CC BY
440
permanent establishment. Dependence of maintenance of young generation of pine-tree is certain on serriedness of soil-covering, thickness of the forest bedding and micro-relief.
УДК 628.46:628.463+576.4 Проф. В.П. Кучерявий1, д-р с.-г. наук;
викл. В.В. Попович1
ПОЛ1ГОНИ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ В1ДХОД1В ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ ТА ПРОБЛЕМИ IX ФГГОМЕЛЮРАЦП
Розглянуто сучасний стан потгошв твердих побутових вiдходiв (ТПВ) в Укра-lнi. Наведено довiдковi данi щодо згубного впливу цих техногенних вiдвалiв. Розглянуто вимоги нормативних акпв Украши стосовно поводження з ТПВ та правил експлуатаци полшошв ТПВ. Проаналiзовано морфолопчний склад полiгонiв ТПВ За-хщного Лiсостепу Украши. Визначено, що найбшьш прийнятним способом лжвща-цii негативних явищ, спричинених смiттeзвалищами, е ф^омелюращя. Полiгони ТПВ у межах дослщжуваного регiону придатнi до залiсення за умови виконання по-передньо рекультивацшних робiт.
Ключовi слова: полiгон твердих побутових вiдходiв, смiттезвалище, морфолопчний склад смiттезвалищ, фiтомелiорацiя.
Постановка проблеми. Одшею 1з найактуальшших еколопчних проблем Украши е поводження 1з твердими побутовими выходами (ТПВ). Вщхо-ди - будь-як речовини, матер1али 1 предмети, що утворилися у процеш вироб-ництва чи споживання, а також товари (продукщя), що повнютю або частково втратили сво1 споживч1 властивосп та не мають подальшого використання за мюцем 1х утворення чи виявлення, 1 вщ яких 1х власник позбуваеться, мае на-м1р або повинен позбутися шляхом утжтзацп чи видалення [1].
Тверд1 побутов1 вщходи нагромаджують на смтезвалищах та пол1го-нах смтезвалище - не передбачене нормативними актами мюце вщсипання в1дход1в, як виникли у процеш д1яльносп людини. Пол1гон твердих побутових в1дход1в - шженерна споруда, яка призначена для захоронення твердих побутових вщход1в 1 повинна запоб1гати негативному впливу на навколишне природне середовище 1 вщповщати саштарно-етдемюлопчним 1 еколопч-ним нормам [2]. Як смтезвалища, так 1 пол1гони твердих побутових в1дход1в згубно впливають на довкшля, забруднюючи при цьому прилегл1 територп, повпря, Грунти, водойми тощо. Всього в нашш держав1 е 4500 смптезвалищ та пол1гошв загальною площею майже 7,8 тис. га, 22 % з яких не вщповща-ють нормам еколопчно! безпеки. Найбшьша кшьюсть таких пол1гошв - у Лу-ганськш, Одеськш, Херсонськш, Харювськш, Юровоградськш, Тернопшьсь-кш, Закарпатськш, Запор1зькш, Вшницькш та Сумськш областях. 1з 3536 смптезвалищ, як потребують рекультивацп, фактично рекультивовано 94 (17 %). За вщсутносп системи поводження з твердими побутовими выходами в населених пунктах, зазвичай у приватному сектор^ утворилося близь-ко 23,7 тис. несанкцюнованих звалищ, що займають площу понад 750 га. Тшьки за 2009 р. утворилося близько 50 млн м3 твердих побутових вщход1в, або приблизно 12 млн т [3].
