CC BY
49
11. Глазкова Е.А. Применение минеральных адсорбентов для очистки водных сред от нефтепродуктов / Е.А. Глазкова, Е.Б. Стрельникова // Химия нефти и газа : матер. V Между-нар. конф. - Томск, 2003. - С. 585-587.
12. Бабаджанова О.Ф. Роль сорбешгв у лшвщацл аваршних розливiв нафтопродуюгв i3 поверхш Грунту / О.Ф. Бабаджанова, Н.М. Гринчишин // Вюник Львiвського державного уш-верситету безпеки життeдiяльностi : зб. наук. праць. - Львiв : Вид-во Львiвського ДУ БЖД. -2010. - № 4. - С. 75-81.
13. Киреева Н.А. Деструкция нефти в почве культурами углеводородокисляющих микроорганизмов / Н.А. Киреева // Биотехнология. - 1996. - № 1. - С. 51-54.
14. Терещенко Н.Н. К вопросу о рациональном применении минеральных удобрений для ушвидшения микробиологической деструкции нефтяных углеводородов в почве / Н.Н. Терещенко, С.В. Лушников // Контроль и реабилитация окружающей среды : матер. IV Меж-дунар. симпозиума. - Томск, 2004. - С. 117-119].
15. Технологии восстановления почв, загрязненных нефтью и нефтепродуктами : справочник. - М. : РЭФИА НИА-Природа, 2001.
Гринчишин Н.Н., Бабаджанова О. Ф. Реабилитация почв, загрязненных аварийными утечками нефтепродуктов
Представлена краткая информация о современных методах и технологиях очистки и возобновления почв, загрязненных аварийными утечками нефти и нефтепродуктов в разных странах мира, проанализированы их преимущества и недостатки. Очевидно, что методы и технологии, разработанные в этих странах, не отвечают условиям других территорий. Поэтому актуальна разработка специальных методов и технологий реабилитации почв от нефтепродуктов для разных регионов Украины.
Ключевые слова: загрязнение, почва, нефть, нефтепродукты, реабилитация.
Grynchyshyn N.N., Babadzhanova O.F. Rehabilitation of soils polluted by emergency petroleum products spills
In this clause the brief information of modern methods and technologies of clearing and restoration of soil polluted by mineral oil and petroleum products of the grounds worldwide is given, their advantages and failings are analysed.
Obviously, that methods and technologies, developed in these countries, doеs not meet the conditions of other territories. Therefore development of the special methods and technologies of rehabilitation of soils from petroleum products for the different regions of Ukraine is relevant.
Keywords: pollution, soil, mineral oil, petroleum products, rehabilitation.
УДК 504.064.4+628.4.032 Викл. В.В. Попович, канд. с.-г. наук -
Львiвський ДУ безпеки життедшльностг
СИСТЕМА РОЗД1ЛЬНОГО ЗБИРАННЯ СМ1ТТЯ ТА Н ВПЛИВ НА ПРОЦЕСИ ДЕСТРУКЦН НА ПОЛ1ГОНАХ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ В1ДХОД1В
Проаналiзовано системи роздшьного збирання смтя европейських кра!н та Украши. Доведено необхщшсть впровадження у крашах з перехщною економжою роздшьного збирання твердих побутових вiдходiв. Проаналiзовано переваги роздшьного збирання смтя. Запропоновано схему роздшьного збирання смтя, яка врахо-вуе компостування та вторинну переробку. Розглянуто процеси деструкци смптя на пол^онах та вплив компосту на рослиншсть. Виявлено, що сукцеси дштерофауни позитивно впливають на розкладання твердих побутових вiдходiв.
Ключовг слова: твердi побутсш вщходи, пол^он, контейнери для смггтя, роз-дшьний збiр смптя, деструкщя смтя.
Постановка проблеми. Проблема поводження iз твердими побутови-ми вiдходами (ТПВ) iснуe у кожнш кра1ш свiту. Основними способами поводження iз ТПВ е переробка, спалювання та нагромадження на пол^онах. Роз-виненi кра1ни ще у 70-х роках минулого столптя почали розробляти моделi управлiння вводами та лжвщацп iснуючих полiгонiв. Зараз у кра1нах Свро-пейського Союзу утворюеться близько 3,5 т смптя на кожного жителя, i спостер^аеться тенденцiя до збiльшення з року в рж [12]. В Украш щорiчно кiлькiсть смiття зростае приблизно на 3 % за об'емом, кожен житель в Украш за рж викидае 260 кг ТПВ [6].
