CC BY
70
удк ззо.з(ес)
ОТАЛИЙ Р03ВИТ0К КРА1И СО: МЕТОДИКА Й 1НДИКАТ0РИ 0Ц1НЮВАННЯ
® 2017 ХАНОВА О. В., СКШИА С. О.
УДК 330.3(£С)
Ханова О. В., CKi6iHa С. О. Сталий розвиток краТн €С: методика й iндикатори оцiнювання
Метою cmammi е об(рунтування методики й шдикатор'ш оцшки сталого розвитку у крашах £С на сучасному emani. В cmammi пропонуеться ви-користання певних шдикатор'ю для оцшки сталого розвитку кра'ш £вропейського Союзу: для eкономiчного вимiру - шдекс конкурентоздатностi розвитку С1 та шдекс eкономiчноï свободи IEF; для сусп'шьного вимiру - ¡ндекс якост'> та безпеки життя QLI, шдекс розвитку людського потенфлу HDI, ндекс освiчeносmi суспльства IKS; для екологчного вимiру - 1ндекс екологчно'i стйкот ESI та 1ндекс екологчно'i eфeкmивносmi EPI. Проведено aнaлiз кожного з обраних шдекав у кранах £С. Наведено методику розрахунку спiввiдношeння eкономiчноï, со^ально!та eкологiчноïскладово'iсталого розвитку для кожноÏ краши £С. Акцентовано увагу на значшй регтнальнш диверсиф'шаци сталого розвитку та його компонент'в по кранах £С, визна-чено краши найкращого, середнього та слабкого р'вня сталого розвитку.
Ключовi слова: сталий розвиток, £вропейський Союз, методика розрахунку, шдикатори сталого розвитку. Рис.: 5. Табл.: 9. Ббл.: 21.
Ханова Олена B^e^aBÎBHa - кандидат гeогрaфiчних наук, доцент, доцент кафедри м'жнародних eкономiчних в'дносин, Хартський нацональний ушверситет ¡м. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украша) E-mail: khanovaelena@ukr.net
Сшбша Свтлана Олександ^вна - кандидат економ'нних наук, доцент, кафедра фшанав, Нацональний aeрокосмiчний ушверситет ¡м. М. £. Жуков-ського «Харювський aвiaцiйний 'шститут» (вул. Чкалова, 17, Харщ 61070, Украша) E-mail: sveskill@i.ua
УДК 330.3(£С)
Ханова Е. В., Скибина С. А. Устойчивое развитие стран ЕС: методика и индикаторы оценки
Целью статьи является обоснование методики и индикаторов оценки устойчивого развития в странах ЕС на современном этапе. В статье предложено использование определенных индикаторов для оценки устойчивого развития стран Европейского Союза: для экономического измерения - индекс конкурентоспособности развития и индекс экономической свободы; для общественного измерения - индекс качества и безопасности жизни, индекс развития человеческого потенциала, индекс образованности общества; для экологического измерения - индекс экологической устойчивости и индекс экологической эффективности. Проведен анализ каждого из выбранных индексов в странах ЕС. Приведена методика расчета соотношения экономической, социальной и экологической составляющей устойчивого развития для стран ЕС. Акцентировано внимание на значительной региональной диверсификации устойчивого развития и его компонентов по странам ЕС, определены страны лучшего, среднего и слабого уровня устойчивого развития.
Ключевые слова: устойчивое развитие, Европейский Союз, методика расчета, индикаторы устойчивого развития. Рис.: 5. Табл.: 9. Библ.: 21.
Ханова Елена Вячеславовна - кандидат географических наук, доцент, доцент кафедры международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: khanovaelena@ukr.net
Скибина Светлана Александровна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра финансов, Национальный аэрокосмический университет им. Н. Е. Жуковского «Харьковский авиационный институт» (ул. Чкалова, 17, Харьков, 61070, Украина) E-mail: sveskill@i.ua
udc 330.3(ec)
Khanova Ye. V., Skibina S. O. Sustainable Development of EU countries: Assessment Methodology and Indicators
The aim of the article is to substantiate the methodology and indicators for assessment of sustainable development in EU countries at the present stage. The article suggests the use of certain indicators for assessment of sustainable development of EU countries: for economic evaluation - Index of Competitiveness and Index of Economic Freedom; for social evaluation -Life Quality Index, Human Development Index, Index of Knowledge Societies; for environmental evaluation - Environmental Sustainability Index and Environmental Efficiency Index. Each of the selected indexes in EU countries is analyzed. The methodology for calculating the ratio of the economic, social and environmental components of sustainable development for EU countries is presented. Emphasis is placed on the significant regional diversification of sustainable development and its components across EU countries, there identified countries of the strong, medium and weak sustainability. Keywords: sustainable development, European Union, assessment methodology, indicators of sustainable development. Fig.: 5. Tbl.: 9. Bibl.: 21.
Khanova Yelena V. - Candidate of Sciences (Geography), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)
E-mail: khanovaelena@ukr.net
Skibina Svitlana O. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Finance, National Aerospace University «Kharkiv Aviation Institue» named after M. Ye. Zhukovskiy (17 Chkalova Str., Kharkiv, 61070, Ukraine)
E-mail: sveskill@i.ua
Постановка проблеми. На сучасному етат розвит-ку доцiльнiсть розвитку, в центрi якого стоггь лише мате-рiальне виробництво, все бкьше ставиться тд сумнiв, що обумовлюе необхiднiсть змши вйе'1 парадигми - вiд Геологи накопичення матерiального багатства на землi до Геологи «розумно'1 достатностi», вiд Геологи конкуренцп до Геологи взаемодопомоги. У крашах бвропейського Союзу пiдходи до сталого розвитку постшно удосконалюються, тому доцкьним е до^дження методики й iндикаторiв ощ-нювання сталого розвитку, що зумовлюе актуальнiсть до-слiдження.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Досль дженню процесiв сталого розвитку присвячено науковi працi таких науковцiв: Г. Брундланд [1], Г. Дейи [2], Г. Кларк [3], Д. Медоус [4], Б. Хьюс [5], А. Он1ш [6] та ш. Особливо'1 уваги заслуговують трактування сутностi сталого розвитку регюну Г. Гутмана [7], О. Захарченка [8], М. Калинчикова [9], О. Кузнецова [10], Л. Мельника [11], А. Шковського [12], I. Сигова [13] та ш.
Метою стати е обгрунтування методики й шдика-торш оцшки сталого розвитку у крашах 6С на сучасному етат.
