CC BY
12
УДК: 616.24-002.5-08:615.357 Кулш М.В., Ярешко А.1.
ЕФЕКТИВН1СТЬ АТФ У КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ВПЕРШЕ Д1АГНОСТОВАНОГО ДЕСТРУКТИВНОГО ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ
ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматологiчна акаде1^я», м. Полтава, УкраГна,
У 284 хворих на вперше д{агностований деструктивний туберкульоз легень з бактерювидшен-ням, i3 яких 1-ша група отримувала протитуберкульозт препарати (ПТП) з предтзолоном, 2-га - ПТП з предтзолоном i АТФ, а 3-тя - тшьки ПТП, з метою визначення ефективностi по-еднання хiмiотерапií з предтзолоном i АТФ, проведено клiнiко-статистичний аналiз впливу предтзолону i АТФ на показники гемограми, розсмоктування тфшьтраци, абацилювання мок-ротиння i закриття каверн. Було встановлено, що предтзолон i АТФ е важливими патогене-тичними засобам покращення переносимостi хгмютерапи, як дозволяють досягти розсмоктування тфшьтраци у 87,42% хворих 1-i групи та 87,8% хворих 2-i групи, тодi як в контрольтй грут - у 70,41% (р<0,05) о&б. В результатi проведеного лтування каверни закрилися у 82,52% та 82,93% хворих 1-i та 2-i групи вiдповiдно, показники гемограми нормалiзувалися у 86,18% та 90,62% пацiентiв вiдповiдно, у 90,21% та 90,24% осiб вiдповiдно припинилося бактерiовидiлення. У хворих 3-i (контрольноí) групи щ показники виявилися нижчими - 63,27% (р<0,05), 69,23% (р<0,01) та 79,59% (р>0,05) вiдповiдно.
Ключов1 слова: туберкульоз легень, лкування, кортикостероГди, АТФ.
Робота е фрагментом НДР кафедри фтиз1атрп: «Кл1н1ко-функцюнальн1 та морфолопчж особливост1 переб1гу захворювань респ1раторноТ системи (туберкульозу, саркоГдозу, дисемшованих процес1в та ХНЗЛ) на р1зних етапах лкування, реаб1л1тацп та профтактики», номер держреестрацп 0110U008151.
Сьогодн протитуберкульозна хiмiотерапiя е основною в лкуванш хворих на туберкульоз легень, але е ряд факторiв, як сприяють зниженню и ефективност [4,5,7]. Перш за все, це зростан-ня кшькосп випадш хiмiорезистентного туберкульозу [3,8], тому сьогодн велике значення в пщвищены ефективност лкування хворих на туберкульоз выводиться використанню патоге-нетичних засобiв.
Вiдомо, що тривала туберкульозна штоксика-цiя призводить до порушень енергетичного об-мiну в органiзмi хворого [6]. Внаслщок ппоксп тканин вщбуваеться компенсаторне пiдсилення анаеробного глiколiзу, накопичення недоокисле-них продуктiв i як наслщок - зниження кiлькостi аденозинтрифосфату (АТФ).
В Полтавському обласному ключному проти-туберкульозному диспансерi протягом багатьох десятмв рокiв використовуеться розроблений нашою кафедрою метод хiмiогормонотерапil туберкульозу [1], який дозволяе прискорити розсмоктування легеневоТ тфшьтраци, покращуе переносимють протитуберкульозних препаратiв, нормалiзуе бiоритм функци наднирникiв i не при-гшчуе iмунологiчний захист органiзму.
Мета дослвдження Вивчення ефективностi одночасного застосу-вання предызолону з АТФ в комплексному лку-ваннi вперше дiагностованого деструктивного туберкульозу легень.
Матерiали та методи дослвдження Пiд нашим спостереженням перебувало 284 па^енти, у яких рентгенолопчно було дiагносто-вано iнфiльтративний або дисемшований деструктивний туберкульоз легень. Вс пацiенти
були бактерiовидiлювачами, що було пщтвер-джено бактерiоскопiчним i культуральним методами дослiдження мокротиння.
