CC BY
66
_TEOPETMMHI ACnEKTH nPOQECIMHOI I TEXHO-HOfinHOI OGBITH_
REFERENCES
1. Derzhavnyj standart bazovoyii povnoyi zagalnoyi serednoyi osvity, [State standard of basic and secondary education], [Elektronnyj resurs], Rezhym dostupu: http: // zakon2/rada.gov.ua/laws/show/13 92-2011-%D0%BF.
2. Innovacijni pedagogichni tehnologiyi u trudovomu navchanni [Innovative educational technology in teaching labor]: navchalno-metodychnyj posibnyk, Ternopil-Uman, TNPU, 2007. 208 p.
3. Kobernyk O.M. Koncepciya tehnologichnoyi osvity uchniv zagalnoosvitnix navchalnyh zakladiv Ukrayiny, [The concept of technological education students of secondary schools Ukraine], Trudova pidgotovka v zakladax osvity, 2010. Vol. 6. - P. 3-11.
4. Navchalna programa z trudovogo navchannya dlya zagalnoosvitnih navchalnyh zakladiv: 5-9 klasy, [The curriculum of labor education for secondary schools : Grades 5-9] [Elektronnyjresurs], Rezhym dostupu: http: //www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/general-secondary-education/educational_programs/1349869088.
5. Navchalna programa: Tehnologiyi. 10-11 klasy, [Curriculum: Technology. 10-11], Riven standartu, akademichnyj riven. Variaty'vni moduli, Kamyanecz-Podilskyj, Aksioma, 2010. 140 p.
yAK 378:33:17.023.36
О. А. П1ЛЕВИЧ
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ ПРОФЕС1ЙНО1
КУЛЬТУРИ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В
З'ясовано, що поява нових eudie культури е 3aKonoMipnuM результатом ускладнення i диференщаци людсько'1 дiяльностi, виникнення нових профе^й. Кожна профе^йна група людей
HayKOBi записки. Серiя: педагопка. - 2016. - № 2.
21
виробляе особливу систему соцгально-етичних принципгв, як визначають характер i задають певний стиль взаемодП з клiентами, колегами, керiвництвом, зовнiшнiми iнстанцiями тощо. Встановлено, що цих принципiв i стилiв дотримуються навчальнi заклади i професшт асоцiацii, зберiгають ix, перетворюють у систему знань, умiнь i навичок, практичний досвiд i правила поведiнки, закладають у професшну культуру. Проаналiзовано структуру nрофесiйноi культури майбуттх фаxiвцiв рiзниx спецiальностей. До^джено методологiчнi основи визначення ii компонентiв.
Ключовi слова: професшна культура, вищий навчальний заклад, професшна тдготовка, фаxiвцi з фшанЫв i кредиту, структура професiйноi культури.
О. А. ПИЛЕВИЧ
СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ КОМПОНЕНТНОГО СОСТАВА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КУЛЬТУРЫ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ
Установлено, что появление новых видов культуры является закономерным результатом усложнения и дифференциации человеческой деятельности, появления новых профессий. Каждая профессиональная группа людей создает особую систему социально-этических принципов, которые определяют характер и задают определенный стиль взаимодействия с клиентами, коллегами, руководством, внешними инстанциями. Отмечено, что данных принципов и стилей придерживаются учебные заведения и профессиональные ассоциации, сохраняют их, превращают в систему знаний, умений и навыков, практический опыт и правила поведения, закладывают в профессиональную культуру. Проанализирована структура профессиональной культуры будущих специалистов различных специальностей. Исследованы методологические основы определения ее компонентов.
Ключевые слова: профессиональная культура, высшее учебное заведение, профессиональная подготовка, специалисты по финансам и кредиту, структура профессиональной культуры.
O. PILEVICH
COMPARATIVE ANALYSIS OF THE COMPONENT COMPOSITION OF PROFESSIONAL CULTURE OF FUTURE SPECIALISTS
It has been elucidated in the article that the appearance of new types of culture is natural result of complication and differentiation of human activity, emergence of new professions. Every professional group of people produces a special system of ethical principles that define the style of interaction with clients, colleagues, management, external agencies, etc. the author proves that educational institutions and professional associations follow these principles and styles, save them, make a system of knowledge, skills, practical experience and rules of conduct, lay them in the professional culture. The structure of professional culture of future specialists of different professions is analyzed. Methodological basis for the definition of its components is studied.
