CC BY
55
УДК 004:316.776(477) Натал1я Федор1вна Васильева,
канд. екон. наук, Вжтор Леон1дович Кавура
1нститут економши промисловостi НАН Украши, Ки1в
1НФОРМАЦ1ЙНЕ СУСП1ЛЬСТВО В УКРА1Н1 У СВ1ТОВИХ РЕЙТИНГАХ: СТАН ТА ПРОБЛЕМИ
Шлях сучасного розвитку економь ки краши починаеться з подолання де-iндустрiалiзащi та продовжуеться неош-дустрiалiзацiею, у процесi яко'1 вщбува-еться формування iнформацiйного сус-пшьства (1С). У нашiй крш'ш цей процес розпочато, але вже давно настав час под-бати про його прискорення.
Застосування нових шформацшних технологий у всiх сферах життя суспiль-ства стае характерною ознакою сучасно-го свiтового розвитку. Тому процес ш-форматизацп, його передумови та наслщ-ки, вплив на конкурентоспроможшсть економiки окремих краш оцiнюють рiзнi оргашзацп та шститути, як наприклад, Всесвiтнiй Економiчний Форум, Всесв^-нiй банк, INSEAD Business School у ств-працi з Alcatel-Lucent, компашя Booz, Конференцiя шдшсько!' промисловостi та Всесвiтня органiзацiя штелектуально'1 власностi (спецiалiзована установа ООН), Оргашзащя Об'еднаних Нацiй, Мiжна-родний союз електрозв'язку, який е спе-цiалiзованим пiдроздiлом ООН у сферi 1КТ, Дослiдження World Wide Web Foundation, шляхом експертного опитування, що проводиться у крашах, якi стали об'ектами дослiдження, а також статис-тичного матерiалу цих краш Украша, як i iншi краши-члени €С, бере участь у цих оцшках й опитуваннях, тому актуальним е дослщження з метою визначення за допомогою глобальних показникiв сту-пеня розвитку 1С в Укршш та крашах €С, а також у контекст евроштеграцп Украши вивчення 1'х досвiду побудови 1С.
Мета статп - на пiдставi св^ових рейтингiв за участю Украши та кршн-членiв GC вiдповiдних шдекав, якi хара-ктеризують розвиток 1С, проаналiзувати реалiзацiю прискорення розвитку 1С в Украш.
Iнформацiйною базою дослщження е статистичнi матерiали, аналiтичнi мiж-народнi економiчнi дослiдження, законо-давчi й нормативнi акти Украши.
Проблемам розвитку 1С в Укршш вщведено важливу роль у працях бага-тьох науковцiв: О. Бiлоруса, В. Дергачо-во'1, Т. Шеремет (дослщжено вплив на мiжнародну конкурентоспроможнiсть краши процесу шформатизацп та розвитку 1С) [1; 2]; Д. Дубова, М. Ожеван, С. Гна-тюка, О. Михайловсько'1 (розкрито сучас-не розумшня 1С, проаналiзовано позицп Украши у св^ових рейтингах розвитку 1С) [3-5]; В. Пожуева, В. Пригоди (визна-чено економшу знань як основу формування 1С, проблеми розвитку 1нтернет-спшьнот в умовах 1С) [6; 7] та ш
На даний час опублшовано багато дослщжень щодо стану та проблем розвитку 1С в Укршш й шших крашах, але актуальним залишаеться визначення мю-ця Украши у св^ових процесах шформатизацп, прискорення процесу побудови 1С.
1нформацшне суспiльство - сус-пшьство, що мае розвинуту iндустрiю шформацшних технологий, високий рь вень шформацшно! культури, в якому бiльшiсть пращвниюв зайнято виробниц-твом, збереженням, опрацюванням i реа-
© Н.Ф. Васильева, В.Л. Кавура, 2015
лiзащею шформаци, особливо вищо'' ii форми - знань [8, с. 151].
Аналiз свггових тенденцiй свiдчить, що прогресивнi кра'ни св^у придiляють особливу увагу переходу до 1С, унаслщок чого частка загально'' чисельностi зайня-тих у народному господарствi, тих, хто належить до шформацшно'' сфери, безпе-рервно зростае. Темпи зростання обсяпв продажiв послуг i товарiв, пов'язаних з iнформацiйними технологiями i галузя-ми, досягають високих темтв. Так, на-приклад, протягом п'яти останнiх рокiв 1нтернет досяг аудитора понад 50 млн користyвачiв, тодi як iншим засобам ма-сово'' шформацп для досягнення такого показника знадобилося бшьше часу (ра-дю - 38 рокiв, телебачення - 13 роюв).
В 1С економша, на вiдмiнy вiд тра-дищйно'' схеми, заснована на знаннях, людських ресурсах та 1КТ, мережах. Тому наведемо результати аналiзy рейтин-гiв, що характеризують розвиток 1С в Укрш'ш та кранах-членах €С серед кра'н свiтy, за такими шдексами:
1ндекс економiки знань (Knowledge Economy Index - KEI);
1ндекс нащональних систем вищо'' освiти (U21 Rankings of National Higher Education Systems);
Глобальний шдекс iнновацiй (The Global Innovation Index);
1ндекс конкурентоспроможносп 1Т-шдустрп;
1ндекс розвитку шформацшно-ко-мyнiкацiйних технологiй (ICT Development Index);
1ндекс розвитку 1нтернету (The Web Index);
1ндекс мережево'' готовностi (Networked Readiness Index);
1ндекс кра'н свiтy за рiвнем розвитку електронного уряду (UN e-Government Index).
1ндекс економгки знань публшу-еться Всесвггшм банком. Вiн характери-зуе загальний рiвень просування кра'ни
або регюну до 1С, заснованого на знаннях, i включае 4 тдшдекси: створення iнновацiй, 1КТ, економiчного й шститу-цiонального режиму. Першi три тдшдекси утворюе 1ндекс знань (Knowledge Index - KI), який розраховуеться окремо.
