Стан дослідженості фольклорного пласту в пісенній культурі України кінця ХХ ст. початку ХХІ ст. Текст научной статьи по специальности «Искусствоведение»

адмШстративний: БЫоруська губермя (1796-1802) г Быоруське генерал-губернаторство (1772-1856); освтнт: Бшоруський навчальний округ (1829-1850); науковий: розвиток бшорусознавство як комплексу наук про бторуську культуру, етнографи, ¡стори, мови, лтератури I т. 1н. в к1нц1 XIX - початку ХХ столття.

Зроблено висновок, що жодне соцгокультурне формування не виникае «на голому м1сц1», а виступае як результат масштабного культурно-1сторичного процесу, при якому ¡нформащя посттно генеруеться, тиражуеться, збер1гаеться, структуруеться. Культуролог1чне поняття «¡нформацтний простгр культури» - це не тдсистема I не частина культурного простору, а ¡нформацтний вим1р всього простору культури. В результатг вшьного перемщення в простор1 I чаЫ ¡нформаци I людини процес формування хронотопу будь-яког культури буде «розтягнутим» в Iсторичному чаЫ I центрованим на суб'ектах культуротворчост1. Для конкретног людини, групи, культурног стльност1 завжди буде значущою тшьки та ¡нформащя, яку вони генерують самI I стльно пристосовують для ¡нформацтного буття своег культури.

Клю^е^^ слова: культура, культурна динамта, ¡нформацтний простф, ¡нформацтна система культури, ¡нформацтний тдх1д.

УДК 398.8

А. О. Фурдичко

СТАН ДОСЛ1ДЖЕНОСТ1 ФОЛЬКЛОРНОГО ПЛАСТУ В П1СЕНН1Й КУЛЬТУР1 УКРА1НИ К1НЦЯ ХХ СТ. ПОЧАТКУ ХХ1 СТ.

У робот¡ визначено основт фольклорш тенденци в тсеннт культур¡ шнця ХХ ст. початку ХХ ст. Обхрунтовано гтотезу щодо фольклорного розмагття тсенно'г культури Украгни даного перюду в регюнальному розрЫ.

Ключовi слова: тсня, фольклор, регюн.

У контекст глобалiзащi та шформатизацп суспшьства в двадцять першому сторiччi особливо актуальним залишасться питання збереження етшчно!' самобутносп нацп, и особливостей культури. Це дозволяе народу ч^ко щентифшувати себе у свт, i вщповщно, вибудовувати власний шлях розвитку. Етшчна самобутшсть виявляеться, в першу чергу, у використанш фольклорних елеменпв в культурi в цшому, i в п елементах, зокрема. Тому дослщження фольклорного пласту в тсеннш культурi Украши кшця ХХ ст. початку ХХ1 ст., як вираження творчо!' дiяльностi народу, що вщображае його життя, погляди, щеали, е актуальним.

Дослщження сутност фольклору i його штерпретаци в сучасних умовах присвячеш пращ таких вчених як М. Вовк (виявлено здобутки кшвсько!' академiчноi науково-фольклористично!' школи, обгрунтовано культуролопчний пiдхiд до аналiзу п методолопчно!' та практично!' дiяльностi крiзь призму трасляцiйно-трансмутацiйного принципу дослщження фольклорно!' шформацп) [2], В. Д. Головатюк (охарактеризовано пiсенна культура украшщв Пiдляшшя) [4], Т. Беценко (проаналiзовано феномен мови усно'1 фольклорно-тсенно!' творчосп, 11 унiверсальнiсть, що е еталоном словесно-образного вираження думки) [1], Н. А. Плотшк (розглянуто фольклорш традицп в зонi мiжетнiчних контактiв, взаемодiя традицшно!' культури росiйських та украшських осередкiв) [22], Р. Кирчiв (виявлено якюш змiни i

модифкаци у змютовш i формальнiй фактурi фольклорно'' традицп) [12], Н. Сербiна (розглянуто процес фольклоризацп росшсько'' авторсько'' пiснi у лiричнiй традицп Центрально'' Укра'ни, виявлено особливостi засвоення одноголосно'' пiснi майстрами гуртового багатоголосого спiву), М. Гордшчук (видiлено види, тематика, жанри музичного фольклору) [5], О. О. Дудар (дослщжено особливостi побутування тсенно'' культури усно'' традицп Хмельницького Подiлля, визначено жанрову структуру тсенного репертуару i ритмоструктурну типологiю обрядових фольклорних жанрiв) [6], Н. Хоменко (проаналiзовано специфшу поетики народного романсу) [26], Л. Ефремова (опрацьовано настви укра'нських весшьних пiсень) [7].

Проте аналiз фольклорного пласту в тсеннш культурi Укрш'ш кiнця ХХ ст. початку ХХ1 ст. в даних роботах не проводився.

Метою дослщження е обгрунтування гiпотези щодо фольклорного розма'ття тсенно'' культури Укра'ни кiнця ХХ ст. початку ХХ1 ст. в регюнальному розрiзi.