Keywords: professional culture, higher educational establishment, professional training, specialists in Finance and Credit, structure of professional culture.
Сучасш демократичш перетворення в Укра!ш, реформування сощально-економiчно! i пол^ично! сфери, штегращя з европейським осв^шм простором, змши принцишв, форм та методiв роботи у вищих навчальних закладах (ВНЗ) зумовили значне шдвищення вимог до рiвня та якосп професшно! тдготовки майбутшх фшансиспв, !хньо! фахово! та сощально! компетентности загально! й професшно! культури.
У науковш лiтературi професшна культура вважаеться штегральною яюстю фахiвця, умовою i передумовою ефективно! професшно! дiяльностi й професшного самовдосконалення. Анатз фшософсько!, сощолопчно!, психолого-педагопчно! лтератури свщчить про вщсутшсть единого тдходу в тлумаченш поняття «професшна культура». Найчастше воно використовуеться при вивченш механiзмiв соцiалiзацi! особистосп, в порiвняннi з поняттям «загальна культура» або трактуеться як частина загально! культури особистосп. Водночас
22
Науковi записки. Серiя: педагопка. —
2016. —
№ 2.
_ТЕОРЕТИЧИ1 АCПЕКТИ ПРОФЕCIЙHОÏ I ТЕХHОЛОПЧHОÏ ОCВIТИ_
вивчeння цього поняття пов'язано з визнaчeнням cyтi i структури культури фaxiвця, при цьому доcлiдники як cинонiм нeрiдко використовують поняття «культура пращ».
Cтaновлeння i розвиток фшажово!' cиcтeми Украши, рeaльнicть ïï вxоджeння у cвiтовe cпiвтовaриcтво eкономiчно розвинeниx краш cтaвить чимало тeорeтично-прaктичниx питань, вирiшeння якиx пов'язано зi з'яcyвaнням природи та мeтодологiï фiлоcофcькиx, cоцiологiчниx, пcиxолого-пeдaгогiчниx acпeктiв формування профeciйноï культури мaйбyтнix фaxiвцiв з фшанив i крeдитy. Цe aктyaлiзye вивчeння рiзниx нayковиx пiдxодiв до структурування цього фeномeнa та вaрiaтивнicть його компонeнтного cклaдy з мeтою провeдeння подальшого наукового пошуку.
Обгрунтована й апробована в процeci шдагопчного eкcпeримeнтy cтрyктyрa профeciйноï культури мaйбyтнix фaxiвцiв з фiнaнciв i крeдитy cлyгye тeорeтичною оcновою розроблeння змюту навчання у ВHЗ, визнaчeння критерпв, покaзникiв та рiвнiв ïï cформовaноcтi. Крiм цього, формування профeciйноï культури виконуе мотивaцiйнy фyнкцiю: cпонyкae оcобиcтicть до прaгнeння здiйcнювaти оцiннe cтaвлeння до дiйcноcтi в процeci влаетого вдоcконaлeння, а пeрexiд до новоï оcвiтньоï парадигми, домiнyючим чинником я^' е культура, виxовaння «людини культури», визначае орieнтири профeciйноï оcвiти та навчання упродовж життя.