Методика K4D (Knowledge for Development Program), яку було розроб-лено Всесв^шм банком, частiше за все використовуеться для ощнки ступеня сформованосп економiки знань i присвя-чена порiвняльномy аналiзy резyльтатiв функщонування чотирьох ключових бло-кiв рiзних кра'н: iнститyцiональнi умови iснyвання економши знань, освiта i люд-сью ресурси, нацiональна iнновацiйна система кра'ни, iнформацiйна i кому-нiкацiйна шфраструктура.
Найкращi показники рейтингу кра'н €С, що характеризують взаемозв'язок мiж конкурентоспроможшстю, iнновацiями та нацiональною системою вищо'' освiти, формуванням економiки знань серед кра'н свiтy, можна спостерiгати в Австри, Бель-rii, Великiй Британи, Дани, Нiдерландах, Нiмеччинi, Польщi, Фшлянди, Францп, Швецп. Загальна тенденцiя взаемозв'язку наведених показникiв спостерiгаеться е такою: бшьшють краiн-членiв СС не реа-лiзyють повною мiрою свiй науковий та шновацшний потенцiал для тдвищення конкyрентоспроможностi кра'ни. Укра'на порiвняно з кра'нами-членами СС мае найнижчi показники рейтингу (ввдповщно 63 та 56 мюця) за Глобальним iндексом шновацш (2012 р.) i за 1ндексом економь ки знаньта 1ндексом знань (2012 р.) серед кра'н св^у. Прискорення процесу шфор-матизаци значною мiрою залежить вiд наявностi освiчених i квалiфiкованих кад-рiв та провщних технологiй держави, що тдвищують продyктивнiсть працi. Сектор вищо'' осв^и сприяе реалiзацii цих потреб. Бшьше того, у сучасному свт яюсть сис-теми вищо'' освiти, що мае широк зв'язки на мiжнародномy рiвнi, сприяе глобальному розвитку завдяки обмшу студента-
ми, дослщниками, проектами й щеями через нащональш кордони, участi в До-слiдницькому просторi краш СС.
Виходячи з цих передумов, головна мета рейтингу нащональних систем ви-що'' освiти краш свiту, який вщтворила Мiжнародна мережа унiверситетiв Uni-versitas 21, полягае в тому, щоб з'ясувати, якi кра'ни надають кращу вищу освiту. У рейтингу Universitas 21 оцiнюються сис-теми вищо'1 освiти серед вiдносно велико'' кшькосп краш, що перебувають на рiзних етапах економiчного розвитку. Украша в рейтингу 2012-2015 рр. най-кращий результат мала у 2012 р. - 25 мю-це (шдекс 59,0) [9]. Найкращий рейтинг серед краш членiв СС за той самий перь од мала Швещя у 2014 р. (2 мюце, iндекс 86,7), найнижчий показник - у Хорвата у 2014 р. (45 мюце, iндекс 41,6) [10].
У 2015 р. кранами з кращими системами вищо'1 освiти за всiма показника-ми стали: США, Швейцарiя, Данiя, Фш-ляндiя i Швецiя [11]. Украша полшшила свiй результат на один пункт, поавши 41 мiсце. Останне мюце в рейтингу 2012, 2014, 2015 рр. посщае Iндiя, до десятки кращих серед краш-члешв СС за цей пе-рiод потрапили Велика Бриташя (8-9 мь сця), Дашя (3-5 мiсця), Нiдерланди (7-9 мюця), Фiнляндiя (2-5 мiсця), Швещя (25 мiсця) [9-11]. У висновках дослщження 2012 р. визначено, що найбшьшу частку працiвникiв iз вищим рiвнем освiти мали: Австралiя, 1зра'ль, Канада, Росiя, США, Тайвань, Украша [9].
Результати дослщження дозволяють дшти висновку, що iнтенсивне викорис-тання знань не тiльки сприяе пщвищен-ню конкурентоспроможностi кра'ни, приводить до загального зростання '' економши в цiлому, але i е каталiзатором побудови1С.
Глобальний шдекс тновацт публь куеться Корнельським ушверситетом, ISEAD та WIPO (World Intellectual Property Organization - пщроздш ООН), що спецiалiзуються на захисп прав штелек-
туально'1 власностi). 1ндекс складаеться з двох пiдiндексiв: споживання шновацш i експорту iнновацiй. Для 1'х розрахунку використовуються 84 показники, якi вь дображають iнновацiйнi можливосп кра-1'н, якiсть iнновацiй, 1'х результати i роз-виток iнновацiйноi iнфраструктури кра!^-учасниць, серед яких: якiсть унiверсите-тiв, наявнiсть мшрофшансування й угод з венчурного катталу, розвиток галузей 1Т та онлайн-складовоi бiзнесу.
Як свiдчать данi табл. 1, у 2014 р. Украша полшшила свш результат у дано-му рейтингу, поавши 63 мюце серед 143 краш свiту, порiвняно з 2013 р., у якому вона поста 71 мюце серед 142 краш свь ту[12; 13]. Найкращi рейтинги за перiод 2012-2014 рр. мали Швещя (2-3 мюця), Фiнляндiя (4-6 мiсця), Нiдерланди (4-9), Дашя (7-9 мюця), Велика Бриташя (8-10 мюця), Iрландiя (8-13 мюця). За цей самий перюд найпрший рейтинг мали Грещя (66 мюце у 2012 р.), Румушя (55 мюце у 2014 р.). Украша за той самий перюд мала найкращий рейтинг у 2011 р. (60 мюце), найпрший - у 2012 р. (71 мюце). Першi три мюця у рейтингу 2014 р. посши Швейцарiя, Велика Бриташя i Швещя, а США i Роая - 6 та 49 вщповщно.
