CC BY
16
Щирба О.Р., астрант © Лье1еський нацюнальний аграрный утеерситет
СТАН ПИТНО1 ВОДИ НА ТЕРИТОР1ЯХ ПРИЛЕГЛИХ ДО ЛЬВ1ВСЬКОГО СМГГТОВАЛИЩА
Розглянуто питання еплиеу полноте теердих побутоеих eiàxoàie на еколог1чний стан прилеглих територш до них, а саме Льеiеськoгo смттезеалища на стан питног' еоди сантарно-захисних зон.
Ключовi слова: забруднення, еажю метали, полкони теердих побутоеих еiдхoдiе.
Вступ. У наш час в епоху бурхливого розвитку мкт, примкьких територш та росту площ невеликих мкт та си зросло в кшька десятюв разiв антропогенне навантаження на довкшля. Одним з найбшьш актуальних питань, е проблема поводження з твердими побутовими та промисловими вщходами. 1з зростанням нооценозу, зростае i кiлькiсть вiдходiв, а отже цим спричиняеться попршення санiтарно-епiдемiологiчного стану спецiально облаштованих мкць складування вiдходiв життедiяльностi людини, а також прилеглих територш до пол^ошв твердих побутових вiдходiв.
Ця проблема е надзвичайно актуальною та глобальною, особливо гостро питання стопъ в Украшу Наряду з покращенням стану мкт все бiльше значення надаеться створенню технологiчних методiв переробки вiдходiв, забезпечуючи бiльш повнiшу ïx утилiзацiю, перетворення ïx в кориснi матерiали i продукти, придатнi для використання у рiзниx сферах господарства, а також виршення можливостi зменшення витрат на збiр та видалення [5;6].
Одним з напрямкiв вирiшення проблеми твердих побутових вiдxодiв е вщновлення (вилучення) ресурсiв, шляхом роздiльного збору окремих компонент (паперу, металу, скла i т. д.), розробки рiзниx теxнологiчниx методiв i створення техшчних засобiв переробки вiдxодiв на смотепереробних заводах, а також вилучення та використання енерги, яка мiститься у вщходах. Використання рiзноманiтниx методiв та засобiв «вщновлення» з вiдxодiв матерiалiв i енерги дае теxнiчну можливкть утилiзацiï приблизно 80% загального об'ему вiдxодiв[4].
Слiд вiдзначити, що наявш смiттезвалища не виконують функцiю природоохоронних споруд з еколопчно безпечного захоронення побутових вiдxодiв,а тому жодне смотезвалище не можна повноцiнно назвати «пол^оном». Погiршення екологiчноï ситуаци в мкцях захоронення вiдxодiв пов'язано iз забрудненням практично уЫх природних ресурсiв: атмосферного пов^ря, rрунтiв, поверхневих i тдземних вод, а також спричиняе попршення здоров'я людей яю проживають на прилеглих територiяx. 1снуюча структура системи саштарного очищення населених пунктiв недосконала та не забезпечуе достатнього контролю за саштарним станом територiй. Зокрема, у сшьських населених пунктах област практично вiдсутнi спецiалiзованi пiдприемства у
© Щирба О.Р., 2009
291
сферi поводження з твердими побутовими вщходами та санкщоноваш пол^они вiдходiв. Побутовi вiдходи складують у природних рельефних утвореннях -балках, ярах, долинах рiчок. Це становить еколопчну небезпеку, оскiльки спчш води, насиченi забруднюючими речовинами, потрапляють у воднi об'екти.
Укра!на належить до держав з найвищим рiвнем накопичення вiдходiв. Найпоширенiшою практикою поводження з твердими побутовими вщходами (ТПВ) е вивезення !х на звалища чи полiгони. До 1997 року загальна кiлькiсть накопичених на територи Укра!ни вiдходiв становила 25 млрд. т., що вiдповiдае приблизно 40000 т. вiдходiв на квадратний кшометр.
На даний час загальна площа, на якiй розмiщено вiдходи, досягае 160000 га. Побутовi вiдходи накопичуються на 656 (за даними ООН - 700) звалищах площею понад 2600 га. Найбiльшi площi тд звалища зайнятi в таких областях: Донецькш - 330 га, Одеський - 195 га, Запорiзькiй - 153 га, Дншропетровськш -140 га, Луганськш - 129 га, Ктвськш - 120 га, а також в Автономнш Республiцi Крим - 180 га. Пол^они становлять менше 10 % iснуючих звалищ. Об'екти розмщення вiдходiв часто не вщповщають вимогам безпеки довкiлля. Практично вс об'екти починали експлуатувати вiд 10 до 30роюв тому й бшьшкть iз них заповненi на 90 % [3].
