CC BY
9
A.В. БОДЮК,
к.е.н., доцент, Ки)'вський унверситет управлння та п1дприемництва,
B.А. БОДЮК,
пом. судд\, Кивський апеляцйний адм'н'ютративний суд,
В.А. БОДЮК,
головний державний нспектор, ДП1 у Дарницькому районi ГУ Мндоход/в у м. Киевi,
В.П. ВЕРБ1Й,
к.т.н., професор, Кивський нацональний унверситет будвництва та архпектури
EKOHOMÍKO-npaBOBÍ аспекти еколопчно! безпеки
Проведено до^дження економко-правових проблем пщвищення еколопчно! безпеки людини в умовах зростання викид/в забруднюючих речовин у природне середовище та обгрунтовано необяднють виключно ïx промислово'1'переробки.
Ключов'1 слова: довклля, еколопя, забруднення, безпека, витрати, в'1дходи, переробка.
A.В. БОДЮК,
к.э.н., доцент, Киевский университет управления и предпринимательства,
B.А. БОДЮК,
пом. судьи, Киевский апелляционный административный суд,
В.А. БОДЮК,
главный государственный инспектор ГНИ в Дарницком районе ГУ Миндоходов в г. Киеве,
В.П. ВЕРБИЙ,
к.т.н, профессор, Киевский национальный университет строительства и архитектуры
Экономико-правовые аспекты экологической безопасности
Проведено исследование экономико-правовых проблем повышения экологической безопасности человека в условиях роста выбросов загрязняющих веществ в окружающую среду и обоснована необходимость исключительно их промышленной переработки.
Ключевые слова: окружающая среда, экология, загрязнение, безопасность, расходы, отходы, переработка.
A.V. BODYUK,
Ph.D., associate professor of the Kiev University of Management and Entrepreneurship,
V.A. BODYUK,
d. judge of Kyiv Administrative Court of Appeal,
V.A. BODYUK,
chief inspector DPI in Darnitsky area PG in Mindohodiv. Kiev,
VP. VERBIY,
Ph.D., professor of Kyiv National University of Construction and Architecture
Economic and legal aspects of environmental safety
The study of the economic and legal problems and improving environmental protection rights in the face of rising emissions of pollutants into the environment and the necessity of their respective industrial processing.
Keywords: environment, ecology, pollution, safety, costs, waste, recycling.
Постановка проблеми. Економлчний стан громадян-ського сусглльства в певнм Mipi залежить вщ рацюнальносп господарського використання природних ресурав, продукпв ïx переробки, а також потреб i образу життя громадян. Нами громадянське сусптьство розглядаеться, перш за все, як сусптьство матеpiально заможних громадян, захище-них правом, сусптьно активних, що проживають у безпечних умовах. Вщповщно економiчна полггика держави спрямову-еться в першу чергу на створення матеpiальниx i безпечних умов життeдiяльностi кожного громадянина. Яюсть життя забезпечуеться засобами його потреб. Безпечн умови жит-тeдiяльностi слщ розглядати як таку комплексну характеристику життя i дiяльностi людини, якщо вона вщображае пере-важання фактоpiв, як запобгають наслщкам загроз життю людини, над факторами таких загроз.
На процесах забезпечення життeдiяльностi людей одягом, продуктами харчування, житлом, меблями, Ышими засобами, у тому чи^ засобами безпеки, та ¿х використання (спо-живання) утворюеться величезна юльюсть piзноманiтниx твердих побутових вiдxодiв (ТПВ). См^тя збираеться i на-копичуеться у житлових будинках, офюах, адмУстративних
прим^еннях, на виробничих пщприемствах, стадюнах, вокзалах, ринках, вулицях, в театрах, магазинах, навчальних закладах, лкарнях, готелях, у люах тощо.
До реч^ накопичення вiдxодiв обумовлено значним зростан-ням потреб у засобах життезабезпечення та ¿х побутовому ви-коpистаннi в усьому свт. Зростання кiлькостi вiдxодiв перш за все е результатом суттевих змiн у способах життя людей, по-ширення пpедметiв одноразового i багаторазового використання, зокрема таких, що включають пакувальы матеpiали.
