CC BY
7
УДК 338.24
МЕТОДОЛОПЧЖ ЗАСАДИ РЕЙТИИГУВАНИЯ КРА1И СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ЗА пОКАЗНИКАМИ МАКРОЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ
® 2015 ТИМОШЕНКО о. в.
УДК 338.24
Тимошенко О. В.
Методолопчж засади рейтингування краж Свропейського Союзу за показниками MaKp0eK0H0Mi4H0i безпеки*
Об(рунтовано основн суперечностi дючих методичних nidxodiB до оцнки р'вня економмно! безпеки держави та розроблено пропозиц/ щодо запрова-дження едино/ методологи // оцшювання, яка була б прийнятною для використання на м'ждержавному рiвнi або для певного кластера кра/н. На основi проведених доМжень встановлено, що утф'шованих ознак класиф'шаци краш не кнуе. Для визначення найб'шьш вагових коефщент'ю та критичних значень шдикатор'ш економнно! безпеки доцльно групувати кра/ни за р'внем економiчного розвитку, запропонованим комiсiею ООН та МВФ. Анал'в рiвня економiчноi безпеки проведено для краш — членв Европейського Союзу як окремого кластера кран на приклад'1 показнит макроекономнно! безпеки. На основ'1 оцтювання встановлено, що запропонований перел'ш ¡ндикаторв i >хтх критичних значень е економiчно об(рунтованим i побудований за принципами адекватностi, репрезентативнот i комплексностi. Найб'шьш безпечними кранами ЕС, як вiдповiдають встановленим нормативам макроеконом'нноi безпеки у 2004 р., були Австр'т, Даня, Шве^я, Фшляндiя, причому вiдсоток абсолютно безпечних кран у 2014 р. зменшився ¡з 14,3 до 7,1 % i такими кранами залишилися лише Датя i Шве^я. Впродовж анал'вованого пер'юду до зони ризику потрапили Болгар'т та Хорват'т, в не-безпечнй зон перебувала Естотя, Литва, Латв'т, Румутя. Украна у 2014 р. за р'внем макроекономiчноi безпеки перебувала у критичному сташ, що сигнал'вувало про серйозн'1 структурно-системн дисбаланси // розвитку.
Кпючов'1 слова: економ'нна безпека, кра/ни - члени Европейського Союзу, м'жнароднi рейтинг-системи, шдикатори макроекономiчноi безпеки, мiж-народн шдекси, групування кра/н, методологiя о^нювання Табл.: 5. Ббл.: 24.
Тимошенко Олена Володимирiвна - кандидат економiчниx наук, доцент, декан, факультет економки та iнформацiйниx технологй, Ки/вський на-цональний унверситет культури i мистецтв (вул. Щорса, 36, Ки/в, 01601, Украна) Email: etymoshenko@i.ua
УДК 338.24
Тимошенко Е. В. Методологические основы рейтингования стран Европейского Союза по показателям макроэкономической безопасности
Обоснованы основные противоречия действующих методических подходов к оценке уровня экономической безопасности государства и разработаны предложения по введению единой методологии его оценки, которая была бы приемлемой для использования на межгосударственном уровне или для определенного кластера стран. На основе проведенных исследований установлено, что унифицированных признаков классификации стран не существует. Для определения наиболее значимых коэффициентов и критических значений индикаторов экономической безопасности целесообразно группировать страны по уровню экономического развития, предложенному комиссией ООН и МВФ. Анализ уровня экономической безопасности проведения для стран - членов Европейского Союза, как отдельного кластера стран, на примере показателей макроэкономической безопасности. На основе оценки установлено, что предложенный перечень индикаторов и их критических значений является экономически обоснованным и построен по принципу адекватности, репрезентативности и комплексности. Наиболее безопасными странами ЕС, соответствующими установленным нормативам макроэкономической безопасности в 2004 г. были Австрия, Дания, Швеция, Финляндия, причем процент абсолютно безопасных стран в 2014 г. уменьшился с 14,3 до 7,1 % и такими странами остались только Дания и Швеция. В течение анализируемого периода в зону риска попали Болгария и Хорватия, в опасной зоне находилась Эстония, Литва, Латвия, Румыния. Украина в 2014 г. по уровню макроэкономической безопасности находилась в критическом состоянии, что сигнализировало о серьезных структурно-системных дисбалансах ее развития.
UDC 338.24
Tymoshenko O. V. Methodological Bases for Ranking the European Union Countries in Terms of Macroeconomic Security
The fundamental contradictions of existing methodical approaches to assessing the level of the state economic security have been substantiated and proposals on the introduction of a unified methodology for its assessment, which would be acceptable for use at the international level or for a specific cluster of countries, have been developed. Based on the conducted researches it has been found that the there are no unified signs for such classification of countries. To determine the most significant coefficients and critical values of the indicators of economic security, it is appropriate that the countries should be grouped in terms of the level of the economic development proposed by the UN Commission and the IMF. Analysis of the economic security level has been conducted for the countries-members of the European Union as a separate cluster of countries on the example of macroeconomic security indicators. Based on the evaluation it has been found that the proposed list of indicators and their critical values is economically sound and built on the principle of adequacy, representativeness and comprehensiveness. In 2004 the most secure countries of the EU corresponding to the macroeconomic security standards were Austria, Denmark, Sweden, Finland, and as in 2014 the percentage of absolutely secure countries decreased from 14.3 to 7.1%, only Denmark and Sweden remained in the ranking. During the analyzed period Bulgaria and Croatia got into the risk zone, Estonia, Lithuania, Latvia, Romania were in a danger zone. In 2014 Ukraine in terms of its macroeconomic security was in a critical state, which testified about serious structural and system imbalances in its development.
Keywords: economic security, countries-members of the European Union, international ranking systems, macroeconomic security indicators, international indices, groups of countries, assessment methodology
*Досл'дження проведено у рамках науково-дослдно! теми «Механ'вм державного регулювання забезпечення економ'тно)' безпеки держави» (державний номерреестрацИ: 01150006584, кер'юниктеми - Тимошенко О. В.)
Ключевые слова: экономическая безопасность, страны - члены Европейского Союза, международные рейтинг-системы, индикаторы макроэкономической безопасности, международные индексы, группировки стран, методология оценки. Табл.: 5. Библ.: 24.
Тимошенко Елена Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, декан, факультет экономики и информационных технологий, Киевский национальный университет культуры и искусств (ул. Щорса, 36, Киев, 01601, Украина) Email: etymoshenko@i.ua
Tabl.: 5. Bibl.: 24.
Tymoshenko Olena V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Dean, Faculty of Economics and Information Technology, Kyiv National University of Culture and Arts (vul. Shchorsa, 36, Kyiv, 01601, Ukraine) Email: etymoshenko@i.ua
Вступ. Питання, пов'язаш з анамзом показниюв еко-номГчно! безпеки, узагальненням методолопчних основ и штегрального оцшювання, розробкою заходш щодо змщ-нення основних функцюнальних складових економГчно! безпеки, привертають увагу науковцш майже вск краш свГту. Ця проблематика знаходиться у полi зору вГдомих вчених-економiстiв, якi е провГдними спецiалiстами не лише у напрямах розробки мехашзмш забезпечення еко-номГчно! безпеки на локальному та мiждержавному рiвнях. Також це питання активно дослГджуеться вченими у сферi економжо-математичного моделювання з метою розробки едино'' методологи оцшювання, яка б була прийнятною для бкьшосп кра'1н свпу.
Аналiз останнгх дослiджень i публжацш. Особли-востi оцiнки економГчно! безпеки дослГджують такi науков-цi, як: В. Геець, С. Глаз'ев, А. 1лларюнов, Дж. МГль, Д. Сакс, В. Мартинюк, В. Мунтiян, А. Сухоруков, Ю. Харазашвiлi, Г. Чехович, Е. Хекшер, Г. Терборн, Дж. Майер. ОбГрун-тування методологiчних засад групування краш свiту, зо-крема 1х класифiкацiя залежно вiд рейтингово'1 позици на основi розрахунку мiжнародних iндексiв, знайшло свое вiдображення у працях вчених-економкпв Ю. Дудки, О. Мамчур, С. Сидорово'1.
