CC BY
13
j Mechanisms
Regulatory Mechanisms
in Biosystems
ISSN 2519-8521 (Print) ISSN 2520-2588 (Online) Regul. Mech. Biosyst., 8(3), 389-396 doi: 10.15421/021760
Left ventricular diastolic function
in patients with obstructive sleep apnoea syndrome and obesity
I. A. Andreieva, O. I. Tokarenko
Zaporizhia Medical Academy of Post-Graduate Education Ministry of Health of Ukraine, Zaporizhia, Ukraine
Article info
Received 29.06.2017 Received in revised form
10.08.2017 Accepted 13.08.2017
Zaporizhia Medical Academy of Post-Graduate Education Ministry of Health of Ukraine, bul 'var Vintera, 20, Zaporizhia, 69000, Ukraine. Tel. +38-061-279-16-38. E-mail: andryana08@gmail.com
Andreieva, I. A., & Tokarenko, O. I. (2017). Left ventricular diastolic function in patients with obstructive sleep apnoea syndrome and obesity. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(3), 389-396. doi: 10.15421/021760
Obstructive sleep apnea syndrome (OSAS) is a chronic disease characterized by recurrent episodes of complete or partial obstruction of the upper airways during sleep and results in sleep fragmentation, night hypoxemia, and daytime sleepiness. The aim of this study was to investigate the state of left ventricular diastolic function in patients with first diagnosed COAS and obesity and to define the determinants of diastolic dysfunction in this category of patients. There were 46 patients (33 men and 13 women) with OSAS and obesity and 52 patients with obesity without OSAS enrolled in the study. The control group included 22 practically healthy individuals. Each patient underwent assessment of body mass index (BMI), 24-hour ambulatory blood pressure monitoring, cardiorespiratory monitoring, transthoracic echocardiography. We found that patients with OSAS and obesity had significant impairment of diastolic function in comparison with patients with obesity without OSAS, which manifested itself in decreasing of E/A ratio, increasing deceleration time and increasing isovolumic relaxation time. Increasing body mass index and increasing level of hypoxia lead to impairment of diastolic dysfunction. Diastolic dysfunction was diagnosed in 4 obese patients without OSAS and in 17 patients with OSAS and obesity. All patients with diastolic dysfunction had second or third stage obesity and severe OSAS. Left ventricular hypertrophy was diagnosed in 9 patients with OSAS and obesity. Patients with concentric hypertrophy had significantly lower E/A in comparison with patients without hypertrophy or with concentric remodeling. We found that the deceleration time has positive correlation with body mass index and desaturation index and negative correlation with min SaO2. Isovolumic relaxation time correlated only with desaturation index. According to the results of univariable regression analysis, five variables were allocated: body mass index, age, desaturation index, index apnea-hypopnea and left ventricular mass index. The multivariate analyses, after adjustment for age and sex and stepwise regression, showed that only the desaturation index was an independent predictor of left ventricular diastolic dysfunction in patients with OSAS and obesity. Obstructive sleep apnea syndrome combined with obesity leads to a deterioration of the diastolic function of the left ventricle even in patients without cardio-vascular diseases. The state of the diastolic function of the left ventricule worsens with an increase in the severity of hypoxic disorders in the syndrome of obstructive sleep apnea and with the degree of obesity. In multivariate regression analysis, the desaturation index was a predictor of left ventricular diastolic dysfunction in patients with obstructive sleep apnea syndrome and obesity.
Keywords: dystolic dysfunction; echocardiography; overweight; chronic disease
Стан дiастолiчноT функци лiвого шлуночка у хворих i3 синдромом обструктивного апное сну та ожиршням
Я. О. Андреева, О. I. Токаренко
3anopi3bKa медична amöeMiM тслядипломног освти, Зanорiжжя, Украша
Дослвджено стан дiастолiчноl функцп лiвого шлуночка у пащенпв з уперше дiаraостованим синдромом обструктивного апное сну (СОАС) та ожиршням i визначено детермшанти розвитку дiастолiчноl дисфункци (ДД) у ще! категори хворих. У до^дження включено 46 пащенпв з СОАС i ожиршням i 52 пащенти з ожирiнням та без СОАС. Контрольну групу склали 22 практично здоровi особи. Уом учасникам до^дження визначали рiвень денно! сонливосп, шдекс маси тша, проводили добовий амбулаторний мониторинг артерiального тиску, кардю-рестраторний мониторинг, ехокардюграфж>. ДД дiагностовано у трьох пащенпв з ожиршням та у 17 пащенпв з СОАС та ожиршням. За допомогою кореляцшного аналiзу встановлено позитивний кореляцшний зв'язок мiж часом уповшьнення кровотоку раннього даастстчного наповнення лiвого шлуночка, шдексом маси тша та шдексом десатураци, негативний корелящйний зв'язок - iз min SaO2. Показник E/A корелював тшьки з шдексом маси тша. У багатофакторному регресшному аналiзi продемонстровано, що тшьки шдекс десатураци - незалежний предиктор ДД у хворих iз СОАС i ожиршням. Синдром обструктивного апное сну у поеднант з ожиршням зумовлюе попршення дiастолiчноl функцп лiвого шлуночка. Стан даастстчно! функци мюкарда лiвого шлуночка попршуеться
зi збшьшенням ступеня тяжкост! гiпоксичних порушень за синдрому обструктивного апное сну та ожиршня. У багатофакторному регреайному аналiзi iндекс десатураци - предиктор дiастолiчноi' дисфункци у хворих iз синдромом обструктивного апное сну та ожиршням.
Ключовi слова: дiастолiчна дисфункцiя; ехокардiографiя; надмiрна вага тша; хронiчнi захворювання
Вступ
Синдром обструктивного апное сну (СОАС) - хротчне захворювання, що характеризуеться повторними ешзодами повноï або частковоï обструкци верхнх дихальних шляхiв год час сну. Це спричиняе фрагментащю сну, ичну перюдичну гiпоксемiю та денну сонливiсть (Jordan et al., 2014). СОАС - найчастший розлад сну у свт. Поширен1сть у дорослих коливаеться в межах 9-38% (Peppard et al., 2013; Maeder et al., 2016; Sia et al., 2017). Понад 80% випадюв СОАС залишаються недагностованими, особливо серед жшок (Heinzer et al., 2015; Senaratna et al., 2017). Поширенiсть СОАС збшьшуеться серед осiб похилого вжу та серед чоловшв (Senaratna et al., 2017), оаб, яю страждають на ожиршня (Hamilton et al., 2017). Серед шших фактор!в ризику розвитку СОАС видля-ють пери- та постменопаузальний перiоди та наявнсть черепно-лицьових аномалш. Ожиршня вважаеться найпотужнзшим фактором ризику розвитку СОАС (Hamilton et al., 2017). Доведено тюний зв'язок м1ж зростанням ваги та збшьшенням шанов розвитку СОАС (Peppard et al., 2013; Heinzer et al., 2015; Sia et al., 2017). До 58% СОАС середныа тяжкост! та тяжкого ступеня зумовлено ожиршням (Hamilton et al., 2017; Senaratna et al., 2017). Протягом останнк роюв доведено двонаправлений патогенетичний зв'язок мж СОАС i ожиршням. Ожиршня збшьшуе ризик розвитку СОАС, при цьому СОАС потенц1йно спричиняе швидше збшь-шення ваги та залучення до порочного циклу «збшьшення ваги та попршення СОАС». Л1кування обох станв необхщне для полш-шення результата лжування пащенга у цшому (Ong et al., 2013).
