CC BY
78
e-mail: taryb@ukr.net
Alla Androsenko, student, Faculty of Finance and Humanities e-mail: allaandrosenko@ukr.net
Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University 30, Sukhomlynskogo Street, Kyiv region, 08401, Ukraine
УДК 336.
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУСП1ЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Тiрбах Л.В.
Предметом роботи е теоретичн та практичнi аспекти св!тового досв'ду бюджетного регулювання.
Метою роботи е анал'з та систематиза^я досвiду реал'зац/' заход'в бюджетного регулювання у кранах з розвинутою та трансформацйною економкою.
Методологя: У робот'1 використанi методи порiвняльного анал'зу, синтезу, лог'чного узагальнення результат'¡в.
Результати роботи: Проведений пор'вняльний анал'з бюджетной пол'1тики кран - членiв СС та Укра/ни дае змогу стверджувати, що сформована в наш'ш кран бюджетна система в цлому в'дпов'дае загальним принципам побудови, правилам формування державних видатюв та Х розподлу за проритетними напрямами розвитку соц/'ально-економ/'чно/' системи, що використовуються в межах европейського спвтовариства. В'дпов'дно це дае змогу нацiональнiй економц ефективно '¡нтегруватися з кранами европейсько/ сп'вдружност'! та дотримуватися встановлених вимог щодо забезпечення економ'чно/' конвергенцп об'еднуваних сусп'льно-територ'альних систем.
Галузь застосування результат'¡в: результати даного досл'дження можуть бути застосован у практиц бюджетного регулювання суспльного розвитку.
Висновки: П'дх'д розвинутих кра/н до реал'зацП заход'в бюджетного регулювання е важливим з позици необх/'дност/' о^нки впливу бюджетно/' пол'1тики на динамку економ'чного розвитку на рiзних стад'ях економ 'чного циклу завдяки /х багатор'чному досвiду прогнозування бюджетних показниюв. Проритетним напрямом бюджетно/' пол'1тики кра/н Свропейського Союзу е забезпечення стшкост '! системи державних фiнансiв, сприяння досягненню фнансово/ р'вноваги. З метою реал'зац/' зазначеного було пдвищено ставки податкв на споживання, розширено базу оподаткування податюв на доходи i прибуток, зменшено чисельнсть державних службовцв, запроваджено мораторш на '¡ндексацю со^альних виплат. Особливо/' значущост'1 набувають питання пдвищення ефективностi бюджетних видатк'в. Задля посилення д'евост'! заход'в бюджетного регулювання необхiдним е проведення системних реформ у сфер'1 державних фiнансiв.
Ключов\ слова: бюджетна пол/тика, бюджетнi вiдносини, бюджетне регулювання, державн видатки, дефцит бюджету.
МИРОВОЙ ОПЫТ БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ ОБЩЕСТВЕННОГО РАЗВИТИЯ
Тирбах Л.В.
Предметом работы являются теоретические и практические аспекты мирового опыта бюджетного регулирования.
Целью работы является анализ и систематизация опыта реализации мер бюджетного регулирования в странах с развитой и трансформационной экономикой
Методология: В работе использованы методы сравнительного анализа, синтеза, логического обобщения результатов.
Результаты работы: Проведенный сравнительный анализ бюджетной политики стран - членов ЕС и Украины позволяет утверждать, что сложившаяся в нашей стране бюджетная система в целом соответствует общим принципам построения, правилам формирования государственных расходов и их распределения по приоритетным направлениям развития социально-экономической системы, используемые в пределах европейского сообщества. Соответственно это позволяет национальной экономике эффективно интегрироваться со странами европейского содружества и придерживаться
© Tip6ax Л.В., 2018
EK0H0Mi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 36/1
265
установленных требований по обеспечению экономической конвергенции объединяемых общественно-территориальных систем.
Область применения результатов: результаты данного исследования могут быть применены в практике бюджетного регулирования общественного развития.
Выводы: Подход развитых стран в реализации мер бюджетного регулирования является важным с позиции необходимости оценки влияния бюджетной политики на динамику экономического развития на разных стадиях экономического цикла благодаря их многолетнему опыту прогнозирования бюджетных показателей. Приоритетным направлением бюджетной политики стран Европейского Союза является обеспечение устойчивости системы государственных финансов, содействие достижению финансового равновесия. С целью реализации указанного были повышены ставки налогов на потребление, расширена база налогообложения налогов на доходы и прибыль, уменьшено количество государственных служащих, введен мораторий на индексацию социальных выплат. Особую значимость приобретают вопросы повышения эффективности бюджетных расходов. Для усиления действенности мер бюджетного регулирования необходимо проведение системных реформ в сфере государственных финансов.
Ключевые слова: бюджетная политика, бюджетные отношения, бюджетное регулирование, государственные расходы, дефицит бюджета.
WORLD EXPERIENCE OF BUDGETARY REGULATION OF SOCIAL DEVELOPMENT
Tirbakh L.V.
The subject of work - is the theoretical and practical aspects of the global experience of budget regulation.
The aim of work - is to analyze and systematize the experience of implementation of budgetary regulation in counries with developed and transformational economies.
Method or the methodology of the work - In work we used methods of comparative analysis, synthesis, logical generalization of results.