Твердi побутовi вiдходи засмiчують i захаращують навколишнiй при-родний ландшафт. Звалища ТПВ становлять серйозну небезпеку, тому що ю-тотно впливають на довкiлля i е потужним забруднювачем атмосферного по-впря, Грунту, рослинностi, поверхневих i Грунтових вод, бiоти. Вони е джере-лом надходження шкiдливих хiмiчних, бюлопчних i бiохiмiчних компонентiв у навколишне природне середовище, порушуючи екологiчну рiвновагу [1]. В останнi десятилiття навколо мют i промислових центрiв сформувалося значне кiлькiсть звалищ твердих побутових вiдходiв, як спецiально обладнаних (по-лiгони), так i стихiйних [2, 9].
В Украш поводження iз ТПВ тiльки починае набувати характеру роз-дiльного збирання та повторного використання. Надало поштовх формуван-ню системи поводження iз ТПВ прийняття у 1998 р. Закону Укра1ни "Про вiдходи", який визначае правов^ органiзацiйнi та економiчнi засади дiяльнос-тi, пов'язано1 зi запобiганням або зменшенням обсягiв утворення вiдходiв, 1х збиранням, перевезенням, зберiганням, обробленням, утилiзацiею та видален-ням, знешкодженням та захороненням, а також з вщверненням негативного впливу вiдходiв на навколишне природне середовище та здоров'я людини на територп Укра1ни [5].
Анал1з останн1х досл1джень та публ1кац1й. Проблематику сортуван-ня смiття та нагромадженню його на полiгонах iз наступним компостуванням висвплено у працях вичизняних i закордонних вчених. О.М. Черп, В.Н. Ви-ниченко проаналiзували свиову практику поводження iз ТПВ (1996). Я.1. Вайсман, Т. А. Зайцева дослщили змiну мiкробiоценозiв полiгонiв захоро-нення твердих побутових вiдходiв на рiзних етапах 1х життевого циклу (2004). Стан питання про вщходи та способи 1х перероблення вiдображено у навчальному посiбнику Г.К. Лобачева, В.Ф. Желтобрюхова, 1.1. Прокопова, А.П. Фоменка (2005). Сортування смптя вщображено в пращ В.Г. Петрова, А.А. Чечина (2005). У монографп В.1. Савуляка, О.В. Березюка дослщжено техшчне забезпечення збирання, перевезення та тдготовки до перероблення твердих побутових вiдходiв (2006). Наукова праця М.М. Скиданюка, Т.Р. Ро-пв вiдображае екологiчну проблему смтя (2010).
Постановка завдання. Метою роботи е аналiз роздiльного збирання смтя та його подальшо1 деструкцп на полiгонах твердих побутових вiдходiв.
Виклад основного матер1алу. У наш час у розвинених кра1нах спос-терiгаеться функцiонування системи роздiльного збирання смтя ще на ста-дп потрапляння його до бака (контейнера). Роздшьний збiр смiття дае змогу iз 90-100 % вiрогiднiстю потрапляння його на вторинну переробку. Вторинна
переробка смгття дае змогу запобiгти потраплянню надлишкових вiдходiв на полiгон, та наслщюв, якi виникають у процесi його розкладання та горiння. Наприклад, у Празi (Чехiя) у мiсцях збирання смгття розмiщуються рiзно-кольоровi баки, кожен колiр якого вiдповiдае за вид смгття: голубий - патр; чорний - текстиль (одяг); жовтий - полiмери; зелений - скло; чорний - змь шане дрiбне смiття (рис. 1).
Рис. 1. Баки для смття у Чехи (фото автора)
Основна перевага системи роздшьного збирання порiвняно з сорту-ванням попередньо не вщсортованих вiдходiв (на смiттепереробних заводах) полягае в значному скороченнi експлуатацiйних витрат, що обумовлено такими причинами:
• участь населения скорочуе час на процес сортування в1дход1в на завод^ тому що значна частина сортування здгйснюеться вдома, що не тягне за собою фь нансових витрат;
• на завод надходить тшьки 20 % (за вагою) або 50 % (за об'емом) вщходш, ш-ша частина, що не тдлягае переробщ, направляеться ввдразу на полтж ТПВ без пром1жно! зупинки на смлтесортувальному завод^ тд час яко! вщбува-ються процеси розвантаження i завантаження бшьшо! частини привезених в1дход1в, призначених для захоронення на полiгоиi ТПВ.