Викидаючи смiття у природне середовище, населення i суб'екти господарювання порушують один з основних еко-лопчних законiв - кpугообiгу речовин у природк Адже, ви-лучаючи вщ природи (з надр, rpунтiв, водних басейыв, лiсiв) чимало речовин, людина змЫюе ïx форму, структуру, влас-тивостi i з часом за непотреби повертае природному серед-овищу у виглядi вiдxодiв. У ньому новi тiла не розкладаються на початковi речовини природними процесами. Маса потоку ТПВ, що поступав |щрчно в бюсферу, досягла майже гео-логiчного масштабу i складала не одну сотню мтьйоыв тонн на рк. Така маса вiдxодiв, безумовно, надто негативно впли-вала i впливае на санiтаpно-епiдемiологiчний стан населе-
© А.В. БОДЮК, В.А. БОДЮК, В.А. БОДЮК, В.П. ВЕРБ1Й, 2014 Формування ринкових в1дносин в YKpa'rni № 9 (160)/2014 45
них пунк"пв, потребуе матер1альних затрат на попередження i знешкодження негативних вплив1в.
Тому широко трактована проблема охорони навколиш-нього середовища е комплексною i мае глобальний характер. На наш погляд, паралельно з нею слщ назвати i проблему вщновлення (очищення) навколишнього середовища та одночасно пiдвищення безпеки населення, що може пору-шуватися його забрудненням. Виршення uiei проблеми потребуе подальших конкретних законодавчих норм, значних економiчних витрат.
Лнал13 дослщжень та публшащй з проблеми. В Укра-íнi законодавчо визначенi «...правовг економiчнi та со^аль-нi основи оргаызаци охорони навколишнього природного середовища в Ытересах нинiшнього i майбутнiх поколЫь» [1]. Прийнято ряд нормативно-правових ак^в [1-5]. Однак норми цих ак^в порушуються, тому зростають потреби в ¿х вдосконаленнi, а тому i вiдповiдних наукових дослiдженнях.
Дослiдженню економiчних та правових проблем бороть-би з забрудненням довюллям та створенню або пщтримки безпечних умов життeдiяльностi присвяченi працi ряду нау-ков^в. До них, зокрема, належать Б.А. Горлицкий, В.1. Копач, В.С. Мщенко, О.В. Чемакiна [6-10].
Екологiчнi дослщження, проведенi в останнi десятирiччя в краТнах свiту, показали наступне. Поряд iз позитивами ан-тропогенних чинниюв вiдчуваeться ¿х зростаючi руйнiвнi ди на навколишне середовище, якi призвели його на межу еко-лопчно''' кризи. До того ж один мешканець у середньому про-дукував 200-300 кг/рк ТПВ. 1хня маса щорiчно збтьшува-лася на 3-5% [9]. Тому безпеку для себе створюють i люди в домашых господарствах.
Метою статт е обгрунтування економiко-правових ас-пектiв пiдвищення еколопчноТ безпеки життeдiяльностi населення та суб'ек^в господарювання.
Виклад основного матерюлу. Всесв^ня органiзацií охорони здоров'я дае таке визначення небезпеки: «Це ситуацiя в довкiллi, при яюй в певних умовах можливе виникнення чин-никiв, здатних призвести до одного або сукупност небажаних наслщюв для людини чи навколишнього середовища Такими небажаними наслщками можуть бути: вщхилення в здоров'' людини (захворювання або смерть); попршення стану довюл-ля» [11]. Погiршення стану довюлля обумовлено, зокрема, кризовими явищами в господарюванн у свiтових масштабах.
До рiзних складових еколотно! кризи належать: висна-ження сировинних ресурсiв; радюактивне забруднення те-риторiй; хiмiзацiя грунлв; виникнення нестачi чисто' прю-но' води; можливi клiматичнi катастрофи; зникнення видiв рослин, комах; знаходження на межi вимирання деяких диких тварин; виникнення i розповсюдження хвороб та Ы. Особливо загрозливих розмiрiв набула проблема забруднення природних ресурав - повiтря, води i грунту - вiдходами про-мисловост i транспорту. Тому подальший розвиток процеав життезабезпечення людства не можливий без комплексного регулювання со^альних, еколопчних, технiчних, еконо-мiчних, правових аспеклв проблеми стосовно не ттьки до конкретних виробничих процесiв, ¿х циклiв, але i в масштабах регюыв, кра'н i всього свггу.
