CC BY
47
сфер MaTepianbHoro виробництва до eкoлoгo-eкoнoмiчнol оцiнки, що дасть змогу об'ектившше вимipювaти ефектившсть суспiльнoгo виробництва, з погляду перспектив сталого розвитку та виявить обов'язковий взаемозв'язок eK0H0MÍ4H0r0 ефекту, який досягаеться внaслiдoк виробничо-господарсько! дiяльнoстi, з еколопчним ефектом. Це надасть змогу вщобразити цей взаемозв'язок в iнтeгpaльнoму eкoлoгo-eкoнoмiчнoму eфeктi та пiдвищити рь вень регюнально! та державно! кoнкуpeнтoспpoмoжнoстi.
Рыжков С.С., Потай И.Ю. Обоснование перспектив подготовки магистров по специальности "Экономика окружающей среды и природных ресурсов" в Национальном университете кораблестроения
Сочетание переходного состояния Украины и ограниченное доверие в обществе к имеющейся эколого-экономической сфере в действительности дает шанс для стратегии движения на опережение и радикальных изменений. Открытие в Национальном университете кораблестроения им. адмирала Макарова специальности 8.000010 "Экономика окружающей среды и природных ресурсов" имеет целью подготовку именно таких специалистов-экспертов, способных решать комплексные эко-лого-экономические проблемы на всех уровнях управления: национальном, региональном и местном.
Ключевые слова: Южный регион, экологическая безопасность, экологическое равновесие, экономико-экологические условия, экономика окружающей среды, реструктуризация, рынок труда.
Ryzhkov S.S., Potay I.Yu. Substantiation of prospects of preparation of masters on a specialty "Economy of an environment and natural resources" in national university of shipbuilding named after admiral Makarov
Association of a transitive condition of Ukraine and the limited trust in a society to existing ecologic-economic sphere actually gives chance for strategy of movement for an advancing and radical changes. Opening at National university of shipbuilding name of admiral Makarov of a speciality 8.000010" Economy of an environment and natural resources "has behind the purpose preparation of the experts, capable to solve complex ecologic-economic problems at all levels of management: national, regional and local.
Keywords: Southern region, ecological safety, ecological equilibrium, economic -ecological conditions, economy of an environment, re-structuring, labour market.
УДК 628.4.032:551.588.74 Проф. А.М. Рокочинский, д-р техн. наук;
проф. З.Р. Маланчук, д-р техн. наук; acnip. С.Ю. Громаченко -НУ водного господарства та природокористування, м. Piem
ПОЛ1ГОНИ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ В1ДХОД1В ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПАРНИКОВОГО ЕФЕКТУ НА РЕГЮНАЛЬНОМУ Р1ВН1
Показано реальний стан та шляхи виршення проблеми забруднення атмосфери парниковими газами, що утворюються у вщвалах пол^ошв твердих побутових вщ-ходiв та спричиняють виникнення парникового ефекту на репональному рiвнi.
Ключовi слова: твердi побутовi вщходи, парниковий ефект, шфшьтрат, бюгаз, комплекс шженерно-мелюративних заходiв.
В останш роки актив1зувались дослщження з питань оптим1заци природокористування i оздоровлення стану природного середовища як на ло-
кальному, регюнальному рiвнях, так i на рiвнi природно-техногенних лан-дшафтiв тощо. Серед багатьох проблем, яю спричиненi антропогенною дiяль-нiстю людини, на першому мiсцi сьогоднi е проблема глобальних змiн кшма-ту нашо! планети.
За всю попередню iсторiю Землi змiни клiмату були поза впливом людини, проте значне зростання утилiзащ! енерги, головним чином у виглядi твердого палива, викидiв iз промислових пiдприемств, смiттезвалищ, у сшьському господарствi тощо, змiнили хiмiю атмосфери зростанням концен-траци парникових газiв, особливо вуглекислого газу, метану, яю зумовлюють створення "парникового ефекту" та спричиняють глобальне потеплiння.