1 НЛТУ Украши, м. Львiв;
2 Львiвський ДУ безпеки життедояльност
За даними Мiнiстеpствa надзвичайних ситуацш Укpaïни, станом на 1 шчня 2011 p. y спещально вiдведених мiсцях чи об'ектах та на теpитоpiï тд-пpиeмств кpaïни нaгpомaдилось 13,3 млpд т вiдходiв, з них: 25,7 тис. т належать до I класу небезпеки, 2,3 млн т - до II класу, 18,3 млн т - до III кису, 13246,9 млн т - до IV класу небезпеки. На теpитоpiï п'яти областей yтpи-муеться 96 % вiдходiв ^аши, зокpемa, в Днiпpопетpовськiй (69,0 %, або 9160,1 млн т), Донецькш (19,1 %, або 2537,2 млн т), Луганськш (5,0 %, або 656,9 млн т), Кipовогpaдськiй (1,8 %, або 235,1 млн т) та Зaпоpiзькiй (1,1 %, або 148,0 млн т) областях.
Ь вшх нaгpомaджених на початок 2011 p. вiдходiв нaйбiльшy питому вагу за небезпечними складниками становлять вдаоди гipничоï ^омисло-востi та rap'ep^ yтвоpенi в пpоцесi добування та збагачення мiнеpaльноï си-pовини (11990,0 млн т, або 90,4 % до загального обсягу), вщходи, що мютять метали та ïх сполуки (331,5 млн т, або 2,5 %), вiдходи пилогазоочищувальних споpyд та установок (163,2 млн т, або 1,2 %), вiдходи вщ очищення ^омис-лових та комунальних стоков (82,1 млн т, або 0,6 %) [3].
Надзвичайно небезпечними для навколишнього сеpедовищa e вщходи, що мiстять стiйкi оpгaнiчнi зaбpyдники, яких станом на 1 ичня 2011 p. було 3,4 тис. т, а також не^ида^ та зaбоpоненi до викоpистaння пестициди й аг-pохiмiкaти, якi неможливо викоpистaти за пpямим пpизнaченням yнaслiдок втpaти коpисних властивостей, зaкiнчення теpмiнiв пpидaтностi, втpaти мap-кування або змiшyвaння (14,2 тис. т). Пpийнягтю на полтони ТПВ не тдля-гають вiдходи, якi можуть бути, як вщомо, викоpистaнi як втоpиннa с^овина (за можливостi ïх yтилiзaцiï); вщходи, що мютять токсичнi, отpyйнi та а^е-сивнi щодо споpyд полтона ТПВ pечовини [4], пpоте, щ вимоги виконуються лише частково.
Нaгpомaдження вiдходiв e основним завданням сaнiтapного очищення населених пункпв. Неналежне сaнiтapне очищення теpитоpiï вiд вiдходiв пpизводить до виникнення стихшних i несaнкцiоновaних звалищ. Виконкоми мюьких paд i paйдеpжaдмiнiстpaцiï щоpiчно пpоводять pоботy з лiквiдaцiï не-сaнкцiоновaних звалищ, але це pобиться споpaдично, не системно. Багато ^облем iснye з бyдiвельними вiдходaми, яш yтвоpюються пiд час демонтажу чи монтажу бyдiвель i споpyд, pеконстpyкцiï та нового бyдiвництвa в значних обсягах. Мюью звалища ТПВ пpиймaють цi вiдходи як iзолюючий мaтеpiaл лише в незначних обсягах, а тому пiдпpиeмствa змyшенi ïх pозмiщyвaти i нaгpомaджyвaти на своïй теpитоpiï.
Бyдiвництво полiгонiв ТПВ, якi вщповщали б екологiчно-сaнiтapним вимогам, та офоpмлення згiдно з чинним законодавством вщведень земель-них дiлянок пiд них e надзвичайно актуальною ^облемою, особливо у paйонaх pекpеaцiйного пpизнaчення. Технолопчна недосконaлiсть облашту-вання звалищ зумовлкю зaбpyднення повеpхневих i пiдземних вод, ствоpюe зaгpозy погipшення екологiчного, сaнiтapно-епiдемiологiчного стану та здо-pов'я населення, деградацп pекpеaцiйних pесypсiв. Екологiчнa ситуащя ус-клaднюeгься ще й тому, що в^одовж тpивaлого часу не виpiшyються ^об-леми у сфеpi поводження з вiдходaми, пеpедyсiм чеpез велик! обсяги ïх що-piчного yтвоpення, низький piвень викоpистaння та нагромадження.