Фольклор - частина нащонально'' духовно'' культури, творчою домiнантою яко'' е слово i прийоми його естетичного оформлення, яким притаманш синкретизм, усне творення i передавання (з уст в уста), iмпровiзацiйнiсть (створення без попередньо'' пiдготовки), традицiйнiсть (дотримання усталених норм i форм творення), багатоварiантнiсть побутування (змiннiсть тексту), аношмшсть (нефiксованiсть авторства) тощо.

Фольклор (фольклорно-пiсенна творчiсть як його рiзновид) е втiленi в мовно-образнi пiсеннi форми слова, максимально узагальнена через образно-змiстовi тсенш категорп дiйснiсть [1].

У Словнику-довщнику «Знаки укра'нсько' етнокультури» фольклор визначаеться як народна художня творчють (первинно усна). До основних фольклорних жанрiв вiднесено прислiв'я, приказки, пiснi, казки, думи, балади, перекази, анекдоти, загадки, скоромовки, коломийки [8].

У сучаснш мiжнароднiй етнографп термiн «фольклоризм» застосовуеться до широкого кола явищ, що об'еднанi однiею ознакою - «функщонуванням традицiйних елементiв народного мистецтва, народних обрядiв i фольклору в рамках сучасних нетрадицiйних (модернiзованих) побутових, обрядових i естетичних систем».

Фольклоризми - мовш форми, що максимально концентрують рiзноаспектний узагальнений досвiд мовцiв, тому е ушверсальними знаками (макрознаками), за якими розкодовуеться психоментальна сутшсть нащонально-мовно'' особистостi [8].

Фольклорно-пiсенний жанр е ушверсальним, оскiльки вiн репрезентуе картину св^у укра'нщв на всiх рiвнях духовного, фiзичного, суспiльного буття (побут, культуру, звича', господарсько-виробничу галузь, психоментальний склад характеру тощо). Характер народнопоетично'' творчостi, втiлений у обрядовому i необрядовому пiсенному, аматорському та професшному фольклорi е рiзнобiчним (унiверсальним) [1].

«Фольклор - не мистецтво, а ретельно опрацьована система мапчних ритуалiв, колосального значення езотеричний код. Його дешифрування лише розпочинаеться», -вказуе А. I. 1ваницький. У бшьшш цiлiсностi, нiж в iнших шдоевропейських народiв, у календарному фольклорi укра'нщв зберiгся циклiчний обрядовий сакрал (релшйно-обрядова причиннiсть). Автор аргументуе наявшсть «потужного сакрального струменя в музичнш формi, модальностi мовлення й мелодики, обрядах та вiруваннях в укра'нському фольклор^ [9, с. 478].

О. Маленко, Н. Данилюк визначають укра'нську народну пiсню як своерiдну знакову систему, в якш актуалiзованi ушверсальш - найконкретнiшi, найсуттевiшi для етносу мовноестетичш номени - психоментальнi рiзнорiвневi словесно-образнi

знаки [3, с. 275].

В останню третину ХХ ст. пом^но посилилась тенденцiя до бшьш детальнiшого вивчення взаемозв'язкiв рiзних форм та рiвнiв складно'' метасистеми «фольклор -сучасне мистецтво». Так, дослщжуючи використання фольклору у тсеннш творчостi естрадних колективiв кiнця двадцятого сторiччя В. Г. Плахотнюк аналiзуе етнокультурнi вимiри поп-культури в контекст! становлення фолк-орiентацii в Укра'ш, визначае особливост засвоення фольклорних традицiй в шшокультурних реалiях: «в умовах номенклатурного просування вiд аматорського до професшного вiдбуваеться виборювання фольк-простору, який став народним...в просторi синтезування метафольклорних традицш» [21].

М. П. Мозговий у статп «Особливостi укра'нського шлягеру в контекст розвитку нащонально'' естради» зазначае елементи естрадносп та фольклору у творчост естрадних ансамблiв: «високохудожне виршення лiричних завдань iз застосуванням фольклорних традицш, що не дае тдстав вiднести його до суто шлягерних творiв. Традицiйнi засоби введення характерного коломийкового ритму, iмiтування скрипкових пасажiв у супроводi, захщноукра'нсью пiсенно-танцювальнi штонацп втiлено в ефектному естрадному плаш у творах В. 1васюка (на власш вiршi) «Червона рута» й «Водограй» [15]. На його думку, ритмо-гармошчш елементи популярних стилiв (рок-н-ролу, твюту, шейку, боса-нови) оригiнально трансформовано у вщомих творах укра'нсько'' тсенно'' естради, вдало поеднуючи елементи джаз-року, б^-б^у та хард-року та фольклорш ритмо-штонацп.

С. В. Чершкова у роботi «Вплив фольклору на розвиток естрадного ансамблевого мистецтва», характеризуючи вокально-iнструментальнi колективи, доводить, що поеднання фольклорного матерiалу з естрадною музикою у творчостi ансамблiв друго'' половини двадцятого столбя носить активний, перетворювальний характер. «Цi колективи використовували, ^м традицiйних для естради електрогiтар i електронних клавiшних iнструментiв, достатньо поширену групу духових iнструментiв (труба, саксофон, кларнет, флейта). Це дозволяло 'м виконувати твори в рiзних стилях. Поряд з композиторськими творами звучали обробки народних тсень» [27].