Не останню роль у цьому процесi, як вже зазначалось вище, вщгра-ють полiгони твердих побутових вiдходiв (ТПВ), тому проблема !х утилiзацil е дуже актуальною. 1з зростанням добробуту населення чисельшсть вiдходiв постiйно збшьшуеться, що призводить до появи величезно! кiлькостi звалищ i полiгонiв для !хнього зберiгання. Тому адекватне виршення питання еколо-гiчно безпечного збереження побутових вiдходiв i його подальша реалiзацiя забезпечать не тiльки комфортш умови життя людей i оптимальш саштарно-гiгiенiчнi умови !хньо! виробничо! дiяльностi, але i саму можливють юнуван-ня атмосфери, гiдросфери, лггосфери та бiосфери загалом.
Бiосфера при цьому визначаеться не як джерело i постачальник ресур-сiв, а як фундамент життя, збереження якого повинно бути обов'язковою умовою функщонування соцiально-економiчноl системи i 11 окремих елемен-тiв. Ситуацiя, яка склалася з утворенням, використанням i захороненням вщ-ходiв, призводить до значних втрат природних ресурсiв, виникнення незво-ротних процесiв забруднення навколишнього середовища i завдае реально! загрози здоров'ю населення.
Захоронення вiдходiв виробництва i споживання на смiтниках i поль гонах вважаеться найширше використовуваним способом знешкодження й утилiзацil ТПВ. Але цей спошб породжуе багато екологiчних та саштарно-гь гiенiчних проблем, значнi втрати природних, грунтових i водних ресурсiв, виникнення незворотних процеЫв забруднення навколишнього середовища i завдае реально! загрози здоров'ю населення.
Щорiчно у свт утворюеться близько 0,5 млрд т побутових вiдходiв i ця кшьюсть постiйно збiльшуеться на 10 % кожш 10 рокiв. В Укра!ш найчас-тiше використовуеться лiквiдацiйний бюлого-мехашчний спосiб знешко-дження (шляхом складування вiдходiв на санкцiонованих, але еколопчно не-безпечних полiгонах), як найпростший i найдешевший. Так, за рж у нашiй кра!нi утворюеться близько 32 млн т ТПВ, яю захоронеш на 914 смггтезвали-щах i полiгонах загальною площею близько 4 тис. га. Загальна кшьюсть наг-ромаджених вiдходiв, за наближеними шдрахунками, становить близько 30,0 млрд т. Вщсутшсть належно! системи збирання ТПВ призводить до ут-ворення в Укра!ш щорiчно приблизно 1700 несанкщонованих звалищ [1].
У загальнодержавних (1нтер, 1+1, 1СТУ та ш) та мiсцевих засобах ма-сово! iнформацi! неодноразово порушувалось питання безпечного функщонування пол^ошв ТПВ, та висвгглювалась чiтка позицiя мiсцевих громад щодо
консервацн цих об'екпв i зведення до мшмуму !х негативного впливу на нав-колишне природне середовище та здоров'я населення. Таку ситуацiю найчас-тше спостерiгають на прикладi полiгонiв смпгезвалищ Киева, Львова, Тер-нополя, Хмельницького, Рiвного та багатьох iнших обласних, а також район-них цен^в i селищ.
Ситуацiя стае ще бшьш критичною, якщо врахувати той чинник, що з тдвищенням температури повiтря (як у локальному, так i глобальному масштабах) негативний вплив процешв забруднення на довкшля, бiоту, зокрема людину, частiшае. Як вже зазначалось вище, полiгони е джерелом небезпеч-ного для всього живого забруднення атмосфери, грунту та шдземних вод.
Коли вода протжае ^зь необробленi вiдходи, утворюеться особливо токсичний шфшьтрат, в якому поряд з оргашчними рештками наявнi залiзо, ртуть, цинк, свинець та iншi метали з консервних бляшанок, батарейок та ш-ших електроприладiв, причому це приправлено барвниками, пестицидами, миючими засобами та шшими хiмiкатами. Потрапляючи у грунтовi води, ш-фшьтрат спричинюе !хне забруднення, як у райош розташування полiгону ТПВ, так i за його межами.