2. Екологiя довкiлля
57
Анал1з останшх досл1джень та публ1кац1й. Дослiдження проблематики поводження iз ТПВ здшснено у працях вiтчизняних та зарубiжних на-уковцiв. Першi працi у нашш кра!ш щодо проектування полтешв ТПВ та розмiщення смiттeзвалищ вщносять до 60-70-х рокiв минулого столтя [5, 6]. Згiдно з першими науковими джерелами в СРСР юнувало три способи поводження iз ТПВ - розмщення на пол^онах та звалищах, компостування та спалювання [7], якi й сьогоднi використовуються в нашiй кра!ш.
Постановка завдання. Метою роботи е висвiтлити морфолопчний склад полiгонiв твердих побутових вiдходiв, що розмiщенi на територп Захщ-ного Лiсостепу Укра1ни та проаналiзувати можливiсть 1х фггомелюрацп.
Виклад основного матер1алу. За особливостями поширення лан-дшафтiв лiсостепова зона Укра1ни подшяеться на чотири провшцп: Захщно-укра!нську, Дшстровсько-Дншровську, Лiвобережно-Днiпровську, Середньо-росiйську. Захщноукра1нська провiнцiя охоплюе захiдну частину Люостепу. До 11 складу входять Розточчя, Опшля, Волинська височина, захiдна частина Подшьсько! височини (зокрема Днiстровсько-Прутське межирiччя), Хотинсь-ка височина [8]. До Захщноукра!нсько! провшцп входять пiвдень Волинсько! обласп, частина пiвденних районiв Рiвненщини, центральна i твденно-схщ-на територп Львiвщини, Тернопiльська i Хмельницька обласп, пiвнiчна частина Чершвецько!, твшчна та пiвнiчно-схiдна частини 1вано-Франювсько! обласп (рис. 1).
Рис. 1. Географiчнi межi Захiдного Лкостепу
Одним iз перших кроюв розроблення практичних рекомендацш щодо встановлення напряму поводження iз ТПВ та адаптаци смiттезвалищ умовам довкшля е визначення 1х морфолопчного складу. Iдентифiкацiя складу
смитезвалищ та потготв ТПВ необидна для проведения фгтомелюративних за-ходiв, адже утворення гумусу та оргашчних речовин е передумовою розвитку фггоценозш, яю, безумовно, покращать санiтарний та екологiчний стан довклля.
Морфологiчний склад твердих побутових вiдходiв згiдно з [9] реко-мендують визначати за такою класифжащею: харчовi вiдходи (овоч^ фрукти, вщходи садiвництва тощо); папiр та картон; полiмери (пластик, пластмаси); скло; чорш метали; кольоровi метали; текстиль; дерево; небезпечш вiдходи (батарейки, сухi та електролиичш акумулятори, тара вiд розчинниюв, фарб, ртутнi лампи, телевiзiйнi кшескопи тощо); кiстки, шкiра, гума; залишок твердих побутових вiдходiв шсля вилучення компонентiв (дрiбне будiвельне смптя, камiння, вуличний змет тощо).
Морфолопчний склад полiгонiв ТПВ з часом змшюеться. Це пов'яза-но насамперед iз науково-технiчним прогресом, вимогами населення, що проживають в окремому регюш, а також потребами суспiльства. 1з моменту розпаду СРСР морфологiчний склад вiдходiв в Украш також змшився. Передумовою цього стали застосування рiзних за фiзичним та хiмiчним складом речовин та матерiалiв (полiмерiв, пластику, металiв) та вторинно-переробле-них матерiалiв. Орiентовний склад ТПВ СРСР в 1989 р. порiвняно з Укра-1ною, що зображено на рис. 2 [10, 16].