The results of work - A comparative analysis of the fiscal policy of the EU member states and Ukraine makes it possible to assert that the fiscal system established in our country as a whole corresponds to the general principles of construction, the rules for the formation of public expenditures and their distribution according to the priority directions of development of the socio-economic system used within the European the community. Accordingly, it enables the national economy to effectively integrate with the countries of the European Commonwealth and adhere to the established requirements for the economic convergence of the united social and territorial systems
Field of application of the results - the results of this work can be applied in the practice of budgetary regulation of social development.
Conclusions: The approach of developed countries to the implementation of budgetary regulation measures is important from the point of view of the need to assess the impact of fiscal policies on the dynamics of economic development at different stages of the economic cycle due to their many years of experience in forecasting budgetary indicators. The priority direction of fiscal policy of the countries of the European Union is to ensure stability of the system of public finances, to promote the achievement of financial equilibrium. In order to implement the above, the rates of consumption taxes were raised, the tax base on income and profits widened, the number of civil servants reduced, a moratorium on the indexation of social benefits was introduced. Increasing the efficiency of budget expenditures becomes especially significant. In order to increase the effectiveness of budgetary regulation measures, it is necessary to carry out systemic reforms in the field of public finances.
Key words: fiscal policy, budgetary relations, budgetary regulation, state expenditures, budget deficit.
Актуальшсть. В умовах подолання еконо1^чноТ кризи в краТнах CBiTOBoro ствтовариства та УкраТн зростае роль бюджетноТ пол^ики в сферi державних видатюв як комплексно' системи заходiв i дм оргаыв влади в управлшы бюджетними коштами, здмснены соцiально-економiчних реформ як спрямован на забезпечення економiчного зростання. Тому досвщ формування оптимального складу та структури державних видатюв у системi бюджетноТ пол^ики краТн GC для УкраТни е одним i3 прюритетних завдань на сучасному етап соцiально-економiчного розвитку.
Ступшь дослщження. Концептуальн засади реалiзацiТ бюджетноТ пол^ики краТн GC i УкраТни у сферi формування та використання державних видатюв представлен в працях в^чизняних i зарубiжних науков^в, зокрема: А.Бояра, Дж. Б'ю Кенена, C.Юрiя, А.Вагнера, О.Василика [1],
Дж. М. Кейнса, Г.Лопушняк [2], 1.Лушно!' [3], 1.Розпутенко, П.Самуельсона, Дж. Спглща, B.TaH3i, С.Фiшера, М. Фрiдмена, Е. Хансена, Дж. XiKca.
Метою роботи е систематизацiя досвiду з реалiзацiï заходiв бюджетного регулювання у кражах з розвинутою та трансформацiйною економкою на рiзних стадiях економiчного циклу з метою виявлення можливостей до ïx практичного впровадження у дiяльнiсть вiтчизняних iнституцiй.
Виклад основного матерiалу. На сучасному етапi соцiально-економiчного розвитку у кражах свтового спiвтовариства та УкраМ зростае роль бюджетноï пол^ики, а саме особливоï значущостi набувають питання пiдвищення ефективностi бюджетних видатюв. Державнi видатки е ресурсною базою оргаыв державноï влади та управлжня у проведеннi бюджетноï полiтики i здмснены соцiально-економiчниx реформ, спрямованих на забезпечення економiчного зростання.
Соцiально-економiчний розвиток краж GC i Украïни остаными роками кардинально змiнив як систему бюджетних вщносин, так i склад та структуру державних видатюв. При цьому юнуюче спiввiдношення мiж окремими групами видатюв визначаеться стратепчною спрямоваыстю бюджетноï полiтики з урахуванням таких факторiв ïï формування, як рiвень соцiально-економiчного розвитку краïни, ïï со^ально-культуры та виробничо-теxнологiчнi зв'язки з жшими державами, iсторичнi традицiï, дiюча модель регулювання економки та iншi. Так, якщо в перюд становлення ринкових вщносин кражи спрямовували значну частину своТх бюджетних коштiв на здмснення економiчноï дiяльностi, з яких до 70% асигнувань зосереджувалося у сферi матерiального виробництва, то з посиленням со^ально! функцiï держави, орiентованоï на безпосередне забезпечення потреб громадян, було здмснено переорiентацiю грошових потокiв держави на со^альний захист i со^альы послуги для населення. Нинi в структурi державних видаткiв краïн св^у соцiальнi видатки становлять понад 50%.
Посилення державного жтересу до проблем фжансування соцiально-культурниx заxодiв та со^ального забезпечення населення зумовлено необxiднiстю полтшення стану соцiального захисту громадян iз низьким рiвнем доxодiв, що особливо гостро проявляеться в умовах фжансово-економiчноï кризи [6].
Крiм того, зазначимо, що роль держави у формуванн та розпод^ ВВП базуеться на двох факторах: виконанн державою притаманних м суспiльниx функцiй i участ держави у формуваннi ВВП на правах виробника як суб'екта пiдприемницькоï дiяльностi. Основним показником використання державою цих чинниюв формування сукупного нацюнального продукту е рiвень централiзацiï ВВП у бюджетi краïни. Вж визначаеться насамперед економiчною моделлю сусптьства у певному перiодi розвитку держави. Сучасн провiднi науковцi за рiвнем централiзацiï ВВП видiляють три моделi фiнансовиx вiдносин у суспiльствi:
- американська - заснована на максимальному рiвнi самофжансування юридичних осiб i самозабезпечення фiзичниx осiб та характеризуеться незначним рiвнем бюджетноï централiзацiï (в межах 25-30% ВВП);
- захщноевропейська - пов'язана з паралельним функцюнуванням державних i комерцмних установ у со^альнм сферi. Державна соцiальна сфера е розгалуженшою, нiж у кражах з американською моделлю.