В залежносл вiд режиму лкування всi па^ен-ти були розподшеш на три групи. В 1 групу ввш-шли 146 хворих, як отримували протокольну хн мютерашю з призначенням преднiзолону за схемою (20 мг через день, зранку, протягом 2 мюя^в з вщмшою препарату без зниження до-зи). Хворим 2 групи поряд з хiмiотерапiею i преднiзолоном за схемою призначали таб. АТФ-лонг по 20 мг 2 рази на добу протягом 1 мюяця, 3 групу (контроль) склали 98 хворих, як отримували лише хiмiопрепарати.
В 1-й груш було 30 (20,98%) жшок i 113 (79,02%) чоловшв, в 2-й - 10 (24,39%) i 31 (75,61%) вiдповiдно, в контрольнiй - 19 (19,39%) та 79 (80,61%) вщповщно (р>0,05). Середнiй вiк хворих 1-Т групи був 36,71 ± 1,04 рокiв, 2-Т -35,34 ± 1,68, а в контрольна - 40,79 ± 1,26 рош (р>0,05).
Серед хворих 1-Т групи шфшьтративний туберкульоз рентгенолопчно було встановлено у 50 (34,97%) хворих, дисемшований - у 93 (65,03%) па^етчв. В 2-й груш - у 15 (36,59%, р>0,05) та 26 (63,41%, р>0,05) хворих вщповщно. В 3-й груш - у 27 (27,55%, р>0,05) та 71 (72,45%, р>0,05) хворих вщповщно. Отже, за статтю, вком, кл^чними формами i поширеню-тю патолопчного процесу групи були iдентичнi.
Резистентнють МБТ до протитуберкульозних препаратiв була встановлена у 88 (61,54%) хворих 1-Т групи та 58 (59,18%, р>0,05) оаб 3-Т групи, тодi як в 2-й груш хiмiорезистентних хворих виявилося бшьше - 34 (82,93%, р<0,001). Серед цих хворих монорезистентнiсть МБТ була вияв-
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академ1я»
лена у 33 (37,5%) хворих 1-Ï групи, 13 (38,24%) oci6 2-Ï та 24 (41,38%, p>0,05) па^енпв контрольно!' групи. У 55 (62,5%) хворих 1-Ï групи, 21 (61,77%) хворих 2-Ï та 34 (58,62%, p>0,05) па^е-htîb контрольноï груп МБТ виявилися стшкими до двох i бтьше ПТП, серед них мультирезисте-нтнють склала - 19,32%, 20,59% та 12,07% (p>0,05) вiдповiдно.
Всi па^енти добровiльно погодилися на участь в дослщженнк Ефективнiсть лiкування визначали за динамкою нормалiзацiï гемограми, припиненням бактерювидтення, розсмоктуван-ням iнфiльтративних та вогнищевих змш або 1х ущiльненням i загоенням каверн. Статистичний аналiз результат дослiдження проводили за допомогою електронних таблиць Microsoft Office Excel 2007 [2] з визначенням середньостатисти-чноГ величини, ÏÏ середньоï похибки та t-критерш Ст'юдента. Рiзницю мiж параметрами, що ви-вчалися, вважали достовiрною при р<0,05.
Результати дослiдження та 1х обговорення У майже вах хворих 1-1 та 2-1 груп протягом усього курсу лкування в^^чалась хороша пе-реносимiсть хiмiопрепаратiв, побiчнi реакцп спо-стерiгалися тiльки у 19 (13,29%) та 3 (7,32%, р>0,05) оаб вiдповiдно, тодi як у 25 (25,51%, р<0,05) па^етчв контрольно! групи вiдмiчалися токсико-алергiчнi реакци.