Морфолопчний склад Рис. 2. Орieнтовний склад ТПВ у СРСР (1989 р.) та УкраНш (2007р.)
Щодо репону нашого дослщження - Захщного Люостепу, то можна стверджувати, що тенденщя нагромадження ТПВ на пол^онах спостерь гаеться i довго ще не буде вирiшена, адже заводи з перероблення вiдходiв у регюш вщсутш. Полiгони ТПВ перенасиченi смптям, а санiтарний стан 1х не вщповщае вимогам нормативних документiв (рис. 3).
На рис. 4 вщображено морфолопчний склад полтошв твердих побутових вiдходiв рiзних регiонiв Укра1ни, порiвняно з дослiджуваним регiоном. Наведено даш, якi пiдтверджують судження, що склад полшошв ТПВ реп-ошв Укра1ни - рiзний.
Рис. 3. Полггони ТПВу межах Зах1дного Л1состепу: а) смттезвалище м. Тернополя у с. Малашiвцi, Зборiвського району; б) пол^он ТПВ м. Хмельницького; в) Львiвське мкьке смттезвалище МПК "Збиранка"; г) смттезвалище м. Бережани Тернотльськог областi (фотографiчний матерiал зядно з екологiчними паспортами вiдповiдних областей)
Смтезвалища у схщних регюнах мають високий вмют будiвельних вiдходiв, металургшних шлаюв, дорожнього насипу, вщпрацьованого асфальту (29,2 % проти 6 % у регюш Захщного Люостепу), а також полiмерiв (8,3 % проти 4,5 % у регюш Захщного Люостепу) та металiв (2,5 % проти 0,05 % у регюш Захщного Люостепу). Найменше виявлено паперових вщхо-дiв (5,9 % проти 25 % у регюш Захщного Люостепу та 35 % у Центральнш Украш) та деревини (1,1 % проти 3 % у регюш Захщного Люостепу та 4-7 % у Центральны Украш). У Центральному регюш Украши смптезвалища мають усереднеш показники.
Полтони ТПВ Захiдного Лiсостепу характеризуються високим вмю-том битого скла рiзного походження (8 % проти 6 % у центральних областях та 7,4 % на сходi Украши), камшня (5 % проти 1,1 % на сход^. Вiдзначаeться високий вмют харчових вiдходiв (40 %), текстилю (5 %). Позитивним явищем для цих насипiв е мшмальний вмiст деревини (3 %), металiв (0,05 %) та до-рожньо-будiвельних вiдходiв (6 %). Таким чином, полтони твердих побуто-вих вiдходiв Захiдного Лiсостепу Укра1ни мають незначний вмют деревини, металiв, будiвельних вiдходiв. Високий вмiст целюлози, харчових вiдходiв дослiджуваних полiгонiв сприяють утворенню гумусу та оргашчних речовин.
Найбiльш прийнятним способом запоб^ання та лжвщацп негативних явищ, якi спричиняють смптезвалища, е фiтомелiорацiя. З метою оцiнення придатност поверхнi полiгонiв ТПВ для проведення фггомелюративних за-ходiв необхiдно визначити видовий склад рослинносп, густоту та повноту деревостану (за умови розвитку деревних порщ), що вже розвиваеться унас-лiдок природного заростання. Стутнь заростання цих техногенних об'ектiв у межах дослщжуваного регiону можна побачити на рис. 5.
в) г)
Рис. 5. Загальний вигляд полггошв ТПВ: а) м. Тернополя; б) м. Хмельницького; в) м. Львова; г) м. Бережани (http://maps.google.com)
Природне заростання полтошв ТПВ Захщного Люостепу вщбуваеться лише бшя тдшжжя. Невелик! заро^ дiлянки на noBepxHi смптезвалищ е наслiдком проведення рекультивацiйних робгг (гiрничотехнiчного та бюло-гiчного етатв). Проте рекультивацiйнi роботи, очевидно, не передбачали по-переднього вивчення фiтоценозiв, а 1х пiдбiр здiйснювався не коректно, внас-лiдок чого спостер^аемо загибель лiсовиx культур.