У переважнш бiльшостi дослiджень, у методичних рекомендащях, закрiплених на державному рiвнi, централь-ними е питання, якi стосуються сутностi, рiвня та складових, що формують економiчну безпеку, однак питання, пов'язаш з методолопею розрахунку, коректшстю оцшю-вання, формуванням множини iндикаторiв та '1х порогових значень iз урахуванням нацiональних особливостей кра'ни та можливiстю використання запропоновано'1 методологи на мгждержавному рiвнi, недостатньо дослГджеш.
Метою роботи е обГрунтування основних супереч-ностей методичних пiдходiв оцшки економГчно! безпеки держави, розробка пропозицш щодо запровадження едино! методологи и оцiнювання, яка була б прийнятною для використання на мгждержавному рiвнi, i на цiй основi рей-тингування краш-члешв бвропейського Союзу за показни-ками макроекономГчно! безпеки.
Виклад основного матерiалу. На нашу думку, алгоритм розрахунку штегрального ршня економГчно! безпеки на мiждержавному рiвнi мае розпочинатися iз обГрунтування i монiторингу основних економiчних iндикаторiв та '1х функцiональних складових, iз урахуванням доступностi шформативно-статистично! шформацп для усГхх без ви-ключення дослГджуваних краш. З одного боку, принцип доступност деякою мiрою порушуе принцип неперерв-
ностi, що припускае коригування тих чи iнших складових економГчно! безпеки з можливiстю врахування нових шди-каторiв та розробки статистичних методiв '1х розрахунку, але в межах нашого дослiдження сформуемо таку множину iндикаторiв, яка б адекватно воображала стан економГчно! безпеки та враховувала доступнiсть шформативно! бази дослГдження.
Не менш важливим етапом штегрального оцшювання економГчно! безпеки е обов'язкова оцшка основних показникш у динамщ для виявлення тенденцш економГчно-го зростання чи стагнацшно! макроекономГчно! динамiки дослiджуваних краш. Поршняння отриманих результат зi свгговими тенденцiями та критичними значеннями е складним процесом, осильки нормування шдикаторш проводиться саме до порогових значень. Основний парадокс теоретико-практичного дослГдження в цьому напря-мi полягае в обГрунтуванш прийнятного рiвня порогових значень розрахованих показникш. Так, наприклад, рiвень боргового навантаження у розмiрi 60 % вГд ВВП для краш бвропейського Союзу е прийнятним i не створюе загроз для економiчного розвитку цих краш, тодi як для Украши перевищення критичного значення зазначеного коефщен-та е загрозою дефолту та стагнаци економжи краши i по-требуе комплексних заходiв щодо полiпшення управлiння державним боргом.
1нновацшна безпека, яка вимiрюеться вiдношенням витрат на науково-прикладш дослiдження до ВВП, для краш, яи розвиваються на засадах шновацшно! моделi, повинна демонструвати випереджаючi темпи зростання пор1вняно з шшими iндикаторами i мати найбкьший ва-говий коефiцiент, тодi як для краш iз транзитивною еко-номiкою критичне значення цього шдикатора встановити важко. Рiвень бюджетно! безпеки, який характеризуеться перерозподком державних фшансш через ВВП краши, за-лежить вГд рiвня децентралГзаци влади та важливосп ва-желiв державного регулювання економiчних процесв. За умов ринкових економiчних вiдносин, вкьно! конкуренцп та лГбералГзацп торговельних вiдносин чи буде коректним встановлювати едине критичне значення цього показника. У табл. 1 згруповано основш показники для оцiнювання рiвня економГчно! безпеки рiзних краш свггу за рiзними методиками.
Отже, основними суперечностями наявних методо-лопчних шдход1в оцшювання рГвня економГчно! безпеки е:
■ перелж iндикаторiБ, з одного боку, е занадто великим та громГздким, що ускладнюе статистичний збГр шформаци г математичний апарат розрахун-
Таблиця 1
Групування показниюв для оцшювання рiвня eK0H0Mi4H0Ï безпеки
КраУна (методика) Показники першого порядку для оцiнювання рiвня економiчноí безпеки
Бiлорусiя, Роая Виробнича сфера, енергетична, науково-технiчна сфера, iнвестицiйна сфера, фшансова сфера, зовнiшньоекономiчна, соцiальна сфера, еколопчна сфера, сфера вдосконалення правопорядку, сфера правового регулювання [6]
Укра'ша Демографiчна, енергетична, зовшшньоеконом^чна, iнвестицiйно-iнновацiйна, макроекономiч-на, продовольча, со^альна, фiнансова (банкiвська, безпека небангавського фiнансового ринку, боргова безпека, бюджетна безпека, валютна безпека та грошово-кредитна)
Швецiя та iншi краТни ёвропейського Союзу Mакроекономiчна безпека, соцiально-трудова, цiнова безпека, грошово-кредитна безпека, зо-внiшньоторговельна безпека, бюджетна безпека, ефективысть функцiонування бiзнесу, виробнича, податкова безпека, шдекс конкурентоспроможностi та корупцГГ [4]
США Економнчна безпека, соцiальна безпека, баланс платежiв (сальдо платiжного балансу) [10]
Mатрично-графiчна модель Обсяг та зростання ВВП краТни, обсяг прямих iноземних iнвестицiй краТни, обсяги зовншнього боргу кожноТ окремоТ краТни, робоча сила у краТнах [13]
1ндекс внутрiшнiх i зовнiшнiх загроз eKOHOMÎMHOÏ безпеки Розташування територГТ краТни в зон стихiйного лиха, незбалансований експорт (переважання одного (двох) експортних товарiв у структурi експорту), наявнiсть територiальних претензш iз боку iноземних держав, хроычне вiд'£мне сальдо поточного платiжного балансу, надлишкова мiграцiя, залежнiсть вiд iмпорту енергоносГТв, скорочення кiлькостi населення [2]
Авторська методика Mакроекономiчний показник, продовольча складова, соцiально-демографiчний показник, монетарний iндикатор, фiскально-боргова складова, зовнiшньоекономiчний показник, шнова-цiйний, швестицшний iндикатор, показник еколопчноТ сталостi (за необхщносп - мiжнароднi iндекс-системи)
ив, а з iншого боку - деяи складовi eK0H0Mi4H0Ï безпеки не в повному обсязi вiдображають реаль-ний стан економши в певнiй сферi (у переважнiй бiльшостi методичних шдходш вiдсутнi складовi правопорядку, рiвня злочинност у розрiзi коефь цieнтiв, не виокремлено податкову безпеку краь ни, еколопчна складова взагалi нехтуеться тд час iнтегрального оцiнювання);
■ метод експертних оцшок пiд час обгрунтування вагових коефiцiентiв мае суб'ективний характер, осильки коефiцiенти обробляються на зразок ста-тистичного оброблення матерiалу, що не повною мiрою враховуе окремi думки експертш i не може бути використаним для розрахунку штегрального шдексу на мiждержавному рiвнi, осильки враховуе лише нащональш особливост дослiджуваноï краши. Для вiдповiдностi вагомосп коефiцiентiв необхiдно частiше проводити експертне опиту-вання i враховувати думки експерпв рiзних держав для встановлення 1х розмiру на мiждержавно-му рiвнi.
