Також у
рамках спешальних державних i мiсцeвих програм може здiйснювaтися
придбання та передача суб'ектам господарювання технологш та
високотeхнологiчноi продукци [6, с. 311-364]. © Олефiр А. О., 2016 4
По-друге, при оргашзацп дiяльностi тендерних комгтетгв i плануваннг закушвель можуть мати мгсце таю проблеми:
- невгдповгдшсть положення про тендерний комгтет нормам законодавства; не визначенг функщональш обов'язки членiв комiтету, проведення засгдань без кворуму;
- виникнення конфлгкту iнтересiв мiж членами комгтету та учасниками закупiвлi; недотримання вимог щодо форми та порядку затвердження рiчного плану закупiвель;
- придбання товарiв, робiт i послуг, яю не е реально необхiдними для замовника;
- вгдсутшсть протоколу тендерного комггету щодо вибору процедури закупiвлi;
- невгдповгднгсть шформацп у протоколах щодо вибору процедури закупгвлг гз даними ргчного плану;
- неправильне обрання тендерним комгтетом закушвельно!' процедури.
По-трете, при складаннг та затвердженнг документацп торггв можуть
допускатися таю порушення:
- несвоечасне оприлюднення шформацп; вгдсутшсть у документах всге1 шформацп, передбачено!' законодавством;
- не дотримання положень щодо обов'язковостг розмгщення оголошень англгйською мовою; замовником неправильно визначено предмет закупгвлг;
- у звт про результати процедури закупгвлг наведена недостовгрна гнформацгя; помилки пгд час складення документацп торггв (невгдповгдшсть додаткгв документацп основним вимогам законодавства);
- порушення пгд час надання роз'яснень щодо тендерно!' документацп та внесення змгн до не1, зокрема щодо створення умов для перемоги окремого виконавця шляхом змгни номенклатури закупгвлг перед проведенням торггв (замовник не обмежений щодо тих змгн, якг будуть внесенг до тендерно!' документацп на тдставг наданих роз'яснень);
- фгктивнг товарнг операцп, коли замовник пгдписуе накладну й © Олефiр А. О., 2016 5
оприбутковуе товар у облшу, на пiдстaвi чого проводиться оплата, але фактично товар до замовника не надходив або надходив у неповному обсязц
- наявнють у документацп торпв вимог дискримшацшного характеру, розроблених тд окремо взятого учасника, наприклад, нaявнiсть статусу платника ПДВ, рiчного обороту коштiв у дискримшацшних межах, визначених замовником, пiдтвeрджeння в учасника наявност досвiду роботи з державними оргашзащями, а також досвщу постачання не aнaлогiчних предмету зaкупiвлi товaрiв (послуг), а лише щентичних;
- штучне розширення предмета зaкупiвлi - невиправдане об'еднання товару/послуг в один лот/предмет закутвлц нeчiткe, загальне визначення предмета зaкупiвлi; штучне звуження предмета зaкупiвлi - зайва детаизащя предмета зaкупiвлi - опис за шдивщуальними, а не видовими ознаками, що в пeрспeктивi робить конкурентоздатною пропозицiю конкретного учасника, з яким замовник вступив у змову [6, с. 180];
- уникнення проведення процедури зaкупiвлi шляхом подшу предмета зaкупiвлi на частини, наприклад, шприци, системи для переливання кров^ катетери, шкубацшш трубки, скaрифiкaтори та опромшюваш бaктeрициднi належать до категорп 33.10.1 ДК 016-2010 «Устаткування медичне, хiрургiчнe та ортопедичне», але з метою уникнення проведення зaкупiвлi замовник !х вiднiс до категорп 28.75.2 «Вироби мeтaлeвi рiзнi шшЬ>, групи 25.21.21.570 «Оболонки штучнi iз зaтвeрдiлих проте!шв чи целюлозних мaтeрiaлiв» тощо. Натомють прикладом законного опису предмета зaкупiвлi е такий: код 21.20.1 - лжи (лшарсью засоби для лшування онкологiчних хворих (21.20.13-80.00)): лот 1 - Гемцитабш, 200 мг, амп., фл., шпр. - 236 од.; лот 2 - Гемцитабш, 1000 мг, амп., фл., шпр. - 500 од.