Рис. 2. Баки для смiття в Австри (фото автора)
Роздiльний збiр смiття спостерiгаeгься також у Вщш (Австрiя). Баки для смiггя пофарбоваш переважно у зелений колiр, проге трапляються i чор-ного кольору: зелений з синьою кришкою призначений для збирання металу; зелений iз бiлою - для полiмерiв; металевий iз зеленою кришкою - для кольорового скла; металевий iз бшою кришкою - для прозорого скла; зелений iз червоною кришкою - для паперу; чорний - для дрiбного смптя (рис. 2).
Имецью баки для смiггя металевi та вiдрiзняюгься формою та позна-ченнями на них. Вiдрiзняeгься шмецька система збирання смiггя вiд ушх ш-ших тим, що баки для роздшьного збирання смiггя розмщеш бiля кожного будинку, навiгь приватного (рис. 3) Зокрема, баки для смптя у м. Гамбург рiзняться за такими зовшшшми показниками: бш баки з приймальним отво-ром - для одягу, який призначений у гумаштарних цiлях; баки iз синьою поз-начкою та написом - для паперу; зелеш iз позначкою - для прозорого та кольорового скла; жовт контейнери - для пластику; чорш iз синьою кришкою - для дрiбного смптя (рис. 4). Скидання вiдходiв у недозволеному для цього мющ караеться високими штрафними санкцiями.
Рис. 4. Баки для роздшьного смття у Ншеччиш (фото автора)
На вулицях Женеви (Швейцарiя) мунiципальна служба вторсировини розставляе металевi контейнери для битих i нестандартних пляшок. 80 % проданих у краш акумуляторних батарейок знову повертаються жителям, у зв'язку з чим для вщпрацьованих батарейок навколо великих магазишв i шкш всгановленi невеликi контейнери. Окрiм цього, жителi Женеви збирають по-бутовий алюмшш: кришки вiд молочних пляшок, обгорткову фольгу вщ шоколаду, консервш банки тощо [11].
Краши з перехiдною економiкою та слаборозвинеш кра1ни зазвичай використовують один вид баку для збирання смгття, що, безумовно, е нега-тивним явищем (рис. 5). Сортування смiггя якщо i здiйснюегься, то з нена-лежною якiсгю, а це спричиняе утворення на пол^онах ТПВ додаткових ток-сичних "запашв", якi могли б у той час перероблятися та приносити користь.
Рис. 5. Баки для загального збирання смття у м. Львова а) по вул. Ярослава Пстрака; б) по вул. Залiзничнiй (фото автора)
Досвщ впровадження роздшьного збирання вiдходiв у крашах СНД показуе, що населення не здшснюе роздшьного збирання смитя, у зв'язку з чим тдвищуеться актуальнють будiвницгва смптесортувальних комплекшв i заводiв у безпосереднiй близькосгi вщ полiгонiв ТПВ. Сдиний в Украш смiггесоргувальний комплекс "Гршко-Кшв", створено за шновацшними тех-нологiями перероблення вiдходiв вiдповiдно до свiгових сгандаргiв у червш 2005 р. Технiчний парк компанп складаеться з 19 спещатзованих смiггевозiв "MercedesAxor", а також понад 4000 контейнерiв европейського стандарту. Компашя забезпечуе вивiз вiдходiв з 5-ти адмшстративних районiв Киева (Шевченкiвський, Печерський, Голоспвський, Подiльський i Дарницький) та Ки1всько1 обласгi (села Конча-Заспа, Пирогово, Ос^в Водникiв, Козин) [3]. У зв'язку з тим, що в Украш майже ус види смптя потрапляють на смiггезвалища, необхiдно запровадити мехашзм роздiльного збирання (рис. 6), який дасть змогу здiйснюваги компостування смптя, прискорювати процеси деструкцп та мiнiмiзуваги техногенний влив на довкшля.