Ю. I. Карчова у сво'й робот [10, с. 176] вiдмiчае: «Неофольклорна тенденцiя знайшла вiдбиття i у тсенному жанрi.. композитори прагнуть вщтворити не певнi ознаки народно' тсенносп, а глибинну суть '''' образно'' природи, структури, мови, що дае поштовх пошуку нових виражальних засобiв». Дослiдниця вказуе, що 60-тi роки ХХ ст. е розкв^ом естрадно'' пiснi, що базувалася на поеднанш естрадних елементiв з народною тснею.

Характеризуючи пiсенний фольклорний доробок рiзних регiонiв Украйни, дослiдники визначають 'х особливостi.

В. Дубравiн характеризуючи тсенну традицiю Сумщини, видiляе '"' три стильовi пласти та 'х географiчну локалiзацiю [18, с. 125]. Особливютю першого е широка розспiвнiсть, вщкритють емоцiйного вислову. Цей пласт характерний для фольклору центрально'' частини Укра'ни та побутуе у твденних районах Сумсько'' областi (Роменський, Липоводолинський, частково Лебединський, Недригайшвський, Тростянецький та Охтирський). Другий пласт е ближчим до полюько'' культури, вш характеризуеться бшьш стриманим характером, що е ознакою твшчних районiв (Середино-Будського, Шосткiнського, Ямпшьського та iн.). Третiй пласт вщображае риси фольклору пiвденно-росiйського регiону, що характерний для Великописарiвського, Путивльського, Глухiвського, Конотопського, почасти Буринського районiв.

Л. Новикова у сво'х статтях розглядае особливостi тсень Харювсько!' областi i акцентуе !х широке жанрове розмшття: обрядовi (колядки, щедрiвки, Маланки, посипальнi, веснянки, купальсью, петрiвчанi, колисковi, весiльнi, голосiння); необрядовi (лiричнi, балади, канти, стройовi тсш, романси, «ючевЬ> новотвори) [17, с. 260].

С. Кктн придiляе увагу дослщженню ритмiки в обрядовому фольклора У статтi «Арха'зми до силабiчноi ритмiки у схiдних районах Харювщини» подано складочисловий аналiз зимових святочних тсень i виявлено бiльш давнш засiб ритмiчного утворення [16, с. 293].

В. Д. Головатюк аргументуе, що позаобрядова лiрика украшщв Шдляшшя зберiгае одну з основних особливостей народних лiричних творiв - здатшсть до контамшацп, мiж жанрово! взаемодп на рiвнi формул, словесних блоюв, композицiйних мотивiв, що призводить до процесу варiативностi [4, с. 14]. Вщповщно, народнопiсенна лiрика П1дляшшя характеризуеться багатством мотивiв, що вiддзеркалюють складний спектр душевних переживань, пов'язаних з драматичними сощальними, любовними та родинно-побутовими конфлштами.

В. Осадча, аналiзуючи фольклорш пiснi Слобожанщини, до основних !х музичних ознак вiдносить протяжнiсть ству, мелодики, фактури, ритмiчних структур та робить висновок про юнування рiзних стилiв та типiв мислення (модально-поствковий, гетерофонiя, спiв з елементами гомофонно-гармошчного складу) [19, с. 12].

У тсенному фольклорi Закарпаття П.М. Рак видшяе тi ж самi жанрово-тематичш групи, що i в фольклорi центральних областей УкраХни: календарно-обрядовi тсш, юторичт, рекрутськi, пiснi про кохання, про тяжку жшочу долю, родинно-побутов^ жартiвливi тощо [23].

Серед закарпатських народних пiсень видiляють такi основш стильовi групи:

- пiснi, близью своею музичною структурою та характером до центральноукраХнських або ж спшьш для всiх областей Укра'ни (значна частину календарно - обрядових тсень, деяю лiрико-побутовi пiснi, особливо сольш пiснi сумного протяжного характеру («Ой потд гай мила телята пасае»), пiснi-романси («Через рiченьку, через болото»);

- тсш, спшьш щодо стилю та сфери побутування для вах захщноукрашських областей («Св^ить мiсяченько, ясная зоря», «Червена ружа трояка»);

- тсш суто мiсцевого походження. Це, насамперед, коломийки та тсш, що сформувалися на !х основi («Ой на плаю вiвцi пасуть», «Ой убили Леппка»);

- пiснi, що виникли на основi запозичення i творчого переосмислення iнтонацiйних елементiв фольклору сусщшх народiв - угорського, чеського, словацького та румунського [23].

Одним з найхарактершших, суто мюцевих жанрiв пiсенного фольклору Закарпаття та сумiжних областей е коломийка.

Закарпатськi тсш, як i пiснi iнших захщних областей, загалом, коротшi й лакошчшш^ нiж пiснi iнших регiонiв Украши, з переважанням мелодичних форм, близьких до речитативних: кожному складовi тексту вщповщае не бiльш як один-два звуки мелодп.

Здебiльшого пiснi на Закарпатп сольнi. Проте останнiм часом спостер^аеться iнтенсивне проникнення в побут багатьох райошв Закарпаття полiфонiчного ств.