Сталий розвиток - це система взаемоузгоджених управлшських, економiчних, соцiальних, природоохорон-них заходiв, спрямованих на формування системи сустль-них вiдносин на засадах довiри, партнерства, солiдарностi, консенсусу, етичних цшностей, безпечного навколишнього середовища, нацiональних джерел духовностi. Серед осно-вних компонентш, що забезпечують сталий розвиток, мож-на видiлити таи:
■ еколопчний - визначае умови та межi в^новлен-ня еколопчних систем внаслiдок '1х експлуатаци;
■ економiчний - передбачае формування економiч-но'1 системи, гармошзовано'1 з еколопчним чинни-ком розвитку;
■ соцiальний - утверджуе право людини на висо-кий життевий ршень в умовах еколопчно' безпеки й благополуччя. Важливою проблемою на шляху вткення концепцц сталого розвитку е формування системи шдикаторш для ккьисного та якiсного оцшювання цього складного процесу.
Ми пропонуемо використання такого перелшу шди-каторiв для оцiнки сталого розвитку кра'н бвропейського Союзу.
Економiчний вимiр сталого розвитку визначаеться на тдсташ двох глобальних iндикаторiв:
Перший - шдекс конкурентоздатностi розвитку С1 (Competitiveness Index), розроблений оргашзаторами Свiтового економiчного форуму i оприлюднюеться у фор-мi так званого «Глобального звiту про конкурентоспро-можнiсть». 1ндекс конкурентоспроможностi формуеться з таких трьох iндикаторiв: шдикатора макроекономiчного середовища (basic requirements), шдикатора технолопчно-го розвитку кра'ни (innovation factors) та шдикатора «чин-никш, що пiдсилюють виробництво» (efficiency enhancers). Своею чергою, цi три шдикатори обчислюються на основi використання 9 наборiв даних про стан макроекономiчних показникiв, рiвень розвитку iнфраструктури, стан здоров'я населення й рiвень його освгги, технологiчноi готовностi економiки, рiвень ринковоi ефективностi тощо.
Краiни 6С мають рiзний рiвень конкурентоспромож-носп, що вiдображено в табл. 1
Як видно з даних таблищ, ва кра'ни 6С, незважаючи на певне рiзноманiття входять до першо' половини рейтингу (найгiршу конкурентоспроможшсть мае Грецiя, 86-те мкце).
Рейтинг глобально' конкурентоспроможностi 2016 р. знову очолила Швейцарiя, яка пойдае перше мiсце вже восьмий рж поспiль. Друге мiсце, як i в 2015-2016 рр., за-ймае Сшгапур, а трете - Сполучеш Штати Америки, якi,
Таблиця 1
1ндекс глобально!' конкурентоспроможностi кра'Ун €С
№ Кра'Уна Загальний 1ГК Мкце кражи за 1ГК № Кра'Уна Загальний 1ГК Мкце кра'Уни за 1ГК
1 Ыдерланди 5,6 4 15 Литва 4,6 35
2 Ымеччина 5,6 5 16 Польща 4,6 36
3 Шве^я 5,5 6 17 Мальта 4,5 40
4 Bеликобританiя 5,5 7 18 И^я 4,5 44
5 Фiнляндiя 5,4 10 19 Порту^я 4,5 46
6 Данiя 5,3 12 20 Латвiя 4,4 49
7 Бельпя 5,3 17 21 Бол^я 4,4 50
8 Aвстрiя 5,2 19 22 Словеыя 4,4 56
9 Люксембург 5,2 20 23 Румушя 4,3 62
10 Францiя 5,2 21 24 Словаччина 4,3 65
11 lрландiя 5,2 23 25 Угорщина 4,2 69
12 Естоыя 4,8 30 26 Хорва™ 4,1 74
13 Чехiя 4,7 31 27 Kinp 4,0 83
14 lспанiя 4,7 32 28 Грецiя 4,0 86
Джерело: сформовано авторами на основi [14]
як i ранiше, залишаються свiтовим леером у забезпечен-нi iнновацiйних продуктов i послуг. Далi в десятщ лiдерiв рейтингу: Нiдерланди, Нiмеччина, Швещя, Великобри-танiя, Японiя, Гонконг i Фiнляндiя. Таким чином, пров^-на десятка лiдерiв не змiнилася з рейтинг минулого року (2015-2016 р.).
Однак Brexit i геополiтичнi кризи в^чуваються у ви-глядi кризових ситуацш в багатьох сферах життя кра'н 6С. Проте EU28 е найбкьш конкурентоспроможним у свiтi -середнш рiвень конкурентоспроможностi е вище за серед-ньосвiтовий показник (4,78 у кра'н 6С порiвняно зi серед-ньосвiтовим 4,11).
Це обумовлено, перш за все, крашами-л^ерами, що входять до ТОП-12 найбiльш конкурентних кра'н свiту: Нiдерланди (4-те мкце), Шмеччина (5-те мiсце), Швецiя (6-те мiсце), Сполучене Корол1вство (7-ме мкце), Фшлян-дiя (10-те мiсце) i Данiя (12-те мiсце).
Хоча пров^ш европейськi кра'ни постiйно збкьшу-ють свою конкурентоспроможшсть майже у вйх галузях, iснуе ii широка диференщащя по складових конкуренто-спроможностi. Найбкьший розрив спостерггаеться в скла-довш «макроекономiчне середовище», що е в^ображен-ням нерiвномiрностi вiдновлення краш 6С вiд глобальноi фiнансовоi кризи. Середш показники в 6С е найслабшими за iнновацiйними показниками: Краши регюну чггко роздь ленi, з ктотним розривом мiж оцiнкою iнновацiй для Шв-нiчноi i Захiдноi бвропи порiвняно з Центральною, Сх^-ною та Швденною бвропою.
Прискорення розвитку саме iнновацiйноi складовоi мае виршальне значення для пiдтримки поточного рiвня добробуту, i краши 6С можуть очжувати високо' вiддачi iнвестування саме в цю складову.
Другий - шдекс економiчноi свободи IEF (Index of Economic Freedom), створений штелектуальним центром «Heritage Foundation». 1ндекс економiчноi свободи скла-
даеться з 12 шдикатор1в (економiчних свобод) [15]: 1) свобода дково! активностi (Business Freedom); 2) прозоркть торгово! полiтики кра!ни (Trade Freedom); 3) фккально! полiтики уряду (Fiscal Freedom); 4) урядово! регулятор-но! полiтики (Freedom from Government); 5) монетарно! полiтики (Monetary Freedom); 6) залучення каmталiв та iноземних iнвестицiй (Investment Freedom); 7) свободи банк1всько! i фшансово! дiяльностi (Financial Freedom);
8) дотримання прав на приватну власшсть (Property Rights);
9) забезпечення трудових прав i свобод (Labor Freedom);
10) ефектившсть судово! дiяльностi (Judical Effectiveness);
11) податкове навантаження (Tax Burden); 12) державш ви-трати (Gov't Spending).
