CC BY
11
Актуальт проблемы сучасноТ медицины
УДК 616.24 - 002.5 - 085:616.151.511
СТАН ГЕМ0К0АГУЛЯЦ11 У ХВОРИХ НА ВПЕРШЕ Д1АГН0СТ0ВАНИЙ ДЕСТРУКТИВНИЙ ТУБЕРКУЛЬОВ ЛЕГЕНЬ ПРИ ЗАСТ0СУВАНН1 0РГАН03БЕР1ГАЮЧ01 ФАРМАК0ТЕРАП11
Бутов Д. О.
Харшвський нацюнальний медичний умверситет
Гемокоагуляц1йна система була досл!джена у 124 хворих на вперше д1агностований деструктивний туберкульоз легень до початку л1кування i через м1сяць проведеноУ терапи. Ó результатi досл'1-дження виявлено, що у хворих на туберкульоз легень спостерiгалося пiдвищення показникiв гемо-коагуляц'йноУ системи в основному за рахунок ф'бринол'тичноУ активностi кров1 (ФАК), тромбiно-вого часу (ТЧ), ф'бриногену плазми (ФП) i активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ). П'щ впливом стандартноУ протитуберкульозноУ терапи упродовж мсяця спостер!гаеться пiд-вищення показни^в ТЧ, ФП, АЧТЧ та зниження ФАК. П'<д впливом органозбер'<гаючого препарату — кверцетину з повидоном спостер!галося зниження вищезазначених показник'<в, таким чином, вияв-лений антиагрега^йний ефект препарату. Також була розроблена оптимальна схема лiкування хворих на вперше дiагностований деструктивний туберкульоз легень з застосуванням кверцетину з повидоном.
Ключев1 слова: туберкульоз, лкування туберкульозу, органозбер1гаюча фармакотерагля туберкульозу, кверцетин з повидоном, гемокоагуляцшна система.
кшцеве розсмоктування i видалення ф1брину становить необхщну умову для устшноТ' репарацп та залежить вщ системи ф1бршол1зу [4]. Виникнення деструкцп при туберкульознш пневмонп у великому ступеш залежить вщ сшввщношення згортаючоТ i протизгортаючоТ систем на мюцевому тканевому píbhí [5,6]. Пер-винною патогенетичною ланкою на мюцевому Píbhí, що лежить в ochobí розвитку деструктив-них явищ при туберкульоз!, е активац1я коагу-люючих фактор1в легеневоТ' тканини. У процеа виниклого специф1чного патолопчного процесу у хворих на туберкульоз спостер1гаеться пперкоагуляц1я kpobí [1].
На даний час е велика кшьмсть дослщжень, ям направлен! на вивчення стану згортаючоТ системи kpobí у хворих на туберкульоз легень у процеа антим1кобактер1ально1 терапи, але приведен! роботи суперечлив1 [7]. У зв'язку з цим цтлю нашого дослщження е уточнения показниш гемокоагуляцп у хворих на вперше д1агностований деструктивний туберкульоз легень, як при стандартнш антим1кобактер1альнш терапп так i при органозбер1гаючш фармакотерапп.
У якооп органозбер1гаючого препарату був взятий препарат, який мютить кверцетин з повидоном. Цей препарат дозволений для застосу-вання у ктшчнш практик, застосовуеться пере-важно у хворих з ¡нфарктом мюкарду. Вщноситься до групи каптяростабозуючих 3aco6iB та антиоксидашпв (бюфлавоно'Щ1в). Розчиняеться в ¡зотошчному розчиш натрш хлориду. Застосовуеться парантерально -внутр1шньовенно. Кверцетин з повидоном рашше не застосовувався при лкуванш туберкульозу.