Рiвень централiзацiï помiрний (35-40% ВВП);
- скандинавська - представлена розгалуженою державною со^альною сферою, що створюе передумови для найбiльшоï соцiальноï стабiльностi й забезпечення. Характеризуеться високим рiвнем централiзацiï ВВП (50-60%) [4, с. 54].
Якщо враховувати середшй рiвень централiзацiï ВВП (рис. 1), то у бтьшосл краж GC використовуеться заxiдноевропейська модель фжансових вiдносин.
При цьому Австрiя, Бельгiя, Данiя, Фiнляндiя, Францiя, Ымеччина, Грецiя, lсландiя, lталiя, Нiдерланди, Португалiя, Швецiя, Угорщина та Cловенiя мають вищий рiвень централiзацiï ВВП, ыж середнiй показник за сукупнiстю краж GC, який становить 44,54%. В УкраМ рiвень централiзацiï ВВП нижчий, ыж у середньому в кражах GC - 18,11%, що свщчить про формування фжансових вщносин за американською моделлю.
З метою забезпечення загальнодержавноï та мiжнародноï порiвнянностi даних статистики державних фжанав краïн GC та Укражи нами було видтено чотири групи бюджетних видаткiв:
- пщприемницька дiяльнiсть держави, до якоï ввiйшли видатки на фiнансування економiчноï дiяльностi та житлово-комунальних пiдприемств;
- освта - витрати на здмснення державноï освiтньоï дiяльностi;
- загальнодержавн функцiï та пiдтримка безпеки - витрати на загальнодержавн послуги, оборону, сусптьний порядок та безпеку, захист довюлля;
- со^альы функцiT - витрати на охорону здоров'я, со^альний захист, вщпочинок i розваги, культуру та релИю.Слщ зазначити, що обсяг видаткiв на пщприемницьку дiяльнiсть держави пов'язаний iз реалiзацieю державноТ полiтики щодо формування мiжсекторальних взаeмозв'язкiв у нацiональнiй економщк Вiдповiдно зростання частки державного сектору економки зумовлюватиме зростання витрат на здмснення державою пiдприeмницькоT дiяльностi у складi державних видаткiв. Вони спрямовуються на забезпечення виробництва загальносуспiльних благ, як можуть надаватися виключно суб'ектами господарювання державноТ форми власностi, а саме: фЫансування стратегiчних об'eктiв у рiзних сферах економiчноT дiяльностi, зокрема у промисловосД енергетицi, транспортi та зв'язку, стьському господарствi, житлово-комунальному господарств^ наданнi iнших послуг, пов'язаних з економiчною дiяльнiстю держави.
Рисунок 1. Рiвень централiзацм ВВП краш СС та роль соцiальних видаткiв у його формуванш в середньому за перiод 2005-2016 рр.
*Джерело: Статистичнi щоденники СС
Результати порiвняння частки видатюв на здiйснення пiдприeмницькоT дiяльностi держави у краТнах СС у середньому за 2005-2016 рр. подано на рис. 2.
25
а: ь о и ¡5 со
20
15
10
сГ
лСГ
5
0
Рисунок 2. Групування краш СС за рiвнем державних видатюв на розвиток пщприемницько'' дiяльностi
*Джерело: Статистичнi щоденники СС
З^авлення фактичних даних у розрiзi окремих краш iз середньою часткою державних видатюв на розвиток пiдприeмницькоT дiяльностi в цiлому за сукупнiстю краш СС дае змогу видiлити три групи держав за рiвнем пщприемницькот активностi:
- перша - низький рiвень активностi, за якого частка державних видатюв на розвиток пщприемницькот дiяльностi становить менше 10% (Даыя (6,86), Великобританiя (8,57), Швецiя (9,33), lталiя (9,56), Нiмеччина (9,84), Грецiя (9,93));
- друга - середнм рiвень активностi - вiд 10 до 15% (Фiнляндiя (10,15), Франтя (10,22), Норвегiя (10,93), Бельгiя (11,19), Словеыя (11,43), Австрiя (11,81), Португалiя (12,03), Люксембург (12,48), Нiдерланди (12,62), Естошя (12,75), Литва (12,93), Польща (13,21), Швейцарiя (13,93), Угорщина (14,26), 1спаыя (14,64), Словаччина (14,85));
- третя - високий рiвень активност - бiльше 15% (Мальта (15,86), Юпр (15,97), lсландiя (17,47), Латвiя (18,26), lрландiя (19,21), Чехiя (19,67), Румунiя (21,09)) [25, с. 123].
Переважна бтьшють краТн СС демонструе структуру видатюв у частинi фшансування пiдприемницькоT дiяльностi державного сектору в межах, наближених до середнього показника за кратнами СС, який протягом 2005-2016 рр. становив 13,14%. За аналопчний перюд у структурi державних видатюв УкраТни середня частка витрат на здмснення пiдприемницькоT дiяльностi становила 19,30%, що свщчить про високий рiвень пiдприемницькоT активностi держави вщповщно до наведених вище критерiTв групування краТн СС.