Щ дванадцять iндикаторiв обчислюються на основi використання 50 наборiв рiзноманiтних даних економiчно-го, фшансового, законодавчого й адмiнiстративного характеру.
Економiчна свобода - це фундаментальне право кожно! людини управляти 'й власною працею та майном. В економiчно вкьних суспкьствах особи вiльнi у вибо-рi роботи, виробництвi товарiв, витратах та iнвестицiях будь-яким шляхом, яким забажають. Всi цi свободи тдтри-муються i захищаються державою. В економiчно вкьних сустльствах також уряд дозволяе пращ, катталу i товарам вкьно пересуватися i утримуеться в^ примусу та тиску на свободи, втручаеться лише у разi необх^ност збереження i функцiонування самого себе.
В табл. 2 наведено кра!ни 6С i !х шдекс економiчно'¿ свободи.
Вага кожного зi 112 факторiв вважаеться однаковою, через це загальний шдекс являе собою середне арифметич-не в^ показниив. Уа кра!ни за цим iндексом дкяться на такi групи:
■ вкьш, з показником 80-100 (серед кра!н 6С кра!-ни цiе! групи в1дсутш);
Таблиця 2
№ КраТна Загальний шдекс Мкце краТни за 1ЕС № КраТна Загальний шдекс Мкце краТни за 1ЕС
1 Естоыя 79,1 6 15 Польща 68,3 45
2 lрландiя 76,7 9 16 Бол^я 67,9 47
3 Bеликобританiя 76,4 12 17 Kinp 67,9 48
4 Люксембург 75,9 14 18 Бельпя 67,8 49
5 Ыдерланди 75,8 15 19 Мальта 67,7 50
6 Литва 75,8 16 20 Угорщина 65,8 56
7 Данiя 75,1 18 21 Словаччина 65,7 57
8 Шве^я 74,9 19 22 1спаыя 63,6 69
9 Латвiя 74,8 20 23 Франтя 63,3 72
10 Фiнляндiя 74,0 24 24 Порту^я 62,6 77
11 Hiмеччина 73,8 26 25 И^я 62,5 79
12 Чехiя 73,3 28 26 Хорва™ 59,4 95
13 Aвстрiя 72,3 30 27 Словеыя 59,2 97
14 Pумунiя 69,7 39 28 Грецiя 55,0 127
Джерело: сформовано авторами на основi [15]
1ндекс eK0H0Mi4H0i свободи краТн СС
■ в основному вiльнi, з показником 70-79,9 (до таких кра1н в^носяться: Естонiя, Iрландiя, Велико-бриташя, Люксембург, Нiдерланди, Литва, Данiя, Швещя, Латвiя, Фiнляндiя, Нiмеччина, Чехiя, Ав-стрiя);
■ помiрно вiльнi, з показником 60-69,9 (до таких краш в^носяться: Румушя, Польща, Болгарiя, Кшр, Бельгiя, Мальта, Угорщина, Словаччина, 1с-панiя, Францiя, Португалiя, Iталiя);
■ в основному невкьш, з показником 50-59,9 (до ще1 групи можна взнести Хорватiю, Словенiю та Грещю);
■ деспотичнi, з показником 0-49,9 (жодна з кра1н 6С не взноситься до ще'1 групи).
Загальний стан економши кра1н 6С, що вiдображаe економiчну складову сталого розвитку регюну, наведено через провiднi макроекономiчнi показники в табл. 3.
На рис. 1 наведено рiчне зростання ВВП (%) по крашах 6С. Як видно з даних рисунку, найпршу ситуащю ма-ють Грецiя, Фiнляндiя, Австрiя, Iталiя, Фiнляндiя; найкра-щу - Iрландiя, Мальта, Чехiя, Швецiя, Люксембург.
На рис. 2 наведено ВВП на особу (дол. США) по крашах 6С. Як видно з даних рисунку, найменший обсяг ВВП на одну особу мають Болгарiя та Румушя; найкращий -Люксембург. Взагалi бкьшкть розвинених кра1н регiону мае ВВП на одну особу у промгжку в^ 40 до 50 тис. дол. США.
На рис. 3 наведено % безробггних по крашах 6С. Як видно з даних рисунку, найменший % безробггних мають Грещя, 1спашя, Юпр; найкращий - Шмеччина та Чехiя. В середньому по регюну частка безробгтних складае 9,5%.
На рис. 4 наведено державний борг (% в1д ВВП) по крашах 6С. Як видно з даних рисунку, найбкьший державний борг мае Грещя, Iталiя, Португалiя, Юпр, Францiя; най-
Таблиця 3
Основi макроекономiчнi показники кра1н СС, 2016 р.
КраТна Р1чне зростання ВВП (%) ВВП на особу (дол. США) Безроб1ття (%) 1нфляц1я (%) Державний борг (% вщ ВВП)
Авс^я 0,9 47250 5,7 0,8 86,2
Бельгiя 1,4 43585 8,7 0,6 106,3
Болгарiя 3,0 19097 9,8 -1,1 26,9
Bеликобританiя 2,2 41159 5,5 0,1 89,3
Гре^я -0,2 26449 24,9 -1,1 178,4
Данiя 1,2 45709 6,3 0,5 45,6
Eстонiя 1,1 28592 5,9 0,1 10,1
lрландiя 7,8 55533 9,5 0,0 78,7
lспанiя 3,2 34820 21,9 -0,5 99,0
И^я 0,8 35708 12,1 0,1 132,6
Kiпр 1,6 32786 15,6 -1,5 108,7
Латвiя 2,7 24712 9,8 0,2 34,8
Литва 1,6 28359 9,5 -0,7 42,5
Люксембург 4,5 98987 5,9 0,1 21,8
Мальта 6,3 36005 5,4 1,2 64,0
Ыдерланди 1,9 49166 6,1 0,2 67,6
Hiмеччина 1,5 46893 4,6 0,1 71,0
Польща 3,6 26455 7,4 -0,9 51,3
Португалiя 1,5 27835 12,1 0,5 128,8
Румуыя 3,7 20787 6,9 -0,6 39,4
Словаччина 3,6 29720 11,3 -0,3 52,6
Словенiя 2,9 31007 9,3 -0,5 83,3
Фiнляндiя 0,4 41120 9,6 -0,2 62,4
Францiя 1,1 41181 10,6 0,1 96,8
Чехiя 4,2 31550 5,2 0,3 40,9
Угорщина 2,9 26222 7,0 -0,1 75,5
Хорватiя 1,6 21581 16,1 -0,5 87,7
Шве^я 4,1 47922 7,4 0,7 44,1
Джерело: сформовано авторами на основ! [16]
%
9 8 7 6 5 4 3 2 1 0 -1
сс сс СС сс СС сс сс сс
о Q. I и I I "Г
1- а а QJ а о н а
р 1- а
U
< О LÛ р VO CL
1— а а
о. VO s 11 ÎS ^ а н а р н s J J 11
2 S □С
□с
а cc cc а cc cc cc
Ч i н i i=Z и
л а QJ н н
u s CÛ а
о ru О р
о Cl. I f4
о о о
u u
ф ZT
КраТна
Дол. США 120000 -
Рис. 1. Pi4He зростання ВВП (%) по крашах £С, 2016 р. [16]
100000
80000
60000
40000
20000
cc cc CC cc cc cc cc cc
Q. 'i 'i 'i 'l
1- а а 11 а о н а
u 1- р Д 1- а с
CÛ л s 1_ u л
А о LÛ р vo Ш CL
Œ С
cc а 1_ а s а
'tu 1- а CÛ 1-s р vi? s s л а н а л н s J J
Ф р 11
и ^ я s □c
□c
а cc cc а cc cc
в 'i н 'i 'и
.û а 11 н н
л s CÛ а
о а CÛ о л р
CI a. CL. л i e
о о С о
CI л С
Кра'ша
Рис. 2. ВВП на особу (дол. США) по кражах €С, 2016 р. [16]
менший - Естошя, Люксембург, Болгарiя. В середньому по регюну державний борг складае 70% в^ ВВП.