Зaзнaчeнa тeмa cтaттi cпонyкae до вивчeння профeciйноï культури як пiдcиcтeми зaгaльноï культури. №вний iнтeрec для нашого доcлiджeння cтaновлять прaцi В. Багацького, В. Боканя, М. Кравця, Л. Maтвieнко та iншиx yчeниx, в якж виcвiтлюeтьcя мicцe профeciйноï культури в ^CT^i культури. Укрaïнcькi та зaрyбiжнi вчeнi доcлiджyвaли окрeмi види культури дiяльноcтi фaxiвцiв. Так, yпрaвлiнcькy культуру вивчали C. Королюк, В. Ягупов; комyнiкaтивнy культуру, культуру cпiлкyвaння i культуру взаемодп - I. Мачу^ка, I. Ciдaнiч, О. Увaркiнa, Р. Шулипна, H. Якca. В цeнтрi уваги Д. Гyмeнного, А. Коломieць, О. Конeвщинcькоï, О. Maлишeвcького, Г. Пaвлeнко пeрeбyвaють iнформaцiйнa i мeдia-культура. Профeciйнy культуру мaйбyтнix фаивщв вивчали Л. Виcоцькa, C. каенко, Г. Комкова, Я. Чeрньонков, Б. Чуприжький, I. Шeвчeнко, Т. Щeголeвa й iншi нayковцi. Однак профeciйнa культура мaйбyтнix фaxiвцiв з фiнaнciв i крeдитy зaлишилacь поза увагою, нeзвaжaючи на ïï aктyaльнicть i практичну значущють.
Метою статт е порiвняльний aнaлiз компонeнтного cклaдy профeciйноï культури мaйбyтнix фaxiвцiв рiзниx cпeцiaльноcтeй.
Процec розподiлy cycпiльноï прaцi зумовив виникжння профeciйноï культури як iнтeгрaльноï якоcтi оcобиcтоcтi, що вiдрiзняe людeй рiзниx cпeцiaльноcтeй, a ïï змют тicно пов'язаний з фaxовою дiяльнicтю. Поява новиx видiв культури е зaкономiрним рeзyльтaтом ycклaднeння i дифeрeнцiaцiï людcькоï дiяльноcтi, виникнeння новиx профeciй.
Поняття «профeciя» включае в ce6e пeвнe коло проблeм i нaбiр прийомiв, за допомогою якиx проблeми можна виявити i вирiшити. Прийоми пeрeдбaчaють нaявнicть знань, yмiнь i навичок у швнш cфeрi дiяльноcтi. Отжe, кожна профeciя бaзyeтьcя на cпeцифiчниx для нeï знaнняx тeорeтичного i практичного xaрaктeрy, на cвоïx критeрiяx i покaзникax ycпiшного вирiшeння зaдaниx проблeм. При цьому кожна профeciйнa група людeй виробляе оотбливу cиcтeмy cоцiaльно-eтичниx принципiв, якi визначають xaрaктeр i задають пeвний стиль взаемоди з клieнтaми, колeгaми, кeрiвництвом, зовнiшнiми iнcтaнцiями. Тaкi «прaвильнi» отошби побудови мiжоcобиcтicниx cтоcyнкiв нинi виклaдaютьcя в кодeкcax, розроблeниx i прийнятиx окрeмими оргaнiзaцiями, ycтaновaми, галузями, навггь на рiвнi крaïни. Haвчaльнi заклади i профeciйнi acоцiaцiï нe тшьки дотримyютьcя циx принципiв, а й збeрiгaють ïx, пeрeтворюють у cиcтeмy знань, yмiнь i навичок, практичний доcвiд i правила повeдiнки, закладають у профeciйнy культуру. Отжe, профeciйнa культура формуе cвiй проcтiр -ceрeдовищe розвитку профeciï i фaxiвцiв, взaeмодiï профeciонaлiв. Для виявлeння cпорiднeниx профeciй нами проaнaлiзовaно таблицю вщповщностг Пeрeлiкy нaпрямiв, за якими здiйcнювaлacя пiдготовкa фaxiвцiв у ВHЗ за оcвiтньо-квaлiфiкaцiйним рiвнeм бакалавра (до 2015 р.) та Пeрeлiкy гaлyзeй знань i cпeцiaльноcтeй, за якими здiйcнюeтьcя пiдготовкa здобyвaчiв вищоï оcвiти (2015), зaтвeрджeнy наказом Miнicтeрcтвa оcвiти i науки Украши вiд 6 листопада 2015 р. № 1151. За рeзyльтaтaми вcтaновлeно, що до 2015 р. напрям пiдготовки «фiнaнcи i крeдит» (для cпeцiaлicтiв i мапе^в cпeцiaльнicть мала назву «фiнaнcи i крeдит (за cпeцiaлiзовaним и програмами)») вiдноcивcя до гaлyзi знань «Економша i пiдприeмництво» (0305). До цieï ж гaлyзi знань були включeнi напрями: eкономiчнa тeорiя, eкономiчнa
Hay^ßi зaпиcки. Ceрiя: пeдaгогiкa. - 2016. - № 2.