На процеси розкладання та деструкцп смiггя на полiгонах ТПВ мае значний вплив морфолопчний склад. Якщо на звалище потрапляе значна час-тина вiдходiв, що здатна утворювати оргашчну масу, то на такому полнот можна швидше здiйснюваги рекультиващйш (лiсомелiорагивнi та фпомель орагивнi) заходи.
Рис. 6. Запропонована схема роздлного збирання смiття
У наш час полтен ТПВ розглядаеться як активний бюлопчний реактор, управлшня яким лише починае формуватися. У складнiй системi бюре-актора, який працюе при постшному потрапляннi вiдходiв через нерiвномiрнi промiжки часу, вiдбуваеться процес бюдеградацп органогешв ТПВ шляхом дп аеробно! i анаеробно! мiкрофлори, внаслiдок життедiяльностi яких продукта бюдеструкцп трансформуються у бюгаз та фiльтрат [4]. Функцюнуван-ня складно! та ушкально! екосистеми полтона визначаеться абiотичними i бь отичними факторами, якi впливають на мжробюлопчний процес бюдеструкцп органогешв. Ус процеси мжробюлопчно! деструкцп оргашчних речовин вiдбуваються у гетерогенних умовах.
Твердi побутовi вiдходи залежно вщ процесiв, якi сприяють !х розкла-данню, подiляють на: бiорозкладнi (харчов^ садово-парковi, деревина, текстиль); хiмiчноl деструкцп (чорнi та кольоровi метали, полiмери); баластнi (камiння, скло, будiвельнi матерiали). Бiорозкладнi вiдходи мають найбшьше значення для утворення рослинного покриву на смтезвалищах, оскiльки вони продукують органiчну масу, необхiдну для функцюнування рослин. Перь од бюдеградацп рiзних типiв вiдходiв наведено у табл.
Отже, час розкладання ТПВ залежить вiд ктматично! зони розташу-вання вiдходiв та !х морфолопчного складу. Тому, система роздiльного збирання та сортування вiдходiв е актуальними.
За даними [10], ТПВ мютять значну кiлькiсть поживних речовин, як необхiднi для росту та розвитку рослинного покриву. Окрiм цього, вони е
джерелом оргашчних речовин, як сприяють покращенню фiзико-хiмiчних властивостей rрунтiв та родючостi. У твердих побутових вщходах мiстяться близько 38 % оргашчних речовин, 0,89 % азоту, 0,87 % фосфору, 0,5 % ка-лш. Оргашчна маса ТПВ складаеться, переважно, iз паперу, деревини, текстилю, тому процеси мшер^зацп вiдходiв перебiгають повшьно. Харчовi вiдходи, якi швидко розкладаються, становлять 1,6 % вiд загально! маси, що е характерною особливютю.
Табл. Перюд тврозпаду та фактор бюрозкладання ТПВ (за Т.А. Зайцевою, 2010)
Тип в1дход1в Найменування в1дход1в Перюд гаврозгаду, роки Фактор бюрозюгадання
вологих середньо! зволоженоста сухих
Швидко розкладаються Харчов1 вщходи, одноразовий гагар, журнальний патр 3 7 15 0,83
Посе-редньо розкладаються Целофан, пакувальний матер1ал, офюний гагар, трава, листя 7 15 25 0,6-0,72
Повшьно розкладаються Гофрований картон, газетний гагар, деревина 15 25 50 0,22
Дослщженнями [8] встановлено, що основними бюдеструкторами в компостованих ТПВ е десятки тисяч личинок мух 8еюр1егау1Ъгат Ь., Се-гохузигИсае Ь., ЬопсНаеасНогеа Г., Ху1о(азе§п1з Ь. Найбшьша iнтенсивнiсть розкладання ТПВ виявилася у буртах iз домiшками гною. Дуже повшьно розкладаються текстильш та полiмернi вiдходи, проте полив гншною сумiшшю прискорюе цi процеси. Сукцесп дiптерофауни вiдображають хiд процесу розкладання вiдходiв, мають iндикаторне значення, оскшьки визначають ступiнь дозрiвання компосту. Дощовi черв'яки та личинки мух позитивно впливають на компостування шляхом прокладання ходiв у буртах, сприяють аерацп, бе-руть участь у деструкци вiдходiв, якi повiльно розкладаються, деградаци ток-сичних матерiалiв, спричиняють бактерицидну дiю на патогеннi мжроорга-нiзми.