Одшею з найбшьших проблем утилiзацп вiдходiв е вилучення пiд полiгони значних земельних дшянок, якi б могли використовуватися в шших сферах господарсько! дiяльностi людини.
Твердi побутовi вiдходи в яких мiстяться в достатнiй кiлькостi оргатчт речовини е збудниками патогенно! мжрофлори, в них поширена паличка черевного тифу, паратифу, сибiрсько! виразки та туберкульозу, яець гельмшив та личинок мух. В великих кшькостях на смотезвалищах розвиваються популяци гризунiв, яю мiгруючи на великi територи розносять хвороботворт бактери, якi можуть спричиняти широкий спектр небезпечних захворювань.
О^м несприятливо! епщемюлопчно! ситуаци, звалища е одними з основних джерел забруднення токсичними речовинами та важкими металами рiзного класу небезпеки. Таю важю метали як цинк ^п), кадмiй (Cd), свинець (РЬ) та iн., попадаючи в навколишне природне середовище та рухаючись трофiчними ланцюгами, попадають до органiзму людини i спричиняють захворювання. Вони впливають на проникливкть клiтинних мембран, змшюючи структуру бiлкiв, утворюють комплекси з фосфолшщами. Кадмiй (Cd) викликае хвороби нирок, остеомаляцiю, анемiю, здiйснюе мутагенну та канцерогенну дiю, мiдь (Си) - пневмонш та гепатити. В результат ди свинцю (РЬ) вщбуваеться ушкодження центрально! нервово! системи, печшки, нирок, мозку, статевих органiв [1].
На територи Львiвськоl областi налiчуеться майже 2 тисячi населених пункив, у яких проживае 2,7 млн. оЫб населення. Разом з промислово-господарським комплексом створюеться щорiчно бшя 5,0 млн. м3 твердих побутових вiдходiв, з яких централiзованим збором та захороненням охоплено лише 1,8 млн. м3 (37%), решта вивозиться стихшно.
На сьогоднiшнiй день в област iснуе 51 полiгон твердих побутових вiдходiв та 521 несанкщоноване звалище. Загальна площа, зайнята тд смiттезвалища, складае 461 га, в т.ч. тд стихiйнi - 300 га ( 65% ). Переважна
292
бшьшкть пол^ошв працюе в режимi перевантаження, тобто з порушенням проектних показниюв щодо обсяпв накопичення вiдходiв. Водночас через вщсутшсть необхiдних споруд та механiзмiв технолопя захоронення здiйснюeться з порушенням нормативних вимог, що в свою чергу призводить до забруднення навколишнього природного середовища.
Одним з таких пол^ошв твердих побутових вiдходiв е Львiвське смiттeзвалище, яке знаходиться на вщсташ 20 - км вiд м.Львова. Цей пол^он входить в перелж 100 екологiчно найнебезпечнiших об'ектiв Украши. Не дотримуючись вимог по експлуатаци полiгону та поводженню з твердими побутовими вщходами смотезвалище продовжуе дiяти.
У 2001 р. Львiвською обласною санепiдстанцiею було зiбрано та проаналiзовано накопиченi до цього часу матерiали вивчення еколопчно! та санiтарно - ппешчно! ситуаци на дiлянках, що прилягають до смiттезвалища [1], ^м того був проведений досить широкий комплекс дослщжень. Вiн включав хiмiчнi, бактерiологiчнi дослiдження стану грунтiв, шфшьтрацшних вод звалища, води iз свердловин режимного спостереження, криничних вод населених пункив, води вщкритих водойм, гама - зйомку експлуатацшних карт звалища. У овисновках експертизи було вказано на значний стутнь забруднення грунив, поверхневих i пiдземних вод. Зокрема в грунтах, поверхневих i пщземних водах виявлено низку токсичних хiмiчних iнгредiентiв ( Cd, РЬ, Zn, As, Сг, Си, Ni, Со, Мп, Мо ) у кшькостях, що значно перевищують гранично допустимi концентраци (ГДК).