У цьому контексп необхщно згадати рiшeння Господарського суду
Херсонсько! облaстi у спрaвi № 1/218-07, яким було вщмовлено у задоволенш
позову пiдприемству громадсько! оргашзацп iнвaлiдiв «Промiньфaрмa» до
Упрaвлiння охорони здоров'я Херсонсько! мюькради про вщмшу торгiв на
зaкупiвлю лiкaрських препаралв. Ухвалюючи рiшeння суд виходив iз таких © Олефiр А. О., 2016 6
позицш:
- позивачем не визначено у позов^ яке саме порушення норми, яка передбачае, що техшчна специфшащя не повинна мютити посилань на конкретш торговельну марку чи фiрму, патент, конструкщю або тип предмета закутвл^ джерело його походження або виробника, здшснено вщповщачем, адже лише за необхiдностi специфжащя повинна мiстити посилання на е^валент. Позивачем не доведено, що ця необхщнють iснувала та у вщповщача не було пiдстав для вказiвки еквiваленту таким препаратам, як «Есенщале» та <^акарб», якi не мають е^валенпв;
- позивачем у позовi не визначено еквiвалент цим лшарським препаратам; позивач не здiйснив заходiв щодо подання тендерно1' пропозицп, вщповщно, вiн не е учасником процедури закупiвлi та не мае права оспорювати торги.
До реч^ лшарсью засоби мають такi види назв:
1) хiмiчна або наукова, якими позначаються хiмiчнi сполуки (етанол, етилен);
2) мiжнародна непатентована, що визначаеться ВООЗ i може вiльно використовуватися (на не1' не можуть набувати права штелектуально1' власностi), являе собою спрощений замшник хiмiчноi назви дiючоi речовини (диклофенак-натрш);
3) узвичаена, що також вшьно використовуеться, але щодо не1' вiдсутня мiжнародна непатентована назва (це старi лiкарськi засоби, наприклад, анальгш, димедрол);
4) торгова, що у свою чергу подшяеться на два шдвиди:
- оригiнальна, яка е вигаданою та щодо не1' можуть бути набул права iнтелектуальноi власносп (кавiнтон);
- поеднання непатентовано1' назви та фiрмового найменування
фармацевтичного виробника (каптоприл-алкалощ). Як правило, непатентована
назва - це назва генеричних лжарських засобiв, а торгова - оригшальних
препаратiв i брендованих генерикiв. © Олефiр А. О., 2016 7
По-четверте, шд час розкриття, ощнки тендерних пропозицш, а також при укладанш та виконанш договорiв про закутвлю, переважно, мають мюце нaступнi правопорушення:
- вiдхилeння пропозицш учасниюв з формальних пiдстaв;
- змова учасниюв, що часто виявляеться через схожi за оформленням пропозицп;
- нeсвоечaснiсть акцепту пропозицп переможця тендеру;
- замовники на власний розсуд встановлюють додaтковi пiдстaви для вщхилення пропозицiй, наприклад, у рaзi ненадання учасником зразку продукцп;
- акцепт пропозицп, що за законом тдлягае вдаиленню через порушення вимог тендерно! документацп (вiдсутнiсть усiх необхщних дозвiльних докумeнтiв для провадження господарсько! дiяльностi);
- укладання договорiв до/без проведення процедур закутвель;
- недотримання вимог законодавства тд час виконання замовником або переможцем торгiв умов укладеного договору, насамперед, унaслiдок вщсутност контролю за виконанням цих договорiв;
- укладення договору про закутвлю вiд iмeнi учасника особою, яка не мала права тдпису вщ iмeнi суб'екта господарювання значного правочину та ш.;