Введення вiдходiв у Грунт у виглядi стиглого, знешкодженого та про-сiяного перегною, мае низку переваг над удобреннями зi свiжих вiдходiв:
• забезпечуеться саштарна безпека, лжыдовуеться запах [ можливють заражения Грунту та сшьськогосподарсько! продукци хвороботворними бактер1ями та яйцями глистш;
• полегшуеться попередн1й ввдб1р 1з перегною великогабаритних, шертних та р1жучих предметв (скло, камгння, метал), виключаеться забруднення ними иол1в [ усуваеться можливгсть травматизму сшьськогосподарських робгтни-кв та худоби;
• спрощуеться споаб внесення вщход1в у Грунт та зменшуеться потреба у транспорта, оскшьки перегнш звшьняе в1д баласту;
• покращуються агрох1м1чш умови використання перегною з в1дходш, оскшь-ки д1яльшсть певних бактерш щодо перетворення в1дходш у перегаш вщразу в Грунт створюе перешкоди для нормального живлення рослин[7].
2. Екологiя довкiлля
55
Урожай кукурудзи (Zeamays L.), вирощено! на Грунтах, удобрених компостом i3 ТПВ, значно перевищуе показники врожайностi на неудобре-них Грунтах i Грунтах i3 мiнеральними удобреннями. За весь вегетацшний пе-рiод кукурудза акумулюе незначну кiлькiсть важких металiв. Найбiльшi кон-центрацп виявлено марганцю - 90-105 г/т. Акумулящя рослинами важких ме-талiв вiдбуваеться протягом усього перюду вегетацп i досягае максимуму вкГнщ вегетацiйного перюду [8].
Для пришвидшення формування на закритих полГгонах ТПВ з тдви-щеним забрудненням екологiчно безпечних екосистем насамперед необхгд-ний бiологiчний етап рекультивацп за допомогою спецiально пiдiбраних ви-дiв рослин-фiторемедiантiв (очищувачiв Грунтiв вщ важких металiв та iнших забруднювачiв) i фiтомелiорантiв, здатних полiпшувати люорослинш власти-востi Грунтiв i формувати на них родючий Грунтовий шар.
Висновки. Отже, внаслщок аналiзу систем роздшьного збирання смптя та процешв деструкцп на полiгонах твердих побутових вiдходiв встановлено:
1. В Украш система роздiльного збирання смiття знаходиться лише у по-чатковiй стадп впровадження, на вГдшну вiд кра!н Свропи.
2. Система роздiльного збирання смггтя впливае на морфологiчний склад полГгошв твердих побутових вГдходГв та на бюхГмГчш процеси, яю вщбу-ваються у товщГ смптя.
3. Для покращення оргашзацп поводження з вводами запропоновано схему сортування, яка передбачае компостування, вторинну переробку та депонування на полiгонах тих вГдходГв, яю можуть продукувати у проце-м розкладу органiчнi речовини.
4. На аеробш та анаеробш процеси, яю вщбуваються у товщГ смитя на по-лГгонах ТПВ, впливають морфолопчний склад, волопсть смптя, клГма-тичш умови, сукцесп дштерофауни.
5. Компост Гз ТПВ позитивно впливае на розвиток деяких культур, проте це явище потребуе подальших дослщжень у зв'язку Гз вмГстом в ньому значно! кшькост важких металГв.
6. На полГгонах ТПВ необхщно здшснювати бюлопчний етап рекультивацп Гз включенням фиоремедГанлв та фиомелюрантав.
Л1тература
1. Боголицын К.Г. Эколого-аналитическая оценка состояния полигонов складирования отходов / К.Г. Боголицын, Н.С. Ларионов // Экология и промышленность России : научно-техн. журнал. - 2007. - № 1. - С. 38-40.
2. Гринин А.С. Промышленные и бытовые отходы: хранение, утилизация, переработка / А.С. Гринин, В.Н. Новиков. - М. : Изд-во "Гранд", 2002. - 330 с.