Для визначення вагомост коефiцiентiв рекомендуемо застосовувати окремi iгровi концепцп пiд час оцшювання групових ршень та використовувати шструментарш кореляцiйного аналiзу (зокрема рангово'1 кореляцн), що дозволить найбiльш точно сформувати прiоритетнiсть та вагомiсть шдикаторш економiчноï безпеки;
■ для розрахунку штегрального шдикатора еконо-мiчноï безпеки в УкраМ використовуеться лшш-на (адитивна) форма замють мультиплiкативноï (нелшшно'О, яка б бкьш адекватно воображала нелiнiйнi процеси в економiцi. За штегрально'1 оцiнки бкьш коректним буде застосування шдек-
су економiчноï безпеки нелшшних залежностей, наприклад, виробничих функцш (функцiю Кобба-Дугласа), але при цьому необх^но зауважити про можливкть ускладнення математичного апарату дослiдження [7]; ■ визначення порогових значень iндикаторiв еко-номiчноï безпеки дозволяе шляхом порiвняння виявити потенцiйнi загрози на рiвнi небезпеки i вчасно вжити необх^них заходiв щодо уперед-ження подальших негативних наслiдкiв. Саме за цих обставин встановити прийнятш та од-наковi рiвнi порогових значень iндикаторiв для всiх краш не е можливим, осильки 1х розмiр залежить вiд типу економiчноï системи держа-ви, структурних змiн в економщ, сощально-полiтичноï ситуацн. Тож проаналiзуемо методичнiй пiдхiд оцiнки шдикаторш економiчноï безпеки у ккькост 22 показниив та 1х порогових значень, запропонований росшським ученим-економктом С. Ю. Глаз'евим, який знайшов найширше застосування в офiцiйних документах Росшсько'1 Федера-Ц11 [3]. Зпдно з його розрахунками переважна бкьшють iндикаторiв економiчноï безпеки Росiйськоï Федерацп у 1996 роцi перебувала за межами критичних значень, але в щлому на загальному свiтовому фон Росiя потрапила в 30 % найбкьш безпечних та високорозвинених краш свь ту. Але такий благополучний рейтинг ставить тд сумнши можливють iмплементацiï методологiчних засад розрахунку економiчноï безпеки на мiждержавному ршш, осккьки неймовiрним е той факт, що Росшська економiка виявила-ся бкьш безпечною, нiж, наприклад, економша Аргентини, Кувейту та ОАЕ, яи на час дослiдження демонстрували по-зитивну динамiку стiйкого економiчного розвитку.
Так, учений-економкт А. М. Iлларiонов зазначае, що «запропоноваш величини порогових значень eK0H0Mi4H0'i безпеки С. Ю. Глаз'ева е випадковими та економiчно необ-Грунтованими». Для доведення свого припущення вчений проводить комплексний аналiз ршня економiчноi безпеки в контекстi фактично вск краш свiту. Його розрахунки св^чать: жодна кра'на свiту не е економiчно безпечною, що переконуе про суттевi недолiки запропоновано'1 методики [3].
На нашу думку, основним недолжом наявних мето-дичних рекомендацш щодо оцiнки показникiв економiчноi безпеки е необГрунтованi величини порогових значень ш-дикаторiв. Так, наприклад, якщо поршнювати дослiджуванi краши за показником ВВП на душу населення щодо серед-нього розмiру ВВП на душу населення по кра'нах «Велико'' Омки», то заздалегiдь стае очевидним, що такому розмiру не в^пов^атиме майже 80 % краш свиу. Крiм того, запропоноваш показники з метою '1х використання у свгговому масштабi мають бути узгодженими в^пов^но до стандартно'' термшологи, яка використовуеться у мiжнароднiй та европейськiй економiчнiй статистицi (залежно вiд кластера краш для анамзу економiчноi безпеки).
Для визнання порогових значень пропонуемо вико-ристовувати такi методи: функцiональних залежностей, ма-кроекономiчних моделей, евристичнi або аналоговi методи, стохастичнi методи, законодавчий тдид, урахування ощ-нок мiжнародних оргашзацш та метод експертних оцiнок.
Отже, переважна бкьшють наявних методолопч-них шдходш мае суб'ективний та локальний характер i не може бути використана для досл^ження та вимiрювання iнтегрального iндексу економiчноi безпеки на свиовому рiвнi або для певного кластера краш. Саме за цих обста-вин штегральна оцiнка ршня економiчноi безпеки з метою ll використання на мiждержавних рiвнях мае враховувати групування краш залежно в^ типу економiчного розвитку, стану ресурсного потенщалу та географiчного розташуван-ня краши, способу ведення економiки та ступеня розвитку суспкьства.
Наступним етапом досл^ження буде аналiз пере-лжу наявних методологiчних пiдходiв щодо групування краш. Одним iз найважливiших методiв класифшацп краш у свiтовiй економщ е об'еднання '1х у групи за показником ВВП на душу населення (використовуе ООН), валовим на-щональним продуктом ВНП на одну особу (використовуе Свиовий банк та розраховуе за методом кутвельно! спро-можностi).
В УкраМ використовують класифiкацiю краш свiту, яка тдготовлена вiдповiдно до Нацiонального стандарту Украши «Коди назв краш свггу» (ДСТУ ISO 3166-1:2009), Грунтуеться на розробленому статистичним видком Орга-шзацп Об'еднаних Нацiй (ООН) списку «Standard Country or Area Codes for Statistical Use» (далi - список ООН) i по-вшстю в^пов^ае сучаснiй практицi ООН. Розподк краш за вищезазначеною методикою, а саме за регюнальним економiчним угрупуванням, е таким: андське ствтовари-ство; азшсько-тихоокеанське економiчне спiвробiтництво; пiвденноамериканський спкьний ринок; швшчноамери-канська зона вiльноi торпвлц асоцiацiя держав Пшденно-Схiдноi Ази; Латиноамериканська асоцiацiя iнтеграцii; бвропейський Союз; карибське спштовариство i спiльний
ринок; спкьний ринок CxiAHOï та Швденно'1 Америки; спiвдружнiсть незалежних держав; европейська асоцiацiя вкьно'1 торгiвлi; органiзацiя економiчного спiвробiтництва та розвитку; найменш розвинеш краши; органiзацiя кра-ш - експортерiв нафти; економiчне спiвтовариство держав Зах^но1 Африки; економiчне та валютне спгвтовариство Центрально'1 Африки; лiга арабських держав [8].
На нашу думку, найбкьш комплексним i водночас економiчно-обrрунтованим е групування краш за методо-лопю Мiжнародного валютного фонду, який подкяе кра'1-ни залежно в1д ступеня суспiльно-економiчного розвитку, а саме: краши 1з розвиненою економiкою i краши з ринком (включае 37 краш), а також краши, що розвиваються (152 краши). У свою чергу, краши 1з розвиненими ринками подкяються на окремi кластери, причому одна краша може бути одночасно включена до рiзних типолойчних структур: зона евро, основш краши з розвиненою еконо-мжою (G7), iншi краши з розвиненою економшою (краши з розвиненою економжою за винятком G7 i еврообласт), краши, якi е членами бвропейського Союзу [20].
Останнiм часом дедалi популярнiшим стае групування краш залежно в1д ïx рейтингово'1 позицц на основi роз-рахунку мiжнародниx iндексiв. Такий пiдxiд мае певш недо-лiки i не може бути використаний у контекст кластеризацп краш для визначення iнтегрального показника економiчноï безпеки. Крiм того, якщо статистичш показники для розра-хунку мiжнародниx iндикаторiв вiдсутнi, держава отримуе за вказаним шдикатором нульову позищю, що суттево i неадекватно знижуе ïï загальний рейтинг.
У свгговш практицi iснують рiзноманiтнi шдекси, якi можна подкити на сощальш (iндекс соцiальноï глоба-лiзацiï, багатовимiрний iндекс бiдностi, iндекс суспкьства знань), економiчнi (iндекс глобально'1 конкурентоспро-можносп, iндекс економiчноï глобалiзацiï, iндекс легкост ведення бiзнесу, iндекс економiчного ризику, шдекс за-лучення прямих шоземних iнвестицiй, iндекс сприйняття корупцп, шдекс мережево'1 зрiлостi) та комплекснi (шдекс людського розвитку, шдекс якост життя, загальний шдекс глобалiзацiï) [5]. Основш економiчнi рейтинг-системи та 1х сутшсть згруповано в табл. 2.