Свiтова економiка характеризуеться розвинутими шформацмними технологiями та глобальною комп'ютериза^ею виробництва, що потребуе формування штелектуально розвинуто!' особистостi, провiдну роль у якому в^фграе якiсна освта. Це зумовлюе зростання обсягiв державного фшансування освiти з метою створення умов для подальшого розвитку нацюнального суспiльства як високоосвiченого та високоштелектуального спiвтовариства, здатного забезпечувати пiдвищення конкурентоспроможност економiки краTни на свiтовому ринку. У бтьшост краTн свiту державний сектор безпосередньо надае послуги у сферi початково1 i середньоT школи. Це зумовлюе фiнансування вiдповiдних потреб на рiвнi близько 90% вщ загальноT суми витрат на осв^ы послуги. Крiм того, традицiйно державний сектор також впливае на формування попиту на ринку осв^шх послуг за допомогою таких фшансових шструмен^в, як виплати студентам стипендiй, субсидм, надання кредитiв, а також через загальну структуру регулювання приватноT осв™. Отже, в цiлому видатки на осв^у е рiзновидом витрат на споживання, але у довгостроковому пер^ з урахуванням 1хнього впливу на формування людського капiталу Tх можна розглядати як швестицмы вкладення, що будуть не лише компенсован за рахунок доходiв у майбутньому, а й забезпечать можливють iнтенсивного економiчного зростання. Групування краTн - члеыв СС за середньою часткою державних витрат на осв^у подано на рис. 3.
25
20
! 15 ь о и
¡5 10
5
0
Рисунок 3. Групування краТн СС за рiвнем державних видаткiв на освiту
*Джерело: Статистичнi щоденники СС
За рiвнем фiнансування державних видаткiв на осв^у краТни СС можна подтити на три групи:
- перша - з низьким рiвнем, який не перевищуе 10% вiд загальноТ суми державних видаткiв (Грецiя (7,78), Ымеччина (8,92), lталiя (9,43), Словаччина (9,8));
- друга - з середым рiвнем - вiд 10 до 15% (Румушя (10,38), Австрiя (10,70), Чехiя (10,73), Францiя (10,97), 1спашя (11,06), Угор щина (11,14), Нщерланди (11,69), Бельгiя (11,70), Люксембург (11,71), Фiнляндiя (12,17), lрландiя (12,61), Швецiя (13,05), Мальта (13,06), Польща (13,28), Норвегiя (13,30), Великобританiя (13,65), Даыя (13,73), Словенiя (13,79), Порту^я (14,41));
- третя - з високим рiвнем - понад 15% (Ктр (15,31), Латвiя (15,69), Литва (16,02), Швейцарiя (17,58), Естонiя (17,78), 1слан^я (17,98)).
УкраТна за аналiзований перiод мае частку державних видатюв на освiту на рiвнi 12,12%, що майже вщповщае середньому значенню для краТн СС (12,74%).
Видатки на управлЫня, оборону та безпеку держави зумовлен самою природою i функцiями держави, необхiднiстю ефективноТ оргаызацп дiяльностi органiв законодавчоТ та виконавчоТ влади, захисту прав та свобод громадян, потребами забезпечення громадського порядку та захисту нацiональних iнтересiв у мiжнародному спiвтовариствi. Формування обсягiв цих видатюв мае здiйснюватися за умови обфунтованого впорядкування функцiональних обов'язкiв держави, посилення рiвня консолiдацiT суспiльства, формування та збереження довiри до дiй владних структур.
Видатки на управлiння мають бути узгодженими iз завданнями адмУстративних реформ, що здiйснюються в кожълй краTнi вiдповiдно до поточних завдань державноТ соцiально-економiчноT полiтики; видатки на оборону - з основними напрямами реформування вмськовоТ сфери та стану глобально!' безпеки у свт, осюльки вони включають кошти на утримання збройних сил, розвиток оборонноТ промисловосп, вiйськовi дослiдження, а також видатки на лквщацю Tхнiх наслiдкiв i е запорукою мiжнародноT стабiльностi й необхщною умовою формування та пщтримки добросусiдських вiдносин [4, с. 376].
За рiвнем державних видаткiв на загальнодержавш функцiT та пiдтримку безпеки (рис. 4) краТни СС можна згрупувати так:
- перша група - з низьким рiвнем, який не перевищуе 20% вщ загальноТ суми державних видатюв (Люксембург (17,05), lрландiя (17,90), Норвепя (18,01), lсландiя (18,84), Даыя (19,36), Австрiя (19,52), Фiнляндiя (19,64));
- друга - iз середнiм рiвнем - вщ 20 до 25% (Нiмеччина (20,23), Чежя (20,37), Словенiя (20,91), Швей|^я (20,77), Швецiя (21,01), Естонiя (21,09), Франтя (21,14), Латвiя (21,60), Польща (21,70), 1спаыя (22,32), Литва (23,07), Порту^я (23,34), Великобританiя (23,41), Нщерланди (23,85), Мальта (24,19), Бельпя (24,85), Румуыя (24,97));
- третя - з високим рiвнем - понад 25% (Словаччина (26,41), lталiя (26,90), Угорщина (27,32), Гре^я (33,84), Юпр (35,43)).
40
10
.ГС ГС .ГС го .ГС .¡X а .(К го 1_ го го .тс го .ГС .тс .тс го тс (К .тс (К тс .тс
X '1 I 'х "и '1 "и С 'со СС 1— а > I о. '1 '1 I 'и '1 Норвеп 'о.