СОАС i ожиршня - фактори ризику розвитку таких серцево-судинних ускладнень як серцева недостатшсть, гострий шфаркт мокарда, ф!бриляци передсердь, артерiальна гшертензш, легенева гшертензш та iнсульт (Reis et al., 2014; Wang et al., 2015; Korcarz et al., 2016; Maeder et al., 2016). Установлено зв'язок мж СОАС i розвитком гшертрофи лiвого шлуночка - один в факторiв щдви-щення серцево-судинного ризику та фактор ризику розвитку та прогресування серцевоï недостатносп (Korcarz et al., 2016). 1сну-ють переконливi докази впливу ожиршня на розвиток гiпертрофiï л!вого шлуночка та дiастолiчну дисфункщю л!вого шлуночка (Reis et al., 2014; Rider еt al., 2014). Але дат про вплив поеднаного перебпу СОАС i ожиршня та первинт механзми впливу цих патологш на л!вий шлуночок доа суперечливi. Пагсфзюлопчт ефекти СОАС i ожиршня на серцево-судинну систему включають комплекс мехаычних, гемодинамчних, нейрогуморальних, за-пальних, ендотелальних i окисних механ1зм1в (Baguet еt al., 2012). Деяю дослвдники вважають, що структурнг та функциональн змши л!вого шлуночка у першу чергу пов'язанг з наявн1стю у пациента таких ускладнень СОАС та ожиршня як артер!альна гшертензш, 1нсул1норезистентн1сть, цукровий дабет (Korcarz et al., 2016; Sharma et al., 2017). З шшого боку, юнують повщомлення про розвиток систолiчноï та дастотчжа дисфункцiï в оаб !з СОАС i ожиршням навпь без серцево-судинжа патологiï (Altintas et al., 2012; Baguet et al., 2013), але ni дослщження поодиною та результата ïх суперечливг
Мета цього дослвдження - оц1нити стан дастотчжа функцц л!вого шлуночка у пащенпв з уперше дагностованим СОАС i ожиршням, визначити детермшанти розвитку дастотчжа дис-функцiï у вказаноï категори хворих.
Матерiал i методи дослвджень
У досл1дженн1 брали участь 98 пащенпв (основна група), яким за результатами визначення денноï сонливост! проведено кардю-ресшраторний монгторинг у перюд !з листопада 2011 по серпень 2016 року. Дослщження проводили у пульмонолопчному в1дд1ленн1 Центральноï лшарн Комунарського району м. Запор1ж-жя. Протокол дослвдження затверджено етичним комтетом
ДЗ «Запорзька медична академм шслядипломно! освпи МОЗ Ук-раши». ДослГдження проведене ввдповщно до основних бюетич-них норм Гельсшсько! декларацй Всесвпньо! медично1 асоцацд про етичнi принципи проведення науково-медичних дослвджень i3 поправками (2000, з поправками 2008), Утверсально! декларацй з бюетики та прав людини (1997), КонвенЦ! Ради Свропи з прав людини та бюмедицини (1997). Письмова шформована згода от-римана вщ ycix учасниюв.
Критери включения у дослвдження: ожиршня (ндекс маси тша, 1МТ - понад 30 кг/м2), позитивна оцшка ргвня денно! сонли-восп за Епворт (понад 9 бал1в), наявтсть шформовано! згоди на участь у дослвджент.
Критери виключення з дослвдження: наявтсть серцево-судин-них, ендокринних i нефрологiчних захворювань, центрального апное сну, дислкпдемц, неалкогольно! жирово! хвороби печ1нки, тяжи iнтелектуально-мнестичнi порушення.
Основну групу паценпв подiлено на да групи, вщповщно до результатв кардiо-респiраторного мониторингу: I група - 46 пащенттв (33 чоловжи та 13 жшок) iз СОАС (1АГ > 5) та ожиршням (МТ - понад 30 кг/м2); II група - 52 пац^енти з ожиршням (МТ -понад 30 кг/м2) та без СОАС (1АГ < 5). Контрольну групу склали 22 практично здоровi особи. Контрольна група мала подбний вi-ковий (38,5 ± 3,6 рок1в) та статевий (16 чоловшв та 6 ж1нок) склад.
Кожному учаснику досл1дження кр1м визначення р1вня денно! сонливост! за шкалою Епворт, визначення 1МТ i кардю-рестра-торного мониторингу, проведено ехокардiографiю з доплерографь ею та добовий амбулаторний мон!торинг артерiального тиску.
Визначення р1вня денно! сонливост1 проводили за шкалою Епворт вщповщно до рекомендаций розробниюв шкали (Johns, 1993) та рекомендаций Американсько! асоцiацii сну (Mansukhani et al., 2014): 0-8 балiв - нормальне значення, 9-12 балiв - легка сонливють, 13-16 - середой рiвень сонливостг, понад 16 - тяжкий рiвень сонливостг.
Для достовГрного виключення масковано! артерiальноl гiпер-тензй усгм хворих проводили добове монпорування АТ вГдповгд-но до рекомендаций Свропейсько! асоцiацii артерiальноl гiпертен-зй щодо методики амбулаторного монiторування артерiального тиску (2008). ДослТдження проводили на апарап ABPM-04 (Meditech, Угорщина). Визначали середньодобовий систолГчний артерiальний тиск (САТдоб) та середньодобовий дiастолiчний арте-рiальний тиск (ДАТдоб). Наявнiсть артерiальноl ппертензи визначали як артерiальний тиск (АТ) > 125/80 мм рт. ст. за добового монпорування арт^аль^п) тиску або застосування антиппертен-зивних препараттв. 1МТ розраховували як вщношення ваги до квадрата зросту (кг/м2). Ступ1нь ожиршня визначали вщповщно до класифiкацii ВОЗ i Мiжнародноl групи з ожиршня (WHO, 2014): I ступшь - 30 < 1МТ < 34,9 кг/м2, II ступшь - 35 < 1МТ < 39,9 кг/м2, Ш ступгнь - 1МТ > 40 кг/м2.
Кардю-ресшраторний монгторинг проводили на апарап Som-nocheck 2.0 (Weinmann, Нiмеччина) в!дпов!дно до рекомендаций Американсько! асоцiацii сну (2007). Индекс апное-гшопное визначали як кшьюсть епiзодiв апное та гiпопное за годину сну. 1ндекс десатурацii визначали як кшьюсть перюдв десатурацii протягом усього перiоду оксигемометр1г без артефакпв. Також визначали середнтй р1вень сатурацй (mean SaO2) протягом д1агностично! ночг та м1н1мальну сатурацтю (min SaO2) протягом д1агностично! ночг.
Хворих !з СОАС подГлили на три щдгрупи в1дпов1дно до ступеня тяжкостг СОАС. Тяжисть СОАС класифгкована зцдно з ре-комендацГями Американсько! асоцацц сну (Mansukhani et al., 2014). У IA пГдгрупу увгйшли пацкнти з СОАС легкого ступеня (5 < 1АГ < 15 под./год) - 18 ос!б, до IB щдгрупи - пац^енти з помрним СОАС (15 < 1АГ < 30 под./год) - 17 оаб, до IC пГдгрупи - з важкою СОАС (1АГ > 30 под./год) - 11 ос!б.
Трансторакальна ехокард!ограф1я проведена за допомогою апарату Siemens Acuson X300 з датчиком 1,75 МГц в М-модально-
му та двовимрному режимах у стандартних ехокардюграф!чних шзигцях !з використанням !мпулъсно! доплерографи та колъоро-вого доплер1вського картування. Оцшено основн! розмри л1вого передсердя та л!вого шлуночка в дастолу та систолу, товщину м!жшлуночково! перетинки та заднъо! стшки л!вого шлуночка, масу миокарда л!вого шлуночка. Ус! вимрювання проводили в М-режим! зг!дно з рекомендациями Сврошйсъко! асоц^ацц ехокард!о-графи (2014). Також розраховано шдекс маси миокарда лпвого шлуночка та фракцию викиду. Гшертроф!ю лпвого шлуночка д!агно-стували за !ндексу маси миокарда л!вого шлуночка > 125 г/м2. Ви-д!лено чотири типи гшертрофи л!вого шлуночка: нормальна структура (!ндекс маси мокарда л!вого шлуночка < 125 г/м2 1 тов-щина заднъо! ст!нки л!вого шлуночка < 0,45), ексцентрична гшер трофш (шдекс маси мокарда л!вого шлуночка > 125 г/м2 1 товщи-на заднъо! стшки л!вого шлуночка < 0,45), концентричне ремоде-лювання (!ндекс маси мокарда л!вого шлуночка < 125 г/м2 1 тов-щина заднъо! стшки л!вого шлуночка > 0,45) 1 концентрична гшертрофш (!ндекс маси мокарда л!вого шлуночка > 125 г/м2 1 товщина заднъо! стшки л!вого шлучночка > 0,45).