Суспкьний вимiр сталого розвитку можна сформу-вати на mдставi трьох iндикаторiв:
1. 1ндексу якостi та безпеки життя QLI (Quality-of-life index), розрахованого мiжнародною оргашзащею «Economist Intelligence Unit» [17]. 1ндексу розвитку людського потенцiалу HDI (Human Development Index) [18]. 1ндексу освiченостi суспiльства IKS (Index of Knowledge Societies), розрахованого департаментом ООН з економiчного та сощального розвит-ку [19].
2.
3.
1. 1ндекс якост та безпеки життя. ДослГдження ви-користовуе 9 факторiв якост життя для визначення оцш-ки краши. Нижче йде опис показниив, як враховувалися при складанш рейтингу [17]: здоров'я: очiкувана тривамсть життя (в роках); сiмейне життя: ршень розлучень (на 1 тис. ойб), ставиться оцiнка вГд 1 (мало розлучень) до 5 (багато розлучень); громадське життя: змшна приймае значення 1, якщо у краш високий рiвень вiдвiдуваностi церкви або профспГлкового членства; матерiальне благополуччя: ВВП на душу населення, паритет купшельно! спроможностг по-лiтична стабiльнiсть Г безпека: рейтинги полГтично! стабГль-носп та безпеки; юимат Г географГя: широта, для розрГзнення холодного та жаркого клГмату; гаранпя роботи: ршень без-
0
% 30
СС сс СС сс сс сс сс СС
'х 'х 'х 'сг 'х
1- а а Ф ги О н а
и 1- 1- а с
ей сг и и
< О . ш
ю
О
Ф
СО
ГС О.
.е
та ^
ю
ш
и ^
2
а. ш
а.
о
о и
СС СС сс
х
си н н
СС а
о .
^ и х ё е
х 'З" ^ ш ~ т
КраТна
Рис. 3. Частка безробггних по краТнах £С, 2016 р. [16]
%
200 180 160 140 120 100 80 60 40 20 0
178,4
132,б 128 8
89,3 / \ 99 9б,8
О У \ 78,7 / \ 83,3 О б7,б 71,0 / \ П /\
\ / \ У \ / \ 52,б/ \/ \
\ / 145,б / 42 5 / >л \ ГТ \ ' 42,а / " б2,4 \_о
2б,9 \ / 34,8 Ь" / 51,3 О* О™" >ТГ 21,8 39,4 40,9
>510,1
ср
ю о
сс СС СС р сс а 1_ а а а ГС ГС а ГС ГС ГС
X с СС р ■п н d с I н I
н а а с и а а Ф и а 5 н а р и :т ш а □с о 1= а ^ 1- р т о_ и :т а ш ф ш о ^ и н ГС с I н а р е
9 5 о с о ^ е
и
КраТна
Рис. 4. Державний борг (% вщ ВВП) по краТнах €С, 2016 р. [16]
робггтя (у %); полiтична свобода: середнiй iндекс полiтичноl та громадянсько'1 свободи (шкала в^ 1 (повнiстю вкьна) до 7 (невкьна); статева рiвнiсть: вимiрюeться шляхом дкення середньо'1 зарплати чоловiкiв на зарплату жшок.
Розподiл кра'н 6С за 1ндексом якостi i безпеки життя наведено в табл. 4.
Як видно з даних таблищ, найвищий ршень якостi та безпеки життя мають Австрiя, Нiмеччина, Дашя, Iспанiя та
Таблиця 4
1ндекс якостi i безпеки життя краТ'н СС
0
№ КраТна Загальний 1ндекс якост1 1 безпеки життя Мгсце в репош № КраТ'на Загальний шдекс якост1 1 безпеки життя Мкце в репош
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Авс^я 190,37 1 15 Мальта - 25
2 Бельгiя 160,52 15 16 Нщерланди 175,23 8
3 Болгарiя 138,20 23 17 Ымеччина 189,74 2
4 Bеликобританiя 172,87 9 18 Польща 150,21 18
5 Гре^я 148,32 19 19 Порту^я 178,43 6
6 Данiя 184,92 3 20 Румуыя 143,04 20
Закшчення табл. 4
1 2 3 4 5 6 7 8
7 Естоыя 171,09 11 21 Словаччина 152,55 17
8 lрландiя 166,90 13 22 Словешя 175,45 7
9 1спаыя 183,65 4 23 Угорщина 138,82 22
10 И^я 142,52 21 24 Фiнляндiя 182,93 5
11 Kinp - 25 25 Франтя 160,25 16
12 Латвiя - 25 26 Хорва™ 170,63 12
13 Литва 130,28 24 27 Чехiя 165,41 14
14 Люксембург - 25 28 Шве^я 172,74 10
Джерело: сформовано авторами на основ! [17]
ФшляндГя; найпрший - Литва, БолгарГя, Румушя, Угорщина. Юпр, ЛатвГя, Люксембург та Мальта не потрапили до рейтингу 2016 р.