си го X о I си го I го Ьс 1- ю си и X 2 с; X ^ X Ь СС < .0 го > 01 ^ I 01 го I го
си т Т т т си .:> 1С 1- и ш го а а с и го а е ь го с; с; о. о > го 5 го . ш X о с £ . о с Е > IX со о ^ и т т го со о ^ и тс ^ I е со 3 н 5 . ю о ^ 5 го л >5 е в 3
ш со
Рисунок 4. Групування кра'н СС за рiвнем державних видаткiв на загальнодержавш функцп та пiдтримку безпеки
*Джерело: Статистичнi щоденники СС
Питома вага державних видатюв УкраТни на загальнодержавн функцiT та пiдтримку безпеки у структурi державних видаткiв становить 28,31%, що дае змогу вщнести п до краТн третьоТ групи. I цей показник е одним iз найвищих серед краТн СС, оскiльки вищий рiвень фiнансування державою потреб управлшня, оборони та безпеки мають лише Грецiя та Ктр. У середньому в краТнах СС ц витрати становлять 22,72% вщ загального обсягу державних видаткiв.
Виконання со^альноТ функцiT держави проявляеться у задоволенн суспiльних потреб у охорон здоров'я, пiдтримцi малозабезпечених верств населення, здмснены соцiального захисту та со^ального забезпечення громадян. 1х ефективне виконання потребуе розробки вщповщноТ соцiальноT пол^ики як важливоТ складовоТ внутрiшньоT пол^ики держави. Вона втiлюеться в життя на основi програм, спрямованих на реалiзацiю основних соцiально-економiчних iнтересiв рiзних груп населення, потреб людини та стаб^за^ю i розвиток соцiальних вщносин у суспiльствi.
Фiнансування вiдповiдних потреб фунтуеться на оптимiзацiT соцiальних видатюв держави на основi критерiTв пщвищення показникiв ефективностi функцiонування органiзацiй со^альноТ сфери та дотримання цiльового надання со^альноТ допомоги. При цьому видатки на со^альний захист формуються за такими напрямами: державна пщтримка населення, яке може зазнавати негативного впливу ринкових процеав, iз метою забезпечення йому належного рiвня життя, а також створення со^альних гарантiй для економiчно активних громадян; комплекс законодавчо закртлених гарантiй, що протидiють дестаб^зуючим життевим факторам (iнфляцiя, спад виробництва, економiчна криза, безробiття тощо). Враховуючи соцiальну спрямованiсть моделей розвитку ринковоТ економiки, обсяги таких видаткiв держави в краТнах св^у постiйно зростають та нинi домiнують у загальнм структурi державних видаткiв.
З урахуванням вщсутност значноТ варiацiT в показниках середньоТ питомоТ ваги соцiальних видатюв у краТнах СС (рис. 5) нами було видтено двi групи:
- перша - з помiрною со^альною орiентацiею державних фiнансiв - частка со^альних видаткiв у структурi державних видаткiв становить менше 50% (Ктр (33,28), Румуыя (43,56), Латвiя (44,46), Iсландiя (45,70), Мальта (46,89), Угорщина (47,28), Швейцарiя (47,72), Литва (47,97), Естожя (48,39), Грецiя (48,46), Словаччина (48,94), Чехiя (49,23));
- друга - з високою со^альною орiентацiею державних фiнансiв - понад 50% (Iрландiя (50,28), Португалiя (50,22), Польща (51,81), Нiдерланди (51,84), 1спаыя (51,98), Бельгiя (52,26), Словенiя (53,87), Великобритажя (54,37), Iталiя (54,10), Шве^я (56,61), Францiя (57,68), Норвегiя (57,76), Австрiя (57,97), Фiнляндiя (58,04), Люксембург (58,77), Дажя (60,05), Нiмеччина (61,01)).
УкраТна мае значно нижчий показник со^альних видаткiв, нiж краТни - члени СС. Частка державного фшансування со^альноТ сфери у нашiй краТж становить лише 27,28%, що на 24,12% нижче середньоевропейського рiвня.
Рисунок 5. Групування краш СС за рiвнем соцiальних видаткiв
*Джерело: Статистичнi щоденники СС
Як свщчать результати проведеного аналiзу, можна умовно видтити два типи державноТ полiтики у сферi формування бюджетних видаткiв:
- перший - iз пiдтримкою структури державних видаткiв на середньому для ствдружност рiвнi з визначенням одного або ктькох прюритетних напрямiв державного фiнансування;
- другий - iз фiнансуванням прiоритетних напрямiв бюджетних видаткiв за рахунок ютотного скорочення асигнувань за iншими напрямами витрачання коштв;
Проведений порiвняльний аналiз бюджетноТ полiтики краТн - члешв СС та УкраТни дае змогу стверджувати, що сформована в нашм краТн бюджетна система в цтому вiдповiдае загальним принципам побудови, правилам формування державних видатюв та Тх розподiлу за прiоритетними напрямами розвитку соцiально-економiчноТ системи, що використовуються в межах европейського ствтовариства. Вiдповiдно це дае змогу нацюнальнм економiцi ефективно Ытегруватися з краТнами европейськоТ ствдружност та дотримуватися встановлених вимог щодо забезпечення економiчноТ конвергенцп об'еднуваних суспiльно-територiальних систем.