23
кiбернетика, мiжнародна економiка, економiка тдприемства, управлiння персоналом та економiка пращ, прикладна статистика, маркетинг, облiк i аудит, товарознавство i торгiвельне тдприемництво.
У 2015 р. змшена не тiльки назва спецiальностi на «фшанси, банкiвська справа та страхування», а й вона вiдноситься вже до шшо! галузi (07) «Управлшня та адмшютрування». Спорiдненi спецiальностi потрiбно визначати за цieю галуззю; ними е: пiдприeмництво, торгiвля та бiржова дiяльнiсть (076); менеджмент (073); маркетинг (075); облш i оподаткування (071); публiчне управлiння та адмiнiстрування (074). Будемо вважати, що цi спещальносп формують свiй «просторовий» ареал, оскшьки об'еднанi однiею галуззю знань. Можна вважати, що фахiвцi з фшанив i кредиту належать до типу професш «людина-людина» (фiнансовий менеджер), що потребуе наявносп компетентностi у взаемоди з людьми. Тодi всi професи пов'язанi з медичним, побутовим обслуговуванням, навчанням i вихованням, правовим захистом, управлшням тощо.
Отже, для визначення структури професшно! культури майбутнiх фахiвцiв з фiнансiв i кредиту доцшьним буде вивчення наукових праць про формування i розвиток професшно! культури фахiвцiв, якi належать до типу професш «людина-людина» (педагог, сощальний педагог, економют-менеджер, офiцер). У процесi дослщження нами виявлено найбiльше наукових праць, присвячених проблемi розвитку професшно! культури педагопв, або тих, де формування професшно! культури розглядаеться аспектно.
Фахiвцi, котрi сприймають свою професiю як спошб життя, зазвичай, набувають власного особливого свггосприйняття i свiторозумiння, особливо! його категоризацп, особливого ставлення до об'екпв, а iнодi й особливостей перцепцi!, що оптимiзують взаемодiю з явищами реальностi.
Формування професiйно! культури майбутнього вчителя шоземно! мови дослщжував Я. Черньонков. За результатами вивчення професюграм шкiльного педагога, вимог до змюту i характеру його дiяльностi, а також наукових пiдходiв у визначенш структури i функцiй культурно! дiяльностi у внутрiшньому виявi професшно! культури вищевказаного науковець виокремив таю компоненти: професшна спрямованiсть, цiннiсно-мотивацiйний компонент, професшш знання, професiйнi вмiння i навички, комунiкативна культура [6, с. 11].
До професшно! культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва М. Ичкур включае значно бшьшу кшьюсть компонент. Вiн вважае, що професiйна культура вчителя -це «едшсть культури особистост з !! фаховою майстершстю, якi внаслiдок взаемовпливу i взаемопроникнення становлять систему сощально-професшних особистiсних якостей. Родовою ознакою кожного компонента ще! системи е композицшнють» [4, с. 9]. Тому складовими професiйно! культури педагога мають бути: культура особистостц педагопчна культура; фахова майстернiсть; композицшна культура; особистiснi якостi. Науковець встановив залежшсть розвитку особистостi вчителя образотворчого мистецтва вщ значення структурних компонента педагопчно! композицi!: кожний окремий компонент розвивае естетичш почуття, спонукае до активно! творчо! дiяльностi. Ця щея покладена ним в основу визначення трикомпонентно! структури особистiсних якостей професшно! культури вчителя образотворчого мистецтва. Вщповщно до означено! структури розрiзняються когштивний, емоцiйний, дiяльнiсний компоненти.
У зв'язку з об'ективною потребою педагопчно! практики М. Михнюк дослщила, обгрунтувала та експериментально довела доцiльнiсть структури професшно! культури викладачiв спецiальних дисциплiн будiвельного профiлю з таких компонентiв: гносеолопчний (методологiчна i дослiдницька культура); психолопчний (психологiчна i рефлексивна культура); комушкативний (фахова, дидактична i методична культура); етико-естетичний (етична й естетична культура); шформацшний (монiторингова i дiагностична культура) [2, с. 6-7].