Постiйне забруднення природного середовища тверди-ми, рщкими i газоподiбними вщходами виробництва i побу-
тового споживання призводить до деградацп навколишнього середовища в Укра'У. Так, Донецька область займае п'ять процентiв площщ Укра'ни, а продукуе близько четверо всiх вiдходiв по кран Не втшы показники вiдходiв по Дыпропе-тровськiй, Запорiзькiй, Луганськiй областях. Тому зд^снен-ня економiчних заходiв на зниження негативного впливу на природне середовище залишаеться найгостршою екологiч-ною проблемою, що мае навггь прюритетне соцiальне i еко-номiчне значення для сусптьства.
3i зростанням чисельнос^ населення, зокрема мiського, закономiрно зростають обсяги рiзних видiв побутових вщхо-дiв, якi необхiдно вивозити за межi населеного пункту. Не-своечасно вивезенi побутовi вiдходи, накопиченi на прибу-динкових територiях створюють неприемний запах та умови розмноження мух, гризуыв - переносникiв рiзних Ыфекцм-них захворювань.
На мiських см^тезвалищах (смiтниках) навiть середньо-го мюта щорiчно накопичуються сотнi тисяч тонн побутових вiдходiв. Цi вiдходи розкладаються. Продукти розкладання не е еколопчно чистими, отруюють повiтря, грунти, пщзем-нi води, тому чинять серйозну небезпеку для навколишнього середовища i населення кра'ни.
На смiтниках харчуються дию тварини, якi можуть бути пе-реносниками заразних захворювань. ^м того, на смiтни-ках приаеродромних територ^ скупчуеться значна кiлькiсть птиф, яка може створювати вiдому загрозу для повггряного руху. На смiтниках скупчуються i горючi матерiали, яю в рiзнi перiоди року можуть бути осередком для виникнення пожеж.
У лiтнiй перюд, особливо в перюд лiтньоí спеки, коли пщви-щуеться загроза виникнення пожеж, смiтники являють по-тенцiйну ¿х загрозу. В цей перюд вщповщы служби аеропор^в змушенi працювати в посиленому режимi через iмовiрнiсть займання смiтникiв поблизу аеродрому. До речi, пожежi ви-никають: у безпосереднiй близькос^ до аеродромiв та термi-налiв на територiях, якi не належать аеропортам; на територи смiтникiв, розташованих у безпосереднiй близькостi до аеро-дромiв; на територiях аеродромiв, за рiзних причин. Особливу небезпеку можуть нести пожежi поблизу лiсiв, яю утворюють великi задимленi площi на приаеродромних i аеродромних те-риторiях, охоплюють смiтники, луги тощо. Пожежi порушують норми Повiтряного кодексу Укради та створюють задимленi площi на летовищк Таким чином, виникають загрози безпе-цi громадян при користуваны ними повiтряним транспортом.
Зауважимо, що за п. 12 ст. 1 Повггряного кодексу Укради аеродромом визначена «...поверхня земноí або водноí дтян-ки, на якiй розмiщенi будiвлi, споруди та обладнання, яка при-значена повнiстю або частково для вильоту, прибуття та руху по ц^ поверхнi повiтряних суден», а «аеропорт - комплекс споруд, призначених для приймання, вщправлення повгтряних суден та обслуговування повiтряних перевезень, що мае для цих цтей аеродром, Ы|±л наземнi споруди та необхщне обладнання» [1]. ^ основнi визначення не охоплюють еколопчного аспекту та безпеки експлуатацГ| повгтряних суден.
Хоча аеропорти проводять, як правило, ва законнi заходи, спрямоваы на виконання вимог законодавства, зокрема Повгтряного кодексу Укра1ни, яким передбачаеться заборо-на певних дм навколо аеродрому, що знижують безпеку по-льотiв. Зокрема, це стосуеться п. 9. ст. 69, яким визначено,
що «на вщстаы до 15 к1лометр1в вщ меж аеродрому заборо-няеться вщкрите складування харчових в1дход1в, розмщен-ня звалищ, спорудження або розбудова споруд, як сприяють масовому скупченню птах1в i можуть створювати загрозу для пов^ряного руху».