Оцшювання трансмпралъного кровотоку проведене в режим! !мпулъсного доплера з верх!вково! чотирикамерно! позици. Для оцшювання дастолино! функц! вимрювали так1 швидюсн! та часов! показники: максималъна швидк!стъ кровотоку раннъого дас-тол1чного наповнення (Е), максималъна швидк!стъ кровотоку п!д час передсердно! систоли (А), час уповтънення кровотоку раннъого дастолиного наповнення л!вого шлуночка (ОТ), час !зоволю-метричного розслаблення (1УЯТ) ! сшввщношення Е/А. Д!астол!ч-ну дисфункц!ю встановлювали за збшъшення часу воволюмет-ричного розслаблення >160 мс, зблъшення часу ушвшънення кровотоку раннъого дастол!чного наповнення л!вого шлуночка > 220 мс, зменшення сп1вв!дношення Е/А < 1. Для диференгцалъ-но! дiагносгики псевдонорматзащ трансмпралъного кровотоку та нормалъно! дастол!чно! функци проводили пробу Валъсалъви. Пробу вважали позитивною за зменшення сгпввщношення Е/А б!лъше н!ж на 40% тсля !! проведення.
Вдаовщно до рекомендаций Nagueh е1 а1. (2014) видшяють три типи порушенъ дастолино! функци мокарда ЛШ серия:
I тип - сповшънено! релаксащ - гшертрофиний (Е/А = 0,70,9; час уповшънення кровотоку раннъого дастол!чного наповнення лiвого шлуночка щдвищений);
II тип - псевдонормалъний (Е/А = 1,2-1,3; час уповiлънення кровотоку раннъого дастол!чного наповнення л!вого шлуночка щдвищений);
Таблиця 1
Клтчна характеристика обстежених ос1б (М ± БЕ)
Ш тип - рестриктивний тип наповнення ЛШ (Е/А > 2; час уповшънення кровотоку раннъого дастол!чного наповнення л!вого шлуночка знижений).
На початку досл!дження перев1ряли нормалънiсть розподшу даних. У випадку нормального розподшу переходили до подаль-шого анал1зу. Якщо розподш даних вiдрiзнявся в!д нормального, спочатку виконували процедуру перетворення Бокса - Кокса з переходом до подальшого аналзу. Кiлъкiснi змшн! представлен! як середне значення ± стандартна похибка середнього (М ± БЕ). Категор!алът змшн! наведен! у ввдсотках. В!дм!нност! кожно! змшно! оцшювали за допомогою 1-тесту Стьюдента для безпе-рервних зм!нних та тесту х2 для категор!алъних зм!нних. СЩввщ-ношення м!ж параметрами оцшювали за допомогою кореляцшно-го аналзу П!рсона та однофакторного регрес!йного аналзу. Бага-тофакторний регрес!йний анал!з !з використанням статистично значущих зм!нних з однофакторного аналзу проведений для ви-явлення змшних, як! були незалежно шв'язан! з показниками дастолчно! дисфункцд (сп1вв!дношення Е/А). Результата вважали достов!рними за Р < 0,05. Розрахунки проводили за допомогою про-грамного забезпечення БРББ (версш 22.0; БРББ, Chicago, США).
Результата
Пащенти з тяжким СОАС були старшими, мали вищ систо-л!чний та дастолчний артер!алъний тиск, але ц змши не були достов!рн! п!д час пор!вняння з показниками 1А та 1В щдгруп. Зареестровано достов!рне збшъшення 1МТ у 1С потрут пор!вняно з 1А щдгрушю. При цьому 9 пацкнпв !з щдгрупи 1С мали Ш ступ!нъ ожир!ння, а 2 пацкнти мали II ступ1нъ ожир!ння. У пщгрут 1В 14 пап!ент1в мали II стушнь ожир!ння, а 3 пацкнти - I ступ!нъ ожиршня. У ЬА ус! пац!енти мали I стушнь ожиршня. Р!венъ денно! сонливост!, оц1нений за шкалою Епворт, достов!рно не в!др!знявся м!ж I та II групами. Достов!рн! вщмшност! для цього показника встановлен! м!ж 1С потрупою та II групою, а також м!ж IС п!дгрупою та НА п!дгрупою.
Як ! очжували, денна сонлив!сть, !ндекс апное-г!попное та шдекс десатурац1! найвищ! у ГС потрут (Р < 0,01), а р!венъ серед-ньо! та мнмально! 8аОг найнижчий у ц!й груш (Р < 0,01). Заф!к-совано достов!рн! зм!ни !ндексу апное-г!попное та пил БаО2 у IС пщгрут пор!вняно не ттлъки з НА, а й в ГВ потрупою. Достжрт в!дм1нност! п!д час пор!вняння I та II груп !з контрольною групою встановлено для денно! сонливост! та ПМТ (табл. 1).
Показник
Контрольна група, л = 22
I група, л = 46
!А група, л = 18 !В група, л = 17 Ю група, л = 11
II група, л = 52
Чоловки/жшки 16/6 12/6 13/4 8/3 38/14
Середн!й в!к, роки 38,5 ± 3,6 36,5 ± 6,8 37,7 ± 5,2 42,6 ± 6,2 35,6 ± 6,1
Р!вень денно! сонливост! за Епворт, бали 1,4 ± 0,3 11,4 ± 2,6* 14,3 ± 3,1* 16,4 ± 3,8*т° 12,2 ± 0,6*
1МТ, кг/м2 23,1 ± 3,3 33,2 ± 5,3* 35,9 ± 5,6* 39,5 ± 4,6*т° 31,6 ± 7,2*
Добовий систол!чний артер!альний тиск, мм рт. ст. 112,3 ± 6,9 116,3 ± 10,6 117,2 ± 7,7 122,3 ± 10,6* 114,7 ± 11,3
Добовий д!астол!чний артер!альний тиск, мм рт. ст. 73,1 ± 6,2 72,9 ± 6,5 77,3 ± 5,4 79,4 ± 9,3 74,7 ± 5,8
!ндекс агное-гiгогное, еп./год 2,5 ± 1,0 11,2 ± 3,3*т 24,3 ± 4,1*т 33,8 ± 3,3*т°л 2,8 ± 1,4
1ндекс десатурац!!, ум. од. 1,1 ± 0,4 10,5 ± 5,4*т 25,9 ± 4,5* 28,6 ± 5,8*т 1,3 ± 0,5
МтБаОь % 97,4 ± 1,5 89,4 ± 4,5*т 87,3 ± 1,5*т 80,3 ± 6,4*т°л 98,4 ± 1,6
М1лБаО2, % 98,3 ± 1,2 94,5 ± 3,2 92,4 ± 3,5*т 89,9 ± 3,6*т° 97,4 ± 1,8
Примтки: * - достов!рна р!зниця з контрольною групою (Р < 0,05); ° - достов!рна р!зниця з !А п!дгрупою (Р < 0,05); л -шдгрупою (Р < 0,05); т - достов!рна р!зниця з II групою (Р < 0,05).
достов!рна р!зниця з 1В
Враховуючи кл!н!чн! характеристики обстежених ос!б (досто-в!рне поглиблення г!поксичних зм!н з! зб!лъшенням IМТ), ми ви-р!шили провести пор!внялъний анал!з кл!н!чних характеристик у наценив I групи залежно в!д ступеня ожир!ння (табл. 2). Патента з р!зним ступенем ожиршня достов!рно не в!др!знялисъ за в!ком ! статтю. Систол!чний та дастотчний артер!алъний тиск були вищими за Ш ступеня ожир!ння, але щ зм!ни не достов!рн!. Найб!лъш! ресг1!раторт зм!ни заф!ксовано за Ш ступеня ожиршня. Денна сонлив!сть за шкалою Епворт достов!рно перевишувала показники групи з I ступенем ожиршня (на 34,6%, Р < 0,05). Индекс
апное-гтопное у шцкнпв з Ш ступенем ожиршня достов!рно пе-ревищував показники не ттлъки за I ступеня ожиршня (на 59,8%о, Р < 0,05), а ! за П (на 31,7%, Р < 0,05). Индекс десатуращ ! т!п БаО2 за Ш ступеня ожир!ння достов!рно неревищували показники груп з I та П ступенем ожир!ння.
За допомогою аналзу ехокардюграф!чних даних установлено, що систотчна функц1я в ус!х обстежених ос!б нормальна, вона достов!рно не в!др!зняетъся в!д показник!в контролъно! групи. Серед структурних ! функц!оналъних ноказникiв л!вого шлуночка у рвних групах установлено достов!рн! зм1ни (табл. 3).