Характерною рисою закарпатського пiсенного фольклору, яка пом^но вiдрiзняе його вщ фольклору центральних областей укряхни, е вщносна самостiйнiсть пiсенних мелодiй i текстiв, або, iнакше кажучи, вiльне оперування ними, виконання рiзних тсенних текстiв на першу-лiпшу мелодiю.

Багатожанрове розма'ття народно'' творчосп твденноукра'нського краю представлене козацькими, чумацькими, рекрутськими, бурлацькими, наймитськими, сирiтськими, заробтанськими i в рiвнiй ж мiрi лiрико-побутовими, жартiвливими та танцювальними тснями. Багато з них завезено з рiзних регiонiв Укра'ни, але з часом набули характерних ознак мюцево'' традицп.

Фольклор П1вдня Укра'ни, зокрема Микола'вщини, включае чотири основнi пласти:

1. бшьш-менш традицiйний фольклор, частково адаптований i характерний для коршних представникiв етносу, якi проживали переважно в твшчних районах областi (Первомайський, Братський, Новобузький, Снiгурiвський райони) - «Ой вийся, хмелю», «Ой сьогодш, матiнко,Петрiв день», «Чорноморець iде», «Ой з-за гори та ще й з-за лиману»;

2. фольклор, привнесений переселенцями з рiзних регюшв Укра'ни - «Ой у саду бшя рiчки», « Кувала зозуля», « Наступила чорна хмара», «Весно наша, весно»;

3. загально-причорноморський пiсенний фонд - «Ой там на горЬ>, «Ой у лузi та ще й при березЬ»;

4. новi варiативнi та оригiнальнi фольклорнi тсш Микола'вщини - «Як по'хав молдуван», «Зiйшов мiсяць, зiйшов ясний», «А з-тд гiрки все туман».

Календарно-обрядовi пiснi Микола'вщини формувалися пiд впливом рiзностильових рис. Подiльськi витоки, характеры переважно для районiв Кривоозерщини, Первомайщини, це простежуеться у щедрiвках «Прилетша ластiвонька», «Ой господарю, на тво'м дворi», веснянках «Ой котився кубар», «Куе зозуля у саду» та ш. Характернi етномузичнi впливи центральних областей, зокрема, Ки'вщини, Черкащини, Полтавщини з «широким степовим подихом», прослiдковуються у веснянщ «Розлилися води на чотири броди», в петрiвцi «Ой малая шчка петрiвочка», купальськiй «Посадю я розу» та ш. Привнесенi з захщних областей календарно-обрядовi пiснi вiдзначаються ч^кою ритмiзацiею, гармонiчною структурою: веснянки-га'вки («Ой на ставу на ставочку», «Гей, тд явором»), колядки i щедрiвки («В Вифлиемi новина», «Зажурилася крутая гора») [28].

Музична складова тсенно'' культури регiонiв еволюцiонуе шляхом видшення характерних жанрiв та ствочих стилiв зi специфiчною тематикою, манерою виконання, формами багатоголосся. Так, музичний фольклор Полюся мае характерш риси автентичного виконавства, контрапунктичне сплетшня голоав у гуртовому ств^ недоспiвування ненаголошеного складу на фшальному звуцi, обривання протягненого закiнчення стрибком на тдвищений тон iз невизначеною висотою, вокалiзацiя приголосних, зокрема шиплячих, що зумовлюе змши прононсацп та ритмiчне подрiбнення, йотацiя та iн. [13, 14].

Багатство фактури народнотсенного виконавства вщбито в прийнятих у пiсенному середовищi визначеннях та самоусвiдомленнi народними виконавцями свое'' функцп в гуртовому ствг «заспiвуе» - провiдний голос, що виконуе солюючий вступ; «пiдспiвуе», «тдводить», або «виводить» - верхнiй голос, вщзначений функцiональною двоiстiстю: дублювання провщного голосу та його орнаментацiя у варiантно-пiдголосковiй фактурi; «басуе» - нижнш голос, що мае основне значення у варiантно-пiдголосковiй фактурi або допомiжну - у кантовiй [11, с. 158].

Отже, рiзнi регiони Укра'ни вщзначаються певними особливими рисами у тсеннш культурi кiнця ХХ ст. початку ХХ1 ст., як тематичними, так i жанровими, iнструментальними, стильовими та ршмчними. Проте характерним е взаемопроникнення стильових особливостей фольклорних тсень у регюнах.

Таким чином, аналiз стану дослiдженостi фольклорного пласту в тсеннш культурi Укра1ш кiнця ХХ ст. початку ХХ1 ст. дозволяе зробити таю висновки:

- виявлено, що незважаючи на значний доробок у фольк-дослщженнях, грунтовний aнaлiз фольклорного пласту в пiсеннiй культурi Укршш кiнця ХХ ст. початку ХХ1 ст. не проведений;

- аргументовано фольклорне розма1ття тсенно1 культури Украши кiнця ХХ ст. початку ХХ1 ст. в регiонaльному розрiзi, що визначаеться тематичними, жанровими, шструментальними, стильовими та ритмiчними особливостями;

- дослщжено взаемопроникнення стильових особливостей фольклорних тсень у регионах Украши.