Одним з важливих аспек^в фiнансового регулювання економiки е забезпечення спйкосл системи державних фiнансiв, сприяння досягненню фiнансовоТ рiвноваги. Накопичений державний борг у перюд рецесп та подальшого вiдновлення економiчного зростання е фактором, який обмежуе масштаби i результативнiсть заходiв бюджетного регулювання. До того ж, незбалансована бюджетна пол^ика на протязi тривалого перiоду часу е одшею iз причин посилення негативних тенденцм в економiцi, про що свщчить досвiд Грецп останнього десятил^тя. У перiод 2008-2016 роюв вiдбулось значне зростання обсягiв державного боргу, особливо в краТнах з розвинутою економiкою. Середнiй показник частки державного боргу в валовому внутршньому продукт за аналiзований перiод у Японп склав 224,8 вiдсотка, Грецп - 151,5 вiдсотка, 1талп - 118,6 вiдсотка, Португалп - 106,9 вщсотка, Бельгп - 97,8 вщсотка, США - 94,8 вiдсотка, Великобританп - 86,9 вiдсотка, Нiмеччина - 74,2 вщсотка, 1спашя - 70,8 вщсотка (рис. 6). Слщ зазначити, що у даний перюд часу багато краТн-член учасниць суттево перевищили Маастрихтськ критерп щодо «безпечного» рiвня боргу 60 вiдсоткiв у ВВП. ^м того, Мiжнародний валютний фонд визначае, що порогове значення державного боргу для краТн iз трансформацмною економiкою не мае перевищувати «коридору» 40-50 вщсотюв ВВП.
о СП
Рисунок 6. Середне значення показника частки державного боргу в ВВП у кражах з розвинутою та трансформацшною економкою за перiод 2008-2016 ромв
Доцтьним е подальше проведення консолщацп' фЫансово'' полiтики з метою вiдновлення достатнього рiвня стiйкостi системи державних фЫанав з огляду на те, що система державних фЫанав таких европейських кра'н, як lрландiя, Португалiя, 1спаыя, Грецiя зазнала найбiльшого розбалансування в перюд економiчних трансформацiй. Необхiднiсть пщтримки фЫансово-банкiвських iнституцiй, належного рiвня платоспроможного попиту населення, обмеженi можливост проведення компенсаторно'' податково'' полiтики обумовили значне зростання показниюв дефiциту бюджету. Середньозважений показник частки бюджетного дефщиту у валовому внутршньому продуктi за перюд 2008-2016 роюв у США становив 8,8 вщсотка, в Японп - 8,4 вiдсотка, в Грецп', 1нд iï - 8,3 вщсотка, 1спанп - 8,2 вiдсотка, Велиюй Британп' - 7,5 вiдсотка, Португалп' - 6,7 вiдсотка.
Пiд час розробки методолопчно'' бази для удосконалення мехаызму використання бюджетного дефiциту доцтьно враховувати вiдповiдний досвiд у частин спрямування залучених джерел покриття дефщиту на Ыновацмночнвестицмы програми. Активне використання дефщиту бюджету як шструменту економiчного зростання шляхом зниження рiвня податкового навантаження та збереження значень показника державних видатюв у валовому внутршньому продукт на докризовому рiвнi зафксовано у Франци', Великiй Британп', Нмеччиы, США, Японп', Кита'', 1нди', Роси. Реалiзацiя зазначеного спрямована на стимулювання високого рiвня зайнятостi, сукупного попиту та пропозици, структурних зрушень економки, збiльшення п високотехнолопчно'' складово'', проведення ефективно'' со^ально'' полiтики з урахуванням цишчносл економiчного розвитку та показниюв боргово'' стiйкостi.
З метою пщвищення ефективностi фЫансово-бюджетно'' полiтики кражи, що входять до складу Велико' двадцятки пщвищують рiвень координацп' у сферi використання бюджетно-податкових та монетарних жструмен^в регулювання соцiально-економiчного розвитку, сприяють реформуванню глобальних iнститутiв у свтевм економiцi, збiльшують норми резервування та страхування катталу. Основними напрямами вдосконалення бюджетно'' полiтики у сферi використання дефщиту бюджету на середньострокову перспективу е забезпечення збалансованост бюджету у ходi економiчного циклу, зменшення питомо'' ваги державного боргу у валовому внутршньому продуктi, пiдвищення якостi середньострокового бюджетного планування, посилення дiевостi бюджетних механiзмiв. Накопичений свiтовий досвiд управлжня бюджетним дефiцитом показуе, що намагання обмежити рiвень дефiциту бюджету без врахування стану со^ально-економiчного розвитку поглиблюе структуры дисбаланси фжансово'' системи кра'''ни. Доцтьним е використання дефщиту бюджету як жструменту стимулювання економiчного зростання в умовах економiчних трансформацм. Натомiсть, в перiод економiчного пщйому та постстабiлiзацiйного розвитку економiки прюритетним напрямом реалiзацiï бюджетно' полiтики на середньострокову перспективу е зменшення показника дефщиту бюджету, боргового навантаження на бюджет.