- участь у тендерах i при виконaннi договорiв про зaкупiвлю посeрeдникiв [6, с. 228-235];
- замовники не вщхиляють пропозицп, що не вщповщають вимогам документацп або законодавства (пропозицiя мютить документи, строк чинностi яких закшчуеться до дати !! розкриття), у склaдi пропозицп е коп^' докуменлв, не посвiдчeнi належним чином, для тдтвердження квaлiфiкaцiйного критeрiю нaявностi обладнання та мaтeрiaльно-тeхнiчноi бази у торгах на закутвлю роб^ iз будiвництвa надаеться iнформaцiя про нaявнiсть офюного примiщeння та комп'ютерно! тeхнiки;
- учасники процедури зaкупiвлi е пов'язаними особами з замовником, © Олефiр А. О., 2016 8
посадовими особами замовника, якг не е членами тендерного комгтету, гншими працгвниками замовника, державними службовцями органгв влади, що забезпечують регулювання, нагляд (контроль) стосовно вгдповгдно1 сфери господарювання, оскгльки данг випадки, як правило, е ознакою корупцп;
- замовники не проводять мониторинг ринку, внаслгдок чого перша цгна (в оголошеннг про закупгвлю) е завищеною.
Так, Мгнгстерством екологп та природних ресурсгв Украши було укладено угоду з австргйською компангею «Austroplan Austrian Engineering GMBH» на впровадження технологш дистанцшного зондування землг вартгстю 49,38 млн грн. При цьому було вгдхилено найдешевшу пропозицгю -вгд Харювсько!' Нащонально!' академп мгського господарства, яка запропонувала послуги лише за 250 тис. грн. Формальною пгдставою вгдхилення стала вгдсутнгсть певних документгв, а завищення цгни склало 197,5 раза [1]
На думку В. М. Пашкова, задоволення суспгльних потреб у певних благах вимагае вгд виробника вгдповгдних знань, навичок, оргашзацп, засобгв, що зумовлюе професшш засади здгйснення господарсько!' дгяльностг [7, с. 126].
По-п'яте, при застосуваннг переговорно!' процедури метою недобросовгсних замовникгв, як правило, е вгдмгна торггв (пгдстава -замовником було двгчг вгдмгнено закупгвельну процедуру через вгдсутнгсть достатньо!' кглькостг учасникгв) г призначення переговоргв. Це досягаеться за допомогою того, що замовник занижуе початкову вартгсть предмета закупгвлг або ускладнюе вимоги тендерно!' документацп, щоб добросовгсний суб'ект господарювання об'ективно не мгг виконати замовлення.
Часто ргшення про застосування процедури переговоргв приймаеться: a)
без документального пгдтвердження наявностг вгдповгдних умов; б) за
наявностг документгв, якг не мгстять пгдтвердження наявностг умов для
застосування процедури. Також на тдставг нагально!' потреби у здшсненш
закупгвлг у зв'язку з виникненням особливих економгчних чи соцгальних © Олефiр А. О., 2016 9
обставин, яю унеможливлюють дотримання замовниками строюв для проведення тендеру, часто проводяться по суп плановi закутвлг Варто вщзначити, що у Типовому закон ЮНС1ТРАЛ «Про закуmвлi товарiв (робiт) та послуг» вщповщш обставини визначенi як «надзвичайнi поди» чи «обставини, що зумовили термшовють, яю не можна було передбачити або вони не були результатом повшьност з боку оргашзацп, що здшснюе закупiвлi».