Полшшення результатв у сферi ш-новацiй можна очiкувати iз вступом Укра1ни до СС, тому що вщкриеться мо-жливiсть залучитися до Стратепчного форуму з мiжнародного спiвробiтництва в галузi науки i технологii (Strategic Forum for International Science and Technology Cooperation - SFIC). Основ-ними завданнями SFIC, членами якого е краши Свросоюзу, е систематизащя та обмiн iнформацiею про науково-техшчне спiвробiтництво, об'еднання iнформацii про науково-техшчш ресурси третiх кра-ш, створення мереж наукових радникiв у третх краiнах, регулярнi консультацii для визначення загальних прiоритетних географiчних i тематичних напрямiв розвитку координованоi кооперацii з третiми краiнами.
Таблиця 1
Рейтинг крагн-членгв €С та Украгни за Глобальним индексом гнновацгй _у 2012-2014 рр. [12-14]_
Рейтинг Кра!ни 1ндекс
2012 2013 2014 2012 2013 2014
КраТни-члени СС Захщнот Свропи
22 23 20 Авс^я 53,1 51,9 53,4
20 21 23 Бельпя 54,3 52,5 51,7
5 3 2 Велика Бриташя 61,2 61,2 62,4
66 55 50 Грещя 35,3 37,7 38,9
7 9 8 Дашя 59,9 58,3 57,5
8 10 11 Iрландiя 58,7 57,9 56,7
29 26 27 1спашя 47,2 49,4 49,3
36 29 31 Iталiя 44,5 47,8 45,7
28 27 30 Кшр 47,9 49,3 45,8
11 12 9 Люксембург 57,7 56,6 56,9
16 24 25 Мальта 56,1 51,8 50,4
6 4 5 Идерланди 60,5 61,1 60,6
15 15 13 Имеччина 56,2 55,8 56,0
14 16 14 Норвегия 56,4 55,6 55,6
35 34 32 Португалiя 45.3 45,1 45,6
4 6 4 Фiнляндiя 61,8 59,5 60,7
24 20 22 Франщя 51,8 52,8 52,2
2 2 3 Швещя 64,8 61,4 62,3
К ратни-члени СС СхщноТ Свропи
42 41 44 Болгарiя 40.7 41,3 40,7
44 49 45 Польща 40,4 40,1 40,6
40 36 37 Словаччина 41,4 42,2 41,9
26 30 28 Словешя 49,9 47,3 47,2
52 48 55 Румушя 37,8 40,3 38,1
31 31 35 Угорщина 46,5 46,9 44,6
42 37 42 Хорва^я 40,7 41,9 40,7
27 28 26 Чехiя 49,7 48,4 50,2
П острадянськ1 кратни-члени СС
30 33 34 Латвiя 47,0 45,2 44,8
38 40 39 Литва 44,0 41,4 41,0
19 25 24 Естошя 55,3 50,6 51,5
63 71 63 Украгна 36,1 35,8 36,3
Улього крагн лвту, що брали участь у рейтингу
141 142 143 141 142 143
Ключовим завданням ново! серед-ньостроково! шновацшно! стратеги €С до 2020 р. е побудова единого шновацш-ного простору шляхом штенсифшаци горизонтально! i вертикально! координа-ц11 шновацшно! полiтики краш-члешв
СС, а також формування едино! мiжна-родно! науково-техшчно! полiтики. Цент-ральне мюце у «Стратеги 2020» займае шщатива СК щодо створення «1ннова-цшного союзу», спрямована на стимулю-вання повного шновацшного ланцюжка
вщ iдеi до ринку готово!' продукцп, а та-кож побудови единого европейського ринку знань та шновацш з метою ство-рення умов для розвитку 1С i тдвищення конкурентоспроможностi вiдносно США й шших кран.
1з вступом до СС в Украни виникае можливють залучитися до iнiцiатив кран Свросоюзу i полiпшити свiй рейтинг за Глобальним шдексом iнновацiй.
Аналiз рейтингу Украши та крагн СС за глобальними тдексами викорис-тання 1Т-технологт кранами свпу ви-конано за шдексами конкурентоспромо-жностi ГГ-шдустрп,розвитку 1КТ й 1нтер-нету, мережевох готовности, рiвнем розвитку електронного уряду. Кожен iз цих iндексiв може бути використаний державою як шструмент для аналiзу проблем-них моментiв у 1х полiтицi та здшснення монiторингу свого прогресу у сферi впровадження 1КТ, 1нтернету, електрон-ного уряду тощо. Розрахункова частина шдекав базуеться на статистичних даних мiжнародних органiзацiй, таких як Орга-нiзацiя Об'еднаних Нацiй, Мiжнародний союз електрозв'язку, який е спецiалiзова-ним тдроздшом ООН у сферi 1КТ, Все-свiтнiй Економiчний Форум, Дослщжен-ня World Wide Web Foundation, а також результатах експертного опитування, яке проводилося у кранах, якi стали об'екта-ми дослiдження. При визначенш мiсця у глобальному рейтингу вс крайни ранжу-ються на основi iндексу.
Далi представимо аналiз рейтингу Украши та краш-члешв СС за зазначе-ними iндексами.
Рейтинг конкурентоспроможностi 1Т-шдустрп е вагомим показником в оць нщ розвитку 1С крани, як i аргументом у виршенш питання для iноземних швес-торiв вкладати грошi в ту чи шшу крану. Восени 2011 р. дослщний центр The Economist Intelligence Unit (EIU) за пiдт-римки Мiжнародноi асоцiацii виробникiв програмного забезпечення (BSA) опубль кував результати свого дослщження «1н-
декс конкурентоспроможностi IT-галузi у кра1нах свiту».
Найбiльш устшний розвиток 1Т-галузi, як стверджують фахiвцi EIU, мае мiсце в тих кранах, де спостер^аеться наявшсть професiйних i висококвалiфi-кованих кадрiв, створення програм iнно-вацiйного розвитку економши на основi IT або перспективного плану впрова-дження таких шновацш, постшне праг-нення уряду до вдосконалення i модернi-зацп телекомунiкацiйноi iнфраструктури, ефективний режим правового регулю-вання наданих преференцш органiзацiям, якi розробляють i впроваджують IT, баланс мiж розвитком технологий i ство-ренням умов для функцюнування ринко-вих механiзмiв, якi мають активно пiдт-римуватися державою.