Не менш важлива проблема - утворення парникових газiв (СН4, СО2) у вщвалах ТПВ - пов'язана з анаеробними процесами, як вiдбуваються у за-хоронених шарах смiття без доступу повггря. Утворюючись, цi гази можуть поширюватись у грунтi горизонтально, нагромаджуватись у шдвалах примь щень i вибухати там у разi запалювання, цим самим створюючи надзвичайну ситуащю. Самозаймання вiдбуваеться через спекотну погоду i призводить до попршення еколопчно! ситуацн у примiськiй зош. Поширюючись у вертикальному напрямку, метан спричинюе отруення й загибель рослинность За вiдсутностi рослинного покриву починаеться ерозiя грунту, захороненi вiдхо-ди оголюються i виходять на поверхню.
Проте, основна проблема полягае в тому, що полшони смпгезвалищ е вагомим чинником формування "парникового ефекту" на регiональному рiв-ш. За звiтом М1журядово! групи експер^в з питань змiни клiмату (1РСС) вiд 2 лютого 2007 р. "саме збiльшення викидiв парникових газiв внаслiдок дiяль-ностi людини е найбшьшою причиною зафiксованих клiматичних змш".
Вуглекислий газ (СО2) е найважлившим парниковим газом. За останнi 100 роюв його концентрацiя збiльшилася на 40 % (з 0,0256 об'емних вщсотюв на початку Х1Х ст. до 0,0340 на сьогодш), що е найбшьшим рiвнем за останш 650 тис. роюв. Основними причинами шдвищення концентраци вуглекислого газу, на думку вчених, е спалювання викопного палива (вугiлля, нафти, газу), змши у землекористуванш, викиди зi смггтезвалищ та вирубування лiсiв.
Глобальнi концентраци метану (СН4) збiльшилися у 2,4 раза порiвня-но з доiндустрiальним перiодом. Основними причинами збiльшення метану е викиди тд час видобутку та транспортування вугшля, природного газу та нафти, а також викиди зi смпгезвалищ та викиди у сшьському господарствi.
Варто зазначити, що викиди метану з полшошв ТПВ становлять вщ 5 % до 20 % вщ його глобально! емюи i сягають загрозливого рiвня, зважа-ючи на те, що потенщал глобального потеплiння метану, як парникового га-
зу, у 21 раз перевищуе потенцiал вуглекислого газу. Тому пол^они ТПВ вь дiграють вирiшальну роль у створенш парникового ефекту на регiональному pÏBHÏ. Таким чином, з погляду екологи, вiдходи е важливим мiсцевим чинни-ком забруднення та основними джерелами довготривало! негативно! ди на довюлля, зокрема значного видiлення парникових газiв [2].
До прикладу, у Рiвненськiй областi шорiчно тiльки в районних центрах на 17 смггтезвалищах, яю займають площу понад 100 га, нагрома-джуеться близько 230 тис. тонн твердих побутових вiдходiв, загальний обсяг видалених вiдходiв складае 1200 тис. т [5]. Щороку з 1 т ТПВ в анаеробних умовах утворюеться не менше 5 м бюгазу [6]. Шляхом нескладних шдрахун-
кiв можна визначити об'ем бюгазу, що утворюеться у межах вiдвалiв ТПВ
3
Рiвненськоï областi становить 5-7 млн м . У перерахунку на парниковi гази
3 з
СО2 та СН4 близько 3,5 млн м та 2,5 млн м вщповщно.
З метою виршення глобальних екологiчних проблем у програмi дiй "Порядок дiй на ХХ1 ст.", яку було ухвалено на конференци ООН з навколишнього середовища i розвитку в Рю-де-Жанейро (1992 р.), зазначено про необхщшсть "... стабiлiзувати або скоротити впродовж погодженого перюду обсяг утворених вiдходiв, що пiдлягають остаточному вилученню..."