Внаслiдок вiдсутностi належних обмежень щодо застосування переговорно! процедури через вщсутшсть конкуренцiï, штучне обмеження доступу на ринок добросовюних постачальниюв цiна на предмет закупiвлi значно зростае. Також сумнiвними е твердження щодо вщсутност альтернативи закупiвлi, якщо нормою закону передбачаеться, що оприлюднення iнформацiï про застосування переговорноï процедури закупiвлi не вважаеться запрошенням до участ у процедурi закупiвлi для невизначеного кола ошб. Останне положення законодавства доцшьно було б обмежити таким нормативним приписом: якщо шсля публiкацiï iнформацiï про процедуру переговорiв замовнику надiйдуть пропозицiï вiд шших учасникiв, замовник повинен оголосити про проведення вщкритих торгiв. Зокрема, дослщники ринку рекламних послуг виступають за встановлення кола вимог i заборон у законодавств^ що мало б сприяти посиленню регулятивно!' та правоохоронно!' функцiï законодавства [2, с. 14].
По-шосте, адмiнiстративне оскарження до АМКУ процедур закупiвель за задумом законодавця мало б стати основним, але так не сталося, у тому чи^ через таю вади самого мехашзму оскарження: висока плата; поверховий розгляд справи (проводиться тд час одного засщання, суб'ект оскарження обмежений у можливост збирати докази).
Щодо особливостей розгляду скарг Антимонопольним комггетом Украши (далi - АМКУ), варто звернути увагу на таю:
1) строк розгляду скарги - 15 робочих дшв з дати оприлюднення
реестрацшно1' картки скарги в електроннш системi закутвель; © Олефiр А. О., 2016 10
2) розгляд е вщкритим для вшх бажаючих (можливють вшьно використовувати засоби фото-, вщео- та звукозапису);
3) у разi прийняття скарги до розгляду електронна система закутвель автоматично призупиняе тендерну процедуру;
4) АМКУ розглядае скаргу в межах викладених у нш обставин та шформацп', у тому чи^ представлено1' в електроннiй системi закупiвель;
5) АМКУ мае право залучати спецiалiстiв, а замовник i суб'ект оскарження можуть подавати висновки спещашслв;
6) скарга та додат документи автоматично оприлюднюються;
7) ршення АМКУ набирають чинностi з дня 1'х прийняття та е обов'язковими для виконання замовниками та шшими особами, яких вони стосуються, та можуть бути оскаржет в судовому порядку протягом 30 днiв.
Поряд iз тим, що в Закон Украши «Про публiчнi закупiвлi» закршлений спецiальний перелiк пiдстав, за наявност яких договiр про закупiвлю е ткчемним (його укладення до/без проведення процедур закутвель, у перюд оскарження процедури закутвл^ у разi порушення мiнiмальних строкiв з дня прийняття ршення про намiр укласти договiр i власне укладення угоди), m правила не поширюються на договори, укладеш з порушенням порядку оприлюднення шформацп про тендер, розкриття та оцшку пропозицш учасниюв, а також порушення принцитв здiйснення закупiвель.
3i змiсту рiшення Кш'вського апеляцiйного господарського суду в справi № 910/13820/13 слщуе, що позивач для визнання недiйсними результатiв вiдкритих торгiв навiв, зокрема, такi аргументи:
- вимога тендерно1' документацiï щодо постачання товару протягом 3 робочих дшв з моменту одержання заявки е необгрунтованою, оскшьки значно обмежуе коло учасниюв закупiвлi;
- у додатку документацп конкурсних торгiв мiстився наступний пункт:
«Цим пiдписом_безумовно i беззастережно засвiдчую свою згоду з ушма
положеннями Документацiï (у тому чи^ щодо вiдповiдностi 1'х чинному
законодавству та безумовно погоджуеться на виконання вшх вимог, © Олефiр А. О., 2016 11
передбачених Документашею)». Судом даш доводи були вдаилеш як необгрунтоваш Законодавством не передбачено обмежень щодо встановлення замовниками строюв поставки товарiв при !х закупiвлi. Згiдно з п. 2 роз'яснення президп Вищого арбiтражного суду Укра!ни вiд 26.01.2000 р. № 02-5/35 «Про деяк питання практики виршення спорiв, пов'язаних з визнанням недшсними актiв державних чи шших органiв», пiдставами для визнання акта недшсним е невщповщнють його вимогам чинного законодавства та/або визначенiй законом компетенцп органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недiйсним е також порушення у зв'язку з прийняттям вщповщного акта прав та охоронюваних законом iнтересiв пiдприемства чи оргашзацп. З огляду на те, що судом вщмовлено у визнанш недшсними результалв торгiв на закупiвлю, то не шдлягають задоволенню позовнi вимоги в частиш визнання недiйсними договорiв про закупiвлю, оскiльки такi вимоги е похщними.