Найкращi результати рейтингу за 1ндексом конкурентоспроможносп 1Т-галузi у кра1нах свпу мають такi кра1ни-члени СС: Велика Бриташя, Данiя, Шве-щя, Фiнляндiя. Украина вiдстае вiд цих крагн на 49-44 пункти, i навпь вiд Болга-рii, яка мае найнижчi показники, Украина вщстае на 14-3 пункти [15-17].
Украна пiднялася у рейтингу за 2009 р. на 7 пунктв проти 2008 р. завдя-ки полшшенню показникiв, що характе-ризують людський каттал й умови для дослщжень i розробок. Останне пов'язане з тим, що укладачi рейтингу змшили джерело даних для оцiнки кшькосп 1Т-патентiв, а також даних, що використо-вувалися для оцшки рiвня зайнятостi в IТ-галузi.
Аналiз рейтингу Украши та краш-члешв СС за 1ндексом розвитку 1КТ. Пе-рехщ до 1С передбачае значш змши в економiчнiй систем^ що характеризу-ються зростанням i розвитком iнфокому-нiкацiйноi галузi, як у рамках свпово'г', так i на рiвнi нацiональноi економiки. 1ндекс розвитку 1КТ розроблений ще у 2007 р., вш характеризуе досягнення кра-1н свiту з точки зору розвитку 1КТ на ос-новi 11 показникiв, якими керуеться Mi-
жнародний союз електрозв'язку у сво!х ощнках, а також досягнення кра!н св^у у розвитку 1КТ. 1ндекс зводить таю показ-ники, як доступ до 1КТ, !х використання, а також практичного знання цих технологий, зокрема: кiлькiсть стацiонарних i мобiльних телефонiв на 100 жшешв кра-!ни, кiлькiсть домашнiх домогосподарств, яю мають комп'ютер, кiлькiсть користу-вачiв 1нтернету, рiвень грамотностi та ш., - до единого критер^, який можна
використовувати як шструмент для порь вняльного аналiзу на рiзних рiвнях.
За даними табл. 2 1ндекс розвитку 1КТ протягом 2011-2014 рр. в Укршш постшно зростав, але, незважаючи на це, рейтинг за цим шдексом попршився: найвищий був у 2011 р. (65 мюце, iндекс 4,20) i найнижчий - у 2014 р. (73 мiсце, iндекс 5,15), у той час як у 2014 р. най-кращий показник серед кра!н СС мала Данiя (1 мюце, iндекс 8,86), а найпр-ший - Румунiя (58 мюце, iндекс 5,83).
Рейтинг Кра!ни 1ндекс
2011 2012 2013 2014 2011 2012 2013 2014
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Кратни-члени СС Захщнот Свропи
22 19 21 24 Авс^я 6,74 7,10 7,36 7,62
23 23 25 25 Бельпя 6,60 6,89 7,16 7,57
14 9 8 5 Велика Бриташя 7,35 7,75 7,98 8,50
35 33 32 39 Грещя 5,88 6,14 6,45 6,85
3 3 4 1 Дашя 8,01 8,29 8,35 8,86
29 20 23 26 Iрландiя 6,13 7,09 7,25 7,57
19 28 27 28 1спашя 6,99 6,62 6,89 7,38
27 29 30 36 Iталiя 6,31 6,28 6,57 6,94
38 44 45 51 Кшр 5,64 5,73 5,86 6,11
6 7 9 10 Люксембург 7,64 7,76 7,93 8,26
28 26 24 30 Мальта 6,30 6,69 7,25 7,25
7 6 7 7 Идерланди 7,60 7,82 8,00 8,38
15 16 19 17 Имеччина 7,18 7,39 7,46 7,90
11 13 6 6 Норвегия 7,39 7,52 8,13 8,39
36 37 36 43 Португалiя 5,86 6,05 6,32 6,67
5 5 5 8 Фiнляндiя 7,89 8,04 8,24 8,31
17 18 18 18 Франщя 7,08 7,30 7,93 7,87
2 2 2 3 Швещя 8,21 8,34 8,45 8,67
Кратни-члени СС Схщно'т Свропи
49 51 46 49 Болгарiя 5,19 5,20 5,83 6,31
30 31 37 44 Польща 6,09 6,19 6,31 6,60
50 39 43 45 Словаччина 4,89 5,86 6,05 6,58
39 25 28 31 Словешя 5,63 6,70 6,76 7,13
24 52 55 58 Румушя 6,54 5,13 5,35 5,83
42 41 42 46 Угорщина 5,53 5,77 6,10 6,52
41 42 38 37 Хорва^я 5,54 5,75 6,31 6,90
33 32 34 41 Чехiя 5,89 6,17 6,40 6,72
Економжа промилловолт1^> Есопоту о/ 1пСш1гу
Таблиця 2
Рейтинг кра'гн-члетв СС та Украгни за 1ндеклом розвитку 1нформац1йно-комун1кац1йних технологт у кратах лвту у 2011-2014 рр. [18-21]
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Пострадянськ1 краТни-члени СС
37 36 35 33 Латвiя 5,80 8,06 6,36 7,03
34 35 44 40 Литва 5,88 6,06 5,88 6,74
26 24 22 21 Естошя 6,36 6,81 7,28 7,68
65 67 68 73 Украша 4,20 4,40 4,64 5,15
Усього кратн свггу
152 155 157 166 152 155 157 166
Створення втизняними виробни-ками з урахуванням результат дослщ-жень ситуацiйних центрiв засобiв шфор-матизацп, розроблення комп'ютерних програм, зокрема з вщкритими кодами, та нов^шх конкурентоспроможних 1КТ сприятиме пiдвищенню рейтингу Украь ни за 1ндексом розвитку 1КТ у крашах свiту.