Таблиця 2
Клтчна характеристика хворих 1з СОАС 1 ожиршням залежно вщ ступеня ожиршня (М ± БЕ)
Показник
Хвор1 СОАС i ожиршням, п = 46
I стушнь ожиршня, п = 21_II стушнь ожиршня, п = 16_Ш стушнь ожиршня, п = 9
Чоловки/жшки 15/6 13/3 5/4
Серецнiй вiк, роки 37,5 ± 6,3 38,1 ± 6,1 36,7 ± 5,7
Опiнка рiвня денно! сонлпвостi за Епворт, бали 11,5 ± 3,1 15,7 ± 3,7 17,6 ± 3,9*
IМТ, кг/м2 32,6 ± 4,8 36,3 ± 6,1 41,1 ± 4,1
Добовий спстолiчнпй артерiальнпй тиск, мм рт. ст. 113,2 ± 9,3 116,1 ± 6,2 121,3 ± 8,3
Добовий дiастолiчний артерiальнпй тиск, мм рт. ст. 68,3 ± 5,2 73,1 ± 5,5 77,2 ± 8,3
!ндекс алное-гiлолное, еп./год 13,7 ± 6,8* !т 23,3 ± 5,2*т 34,1 ± 4,1*т
!ндекс десатурапi!, ум. од. 11,2 ± 5,8* !т 26,2 ± 4,4*т 30,1 ± 4,8*т
М1пБа02, % 88,6 ± 5,2*т 86,2 ± 1,5*т 79,3 ± 4,4*т
МтБаОь % 95,3 ± 2,6 91,3 ± 3,5*т 88,2 ± 4,1*т
Примтки: * - достовiрна рiзнпця з групою I ступеня ожиршня (Р < 0,05); т - достовiрна рiзнпця з групою II ступеня ожиршня (Р < 0,05).
Таблиця 3
Данi ехокардiографi! в обстежених хворих (М ± БЕ)
Показник Контрольна група, I група, п = 46 II група,
п = 22 !А група, п = 18 IВ група, п = 17 IС група, п = 11 п = 52
Е, см/с 73,2 ± 5,3 68,7 ± 8,7* 63,5 ± 9,6 55,4 ± 11,0*т° 68,4 ± 3,6*
А, см/с 56,4 ± 9,5 62,4 ± 12,1 64,2 ± 9,2 68,3 ± 13,5*т 54,1 ± 10,1
Е/А, ум. од. 1,30 ± 0,26 1,09 ± 0,42 0,92 ± 0,33* 0,82 ± 0,28*т 1,32 ± 0,31
Час уповшьнення кровотоку раннього .щаст^чного 177,3 ± 15,6 199,3 ± 20,4* 208,7 ± 16,4* 215,4 ± 14,3*т 196,3 ± 11,6*
наповнення лiвого шлуночка, мс
Час iзоволюметричного розслаблення, мс 76,4 ± 10,2 86,7 ± 9,5 90,2 ± 6,9* 96,8 ± 10,4*т 81,3 ± 7,6
Фракцiя викиду, % 56,5 ± 3,1 56,2 ± 2,9 55,8 ± 2,5 55,1 ± 3,2 53,3 ± 3,1
Розмiр лiвого передсердя, см 2,66 ± 0,23 3,19 ± 0,44 3,26 ± 0,64* 3,48 ± 0,64* 2,95 ± 0,61
Маса мiокарда лiвого шлуночка, г 127,5 ± 21,7 156,7 ± 22,9 162,9 ± 26,3* 189,4 ± 33,4*°т 143,6 ± 27,3
!ндекс маси мiокарда лiвого шлуночка, г/м2 61,1 ± 11,3 72,1 ± 12,5 84,2 ± 25,1 96,2 ± 22,1*т 69,2 ± 10,2
Товщина задньо! сгiнки лiвого шлуночка, см 0,79 ± 0,12 0,91 ± 0,12 0,95 ± 0,14 1,13 ± 0,18*т 0,88 ± 0,11*
Товщина мiжшлуночково! перетинки, см 0,76 ± 0,13 0,88 ± 0,14 1,03 ± 0,12* 1,14 ± 0,14*т 0,84 ± 0,11
Примтки: * (Р < 0,05); т -
- достов1рна р1зниця з контрольною групою (Р < 0,05); ° - достов1рна р1зниця з 1А групою (Р < 0,05); л - достов1рна р1зниця з 1В групою достов1рна р1зниця з II групою (Р < 0,05).
Досвжрна р1зниия м1ж функцюнальними показниками л1вого шлуночка в контрольнй та II групах установлена лише для часу уповшьнення кровотоку раннього дастотчного наповнення л1во-го шлуночка та пжа Е (Р < 0,05). У I грут встановлене достов1рне пор1вняно з контрольною групою зниження сп1вв1дношення Е/А (на 35,1%, Р < 0,05), пщвищення часу уповшьнення кровотоку раннього дастотчного наповнення лшого шлуночка (14,8%, Р < 0,05) та часу 1зоволюметричного розслаблення (16,3%, Р < 0,05). Пор1вняня показнит I i II груп виявило достшрт змши за показниками Е/А, часом уповшьнення кровотоку раннього дасто-тчного наповнення л1вого шлуночка та часом 1зоволюметричного розслаблення.
За допомогою аналву дастотчно! функцИ л1вого шлуночка у щдгрупах I групи виявлено так змши. Статистично достов1рн1 вщмшносп встановлено м1ж показниками потрут пащенпв 1з середньотяжким i тяжким СОАС i показниками контрольно! групи. У пащенпв 1з середньотяжким перебгом СОАС установлено зниження потоку швидкого кровонаповнення на 13,3% (Р < 0,05) пор1вняно з контрольною групою та на 11,1% поршняно з показниками II групи (Р > 0,05). У пащенив ГС щдгрупи пж Е нижчий на 24,3% (Р < 0,05) пор1вняно з контрольною групою та на 22,4% пор1вняно з II групою (Р < 0,05). Пор1вняння показниюв IВ i IС пздгруп 1з показниками IА пгдгрупи достов1рних вщмшностей виявило (Р > 0,05). Пж А збльшувався в уох групах пор1вняно з контрольною групою (достсгарт ц змши тшьки у ГС потрут). Максимальна швидк^сть кровотоку гад час передсердно! систоли (А) у хворих 1з тяжкою СОАС перевищуе показник контрольно! групи на 17,4% (Р < 0,05). Вщношення Е/А знижуеться з1 збшь-шенням тяжкосп СОАС: воно найменше в ГС подгрупп! (на 36,9% нижче пор1вняно з групою контролю, Р < 0,05, та на 37,9% пор1в-няно з II групою, Р < 0,05). Час уповшьнення кровотоку раннього дастотчного наповнення л1вого шлуночка у хворих ИВ i ГС груп пвдвищений на 15,3% i 17,7% пор1вняно з контролем, вщповщно (Р < 0,05). Достов1рна р1зниця також установлена м1ж значеннями часу уповшьнення кровотоку раннього дастотчного наповнення
л1вого шлуночка у IС та II групах (Р < 0,05). Пд час аналзу часу !зоволюметричного розслаблення встановлене падвищення показ-ника у хворих НА, IВ i ГС пвдгруп на 11,9%, 15,3% i 21,2%, вдао-вщно пор1вняно з контрольною групою (Р < 0,05). Також час !зо-волюметричного розслаблення достов1рно р1знився у ГС та II групах (Р < 0,05). Таким чином, дастотчну дисфункцию дагносто-вано у 4 (8,0%) пацкн'пв !з II групи хворих з ожиршням та у 17 (36,9%) пац1ент1в !з I групи хворих з СОАС i ожиршням (7 !з них !з Ю гiцгрупи (15,1%), а 10 оаб (21,7%) - з ГС пщгрупи). В уах пацкн-тв дагностовано дастотчну дисфункцию I типу (порушення ре-лаксаци).
Незначну дилатац1ю л1вого передсердя дагностовано у пацъ ентв IВ та ГС пщгруп (Р < 0,05). У пац1ент1Б IА подгрупп структурно змши л1вого передсердя пор1вняно з контрольною групою не-достшрт. Серед структурних змш миокарда слщ вщмтити до-стов1рне збльшення товщини задньо! стшки л1вого шлуночка, товщини мтжшлуночково! перетинки, маси миокарда л1вого шлуночка та шдексу маси мокарда л1вого шлуночка у пагценттв !з тяжким СОАС i ожпрiнням (ГС подрула) порiБняно з групою контролю. У ИВ потрут спостерпши достовiрне збiльшення товщи-ни задньо! стшки л1вого шлуночка. Iншi показники також були вищими пор!вняно з контрольною та НА пвдгрупами, але пi змши недостовiрнi.