По-сьоме, одним iз найбiльш актуальних питань, що виникають на стадп виконання договору про закушвлю, е змiна його ютотних умов. Необxiдно враховувати, що в сферi закупiвель положення ГК Украши та ЦК Украши застосовуються з урахуванням особливостей, визначених спешальним законодавством. Для охорони результалв тендеру законодавець передбачив декшька важливих гарантп:
- умови договору про закушвлю не повинш вiдрiзнятися вiд змiсту пропозицп переможця;
- iстотнi умови договору про закушвлю не можуть змшюватися шсля його пiдписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсяз^ ^м випадкiв, визначених у Закош Укра!ни «Про публiчнi закупiвлi»;
- внесення змш до договору про закушвлю здшснюеться шляхом укладання додатково! угоди;
- внесення змiн до договору про закушвлю мае бути обгрунтованим та документально шдтвердженим.
З урахуванням положень роз'яснення МЕРТУ вщ 07.04.2015 р. № 3302© Олефiр А. О., 2016 12
05/11398-07 спробуемо визначити деяю специфiчнi правила щодо змши ютотних умов договору про закутвлю, а саме:
1) сторони можуть внести змши до договору про закутвлю у випадку покращення якост предмета закупiвлi за умови, якщо така змша не призведе до змши предмета закутвл^ вщповщае документацп торпв i е покращенням його якосп, а також якщо покращення не призведе до збшьшення цши, визначенох' в договорi про закутвлю;
2) змша цши у зв'язку зi змшою ставок податкiв i зборiв може вiдбуватися як у бш збiльшення, так i в бш зменшення, але при цьому не мае змшюватися обсяг закутвлц
3) щодо змiни iстотних умов договору про закутвлю у випадку змши шдексу шфляцп, курсу iноземноï валюти, бiржових котирувань, регульованих цш (тарифiв) i нормативiв:
- змша цши може здшснюватися як у бш збiльшення, так i в бш зменшення;
- обсяг закупiвлi залишаеться незмiнним;
- у договорi мае бути окремо передбачений порядок змши цши залежно вщ змiни даних показниюв (замовник визначае цей порядок самостшно);
- одночасне застосування ушх пiдстав (змiна iндексу iнфляцiï, курсу iноземноï валюти, бiржових котирувань, регульованих цш (тарифiв) i нормативiв) для змши цши е недопустимим;
4) щодо продовження строку дп договору та виконання зобов'язань, то замовник самостшно визначае форму документального тдтвердження обставин, яю стали тдставою для такого подовження за умови, якщо строк дп договору про закутвлю не заюнчився;
5) щодо змши цши за одиницю товару не бшьше шж на 10 %:
- тдстава застосовуеться лише до договорiв про закутвлю, предметом яких е товар;
- на цш пiдставi сторони протягом дп договору про закупiвлю можуть
вносити змши деюлька разiв, але не бшьше шж на 10 % кожного разу, внесет © Олефiр А. О., 2016 13
змши у сукупност можуть перевищувати 10 % вщ цши за одиницю товару, визначено! сторонами на момент укладання договору, але зазначеш змiни не повиннi призвести до збшьшення суми, визначено! у договора
- пiдтвердженням коливання цши товару на ринку можуть слугувати офщшш даш державних реестрiв цш, iнформацiя Державно! служби статистики Укра!ни та Мiнiстерства економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни, а також висновки торгово-промислових палат;
7) продовження строку дп договору на початку наступного року здшснюеться з дотриманням таких вимог:
- строк дп договору не е таким, що закшчився;
- збшьшення обсягу закупiвлi на 20 % вщраховуеться не вщ початково!, а вiд остаточно! (кшцево!) вартостi укладеного договору про закушвлю з урахуванням внесених змш;
- на вщмшу вiд решти шдстав для змiни iстотниx умов договору про закушвлю, ця шдстава передбачае збшьшення обсяпв закупiвлi пiсля шдписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами;
- у разi застосування ше! пiдстави тендерний комiтет складае i затверджуе рiчний план щодо закушвель, як плануе провести без урахування обсяпв, за якими виникли зобов'язання у зв'язку з продовженням строку дп договору про закушвлю;
- обмеження стосовно наявност затверджених в установленому порядку видатюв стосуються лише розпорядниюв, одержувачiв бюджетних кошлв.
Висновки. Отже, на пiдставi вищевикладеного варто запропонувати такi змiни до законодавства про публiчнi закупiвлi:
1) затвердити у формi роз'яснення Мшютерства економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни перелiк типових правопорушень у сферi публiчниx закупiвель;
2) для забезпечення реаизацп принципу правово! визначеностi окремою
нормою в Закош Укра!ни «Про публiчнi закупiвлi» передбачити iстотнi умови
договору про закушвлю; © Олеф1р А. О., 2016 14
3) договори про закушвлю повинш мютити положення, що обмежують участь посередниюв:
- пряма заборона на залучення посередникiв (комерцiйних, торговельних), коли учасник мае виконати договiр самостiйно;
- право учасника залучати посередникiв до виконання договору про закупiвлю, якщо замовник надасть на це попередню згоду.
Список л1тератури:
1. Белюн Л. Нове вино у стар1 м1хи [Електронний ресурс] / Л. Белкш // Юридична газета. - 16.01.2015. - Режим доступу : http://yur-gazeta.com/publications\practice\gospodarske-pravo\nove-vino-u- stari -mihi-.html.
2. Ваксман Р. В. Вдосконалення господарсько-правового забезпечення рекламно! д1яльносп : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.04 «Господарське право; господарсько-процесуальне право» / Р. В. Ваксман ; Нац. юрид. ун-т 1меш Ярослава Мудрого. - Харюв, 2014. - 20 с.
3. Задихайло Д. В. Правов1 засади формування та реал1зацп економ1чно! пол1тики держави: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : спец. 12.00.04 «Господарське право; господарсько-процесуальне право» / Д. В. Задихайло ; Нац. ун-т «Юрид. акад. Украши 1меш Ярослава Мудрого». - Харк1в, 2013. - 38 с.
4. Краши-учаснищ СОТ тдтримали приеднання Украши до Угоди про державш закутвл1 [Електронний ресурс] // Урядовий портал. Департамент шформацп та комушкацп з громадськютю секретар1ату КМУ. - 12.11.2015. - Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?id=248626552&cat_id=244276429.
5. Олеф1р А. О. Господарсько-правове забезпечення державних закутвель у сфер1 охорони здоров'я: теоретичн та практичн аспекти : монограф1я / А. О. Олеф1р. - Харк1в : Юрайт, 2012. - 456 с.
6. Олефгр А. О. Правовий мехашзм державних закутвель: стимулювання шновацшносп виробництва медично! продукци : монограф1я / А. О. Олеф1р. - Кшв : Юспшан, 2014. - 447 с.
7. Пашков В. М. Д1яльнють суб'екпв господарювання як об'ект правового регулювання: проблема квал1ф1кацп / В. М. Пашков // Вюник Нацюнально! академи правових наук Украши. - 2011. - № 1 (64). - С. 124 - 134.