При госштaлiзaцN змiни в гемограмi спостерн галися у 123 (86,01%) хворих 1-! групи, 32 (78,05%, р>0,05) осiб 2-! групи та 86 (87,76%, р>0,05) пацieнтiв 3-! групи. Динамiка нормaлiзa-ц1Т показниш гемограми хворих трьох груп вщо-бражена в таблицi 1, з яко! видно, що нормалн зацiя показникiв гемограми найшвидше вщбува-лася у хворих 2-! групи i тiльки у 3 (9,38%, р<0,05 порiвняно з контролем) оаб ц1е! групи змiни по-кaзникiв гемограми зберiгалися на момент ви-писки з стaцiонaру. Це свщчить про бiльш вира-жену адаптивну i дезiнтоксикaцiйну дiю предш-золону в поеднанн з прийомом АТФ.
Таблиця 1.
Динамка нормалiзацii' показниюв гемограми
" -—група строк ~ ■—-—___ 1-ша група (n=123) 2-га група (n=32) 3-тя група (n=86)
Абс. % Абс. % Абс. %
1 мюяць 29 23,58 14 43,75** 12 13,95
2-3 мiсяцi 55 44,72* 8 25,0* 21 24,42
4-5 мiсяцiв 16 13,01 5 15,63 21 24,42
6 i бтьше 6 4,87 2 6,24 6 6,98
не ефективно 17 13,82** 3 9,38* 26 30,23
Примтка: *показник в1рог1дно в1др1зняеться eid такого 1-Ï групи (р<0,05); показник в1рог1дно в1др1зняеться eid такого 3-Ï групи (р<0,001); **показник вiрогiдно вiдрiзняеться eid такого 3-Ï групи (р<0,01).
У хворих 2-Ï групи бактерювидтення припи-нялося на бтьш раншх строках. Так, протягом перших 2 мюя^в лкування припинення бактерн овидтення було досягнуто у 82,93% хворих 2-Ï групи, проти 65,73% (р<0,01) хворих 1-Ï групи i 52,04% (р<0,01) па^етчв контрольно1 групи.
Наприкiнцi стацiонарного етапу лкування ба-ктерiовидiлення збереглося у 9,79% хворих 1-Ï
групи та у 9,76% па^етчв 2-Ï групи, тодi як в 3-й групi - у 20,41% (р>0,05) осiб продовжували ви-дiлятися МБТ.
Динамiка розсмоктування та ущтьнення ш-фiльтративних i вогнищевих змш в легенях за даними рентгенолопчного обстеження хворих трьох груп вщображена в таблиц 2.
Таблиця 2.
Динамка розсмоктування та ущльнення iнфiльтративних i вогнищевих змн в легенях
" -—група строк ~ ■—-—___ 1-ша група (n=143) 2-га група (n=41) 3-тя група (n=98)
Абс. % Абс. % Абс. %
2 мiсяцi 42 29,37 * 20 48,78 * * 14 14,29
3-4 мюяц 57 39,86 7 17,07** ** 34 34,69
5-6 мiсяцiв 20 13,99 8 19,51 16 16,33
7 i бтьше 6 4,2 1 2,44 5 5,1
не ефективно 18 12,58 * 5 12,2 ** 29 29,59
Примтка: *показник вiрогidно вidрiзняеться вid такого 1-Ï групи (р<0,05); ** показник вiрогidно вidрiзняеться вid такого 1-Ï групи (р<0,001); #показник вiрогidно вidрiзняеться вid такого 3-Ïгрупи (р<0,001); # показник вiрогidно вidрiзняеться вid такого 3-Ï групи (р<0,05).
З табл. 2 видно, що шфтьтративш змши в легенях також швидше розсмоктувалися у хворих 2-Ï групи. Таю результати дають пщстави вважати, що призначення предшзолону в поеднанш з АТФ в комплексному лкуванш туберку-льозу сприяе прискоренню розсмоктування за-пальноГ шфшьтрацп та покращенню бюдоступ-
ност протитуберкульозних препара^в.