2. 1ндекс розвитку людського потенщалу складаеться з трьох шдикаторГв: середньо'1 тривалост життя населення; рГвня освГти; стандарту життя населення краши, що вимь рюеться у ВВП по ПКС.
Bci краши 6С за iHAeKCOM розвитку людського потенщалу в^носяться до краш i3 дуже високим piBHeM людського розвитку (пльки Болгаpiя взноситься до групи кра-iH i3 високим ршнем людського розвитку), табл. 5.
3. 1ндекс освiчeностi також визначаеться трьома основними iндикатоpами: штелектуальними активами су-спкьства (Assets Index), покращенням суспiльства (Advan-
Таблиця 5
1ндекс розвитку людського потенцiалу кра1н СС
№ КраТни 1ндекс людського розвитку Середня тривалкть життя, роки Оч1кувана тривалкть навчання, роки Середня тривалкть навчання, роки ВВП на 1 особу, дол. США
1 2 3 4 5 6 7
4 Ымеччина 0,926 81,1 17,1 13,2 46893
5 Дашя 0,925 80,4 19,2 12,7 45709
7 Нщерланди 0,924 81,7 18,1 11,9 49166
8 lрландiя 0,923 81,1 18,6 12,3 55533
14 Шве^я 0,913 82,3 16,1 12,3 47922
16 Великобритаыя 0,909 80,8 16,3 13,3 41159
20 Люксембург 0,898 81,9 13,9 12,0 98987
21 Франтя 0,897 82,4 16,3 11,6 41181
22 Бельпя 0,896 81,0 16,6 11,4 43585
23 Фiнляндiя 0,895 81,0 17,0 11,2 41120
24 Авс^я 0,893 81,6 15,9 11,3 47250
25 Словенiя 0,890 80,6 17,3 12,1 31007
26 lталiя 0,887 83,3 16,3 10,9 35708
27 1спашя 0,884 82,8 17,7 9,8 34820
28 Чехiя 0,878 78,8 16,8 12,3 31550
29 Грецiя 0,866 81,1 17,2 10,5 26449
30 Eстонiя 0,865 77,0 16,5 12,5 28592
33 Kiпр 0,856 80,3 14,3 11,7 32786
33 Мальта 0,856 80,7 14,6 11,3 36005
36 Польща 0,855 77,6 16,4 11,9 26455
37 Литва 0,848 73,5 16,5 12,7 28359
40 Словаччина 0,845 76,4 15,0 12,2 29720
41 Порту^я 0,843 81,2 16,6 8,9 27835
Закшчення табл. 5
1 2 3 4 5 6 7
43 Угорщина 0,836 75,3 15,6 12,0 26222
44 Латвiя 0,830 74,3 16,0 11,7 24712
45 Хорва™ 0,827 77,5 15,3 11,2 21581
50 Румуыя 0,802 74,8 14,7 10,8 20787
56 Болгарiя 0,794 74,3 15,0 10,8 19097
Джерело: сформовано авторами на основi [18]
cement Index) i перспективною розвитку суспiльства (Foresightedness Index), якi, своею чергою, формуються за допомогою 15 наборiв даних про витрати на охорону здоров'я i вiйськовi витрати, рiвень охоплення молодi освь тою та шформащею, кiлькiсть учнш на одного вчителя, швестицшний клiмат у краïнi, рiвень корупцп, нерiвностi подiлу матерiальних i сощальних благ (GINI-iндекс), рiвнi дитячо'1 смертностi, вiдсоток заповiдних територiй, величину емiсiï СО2 тощо.
Серед основних показниив галузi освiти, що форму-ють людський потенцiал краш 6С, регiональнi прогалини найбкьш очевидш для математики та природничо-науково'1 освiти. Про високому рiвнi залучення мiжнародних талан-тш, в середньому по регюну власна конкурентшсть в цкому е низькою, не сприяе динамiчному розвитку европейсько'1 економiки знань. Великобриташя е найбiльш привабливою крашою розвитку людського потенщалу, проте Brexit ство-рюе значну невизначенiсть щодо умов, за яких робггники з краш 6С матимуть можливiсть брати участь в економщ Великобританп в майбутньому. ^м того, студентська мо-бкьшсть може погiршитись на тлi невизначеност з приводу статусу перспективних студенпв i подальшого доступу до ринку пращ Великобританп. Iншi европейсьи напрямки також втрачають привабливiсть.
Еколопчний вимiр сталого розвитку можна розгля-нути за допомогою двох iндикаторiв:
1. 1ндексу екологiчноï стiйкостi ESI (Environmental Sustainability Index). 1ндекс ESI сформований з 21 еколопчного шдикатора, що розраховували-ся на основi використання 76 наборiв еколоич-них даних про стан природних ресурсш у краМ, рiвень забруднення навколишнього середовища у минулому i сьогодш, зусиллях краши у галузi управлшня екологiчним станом, здатностi краши полшшити екологiчнi характеристики тощо [20]. 2.1ндексуеколопчно'1ефективносп EPI (Environmental Performance Index) [21]. 1ндекс EPI складаеться з 16 показниив, якi передають досягнення краши на ïï шляху до сталого еколопчного розвитку. До таких iндикаторiв взнесет: рiвень дитячо'1 смерт-ност (смертей на 1000 дiтей вжом 1-14 рокiв), хiмiчне забруднення i запилешсть (мкг/м3) атмос-фери, забезпечешсть питною водою i ïï достатшм очищенням (%), стан озону, вмют нiтратiв у питнiй водi (мг/л), споживання води, частка природних i запов^них територш, ступiнь вирубки лкш (%), рiвень пiдтримки сiльського господарства, ви-снаження рибних запасш, частка альтернативних
джерел енергп, енергоефективнiсть i ршень вики-дiв СО2.
Вс критерп оцiнювання можуть бути наведен у табл. 6.
За кожним шдикатором краша отримуе бали. Ккь-кiсть балв залежить вiд позицп держави в межах дiапазону, що задаеться найпршою за цим шдикатором крашою (вiд-носний нуль у стобальнш шкалi) i бажано'1 мети (еквшалент сто бал1в). Бажана мета може встановлюватися на основi мгжнародних договор1в, стандарт1в тощо.