8. Швидка Т. I. Господарсько-правове забезпечення зростання конкурентоздатносп нацюнально! економши : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.04 «Господарське право; господарсько-процесуальне право» / Т. I. Швидка ; Нац. юрид. ун-т 1меш Ярослава Мудрого. - Харюв, 2014. - 20 с.
References:
1. Bielkin, L. (2015). Nove vyno u stari mikhy. Yurydychna hazeta. (2015, 16 January). Retrived from: http://yur-gazeta.com/publications/practice/gospodarske-pravo/nove-vino-u-stari-mihi-.html [in Ukrainian].
2. Vaksman, R.V. (2014). Vdoskonalennia hospodarsko-pravovoho zabezpechennia reklamnoi diialnosti. Extended abstract of candidate's thesis. Nats. yuryd. un-t im. Ia. Mudroho. Kharkiv [in Ukrainian].
3. Zadykhailo, D.V. (2013). Pravovi zasady formuvannia ta realizatsii ekonomichnoi polityky derzhavy. Extended abstract of doctor's thesis. Nats. un-t «Iuryd. akad. Ukrainy im. Ia.
Mudroho». Kharkiv [in Ukrainian].
4. Krainy-uchasnytsi SOT pidtrymaly pryiednannia Ukrainy do Uhody pro derzhavni zakupivli. Uriadovyi portal. Departament informatsii ta komunikatsii z hromadskistiu sekretariatu KMU. 12.11.2015. (2015). Retrived from: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?id= 248626552&cat_id=244276429 [in Ukrainian].
5. Olefir, A.O. (2012). Hospodarsko-pravove zabezpechennia derzhavnykh zakupivel u sferi okhorony zdorovia: teoretychni ta praktychni aspekty. Kharkiv: Yurait [in Ukrainian].
6. Olefir, A.O. (2014). Pravovyi mekhanizm derzhavnykh zakupivel: stymuliuvannia innovatsiinosti vyrobnytstva medychnoi produktsii. Kyiv: Yustinian [in Ukrainian].
7. Pashkov, V.M. (2011). Diialnist sub'iektiv hospodariuvannia yak ob'iekt pravovoho rehuliuvannia: problema kvalifikatsii. Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy, 1 (64), 124-134 [in Ukrainian].
8. Shvydka, T.I. (2014). Hospodarsko-pravove zabezpechennia zrostannia konkurentozdatnosti natsionalnoi ekonomiky. Extended abstract of candidate's thesis. Nats. yuryd. un-t im. Ia. Mudroho. Kharkiv [in Ukrainian].
Олефир А. А. Правопреминительные проблемы публичных закупок как механизма инвестирования.
Исследованы основные правоприменительные проблемы сферы публичных закупок, в том числе возможности применения механизма закупок для активизации ключевых сегментов экономики сквозь призму Соглашения о государственных закупках ВТО и Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС. На основании проведенного анализа предложены пути совершенствования законодательства по привлечению посредников для выполнения договоров о закупках, регулирования существенных условий этих договоров и ценообразования.
Ключевые слова: публичные закупки; тендер; электронные торги; заказчик; Соглашение об ассоциации между Украиной и ЕС.
Olefir Andrii. Main problems of public procurement as a mechanism for investment.
In this article were investigated the basic problems of public procurement, including the possibility of purchasing mechanism for activation of key segments of the economy through the prism of the Government Procurement Agreement (WTO) and the Agreement on Association between Ukraine and the EU. Basing on the previous analysis were proposed the ways of improving the legislation on intermediaries to fulfill contracts, regulation of essential terms of contracts and pricing.
Key words: public procurement; tender; electronic trading; customers; the Association Agreement between Ukraine and the EU.
Надгйшла до редколегИ 08.02.2016р.