Пунктом 2 ст. 69 Пов^ряного кодексу УкраУни визначе-но, що «на приаеродромнiй територи запроваджуеться осо-бливий порядок здмснення дiяльностi, яка може вплинути на безпеку авiацií та створити перешкоди для роботи наземних засобiв зв'язку, навгацп та спостереження». До такоУ дiяль-ностi належить, зокрема «..дальнють, пов'язана з польота-ми лтальних апаратiв, з викидами диму та газiв, що можуть погiршувати видимють у районi аеродрому». За цим кодексом «приаеродромна територiя - обмежена регламентова-ними розмiрами мюцевють навколо зареестрованого згiдно iз встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або по-с™ного злiтно-посадкового майданчика, до якоУ встанов-ленi спецiальнi вимоги щодо розташування рiзних об'eктiв, а Ух висота контролюеться з урахуванням умов безпеки ма-неврування, зльоту та заходу на посадку пов^ряних суден».
Ця норма за рiзних причин порушуеться. Тому, наприклад, для лквщаци смiтникiв поблизу аеродромiв з метою забез-печення безпеки польотiв громадян проводяться певн заходи територiальною прокуратурою, керiвництвом аеропортiв. Бориспiльська мiжрайонна прокуратура КиУвськоУ област1 подала позов про припинення роботи пол^ону твердих побутових вiдходiв ТОВ «Еко-Сервю», який розташований на вiдстанi близько двох кiлометрiв вiд злiтно-посадковоí сму-ги аеропорту «Бориспiль». ДП аеропорту «Бориспть» брало участь у цьому судовому процесг Господарський суд КиУв-ськоУ областi задовольнив вимоги прокуратури та аеропорту своУм рiшенням вщ 20 березня 2013 року. Але ТОВ «Еко-Сервiс» подало апеляцю тому рiшення суду своечасно не набрало законно'!' сили. До того ж розгляд справи в порядку апеляцп' своечасно не було призначено. Таким чином, проблема смiтникiв може не виршуватися i в судовому порядку.
Отже, проблеми лквщаци побутових вiдходiв надто складн1 для виршення. На наш погляд, найбтьш прийнятнi та ефек-тивнi перспективы безвщходнг екологiчно чистi технологи промисловоУ переробки смiття. Сучаснi смггтеспалювальн1 заводи знешкоджують i утилiзують побутовi вiдходи, попутно виробляють теплову i електричну енергiю, тим самим компен-сують чималi витрати на переробку вiдходiв. Таким чином, вони виконують i певну екологiчну функцю знешкоджуючи вщ-ходи, хоча i самi видiляють у повiтря шкiдливi речовини.
Проблема захисту навколишнього середовища належить до найважливших проблем сучасност в усьому свiтi. Вики-ди промислових пщприемств, енергетичних систем, транспортних засобiв, домашнiх господарств, стьськогосподар-ських пiдприeмств в атмосферу, водоймища, нав^ь у моря, океани, а також в надра на сучасному етап розвитку сус-пiльства досягли критичних розмiрiв. На значних територiях промислових районiв, особливо в крупних промислових центрах, рiвнi забруднень у деюлька разiв перевищують допус-тимi санiтарнi норми.
Окремо вiдмiтимо, що вирiшення проблеми переробки вах видiв вiдходiв набувае з кожним роком як першочергових все бтьшого значення. Продукти переробки пiдлягають то-
варознавчм та економ1чн1й оцЫц як товари для визначення доцтьност Ух подальшого господарського використання. До товарознавчих оцЫок, наприклад, належать ф1зико-ме-хаычы властивостг ударна в'язюсть, кол1р, запах, маса та ¡н-ixii показники продукт¡в переробки, за якими визначаються перспективи i галузi Ух практичного застосування.
Ще раз нагадаемо, що п. 9 ст. 69 Повггряного кодексу УкраУни. забороняеться вiдкрите складування на вщста-н до 15 кiлометрiв вiд меж аеродрому харчових вiдходiв, розмiщення звалищ, спорудження або розбудова споруд, як сприяють масовому скупченню птахiв, що можуть створювати загрозу для пов^ряного руху. Але виходячи нав^ь з судовоУ практики необхiдно розумiти, що öiey норми навколо великих мют, особливо Киева, трудно дотримувати.
Безумовно, що проблеми екологiчноУ безпеки мають на-самперед вирiшувати мiсцевi державнi адмiнiстрацii' залеж-но вщ особливостей утворення i видiв вiдходiв. Запроваджен-ня ними конкретизованоУ плати за забруднення мае привести до ¡стотного зменшення природоохоронних витрат. Осюльки пiдприeмства навiть ¡з низькою вартютю лiквiдацii' забруднень змушенi будуть прагнути до максимального Ух скорочення.