Пвд час дослвдження структурних змтн л1вого шлуночка у 9 пац1енш з уах обстежених пруп дiагностуБали гiпертрофiю л1во-го шлуночка. Щ лацiентп мали тяжкий СОАС (!ндекс апное-гiло-пное (43,6 ± 8,4 еп./год). Концентричне ремоделювання дiагносто-ване у 8 хворих, а концентрична гiлергрофiя - в одного пагцента. Гiлертрофiю лiвого шлуночка у лацiентiв II групи не встановлено.
Також проведено аналз даних ехокардiографi! в обстежених лацiенгiв залежно ступеня ожир1ння (табл. 4). У хворих з ожиршням I та II ступеня без СОАС досвжрних змш пор1вняно з кон-трольними показниками не виявлено. У грут оаб з ожиршням Ш ступеня п^д час пор1вняння з контрольними значеннями виявлено досвжрт зм1ни показнпкiБ дистотчно! функпi!. У 43,0%) хво-
рих дагностовано дiастолiчну дисфункцю, при цьому Bei пацен- сгпвв^дношення Е/А. Щодо структурних зм1н мокарда у паценпв ти мали дiастолiчну дисфункц1ю I типу. У це! категори хворих з ожирjнням без СОАС достжрт зм1ни встановлено лише для спостерiгали збшьшення п1ка А та зменшення пка Е, а також товщини м1жшлуночково1 перетинки (Р < 0,05).
Таблиця 4
Данi ехокардiографii в обстежених пацiентjв залежно вiд ступеня ожирiння (M ± SE)
Хворi з СОАС i ожиршням, n = 46_Хвор1 з ожиршням без СОАС, n = 52
Показник I стушнь II ступшь III ступшь I ступшь II ступшь III ступшь Контрольна
ожиршня, ожиршня, ожиршня, ожиршня, ожиршня, ожиршня, група, n = 22
n = 21 n = 16 n = 9 n = 26 n = 19 n = 7
Е, см/с 67,7 ± 8,6 63,5 ± 9,6* 55,4 ± 9,1*° 72,8 ± 6,8 74,3 ± 5,8 66,8 ± 5,2* 73,2 ± 5,3
А, см/с 61,3 ± 9,2 65,9 ± 8,7* 70,4 ± 9,1* 57,2 ± 8,5 58,2 ± 11,1 63,2 ± 9,6* 56,4 ± 9,5
Е/А, ум. од. 1,18 ± 0,42 1,08 ± 0,23* 0,80 ± 0,27*° 1,32 ± 0,24 1,26 ± 0,31 1,01 ± 0,22* 1,30 ± 0,26
Час уповшьнення кровотоку раннього 197,1 ± 17,2 210,6 ± 17,1*° 219,3 ± 16,2*° 181,2 ± 14,3 193,1 ± 11,9 201,4 ± 15,3* 177,3 ± 15,6
дастшичного наповнення л1вого шлуночка, мс
Час ¡зоволюметричного розслаблення, мс 84,2 ± 9,2 88,3 ± 7,2* 98,7 ± 10,4*° 79,1 ± 8,8 82,4 ± 6,9 88,3 ± 6,5* 76,4 ± 10,2
Фракця викиду, % 57,9 ± 3,4 56,3 ± 3,2 55,0 ± 3,9 62,1 ± 4,1 61,3 ± 3,8 58,2 ± 4,8 56,5 ± 3,1
Розм1р л1вого передсердя, см 3,09 ± 0,32 3,28 ± 0,55*° 3,52 ± 0,54*° 2,59 ± 0,21 2,92 ± 0,33 3,04 ± 0,22* 2,66 ± 0,23
Маса мюкарда л1вого шлуночка, г 153,2 ± 26,4 159,9 ± 20,4* 183,2 ± 25,5*° 129,4 ± 18,6 133,2 ± 26,4 139,3 ± 22,3 127,5 ± 21,7
¡ндекс маси мюкарда л1вого шлуночка, г/м2 71,2 ± 12,7° 82,1 ± 11,2* 97,1 ± 18,1*° 64,0 ± 10,2 64,2 ± 11,1 69,9 ± 13,1 61,1 ± 11,3
Товщина задньо! ст1нки л1вого шлуночка, см 0,89 ± 0,11 0,91 ± 0,13 1,15 ± 0,14*° 0,77 ± 0,14 0,82 ± 0,10 0,86 ± 0,12 0,79 ± 0,12
Товщина мижшлуночково! перетинки, см 0,89 ± 0,10 1,03 ± 0,11* 1,18 ± 0,10*° 0,75 ± 0,11 0,88 ± 0,11 0,91 ± 0,12* 0,76 ± 0,13
Примтки: * - достов!рна р!зниця з контрольною групою (Р < 0,05); ° - достов!рна р!зниця з 1А г!дгругою (Р < 0,05); л - достов!рна р!зниця з 1В гiдгрупою (Р < 0,05); т - достов!рна р!зниця з II групою (Р < 0,05).
Пор!внюючи показники у I груш, виявили ногiршення дасто-тчно! функщ л!вого шлуночка з1 збшъшенням ступеня ожир!ння. Так, у нац!ентiв !з I ступенем ожиршня та СОАС не шостернгали достов1рних зм!н дастотчно! функщ гiд час зютавлення з вдао-в!дними показниками у II груп! хворих з ожиршням I ступеня та контрольною групою. Для шцкнпв з II ступенем ожир!ння пор!в-няння з контролъною групою встановило зниження максималъно! швидкост! кровотоку раннъого д!астол!чного наповнення та п!дви-щення максималъно! швидкост! кровотоку п!д час передсердно! систоли, зниження сп!вв!дношення Е/А, п!двищення часу упов!лъ-нення кровотоку раннього дастотчного наповнення л!вого шлу-ночка та часу !зоволюметричного розслаблення. Д!астол!чну дис-функц!ю д!агностовано у 51,0% хворих !з СОАС ! ожир!нням II ступеня. Але пор!вняння показниив дастотчно! функцц у хворих !з II ступенем ожир!ння у I та II трупах достов1рних змш не виявило (Р > 0,05).
Серед структурних зм!н м!окарда л!вого шлуночка у пац!ент!в I групи з ожиршням П ступеня пор!вняно з контрольною грутою встановлене достов!рне зб!лъшення т!лъки товщини м!жшлуноч-ково! перетинки. При цьому наявтстъ гiгергрофii л!вого шлуноч-ка встановлена в одного (6%) хворого !з ц!е! групи. Анал!з показ-ник!в у I груп! хворих з ожиршням Ш ступеня виявив достов!рш зм!ни д!астол!чно! функц!! пор!вняно з показниками контролъно! групи та показниками П групи з ожир!нням Ш ступеня. Серед структурних зм!н установлено зб!лъшення маси м!окарда л!вого шлуночка, !ндексу маси мокарда л!вого шлуночка, товщини зад-нъо! ст!нки л!вого шлуночка та товщини м!жшлуночково! пере-тинки (Р < 0,05). Гiнергрофiя л!вого шлуночка встановлена у 8 хворих з ца групи (1 хворий мав концентричну гiнергроф!ю ! 7 - концентричне ремоделювання мокарда л!вого шлуночка).
У нашому досл!дженн! пор!вняно стан дастотчно! функщ у нацiенriв в гiнергрофiею л!вого шлуночка. Максимальна швид-к!сть кровотоку раннъого дастотчного наповнення знижена у па-ц!ент!в !з концентричним ремоделюванням ! концентричною г!-пертроф!ею пор!вняно з пац!ентами без г!пертроф!! л!вого шлу-ночка. Зареестровано зниження в!дношення Е/А, особливо за кон-ценгрично! гiгергрофii, але значення часу утовшънення кровотоку раннъого дастотчного наповнення л!вого шлуночка та часу !зово-люметричного розслаблення достов1рно не вщдзнялисъ.