Список використаноУ л1тератури

1. Беценко Т. Природа мовно-поетично'' унiверсaльностi народнотсенно1 творчост [Електронний ресурс] / Т. Беценко // Св^огляд - Фiлософiя - Релшя. - 2012.

- Вип. 3. - С. 111-123. - Режим доступу : http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/handle/123456789/11156 ; Betsenko T. Pryroda movno-poetychnoi universalnosti narodnopisennoi tvorchosti [Elektronnyi resurs] / T. Betsenko // Svitohliad - Filosofiia - Relihiia. - 2012. - - Vyp. 3. - S. 111-123. - Rezhym dostupu : http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/handle/123456789/11156

2. Вовк М. Кшвська aкaдемiчнa фольклористична школа: здобутки i перспективи / М. Вовк // Естетика i етика педагопчно1 дп. - 2011. - Вип. 1. - С. 149-159 ; Vovk M. Kyivska akademichna folklorystychna shkola: zdobutky i perspektyvy / M. Vovk // Estetyka i etyka pedahohichnoi dii. - 2011. - Vyp. 1. - S. 149-159

3. Герасим Я. Нащональна самобутшсть естетики украшського тсенного фольклору / Я. Герасим. - Львiв, 2010. - 376 с. ; Herasym Ya. Natsionalna samobutnist estetyky ukrainskoho pisennoho folkloru / Ya. Herasym. - Lviv, 2010. - 376 s.

4. Головатюк В. Д. Шсенна культура украшщв Пщляшшя: етнорейональна специфiкa, загальноукрашський контекст : автореф.дис. канд. фшол. наук : спец. 10.01.07 / Валентина Дaнилiвнa Головатюк; НАН Украши; 1нститут мистецтвознавства, фольклористики та етнологп iм. М. Т. Рильського. - Кшв, 2002. - 17 с. ; Holovatiuk V. D. Pisenna kultura ukraintsiv Pidliashshia: etnoregionalna spetsyfika, zahalnoukrainskyi kontekst : avtoref.dys. kand. filol. nauk : spets. 10.01.07 / Valentyna Danylivna Holovatiuk; NAN Ukrainy; Instytut mystetstvoznavstva, folklorystyky ta etnolohii im. M. T. Rylskoho. -Kyiv, 2002. - 17 s.

5. Гордшчук М. Як записувати народну музику : (Порадник для збирaчiв музичного фольклору) / М. Гордшчук. - Кшв, 1960. - 33 с. ; Hordiichuk M. Yak zapysuvaty narodnu muzyku : (Poradnyk dlia zbyrachiv muzychnoho folkloru) /M. Hordiichuk. - Kyiv, 1960. - 33 s..

6. Дудар О. О. Музичний фольклор Хмельницького Подшля : дис.щя ...канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 / Олена Олексaндрiвнa Дудар; 1нститут мистецтвознавства, фольклористики та етнологп iм. М.Т.Рильського. - Кшв, 2007. -224 с. ; Dudar O. O. Muzychnyi folklor Khmelnytskoho Podillia : dys.tsiia .kand. mystetstvoznavstva : spets. 17.00.03 / Olena Oleksandrivna Dudar; Instytut mystetstvoznavstva, folklorystyky ta etnolohii im. M.T.Rylskoho. - Kyiv, 2007. - 224 s.

7. Ефремова Л. Настви украшських весшьних тсень / Л. Ефремова. - Кшв, 2006.

- С. 32-36 ; Yefremova L. Naspivy ukrainskykh vesilnykh pisen / L. Yefremova. - Kyiv, 2006. - S. 32-36

8. Жайворонок В. В. Знаки укра1нсько1 етнокультури : словник-довщник / В. В. Жайворонок. - Кшв : Довiрa, 2006. - 703 с. ; Zhaivoronok V. V. Znaky ukrainskoi etnokultury : slovnyk-dovidnyk / V. V. Zhaivoronok. - Kyiv : Dovira, 2006. - 703 s.

9. 1ваницький А. I. Хрестоматия з украшського музичного фольклору (з поясненнями та коментарями) : навч. поаб. / А. I. 1ваницький. - Вшниця : Нова Книга, 2008. - 520 с. ; Ivanytskyi A. I. Khrestomatiia z ukrainskoho muzychnoho folkloru (z poiasnenniamy ta komentariamy) : navch. posib. / A. I. Ivanytskyi. - Vinnytsia : Nova Knyha, 2008. - 520 s.

10. Карчова Ю. I. 1сторична еволюцiя форм побутування пiсенного фольклору в украшськш музичнiй культурi XIX - XX сгашть / Ю. I. Карчова // Вiсник Харювсько'' державно'' академи дизайну i мистецтв. - 2011. - № 3. - С. 175-179 ; Karchova Yu. I. Istorychna evoliutsiia form pobutuvannia pisennoho folkloru v ukrainskii muzychnii kulturi XIX - XX stolit / Yu. I. Karchova // Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii dyzainu i mystetstv. - 2011. - № 3. - S. 175-179

11. Карчова Ю. I. Укра'нське народнотсенне виконавство в професшнш музичнiй практицi останньо" третини ХХ - початку XXI стшття : дис. ...канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 / Юлiя !вашвна Карчова; Харювський нацiональний унiверситет мистецтв iм. I. П. Котляревського. - Харюв, 2016. - 229 с. ; Karchova Yu. I. Ukrainske narodnopisenne vykonavstvo v profesiinii muzychnii praktytsi ostannoi tretyny KhKh - pochatku KhKhl stolittia : dys. ...kand. mystetstvoznavstva : spets. 17.00.03 / Yuliia Ivanivna Karchova; Kharkivskyi natsionalnyi universytet mystetstv im. I. P. Kotliarevskoho.