Результати розподту хворих за строками за-гоення каверн вщображеш в табл. 3, з яко1 видно, що у хворих 1-Ï та 2-Ï груп швидше i частше вщбувалося закриття порожнин розпаду, порiв-няно з патентами 3-Ï групи.
Таблиця 3.
Розподл хворих за строками загоення каверн
" -—група строк "—-— 1-ша група (n=143) 2-га група (n=41) 3-тя група (n=98)
Абс. % Абс. % Абс. %
2 мюяц 35 24,48* 12 29,27 * 13 13,27
3-4 мюяц 49 34,27 11 26,83 24 24,49
5-6 мюя^в 22 15,38 9 21,95 22 22,45
7 i бтьше 12 8,39 2 4,88 6 6,12
не ефективно 25 17,48 # 7 17,07 * 36 36,73
Примтка: *показник в1рог1дно в1др1зняеться Bid такого 3-i' групи (р<0,05);
#показник вiрогiдно вiдрiзняеться Bid такого 3-Г групи (р<0,001).
Отже, призначене лкування дозволило по-кращити переносимють хiмiотерапN, досягти розсмоктування шфшьтрацп у 87,42% хворих 1-Т групи та 87,8% хворих 2-Т групи, тодi як в контрольна rpyni - у 70,41% (р<0,05) оаб. В резуль-татi проведеного лкування каверни закрилися у 82,52% та 82,93% хворих 1-Т та 2-Т групи вщповн дно, показники гемограми нормалiзувалися у 86,18% та 90,62% па^енпв вiдповiдно, у 90,21% та 90,24% оаб вщповщно припинилося бактерн овидiлення. У хворих 3-Т (контрольно!) групи ц показники виявилися нижчими - 63,27% (р<0,05), 69,23% (р<0,01) та 79,59% (р>0,05) вщповщно.
сприяло нормалiзацil енергетичного обмiну, здшснювало мембраностабiлiзуючу та антиппо-ксичну дш, що проявилося в прискореннi нор-малiзацil показникiв гемограми i розсмоктуванн iнфiльтративних змiн в легенях вже в першi мь сяцi лкування.
Лiтература
1. А. с. 1321421 СССР, МПК А61 К 37/24. Способ лечения туберкулеза легких / Б. В. Норейко, А. Г. Ярешко; заявитель и патентообладатель Полт. мед. стомат. ин-т. - № 3242857/28-14 ; за-явл. 29.12.80 ; опубл. 07.07.87, Бюл. № 25.
2. Зайцев В. М. Прикладная медицинская статистика: учебное пособие / В. М. Зайцев, В. Г. Лифляндский, В. Я. Маринкин. - 2-е изд. - СПб. : Фолиант, 2006. - 432 с.
3. Мельник В.М. Аналiтичний погляд на проблему хiмiорезистент-ного туберкульозу: нишшнш стан, досягнення та деяк невирн шен питання / В. М. Мельник, I. О. Новожилова, В. Г. Матусе-вич [та ш.] // Укра'шський пульмонолопчний журнал. - 2012. -№ 1. - С. 5-7.
4. Мельник В. М. Ефективнють лкування хворих на вперше дiаг-ностований туберкульоз та чинники, як попршують и в сучас-них умовах / В. М. Мельник, I.O. Новожилова, В. Г. Матусевич, Л.В. Ареф'ева // УкраТ'нський пульмонолопчний журнал. - 2008.
- № 2. - С. 55-59.
5. Петренко В.М. Ефективнють лкування хворих на вперше дiаг-ностований туберкульоз легень iз бактерювидтенням та мно-жинними кавернами залежно вщ Тх розмiру та штенсивност те-рапп / В. М. Петренко, Н. А. Литвиненко // УкраТ'нський хiмiоте-рапевтичний журнал. - 2005. - Т. 20, № 1-2. - С. 55-60.
6. Туберкулез у детей и подростков: руководство для врачей / Под ред. Е.Н. Янченко. - СПб. : Гиппократ, 1999. - 335 с.