Анал1з рейтингу краш-члетв €С та Украгни за 1ндексом мережевог готов-ностг. 1ндекс готовности до мереженого суспшьства щорiчно публiкуeться Все-свiтнiм економiчним форумом i мiжна-родною школою бiзнесу ISEAD почина-ючи з 2002 р. 1ндекс побудовано на осно-вi 3 iндексiв-компонентiв (середовище, готовнiсть, використання), кожен з яких включае по 3 пiдiндекси, що характери-зують вiдповiдно: ринкове, полпичне i iнфраструктурне середовище, готовнiсть населения, тдприемств й органiв влади до застосування мережевих технологш, 1КТ населенням, тдприемствами та органами управлшня. Для розрахунку 1нде-ксу зараз використовуеться 71 показник. Частина показниюв заснована на мiжна-роднiй статистищ, а частина - на результатах експертного опитування менедже-рiв пiдприемств у крашах, яю оцшюють-ся.
Як свiдчать даш табл. 3, найкращий рейтинг краш-члешв СС за 1ндексом ме-режево'1' готовностi серед краш свiту про-тягом 2008-2015 рр. мали Идерланди (94 мiсця), Норвегiя (8-5 мюця), Фiнляндiя (6-1 мiсця), Швещя (3-1 мiсце). Найниж-чий рейтинг за той самий перюд мали
Румушя (75 мiсце), Грецiя (74 мюце), Болгарiя (73 мiсце), Польща (69 мiсце), Словаччина (64 мюце). Украша найкращий результат у цьому рейтингу мала у 2008-2009 рр. (62 мюце), а найгирший - у 2014 р. (81 мюце).
Для досягнення показниюв використання мережевих технологий в Укршш на рiвнi европейських краш необхщно здiйснити подальший розвиток нащона-льно'1, галузевих i регiональних шфор-мацiйних систем, мереж та електронних ресурав, електронних шформацшно-аналiтичних систем державних оргашв та органiв мiсцевого самоврядування, що дозволить активiзувати впровадження систем електронного спшкування з органами влади, електронних розрахунюв за придбаш товари, виконанi роботи та на-данi послуги.
Анал1з рейтингу крагн-члетв €С та Украгни за 1ндексом розвитку 1нтернету. 1С передбачае широке за рiзними напря-мами використання 1нтернету, а саме: дистанцiйна осв^а, спiлкування, замов-лення послуг, квитюв на транспорт, ви-рiшення питань з державними органами тощо. Рейтинг являе собою список краш св^у, ранжованих за 1ндексом розвитку-1нтернету у крашах свiту, тобто закомп-лексним показником, який характеризуе рiвень впливу 1нтернету на рiзнi сфери суспiльного життя. Цей показник роз-роблено World Wide Web Foundation у 2012 р. Вш вимiрюе рiвень розвитку i впливу 1нтернету на суспiльство за рiз-ними параметрами, об'еднаними у чоти-ри основнi групи:
Економгка промисловостг Экономика промышленности
Таблиця 3
Рейтинг кра'гн-члетв СС та Украгни за 1ндеклом мережевог готовнолт1 _серед крагн лвту [22-25] 1_
Рейтинг Кра!ни 1ндекс
2008- 20112009 2012 2013 2014 2015 20082009 20112012 2013 2014 2015
Кратни-члени СС Захщнот Свропи
16 19 19 22 20 Авс^я 5,22 5,25 5,25 5,26 5,4
24 22 24 27 24 Бельпя 5,02 5,13 5,10 5,06 5,3
15 10 7 9 8 Велика Бриташя 5,27 5,50 5,64 5,54 5,6
55 59 64 74 66 Грещя 4,00 3,99 3,93 3,95 4,1
1 4 8 13 15 Дашя 5,85 5,70 5,58 5,50 5,5
23 25 27 26 25 Iрландiя 5,03 5,02 5,05 5,07 5,2
34 38 38 34 34 1спашя 4,50 4,54 4,51 4,69 4,7
45 48 50 58 55 Iталiя 4,16 4,17 4,18 4,18 4,3
32 32 35 37 36 Кшр 4,52 4,66 4,59 4,60 4,7
21 21 16 11 9 Люксембург 5,10 5,22 5,37 5,53 5,6
26 26 28 28 29 Мальта 4,79 4,91 4,90 4,96 4,9
9 6 4 4 4 Идерланди 5,48 5,60 5,81 5,79 5,8
20 16 13 12 13 Имеччина 5,17 5,32 5,43 5,50 5,5
8 7 5 5 5 Норвепя 5,49 5,59 5,66 5,70 5,8
30 33 33 33 28 Португалiя 4,63 4,63 4,67 4,73 4,9
6 3 1 1 2 Фiнляндiя 5,53 5,81 5,98 6,04 6,0
19 23 26 25 26 Франщя 5,17 5,12 5,06 5,09 5,2
2 1 3 3 3 Швещя 5,84 5,94 5,91 5,93 5,8
Крагни-члени СС Сх1дно 'г Свропи
68 70 71 73 73 Болгарiя 3,80 3,89 3,87 3,96 4,0
69 49 49 54 50 Польща 3,80 4,16 4,19 4,24 4,4
43 64 61 59 59 Словаччина 4,19 3,94 3,95 4,12 4,2
31 37 37 36 37 Словешя 4,57 4,58 4,53 4,60 4,6
58 67 75 75 63 Румушя 3,97 3,90 3,86 3,95 4,2
41 43 44 47 53 Угорщина 4,28 4,30 4,29 4,32 4,3
49 45 51 46 54 Хорва^я 4,09 4,22 4,17 4,34 4,3
32 42 42 42 43 Чехiя 4,53 4,33 4,38 4,49 4,5
1острадянськ1 кратни-члени СС
48 31 32 39 33 Латвiя 4,10 4,66 4,72 4,58 4,7
35 41 41 31 31 Литва 4,40 4,35 4,43 4,78 4,9
18 24 22 21 22 Естошя 5,19 5,09 5,12 5,27 5,3
62 75 73 81 71 Украгна 3,88 3,85 3,87 3,87 4,0
Усього крагн свту, що брали участь у рейтингу
134 142 144 148 143 134 142 144 148 143
1 1нформацш за 2010 р. ввдсутня.
