CC BY
54
13. Эпишин А.В., Грыцив В.Е. Изменения в иммунном статусе при первичном гипотиреозе// Проблемы эндокринологии. - 1989, т.35, №4. - С. 30-33.
14. Boiko N. 2000. Bacillus subtilis strain 090 as a basis of new probiotic "Monosporine-PK". Conference Proceeding, October 11-14, Slovakia.
15. Boiko N. 2000. Anti-toxic effectiveness of the Bacillus subtilis strain 090 as a basis of a new probiotic "Monosporine-PK" Scientific Bulletin of Uzhhorod State University, Series: Biology. Uzhhorod. 8:65-67.
16. Boiko N., Fabry Z., Lytvyn V. Mihaly M. 1999. Profylactic effectiveness of a new bacterial biopreperation, "Monosporine-PK", against acute gastrointestinal infections of some agricultural animals and poultry// Book of Abstract, 13th International Congress, August 29- September 1, Budapest.
17. Boiko N., Lysetska M., Arkadiev V., Maksymov Yu., Danylenko V. 2000. Study of Immunotropic Activities of Bacillus subtilis as the Basis of Anti-Scleroma Probiotics. Microbiological Journal. 62,6:81-85.
18. Cebra J.J. 1999. Influences of microbiota on intestinal immune system development. Am. J. Clin. Nutr. 69:1046-1051.
19. Dewhirst F.E., Chien C.C., Paster B.J., Ericson R.L., Orcutt R.P., Schauer D.B., Fox J.G. 1999. Phylogeny of the defined murine microbiota: Altered Schaedler flora. Appl. Environ. Microbiol. 65:3287-3292.
20. Schaedler R.W., Orcutt R.P. 1983. Chapter 14. Gastrointestinal microflora. p. 327345 In H.L. Foster, J.D. Small and J.G. Fox (ed.). The mouse in biomedical research, vol. III. Academic Press, New York, N.Y.
УДК630*27:630*235.6 Асист Р.Б. Дудин - УкрДЛТУ
СТАН НАСАДЖЕНЬ СТРИЙСЬКОГО ПАРКУ М. ЛЬВОВА ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО РЕКОНСТРУКЦП
На основi матерiалiв дослщжень аналiзуeться стан насаджень Стрийського парку, розглядасться флористичний склад та вшова структура рослинносп, а також проблеми, пов'язаш i3 реконструкщею окремих дшянок парку, та пропозицп щодо ix виршення.
Assistant R.B. Dudyn - USUFWT
State Planting Of Stryjskyj Park Of Lviv And Problem Of His
Reconstruction
On the basis materials researches the state of planting the Stryjskyj park is analysed, florystic composition and age structure of vegetation is examined, and also the problems, related to the reconstruction of separate areas of park, and suggestions, in relation to their decision.
Стрийський парк з його багатою й добре розвинутою флорою, пересь ченим рельефом, з мальовничими краевидами е одним з кращих зразюв ландшафтного парку. Вш - окраса нашого мюта, улюблене мюце вщпочинку його жител1в та один з найбшьш вщвщуваних туристами об'еклв. На основ! його прекрасних композицш навчаеться не одне поколшня спещашслв-озе-ленювач1в [3, 4].
Будучи створеним у 1887 рощ досвщченим мюьким сад1вником А. Ре-ршгом, парк на сьогодшшнш день займае площу понад 50 га i нашчуе близь-ко 120 роюв. Такий солщний вш не мш не вплинути на зовшшнш вигляд парку та стан його насаджень.
Вже декшька pokíb у míctí Львовi ведуться роботи з вщновлення Стрийського парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва Х1Х ст.
Як свiдчать архiвнi матерiали, тут неодноразово змiнювалися плану-вальш елементи, особливо у зонi нижшх партерних садiв. У результатi малю-нок партерних композицiй, а також паркових алей набув вигляду спрощених геометризованих форм. Це контрастуе з м'якими лiнiями овалiв, якi визнача-ються багатою пластикою рельефу мюцевосп - основи пейзажного стилю парку, закладеного iнспектором мiських садiв Арнольдом Рерiнгом. Така прямоль нштсть композицiй планування алей була викликана декiлькома чинниками, в тому чи^ й збiльшенням транзитних потоюв вiдвiдувачiв парку.