7. Фещенко Ю. I. Новi випадки туберкульозу легень: результати лкування, причини недостатньоТ ефективност / Ю. I. Фещенко, В. М. Петренко, С. О. Черенько [та ш.] // Журнал АМН УкраТ'ни.
- 2007. - Т. 13, № 3. - С. 567-578.
8. Фещенко Ю.1. Оцшка контролю за туберкульозом в УкраТш за перюд 2006-2010 роки / Ю.1. Фещенко, В.М. Мельник, В.Г. Матусевич [та ш.] // УкраТ'нський пульмонологiчний журнал. -2011. - № 4. - С. 5-10.
Висновки
Результати дослщження показали, що АТФ в поеднанн з предшзолоном в^грають важливу роль в пщвищенш ефективностi лiкування вперше дiагностованого деструктивного туберкульозу легень, покращують переносимiсть антимiко- ! бактерiальноT хiмютерапN, знижують частоту i виразнiсть побiчних реакцiй на протитуберку-льознi препарати. Протизапальна дiя преднiзо- ( лону проявилась в прискоренн розсмоктування шфтьтративних змiн, що сприяе покращенню бюдоступносп протитуберкульозних препаратiв в зони патолопчного процесу i забезпечуе при- ! скорення та пiдвищення частоти абацилювання та закриття каверн.
Додаткове призначення АТФ, в свою чергу,
Реферат
ЭФФЕКТИВНОСТЬ АТФ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ВПЕРВЫЕ ДИАГНОСТИРОВАННОГО ДЕСТРУКТИВНОГО ТУБЕРКУЛЕЗА ЛЕГКИХ Кулиш М.В., Ярешко А.Г.
Ключевые слова: туберкулез легких, лечение, кортикостероиды, АТФ.
У 284 больных с впервые диагностированным деструктивным туберкулезом легких с бактериовы-делением, из которых 1-я группа получала противотуберкулезные препараты (ПТП) с преднизолоном, 2-я - ПТП с преднизолоном и АТФ, а 3-я - только пТп, с целью определения эффективности сочетания химиотерапии с преднизолоном и АТФ, проведен клинико-статистический анализ влияния пред-низолона и АТФ на показатели гемограммы, рассасывание инфильтрации, абацилирование мокроты и закрытие каверн. Было установлено, что преднизолон и АТФ являются важными патогенетическими средствам улучшения переносимости химиотерапии, которые позволяют достичь рассасывания инфильтрации у 87,42% больных 1-й группы и 87,8% больных 2-й группы, тогда как в контрольной группе - у 70,41% (р<0,05) человек. В результате проведенного лечения каверны закрылись у 82,52% и 82,93% больных 1-й и 2-й группы соответственно, показатели гемограммы нормализовались у 86,18% и 90,62% пациентов, у 90,21% и 90,24% больных соответственно прекратилось бактериовыделение. У больных 3-й (контрольной) группы эти показатели оказались ниже - 63,27% (р<0,05), 69,23% (р<0,01) и 79,59% (р>0,05) соответственно.
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна академ1я»
Summary
EFFICIENCY OF ATP IN COMPLEX THERAPY OF FIRST DIAGNOSED DESTRUCTIVE PULMONARY TUBERCULOSIS Kulish M.V., Yareshko A.G.
Keywords: pulmonary tuberculosis , treatment, corticosteroids, ATP.
The clinical and statistical analysis aimed to study the effect produced by the combination of prednisolone and ATP on the hemorgam parametres, infiltration resorption, reducing of sputum production, and cavern closure were carried out on 284 patients with the first diagnosed destructive pulmonary tuberculosis. They were divided into 3 groups, the 1st group took anti-TB drugs and prednisolone, the 2nd one took anti-TB drugs and both prednisolone and ATP, and the 3rd group were prescribed anti-TB drugs only. It was found prednisolone and ATP important pathogenetic means improving tolerability of chemotherapy, which can enable to reach infiltration resolving in 87,42% of patients in the 1st and 87,8% of patients in the 2nd group, whereas in the control group the percentage achieved was only 70 41% (p<0 05). Due to the therapy cavern closure was observed in 82,52% and 82,93% patients of the 1st and the 2n groups respectively, the hemogram parameters become normal in 86,18% and 90,62% patients, and 90,21% and 90,24% stopped bacterioexcre-tion. The patients of the control group showed lower findings - 63,27% (p<0,05) and 69,23% (p<0,01) and 79,59% (p> 0,05), respectively.