Вступ
3 посиленням ¡мунодефщитного стану оргаш-зму при туберкульоз! ¡, отже, виразносл ексуда-тивних порушень, розлади коагуляцп на мюцевому р1вш у тканиш стають бтьше вираженими \ вже здатними впливати на систему гемостазу кровк Стан пперкоагуляцп сприяе утворенню ф1брину, а останнш локал1зуеться там, де стаз \ судинш поразки стають вир1шальними факторами. Розгортання патолопчних реакцш у вогнищ1 туберкульозного запалення здатне активувати систему згортання кров1 \ впливати на локальний розподт ф1брину, що разом ¡з коагуляцшним впливом на бтков1 субстанцп альвеолярного ек-судату ¡мунних комплешв \ лтщних компоненте м1кобактер1ально1 кл1тини, що вивтьняються, призводить до утворення казеозно-ф1бринового згустку. Наступний л1зис ф1брину у результат! активацп плазмшовоТ' системи у тканинах \ кров1 сприяе розплавленню цього згустку та утворенню деструкцп легеневоТ' тканини. При цьому просторють деструктивних явищ у легенях залежить вщ вихщного функцюнального стану оргашзму, що впливае як на обсяг казеозного переродження тканини, так \ активнють процеав коагуляцпта ктькють вщкладеного ф1брину [1].
Вщсутнють пом1тних вщхилень у згортаючш систем! кров1 хворих з пом1рною активнютю запального процесу пояснюеться швидким розвит-ком обл1терируючого тромбангиту, блокадою ви-киду активних речовин у периферичну кров \ превалюванням мюцевих патолопчних реакцш. При високому ступеш запального процесу з великим ушкодженням тканини легешв, можлива змша коагуляцшного потенщалу кров1, ступшь якого може бути маркером ваги туберкульозного процесу [2,3].
Вщкладення ф1брину е законом1рним явищем \ необхщною передумовою для нормального вщновлення уражених тканин. При цьому
Матерали та методи дослдження
П1д нашим спостереженням було 124 хворих (чоловшв — 91 (73,39%), жшок — 33 (26,61%) на
* Публкащя е частиною заплановано)' дисертацшно)' роботи «Органозберяаюча фармакотерапия деструктивного туберкульозу легень з використанням KopeimuHy» (клтко-експериментальне досл1дження)
вперше д1агностований деструктивний туберку-льоз легень у вщ1 вщ 20 до 70 poKiB, KOTpi лку-валися у Харк1вському обласному протитуберку-льозному диспансер! №1. До I (контрольно'!) групп вщнесено 31 (25%) хворих, що лкувалися антим1кобактер1альними препаратами. У II (ос-новну) групу включено 93 (75%) хворих, як1 от-римували аналопчш антим1кобактер1альн1 пре-парати та кверцетин з повидоном. 3 метою роз-роблення б1льш ефективноТ схеми лкування хворих з застосуванням кверцетину з повидоном, друга група була розд1лена на три п1дгрупи IIA, IIB та IIB. У IIA ввшшов 31 (25 %) хворий, IIB
- 32 (25,8 %), а у IIB в1днесено 30 (24,2 %) хворих.
Хвор1 обох груп отримували
антим1кобактер1альну терапш по перш1й категорп, п'ятикомпонентний режим.
У хворих I групи кверцетин з повидоном не за-стосовували, а вам хворим II групи його призна-чали за наступними схемами: IIA - кверцетин з повидоном вводили внутр1шньовенно крапельно 0,5 г у 100 мл 0,9% ф1зюлопчного розчину натр1ю хлориду один раз на добу протягом 10 дн1в; IIB - препарат застосовувався один раз на добу протягом 5 дн1в; IIIB - кверцетин з повидоном вводили при госштал1зацп хворого до стацюнару, пот1м через дв1 години та через 12 годин. На протяз1 друго'Г i третьоТ д1б п1сля пер-шого введения вводили два рази на день з ¡нтервалом 12 годин.
Перед початком лкування у хворих переважав ¡нф1льтративний туберкульоз, що спостер1гався у BCix хворих I групи i у 88 (94 %) II групи (IIA пщгрупи - 29 (94%), IIB пщгрупи - 31 (96%) та IIB пщгрупи - 28 (90%)). 3 дисемшованим тубер-кульозом легень до I групи не ввшшло Hi одного хворого, а у II спостер1галось 5 (6 %) (у IIA niflrpyni - 2 (6%), IIB niflrpyni - 1 (4%) та IIB niflrpyni - 2(10%)).
Bei xBopi туберкульозом були обстежен1 з застосуванням обов'язкових та додаткових метод1в досл1дження.