Проникнення. Оцшка рiвня й штен- включаючи рiвень розвитку та якост сивностi використання 1нтернету в кра!ш, комушкацшно! шфраструктури, а також
шститущонально! шфраструктури i 11 регуляторних аспекпв.
Свобода i в1дкрит1сть. Оцiнка piB-ня громадянських свобод, включаючи права на одержання шформацп, вислов-лення думок, безпеку i конфiденцiйнiсть в1нтернеть
Яюсть контенту. Оцiнка piвня ви-користання громадянами i доступшсть контенту з акцентом на тому, насктьки piзнi групи зацiкавлених громадян мо-жуть одержати доступ до шформацп в нащональному сегментi 1нтернету через доступнi платформи i канали мовою, якою вони користуються.
Права i можливостi. Оцшка соща-льних, економiчних i полпичних показ-никiв розвитку держави в контекст впливу на них 1нтернету.
Розрахункова частина 1ндексу ви-конана на пiдставi статистичних даних мiжнаpодних оpганiзацiй, таких як Орга-шзащя Об'еднаних Нацiй, Мiжнаpодний союз електрозв'язку, Всесвпнш банк, Всесвiтнiй Економiчний Форум, Фонд Wikimedia та iнших, а також результат експертного опитування, проведеного в крашах, що стали об'ектами дослiдження. У пiдсумковому звт показники зводять-ся в единий Web Index. При визначеннi мюця в глобальному рейтингу всi краши ранжуються на основi iндексу, де перше мюце в pейтинговiй таблиц вiдповiдае найвищому значенню цього показника, а останне - найнижчому.
До першо! десятки кра1н у рейтингу за розвитком 1нтернету серед 86 кра1н свiту у 2014 р. (у 2013 р. серед 81 краши) увшшли шють краш-члешв €С: перше мiсце посiла Данiя (у 2013 р. - 6 мюце), друге - Фiнляндiя (2013 р. - 7), трете -Норвепя (2013 р. - 2), четверте - Велика Бриташя (2013 р. - 3), п'яте - Швещя (2013 р. - 1), дев'яте - Нщерланди (2013 р. -12). Найнижчий рейтинг зафшсовано у таких крашах--членах GC, як Польща - 34 мiсце (у 2013 р. - 21), Грещя - 30 (2013 р. -26), Ггатя - 29 (2013 р. - 22), Чех1я - 28
мюце (2013 р. - 34). Але Украша ще сут-тевiше вiдстае в цьому рейтингу, посща-ючи 46 мiсце (у 2013 р. не брала участ в рейтингу) [26; 27].
З метою розвитку 1нтернету в Укра-!ш необхiдне створення iнфpастpуктуpи широкосмугового доступу, умов в усiх населених пунктах для доступу до 1нтер-нету, в тому чист шляхом розбудови меpежi пунктiв колективного доступу на всш територп краши. Це стае ще бтьш актуальним iз формуванням шформацш-но! культури, упровадженням 1КТ у ВНЗ Укра1ни, розвитком так званих 1нтернет-спiльнот, яю в широкому значеннi озна-чають сукупнiсть усiх коpистувачiв 1нте-рнету, що об'еднуються з певною метою i включають певнi ресурси глобально! меpежi.
Аналiз рейтингу кра'гн-члетв €С та Украгни за 1ндексом рiвня розвитку еле-ктронного уряду. 1ндекс piвня розвитку електронного уряду оцшюе готовнiсть i можливiсть нацiональних державних структур у використанш 1КТ для надання громадянам державних послуг, публшу-еться Департаментом з економiчних i сощальних питань ООН (уперше тдго-товлено у 2001 р.). Цей шдекс включае три пiдiндекси, яю характеризують стан людського капiталу, ГКТ-шфраструктури i веб-пpисутностi оpганiв державно! влади. Пеpшi два базуються на офшшних статистичних даних, а останнш будуеть-ся на основi результат обстеження веб-сайтiв уряду i вщповщних мiнiстеpств (фiнансiв, охорони здоров'я, освiти i науки, пращ, сощального забезпечення).
У 2014 р. Украша поста 87 мюце (шдекс - 0,5032) у цьому рейтингу, у той час як найнижчi показники рейтингу серед краш-члешв €С мали Болгаpiя (73 мюце, iндекс - 0,5421), Румунiя (64 мю-це, iндекс - 0,5632), Кшр (58 мiсце, рейтинг - 0,5958). За даними 2012 р. Украша поста 68 мюце, а серед краш-члешв €С найнижчi показники рейтингу мали Ру-мушя (62 мiсце, iндекс - 0,6060), Болга-
рiя (60 мюце, iндекс - 0,6132), Словаччи- рейтинг у 2012 р., Украша мае розрив вщ на (53 мюце, шдекс - 0,6292) (табл. 4). 6 до 15 пункпв вщ краш iз найнижчими Таким чином, незважаючи на кращий рейтингами.
Таблиця 4
Рейтинг крагн-члетв €С та Украгни за 1ндексом ргвня розвитку _електронногоуряду серед крагн свту [28;29]_
Краша Рейтинг 1ндекс
2012 р. 2014 р. 2012 р. 2014 р.