Так, наприклад, за шдексом глобально'1 конкуренто-спроможностi всi краши свiту можна подкити на чотири кластери, а саме: краши з найвищим рiвнем глобально'1 конкурентоспроможностi, краши iз середньо-високим шдексом, краши з низьким рiвнем глобально'1 конкурен-тоспроможностi та глобально неконкурентоспроможш краши. За рiвнем економiчноï свободи кластеризацiя краш буде такою: економiчно свободнi краши, краши з пор1вня-но високим р1внем економiчноï свободи, краши з низьким рiвнем економiчноï свободи, економiчно нерiвнi та пригш-ченi краши [2].
Для визначення впливу мiжнародниx рейтинга на економiчну безпеку необxiдно встановити найбкьш ре-презентативнi показники, якi дозволять визначити мкце Украши у координатах свйового фiнансово-економiчного простору та проаналiзувати р1вень економiчноï безпеки у мiжнародниx вимiраx. Дискусiйним залишаеться питан-ня щодо включення до штегрально'1 оцшки економiчноï безпеки (мiжнародного iндексу економiчноï безпеки) вже наявних мiжнародниx рейтинпв та iндексiв.
Таблиця 2
Основн мiжнароднi економiчнi iндекси та ïx сутнiсть
Назва шдексу Сутн1сть шдексу
1 2
1ндекс глобально! конкурентоспромож-носп Bсесвiтнього економiчного форуму [24] 1ндекс дае змогу оцшити здатнiсть економiки забезпечувати достатньо високу ефективнГсть ведення бГз-несу та стадГю економiчного розвитку краТни. Порiвнюють конкурентоспроможнiсть краТни за 113 змшними. Базовими вимогами £: якiсть шституцш, iнфраструктура, макроекономiчна стабiльнiсть, охо-рона здоров'я та початкова освГта. До посилювачiв ефективностi вiдносять вищу освггу та професiйну пiдготовку, ефективнiсть ринку товарiв, ефективнiсть ринку працi, рiвень розвитку фiнансового ринку, технологiчну готовысть, розмiр ринку. Piвень розвитку бiзнесу та iнновацiï вiдносять до чинниив розвитку та iнновацiйного потенцГалу. Принциповою особливiстю £ те, що штегрально цей iндекс враховуе концепцГю стадiй економiчного розвитку кожноТ краТни
1ндекс конкуренто-спроможностi краТн св^у 1нституту роз-витку менеджменту (IMD, Швейцарiя) [18] 1ндекс включае понад 320 показниив, яй об'£днанi в 4 групи конкурентоспроможносп: «МакроекономГч-нi показники» (78 показниив: критерГТ оцiнки нацiональноï економти, мiжнародноï торгiвлi, iноземних iнвестицiй, зайнятосл й цiн), «Eфективнiсть уряду» (70 показниив: бюджетна, податкова полiтика, шсти-туцiйна iнфраструктура, регулювання бiзнесу, громадсьй iнститути), «Eфективнiсть бiзнесу» (67 показниив: критерГТ продуктивность ринку працГ, фiнансових ринкiв, менеджменту, корпоративних цшностей) та «1нфраструктура» (114 показникiв: базовi iндикатори iнфраструктури, а також коеф^енти шфраструкту-ри для розвитку технологш, науки, охорони здоров'я, екологГТ й освРги). На основГ отриманих рейтинго-вих оцГнок формують «проФГлГ конкурентоспроможносп» окремих краТн
1ндекс легкостi ве-дення бiзнесу Свто-вого банку [14] 1ндекс характеризуе легйсть i простоту адмiнiстративних процедур малого та середнього пщприемни-цтва. Показники щодо розрахунку шдексу подтяють на двГ групи: перша група - рiвень мГцностГ право-вих шститутГв щодо регулювання бiзнесу (4): кредитування, захист iнвесторiв, забезпечення виконання договорГв, вирiшення неплатоспроможностi пГдпри£мств; друга група - складшсть i вартiсть процедур регулювання (7): реестрацГя пГдпри£мств, отримання дозволГв, ре£страцiя власностi, оподаткування, мГж-народна торгГвля
1ндекс економiчноТ свободи The Heritage Foundation у парт-нерствi i3 The Wall Street Journal [18] 1ндекс визначае рiвень лiбералiзацiï взаемодГТ держави та бiзнесу на основГ iнтегральноï оцГнки основних чотирьох складових свободи суб'ектГв економГчноТ дГяльностГ: верховенство права; право на при-ватну власнГсть та свободу вГд корупцГТ; обмеження правлшня - рГвень фГскальноТ свободи; державы ви-трати; ефективнГсть регулювання - рГвень монетарной', ГнвестицГйноТ та фшансово'Т свободи; вГдкритГсть ринкГв - рГвень свободи бГзнесу та свободи торпвлк 1ндекс дае змогу зГставити обмеження i перешкоди щодо економГчноТ дГяльносп, якГ застосовують уряди рГзних краТн. В основу розрахунку цього шдексу покладено Гдею Адама СмГта щодо залежностГ добробуту краТни вГд ступеня свободи ринку i свободи економГчноТ дГяльносп в шй, що поеднуе в собГ як йльйсш, так i яисы показники
1ндекс SEDA (Aналiз сталостi економiчно-го розвитку краТни), The Boston Consulting Group [ 9] Щоб оцшити основы складовГ добробуту, використовуе 10 вимГрГв соцГально-економГчного розвитку. SEDA оцшюе розвиток за 3 часовими горизонтами: поточний рГвень добробуту, науково-технГчний про-грес (за останнГ п'ять роив) i довгострокова сталГсть. SEDA демонструе порГвняльну ефективнГсть краТни в переведены ВВП i зростання ВВП в добробутГ ТТ населення. МетодологГя SEDA дозволяе порГвнювати рГвень соцГально-економГчного розвитку краТни за такими параметрами: доходи, економГчна стабтьысть, зайнятГсть населення, рГвысть доходГв, громадянське суспГльство, управлГння, освгта, охорона здоров'я, довкГлля й шфраструктура. Параметри охоплюють як матерГальний, так i нематерГальний добробут громадян
1ндекс економiчного ризику кра'Тн свiту, Euromoney [15] 1нтегральний шдекс мГстить реальнГ розрахунки та результати в 15 категорГях, що в сукупносл вГдносять-ся до економГчного, структурного та полГтичного ризику. Щоб отримати загальний бал, Гснують ваговГ коефГцГенти, за укрупненими категорГями шдексу ваговГ коефщкнти е такГ: полГтичний ризик - 30 %; еко-номГчнГ показники - 30 %; структурна оцГнка - 10 %; кГлькГсне значення боргових показникГв - 10 %; кре-дитний рейтинг - 10 %; вГдкритГсть до фшансових ринкГв та ринкГв банивських послуг - 10 %. У яиснш складовГй Гндексу вагомГсть кожного елементу така: економГчний ризик - 43 %, полГтичний ризик - 43 %, структурна складова - 14 %
1ндекс людського розвитку [1] 1нтегральний показник, що розраховуеться щорГчно для мГждержавного порГвняння i вимГрювання основних характеристик людського потенцГалу дослГджуваноТ територГТ: рГвня життя, освГченосп та дов-голГття. Вш е стандартним Гнструментом пГд час загального порГвняння рГвня життя рГзних краТн i регю-нГв. 1ндекс публГкуеться в рамках програми розвитку ООН у звгтах про розвиток людського потенцГалу i був розроблений в 1990 роцГ групою економГспв на чолГ з пакистанцем Махбубом-уль-Хаком. Однак концептуальна структура Гндексу була створена завдяки роботГ Амарт'я Сена
1ндекс EMBI (Emerging MarketsBond Index) + Укра'Тна [15] 1нтегральний показник, що розраховуеться як середньозважений спред валютних облГгацш ринкГв, що розвиваються до прибутковосп обл^ацм Казначейства США (у базисних пунктах для всього ринку i окремо за облГгацГями кожноТ краТни)
Закшчення табл. 2
1 2
1ндекс глобалiзацiï Швейцарського еко-HOMÎMHOrO iнституту (KOF Swiss Economic Institute) [21] 1ндикатор дас змогу проранжувати краТни вщповщно до ïx yqacTÏ у процесах глобалiзацiï, глобальних звlязкiв, iнтеграцiï та взасмозалежностей в економiчнiй, соцiальнiй, технолопчнш, кyльтyрнiй, полiтичнiй та екологiчнiй сферах. 1ндекс розраховус щорiчно Швейцарський економiчний iнститyт для 208 краТн св^у у розрiзi трьох складових: економiчноï, соцiальноï i полiтичноï, вiдокремлюючи ïx субЫдексами «фактичнi економiчнi потоки», «економiчнi обмеження», «обмiн iнформацi£ю», «особистi контакти», «культурна близькiсть»
На основ1 проведених методолопчних досл1джень щодо класифжацп краш можна дшти висновив, що ушфь кованих ознак групування не юнуе. Для встановлення най-бЬльш вагомих показниив економ1чно'1 безпеки та 1х порогових значень вважаемо обгрунтованим групувати краши залежно в1д 1х економ1чного розвитку та з урахуванням регюнального економ1чного групування, запропонованого ком1с1ею ООН та МВФ. Нами буде проведено анал1з ста-тистичних показниив - шдикатор1в економ1чно'1 безпеки пор1вняно з1 встановленими критичними значеннями для краш бвропейського Союзу як окремого кластера краш (критичш значення встановлено з урахуванням свггового досв1ду та узагальненням напрацювань у ц1й сфер1). Для Украши можливим е коригування порогових значень шди-каторгв економ1чно'1 безпеки, яи запропоноваш для краш бвропи. Але, враховуючи той факт, що Украша илька деся-тилггь тому займала л1дируюч1 позицп за ргвнем сощально-економ1чного, суспкьно-пол1тичного та шдустр1ального розвитку, як поргвняно 1з крашами СНД, так i розвине-ними крашами бвропи, та враховуючи активний евроште-гращйний вектор розвитку економжи нашо'1 держави, для виявлення негативних тенденщй будемо використовувати однаков1 критичш значення показниив економ1чно'1 без-пеки.