Видовий склад рослинносп, що бере участь у природному заростанш МПК "Збиранка", дослщжено у роботi [17]. Встановлено видовий склад рос-линностi на трьох антропогенних терасах: верхнш, середнiй i нижнш. Для се-редньо1 тераси характерна рудеральна рослиннiсть родин: Gramneae, Umbelli-ferae, Leguminosae, Labiatae, Compositae, Chenopodiaceae. Ix проективне пок-риття становить 50-60 % поверхш дослщжувано! тераси. У межах нижньо1 тераси загальне проективне покриття рослин становить у середньому 95 %. Видовий склад представлений: Urtica dioica L., Elytrigia repens L., Conium
maculatum L., Chenopodium urbicum L., Setaria viridis L., Elytrigia repens L., Urtica dioica L., Tussilago farfara L., Tripleurospermum inodorum L., Arctium lappa L., Carduus crispus L. Показники рясностi рослин дослщжувано! територп досить висою, що пояснюють тим, що в нижнiй частинi смптезвалища е достатня кiлькiсть вологи. Видовий склад фiтоценозiв саштарно-захисно! зо-ни е рiзноманiтний. Загальне проективне покриття рослинами площi стано-вить 100 %, серед них траляються: Agropyrum repens, Koeleria gracilis Pers., Elytrigia repens L., Phleum pratense L., Poa pratensis, Melilotus officinalis L., Trifolium repens L [17].
Автори дiйшли висновку, що фiтоценози середньо! тераси смтезва-лища швидше вступають у фенологiчнi фази цвiтiння i плодоношення, ряс-нiсть рудеральних рослин у лучних фiтоценозах саштарно-захисно! зони е посередньою i змiнюеться вщ Sp до Cop3 (за шкалою О. Друде).
Вплив полшону ТПВ на розвиток рослинносп дослiджено у робот [18]. Фiтоценози вивчали на чотирьох дшянках, якi знаходяться на вщсташ 200, 400, 700 i 1000 м вiд звалища у швшчно-захщному напрямку з врахуван-ням трьохразово! повторюваностi. На вiдстанi 200 м вщ полiгону переважа-ють бур'яни, якi характеризуються стiйкiстю до хiмiчного забруднення Грун-тiв. Видове рiзноманiття на цiй дiлянцi низьке: Urtica dioica, Melilotus flavus, Planthago major. У мiру вщдалення вщ полiгону (400, 700 i 1000 м) зростае видове рiзноманiття рослин, з'являються злаковi - Dactylis glomerata, Agropyrum repens, бобовi - Lathyrus pratensis, Trifolium medium, рiзнотрав'я - Veronica chanaedrys, Potentilla anserine, Centaurea scabiosa та ш. Визначено, що полтен ТПВ негативно впливае на видовий склад рослин, знижуючи його видове рiзноманiття, сприяе появi в фiтоценозi сегетальних видiв.
Вивчення вмiсту важких металiв у рослинностi полiгонiв ТПВ здшснено у роботах [19, 20]. Дослщження, якi проведено Унiверситетом ор-гашчно! хiмil м. Тюбiнген (Швейцарiя, 1998 р.) показали, що тд час вироб-ництва компосту з рослинно! органiки було виявлено важкi метали (свинець, мщь, цинк, хром, шкель, кадмiй, ртуть), що перевищують допустимi норми на 3-7 одиниць [19]. У науковш працi [20] встановлено, що основна частина забрудниюв у межах Шатурського полiгону ТПВ (Рошя) вiдкладаються у верхньому Грунтовому горизонт^ Дослiдження показали, що бiльше полови-ни дослiджуваних важких металiв знаходяться в доступнш для рослинностi рухомш формi. Концентрацп !х знижуються зверху вниз за розрiзом (рис. 6). За даними НПО "НОЭКС" виявлено перевищення фонових значень Pb, Co, Cu, Hg, As, Mn, Zn у рослинах, що призводить до фiзiологiчних та морфоло-гiчних змш !х органiв.