За даними Т.М. Максим'юк та Г.П. Любшсько! (1996), як у 1979-1980 рр. займалися дослщженнями структури парку, виявлено, що паркоутворюючими породами стали клен гостролистий та клен-явiр, липа дрiбнолиста, граб зви-чайний переважно за рахунок самошву. Складенi ними на пiдставi геоморфоло-гiчних, геоботанiчних i грунтових до^джень типологiчнi карти свiдчать, що ос-новними лiсоутворюючими породами для даних лiсорослинних умов повиннi бути дуб звичайний i бук люовий, а клен, липа, граб, ясен - супутшми [6].
На сьогодшшнш день у Стрийському парку зустрiчаються наступнi фiтоценози (за переважаючою породою): модриновi (переважаюча порода Larix europaea), сосновi (Pinus nigra та P. silvestris), березовi (Betula verrucosa), буковi (Fagus silvatica), кленовi (Acer platanoides та A. pseudoplatanus), каштановi (Aesculus hippocastanum), ясеневi (Fraxinus excelsior) та грабовi (Carpinus betulus).
Серед шднаметово! рослинностi парку при середнш зiмкнутостi намету 0.7 поширеним е бузиново-яглицево-бальзамiновий комплекс, який при-урочений як до вжон у наметi, так i до вщкритих просторiв бiля дорiжок i на перифери угрупувань. У зрщжених деревостанах (зiмкнутiсть 0.3-0.4), який складають Betula verrucosa, Larix europaea, Quercus borealis, формуеться ба-гатоярусний трав'яний покрив iз значним переважанням Aegopodium podagra-ria, Carex pilosa, Lysimachia nummularia, Urtica dioica, Geranium sylvaticum.
Необхщно сказати, що Стрийський парк характеризуеться найбшь-шою видовою рiзноманiтнiстю серед шших паркiв мюта (понад 160 видiв) [1], однак ця цифра е набагато менша порiвняно iз матерiалами бiльш раншх рокiв. Вiдбуваеться так звана таксономiчна деградацiя, притаманна бiльшостi старовинних парюв Укра'ни, в результатi яко1' зменшуеться кiлькiсть таксонiв порiвняно з ^ею, що колись була у парку [2]
Значне поширення трав'яного вкриття не завжди сприяе доброму природному поновленню деревних порщ. На основi дослщжень, проведених у рiзних за складом фiтоценозах Стрийського парку, можна стверджувати, що добре поповнюються клен гостролистий, клен-явiр, граб звичайний. Головш паркоутворюючi породи або не поновлюються зовЫм, або ж рют самосiву вважаеться незадовiльним. Тому для створення сприятливих умов поновлен-ня деревних порщ необхiдно вживати реконструктивних заходiв, спрямова-них на змшу складу трав'яного вкриття та збшьшення кiлькостi сонячного свiтла, необхiдного молодим Ыянцям.
86
Проблеми урбоекологi■i та фггомелюраци
Аналiзуючи вжову структуру насаджень Стрийського парку необхщ-но сказати, що бшьшють паркоутворюючих порiд знаходяться у вщ 80100 рокiв (за винятком невелико! юлькост дерев-довгожителiв). Так, наприк-лад, сосновi насадження (з перевагою Pinus nigra) формуються в основному деревами V класу вiкy (що становить 60 % вщ уЫе! кiлькостi виявлених ек-земплярiв); ялиновi (Picae abies) насадження складають переважно 50-60^ч-нi екземпляри (30 %), причому вжовий дiапазон представникiв цього виду коливаеться вiд 20-30 до 70-80 роюв; грабовi насадження представлен рiзни-ми за вiком екземплярами, причому найбшьша чисельнiсть припадае на III клас вiкy (41-60 роюв) - 65 %. Також у парку трапляеться велика юльюсть екземплярiв дуба звичайного та пiвнiчного, яю зростають поряд з грабом, ясеном звичайним та кленом гостролистим i досягають вiкy 80-90 рокiв, зус-трiчаються дерева 120-рiчного вiкy. Виявлено також один екземпляр дуба звичайного дiаметром понад 1.5 м, якому, як свдаать лггературш джерела, близько 200 роюв.