КраТни-члени СС Захщнот Свропи
Авс^я 21 20 0,7840 0,7912
Бельгiя 24 25 0,7718 0,7564
Велика Британiя 3 8 0,8960 0,8695
Грецiя 37 34 0,6872 0,7118
Дашя 4 16 0,8889 0,8162
Iрландiя 34 22 0,7149 0,7810
Iспанiя 23 12 0,7770 0,8410
Iталiя 32 23 0,7190 0,7593
Кiпр 45 58 0,6508 0,5958
Люксембург 19 24 0,8014 0,7591
Мальта 35 40 0,7131 0,6518
Нщерланди 2 5 0,9125 0,8897
Нiмеччина 17 21 0,8079 0,7864
Норвегiя 8 13 0,8593 0,8357
Португалiя 33 37 0,7165 0,6900
Фiнляндiя 9 10 0,8505 0,8449
Францiя 6 4 0,8635 0,8938
Швецiя 7 14 0,8599 0,8225
Крагни-члени €С Сх1дно'г Свропи
Болгарiя 60 73 0,6132 0,5421
Польща 47 42 0,6441 0,6482
Словаччина 53 51 0,6292 0,6148
Словешя 25 41 0,7492 0,6505
Румунiя 62 64 0,6060 0,5632
Угорщина 31 39 0,7201 0,6637
Хорватiя 30 47 0,7328 0,6282
Чехiя 46 53 0,6491 0,6070
Пострадянськ1 кратни-члени < 1С
Латвiя 29 31 0,7333 0,7178
Литва 42 29 0,6604 0,7271
Естошя 20 15 0,7987 0,8180
Украта 68 87 0,5653 0,5032
Усього крагн свту, що брали участь у рейтингу 190 193 190 193
Отже, Украша мае активiзувати зу-силля на забезпечення електронно'1' взае-моди державних органiв мiж собою та з
громадянами й оргашзащями, надання всiх видiв сощально'1' допомоги в межах единого державного порталу.
За пщсумком аналiзу рейтингу Украши та краш-члешв GC за глобаль-ними шдексами використання 1Т-техно-логiй крашами свiту можна зазначити, що у 2014 р. найбшьше рейтингове вщ-ставання Украши вiд краш-члешв СС спостершалося за рiвнем розвитку елект-ронного уряду, а у 2012 р. - у рейтингу за 1ндексом розвитку 1КТ. Досвiд краш-члешв СС у побудовi полггики у сферi 1КТ становить штерес для Украши, ос-кiльки у формуванш европейського 1С вони досягли кращих результатiв. Бiльше того, з огляду на вступ Украши до СС постае завдання узгодження чинного за-конодавства у сферi шформатизацп на-шоТ краши i краш-члешв СС. Сприяти розвитку 1КТ в Укрш'ш буде адаптацiя нацiонального стандарту комп'ютерноТ грамотностi до мiжнародного European Computer Driving Licence (ECDL)
Висновки. На пiдставi аналiзу вста-новлено, що визначальним чинником економiчного зростання i забезпечення високого рiвня конкурентоспроможносги краши е iнтенсивне використання знань, прискорення шформатизацп, шновацш-ного науково-технолопчного розвитку, що сприяе переходу суспшьства на якю-но вищий рiвень соцiально-економiчного розвитку, заснованого на формуванш нового технологичного засобу господа-рювання, тобто 1С.
Поглиблення й оптимiзацiя евро-пейськоТ штеграцп у сферi науки, шнова-цiй та освгги е основою заходiв розвитку 1С. Ц зусилля спрямованi на досягнення «критично!!» маси науково-технiчних ре-сурав, створення необхiдних взаемозв'яз-кiв мiж елементами нацiональних шнова-цiйних систем з метою прискорення ш-формацшних процесiв у СС i шдвищення конкурентоспроможностi Свросоюзу.
У контекстi евроштеграцп Украши актуальною е проблема вивчення досвщу становлення 1С у крашах-членах СС, а також узгодження норм правових актив СС й шформацшного законодавства Украгни.
В Укра!ш на найближчу перспективу необхщно:
затвердити розроблену оновлену концепцiю державно! шформацшно! по-лiтики Укра!ни;
у новш загальнодержавнiй програмi розвитку 1С в Укрш'ш на 2016-2020 рр. треба визначити прюритети розвитку в умовах шформацшно! глобалiзащ'! та евроштеграцп Укра!ни;
гармонiзувати нацiональну систему iндикаторiв розвитку 1С iз вiдповiдними показниками СС;
адаптувати нащональний стандарт комп'ютерно! грамотностi до мiжнарод-ного European Computer Driving Licence (ECDL).
Вщповщно до стратеги формування сучасно! шформацшно! шфраструктури 1С необхiдно:
активiзувати впровадження шфраструктури широкосмугового доступу до 1нтернету на всiй територп кра!ни з метою розвитку 1нтернету в Укра!ш;
створити умови в уах населених пунктах для доступу до 1нтернету, в тому чист шляхом розбудови мережi пунктiв колективного доступу;
здшснити подальший розвиток на-щонально!, галузевих i регiональних ш-формацiйних систем, мереж та електрон-них ресурав, електронних шформацшно-аналiтичних систем державних оргашв та органiв мiсцевого самоврядування для досягнення показниюв використання ме-режевих технологiй в Укра!ш на рiвнi европейських кра!н;
забезпечити реалiзацiю електронно! взаемодп державних органiв мiж собою та з громадянами й оргашзащями;
забезпечити надання вах видiв со-щально! допомоги в межах единого державного порталу;
активiзувати впровадження систем електронних розрахунюв за придбанi то-вари, виконанi роботи та надаш послуги;
поширити впровадження штелекту-альних iнформацiйних та шформацшно-аналiтичних технологий, штегрованих
систем баз даних та знань, нащональних шформацшних ресурав;
створити вiтчизняними виробника-ми з урахуванням результатiв дослщжень ситуацiйних центрiв новiтнi конкуренто-спроможн 1КТ, що сприятиме тдвищен-ню рейтингу Украши за 1ндексом розвитку 1КТ у крашах свпу;
розробити та впровадити нацюналь-m стандарти i технiчнi регламенти засто-сування 1КТ, гармонiзованi з вщповвдни-ми стандартами краш-члешв GC.