На виконання мiжнародних зобов'язань в Укра"ш, як краïнi, що шдпи-сала Кiотський протокол до Рамковоï конвенцiï ООН про змiну кшмату (Ki-отський протокол ратифiковано Законом N 1430-IV (1430-15) вщ 04.02.2004 р., проект Концепци поводження з побутовими вщходами перед-бачаеться шдвищення екологiчноï культури населення та створення правових та економiчних передумов, яю дадуть змогу значно зменшити утворення твердих побутових вiдходiв, створення i запровадження сучасних технологш збирання, вивезення, перероблення та уташзацп твердих побутових вiдходiв.
В Украïнi створено Державну цшьову економiчну та науково-технiчну програму поводження з твердими побутовими вщходами на 2010-2019 рр., у яюй зокрема зазначено, що наявна практика поводження з твердими побутовими вщходами не забезпечуе захисту населення i навколишнього природного середовища вщ ix шкiдливого впливу.
Прюритетами перспективного розвитку сфери поводження з твердими побутовими вщходами мае стати зменшення земельних площ, що вщводять для захоронення твердих побутових вiдxодiв та унеможливлення негативного впливу звалищ i пол^ошв твердих побутових вiдxодiв на довкiлля.
Цiлком зрозумiло, що орiентацiя винятково на вивезення i захоронення вiдxодiв нiколи не забезпечувала i не зможе забезпечити необхщну нейтралiзацiю ïxнього шкiдливого впливу на навколишне середовище, проте цей спошб ще тривалий час залишатиметься найпоширенiшим способом знешкодження й уташзацп ТПВ. Тому потрiбно придiлити значну увагу про-ектуванню полiгонiв смггтезвалищ як iнженерно-екологiчниx споруд у систе-мi природно-техногенного комплексу.
У ситуаци, що склалася, одним зi шляxiв вирiшення проблеми утилiза-ци вiдxодiв, захисту грунпв i водних об'еклв вiд техногенного забруднення можна вважати шновацшний проект безпечного збереження побутових вщхо-
дiв, розроблений науковцями Нацюнального унiверситету водного господар-ства та природокористування (м. Рiвне, Укра!на) разом з виробничниками. Метою проекту е забезпечення достатнього рiвня надшност й еколого-еконо-мiчноl ефективност застосування комплексу iнженерно-мелiоративних захо-дiв щодо створення i пiдтримання еколопчно безпечного стану атмосферного повпря, земельних i водних об,ектiв у зош розташування смiттезвалиш.
В основi запропонованого способу лежить щея пiдвишення сорбцшно! здатностi iзоляцiйного шару смiттезвалиш i локальних забрудникiв з одно-часною можливютю захисту грунту, безпечного вщведення вологи з масиву вiдвалiв твердих вiдходiв унаслiдок очищення iнфiльтрату, що мютить шюд-ливi речовини. Одночасно з цим досягаеться поглинання парникових газiв та важлива для збереження навколишнього середовища дезодорацiя повiтря.
Розв'язання поставлено! задачi досягаеться тим, що у способi безпечного збереження вiдходiв на iснуючих полiгонах, що передбачае укладання вiдходiв, !хне пошарове пересипання iзоляцiйним матерiалом, i влаштування вiдвiдних засобiв, що представляють собою транше!-поглинач^ заповненi iзо-ляцiйним матерiалом, якi виконують по периметру пол^она ТПВ i дублюють у мiру заповнення полiгона. Як iзоляцiйний матерiал для збереження вiдходiв використовують цеолповий туф або iнший матерiал-сорбент з товщиною шару його укладання потужшстю, що витримае масу нагромаджених вiдходiв [4]. Цеолповий туф, як потужний природний сорбент i побiчний продукт ви-добутку базальту для потреб будiвництва, може бути ефективно використа-ний для розв'язання сформульовано! задачi.
Цеолiтовi туфи мають властивють адсорбувати амiак iз повпря i !х до-цiльно застосовувати для дезодораци територi! складування вiдходiв. Досль дженнями пiдтверджено, що 1 кг цеолпу може адсорбувати до 100 г амiаку i 400 г рiзних хiмiчних сполук.