Антикоагуляцшы властивост1 кров1 досл1джувалися коагулометричним методом, способами з використанням набору для дослщження ф1рми «Технология стандарт». Були дослщженш наступн1 показники: протромбшовий ¡ндекс (П1) (норма - 85-110%) завдяки набору «Технопластин-тест», тромб1новий час (ТЧ) (норма - 15-20 секунд) завдяки набору «Тромбо-тест», активований ча-стковий тромбопластиновий час (АЧТЧ) (норма
- 25-35 секунд) завдяки набору «Тех-АПТВ (АЧТВ)-Е1-тест», ф1бриноген плазм и (ФП) (норма - 2 - 4 г/л) завдяки набору «Фибриноген-тест» та ф1бринол1тична активнють кров1 (ФАК) (норма - 2-5 годин) завдяки методиц1 [8]. Норми показник1в були взят1 з ¡нструкц1й набор1в та методики зазначених досл1джень.
Досл1дження показник1в проводилось при госттал1зацп хворих до стацюнару та через
мюяць терапп. Дослщження кров1 проводилось натще.
Результати та i'x обговорення
До застосування комплексного медикаментозного лкування в yeix трупах хворих на вперше д1агностований деструктивний туберкульоз легень вщм1чалося п1двищення ТЧ, ФП та ФАК. Так у хворих I групи ТЧ у кров1 було пщвищено у 7 (22,6%) пац1ент1в з середн1м показником у rpyni 18,52±2,18 секунд, а у II rpyni 32 (34,4%) -19,35±2,34 (р>0,05) (у IIA niflrpyni - 11 (35,5%) -19,28±2,32 (р>0,05), IIB niflrpyni - 16 (50%) -20,26±2,59 (р<0,01), IIB niflrpyni - 5 (15,7%) -18,44±1,69 (р>0,05)) секунд, а вмют ФП у KpoBi хворих I групи був пщвищений у 14 (45,2%) з cepeflHiM показником у rpyni 4,01±1,55 г/л, а у II rpyni 44 (47,31%) - 4,03±2,37 (у IIA niflrpyni - 18 (58,1%) - 4,63±1,63, IIB niflrpyni - 10 (31,52%) -3,53±1,27 , IIB niflrpyni - 16 (53,3%) - 3,95±0,94) (p>0,05) г/л. BMiCT ФАК у KpoBi хворих I групи спостер1гався у 30 (96,8%), середнш показник по rpyni склав 6,53±0,63 годин (показник у кожного хворого понад 6 годин рахувався, як 7 годин), а у II rpyni 86 (92,47%) - 6,41±0,66 (у IIA niflrpyni - 29 (93,5%) - 6,32±0,59, IIB niflrpyni - 27 (84,4%) -6,37±0,83, IIB niflrpyni - 30 (100%) - 6,56±0,5) (p>0,05) годин. Що стосуеться П1, то BiH був майже у BCix хворих у межах норми, склали одиничш випадки, у хворих I групи цей показник до початку лкування був у BCix пац1ет1в у межах норми з середн1м показником у rpyni -94,77±5,88%, а у II rpyni 3 (3,22%) - 98,06±5,98 (р<0,01) (у IIA niflrpyni - 1 (3,2%) - 95,65±6,84 (р>0,05), IIB niflrpyni - 1 (3,1%) - 99,41 ±4,88 (р<0,001), IIB niflrpyni - 1 (3,3%) - 99,13±5,5 (р<0,01)) %, а BMiCT АЧТЧ у BCix хворих I групи був у межах норми, середнш показник у rpyni склав 33,4±3,35 секунд, а у II rpyni 20 (21,5%) -35,04±5,29 (р>0,05) (у IIA niflrpyni - 10 (32,3%) -35,72±5,67 (р<0,05), IIB niflrpyni - 4 (12,5%) -34,71 ±5,54 (р>0,05), IIB niflrpyni - 6 (20%) -34,68±4,69 (р>0,05)) секунд. Таким чином, у результат! проведеного дослщження до початку лкування у хворих на вперше д1агностований деструктивний туберкульоз легень
спостер1галося значне пщвищення ФАК, також не значне пщвищення ТЧ, ФП, АЧТЧ та нормальш показники П1 (майже у BCix хворих). KpiM того, пщвищення приведених показнимв, як по ктькост1 хворих так i самих отриманих, результалв спостер1галося бтьше у II rpyni, це евщчить про бтьш тяжкий патолопчний процес у хворих даноТ групи.