Кошти залучен на фжансування дефщиту бюджету спрямовуються в реальний сектор економки, використання бюджетного дефщиту як жструменту фжансового регулювання, орiентоване на пiдвищення стимулюючо'' функцп' бюджету та протидп негативним наслiдкам рецесп' економiки. З початком фiнансово-економiчноï кризи уряд США активно пщтримуе як фжансово-банкiвський так i реальний сектор економки - придбання та додаткове збтьшення власного капiталу тотечних агентств «Fannie Mae» та «Freddie Mac», автомобтьного концерну «General Motors» в умовах кризових трансформацм засвщчив прiоритет економiчноï полiтики кражи у пщтримц макроекономiчноï стабiльностi. Крiм того, проводиться рекапiталiзацiя банкiв, надаються стаб^зую^ кредити, державнi гарантп' по проблемним кредитам. Водночас, слщ звернути увагу на той факт, що США пщходять до питання пщтримки економки виважено - вливаючи значний каттал у економку розраховуеться та контролюеться ефективнють такого вкладення. Стимулювання реального сектору економки здiйснюеться шляхом першочергово'' пiдтримки тих галузей, якi орiентованi на внутрiшнiй попит та забезпечення зайнятостк Необхiдно зауважити, що неокейнаанський пiдхiд, який взято за основу при розробц та реалiзацiï антикризових заходiв США значну увагу придтяе аналiзу ролi держави в регулюванн iнвестицiйних процесiв.
Необхiдно вiдзначити, що одним iз вагомих прiоритетiв фжансово'' полiтики бiльшостi розвинених кра'н св^у на середньострокову перспективу на сучасному етап розвитку со^ально-економiчних процеав е зниження рiвня державного боргу та боргового навантаження на бюджет. У роки економiчноï рецесп та подальшого вщновлення економiки рiвень державного боргу суттево пiдвищився, що викликано необхщнютю додаткових видаткiв iз бюджету з метою стимулювання економiчного розвитку з одночасним зниженням обсягу бюджетних доходiв [5].
Важливим етапом у сферi державного фiнансового регулювання стало пщписання кра'нами-членами Свропейського Союзу «Договору про стабтьнють, координацiю i управлжш в
Еконо1шчному та Валютному союзi» або «Бюджетний пакт», учасниками якого являються Bei члени Свропейського союзу, за виключенням Чехи' та Великобританп'. Даним актом визначено ряд важливих напрямiв фшансового регулювання економiки, якi мають на мет посилити ефективнiсть впливу держави на соцiально-економiчнi процеси, зокрема було встановлено бюджетно-податковi обмеження та правила: правило збалансованого бюджету та правило бюджетного скорочення.
Пщхщ розвинутих краш до реалiзацiï заходiв бюджетного регулювання е важливим з позицп' необхщност оцiнки впливу бюджетно' полiтики на динамку економiчного розвитку на рiзних стадiях економiчного циклу завдяки ïx багаторiчному досвiду прогнозування бюджетних показниюв. Прiоритетним напрямом бюджетноï полiтики краш Свропейського Союзу е забезпечення спйкосл системи державних фiнансiв, сприяння досягненню фЫансово' рiвноваги. З метою реалiзацiï зазначеного було пiдвищено ставки податюв на споживання, розширено базу оподаткування податюв на доходи i прибуток, зменшено чисельнiсть державних службовцiв, запроваджено мораторм на iндексацiю соцiальниx виплат. Особливо' значущост набувають питання пщвищення ефективностi бюджетних видаткiв. Задля посилення дiевостi заxодiв бюджетного регулювання необхщним е проведення системних реформ у сферi державних фiнансiв.
Список використаних джерел
1. Василик О.Д. Теоря ф1нанс1в / О.Д. Василик; КНУ ¡м. Т. Г. Шевченка. - 4-е вид., доп. - К.: Н1ОС, 2003. - 416 с.
2. Лопушняк Г. Бюджетн видатки як ¡нструмент державного регулювання со^ально-економ'чного розвитку Украни. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lvivacademy.com/visnik6/fail/+Lopushnjak.pdf.
3. Лун1на 1.О. Державн'1 ф1нанси та реформування м'жбюджетних в'дносин / 1.О. Лун1на. - К.: Наук, думка, 2006. - 432 с.
4. Мярковський А.1. Бюджетна пол1тики як складова соц1ально-економ1чного розвитку крайни / А.1. Мярковський, 1.Я. Чугунов //Всн. нац. торг.-екон ун-ту. - 2010. - №5. - С. 5-15.
5. Павлюк К.В. Бюджет i бюджетний процес в умовах транзитивноï економ1ки Украни: монограф1'я /К.В. Павлюк // Фiнанси УкраГни. - 2006. - №8. - С. 87-101.
6. Чугунов 1.Я. Теоретичнi основи системи бюджетного регулювання / 1.Я. Чугунов. - К.: НДФ1, 2005. - 260 с.
References
1. Vasilik O.D. Theory of Finance / O.D. Vasilik; KNU them T. G. Shevchenko. - 4th kind, additional. - K. : NIOS, 2003. - 416 p.
2. Lopushniak G. Budget expenditures as an instrument of state regulation of social and economic development of Ukraine. - [Electronic resource]. - Access mode: http://www.lvivacademy.com/visnik6/fail/+Lopushnjak.pdf.
3. Lunina I.O. Public finances and reform of inter-budgetary relations / 1.О. Lunin - K .: Science, thought, 2006. - 432 p.
4. Myarkovsky A.I. Budget policy as a component of socio-economic development of the country / A.I. Myarkovsky, I.Ya. Chugunov//Visn. nats Trade.-Economics un-th. - 2010. - №5. - P. 5-15.