УДК616.12:615.22 Лавренко А.В.
ВЛИЯНИЕ МЕТФОРМИНА НА ФАКТОР ГЛОБАЛЬНОГО КАРДИОВАСКУЛЯРНОГО РИСКА
ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава
У больных ИБС с метаболическим синдромом (МС) уровень триглицеридов (ТГ) выше, а холестерина липопротеидов высокой плотности (ХЛПВП) ниже в группе с высокой инсулинорези-стеностью, определяемому по индексу НОМА. У лиц с высокой ИР отмечаются более тяжелые проявления ИБС: выше функциональный класс стенокардии напряжения и тенденция к более выраженной сердечной недостаточности. Лечение метформином (МФ) по 1,0 г в сутки на протяжении месяца приводит к снижению уровня ТГ и ХЛПВП преимущественно у лиц с высокой ИР. Предлагается рассмотреть вопрос о возможности применения в этой группе средств, снижающих ИР (метформина) еще до манифестации ИБС та СД2.
Ключевые слова: метаморфин, метаболический синдром, НБС
Инсулинорезистентность (ИР) является основным патогенетическим механизмом возник-
новения не только скрытого и явного сахарного диабета 2 типа (СД2), но и других компонентов метаболического синдрома (МС), в том числе, дислипидемии и артериальной гипертонии (АГ), вследствие чего, МС правильнее было бы называть «синдромом инсулинорезистентности» [2]. Ожирение, которое является основным внешним признаком, по которому в настоящее время скринируют население в целях диагностики МС, на самом деле является только одним из многих факторов этиологии ИР [11], и то не всегда (вспомним о существовании т.н. доброкачественного ожирения без ИР и МС [б]). Имеется существенная разница в значении ИР для возникновения СД2 и других компонентов МС, в том числе дислипидемии. Если СД2 является «конечной точкой» развития ИР, проходящей стадию гиперинсулинемии, нарушения толерантности к углеводам [12], то дислипидемия возникает не у всех лиц с ИР и механизмы взаимосвязи между ИР и дислипилемией не так понятны [14].
Метформин (МФ) - препарат со сложным механизмом действия. С одной стороны, он блокирует неогликогенез в печени [5], с другой, является антагонистом провоспалительных ядерных транскрипционных факторов (ЯТФ) каппа В
(NFkB) [2]. Имеются сведения о том, что, являясь структурным аналогом ассиметрического диметиларгинина, NFkB блокирует токсическое действие последнего. Все эти эффекты приводят к снижению уровня ИР и гликемии [5]. Изучение показателей АД и липидемии у лиц с метаболическим синдромом до и после лечения МФ может дать новые данные о роли ИР в формировании глобального кардиоваскулярного риска (ГКР), определяющего прогноз при Мс, и возможности профилактики и лечения с помощью МФ.
Цель работы
Изучение влияния ИР и лечения метформи-ном на факторы глобального кардиоваскулярно-го риска (ГКР): уровень холестерина липопротеидов высокой плотности (ХЛПВП, альфа-холестерин, а-ХОЛ) и триглицеридов крови (ТГ) у лиц с ожирением (ОЖ) и СД2, страдающих ишемической болезнью сердца (ИБС) и АГ.
Материалы и методы
Исследование проводилось на базе кафедры внутренней медицины №3 Научно-исследовательского института генетических и иммунологических основ развития патологии и фармакогенетики ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия» и терапевтического отделения 1-й городской клинической