У табл. 3 наведено статистичш дат та отримано на основ1 розрахункгв показники, яи характеризують макро-економ1чну безпеку по крашах бвропейського Союзу за 2005-2014 рр. Краши, яи не в1дпов1дають встановленим критер1ям i мають високий ргвень макроеконом1чних за-гроз розвитку за кожним 1з досл1джуваних шдикатор1в, згруповано у табл. 4.
1з наведених даних видно, що пороговому значенню показника «ВВП на душу населення за паритетом кутвель-но'1 спроможност в1д середнього по крашам бС-28» у роз-м1р1 75% в 2014 рощ не в1дпов1дало 4 краши. При цьому, в Болгари значення цього показника е суттево нижчим (бЬльше, н1ж в 2 рази), шж в середньому по крашах бвропейського Союзу, що створюе потенцшш загрози макро-економ1чному розвитку з позици оц1нювання р1вня еконо-м1чно'1 безпеки. Позитивним е те, що впродовж анал1зова-ного перюду р1вень ВВП на душу населення в щлому, а та-кож 1з урахуванням паритету куп1вельно'1 спроможносп у цих кра'1нах зростае.
В УкраШ впродовж анал1зованого пер1оду розм1р ВВП на душу населення зрю в 1,7 рази i в 2014 рощ стано-вив 3,08 тис. дол. США, але його ргвень у 10 раз1в нижчий, шж у середньому по крашах бС-28. ВВП на душу населення за ПКС в1д середнього по бС-28 в УкраШ в 2005-2014 рр. становив 0,24-0,25 %, що в 3 рази нижче за критичне зна-чення.
Даш табл. 3 св1дчать про те, що ргвень безробйтя у кра'1нах бвропейського Союзу становить у середньому в 2014 рощ - 10,8 %, що перевищуе критичний р1вень без-роб1ття на 3,8 %. Найвищий ргвень безробйтя заф1ксований в Грецй - 26,8 %, 1спани - 24,3 %, Хорватп - 21,0 %, натомють низький р1вень безроб1ття в Австрп - 4,5 %, Данй - 5,2 %, Малы! - 5,9 %, Шмеччиш - 5,0 %. Протягом анал1зованого пер1оду спостер1гаеться зростання р1вня безроб1ття як у середньому, так i за вс1ма крашами-членами бвропейського Союзу, що е сигналом макроеконом1чного дисбалансу та недостатньо регульовано'1 пол1тики на ринку пращ.
Вкрай серйозне занепокоення викликае високий рь вень тривалого безроб1ття майже у вс1х кра'1нах-членах бвропейського Союзу. Отже, як сощальне явище тривале та довготривале безробггтя е проблемою не тЬльки виключно украшського сусп1льства. Тривале безроб1ття негативно впливае не тЬльки на процес ращонального використання трудового потенц1алу кра'1ни заради практично'1 реал1зацй соц1альних та економ1чних програм, а й на повсякденне життя переачних громадян, обмежуючи к можливост1 щодо повноц1нного наповнення особистого життя, реаль зацй профес1йних та життевих перспектив [11].
Критичний р1вень тшьово'1 економ1ки встановити важко, осккьки нелегальний б1знес загрожуе св1тов1й еко-ном1чн1й стаб1льност1. За п1драхунками експерпв та р1з-ними оц1нками встановлено, що для краш 1з розвиненими ринковими шститутами р1вень т1ньово'1 економжи не мае перевищувати 15 %, тод1 як для краш 1з перех1дною еконо-м1кою цей р1вень може коливатися в1д 30 до 40 % [12]. Без урахування тшьового сектора економжи стае неможливим проведення фшансово-економ1чного анал1зу та прийняття ефективних управлшських р1шень на макроеконом1чному р1вн1. У середньому по крашах бС-28 ргвень т1ньово'1 еко-номжи за оф1ц1йними джерелами демонструе тенденщю до зниження, в 2014 рощ вш зменшився на 2,3 в.п. i досягнув р1вня 16,2 %. Серйозне занепокоення викликае той факт, що в таких крашах, як Грещя, Естошя, Юпр, Латв1я, Мальта, Польща, Румун1я, Словен1я, Угорщина, Хорвапя, макро-економ1чна безпека за ргвнем т1ньово'1 економ1ки перебувае в передкризовому становищь
Т1ньова економ1ка в УкраШ, за даними Державного комйету Укра'1ни в 2014 роц1, становила 20,0 %, а за методом «витрати населення - роздр1бний товарооб1г» ïi роз-м1р перевищував 50 %, що створюе реальну загрозу макро-економ1чн1й безпец1 Украши i перешкоджае розвитку кон-курентоспроможносп кра'1ни та ïï 1нтеграцй у европейське спгвтовариство [12]. В цкому проблема т1ньово'1 економ1ки е глобальним феноменом i притаманна вс1м без винятку крашам св1ту та вам сусшльно-економ1чним системам, але в одних крашах ïï обсяги е незначними i не створюють зна-
О! оо
Таблиця 3
=1 "О
о а ь ф
Ф Ж 0 X
о г
5"
5
ю о
Показник Ршень тшьовоТ економ1ки,% Р1вень безроб1ття, % Р1вень тривалого безроб1ття, % Сальдо торговельного балансу, млрд дол. Темп приросту ВВП, % ВВП на душу населения вщ середнього по €С, % ВВП на душу населения за ПКС, тис. дол. ВВП на душу населения за ПКС вщ середнього по ее, %
1 2 3 4 5 6 7 8 9
КраТна 2005 2010 2014 2005 2010 2014 2005 2010 2014 2005 2010 2014 2005 2010 2014 2005 2010 2014 2005 2010 2014 2005 2010 2014
Австрт 10,3 8,2 7,8 5,2 6,9 4,5 25,3 25,2 24,8 1,5 -4,3 -2,1 2,1 1,9 2,5 1,46 1,51 1,55 34,7 41,8 46,2 1,32 1,30 1,32
Бельпя 20,1 17,4 16,1 8,5 8,3 8,5 51,6 48,7 44,6 20,7 -2,3 -6,8 1,9 2,5 1,1 1,41 1,44 1,44 33,0 39,2 42,7 1,25 1,22 1,22