Цеолiтовi туфи мають високу селективнiсть поглинання i здатнiсть роздiляти за розмiрами iони i молекули рiзних речовин, досить високу меха-нiчну i хiмiчну стiйкiсть. Висока мiжзернова пористiсть природних сорбен-тiв, порiвняно з кварцовим тском, забезпечуе збiльшення об'ему закумульо-ваного бруду. Вони у процес свое! експлуатацi! мало змшюють сво! фiзико-хiмiчнi властивостi, збершають високу iонообмiнну селективнiсть до цшого ряду хiмiчних елементiв, вмiст яких суворо нормуеться.
Щодо поширення та умов залягання туфово! сировини, то можна за-уважити, що, за даними глибинного картування вулкашчш туфи простежу-ються пiд мезозойсько-кайнозойськими вщкладами вздовж захiдного крила Полiсько! сщловини i захiдного схилу Укра!нського кристалiчного щита у виглядi смуги шириною 1-10 км на глибинах 5-200 м. Тобто в межах швшч-но-захщно! територи Укра!ни, зокрема Рiвненсько! областi, цеолiтовий туф наявний у значних об'емах i високо! технолопчно! якостi [2].
Досить актуальним i поширеним заходом пiдвишення екологiзацi! смптезвалищ в Gвропi та свiтi е видобування з твердих побутових вiдходiв бюгазу, який може бути використаний як альтернативне джерело пального, а в неконтрольованому сташ, як уже зазначалось вище, виступае чинником формування "парникового ефекту" на регiональному рiвнi.
Автори розробили споЫб, у межах здiйснення якого передбачаеться вiдведення i нагромадження бюгазу, який е нетрадицiйним енергоносiем, з одночасною можливiстю безпечного вiдведення вологи з масиву вщв^в твердих побутових вiдходiв унаслiдок очищення iнфiльтрату (рис.).
Рис. СпоЫб безпечного збереження твердих побутових вiдходiв iз вiдведенням бюгазу
Вщведення i нагромадження бюгазу здшснюеться так: твердi побутовi вiдходи покривають газодренажним шаром пiску, по верху укладають мережу перфорованих труб, як пiд,еднують до закшьцьовано1 зовшшньо1 мережi труб (неперфорованих), яких розмiщують у траншеl-поглиначi по периметру смiттезвалища. Траншею-поглинач заповнюють цеолiтовим туфом, а перфо-рованi труби присипають газодренажним шаром шску. Потiм укладають пневмогiдроiзоляцiйний шар, який, наприклад, представлений глиною. На пневмогiдроiзоляцiйний шар накладають верхнiй дренажний шар i рослинний шар грунту.
Траншея-поглинач влаштовують по периметру до мюця складування твердих побутових вiдходiв для перехоплення потоку iнфiльтрату, захисту грунту та грунтових вод вщ забруднення. Зовнiшню закiльцьовану мережу труб шд'еднують до компресорно! установки, яка здшснюе вiдвiд бiогазу до його потенцшного споживача, або в емност для його нагромадження [3]. На 40-60 % такий газ складаеться з метану СН4, решта - СО2 з незначними до-мшками iнших газiв. Теплота згорання бюгазу становить
15-20 МДж/м , тоб-
3 • 3
то 1 м газу еквiвалентний за теплом 0,5 л мазуту або 0,3 м природного газу.
Застосування наведених вище технологш уташзаци ТПВ забезпечуе од-ночасну можливiсть захисту грунту, безпечне вщведення вологи з масиву заб-рудника внаслiдок очищення шфшьтрату, оздоровлення територи у зош розта-шування джерела забруднення на 60... 80 % i зниження ризику захворювання населення у прилеглш зонi на 40.60 %. Питомi капiталовкладення на еколопч-но безпечну утилiзацiю об,ектiв-забрудникiв складають 200-400 тис. грн/га [2]. Запропонований спошб дае змогу перехоплювати бiогаз, який поступае з поль гону твердих побутових вiдходiв, нагромаджувати його для господарських, тех-нологiчних та шших потреб (наприклад, для опалення шдив^альних теплиць), здiйснювати дезодорацiю атмосферного повггря, що вирiшуе питання еколопч-но безпечно1 експлуатаци дiючих полiгонiв твердих побутових вiдходiв.