Незважаючи на згубний вплив на розвиток фiтоценозiв, смптезвалища та полiгони ТПВ пiсля закриття швидко заростають рудеральною рослинню-тю (природнi фiтомелiоративнi процеси), тому цей процес необхщно регулю-вати. Зпдно з [21], смiттезвалища i без насипання Грунтосумшей у процесi розкладу перетворюються на поживний для рослинносп Грунт.
У Росп науковцi здшснили фiтоценологiчнi дослiдження рудеральних видiв рослин, як розвиваються на полiгонах ТПВ. Серед них найбшьшою
схильнiстю до нагромадження важких металiв вiдзначився багаторiчний злак СсЛашар-оьйь грщгюь Ь. У лисп виявлено N1 703 мг/кг сухо! маси, а в корш-ш - 346 мг/кг. На поверхш полiгону ТПВ цей вид сформував популяцiю iз високою продуктившстю - 15 ц/га, що сприяло нагромадженню рухомих форм важких мет^в смiттeзвалища й утриманню !х гранично допустимих концентрацiй на безпечному рiвнi (у 5-10 разiв нижче вщ порогових значень). Дорослi особини Са1аша^го&И& грщгюь Ь. виявилися стiйкими до скошуван-ня та нагромадження важких метатв у надземнiй масi. Було виявлено, що ця рослина у фазi проростання також е стшка до дп важких металiв. Зроблено висновок, що Са1аша^го&И& грщгюь Ь. можна використовувати в процеш фь томелюрацп недiючих полiгонiв ТПВ [22].
25
г
% 20
15
21,4
11,5 10,1 10,5 -0,8
8,3' N.4,6 6 6 и. 5,2
-Си -Мл -РЬ
0,2
1.2
0,4 0,6 0,8 1
Глнбинл выбору р:' ¡-К' м
Рис. 6. Вмiст рухомих форм важких методы у пкках Шатурського полигону твердих побутових вiдходiв (Роая)
Щд час здшснення рекультивацшних робгг (штучне залiсення) на по-лiгонах ТПВ рекомендують використовувати авангарднi види дерев та чагар-никiв для сприяння швидкому розвитку rрунтiв. За ще! умови хвойнi види дерев i березу висаджувати не бажано. Створеш насадження потребують пос-тшного догляду, тому необхiдно створити умови для запобшання небажано! конкуренцп рослин [23, 24].
Висновки. Отже, внаслщок анатзу стану нагромадження твердих вщ-ходiв та можливостей фиомелюрацп рекультивованих звалищ установлено:
• невиконання нормативных актш у сфер1 поводження 1з ТПВ призводить до розширення спектру проблем, що стоять перед населенням техногенно-пере-вантажених регюшв;
• сортування смгття на стади збирання е сьогодт невиршеним питанням, що може сприяти потраплянню на полггон ТПВ небезпечних отрутжмжатш;
• найбшьш прийнятним виршенням питання утитзаци ТПВ е будшництво смптепереробних заводш, яю дадуть змогу зберегти еколопчний стан регь ону та використовувати вторинну сировину;
• морфолопчний склад потгошв ТПВ Захщного Ллсостепу Украши прийнят-ний для утворення гумусу та органiчних речовин, а caMi вони придатнi до са-мозаростання роcлиннicтю та проведення на них фггомелюративних заходш;
• актуальным залишаеться доcлiдження сукцесшних процесш на рекультивова-них cмiттезвaлищaх.
Л1тература
1. Закон Украши "Про вщходи" вщ 5 березня 1998 р., № 187/98-ВР.
2. Наказ Мшютерства буд1вництва, архггектури та житлово-комунального господарства Украши вщ 10 с1чня 2006 р., № 4 "Про затвердження Правил експлуатаци потгошв твердих побутових вщход1в". - К. : Вид-во "Либщь", 2006. - 16 с.