3. Гршко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.greenco.com.ua/ru/kiev/ philosophy
4. Зайцева Т.А. Полигон депонирования твердых бытовых отходов (ТБО) как антропогенная экологическая система / Т.А. Зайцева // Научные исследования и инновации : научн. журнал. - Пермь : Изд-во Пермского ГТУ. - 2010. - Т. 4. - № 3. - С. 35-43.
5. Закон Укра!ни "Про вщходи" вщ 5 березня 1998 р., № 187/98-ВР.
6. Зебницкая Е.В. Использование технологии переработки пластика для решения региональных экологических проблем малых городов Донбасса / Е.В. Зебницкая, Ю.А. Свинороев // ЕкономГчш, еколопчш та сощальш проблеми вугшьних регюшв СНД : матер. IV М1жнар. наук.-практ. конф. (20 травня 2011 р., м. Краснодон.). - Краснодон, 2011. - С. 20-22.
7. Инструкция по полевому компостированию городского мусора для использования в качестве удобрения. - М.-Л. : Стройиздат, 1965. - 23 с.
8. Казицкас П.П. Роль почвенной мезофауны в разложении твердых бытовых отходов : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.08 - "Зоология" / П.П. Казицкас. - М. : Изд-во "Наука", 1988. - 17 с.
9. Кучерявий В.П. Урбоекологтя : тдручник / В.П. Кучерявий. - ЛьвГв : Вид-во "Свгт", 2001. - 440 с.
10. Лубенец Г.С. Обезвреживание и использование бытовых отбросов (опыт городов Урала) / Г.С. Лубенец, Л.Н. Лузина, М.Т. Лукина. - М. : Изд-во Министерства коммунального хозяйства РСФСР, 1963. - 43 с.
11. Мутанов Г.М. Анализ передового опыта управления ТБО в дальнем и ближнем зарубежье / Г.М. Мутанов, Р.Б. Куттугулова, А.Б. Кушумбаев // Вестник Восточно-Казахстанского государственного технического университета им. Д. Серикбаева. - Сер.: Экология. - 2007. - № 3. - С. 95-100.
12. Сметанин В.И. Защита окружающей среды от отходов производства и потребления / В.И. Сметанин. - М. : Изд-во "Колос", 2003. - 230 с.
Поповыч В.В. Система раздельного сбора мусора и ее влияние на процессы деструкции на полигонах твердых бытовых отходов
Проанализированы системы раздельного сбора мусора европейских стран и Украины. Доказана необходимость внедрения в странах с переходной экономикой раздельного сбора твердых бытовых отходов. Проанализированы преимущества раздельного сбора мусора. Предложена схема раздельного сбора мусора, которая учитывает компостирование и вторичную переработку. Рассмотрены процессы деструкции мусора на полигонах и влияние компоста на растительность. Выявлено, что сукцессии диптерофауны положительно влияют на разложение твердых бытовых отходов.
Ключевые слова: твердые бытовые отходы, полигон, контейнеры для мусора, раздельный сбор мусора, деструкция мусора.
Popovych V.V. Recycling waste and its impact on destruction process of landfill
The article analyzes the system of separate waste collection of European countries and Ukraine. The necessity of implementation in transition economies separate collection of solid waste. The advantages of separate waste collection. The scheme of separate waste collection, which takes into account the composting and recycling. The processes of decomposition of waste in landfills and compost effects on vegetation. Revealed that the succession dipterofaun positively affect the decomposition of solid waste.
Keywords: solid waste, range, garbage containers, separate collection of waste, destruction of waste.
УДК 502.5:303.732.4 Здобувач Ю.1. Соха1 -
Львгвський коледж арххтектури, будгвництва та дизайну
СТАЛИЙ РОЗВИТОК I ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННА БЕЗПЕКА УКРА1НИ
Виконано анатз динамжи надзвичайних ситуацш природного 1 техногенного характеру. Показано, що для техногенних надзвичайних ситуацш характерна бшьша кшьгасть людських жертв, а для природних - бшьш1 матер1альш збитки.
Ключовг слова: безпека, надзвичайна ситуащя, сталий розвиток, природно-тех-ногенна безпека.
Постановка проблеми. Анал1з останшх дослщжень i публжацш.
Одшею з головних проблем переходу на принципи сталого розвитку е забез-
1 Наук. керГвник: доц. А.Й. Серант, канд. держ. упр. - ЛР1ДУ НАДУ при Президентов! Укра!ни