23 ачня 2016 р. на Всесвiтньому економiчному фору-мi було опублiковано допов^ь 2016 р. У доповiдi включено 180 краш, показники яких, як i ранше, розраховуеться у двi велии групи: екологiчне здоров'я (захист здоров'я людей вЗ несприятливих чинникш навколишнього середовища, викликана дiяльнiсть оаб) i життездатнiсть екосистем (захист екосистем i використання ресурсш). Щ два завдання роздкеш на дев'ять категорш, якi охоплюють прiоритетнi питання еколопчно'1 полiтики, такi як скьське господар-ство, якiсть повiтря, бiорiзноманiття, клiмат i енергетика, лiси, рибш запаси, вплив на здоров'я (комплексна ощнка небезпеки для здоров'я людини, що виходить вЗ п'яти чинникш ризику: небезпечна води, погана сани^я, забруднення навколишнього повпря твердих частинок, забруднення повггря в побутових умовах твердих палив, i забруднення озону атмосфери), водш ресурси, вода i санп^я. Цi 9 категорш об'еднують показники, що розраховуеться з даних по кожнш краМ.
Найбiльш ефективну полiтика в галузi навколишнього середовища зпдно з результатами дослiдження проводить Фiнляндiя, Швецiя та Данiя, табл. 7. Найбкьших успiхiв цi краши досягли в категорiях «Вплив на здоров'я», «Вода i санп^я», i «Бiорiзноманiття».
Дослiдження компонент1в сталого розвитку краш 6С дозволяе розрахувати для кожно'1 кра'1ни спiввiдношення економiчноï, сощально'1 та екологiчноï складово'1 сталого розвитку. Для розрахунку ми обрали 5 iндикаторiв (табл. 8):
1. 1ндекс глобально'1 конкурентоспроможностi.
2. 1ндекс економiчноï свободи.
3. 1ндекс якостi i безпеки життя.
4. 1ндекс розвитку людського потенщалу.
5. 1ндекс еколопчно'1 ефективностi.
1ндекс глобально'1 конкурентоспроможностi та 1н-декс економiчноï свободи формують економiчну складову сталого розвитку; 1ндекс якостi i безпеки життя та 1ндекс розвитку людського потенцiалу формують сощальну складову сталого розвитку; 1ндекс екологiчноï ефективностi формуе еколопчну складову сталого розвитку.
Таблиця 6
Складовi iндексу екологiчноï ефективност
Група Еколопчне здоров'я
Полiтичнi категорГГ Вплив на здоров'я людини Забруднення повгтря, що вплива£ на здоров'я Вода i санiтарiя
1ндикатори 1. Дитяча смертнгсть 2. Середня ктькгсть твердих частинок (ТЧ 2,5) 5. Доступ до саштарп
3. Вгдсоток населення, схильний до дГГ пiдвищених ТЧ 2,5 4. Забруднення повггря в примгщеннях 6. Доступ до питно'Г води
Група Життездатшсть екосистеми
Полiтичнi категорГГ Змгна клiмату й енергетика Воднi ресурси (ефект на екосистему) Бюргзномашття
1ндикатори 7. Тенденцгя вугле£Mностi 10. Очищення стгчних вод 11. Охорона довкглля
8. Змiна тенденцГГ вугле£м-ностi 12. Захист нацгонального бгома
9. Тенденцiя вгдносини вики-дiв дiоксиду вуглецю до кВт/ч 13. Захист мгжнародного бгома 14. Морськг охоронюванг ра-йони
Полiтичнi категорГГ Сгльське господарство Лгс Рибна ловля
1ндикатори 15. Стьськогосподарськг субсидГГ 17. Змiна площi лiсiв 18. Рибальство на прибережному шельфг
16. Законодавство, що регу-лю£ використання пестицидiв 19. Експлуатацгя рибних ре-сурсгв
Джерело: сформовано авторами на ochobî [20]
Таблиця 7
1ндекс еколопчно'Т ефективностi EPI кра'Тн СС, 2016 р.
№ КраТ'на Бали Змша за 10 рок1в, у % № КраТ'на Бали Змша за 10 рок1в, у %
1 Фгнляндгя 90,68 3,19 15 Грецгя 85,81 27,92
2 Швецгя 90,43 5,58 16 Латвгя 85,71 8,02
3 Дангя 89,21 4,98 17 Литва 85,49 9,25
4 Словенгя 88,98 12,15 18 Словаччина 85,42 10,40
5 1спангя 88,91 10,01 19 Чехгя 84,67 7,85
6 Португалгя 88,63 10,88 20 Угорщина 84,60 11,54
7 Естонгя 88,59 5,91 21 1талгя 84,48 8,43
8 Мальта 88,48 11,62 22 Нгмеччина 84,26 8,43
9 Францгя 88,20 8,70 23 Болгаргя 83,40 12,01
10 Великобритангя 87,38 7,02 24 Румунгя 83,24 28,93
11 Хорватгя 86,98 22,37 25 Нгдерланди 82,03 8,09
12 Австргя 86,64 10,44 26 Польща 81,26 8,12
13 1рландгя 86,60 3,48 27 Кгпр 80,24 8,51
14 Люксембург 86,58 5,15 28 Бельггя 80,15 10,43
Джерело: сформовано авторами на основi [21]
Для стабшзацп даних кожного з шдексш знайдемо середне арифметичне для кожного показника та роздкимо кожен показник за кожною кра'ною на вiдповiдне значення середнього арифметичного. Результати розрахунив наведено у табл. 9.
Графiчне вкображення отриманих розрахункiв наведено на рис. 5.