3. Офщшний сайт Мшютерства надзвичайних ситуацш Укра1ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mns.gov.ua/content/law_acts.html.
4. Наказ Держбуду Украши вщ 17.06.2005 р., № 101 "ДБН В.2.4-2-2005. Полшони твердих побутових вщход1в. Основш положения проектування". - К. : Вид-во "Л1бра-М", 2005. -33 с.
5. Лубенец Г.С. Обезвреживание и использование бытовых отбросов (опыт городов Урала) / Г.С. Лубенец, Л.Н. Лузина, М.Т. Лукина // Министерства коммунального хозяйства РСФСР. - М. : Изд-во "Рось-ТД", 1963. - 43 с.
6. Инструкция по полевому компостированию городского мусора для использования в качестве удобрения. - М.-Л. : Стройиздат, 1965. - 23 с.
7. Методика исследования свойств твердых отбросов. - М. : Стройиздат, 1970. - 144 с.
8. Заставний Ф.Д. Ф1зична географ1я Украши / Ф.Д. Заставний. - К. : Вид-во "Форум", 2000. - 239 с.
9. Наказ Мшютерства з питань житлово-комунального господарства Украши вщ 16 лютого 2010 р., № 39 "Про затвердження Методичних рекомендацш з визначення морфолопчно-го складу твердих побутових вщход1в". - К. : Вид-во "Либщь", 2010. - 10 с.
10. Черп О.М. Проблема твердых бытовых отходов: комплексный подход / О.М. Черп, В.Н. Виниченко // Эколайн, Ecología, 1996. - 43 с.
11. Попович О.Р. Проблеми утил1заци твердих побутових та промислових вщход1в Льв1всько! обласп / О.Р. Попович, О.Р. Ярема. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.vlp.com.ua/files/64_4.pdf.
12. Мислюк С.В. До питання про утил1защю твердих побутових вщход1в / С.В. Мис-люк, О.О. Мислюк // Вюник Черкаського державного технолопчного ушверситету. - Сер.: Xi-м1чш технологи i еколопя. - 2008. - № 3. - С. 177-182.
13. Шевченко М. Еколопчна оцшка впливу потгошв твердих побутових вщход1в Юро-воградсько! обласп на стан навколишнього середовища / М. Шевченко, О.В. Медведева. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kntu.kr.ua/doc/zb_10_2/stat_10_2/92.doc.
14. Кожухар В.Я. Емгая звалищного газу з потгону твердих побутових вщход1в "Даль-ницьга кар'ери" / В.Я. Кожухар, Д.В. Миронов, О.А. Стратулат // Труды Одесского политехнического университета. - 2004. - Вып. 2(22). - С. 1-4.
15. Сухомлш Ю.С. Розроблення концепци поводження з твердими побутовими та мало-тоннажними промисловими вщходами в Донецькому ¡ндустр1альному мегаполга / Ю.С. Сухомлш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.masters.donntu.edu.ua/2010/ feht/su-homlin/diss/indexu.htm.
16. Кучеренко В.О. Розвиток способ1в поводження з твердими вдаодами / В.О. Кучеренко, Б.О. Парахоня, I.I. Власюк // 1нформацшний бюлетень Мшпромжштики Украши: Промислова еколопя. - 2007. - № 4 (14). - С. 51-56.
17. Сштинський В. Еколопчний стан рослинних угруповань територп, прилегло! до Льв1вського потгону твердих побутових в1дход1в / В. Сштинський, О. Зелюко, Г. Лисак. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vldau/Agr/ 2010_2/index.html/.
18. Никитская Н.И. Оценка степени влияния полигона твердых бытовых отходов на видовое разнообразие и состояние прилегающих фитоценозов / Н.И. Никитская, И.В. Власова // Научное обеспечение инновационного развития АПК : матер. Всероссийской научно-практ. конф., посвященной 90-летию государственности Удмуртии (16-19 февраля 2010 года, г. Ижевск). ФГОУ ВПО Ижевская ГСХА. - Ижевск. - 2010. - Т. 1. - С. 249-251.