Пор!вняння сп!вв!дношення Е/А у групах хворих без ! з г!пер-троф!ею л!вого шлуночка виявило достов!рне п!двищення Е/А, але Е/А м!ж групами з концентричним ремоделюванням ! г!пер-троф1ею достов1рно не вщдзнялося.
Кореляцшний аналз показав, що IМТ тюно корелюе з !ндек-сом агное-г!гогное та шдексом десатурацй (г = 0,712, 0,722, в!дпо-в!дно, Я < 0,05). У пацкнпв I групи час утювшънення кровотоку
раннього дастотчного наповнення лгвого шлуночка мае позитив-ний зв'язок з 1МТ та 1ндексом десатурацй (г = 0,332, 0,481, вщпо-в^дно, Р < 0,05) i негативний - iз min SaO2 (г = -0,418, Р < 0,05), а час iзоволюметричного розслаблення корелюе тшьки з шдексом десатурацй (г = 0,612, Р < 0,05). Показник E/A корелюе тшьки з 1МТ (г = -0,455, Р < 0,05). Кореляцшт зв'язки м1ж структурними показниками та станом дастотчно! функц! левого шлуночка показали, що у паценпв з СОАС i ожир^нням индекс маси мюкар-да левого шлуночка корелюе з Е/А, часом уповшьнення кровотоку раннього дастотчного наповнення левого шлуночка та часом i»-волюметричного розслаблення (г = -0,572, 0,484, 0,612, вщповщ-но, Р < 0,05). 1ндекс маси миокарда лтвого шлуночка корелюе з индексом апное-гшопное, индексом десатурацй та min SaO2 (г = 0,582, 0,535, -0,317, вiдповiдно, Р < 0,05) у паценпв I групи. У паценг1в II групи встановлено кореляцшт зв'язки м1ж 1МТ, часом уповшьнення кровотоку раннього дастотчного наповнення левого шлуночка та часом iзоволюметричного розслаблення (г = 0,622, 0,484, вiдповjдно, Р < 0,05). Кореляцшт зв'язки м1ж ппоксичними та функцональними параметрами у II грут не встановлет. Однофакторним регреетйним аналjзом установлено, що вж, индекс апное-гшопное, шдекс десатурацй, IMT та индекс маси мокарда лтвого шлуночка - незалежт предиктори змзн показника Е/А (табл. 5).
Таблиця 5
Результата однофакторного регрес^йного аналiзу
Показники Унiварiантний регресшний аналз
ВШ ОТ 95%) Р
Ик, роки 1,14 (0,95-1,33) 0,001
Чолов1ча стать 0,71 (0,44-0,98) 0,283
IМT, кг/м2 1,05 (0,99-1,28) 0,001
Iндекс апное-гшопное, еп./год 1,07 (0,88-1,12) 0,016
Iндекс десатурацй, ум. од. 1,09 (0,87-1,56) 0,042
Середня SaO2, % 0,80 (0,52-1,14) 0,324
ММмальна SaO2, % 0,74 (0,44-1,03) 0,161
Добовий систол1чний артер1альний тиск, мм рт. ст. 0,99 (0,95-1,66) 0,021
Добовий дiастолiчний артер1альний тиск, мм рт. ст. 0,96 (0,84-1,22) 0,010
!ндкс маси мюкарда л1вого шлуночка, г/м2 1,13 (1,02-1,22) 0,004
Ui п'ять змшних протестовано у багатофакторнш регреайнш модсл!. Для побудови к1нцево1 моделj застосовували покрокове уведення змшних до регресшно! модсл!. Псля корегування за вжом, статтю та IMT к1нцева регреетйна модель продемонструва-ла, що тшьки индекс десатурацй - незалежний предиктор дастотчно! дисфункц! ЛШ у хворих ¡з СОАС i ожир^нням (табл. 4).
Таблиця 6
Результата багатофакторного регресТйного аналТзу
Показники ВШ (Д1 95%) Р
ВТк, роки 1МТ, кг/м2 1,08 (0,96-1,26) 1,04 (0,96-1,22) 0,005 0,037
1ндекс агное-гiгогное, еп./год 0,95 (0,82-1,20) 0,084
1ндекс десатурацТ!, ум. од. 1,12 (1,09-1,42) 0,023
1ндекс маси мТокарда лТвого шлуночка, г/м2 1,06 (1,04-1,31) 0,062
Обговорення
ДТастолчна дисфункция лТвого шлуночка розглядаеться як до-клТнТчна стадТя серцевоï недостатностТ, це фактор ризику розвитку та прогресування серцевоï недостатностТ, що достовТрно зменшуе виживання навпъ за безсимптомного перебТгу (Bibra et al., 2016). У нашому дослТдженнТ проведено оцТнювання змТн дастолчжа функци лТвого шлуночка у пацТентТв iз поеднаним перебТгом синдрому обструктивного апное сну та ожирТнням, значення яких у розвитку дТастолчжа дисфункци доведене. Для виключення впли-ву додаткових факторiв ризику дастолчжа дисфункци на досто-вiрнiсть результата аналву шцТенттв iз серцево-судинною, ендо-кринною, нефрологiчною патологiею, з неалкогольною жировою хворобою печТнки та дислТщдемТею не дослТджували.
Аналiз стану дастолчжа функци у хворих з ожирТнням без СОАС i практично здорових оаб iз нормальною вагою т1ла вия-вив достовiрнj вТдмТнностТ тшьки м1ж значеннями часу уповТль-нення кровотоку раннього дастолчного наповнення лjвого шлуночка та пТка Е, що за вТдсутностТ змТн jнших показникТв функцТо-нального стану лТвого шлуночка не е достовТрним критерТем да-столiчноï дисфункци. ДТастолчну дисфункцТю дагностовано тшьки у 4 (6,0%) шцТенттв iз II групи хворих. АналТз показникТв дТастолчшм функпiï залежно вТд ступеня ожирjння виявив досто-вiрнj змТни для всiх пацТентТв iз Ш ступенем ожирjння порjвняно з контрольною групою. У 57,0% хворих з ожиршням Ш ступеня виявлено дастотчну дисфункцТю. КореляцТйний аналiз показниюв у цТй групj хворих виявив сильнТ зв'язки мТж 1МТ i часом упо-вiльнення кровотоку раннього дастолчного наповнення лiвого шлуночка (r = 0,622, Р < 0,05). ОтриманТ результати можуть вказу-вати на погiршення дастолчжа функци у рая збiльшення ступеня ожирТння, навТп> у пацТента молодого та зршого вjку без серцево-судинних захворювань. Результати нашого дослТдження збТгають-ся з результатами Wang et al. (2015).
ПТд час оцТнювання стану дастолчжа функпiï лjвого шлуночка у хворих з ожирiнням та СОАС легкого ступеня (1А щдгрупа) порiвняно з контрольною групою статистично достовiрнi вТдмш-ностТ встановлено мТж: значеннями часу уповiльнення кровотоку раннього дастолчного наповнення лjвого шлуночка та пжа Е. Порiвняння з показниками II групи достовТрних вТдмТнностей не виявило.
Порiвняння дТастолчжа функци у щдгрупах 1В, 1С та II грут виявило достсгарт вТдмТнностТ мiж усТма показниками дастолч-жа дисфункци у 1С пТдгрупТ та II грут та вjдмiнностi мтж Е/А, часом уповiльнення кровотоку раннього дастолчного наповнення лiвого шлуночка та часом iзоволюметричного розслаблення. Це вказуе на погТршення дастолчжа функцц у пацТента iз середньотяжким i тяжким СОАС. Результати аналзу дТастолчжа функци за поеднаного перебiгу ожирjння та СОАС залежно вТд ступеня ожирjння встановили статистично достовТрне погiршення дасто-лiчноï функци лiвого шлуночка у пацТента з II та Ш ступенем ожирiння. Але майже всi пацТенти (крТм 3) з 1В та 1С тдгруп мали II та Ш ступТнь ожирiння. КореляцТйний аналiз виявив тТснТ зв'язки мТж: 1МТ та ппоксичними параметрами (Тндекс апное-гjпопное та iндекс десатурацiï). Аналiз даних вимjрjв лiвого передсердя виявив розширення лiвого передсердя у пацТента iз середньотяжким i тяжким СОАС, що низка авторТв вважае маркером дТастолчшм дисфункци (Nagueh et al., 2014). НаявнТсть ознак да-столiчноï дисфункци виявлено у 36,9% хворих iз синдромом об-
структивного апное сну та ожирiнням та у 8% хворих в ожирТн-ням без синдрому обструктивного апное сну. Тобто кшькТсть пацТента iз дагностовано дастолчною дисфункцТею збiльшилась майже учетверо за приеднання СОАС. Усi пацТенти з дТагностова-ною дастолчною дисфункцТею мали I тип дисфункци, що вказуе на порушення релаксаци мТокарда лjвого шлуночка. ВТдцовТдно до цих результата можна стверджувати, що СОАС попршуе функ-цiональний стан лiвого шлуночка у хворих з ожирiнням, при цьому збиьшення ступеня гТпоксичних порушень i ступеня ожирТння викликае прогресування дастолчжа дисфункци.