За даними розрахунку, найкращий рiвень розвитку економiчноl складово'1 е характерним для таких кра'н, як: Австрiя, Естонiя, Люксембург, Дашя, Iрландiя, Фiнляндiя,
Таблиця 8
1ндекси сталого розвитку кра'Тн СС
№ КраТ'на 1 2 3 4 5
1 Австрт 5,2 72,3 190,37 0,893 86,64
2 Бельпя 5,3 67,8 160,52 0,896 80,15
3 Болгарт 4,4 67,9 138,20 0,794 83,40
4 Великобритания 5,5 76,4 172,87 0,909 87,38
5 Грецт 4,0 55,0 148,32 0,866 85,81
6 Дант 5,3 75,1 184,92 0,925 89,21
7 Естонт 4,8 79,1 171,09 0,865 88,59
8 1рландт 5,2 76,7 166,90 0,923 86,60
9 1спант 4,7 63,6 183,65 0,884 88,91
10 1талт 4,5 62,5 142,52 0,887 84,48
11 Ктр 4,0 67,9 0 0,856 80,24
12 Латвт 4,4 74,8 0 0,830 85,71
13 Литва 4,6 75,8 130,28 0,848 85,49
14 Люксембург 5,2 75,9 0 0,898 86,58
15 Мальта 4,5 67,7 0 0,856 88,48
16 Нщерланди 5,6 75,8 175,23 0,924 82,03
17 Ымеччина 5,6 73,8 189,74 0,926 84,26
18 Польща 4,6 68,3 150,21 0,855 81,26
19 Португалт 4,5 62,6 178,43 0,843 88,63
20 Румунт 4,3 69,7 143,04 0,802 83,24
21 Словаччина 4,3 65,7 152,55 0,845 85,42
22 Сповешя 4,4 59,2 175,45 0,890 88,98
23 Угорщина 4,2 65,8 138,82 0,836 84,60
24 Фшляндт 5,4 74,0 182,93 0,895 90,68
25 Францт 5,2 63,3 160,25 0,897 88,20
26 Хорватт 4,1 59,4 170,63 0,827 86,98
27 Чехт 4,7 73,3 165,41 0,878 84,67
28 Швецт 5,5 74,9 172,74 0,913 90,43
Джерело: сформовано авторами на основi [14; 15; 17-21]
Таблиця 9
Складовi сталого розвитку кра'Тн СС
КраТна Економ1чна складова Сощальна складова Еколопчна складова Сталий розвиток
1 2 3 4 5
Австрт 1,10 1,15 1,04 3,29
Бельпя 1,07 1,05 0,96 3,08
Болгарт 0,98 0,91 1,00 2,89
Великобритант 1,16 1,10 1,05 3,31
Грецт 0,84 0,99 1,03 2,86
Дант 1,13 1,15 1,07 3,35
Естонт 1,10 1,07 1,07 3,24
1рландт 1,13 1,08 1,04 3,25
1спант 0,98 1,12 1,07 3,17
Закшчення табл. 9
1 2 3 4 5
lталiя 0,95 0,98 1,02 2,94
Kinp 0,94 0,44 0,96 2,34
Латвiя 1,03 0,42 1,03 2,48
Литва 1,06 0,91 1,03 3,00
Люксембург 1,12 0,46 1,04 2,62
Мальта 0,99 0,44 1,06 2,49
Нщерланди 1,17 1,11 0,99 3,27
Ымеччина 1,15 1,17 1,01 3,33
Польща 1,00 0,99 0,98 2,97
Португалiя 0,95 1,08 1,07 3,10
Румуыя 0,98 0,93 1,00 2,92
Словаччина 0,95 0,99 1,03 2,97
Словешя 0,91 1,10 1,07 3,08
Угорщина 0,94 0,94 1,02 2,89
Фiнляндiя 1,13 1,13 1,09 3,35
Франтя 1,03 1,05 1,06 3,14
Хорва™ 0,88 1,05 1,05 2,98
Чехiя 1,05 1,05 1,02 3,12
Швефя 1,15 1,10 1,09 3,34
Джерело: сформовано авторами
Нiмеччина, Швецiя, Великобританiя, Нiдерланди; найпр-ший р1вень мають Грецiя, Хорвапя, Словенiя, Кiпр, Угор-щина, Iталiя, Португамя, Словаччина, Болгарiя, Iспанiя, Румушя, Мальта.
Найкращий рiвень розвитку сощально! складово! сталого розвитку мають: Словешя, Швецiя, Великобрита-нiя, Нiдерланди, 1спашя, Фiнляндiя, Австрiя, Данiя, №меч-чина; найпрший р1вень - Латвiя, Кшр, Мальта, Люксембург, Болгарiя, Литва, Румушя, Угорщина, Iталiя, Грецiя, Словаччина, Польща.
Найкращий рiвень розвитку еколопчно! складово! мають: Мальта, Франщя, Естонiя, Португалiя, Словешя, 1с-панiя, Данiя, Швецiя, Фiнляндiя; найгiрший р1вень - Кiпр, Бельпя, Польща, Нiдерланди.
Середнiй р1вень сталого розвитку у крашах 6С до-р1внюе 3,3 одиницi, отже, високий ршень сталого розвитку (бкьше за середне) мають: Бельгiя, Словенiя, Португамя, Чехiя, Францiя, Iспанiя, Естонiя, Iрландiя, Нiдерланди, Ав-стрiя, Великобританiя, Шмеччина, Швецiя, Данiя, Фiнляндiя; середнiй ршень сталого розвитку (нижче за середне) мають: Кшр, Латвiя, Мальта, Люксембург, Грещя, Болгарiя, Угорщина, Румушя, 1тамя, Польща, Словаччина, Хорватiя, Литва.
Висновки та перспективи подальших дослiджень. Таким чином, вихiдними умовами сталого розвитку мож-на визнати забезпечення: економiчного розвитку, що шд-тримуеться на основi модифшовано! ринково! системи; природно-еколопчно! стiйкостi; тюно! мiжнародноl сшв-працi та кооперацп для досягнення щлей стiйкого розвитку; стшкого соцiального розвитку на основi принципу справедливость
Запропонована авторами методика до^дження сталого розвитку та прикладi кра'1н 6С дозволила визначити краши з найкращим р1внем розвитку економiчноl складо-во! (Австрiя, Естонiя, Люксембург, Дашя, Iрландiя, Фiн-ляндiя, Шмеччина, Швецiя, Великобританiя, Нiдерланди); найкращим р1внем розвитку соцiальноl складово! сталого розвитку (Словешя, Швещя, Великобританiя, Нiдерланди, 1спашя, Фiнляндiя, Австрiя, Данiя, Нiмеччина); найкращим рiвнем розвитку екологiчноl складово! (Мальта, Франщя, Естошя, Португалiя, Словенiя, 1спашя, Данiя, Швецiя, Фiн-ляндiя).
Л1ТЕРАТУРА
1. Brundtland G. H. Club de Madrid // Retrieved, 23 February 2013. URL: http://www.clubmadrid.org/en/miembro/gro_harlem_ brundtland/articulos
2. Daly H. E. Towards a Steady State Economy. San Francisco: Freeman. Daly; Washington: Island Press, 1973. 339 p.
3. Clark G. Evolution of the global sustainable consumption and production policy and the United Nations Environment Programme's (UNEP) supporting activities. Journal of Cleaner Production. 2007. Vol. 15, Issue 6. P. 492-498.
4. Meadows D., Randers J., Behrens W. The Limits to Growth. New York Universe Books, 1972. 161 p.
5. Hulse J. H. Sustainable Development at Risk: Ignoring the Past. New Delhi: Cambridge University Press India Pvt. Ltd.; Ottawa: International Development Research Centre, 2007. 390 p.
6. Onishi A. Futures of global interdependence (FUGI) global modeling system: Integrated global model for sustainable
КраТна
Швец1я Чех1я Хорва™ Франтя Фшляндт Угорщина Словешя Словаччина Румуыя Португалт Польща
Ымеччина Ыдерланди
Мальта Люксембург Литва Латвт К|пр 1тал1я
1спашя 1рланд1я Естошя Дашя Гре^я Великобриташя Болгар1я Бельпя
Австр1я 0,00
\////УяУ/////777Я-
У///Л0*//////77Ъ
\////0М/'/////7Л
V///0.9V/////7X-
У///0Ж/////77Х-
У///АА8/////^Л,
\///AM//////77?