Ниы мае мiсце висока вартiсть природоохоронних захо-дiв щодо забруднення, яке хоч i поширюеться у природному середовищг та високi штрафи за нього змушують держав-нi органи концентрувати значы ресурси для природоохоронних потреб.
Заслуговуе уваги, наприклад, й Ыформа^я про широке об-говорення в США пропозицii' запровадження плати за забруднення у формi податку на пакувальнi матерiали й тару, як1 належать до числа найбтьших джерел мiсцевого смгття [12]. Безумовно, що i населенню необхщно все менше залишати смгття у рiзних мiсцях свого перебування, зокрема у люах, на лугах, бтя водних джерел, при дорогах. Його харчовi вiдходи могли б бути корисними для примюьких тваринницьких ферм, тому необхщы органiзованi пщприемницью заходи.
Biдносно вiдмови вiд спалювання вах вiдходiв е i таке обгрунтування. Вчеы багатьох краУн вiдмiчають шкоду вiд зростаючих викидiв в атмосферу забруднюючих речовин сучасними см1ттеспалювалыними пщприемствами. 0скiль-ки результатом спалювання пластмаси та деяких вид1в па-перу е утворення нових хiмiчних речовин (д1оксин i фурани]. Öi речовини з викидами надходять у повгтряний басейн. До того ж у багатьох краУнах немае стандар^в гранично допус-тимих piвнiв концентраци дiоксинiв.
Biдомий завод «Енергiя», який оснащений чотирма см^-теспалювальними котлами «Дукла». Кожен з котлiв здатний спалювати 15 т вiдходiв за годину. Завдяки робо^ заводу було припинено експлуата^ю двох киУвських смгттезвалищ у районi сiл: Пролiски по Борисптьсьюй трасi («Бортничi»]; Пирогiвського на окружый дорозi («Пирогово»].
Biдходами см^теспалювальних заводiв е: твердi вiдходи (золи та шлаки], рщю (стiчнi води], газоподiбнi (димовi гази, серед яких найнебезпечншим складником, що утворюе:ться в значних юлькостях, е оксид сульфуру (IV]. На Пиропвсько-му смiтнику похованi тисячi тонн свинцю, що в акумулятор-них батареях, рiзних кислотах. Пiсля вiдкриття нового см^-тезвалища в Пiдгiрцях у середиы 1980-х Пирогiвський смiтник закрили i зааяли травою. Однако тут смЬття досi роз-
кладаеться, а його фтьтрат потрапляе у грунт i грунтов! води. Наведений приклад показуе шкщливють спалювання смгття. Щоправда, доцтьне технолопчне спалювання, як його про-понуеться називати. У процес технолопчного спалювання утворюються корисн продукти, наприклад гази, для подаль-шого 1'х побутового чи господарського застосування.
Окремо вщм!тимо, що засторогу щодо шкоди здоров'ю викликають зольн дом1шки на см1ттеспалювальних п1дприемствах, як! мютять важк1 метали. I зовам неприйнят-ним слщ вважати споаб захоронення вщход!в у могильниках, як! використовуються як альтернатива в!дкритим зва-лищам. При цьому способ! смггтя просто закопують у землю або висипають на поверхню i зверху присипають шаром грунту. 0ск!льки в!дходи за цим способом вкрит! грунтом, в!д них вдаться уникнути забруднення повггря i розмноження небажаних тварин. Але, на жаль, саме ц фактори та низь-ка фЫансова затратнють приймалися, як правило, за вигоди могильниюв, тому 'х ! облаштовували. Тому будь-яке зручне пониження рельефу ставало «економ!чно вигщним» мюцем захоронення смггтя. Однак не дослщжувалися так! процеси: як вщбуваеться кругообг води; як! речовини можуть утвори-тися в процес розкладання см!ття; як запоб!гти Ышим неба-жаним явищам, як! загрожують здоров'ю або життю людей.
Висновки
3 викладеного нескладно зробити висновки. Основними чинниками, як! зумовлюють види ! стан загроз життю грома-дян, е чинники 'х небезпеки та безпеки. Серед характеристик сфери 1'х життя одыею з найважливших е безпека життедЬ яльностг Як бтьш загальний оцЫник ^ei сфери слщ вико-ристовувати показник «яюсть життя».