Проведено низку дослТджеш>, у яких вивчено зв'язок дасто-лiчноï дисфункци з гТпоксичними показниками СОАС. Результати нашого дослТдження частково збТгаються з результатами цих авторТв. Наприклад, у дослТдженнТ Wachter et al. (2012) встановлено, що наявнТсть середньотяжкого та тяжкого СОАС асоцТюеться з дастолчною дисфункцТею. При пьому ступiнъ порушень дас-толiчноï функцiï корелював ттльки зi збТльшенням Тндексу апное-ппопное, на вТдмТну вТд нашого дослТдження, де встановлено кореляцТйний зв 'язок мiж часом уповТльнення кровотоку раннього дастолчного наповнення лТвого шлуночка, часом Тзоволюметрич-ного скорочення та Тндексом десатураци та мiж часом уповшьнення кровотоку раннього дастолчного наповнення лiвого шлуночка i min SaO2. Також у дослТдженнТ Wachter et al. (2012) частина пацТента iз тяжким СОАС мала II тип дастолчжа дисфункци, на вТдмТну вщ результатов нашого досл1дження, де ва пац1енти мали I тип дасгсшчжа дисфункцiï. Сл1д зазначити, що у догапдження Wachter et al. (2012) включено оаб, якi мали фактори ризику розвитку дiастолiчноï дисфункци, а саме артер1альну г1пертенз1ю, цукровий диабет, дислjпiдемiю, що могло вплинуло на результати досл1дження та зумовити вjдмiнностi у результатах досл1джень.
У догапджент Wang et al. (2015) проведено аналз змгн дiасто-лчжа функцiï лjвого шлуночка за рiзних тип1в ремоделювання мjокарда у хворих iз СОАС. За результатами цього досл1дження встановлено, що хвиля E була значно нижчою в грут хворих iз концентричним i ексцентричним типом гiпертрофiï л1вого шлуночка; сгпввдаошення E/A, достовiрно нижче за концентричного ремоделювання мокарда та концентричжа ппертрофи лjвого шлуночка. За даними кореляцiйного та регресiйного аналiзу в дослщжент Wang et al. (2015), встановлено ттсний взаемозв'язок мтж структурними змГнами мjокарда та показниками дасгсшчжа дисфункцiï. Ui данi частково збiгаютъся з результатами нашого дослГдження, де в уск гацiентiв Тз концентричною гiпертрофiею та ремоделюванням лТвого шлуночка спостертгали погТршення дiастолiчноï функцiï. У регрестйному аналТзТ в нашому дослтджен-нт взаемозв'язок мтж структурними змтнами мТокарда лТвого шлуночка та дастолчною функцею не доведено. Розб1жносп можуть бути зумовлен! включенням у дослГдження Wang et al. (2015) пацГенпв з артер1альною гiпертензiею, яка мае значний вплив на структурт та функц^ональн! змгни лТвого шлуночка.
За результатами однофакторного регрес1йного аналву вщбра-но 5 змтнних (1МТ, 1ндекс апное-гiпогное, 1ндекс десатурацiï, шдекс маси миокарда л1вого шлуночка, вж), двГ з яких - показники гiпоксiï за СОАС. ПГсля корегування моделi за вГком, статтю та 1МТ тГльки 1ндекс десатурацiï показав предикторну здатшсть для прогнозування дастолчжа дисфункцiï. Таким чином, можна при-густити, що СОАС i ожирГння - предиктори початкових стад1й дастолчжа дисфункцiï, але д1агностика цих станв вимагае чутли-вГших методик, як, наприклад, стрес-тест.
У дослОдженн! Bodez et al. (2016) застосувували глобальний стандартизований пГдхГд до оцiнювання первинна дiастолiчноï дисфункцiï у когорт! гацiентiв Гз СОАС i довели наявнсть д!асто-лiчноï дисфункцiï у 37% пац1ен'пв Тз СОАС. Проте показники ri-поксiï за СОАС не продемонстрували достатню предикторну здатнТсть для дастолчжа дисфункцiï лТвого шлуночка у багато-факторному регресТйному аналТзТ, на вТдмТну вТд нашого дослГдження, де Тндекс десатурацiï був незалежним предиктором дТасто-лiчноï дисфункцiï. У дослТдженнТ Bodez et al. (2016) Тндекс апное-гтпогное достовТрно корелював з об'емом лТвого передсердя, на вТдмТну вТд нашого дослТдження, де достовТрних змТн мгж цими
показниками не встановлено. Припускаемо, що розбiжностi мж результатами досл!джень можуть бути зумовлен! в!дмшностями в методицi ехокардiографiчного досл!дження.
Зм1ни серцево! гемодинам1ки за штермпуючо! ппокси та ожи-ршня добре досл!джено на щурах. Результата цих досл!джень опо-середковано можуть пояснити знайден! в нашому експеримент! ехокардiографiчнi зм1ни. За даними Danica et al. (2014), !стотний внесок в ураження миокарда л!вого шлуночка за СОАС робить щдвищення трансмурального тиску в л!вому передсерд1 та лтвому шлуночку внаивдок коливань внутршньогрудного тиску, що в!д-буваеться протягом етзоду апное-ппопное як результат марних дихальних зусиль. У випадку ожиршня одним в пров!дних пато-генетичних факторов уважаеться збшьшення об'ему циркулюючо! кров!, що спричинюе перенавантаження л!вого шлуночка (Leopoldo et al., 2010; Usui, 2013). Можна припустити, що тривал! ко-ливання тиску та об'ему за поеднаного перебну СОАС i ожир!ння зумовлюе структурт та фунщюнальн! зм!ни у шлуночках серця, що спричинюе погjршення дастотчно! функцй та серцево! недо-статност! у цих хворих (Wang et al., 2015). Описан! експеримен-тальт результати пояснюють знайден! у нашому досл!дженн! оз-наки дилатащ лтвого передсердя, перевантаження та погjршення релаксацй лтвого шлуночка.
Незважаючи на деяк! преваги, наше досл!дження мае низку обмежень. Перш за все, це невеликий обсяг виб!рки, що не дозволив провести повнощнне статистичне опрацювання у деяких щдгрупах. По-друге, це в^дсутшсть даних тканинно! доплерогра-фи ф!брозних юлець митрального та трикуспщального клапана, як! можуть дати додаткову шформацю про стан д!астол!чно! функцй. На час початку цього досл!дження ni вимрювання не рекомендован! для оцшювання стану д!астол!чно! функцй. По-трете, вклю-чення у доицдження тшьки ос!б з уперше дагностованим СОАС обмежуе можлив!сть оцшювання тривалост! захворювання, що також може впливати на результати досл!дження.
Висновки
Синдром обструктивного апное сну в поеднант з ожир!нням викликае попршення дастолчно! функцй лтвого шлуночка. Стан дастол!чно! функцй миокарда лтвого шлуночка пог!ршуеться з! зб!льшенням ступеня тяжкост! ппоксичних порушень за синдрому обструктивного апное сну та ступеня ожиршня.
Прояви дастол!чно! дисфункцй зафжсовано у 36,9% хворих !з синдромом обструктивного апное сну та ожир!нням i у 8,0% хворих з ожир!нням без синдрому обструктивного апное сну. Bti па-щенти з установленою дiастолjчною дисфункniею мали дастол!ч-ну дисфункцию за типом порушення релаксаци.
У паniентiв !з синдромом обструктивного апное сну та ожи-р!нням установлено позитивний кореляцшний зв'язок м!ж часом уповшьнення кровотоку раннього дастол!чного наповнення л!во-го шлуночка, индексом маси тша та шдексом десатурацй та нега-тивний кореляц1йний зв'язок !з min SaO2. Час !зоволюметричного розслаблення корелював тшьки з шдексом десатурацй, а показник E/A - з индексом маси тша.