5. Pavlyuk K.V. Budget and budget process in the conditions of the transitive economy of Ukraine: monograph / K.V. Pavlyuk // Finance of Ukraine. - 2006. - №8. - P. 87-101.
6. Chugunov I.Ya. Theoretical Foundations of the Budget Control System /1. Ya. Chugunov. - K.: NDFI, 2005. - 260 p.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Tip6ax Леся В^алпвна, кандидат економiчниx наук, кафедри економки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет iменi Григорiя Сковороди»
вул. Чайковського, 5, м. Переяслав-Хмельницький, Ки'вська обл., 084001, Укра'на.
e-mail: tirbakh.lesia@gmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Тирбах Леся Витальевна кандидат экономических наук, преподаватель кафедры экономики ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды»
ул. Чайковського, 5, г. Переяслав-Хмельницкий, Киевская обл., 084001, Украина.
e-mail: tirbakh.lesia@gmail.com
DATA ABOUT THE AUTHOR
Tirbakh Lesya Vitaliivna candidate of economic sciences, lecturer of the Department of Economics of the SHEE «Pereiaslav-Khmelnytsky Hrygorii Skovoroda State Pedagogical University» 5, Chaykovskogo st., Pereiaslav-Khmelnytskyi, Kyiv region, 08401, Ukraine e-mail: tirbakh.lesia@gmail.com
УДК 364.2
ПР1ОРИТЕТН1 НАПРЯМИ Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Р1ВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ В УКРАШ1
Гордей О.Д.
Пацай Б.Д.
Предмет досл'дження. Сукупнсть взаемозалежностей м'!ж pi3HUMu елементами сои)ально-економ'чно)' системи краУни з метою визначення проритетних напрямiв финансового забезпечення р'вня життя населення.
Мета роботи - обфунтувати та визначити основн прiорuтетнi напрями финансового забезпечення р'вня життя населення за допомогою виявлення основних показниюв со^ально-економ'чного розвитку суспльства та ïx швидкост'1 змiнu при иикл'чному розвитку економiкu.
Методи та методологя досл'дження. nid час досл'дження використовувалися еволюицйний (вивчення основних показниюв, як максимально точно характеризують не тльки рiвень життя населення, але й швидксть 1х змiнu в процеа еволюицйного розвитку економки) i системний (nid час визначення ознак безперервност1 та адаптивности в процесс досл'дження одного об'екта) пдходи, а також основы прийоми в'зуал'зацiï i типолог1зацï основних результатов дослдження. Використано пакети програм обробки аналтичних даних MS Excel, MS Visio.
Результати роботи. Цuклiчнiсть розвитку соиiально-економiчноï системи Украни, а також крuтuчнi негативна прояви ци^в, що характеризують економ'чний спад, актуал'зували необxiднiсть знаходження проритетних напрямiв финансового забезпечення р'вня життя населення з метою його пдвищення. В'д вuрiшення цих завдань певною м'рою залежить спрямовансть i темпи подальших перетворень у краïнi, а також економ'чна стабтьнють у суспШьств'г Знаходження оптимального механизму финансового забезпечення високого р'вня життя населення вимагае чтко визначеноï финансово! полтики, виробленоï державою, в основа якоï була б людина, ïi рiвень життя, фiзuчне i со^альне здоров'я. Саме тому, будь-як перетворення, як так чи накше можуть спричинити змну р'вня життя потребують системного та безперервного процесу о^нювання 1х впливу, з метою мiнiмiзаиiï негативних вплив'в або максим'заф' позитивного ефекту на рiвень життя населення.
Галузь застосування результатie. Результати досл'дження можуть бути вuкорuстанi в таких галузях наукових знань як фнанси, грошi та кредит, сои'олог'я, галузь со^ально!' сфери, що дозволяе виявити прiорuтетнi напрями финансового забезпечення р'вня життя населення з метою його пдвищення в Украïнi.
Висновки. Зм'ша у соиiальнiй i економiчнiй сферах супроводжуеться р1зшм посиленням диференщацн населення за основними соиiально-економiчнuмu характеристиками: оплатою прац1, забезпеченстю житлом, наявнстю власного майна, грошовими заощадженнями. Стратег'чно важливо передбачити у фiнансовiй полiтuиJ держави збльшення дох'дноï частини бюджету домогосподарств в илому, так i окремо кожного його члена. Отже, проритетними для краУни будуть напрями финансового забезпечення р 'вня життя населення, як забезпечують покращення значень основних показникв, таких як: ВВП, розрахований на душу населення, середня заробтна плата, середньодушовi доходи, ндекс споживчих ц1н, середня пенся, в 'дсоток населення 'з доходами, нижче прожиткового м'ш'шуму, сукупн доходи домогосподарств через можливсть забезпечення зворотного зв'язку в соиiально-економiчнiй система (нвелювати ризики фiнансовux втрат населення при дП негативних чинниюв та пдвищувати рiвень життя в'дпов'дно до умов соиiально-економiчного розвитку крани), тобто забезпечити адаптивность даноï системи до зовншнього середовища.
Ключовi слова: фнансова р'вновага, ризики фiнансовux втрат, ф'шансове забезпечення, соиiально-економiчна система, стратегя, системний п'дх'д, рiвень життя населення.
© Гордей О.Д., Пацай Б.Д., 2018
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 36/1
275