- Kharkiv, 2016. - 229 s.

12. Кирчiв Р. Двадцяте столiття в укра'нському фольклорi / Р. Кирчiв. - Львiв : fe-т народознавства НАН Укра'ни, 2010. - 536 с. ; Kyrchiv R. Dvadtsiate stolittia v ukrainskomu folklori / R. Kyrchiv. - Lviv : In-t narodoznavstva NAN Ukrainy, 2010. - 536 s.

13. Колесса Ф. М. Музикознавчi пращ / Ф. Колесса. - Ки'в : Наукова думка, 1970.

- 592 с. ; Kolessa F. M. Muzykoznavchi pratsi / F. Kolessa. - Kyiv : Naukova dumka, 1970.

- 592 s.

14. Колесса Ф. М. Фольклористичш пращ / Ф. Колесса. - Кш'в : Наукова думка, 1970. - 413 с. ; Kolessa F. M. Folklorystychni pratsi / F. Kolessa. - Kyiv : Naukova dumka, 1970. - 413 s.

15. Мозговий М.П. кторичш форми функщонування естрадно'' тсш у контексп масово'' музично'' культури [Електронний ресурс] / М. П. Мозговий // Теоретичш питання культури, осв^и та виховання - 2009. - Вип. 39. - С. 24-28. - Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/old jrn/soc gum/Tpkov/2009.../7.pdf ; Mozghovyi M.P. Istorychni formy funktsionuvannia estradnoi pisni u konteksti masovoi muzychnoi kultury [Elektronnyi resurs] / M. P. Mozghovyi // Teoretychni pytannia kultury, osvity ta vykhovannia - 2009. - Vyp. 39.

- S. 24-28. - Rezhym dostupu : www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/Tpkov/2009.../7.pdf

16. Кктн С. Арха'зми до силабiчноi ршмки у схщних районах Харювщини / С. Нiкiтiн //Музична Харювщина. - Xаркiв : XIМ, 1992. - С. 292-296 ; Nikitin S. Arkhaizmy do sylabichnoi rytmiky u skhidnykh raionakh Kharkivshchyny / S. Nikitin //Muzychna Kharkivshchyna. - Kharkiv : KhIM, 1992. - S. 292-296

17. Новшова Л. I. До питання про специфшу фольклору Слобщсько" Укра'ни / Л. I. Новкова // Музична Харювщина. - Харюв : XIМ, 1992. - С. 255-264 ; Novikova L. I. Do pytannia pro spetsyfiku folkloru Slobidskoi Ukrainy / L. I. Novikova // Muzychna Kharkivshchyna. - Kharkiv : KhIM, 1992. - S. 255-264

18. Обрядовi тсш Слобожанщини (Сумський репон) / фолькл. зап. та упоряд. В. В. Дубравша. - Суми : Ушверситетська книга, 2005. - 446 с. ; Obriadovi pisni Slobozhanshchyny (Sumskyi rehion) / folkl. zap. ta uporiad. V. V. Dubravina. - Sumy : Universytetska knyha, 2005. - 446 s.

19. Осадча В. М. Народнотсенна культура Слобожанщини : автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.01 / Вiра Микола'вна Осадча ; Харюв. держ.акад.

культури . - Харюв, 2000. - 20 с. ; Osadcha V. M. Narodnopisenna kultura Slobozhanshchyny : avtoref. dys. ... kand. mystetstvoznavstva : spets. 17.00.01 / Vira Mykolaivna Osadcha ; Kharkiv. derzh.akad. kultury . - Kharkiv, 2000. - 20 s.

20. Осадча В. M. Ритмо-штонацшна актившсть i манера виконання у процес творення Слобожанського протяжного розству / В. M. Осадча // Фольклористичш вiзiï (yчнi - вчителевi I. В. Mацieвськомy з нагоди 60^ччя) : зб. ст. i матер. / ред.-упор. О. Смоляк, В. ^валь. - Тернопшь : Астон, 2001. - С. 82-90 ; Osadcha V. M. Rytmo-intonatsiina aktyvnist i manera vykonannia u protsesi tvorennia Slobozhanskoho protiazhnoho rozspivu / V. M. Osadcha // Folklorystychni vizii (uchni - vchytelevi I. V. Matsiievskomu z nahody 60-richchia) : zb. st. i mater. / red.-upor. O. Smoliak, V. Koval. - Ternopil : Aston, 2001. - S. 82-90