Болгарт 34,4 32,6 31,0 11,5 9,5 11,0 59,8 46,4 55,2 -3,1 -3,3 -4,3 6,0 0,7 1,7 0,14 0,21 0,23 9,9 14,7 16,3 0,38 0,46 0,47
Британт 12,0 10,7 9,6 4,8 7,8 5,7 21,0 32,6 34,7 -92,2 -153 -2,6 2,8 1,9 2,6 1,52 1,24 1,39 34,3 35,9 39,1 1,30 1,12 1,12
Грецт 27,6 25,4 23,3 9,9 12,5 26,8 52,1 45,0 59,3 -38,8 -7,5 -5,6 0,9 -5,4 0,8 0,85 0,87 0,66 25,1 28,9 26,1 0,95 0,90 0,75
Дашя 16,5 14,0 12,8 5,1 6,0 5,2 23,4 20,2 28,0 9,6 9,2 7,2 2,4 1,6 1,1 1,86 1,87 1,84 34,1 41,8 44,9 1,30 1,30 1,28
Естошя 30,2 29,3 27,1 7,9 16,9 8,6 53,4 45,4 54,1 -1,6 -0,6 -1,3 9,5 2,5 2,1 0,39 0,47 0,60 16,5 21,1 26,3 0,63 0,66 0,75
1рландт 14,8 13,0 11,8 4,4 13,6 11,3 33,3 48,7 61,2 43,1 54,1 54,4 5,7 -0,3 4,8 1,93 1,55 1,62 40,2 42,9 47,8 1,53 1,34 1,37
1спашя 21,3 19,4 18,5 9,2 20,1 24,3 24,5 36,6 44,5 -49,5 -2,3 -0,6 3,7 0,0 1,4 1,01 0,99 0,92 27,9 32,3 33,8 1,06 1,01 0,97
1талт 24,4 21,8 20,8 7,7 8,4 12,5 48,3 48,0 52,4 6,7 -4,7 52 0,9 1,7 -0,4 1,22 1,16 1,06 29,7 34,7 34,7 1,13 1,08 0,99
Ктр 28,1 26,2 25,7 5,3 6,4 15,9 23,5 20,4 30,1 -2,2 -3,8 -4,3 3,9 1,4 -2,3 0,94 0,99 0,83 27,3 33,9 30,9 1,04 1,06 0,88
Латвт 29,5 27,3 24,7 8,8 19,0 9,5 45,9 45,0 51,9 -2,4 -1,3 -3,2 10,2 -2,9 2,4 0,29 0,37 0,49 14,3 17,5 23,3 0,54 0,55 0,67
Литва 31,1 29,7 27,1 8,3 17,8 11,1 52,5 41,4 49,0 -2,1 -1 -3,6 0,3 1,6 2,9 0,30 0,39 0,50 14,7 20,1 26,6 0,56 0,63 0,76
Люксембург 9,9 8,4 8,1 4,3 6,2 7,1 26,4 29,3 30,3 -2,9 -5,9 -9 4,1 5,1 1,5 3,04 3,33 3,30 67,2 84,2 88,85 2,55 2,62 2,5
Мальта 26,9 26,0 24,0 7,2 6,9 5,9 46,4 46,5 47,4 -0,8 -2,1 -1,6 3,7 4,3 1,3 0,57 0,64 0,69 21,0 26,7 28,83 0,80 0,83 0,82
НПдерланди 12,0 10,0 9,2 5,3 5,5 7,2 39,7 27,1 33,1 40,4 57,2 64 2,3 1,1 0,9 1,57 1,63 1,57 36,9 44,7 47,1 1,40 1,39 1,35
НПмеччина 15,4 13,9 13,3 25,4 7,7 5,0 52,5 46,9 45,2 716,6 204 228 0,7 4,1 1,6 1,32 1,35 1,45 32,1 39,5 45,6 1,22 1,23 1,3
Польща 27,1 25,4 23,5 17.7 12.1 12.7 52,2 25,5 34,8 -5,6 -1,4 1,9 3,5 3,7 3,4 0,30 0,41 0,44 13,8 20,7 24,8 0,52 0,64 0,71
Португалт 21,2 19,2 18,7 8,6 10,8 14,2 48,0 52,0 48,7 -14,4 -3,8 -9,8 0,8 1,9 0,9 0,72 0,73 0,67 22,1 26,9 28,3 0,84 0,84 0,81
Румунт 32,2 29,8 28,1 5,8 6,9 7,0 56,3 34,9 45,3 -4,9 -2,2 -9,5 4,3 -0,9 1,8 0,18 0,26 0,30 9,5 16,2 19,4 0,36 0,50 0,55
Словаччина 17,6 16,4 14,6 16,2 14,4 12,7 68,1 59,3 63,7 -0,5 1,8 4,1 6,5 4,8 2,4 0,45 0,53 0,56 16,6 24,4 27,6 0,63 0,76 0,79
Словешя 26,0 24,3 23,5 6,5 7,3 13,6 47,3 43,3 47,9 -1,1 -1 1,1 4,0 1,2 2,6 0,69 0,76 0,73 23,9 27,6 29,9 0,91 0,86 0,86
Угорщина 24,5 23,3 21,6 7,3 11,2 7,1 46,1 50,6 46,3 -4,1 6,2 2,7 4,3 0,8 3,6 0,42 0,42 0,42 17,2 21,5 24,5 0,65 0,67 0,7
Фшляндт 16,6 14,0 12,9 8,4 8,4 8,6 23,5 23,4 21,4 15,8 4,4 5 2,8 3,0 -0,1 1,49 1,50 1,51 32,1 38,3 39,7 1,22 1,19 1,14
г> га н' о
(Б Ж О х о г
г
■о
о
X
о
ZI "ö
0
а
1 ®
<D Я O X
o s
S" s
ю о
Закшченнятабл. 3
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Францт 13,8 11,3 10,8 9,3 9,3 9,7 40,6 39,8 39,9 -0,7 -1,2 -5,7 1,6 2,0 0,2 1,33 1,32 1,30 30,4 35,9 38,8 1,16 1,12 1,11
Хорваты 31,5 29,8 28,0 12,7 12,2 21,0 58,4 56,9 64,6 -8,8 -9,4 -8,3 4,2 -1,7 -0,4 0,39 0,44 0,41 15,5 18,9 21,2 0,59 0,59 0,61
Чехт 18,5 16,7 15,3 7,9 9,0 7,9 53,6 43,3 43,4 -1,7 2,8 12,2 6,4 2,3 2,0 0,51 0,64 0,59 22,3 27,0 30,4 0,85 0,84 0,87
Швецш 17,5 15,0 13,6 7,6 8,4 7,9 18,6 16,1 15,9 23,7 10,9 20,3 2,8 6,0 2,3 1,65 0,99 0,92 34,3 41,7 45,1 1,30 1,30 1,29
Всередньо-му по ее 18,9 17,3 16,2 8,8 10,3 10,8 42,6 39,2 43,5 22,9 -2,7 3,4 22,9 -2,7 3,4 1 1 1 26,31 32,1 34,96 1 1 1
Украина 25,0 30,0 40,0 7,2 8,1 8,8 42,5 33,9 28,0 1,0 -8,7 -7,9 2,7 4,2 -6,8 0,07 0,1 0,09 6,5 7,7 8,7 0,25 0,24 0,25
г> га
ш (Б
ж о
X
о S
а S S
■с
о
13
га
"Розроблено автором самостшно на ochobí джерел [16; 17; 19; 22; 23; 24]
Таблиця 4
Приклади краж, як не вiдповiдають встановленим критерiям i мають високий рiвень макроекономiчних загроз розвитку
Показник Поро-говий р1вень Роки
2005 2010 2014
Бньова економiка, % 25-30 % Гре^я - 27,6, Ктр - 28,1, Латвiя - 29,5, Мальта - 26,5, Польща - 27,1, Словешя - 26,0 Грецiя - 25,4, Хорвапя - 29,8, Естонiя - 29,3, Ктр - 26,2, Латвiя - 27,3, Литва - 26,7, Мальта - 26,0, Польща - 25,4, Румушя - 29,8 Естонiя - 27, Хорва™ - 28, Кiпр - 25,7, Латвiя - 27,7, Литва - 27,1, Румунiя - 28
30-35 % Хорва™ - 31,5, Болгарiя -34,4, Естошя - 30,2, Литва - 31,1, Румушя - 32,2 Бол^я - 32,6 Бол^я - 31
lнфляцiя 10-15 % - - -
ВВП на душу на-селення за ПКС вщ середнього по еС-28 0,75 Бол^я - 0,38, Естонiя - 0,63, Латвiя - 0,54, Литва - 0,56, Польща - 0,52, Румушя - 0,36, Словаччина - 0,63, Угорщина - 0,65, Хорва™ - 0,59 Хорвапя - 0,59, Бол^я - 0,46, Естошя - 0,66, Латвiя - 0,55, Литва - 0,63, Польща - 0,64, Румушя - 0,5, Угорщина - 0,67 Болгарiя - 0,47, Латвiя - 0,67, Угорщина - 0,7, Хорва™ - 0,67