У///У.1У/////7777Л
УУУУХ1Г>УУУУ/7^77Л-
УУУУАА9УУУУУУ77к-
2
У//АЛ3/УУУУУУТЩ
УУУУьЫ/УУУУУт
1,10 .
1Й55Ч
1Q5
0,94
HQ
0,99
093
1,08
0,99
1.17
1.11
I 1. Q9
1,02
1,05
1.Q6
1,09
1 02
1 07
1 03
1 00
1 07
0 98
1 01
1 12
1 06
1 03
YZZZM&ZZZZZZL
0 95
0 98
1 13
У//А8Л/////Л-
0 98
1 07
1 10
0,44
046
0 91
0 42
0 44
0 98
1 12
1 08
0 99
1 06
1 04
1 03
1 03
0 96
1 07
1 15
0 99
1 10
0 91
1 05
1 15
1 02
1 07
1 04
1 07
1 07
1 03
1 05
1 00
0 96
1 04
0,50
1,00
1,50
2,00
2,50
3,00
3,50 4,00 Показник
У/Л Економ1чна складова Ку-1 Со^альна складова F:::;:J Еколопчна складова
Рис. 5. Сталий розвиток кра'ш 6С
Джерело: сформовано авторами
development. Journal of Policy Modeling. 2005. Vol. 27, Issue 1. P. 101-135.
7. Гутман Г. В. Управление региональной экономикой. М.: Финансы и статистика, 2001. 176 с.
8. Захарченко О. В. Оцшка та проблеми сталого розвитку у свт. URL: www.irbis-nbuv.gov.ua/cgL/cgNrbis_64.exe?
9. Калинчиков М. Ю. Теоретико-методические основы концепции устойчивого развития региона. Региональная экономика: теория и практика. 2005. № 9 (24). С. 14.
10. Кузнецов О. Л. Устойчивое развитие: научные основы проектирования в системе природа - общество - человек. СПб.: Наука, 2008. 240 с.
11. Мельник Л. Г. Основи стшкого розвитку: поабник для тслядипломноТ' освгги. Суми: Уыверситет. кн., 2006. 383 с.
12. Пиковский А. А., Орлова И. А. Устойчивое развитие и культура. СПб.: [б. и.], 2002. 216 с.
13. Сигов И. И. Региональная экономика (понятийный аппарат). СПб.: ИРЭ РАН, 2000. С. 65-66.
14. The Global Competitiveness Report 2016-2017. URL: https://www.weforum.org/reports/the-global-competitiveness-report-2016-2017-1
15. Index of Economic Freedom. URL: http://www.heritage. org/index/download
16. European Commission. Europe 2020. URL: http://ec.euro-pa.eu/europe2020/index_en.htm
17. Europe: Quality of Life Index by Country 2017. URL: https://www.numbeo.com/quality-of-life/rankings_by_country. jsp?title=2017®ion=150
18. Human Development Index (HDI) | Human Development Reports. URL: http://hdr.undp.org/en/content/human-development-index-hdi
19. Index of Knowledge Societies. URL: http://ictlogy.net
20. Environmental Sustainability Index (ESI). URL: http:// sedac.ciesin.columbia.edu/data/collection/esi/
21. The Environmental Performance Index (EPI). URL: http:// epi.yale.edu/downloads
REFERENCES
Brundtland, G. H. «Club de Madrid« Retrieved, 23 February 2013. http://www.clubmadrid.org/en/miembro/gro_harlem_ brundtland/articulos
Clark, G. «Evolution of the global sustainable consumption and production policy and the United Nations Environment Programme's (UNEP) supporting activities« Journal of Cleaner Production vol. 15, no. 6 (2007): 492-498.
Daly, H. E. Towards a Steady State Economy San Francisco: Freeman. Daly; Washington: Island Press, 1973.
«European Commission. Europe 2020« http://ec.euro-pa.eu/ europe2020/index_en.htm
«Europe: Quality of Life Index by Country 2017« https:// www.numbeo.com/quality-of-life/rankings_by_country. jsp?title=2017®ion=150
«Environmental Sustainability Index (ESI)« http://sedac. ciesin.columbia.edu/data/collection/esi/
Gutman, G. V. Upravleniye regionalnoy ekonomikoy [Management of regional economy]. Moscow: Finansy i statistika, 2001.
Hulse, J. H. Sustainable Development at Risk: Ignoring the Past New Delhi: Cambridge University Press India Pvt. Ltd.; Ottawa: International Development Research Centre, 2007.
«Human Development Index (HDI) | Human Development Reports« http://hdr.undp.org/en/content/human-development-index-hdi
«Index of Economic Freedom« http://www.heritage.org/in-dex/download
«Index of Knowledge Societies« http://ictlogy.net
Kuznetsov, O. L. Ustoychivoye razvitiye: nauchnyye osnovy proektirovaniya v sisteme priroda - obshchestvo - chelovek [Sustainable development: the scientific basis of design in the system of nature - society - man]. St. Petersburg: Nauka, 2008.
Kalinchikov, M. Yu. «Teoretiko-metodicheskiye osnovy kontseptsii ustoychivogo razvitiya regiona« [Theoretical and methodical foundations of the concept of sustainable development of the region]. Regionalnayaekonomika: teoriya ipraktika, no. 9 (24) (2005): 14-.
Meadows, D., Randers, J., and Behrens, W. The Limits to Growth New York Universe Books, 1972.
Melnyk, L. H. Osnovy stiikoho rozvytku [Basics of Sustainable Development]. Sumy: Universytetska knyha, 2006.
Onishi, A. «Futures of global interdependence (FUGI) global modeling system: Integrated global model for sustainable development« Journal of Policy Modeling vol. 27, no. 1 (2005): 101-135.
Pikovskiy, A. A., and Orlova, I. A. Ustoychivoye razvitiye i kul-tura [Sustainable development and culture]. St. Petersburg, 2002.
Sigov, I. I. Regionalnaya ekonomika (poniatiynyy apparat) [Regional economy (conceptual apparatus)]. St. Petersburg: IRE RAN, 2000.
«The Global Competitiveness Report 2016-2017« https:// www.weforum.org/reports/the-global-competitiveness-report-2016-2017-1
«The Environmental Performance Index (EPI)« http://epi. yale.edu/downloads
Zakharchenko, O. V. «Otsinka ta problemy staloho rozvytku u sviti« [Assessment and problems of sustainable development in the world]. www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi.../cgiirbis_64.exe?