Матер1али 1 методи. Збiр матерiалу для дослiджень проводився посезонно. Вщбирали фiльтрацiйнi води Львiвського полiгону твердих побутових вiдходiв ЛКП «Збиранка» та поверхневi води прилеглих до смотезвалища територiй. Вiдбiр проб фшьтрату у вiдстiйниках вiдбувався методом дiагонального вiдбору та формуванням середньо! проби. Для цього по дiагоналi прямокутного вiдстiйника робили забiр води з глибини 0-20 см за допомогою посудини емшстю 200мл, яку закидали через кожних 5м. З цих зразюв, постшно перемiшуючи, формували середнiй зразок в посудинi 10 л, з якого вщбирали воду у 2-х л^рову колбу.
Проводився вiдбiр проб з каналу, що вщходить вщ полiгону, по всш довжинi русла, на глибинi 0 - 20 см. Таким же способом проводився забiр води з р.Малехiвка,в яку впадае канал. Також були зiбранi зразки води з колодязiв м. Малехiв i водозабору м. Дубляни, оскшьки поблизу нього протжае р. Малехiвка.
Результати дослщжень. В результат проведених дослiджень в питнш водi прилеглих до пол^ону територiй, а саме в м. Малехiв (колодязь по вул. П. Дорошенка) i м. Дубляни ( водозабiр №4), було виявлено вмкт важких металiв рiзного класу небезпеки. Результати атомно-адсорбцшного аналiзу вказанi в таблищ 1. Отриманi данi свщчать про перевищення граничнодопустимих концентрацiй (ГДК) таких елеменив як мiдь, свинець, кадмш, цинк, хром, нiкель, кобальт. Як видно з таблищ, вмют вказаних елеменив в питнiй водi перевищуе допустимi норми в 3-6 рази. Найвищий показник в кадмш i хрому, 9-11 та 15-13 рази вщповщно.
293
Таблиця 1
BiviicT важких меташв в питнш вод1 територш прилеглих до полiгону твердих побутових вiдходiв ЛКП «Збиранка».
Елементи
Мадь (Си) Свинець (Pb) Кадмш (Cd) Цинк (Zn) Хром (Cr) Нiкель (Ni) Кобальт (Co)
Проби питно! води з криницi м.Малехiв (вул. П.Дорошенка) 0.0233 0.0545 0.0091 0.216 0.0158 0.0375 0.0171
Проби води з водозабору №4 (м. Дубляни) 0.0072 0.0603 0.011 0.0 0.0131 0.0356 0.0208
ГДК речовини,
мг/дм3
0.005 0.01 0.001 0.05 0.001 0.01 0.1
. Висновки. Даш анал1зу свщчать про наявшсть у питнш вод1 прилеглих територш до Льв1вського см1ттезвалища важких метал1в I-II класу небезпеки. Найбшьш1 концентраци кадм1ю(Сё) та хрому(Сг):
- кадмш (Cd) перевищення ГДК в 9-11 рази;
- хрому (Cr) перевищення ГДК в 13-15 рази.
Отже Льв1вський пол1гон твердих побутових вщход1в не забезпечуе вщповщного очищення фшьтрату який попадае в водну мережу прилеглих територш, забруднюючи !х.
Лiтература.
1. Висновок державно! саштарно - ппешчно! експертизи см1ттезвалища м. Львова. Затверджений головним державним саштарним лжарем Льв1всько! област 02.07.2001р.
2. Мттрясова О.П. Х1м1чш основи екологи: Навч. ПоЫбник. - Ки!в; 1ртнь: ВТФ «Перун». 1999.-192с.
3. Огляд результативност природоохоронно! д1яльност1:Укра!на.-Сер1я огляд1в результативност природоохоронно! д1яльност1, № б.-Публжаци Оргашзаци Об'еднаних Нацш. - Нью-Йорк, Женева, 2000.
4. Прохоров А.Н. Современные направления в решении проблем сбора, удаления, обезврежывания и переработки твердых бытовых отходов в больших городах. М., 1977.-25с.(Обзоры по проблемам больших городов ГОСИНТИ). 18-77.)Сост. ук. на об. лист. Прохоров А.Н.
5. Разнощик В.В. Обезвреживание и утилизация бытовых отходов. «Жилишное и комунальное хозяйство», 1973, №3.
6. Современные проблемы санитарных свалок. «Гражданское строительство», 1973, №3, с.22-25.
Summary
The article describes problem of influence of grounds of hard domestic wastes on ecological state of close areas, in particular Lviv dump and on the state of fresh water of sanitary - protected zones.
Key words: pollution, heavy metals, grounds of hard domestic wastes.
Стаття надшшла до редакцИ 17.03.2009
294