При проведены дослщження показниш гемокоагуляц1йно1 системи KpoBi через мюяць виявили, що П1 у BCix хворих трупах був у межах норми. Так у I rpyni середнш показник був 96,77±5,14%, а у II rpyni 96,3±5,82 (у IIA niflrpyni - 94,81 ±6,61, IIB niflrpyni - 97,44±5,12, IIB niflrpyni - 96,63±5,49) (p>0,05) %. При спостереженш за bmIctom ТЧ у kpobi через
Актуальт проблемы сучасно! медицины
мюяць пюля госштал1заци хворих у I груш цей показник був пщвищений у 14 (45,2%) пац1ент1в з середшм показником по груш 19,78±2,49 секунд, а у II груш 3 (3,22%) - 17,47±1,58 (у 11А п1дгруп1 -
0 (0%) - 17,58±1,35, 11Б п1дгруп1 - 2 (6,3%) -17,65±1,74, 11В п1дгруп1 - 1 (3,3%) - 17,17±1,64) (р<0,001) секунд. Така ж сама тенденц1я спостер1галась з вм1стом АЧТЧ у кров1, так у I груш цей показник був пщвищений у 4 (12,9%) хворих з середшм показником по груш 35,13±4,08 секунд, ау II груш 0 (0%) - 32,22±4,99 (р<0,01) (у 11А пщ груш - 0 (0%) - 33,05±6,9 (р>0,05), 11Б п1дгруп1 - 0 (0%) - 32,06±3,51 (р<0,01), 11В п1дгруп1 - 0 (0%) - 31,53±3,89 (р<0,001)) секунд. Вмют ФП у кров1 хворих I групи, пюля мюяцю лкування, був пщвищений у 24 (77,4%) пац1ент1в з середн1м показником у груш 4,4±1,55 г/л, а у II груп1 1 (1,07%) - 2,90±0,71 (у 11А п1дгруп1 - 1 (3,2%) - 3,02±0,76, 11Б п1дгруп1 - 0 (0%) - 2,74±0,65 , 11В п1дгруп1 - 0 (0%) - 2,95±0,7) (р<0,001) г/л. Зниження ФАК у кров1 п1сля м1сяця л1кування спостер1галося в обох групах, так у I груш цей показник був пщвищений у 27 (87,09%) з середшм показником у груш 6,08±0,64 годин, а у II груш 7 (7,52%) - 5±0,39 (у 11А пщгруш - 1 (3,2%) - 4,9±0,39, 11Б п1дгруп1 - 4 (12,5%) -5,03±0,47, 11В п1дгруп1 - 2 (6,7%) - 5,06±0,25) (р<0,001) годин. Таким чином, пюля мюячноТ терапЛ П1 у кров1 хворих на туберкульоз легень у хворих обох груп був у межах норми, але цей показник був незначно п1двищеним у I груш, а у II груш вш на небагато був знижений. Так1 показники гемокоагуляцшноТ' системи кров1, як ФП, ТЧ
1 АЧТЧ були пщвищеними у I груш (як сам показник, так I по ктькосп хворих у груш), а у II груш ц1 показники були навпаки знижеш. Що стосуеться ФАК, то в1н пщ впливом терапЛ знижувався в обох групах, але зниження самого показнику I ктькосп хворих було значно б1льше у хворих II групи.
Висновки
1. У хворих на вперше д1агностований деструктивний туберкульоз легень спостер1галося пщвищення показниш гемокоагуляцшноТ' системи в основному за рахунок ФАК, ТЧ, ФП I АЧТЧ.
2. Пщ впливом стандартно! протитуберкульозноТ' терапЛ упродовж м1сяця спостер1гаеться п1двищення згортаючоТ' системи кров1 за рахунок П1, ТЧ, ФП, АЧТЧ I зниження ФАК.
3. У результат! проведено!
антим1кобактер1альноТ' терапи i застосування кверцетину з повидоном спостер1гаеться зниження ФП, ФАК, ТЧ, АЧТЧ та П1 у хворих на вперше д1агностований деструктивний туберкульоз легень.