21. Плахотнюк В. Г. Фольк-орieнтацiя у становленш виконавських естрадних колективiв [Блектронний ресурс] / В. Г. Плахотнюк // Вюник KHУKiM. Серiя : мистецтвознавство. - 2010. - Вип. 23. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Vknukim_myst/2010_23/22.pdf ; Plakhotniuk V. H. Folk-oriientatsiia u stanovlenni vykonavskykh estradnykh kolektyviv [Elektronnyi resurs] / V. H. Plakhotniuk // Visnyk KNUKiM. Seriia : mystetstvoznavstvo. - 2010. - Vyp. 23. -Rezhym dostupu :http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Vknukim_myst/2010_23/22.pdf

22. Плотшк Н. А. Збереження етшчно! самобутносп росшсько! та укртнсько"! народнотсенной культури на територп етноконтактно'1 зони - Слобожанщини / Н. А. Плотшк // Вюник Харювсько! державно! академп дизайну i мистецтв. - 2009. -№ 11. - С. 103-111 ; Plotnik N. A. Zberezhennia etnichnoi samobutnosti rosiiskoi ta ukrainskoi narodnopisennoi kultury na terytorii etnokontaktnoi zony - Slobozhanshchyny / N. A. Plotnik // Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii dyzainu i mystetstv. - 2009. -№ 11. - S. 103-111

23. Рак П. M. Особливосп тсенного фольклору Закарпаття рлектронний ресурс] / П. M. Рак / Вюник KnYKiM. Серiя : мистецтвознавство. — 2009. - Вип. 20. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old jrn/Soc Gum/Vknukim myst/2009 20/Rak P.M.pdf ; Rak P. M. Osoblyvosti pisennoho folkloru Zakarpattia [Elektronnyi resurs] / P. M. Rak / Visnyk KNUKiM. Seriia : mystetstvoznavstvo. — 2009. - Vyp. 20. - Rezhym dostupu: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Vknukim_myst/2009_20/Rak_P.M.pdf

24. Русша В. С. Традицшна тсеншсть Слобожанщини: iсторiографiя та стан дослщження / В. С. Русша // Вюник Харювсько! державно'1 академп дизайну i мистецтв.

- 2011. - № 7. - С. 209-212 ; Rusina V. S. Tradytsiina pisennist Slobozhanshchyny: istoriohrafiia ta stan doslidzhennia / V. S. Rusina // Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii dyzainu i mystetstv. - 2011. - № 7. - S. 209-212

25. Сербша Н. Росшсью лубочш поетичш тексти та ïx трансформаци в украшськш лiричнiй традицп (на прикладi одного тсенного сюжету) [Eлектронний ресурс] / Н. Сербша // Kиiвське музикознавство. — 2011. - Вип. 39. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/kmuz/2011_39/13.pdf ; Serbina N.. Rosiiski lubochni poetychni teksty ta yikh transformatsii v ukrainskii lirychnii tradytsii (na prykladi odnoho pisennoho siuzhetu) [Elektronnyi resurs] / N. Serbina // Kyivske muzykoznavstvo. -2011. - Vyp. 39. - Rezhym dostupu : http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/kmuz/2011_39/13.pdf

26. Хоменко Н. Украшський народний романс: поетикальний ресурс [Eлектронний ресурс] / Н. Хоменко // Л^ература. Фольклор. Проблеми поетики. - 2013.

- Вип. 38. - С. 445-451. - Режим доступу : http://philology.knu.ua/files/library/folklore/38/63.pdf/ ; Khomenko N. Ukrainskyi narodnyi romans: poetykalnyi resurs [Elektronnyi resurs] / N. Khomenko // Literatura. Folklor.

Problemy poetyky. - 2013. - Vyp. 38. - S. 445-451. - Rezhym dostupu : http://philology.knu.ua/files/library/folklore/38/63.pdf/

27. Чершкова С. В. Вплив фольклору на розвиток естрадного ансамблевого мистецтва [Електронний ресурс] / С. В. Чершкова // Проблеми сучасностг мистецтво, культура, педагопка. - 2010. - Вип. 12. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/old jrn/Soc Gum/psmkp/2010 12/Chernikova.html ; Chernikova S. V. Vplyv folkloru na rozvytok estradnoho ansamblevoho mystetstva [Elektronnyi resurs] / S. V. Chernikova // Problemy suchasnosti: mystetstvo, kultura, pedahohika. - 2010. - Vyp. 12. - Rezhym dostupu : http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/psmkp/2010_12/Chernikova.html

28. Шпачинський О. А. Укра'нська народна тсенна творчють Микола'вщини [Ноты] : навч.-метод. поаб. / О. А. Шпачинський . - Микола'в : [б. и.], 2007. - 142 с. ; Shpachynskyi O. A. Ukrainska narodna pisenna tvorchist Mykolaivshchyny [Notbi] : navch.-metod. posib. / O. A. Shpachynskyi . - Mykolaiv : [b. y.], 2007. - 142 s.

Стаття надшшла до редакцп 06.10.2016

A. Furdychko

STATE OF RESEARCH OF FOLKLORE PART

IN THE SONG CULTURE OF UKRAINE AT THE END OF THE XX-TH -THE BEGINNING OF THE XXI-ST CENTURIES

Abstract. In the context of globalization and information of society in the twenty-first century a specially important issue becomes saving of ethnic identity of the nation, its cultural characteristics. This allows people to clearly identify themselves in the world, and therefore to build their own path of development. Ethnic identity is manifested primarily in the use of elements of folk culture in general, and its elements in particular. Therefore, the study of folklore part in ukrainian song culture of the end of the twentieth and the beginning of twenty first centuries as an expression of creative people, reflecting their life, attitudes and ideals, is important.