Заслуговують на увагу окремi фрагменти Стрийського парку, зокрема той, де розташоваш так зваш "ру1ни" - елемент романтичного стилю, адже на даний час це справжш ру1ни, незабаром зможемо побачити купу камшня за-мiсть споруди. Цей фрагмент повшстю втратив декоратившсть i зовнiшню привабливiсть: сходи з обох боюв, якi ведуть на верхнш майданчик, майже зрyйнованi, на стадш зруйнування знаходяться i самi ру1ни, занедбаний вер-хнiй майданчик, зовЫм не скошуеться трава, поламаш лавочки. На нашу думку, на данш дiлянцi необхiдно провести реставрацшш роботи i повернути 11 у комплекс парку в тому вигляд^ в якому 11 було створено автором. Для цього необхщно вщновити архiтектyрнi елементи (сходи, "ру1ни"), вжити агротех-нiчних заходiв по догляду за насадженнями (скошування заростей трав'яних рослин, видалення загущеного шдросту i пiдлiскy з верхнього майданчика, очищення крон дерев вiд нижшх гшок, якi заступають "ру1ни").
У парку з 50-х роюв росте верба Тараса Шевченка, привезена з мюць заслання Кобзаря у Казахстан^ Але сьогодш за нею шхто не доглядае - деревце зламалося...
Поблизу кiнотеатрy "Львiв", поряд з каштановою алеею, на вщкритш площадцi розташовано кiлька скульптурних елемент1в iз каменю. Можливо, на момент створення ще! групи вона мала досить декоративний вигляд. Од-нак, на сьогодшшнш день камеш обросли мохами та лишайниками, позарос-тали високими трав'яними рослинами та самоЫвом деревних порiд, тобто 1х просто не видно. На нашу думку, необхщно було б вжити заходiв по вщнов-ленню ще! скульптурно! групи, що надасть цш частит парку нового образу i привабливость
У запущеному станi знаходиться i фiгyрний партер бiля кiнотеатрy. На ньому ще проглядаються залишки груп iз хвойних рослин, однак вони повшстю позаростали бур'янами i високими злаковими травами, якi тут зовшм не скошуються. Дорiжки, сходи i бордюри майже зрyйнованi i не доглядаються. Зовсiм не висаджуються квiтковi рослини, якi б могли значно покращити де-коративнiсть ще1 дiлянки.
Необхiдно зауважити, що ця частина парку (вздовж липово! аде! та поблизу кшотеатру) користуеться великим попитом у вiдвiдувачiв у всi пори року, тому необхщно вживати необхiдних заходiв для збшьшення атрактор-ностi ще! зони.
Що стосуеться липово! але!, то в минулому !! вдало доповнювали два фонтани. В.П. Кучерявий (1976) описуе один з них як ешзод iз казки про 1ва-сика-Телесика. Маленький хлопчик мiцно обняв шию лебедя, який ось-ось вь дiрветься вiд земдi. Ще три лебедi обступили !х, розставивши крила, готовi в будь-яку хвилину перейняти на себе ношу. З лебединих дзьобiв струменiди вгору струменi води. Навколо фонтана зеленши газони, окантоваш стриженою бiрючиною [5]. Другий фонтан був у виглядi басейну, над яким високо вгору здшмався стовп пружних струменiв, а довкола нього били тоненьк цiвки, ут-ворюючи ажурне спдетiння. Тут, як i бiдя сусiднього фонтану, на вузькш смужцi газону було висаджено троянди, декоративнi кущi, пiрамiдадьнi ту!.
На жаль, обидва фонтани у даний час не працюють i знаходяться у за-пущеному станi. 1х бетоннi конструкцi! та скульптура нашвзруйноваш, не ве-деться догляд за газонами та стриженими чагарниками, повшстю вiдсутнi квiти. Однак, за умови вщновлення !х функцiонування ця частина парку буде виглядати значно гаршше i привабдивiша.
Отже, враховуючи викладеш вище проблеми, необхiдно розробляти необ-хiднi реконструктивнi заходи, спрямованi на вдаовлення насаджень парку та елеменпв його благоустрою. На нашу думку, щ заходи полягають в наступному:
• з метою ввдновлення колекци щнних у дендролопчному ввдношент рослин, як з р1зних причин випали, вводити в насадження шляхом посадки нов! молод! екземпляри;
• створити оптимальт умови для природного поновлення дерев, а також росту та розвитку молодих рослин, для чого необхвдно регулярно проводити ввдпо-в!дн! агротехн!чн! заходи (скошування високо! трави, вирубування малоцш-них чагарнишв, удобрения грунту та !н.);
• рослини, як! з р!зних причин не поновлюються природним способом, необхвдно вводити в насадження методом пвднаметових культур з метою забезпе-чення зм!ни тим насадженням, як! знаходяться у перестшному в!ц! ! в будь-який момент можуть загинути.