4. Проведене дослщження дало змогу розро-бити бтьш ефективну схему л1кування з засто-суванням органозбер1гаючого препарату: кверцетин з повидоном вводили внутр1шньовенно крапельно у 0,5 г у 50 мл 0,9% ф1зюлопчного розчину натр1ю хлориду, пот1м через дв1 години та через 12 годин у 100 мл 0,9% ф1зюлопчного розчину натрш хлориду. На протяз1 друго! i третьоТ' д1б п1сля першого введения вводили 0,5г у 100 мл 0,9% ф1зюлопчного розчину натр1ю хлориду два рази на день з ¡нтервалом 12 годин.
5. У зв'язку з впливом кверцетину з повидоном на зниження показник1в гемокоагуляцшноТ системи кров1 розроблено протипоказання для застосування препарату хворим на туберкульоз легень: схильн1ст1 до кровоточивость Тимчасо-вим протипоказанням е кровохаркания та леге-нева кровотеча.
Лтература
1. Корж Е. В. Роль системы гемостаза в формировании деструкции при туберкулезе легких / Е. В. Корж, Л. Н. Родимова, Е. В. Дмитриенко, Н. А. Трушина, О. К. Филиппова // Укр. пульмонол. журнал. -2006. - №2. - С.70-72.
2. Astrup T. Thromboplastic and fibrinolytic activity in lungs of some mammals / T. Astrup, K. Glas // Lab. Invest. - 1970. - Vol. 22, №5. - P. 45-69.
3. Astrup T. Cell-induced fibrinolysis: a fundamental process / T. Astrup // Proteases and Biol. Control, Cold Spring Harbor. - 1975 - Vol. 32, №4. - P. 115121.
4. Струков А. И. Морфология туберкулеза в современных условиях / А. И. Струков, И. П. Соловьева. - М. : Медицина, 1986. - 220 с.
5. Андреенко Г. В. Фибринолиз (биохимия, физиология, патология) / Г. В. Андреенко.- М. : Медицина, 1979. - 320с.
6. Фибринолиз. Човременные фундаментальные и клинические концепции / под. общей редакцией П. Дж. Гафни. - М. : Медицина, 1982. - 235с.
7. Сагалович В. Я. Состояние гемокоагуляции у больных деструктивным туберкулезом легких при различных методах химиотерапии / В. Я. Сагалович, Р. Е. Береснева, В. Б. Иванова // Проблемы туберкулеза. - 1981. - №5. - С. 30-34.
8. Методические указания по клинической биохимии: методические рекомендации / Украинский институт усовершенствования врачей. - Харьков, 1991. -116с.
Реферат
СОСТОЯНИЕ ГЕМОКОАГУЛЯЦИИ У БОЛЬНЫХ С ВПЕРВЫЕ ВЫЯВЛЕННЫМ ДЕСТРУКТИ-ВНЫМ ТУБЕРКУЛЕЗОМ ЛЕГКИХ ПРИ ОРГАНОСОХРАНЯЮЩЕЙ ФАРМАКОТЕРАПИИ Бутов Д.А.
Ключевые слова: туберкулез, лечение туберкулеза, органосохраняющая фармакотерапия туберкулеза, кверцетин з повидоном, гемокоагуляционная система.
Гемокоагуляционная система была исследована у 124 больных с впервые выявленным деструктивным туберкулезом легких до начала лечения и через месяц проводимой терапии. В результате ис-
следования выявлено, что у больных с туберкулезом легких наблюдается повышение показателей гемокоагуляционной системы в основном за счет фибринолитической активности крови (ФАК), тром-бинового времени (ТВ), фибриногена плазмы (ФП) и активированного частичного тромбопластинового времени (АЧТВ). Под влиянием стандартной противотуберкулезной терапии в течение месяца наблюдалось повышение показателей ТЧ, ФП, АЧТВ и снижение ФАК. Под влиянием органосохраняю-щего препарата - кверцетина с повидоном наблюдалось снижение вышеперечисленных показателей, таким образом выявлен антиагрегационный эффект препарата. Также была разработана оптимальная схема лечения больных с впервые выявленным деструктивным туберкулезом легких с применением кверцетина с повидоном.