The paper identifies the main trends in folk song culture from the late twentieth to the beginning of twenty first centuries. The hypothesis is about the diversity offolk song culture of the Ukraine in the given period in regional perspective.

In the last third of the twentieth century the trend to a more detailed study of the relationships of different forms and levels of complex meta-system "folklore - contemporary art "was intensified.

The musical component of song culture evolves regions by providing specific genres and vocal styles with a specific subject, manner of execution andforms ofpolyphony.

Folk music of Polessya has the characteristics of an authentic performance, contrapuntal intertwining voices in singing, nonsinging unstressed syllables in the final sound, extremal finish which are extended in ending abruptly at an increased tone of uncertain height of vocalization consonants, including hissing, rhythmic chopping, iodations and others.

Multidisciplinary diversity of folk art represented the South land of Cossacks, recruiting, burlatskii, naymytskymy, orphanages, migrant and equally as much lyrical and domestic, humorous songs and dance. Many of them are imported from various regions of Ukraine, but eventually became the characteristic features of the local tradition

The article defines the concept of folklore and Ukrainian folk song. The author found that despite significant improvements in folk studies, the detailed analysis of folklore part in Ukraine's song culture of the late twentieth - the beginning of the twenty first centuries are not conducted. Also it is argued that variety of folk song culture of Ukraine of the late

twentieth - the beginning of the twenty first centuries in the regional context, defined thematic, genre, instrumental, rhythmic and stylistic features. The author investigated the interpenetration of stylistic features offolk songs in the regions of Ukraine.

Key words: song, folk, region.

УДК 011(477)

Г. М. Швецова-Водка

УШВЕРСАЛЬШ РЕТРОСПЕКТИВН1 ПОКАЖЧИКИ ТЕКСТОВИХ НЕПЕР1ОДИЧНИХ ВИДАНЬ ЯК СКЛАДОВА УКРАШСЬКОГО Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНОГО РЕПЕРТУАРУ

У cmammi розглянуто систему ушверсальних ретроспективних покажчик1в текстових неперюдичних видань, що е тдсистемою украгнського бiблiографiчного репертуару. Охарактеризовано видання найбшьших бiблiотек Украгни: Нацюнальног бiблiотеки Украгни iменi В. I. Вернадського, Нацюнальног парламентськог бiблiотеки Украгни, Львiвськог нацюнальног науковог бiблiотеки iменi В. Стефаника НАН Украгни, Книжковог палати Украгни; бiблiографiчнi покажчики, тдготовлеш як колективами цих установ, так i видатними украгнськими бiблiографами Я. П. Запаско i Я. Д. 1саевичем, С. Й. i С. С. Петровими.

Клю^о^^ слова: украгнський бiблiографiчний репертуар, ретроспективна нацюнальна бiблiографiя Украгни, утверсальш ретроспективш покажчики текстових неперюдичних видань.

Одним з найважливших завдань украшсько'1 бiблiографii нашого часу е створення украшського бiблiографiчного репертуару - повного зводу видавничо'' продукцп Укра'ни за вс часи ii юнування. Цю проблему неодноразово тдшмали прогресивш представники украшсько'1' штелкенцп, але тшьки з набуттям Украшою незалежносп вона постала як найактуальшше завдання сучасносп.

Теоретичш та методичш аспекти створення украшського бiблiографiчного репертуару розглядалися в багатьох публшащях вiтчизняних авторiв. Найrрунтовнiшими з них е статп завiдувача вщдшу на^он^ьно"! бiблiографii Национально"! бiблiотеки Украши iменi В. I. Вернадського В. Ю. Омельчука [4; 5; 6]. Сучасш пiдходи до створення ушверсальних ретроспективних бiблiографiчних покажчикiв i баз даних висвiтлюе К. Лобузiна [3]. З практичним досвщом опрацювання бiблiографiчних матерiалiв i пiдготовки видання «Книга в Укра'ш. 1861-1917» знайомить у сво'х статтях I. Лиханова [1; 2]. Однак дос немае узагальненого огляду i характеристики виданих останшм часом бiблiографiчних посiбникiв, що е складовими украшського бiблографiчного репертуару. Частково заповнити цю прогалину мае стаття, що пропонуеться. Вона присвячуеться розгляду системи ушверсальних ретроспективних покажчиюв текстових неперюдичних видань, або, як 'х традицшно називають, книг та брошур, що е пiдсистемою украшського бiблiографiчного репертуару.

Особливим напрямом укра'1нсько'1 ретроспективно"! нащонально'1 бiблiографii е облiк украшомовних видань, незалежно вщ мiсця 'х опублшування.

З 1992 року головним Ыщатором роботи в галузi ретроспективно'1 нащотально"! бiблiографii в Укра'ни стала Нацюнальна бiблiотека Украши iменi В. I. Вернадського