• необх!дно прид!лити увагу л!куванню хворих дерев, уражених ентомошквд-никами та ф!тозахворюваннями, оск!льки кошти на проведення таких захо-д!в, як завжди, не вид!ляються.
Вщновлення парку повинно охоплювати весь комплекс проблем, по-чинаючи з плашв подальшого використання парку, вiдновдення арх^ектур-них споруд, планування, яке колись юнувало. Необхiдно також проводити бшьше пропагандистських заходiв, спрямованих на залучення бiдьшо! кшь-костi зацiкавдених людей, оскшьки одному вiдомству не тд силу здiйснити такий об'ем робгг.
Л1тература
1. Дудин Р.Б. Видове представництво деревио-чагарииково! росдиииостi старовин-них паркiв м. Львова// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. -2002, вип. 12.8. - С. 79-82.
88
Проблеми урбоекологп та ф^омелюраци
2. Клименко Ю.О., Кузнецов С.1. 1сторичний розвиток, сучасний стан та проблема вщродження старовинних паркiв правобережного та захщного лiсостепу Украши. Ogrody rezydencji magnackich XVIII-XIX wieku w Europie sroddkowej i wschodniej oraz problemy ich ochrony/ Materialy z konferencji odbytej w dniach 22-26 maja 1999 roku w Lancucie i Zofiowce. -Warszawa, 2000.
3. Кучерявый В.А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
4. Кучерявий В.П. На зелених орбтах Львова. Нарис-пупвник. - Львiв: Каменяр, 1972. - 108 с.
5. Кучерявий В.П. Стрийський парк. 1люстрований пупвник. - Львiв: Каменяр, 1976. - 104 с.
6. Максим'юк Т.М., Любшська Г.П. Напрямки реновацп дендролопчного каркасу Стрийського парку в м. Львов^/ Дендролопчний парк "Софпвка": Старовинш парки i пробле-ми ix збереження. Тези доповiдей 2-го мiжнародного симпозiуму, присвяченого 200-рiччю дендрологiчного парку "Софпвка". - Умань, 1996. - С. 116.
УДК 712 Ст. викл. В.В. Дiдик1, apximeumop - НУ
"Львiвська Полimехнiка "
РОЛЬ ПРИРОДООХОРОННИХ ОБ'СКТЮ У РОЗВИТКУ
М1СЬКИХ ТЕРИТОР1Й
Щороку важлив1 змши у плануванш розвитку мют приводять до змш у функць ональному територ1альному зонуванш, i це вщбуваеться за рахунок площ, призначе-них для рекреацп. Охорони здоров'я або площ, що оточують пам'ятники.
Зпдно з Законом Украши про охорону природи та нащональш парки „Про Природно-Заповщний Фонд Украши", який гарантуе збалансовашсть м1ж територь ями, призначеними для охорони природи i розвитку, розроблено систему природо-охоронних об'екпв. Ця система включае нащональш парки, мюцев1 ландшафтш парки, 1сторичн1 парки характерного стилю та боташчш сади з 1'хшм оточенням.
Першим кроком в напрямку реал1зац1'1 охорони природи в репош було створення:
■ Мюцевого ландшафтного парку „Знес1ння" у Львова Зг1дно з планом розвитку мюта площа цього парку становить 420 га, а захисна зона - 955 га.
■ Боташчного саду 1м. В. Стефаника в м. 1вано-Франк1вському у 1997 рощ.
W.W. Didyk, architekt - National University "Lvivska Politechnika", The role of nature preserved objects in development of urban areas
In every year significant changes in plans of town development concerning appropriation of grounds lead to changes in category of parcels and it happens at the cost of grounds designed for recreation, health protection or surrounding of monuments.
According to Ukrainian law concerning preservation of nature and national parks "Pro Pryrodo-Zapowidnyj Fond Ukraine", which guaranties state of balance between grounds of nature preservation and development, a system of natural, preserved objects is worked out. This system contains national parks, local landscape parks, historical parks of style and botanical gardens with their framing.
The first step that was made to realize preservation of nature in this region of Ukraine was forming:
■ local landscape park "Znesinnia" in Lviv. The area of that park, due to urban development plan, is 420 ha and with protective framing - 955 ha.
■ Botanical garden of W. Stefanyk University in Iwano-Frankiwsk, it was set out in 1997.
1 1нститут архгтектури, кафедра "Мютобудування" (Institute of Architekture, kaf. "Mistobuduvannia".)