Проблеми, яю стримують темпи розвитку 1С в Укршш, можуть бути вирь шенi, але вимоги до вступу до €С припус-кають реформи майже у всiх сферах сус-пiльного життя, якi потребують шфор-мацiйного забезпечення i постшного нау-кового дослiдження, що значною мiрою вплине на формування повноцшного 1С.
Л1тература
1. Бiлорус О.Г. Проблеми глобаль-но"1 модершзацп та iмперативи неошдус-трiалiзацii транзитивних краш / О.Г. Бь лорус // Економiчний часопис - ХХ1. -2012. - № 10. - С. 3-6.
2. Дергачова В.В. Украша в системi мiжнародноi конкурентоспроможносп: оцшка позицш, причини i шляхи вщро-дження / В.В. Дергачова, Т.Г. Шеремет // Економiчний вюник НТУУ «КП1». -2010. - № 7. - С. 59-66.
3. Дубов Д.В. 1нформацшне суспшь-ство в Укршш: глобальнi виклики та нацюнальш можливостi: аналiт. доп. / Д.В. Дубов, М.А. Ожеван, С.Л. Гнатюк. -К.: Н1СД, 2010. - 64 с.
4. Пригода В.М. Формування сис-теми показниюв розвитку шформацшно-го суспшьства в Украш / В.М. Пригода // Економша i управлiння. - 2009. - № 9. -С.31-38.
5. Михайловська О.В. Мюце Украь ни у свiтовому процес розбудови шфор-мацiйного суспiльства / О.В. Михайловська // Актуальш проблеми економши. -2009. - № 9. - С. 36-44.
6. Пожуев В.1. Проблеми Украши на шляху до шформатизацп суспшьства i освiти: аналiз феномена 1нтернет-спшь-нот / В.1. Пожуев // Гумаштарний вю-ник. - 2010. - Вип. 40. - С. 4-13.
7. Пригода В.М. Економша знань як основа формування шформацшного суспшьства / В.М. Пригода // Економша i управлшня. - 2010. - № 2. - С. 13-20.
8. Информатизация: понятийный словарь терминов и аббревиатур / под ред. Л.С. Винарика, М.И. Крулькевича. -Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. -208 с.
9. Universitas 21: Рейтинг национальных систем высшего образования 2012 года [Електронний ресурс] / Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу: http://gtmarket.ru.news/2012.05.15/5280.
10. Universitas 21: Рейтинг национальных систем высшего образования
2014 года [Електронний ресурс] / Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу: http://gtmarket.ru.news/2014.05.18/ 7058.
11. Universitas 21: Рейтинг национальных систем высшего образования
2015 года [Електронний ресурс] / Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу:
http://gtmarket.ru.news/2015.06.17/7207.
12. Исследование INSEAD: Глобальный индекс инноваций 2014 года [Электронный ресурс] / Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/2014/07/18/6841.
13. Исследование INSEAD: Глобальный индекс инноваций 2013 года [Электронный ресурс] / Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/2013/07/01/6051.
14. Исследование INSEAD: Глобальный индекс инноваций 2012 года [Електронний ресурс] / Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/2012/07/06/4531.
15. Economist Intelligence Unit: Индекс конкурентоспособности 1Т-отрасли в странах мира в 2007 году [Електронний
ресурс] / Информационно-аналитическое агентство. Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу: http://gtmarket.ru. news/state/2007.08.11/1348.
16. Economist Intelligence Unit: Индекс конкурентоспособности IT-отрасли в странах мира в 2009 году [Електронний ресурс] / Информационно-аналитическое агентство. Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу: http://gtmarket.ru. news/state/2009.09.20/2179.
17. Индустрия ИТ. Индекс конкурентоспособности IT-отрасли в 2011 году, разработанный Economist Intelligence Unit [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://globalindex11.BSA.org/count-roy-table.
18. Международный союз электросвязи. Индекс развития информационно-коммуникационных технологий в странах мира в 2014 году [Електронний ресурс] / Информационно-аналитическое агентство. Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/ news/2014/11/24/6988.
19. Международный союз электросвязи. Индекс развития информационно-коммуникационных технологий в странах мира в 2013 году [Електронний ресурс] / Информационно-аналитическое агентство. Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/ news/2013/10/08/6296.
20. Международный союз электросвязи. Индекс развития информационно-коммуникационных технологий в странах мира в 2012 году [Електронний ресурс] / Информационно-аналитическое агентство. Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/ news/2012/10/11/5059.
21. Международный союз электросвязи. Индекс развития информационно-коммуникационных технологий в странах мира в 2011 году [Електронний ресурс] / Информационно-аналитическое агентство. Центр гуманитарных техноло-
гий. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/ news/state/2011/09/21/3495.
22. Всемирный экономический форум: Индекс сетевой готовности 2015 года [Електронний ресурс] / Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/2015/04/17/7128.
23. Всемирный экономический форум: Индекс сетевой готовности 2014 года [Електронний ресурс] / Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/2014/04/24/6750.
24. Всемирный экономический форум: Индекс сетевой готовности 2013 года [Електронний ресурс] / Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/2013/04/11/5816.
25. Всемирный экономический форум: Индекс сетевой готовности 20112012 года [Електронний ресурс] / Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/state/2012/04/ 05/4269.
26. Исследование World Wide Web Foundation: Рейтинг развития Интернета в странах мира в 2014 году [Електронний ресурс] / Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу: http://gtmarket. ru.news/2015.02.05/7084.
27. Исследование World Wide Web Foundation: Рейтинг развития Интернета в странах мира в 2013 году [Електронний ресурс] / Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу: http://gtmarket.ru. news/2013.11.25/6418.
28. Исследование ООН. Рейтинг стран мира по уровню развития электронного правительства 2014 года [Елект-ронний ресурс] / Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу: http://gtmarket.ru.news/2014.06.26/6835.
29. Исследование ООН. Рейтинг стран мира по уровню развития электронного правительства 2012 года [Елект-ронний ресурс] / Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу: http: gtmarket.ru.news/2012.03.09/4102.
Надшшла до редакцИ 27.06.2015р.