ВВП на душу населення вщ середнього по ЕС-28 0,5 Бол^я - 0,14, Естошя - 0,39, Латвiя - 0,29, Литва - 0,30, Польща - 0,3, Румушя - 0,17, Словаччина - 0,44, Угорщина - 0,42, Хорва™ - 0,39 Бол^я - 0,21, Естошя - 0,47, Латвiя - 0,36, Литва - 0,38, Польща - 0,40, Румушя - 0,26, Угорщина - 0,41, Хорвапя - 0,43 Бол^я - 0,23, Латвiя - 0,48, Литва - 0,49, Польща - 0,44, Румушя - 0,3, Угорщина - 0,42, Хорва™ - 0,41
Темп приросту ВВП, % вщ'вмне значення - Гре^я - «-5,4», lрландiя -«-0,3», Латвiя - «-2,9», Румушя - «-0,9», Хорвапя - «-1,7» И^я - «-0,4», Ктр - «-2,3», Фiнляндiя - «-0,1», Хорва™ - «-0,4»
Безробггтя, % 7-15 % Бельпя - 8,5,Естошя - 7,9, Бол^я - 1,5, Гре^я - 9,9, lспанiя - 9,2, И^я - 7,7, Латвiя - 8,8, Литва - 8,3, Мальта - 7,2, Порту^я - 8,6, Угорщина - 7,3, Фiнляндiя - 8,4, Франтя - 9,3, Хорва™ - 12,7, Чехiя - 7,9, Шве^я - 7,6 Бельпя - 8,3, Бол^я - 9,5, lрландiя - 13,6, Гре^я - 12,5, И^я - 8,4, Ымеччина - 7,7, Польща - 12,1, Порту^я - 10,8, Словаччина - 14,4, Словешя - 7,3, Угорщина - 11,2, Фiнляндiя - 8,4, Франтя - 9,3, Хорва™ -12,2, Чехiя - 9,0, Шве^я - 8,4 Бельпя - 8,5, Бол^я - 11, Естошя - 8,6, lрландiя - 11,3, И^я - 12,5, Латвiя - 9,5, Литва - 11,1 Люксембург - 7,1, Ыдерланди - 7,2, Польща - 12,7, Порту^я -14,2, Румушя - 7,0, Словаччина - 12,7, Словешя - 13,6, Угорщина - 7,1, Фiнляндiя - 8,6, Франтя - 9,7, Чехiя - 7,9, Шве^я - 7,9
15 % Hiмеччина - 25,4, Польща - 17,7, Словаччина - 16,2 Естошя - 16,9, 1спашя - 20,1, Латвiя - 19,0, Литва - 17,8 Гре^я - 26,8, 1спашя - 24,3, Ктр - 15,9, Хорва™ - 21
Piвень тривалого безробiття, % 30 % 20 кра'Гн не вщповщають 20 кра'н не вщповщають 24 кра'ни не вщповщають
Сальдо торговельного балансу вщ'вмне значення 19 кра'н не вщповщають 19 кра'н не вщповщають 16 кра'н не вiдповiдають
*Розроблено автором самостiйно на осисш даних табл. 3
чного впливу на економшу, а в шших - супроводжують не-гативш явища та св1дчать про в1дтворювальну и систему.
Даш табл. 5 св1дчать про те, що найбкьш безпеч-ними кра'1нами бвропейського Союзу, яи в1дпов1дають встановленим нормативам макроеконом1чно'1 безпеки за основними 11 шдикаторами в 2005 рощ, були Австр1я, Да-
шя, Фшлянд1я та Швещя, причому в 2014 рощ в1дсоток абсолютно економ1чно безпечних кра1н зменшився 1з 14,3 до 7,1 %, 1 такими кра'нами залишилися лише Дашя та Швещя. В цкому р1вень макроеконом1чно'1 безпеки за досл1джува-ний перюд по кра'нах бвропейського Союзу змщнився, осильки основним макроеконом1чним критер1ям (5 най-
Таблиця 5
Кшьккть краТн, якi не вщповщають встановленим критерiям
Кшьккть критерив Кшьккть краш, 2005 р1к Питома вага, % Кшьккть краТн, 2010 р1к Питома вага, % Кшьккть краТн, 2014 р1к Питома вага, %
8 4* (Австрiя, Дашя, Фшлян-дiя, Швецiя) 14,3 4* (Ыдерланди, Данiя, Фiнляндiя, Швецiя) 14,3 2* (Даыя, Швецiя) 7,1
7 13 46,4 11 39,3 11 39,3
6 19 67,9 18 64,2 18 64,2
5 20 71,3 22 78,6 24 85,7
4 23 82,1 22 78,6 26 92,9
3 28* (Хорва™, Румуыя, Естонiя, Болгарiя, Литва) 100,0 28* (Бол^я, Естонiя, Латвiя, Литва, Хорва™, Румунiя) 100,0 28* (Бол^я, Хорвапя) 100,0
*Складено автором самостшно на основi табл. 3 (краши, яю вiдповiдають лише зазначенш кiлькостi критерив макроекономiчноi' безпеки)
вагомших) у 2005 роцi вiдповiдало 20 краш (71,3 % вiд за-гально! кiлькостi), а в 2014 рощ ильисть краш, якi в^по-вiдали критичним значенням економiчноí безпеки, зросла, i !х питома вага становила 85,7 %. Упродовж аналiзовано-го перюду в зону ризику потрапила Болгарiя та Хорватiя, в небезпечнш зонi перебувала Естонiя, Литва, Латвiя, Ру-мунiя. Украша як незалежна держава в найбкьш безпечно-му макроекономiчному середовищi перебувала в 2005 рощ, осильки вiдповiдала майже 5 нормативам, у 2014 рощ рь вень макроекономiчноí безпеки перейшов у критичний стан та сигналiзував про серйознi структурно-системнi дисбаланси розвитку.
Висновок. Отже, якщо використовувати запропо-нованi автором показники макроекономiчноí безпеки та !х критичнi значення, можемо спостерiгати прямопропорцш-ну залежнiсть м1ж рiвнем розрахованих показникш та темпами економiчного зростання дослiджуваних краш-члешв бвропейського Союзу. У процеа дослiдження нами вста-новлено, що серед краш 6С-28 не iснуe краш, якi б не в^по-вiдали нормативним значенням макроекономiчних показникш i при цьому демонстрували найвищий ршень життя населення. Це ще раз тдтверджуе той факт, що запропоно-ваний автором перелж показникш i !х критичних значень е економiчно обгрунтованим i побудований за принципами адекватности репрезентативностi, комплексностi, шфор-мативностi i може бути використаний пiд час ощнки ршня макроекономiчноl безпеки на европейському рiвнi.