Summary
HEMOCOAGULATION CONDITION IN FIRST RECOGNIZED DESTRUCTIVE LUNG TUBERCULOSIS PATIENTS UNDER DRUG THERAPY Butov D.A.
Key words: tuberculosis, tuberculosis therapy, conservative pharmacotherapy, hemocoagulation, quercetin, povidone.
Hemocoagulation system has been studied in 124 patients with first recognized destructive lung TB prior to the beginning of the therapy and in a month after therapy completed. It has been found out the TB patients show the increase in hemocoagulation indices mainly due to the blood fibrinolytic activity (BFA), thrombin time (TT), plasma fibrinogen (PF), and activated partial prothrombin time (APPT). Due to the effect of conventional anti-TB therapy there is observed the increase in indices of TT, BF, APPT, and the decreasing in BFA within a month. The effect of quercetin and povidone results in the decrease of above mentioned indices, so the anti-aggregate action of the drug has been revealed. We also develop the therapeutic scheme for the patients with first recognized destructive lung TB which include of quercetin and povidone.
УДК: 616.127-005.8 + 616.12.-008.331.1
PIBEHb ЛЕПТИНУ В KPOBI ЗАЛЕЖНО В1Д КОМПОНЕНТА МЕТАБ0Л1ЧН0Г0 СИНДРОМУ У ХВОРИХ 3 П0СТ1НФАРКТНИМ КАРД1ОСКЛЕРО3ОМ
Вакалюк I.I., Оринчак М.А.
1вано-Франшвський нацюнальний медичний уыверситет
В po6oT¡ наведен! результати обстеження 45 хворих з МС та пост!нфарктним кард'юсклерозом. Було проведено загальнокл!н!чне та антропометричне обстеження, пероральний глюкозотолерант-ний тест (ПГТТ) з паралельним визначення р!вня гл1кеми (глюкозооксидазний метод) та р!вня ендо-генного ¡нсул'ну (¡муноферментний метод), розрахунок показника HOMA-IR в умовах ПГТТ, визначення р!вня ФНП-а та лептину. Показано, що пперлептинем'!я асощюеться ¡з зб!льшенням маси т¡-ла, сприяе виникненню та прогресуванню IP та впливае на ¡нтенсивн!сть м!крозапалення, зумовлю-ючи зростання ФНП-а у хворих з МС та пост!нфарктним кард!осклерозом.
Ktikhobí слова: артер1альна ппертензт, метаболмний синдром, постшфарктний кардюсклероз, пперлептинемт, фактор некрозу пухлин-альфа.
Вступ
Числены спостереження та дослщження свщ-чать, що надм1рне накопичення абдомшальноТ' жировоТ' тканини, як правило, супроводжуеться метабол1чними порушеннями i значною м1рою збтьшуе ризик ускладнень артер1альноТ пперте-нзп (АГ), сприяе прискореному розвитку IXC та атеросклерозу [1, 8].
Доведено, що одшею ¡з важливих ланок патогенезу метабол1чного синдрому (МС) е м1кроза-палення судин [12], яке запускаеться прозапаль-ними цитокшами, зокрема фактором некрозу пу-хлин-альфа (ФНП-а) [5].
За даними п'ятир1чного дослщження WOSCOPS [13] лептин розглядаеться, як неза-лежний фактор ризику виникнення IXC, пору-шень мозкового та коронарного кровооб1гу.
Лептин - гормон бтковоТ' природи з молекуля-рною масою 16kDa, синтез якого кодуеться геном ожиршня (ob gene) [7, 9, 11] i вщбуваеться в бтш жиров1й tk3hhhí. По свош структур! bíh по-д1бний до цитоюыв та циркулюе в kpobí у в1льн1й та зв'язан1й формах [9]. Основна д1я лептину спрямована на посилення глюкогенол1зу, л1пол1-зу, термогенезу, стимуляц1ю центрально! нерво-BOi системи та зниження р1вня триглщерид1в в kpobí без пщвищення р1вня в1льних жирних кислот.
Доведена роль цього гормону в розвитку сер-цево-судинних захворювань. Зокрема, у oci6 з високим ризиком виникнення серцево-судинноТ патолог1| р1вень лептину значно вищий, н1ж у здорових oci6 [13].
ОсобливоТ уваги заслуговуе вивчення рол1 ле-