Проблеми надмно' боротьби з вщходами законодавчо не виршеы, не виршують 'х державы органи, тому перспектива залишаеться ! за активнютю громад. При виршены питань захоронення вщход!в не здмснювалися ! не здмснюються заходи повно' лквщаци його негативних наслщюв. Осктьки !з захороненням смгття пов'язан супутн еколопчн ситуаци: вимивання речовин ! забруднення Грунтових вод; утворен-ня метану; просщання Грунту та ¡нол негативн прояви. Тому единим вар!антом боротьби з побутовими вщходами е 'х пе-реробка у тверд! речовини для подальшого господарського, в тому числ! промислового, використання. А для цього необ-хщне оргаызоване платне 'х збирання.
Постмне забруднення природного середовища твердими, рщкими ! газопод!бними вщходами вщ виробництва ! побутового споживання призводить до деградаци довктля. Тому зниження негативного впливу на природне середови-ще залишаеться найгостршою еколопчною проблемою, що
мае нав!ть прюритетне со^альне ! економ!чне значення для сусптьства. Для и виршення, на наш погляд, необхщно: вщ-мовитися вщ спалювання вах вщход!в, осктьки цей процес все-таки забруднюе середовище; перейти до повно' переробки уах вщход!в, навгть якщо вона дорога, однак забезпе-чуе збереження речовин (замЫниюв) та 'х подальше госпо-дарське використання, осктьки в краУт проходять процеси поступового виснаження природних джерел сировини; перейти до масово' платно' загот!вл! побутових в!дход!в; забо-ронити вщчуження будь-яких земель для утворення см!т-тезвалищ. Для практично' реал!зацп таких заход!в необхщно додатково прийняти в!дпов!дн! законодавч! норми, а також у державному бюджет! передбачати окремою статтею кошти на «Еколого-забезпечувальн заходи».
Список використаних джерел
1. Закон Укра'ни «Про охорону навколишнього природного середовища» вщ 25.06.91 №1264-XII (з1 зм1н j доп.).
2. Закон Укра'ни «Про Основы засади (стратепю) державно! еко-лопчно''' пол!тики Укра'ни на пер!од до 2020 року» в!д 21.12.2010 №2818-VI.
3. Пов!тряний кодекс Укра'ни в!д 19.05.2011 №3393-VI.
4. ДБН В.2.4-2-2005 «Пол!гони твердих побутових в!дход!в. Основн1 положення проектування».
5. Положення про систему управл!ння безпекою польота на ав!а-ц!йному транспорт! / затверджене наказом М!ыстерства транспорту Укра'ни в!д 19.08.2003 №650, зареестр. в М!нюст в!д 29.08.2003 №754/8075.
6. Горлицкий Б.А. Новые подходы к решению проблемы переработки и удаления ТБО. ГНПО «Экологические технологии и нормативы». -К.: Институт геохимии окружающей среды НАНУ, 2000.
7. Горлицкий Б.А. Проблемы нормативно-правового регулирования обращения с отходами потребления. - Сб.: «Проблемы сбора, переработки и утилизации отходов»: - Одесса: ОЦНТЭИ, 2003.- С. 74-77.
8. Чемаюна О.В. Сутысть проблеми реаб!л!тацЛ порушеного м!сь-кого середовища М!стобудування та територ!альне планування: На-ук.-техн. зб!рник. - К.: КНУБА. - 2003. - Вип. 14. - С. 208-212.
9. Копач В.И. Экологические аспекты захоронения твердых бытовых отходов // Зб!рник наукових статей до IV М!жнародноТ на-уково-практично' конференц!' «Проблеми збору, переробки та ути-л!зацй в!дход!в». - Одеса, 2002. - С. 113-116.
10. М!щенко В.С. Проблема в!дход!в в аспект! сталого розвитку // Зб!рник наукових статей до IV М!жнародно1 науково-практично' кон-ференц'' «Проблеми збору, переробки та утил!зацЛ в!дход!в.» - Одеса, 2002. - С. 150-154.
11. Режим доступу: http://pidruchniki.com/15970122/bzhd/ Zhittyediyalnosti
12. Режим доступу: http://buklib.net/books/29042/