У багатофакторному регрес!йному анал!з! индекс десатурац! був предиктором дастол!чно! дисфункцй у хворих !з синдромом обструктивного апное сну та ожир!нням.
References
Altintas, N., Aslan, E., Helvaci, A., & Malhotra, A (2012). Relationship between obstructive sleep apnea severity index and left ventricular function and volume. Annals of Saudi Medicine, 32(4), 384-390. Baguet, J., Barone-Rochette, G., Tamisier, R., Levy, P., & Pépin, J. (2012). Mechanisms of cardiac dysfunction in obstructive sleep apnea. Nature Reviews Cardiology, 9(12), 679-688. Bibra, H., Paulus, W., & St. John Sutton, M. (2016). Cardiometabolic syndrome and
increased risk of heart failure. Current Heart Failure Reports, 13(5), 219-229. Bodez, D., Damy, T., Soulat-Dufour, L., Meuleman, C., & Cohen, A. (2016). Consequences of obstructive sleep apnoea syndrome on left ventricular geometry and diastolic function. Archives of Cardiovascular Diseases, 109(8-9), 494-503.
Bodez, D., Lang, S., Meuleman, C., Boyer-Chatenet, L., Nguyen, X., Soulat-Dufour, L., Boccara, F., Fleury, B., & Cohen, A. (2015). Left ventricular diastolic dysfunction in obstructive sleep apnoea syndrome by an echocardiography standardized approach: An observational study. Archives of Cardiovascular Diseases, 108(10), 480-490.
Danica, L., Krotin, M., Zdravkovic, M., Soldatovic, I., Zdravkovic, D., Brajkovic, M., Gardijan, V., Saric, J., Pokrajac, R., Lovic, D., Stevanovic, P., Gajic, M., & Vukcevic, M. (2014). Early left ventricular systolic and diastolic dysfunction in patients with newly diagnosed obstructive sleep apnoea and normal left ventricular ejection fraction. The Scientific World Journal, 2014, 1-7.
Hamilton, G. S., & Joosten, S. A. (2017) Obstructive sleep apnoea and obesity. Australian Family Physician, 46(7), 460-463.
Heinzer, R., Vat, S., Marques-Vidal, P., Marti-Soler, H., Andries, D., Tobback, N., Mooser, V., Preisig, M., Malhotra, A., Waeber, G., Vollenweider, P., Tafti, M., & Haba-Rubio, J. (2015). Prevalence of sleep-disordered breathing in the general population: The HypnoLaus study. The Lancet Respiratory Medicine, 3(4), 310-318.
Johns, M. (1993). Daytime sleepiness, snoring, and obstructive sleep apnea. Chest, 103(1), 30-36.
Jordan, A., McSharry, D., & Malhotra, A. (2014). Adult obstructive sleep apnoea. The Lancet, 383(9918), 736-747.
Korcarz, C., Peppard, P., Young, T., Chapman C., Hla, K., Barnet, J., Hagen, E., & Stein, J. (2016). Effects of obstructive sleep apnea and obesity on cardiac remodeling: The Wisconsin sleep cohort study. Sleep, 39(6), 1187-1195.
Leopoldo, A., Sugizaki, M., Lima-Leopoldo, A., do Nascimento, A., Luvizotto, R, de Campos, D., Okoshi, K., Pai-Silva, M., Padovani, C., & Cicogna, A. (2010). Cardiac remodeling in a rat model of diet-induced obesity. Canadian Journal of Cardiology, 26(8), 423-429.
Maeder, M., Schoch, O., & Rickli, H. (2016). A clinical approach to obstructive sleep apnea as a risk factor for cardiovascular disease. Vascular Health and Risk Management, 85-103.
Mansukhani, M. P., Kolla, B. P., & Ramar, K. (2014). International classification of sleep disorders 2 and American Academy of Sleep Medicine practice parameters for central sleep apnea. Sleep Medicine Clinics, 9(1), 1-11.
Nagueh, S. F., Appleton, C. P., & Gillebert, T. C. (2009). CME test for Recommendations for the evaluation of left ventricular diastolic function in echocardiography. Journal of the American Society of Echocardiography, 22(2), 208-209.
Ong, C., O'Driscoll, D., Truby, H., Naughton, M., & Hamilton, G. (2013). The reciprocal interaction between obesity and obstructive sleep apnoea. Sleep Medicine Reviews, 17(2), 123-131.
Patinkin, Z., Feinn, R., & Santos, M. (2017). Metabolic consequences of obstructive sleep apnea in adolescents with obesity: A systematic literature review and meta-analysis. Childhood Obesity, 13(2), 102-110.
Peppard, P. E., Young, T., Barnet, J. H., Palta, M., Hagen, E. W., & Hla, K. M.
(2013). Increased prevalence of sleep-disordered breathing in adults. American Journal of Epidemiology, 177(9), 1006-1014.
Qaseem, A., Dallas, P., Owens, D. K., Starkey, M., Holty, J.-E. C., & Shekelle, P.
(2014). Diagnosis of obstructive sleep apnea in adults: A clinical practice guideline from the American College of Physicians. Annals of Internal Medicine, 161(3), 210.
Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: An update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging (2014). European Heart Journal - Cardiovascular Imaging, 17(4), 412-412.
Reis, J., Allen, N., Gibbs, B., Gidding, S., Lee, J., Lewis, C., Lima, J., LloydJones, D., Loria, C., Powell-Wiley, T., Sharma, S., Wei, G., & Liu, K. (2014). Association of the degree of adiposity and duration of obesity with measures of cardiac structure and function: The CARDIA study. Obesity, 22(11), 2434-2440.
Rider, O., Lewis, A., & Neubauer, S. (2014). Structural and metabolic effects of obesity on the myocardium and the aorta. Obesity Facts, 7(5), 329-338.
Senaratna, C., Perret, J., Lodge, C., Lowe, A., Campbell, B., Matheson, M., Hamilton, G., & Dharmage, S. (2017). Prevalence of obstructive sleep apnea in the general population: A systematic review. Sleep Medicine Reviews, 34, 70-81.
Sharma, N., Lee, J., Youssef, I., Salifu, M., & McFarlane, S. (2017). Obesity, cardiovascular disease and sleep disorders: Insights into the rising epidemic. Journal of Sleep Disorders and Therapy, 6(1), 260
Sia, C., Hong, Y., Tan, L., van Dam, R., Lee, C., & Tan, A. (2017). Awareness and knowledge of obstructive sleep apnea among the general population. Sleep Medicine, 36, 10-17.
Usui, Y., Takata, Y., Inoue, Y., Tomiyama, H., Kurohane, S., Hashimura, Y., Kato, K., Saruhara, H., Asano, K., Shiina, K., & Yamashina, A. (2013). Severe obstructive sleep apnea impairs left ventricular diastolic function in non-obese men. Sleep Medicine, 14(2), 155-159.
Vrints, H., Shivalkar, B., Heuten, H., Vanderveken, O., Hamans, E., Van de Heyning, P., De Backer, W., & Verbraecken, J. (2013). Cardiovascular
mechanisms and consequences of obstructive sleep apnoea Acta Clinica Belgica, 68(3), 169-178.
Wachter, R., Lüthje, L., Klemmstein, D., Lüers, C., Stahrenberg, R., Edelmann, F., Holzendorf, V., Hasenfuß, G., Andreas, S., & Pieske, B. (2012). Impact of obstructive sleep apnoea on diastolic function. European Respiratory Journal, 41(2), 376-383.
Wang, J., Zhang, H., Wu, C., Han, J., Guo, Z., Jia, C., Yang, L., Hao, Y., Xu, K., Liu, X., & Si, J. (2015). Correlation of left ventricular diastolic function and
left ventricular geometry in patients with obstructive sleep Apnoea Syndrome. West Indian Medical Journal, 64(2), 92-98.
Wang, Y., Liang, C., Gopal, D., Ayalon, N., Donohue, C., Santhanakrishnan, R., Sandhu, H., Perez, A., Downing, J., Gokce, N., Colucci, W., & Ho, J. (2015). Preclinical systolic and diastolic dysfunctions in metabolically healthy and unhealthy obese individuals clinical perspective. Circulation: Heart Failure, 8(5), 897-904.