У подальших наукових досл^женнях ми ставимо за мету продовжити ощнку рiвня економiчноl безпеки по крашах 6С-28 за шшими функцiональними складовими та найбкьш вагомими iндикаторами, при цьому перелiк шди-каторш може доповнюватись або уточнюватись. Крiм того, ми маемо за мету визначити ваговi коефiцiенти функщо-нальних складових економiчноl безпеки, яи можуть бути застосованi пiд час ощнювання ршня економiчноl безпеки не лише на локальному, регюнальному, нащональному рiв-нях, але й на европейському ршш з метою рейтингування краш за шдексом економiчноl безпеки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Доповiдь про людський розвиток 2014 [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://hdr.undp.org/en/media/10_ HDR2014_RU_Statistics.pdf
2. Дудка Ю. П. Рейтинги Укра'ши у мiжнародних вимiрах та |'х вплив на економiчну безпеку / Ю. П. Дудка // Ывестицп: практика та досвщ. - 2009. - № 4. - С. 36-41.
3. Илларионов А. Критерии экономической безопасности / А. Илларионов // Вопросы экономики. - 1998. - № 10. -С. 35-58.
4. Майер Дж. Miжнародне середовище бiзнесу: конку-рен^я та регулювання в глобальнш економр / Дж. Майер, Д. Олесневич ; [пер. з англ.]. - К., 2002. - 703 с.
5. Мамчур О. i. Новгты економiчнi типологп краш свггу / О. i. Мамчур, С. В. Сдорова // Геополитика и экогеодинамика регионов. - 2014. - С. 141-146.
6. Никитенко П. Г. Экономическая безопасность: теория, методология, практика / П. Г. Никитенко, В. Г. Булавко ; Институт экономики НАН Беларуси. - Минск : Право и экономика, 2009. -394 с.
7. Прогнозування шдикатсрв, порогових значень та рiв-ня економiчноl' безпеки Укра'ши у середньостроковш перспек-тивi : аналогична доповщь / Ю. М. Харазшвть £. В. Дронь. - К. : ШСД, 2014. - 126 с.
8. Про затвердження класифтацп краш своу. Державний комггет статистики Укра'ши вщ 30 грудня 2013 року № 426. 3i змшами i доповненнями, внесеними Наказом Державно'' служ-би статистики Укра'ши вщ 18 грудня 2014 року № 396.
9. Свгговий центр даних з геошформатики та сталого розвитку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://wdc. org.ua/uk/sustainable-development/
10. Стратепчний дошдницький iнститут США // The heritage foundation [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.heritage.org/index/
11. Тарасюк С. О. Технолопя профорiентацiйноl' робо-ти з безробггними, якi тривалий час перебувають на облiку в державнiй службi зайнятостi : монографiя / С. О. Тарасюк, Л. Г. Авдеев, А. В. Алексеева, та ш. ; М-во соц. политики Укра'ни, Держ. служба зайнятост Укра'ши. - К., 2011. - 308 с.
12. Тiньова економiка в УкраТн1: причини та шляхи подо-лання (МЦПД, 2014) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://icps.com.ua/assets/uploads/files/t_novaekonom_kaukra_ ni.pdf
13. Чехович Г. Т. Методичн пщходи до оцшки економiч-но'' безпеки кражи та регiонiв / Г. Т. Чехович // Ефективна еко-номта. - 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2437
14. Ease of doing business index // The World Bank [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://data.worldbank.org/ indicator/IC.BUS.EASE.XQ
15. Euromoney learning solutions [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.euromoney.com/
16. GDP growth // The World Bank [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP. MKTP.KD.ZG
17. GDP per capita // The World Bank [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://data.worldbank.org/indicator/ NY.GDP.PCAP.CD
18. IMD World Competitiveness center [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.imd.org/
19. Information-Analytical Center Infolight [Електронний ресурс]. - Режим доступу : Infolight.org.ua/content/indeks-ekono-michnih-svobod-2014-misce-ukrayini
20. Intarnational monetary fund [Електронний ресурс]. -Режим доступу : https://www.imf.org/external/index.htm
21. KOF Swiss Economic Institute [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://globalization.kof.ethz.ch/
22. Long-term unemployment // The World Bank [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://data.worldbank.org/ indicator/SL.UEM.LTRM.ZS
23. Luxembourg GDP // Trading economics [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.tradingeconomics.com/ luxembourg/gdp
24. World economic forum [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.weforum.org/docs/WEF_GlobalCom-petitivenessReport_2013-2014.pdf
REFERENCES
Chekhovych, H. T. "Metodychni pidkhody do otsinky eko-nomichnoi bezpeky krainy ta rehioniv" [Methodological approaches to assessing the economic security of the country and regions]. Efektyvna ekonomika. http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=2437
Dudka, Yu. P. "Reitynhy Ukrainy u mizhnarodnykh vymirakh ta yikh vplyv na ekonomichnu bezpeku" [Ratings of Ukraine in international dimensions and their impact on economic security]. Investytsii:praktyka tadosvid, no. 4 (2009): 36-41.
"Dopovid pro liudskyi rozvytok 2014" [Human Development Report 2014]. http://hdr.undp.org/en/media/10_HDR2014_ RU_Statistics.pdf
"Ease of doing business index" The World Bank. http://data. worldbank.org/indicator/IC.BUS.EASE.XQ
"Euromoney learning solutions" http://www.euromoney.
com/
"GDP growth" The World Bank. http://data.worldbank.org/ indicator/NY.GDP.MKTP.KD.ZG
"GDP per capita" The World Bank. http://data.worldbank. org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD
Illarionov, A. "Kriterii ekonomicheskoy bezopasnosti" [Criteria for economic security]. Voprosy ekonomiki, no. 10 (1998): 35-58. "IMD World Competitiveness center" http://www.imd.org/ "Information-Analytical Center Infolight" Infolight.org.ua/ content/indeks-ekonomichnih-svobod-2014-misce-ukrayini
"Intarnational monetary fund" https://www.imf.org/exter-nal/index.htm
Kharazishvili, Yu. M., and Dron, Ye. V. Prohnozuvannia indyka-toriv, porohovykh znachen ta rivnia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy u serednyostrokovii perspektyvi [Prediction indicators and thresholds of economic security of Ukraine in the medium term]. Kyiv: NISD, 2014.
"KOF Swiss Economic Institute" http://globalization.kof. ethz.ch/
[Legal Act of Ukraine] (2014).
"Long-term unemployment" The World Bank. http://data. worldbank.org/indicator/SL.UEM.LTRM.ZS
"Luxembourg GDP" Trading economics. http://www.trading-economics.com/luxembourg/gdp
Maiier, Dzh., and Olesnevych, D. Mizhnarodne seredovyshche biznesu: konkurentsiia ta rehuliuvannia v hlobalnii ekonomitsi [The international business environment, competition and regulation in the global economy]. Kyiv, 2002.
Mamchur, O. I., and Sidorova, S. V. "Novitni ekonomichni ty-polohii krain svitu" [The latest economic typology countries]. Geo-politika i ekogeodinamika regionov (2014): 141-146.
Nikitenko, P. G., and Bulavko, V. G. Ekonomicheskaya bezopas-nost: teoriya, metodologiya, praktika [Economic security: the theory, methodology, practice]. Minsk: Pravo i ekonomika, 2009.
"Svitovyi tsentr danykh z heoinformatyky ta staloho rozvyt-ku" [World Data Center for Geoinformatics and Sustainable Development]. http://wdc.org.ua/uk/sustainable-development/
"Stratehichnyi doslidnytskyi instytut SShA" [Strategic Research Institute of the United States]. The heritage foundation. http://www.heritage.org/index/
Tarasiuk, S. O. et al. Tekhnolohiia proforiientatsiinoi roboty z bezrobitnymy, iaki tryvalyi chas perebuvaiut na obliku v derzhavnii sluzhbi zainiatosti [Technology vocational guidance of the unemployed who have been registered in state employment]. Kyiv, 2011.
"Tinyova ekonomika v Ukraini: prychyny ta shliakhy podola-nnia (MTsPD, 2014)" [The shadow economy in Ukraine: Causes and Cures (ICPS, 2014)]. http://icps.com.ua/assets/uploads/files/t_no-vaekonom_kaukra_ni.pdf
World economic forum. http://www.weforum.org/docs/ WEF_GlobalCompetitivenessReport_2013-2014.pdf