19. Горох Н.П. Экологическая оценка вредных веществ при комплексной утилизации муниципальных отходов / Н.П. Горох // Коммунальное хозяйство городов : научн.-техн. сб. -2005. - № 63. - С. 172-181.
20. Козлова М.Е. Влияние полигонов твердых бытовых отходов на растительность / М.Е. Козлова, М.А. Харькина, А.В. Кирюшин // Научно-технический журнал: Южно-Российский вестник геологии, географии и глобальной энергии. - 2007. - N° 2 (26). - С. 13-14.
21. Пойкер Х. Культурный ландшафт: формирование и уход / Х. Пойкер : пер. с нем. В.В. Цветкова. - М. : ВО "Агропромиздат", 1987. - 176 с.
22. Маджугина Ю.Г. Растения полигонов захоронения бытовых отходов мегаполисов как перспективные виды для фиторемедиации / Ю.Г. Маджугина, Вл.В. Кузнецов, Н.И. Ше-вякова // Физиология растений. - М. : Академиздатцентр "Наука" РАН. - 2008. - Т. 55. - С. 453-463.
23. Кучерявий В.П. Фггомелюращя / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2003. - 540 с.
24. Кучерявий В.П. Рекультиващя та фггомелюращя / В.П. Кучерявий, Я.В. Геник, А.П. Дида, М.М. Колодко. - Львiв : Вид-во "Сшт", 2006. - 116 с.
Кучерявый В.П., Попович В.В. Полигоны твердых бытовых отходов западной лесостепи Украины и проблемы их фитомелиорации
Рассмотрено современное состояние полигонов твердых бытовых отходов (ТБО) в Украине. Приведены справочные данные по пагубному влиянию данных техногенных отвалов. Рассмотрены требования нормативных актов Украины относительно обращения с ТБО и правил эксплуатации полигонов ТБО. Проанализирован морфологический состав полигонов ТБО Западной Лесостепи Украины. Определено, что наиболее приемлемым способом ликвидации негативных явлений, вызванных свалками, является фитомелиорация. Полигоны ТБО в пределах исследуемого региона пригодны к облесению при условии соблюдения предварительно рекультиваци-онных работ.
Ключевые слова: полигон твердых бытовых отходов, свалка, морфологический состав свалок, фитомелиорация.
Kucheravyj V.P., Popovych V.V. Landfill steppes western Ukraine and their problems phytomelioration
The article discusses the current state of solid waste landfills in Ukraine. An Summary of the harmful effects of man-made piles of data. We consider the requirements of normative acts of Ukraine concerning the treatment of solid waste landfills and operating rules. Analyzed the morphological composition of solid waste steppes of Western Ukraine. Determined that the most appropriate way to eliminate the negative effects caused by landfills is phytomelioration. Landfill within the study area suitable for afforestation under the condition of pre rekultivations works.
Keywords: landfill, landfill morphological composition, phytomelioration.
УДК 630*001.55;228; 46;627.3 Ст. наук. ствроб. Ю.С. Шпарик1,
канд. с.-г. наук; наук. спыроб. О.Б. Лопарьова1; доц. Г.Д. Лялюк-Втер2, канд. бгол. наук
ЗАСТОСУВАННЯ БАЗ ДАНИХ ТА ГЕО1НФОРМАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ П1ДВИЩЕННЯ РЕКРЕАЦШНО1 СМНОСТ1 ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНИХ ОБ'СКТШ
Розрахунок рекреацшно! емност Карпатського нацюнального природного парку дав значения в 1071,8 тис. ос1б на рж. Бшьша частина ще! величини припадае на
1 УкрНДЫртс, м. 1вано-Франювськ;
2 1вано-Франювський НТУ нафти i газу, м. 1вано-Франювськ