Своею чергою, зменшення викидiв парникових газiв зупинить рiзке зростання парникового ефекту та певним чином зупинить свiтовi природш катаклiзми, спричиненi глобальною змiною кшмату.
Л1тература
1. Матер1али VI Мжнародно!' спец1ад1зовано'1 виставки "КомунТех - 2008".
2. Еколопчно безпечне збереження твердих побутових та промислових в1дход1в : матер. Технологичного парку "Машинобуд1вш технологи - Полюся".
3. Патент на корисну модель № 35803. "Споаб безпечного збереження побутових вщ-ход1в на юнуючих полконах" / Клименко М.О., Рокочинський А.М., Колодич П.Д., Копач П.1., Кушшр С.О., Клименко О.М. Жомирук Р.В., Громаченко С.Ю. (Украша). - u 2008 04173; Заявлено 02.04.08; Опублковано 10.10.08; Бюл. - № 19. - 4 с.
4. Патент на корисну модель № 31819 "Споаб безпечного збереження твердих побутових вщход1в на юнуючих полконах" / Маланчук З.Р., Рокочинський А.М., Шапар А.Г., Ста-шук В. А., Гурин В. А., Надутий В.П. Терещенко В.М., Жомирук Р.В. (Украша). - u 2007 13304; Заявлено 29.11.07; Опублковано 25.04.08; Бюл. - № 8. - 4 с.
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rv.gov.ua - офщшний сайт Ркненсь-ко'1 ОДА.
6. Beaven R.P. Operation and Performance of Horizontal Wells for Leachate Control in a Waste Landfill R.P. Beaven; S.E. Cox; and W. Powrie // Journal of geotechnical and geoenviron-mental engineering asce / August, 2007. - PP. 1040-1047.
Рокочинский А.М., Маланчук З.Р., Громаченко С.Ю. Полигоны твердых бытовых отходов как фактор формирования парникового эффекта на региональном уровне
Показано реальное состояние и пути решения проблемы загрязнения атмосферы парниковыми газами, которые образуются в отвалах полигонов твердых бытовых отходов и влекут возникновение парникового эффекта на региональном уровне.
Ключевые слова: твердые бытовые отходы, парниковый эффект, инфильтрат, биогаз, комплекс инженерно-мелиоративных мероприятий.
Rokochynskiy A.M., Malanchuk Z.R., Gromachenko S.J. Municipal solid waste landfills as a factor of forming the "greenhouse effect" at regional level
The article discloses the real situation and the ways of solving the problem of atmosphere pollution by greenhouse gases that are being generated in the dumps of solid domestic waste landfills and causing the "greenhouse effect" at regional level.
Keywords: municipal solid waste, greenhouse effect, filtrate, biogas, complex of engineering land reclamation measures.
УДК 551.584(524+583) Астр. О.М. Руда - Львiвський НУ м. 1вана Франка
ЗМ1НИ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВ1ТРЯ У М1СТ1 ЛЬВОВ1 НАПРИК1НЦ1 ХХ ТА НА ПОЧАТКУ ХХ1 СТОЛ1ТТЯ
Показано змши температури повпря у м. Львовi наприкшщ ХХ ст. та на початку ХХ1 ст. Визначено, що середньорiчна температура повпря у мсп останшми роками зазнала значних змш, вона стала вищою порiвняно iз кшматолопчною стандартною нормою (1961-1990 рр.) на 0,6 °С i надалi спостеркаеться тенденщя до зростання температури повпря.
Ключов1 слова: ^мат, температура пов^я, змши кшмату.
У багатьох публжащях останнього часу автори висловлюють стурбо-вашсть змшам кшмату, зумовленими негативним впливом господарсько! дь