Здшснений структурний аналiз професiйно! культури педагога дае змогу зробити певш узагальнення. Науковщ вивчали дiяльнiсть представникiв однiе! професи - педагопв. Результати !х дослщжень свiдчать про взаемозв'язок i взаемозалежшсть !хньо! педагогiчно! дiяльностi, яка вiдрiзняеться специфiкою викладання ними рiзних навчальних дисциплiн (предметiв), особливостями навчальних закладiв, !х приналежнiстю, характеристикою контингенту учшв або студентiв, що безпосередньо впливае на визначення компонентного складу професшно! культури.
24
Науков1 записки. Сер1я: педагопка. —
2016. —
№ 2.
_ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ПРОФЕСМНО1 I ТЕХНОЛОПЧНО! ОСВ1ТИ_
Професiя офiцера-прикордонника теж належить до типу професiй «людина-людина», а тому структурування його професшно! культури становить для нас науковий штерес. I. Почекалiн вважае, що професшна культура - це «рiвень професiоналiзму офiцера, досягнутий через фшософське осмислення й саморефлексiю виконання службових обов'язкiв та його творчо! самореалiзащ! в рiзних видах оперативно-службово! дiяльностi, якi спрямованi на освоення, передачу i створення нових професiйних цшностей i нових досягнень в охорош державного кордону» [5, с. 6]. Ним обгрунтовано й експериментально доведено, що до компонент професшно! культури особистосп офiцерiв-прикордонникiв мають бути вщнесеш професiйна спрямованiсть, професiйна компетентнiсть, комушкативш умiння та якостi, рефлексiя особистюного зростання.
Учений виокремлюе ознаки професшно! культури офщера-прикордонника: iнтелiгентнiсть, iнтелект, стшка спрямованiсть фахових iнтересiв i потреб, гармошя розумового, морального та фiзичного розвитку, гуманiзм, товариськiсть, дисциплiнованiсть, вщповщальнють, педагогiчний такт, широкий свiтогляд, спроможшсть до творчостi, майстернiсть спiлкування. Водночас вш наголошуе на необхiдностi дотримання вимог до професшно! культури особистосп офщера Державно! прикордонно! служби Укра!ни, якi об'еднано в групи. Йдеться про вимоги, пов'язанi iз: змютом службово! дiяльностi офiцера як видом державно! служби; правовою регламентащею дiяльностi; протидiею зацiкавлених осiб; наявнiстю владних повноважень; збереженням службово! таемницi; сощально-психолопчною атмосферою дiяльностi офiцера-прикордонника; розма!тiстю дiяльностi офщера-прикордонника; дефiцитом часу; своерщшстю зовнiшнiх умов та перевантаженням у службовш дiяльностi офiцера-прикордонника. Зазначенi вимоги визначають особливiсть професiйно! культури офщера-прикордонника, яка полягае в !! нормативному характерi [5, с. 5-6, 13].
Отже, характерним для професшно! культури офщера-прикордонника е те, що !! змют частково прописаний в нормативних документах, вибудуваний у взаемоди мiж суб'ектами дiяльностi за iерархiею управлшня, формуеться через цiлеспрямовану дiяльнiсть адмшютрацп Державно! прикордонно! служби Укра!ни (ДПСУ), командування та науково-педагогiчний склад Нацiонально! академi! ДПСУ, офiцерський склад. У зв'язку з чiткою iерархiею ДПСУ, вибудованими внутршшми горизонтальними зв'язками, наявшстю статутних документiв, можливим вбачаемо цшеспрямований розвиток професiйно! культури офiцерського складу. В цьому, на нашу думку, е вщмшшсть професшно! культури офщера вщ професшно! культури шших фахiвцiв.
Нами розглянуто морфологiю професiйно! культури студенев iнженерно-технiчних спецiальностей, яку вивчала С. 1саенко. Результати аналiзу наукових дослiджень вiтчизняних i зарубiжних учених дали !й пiдставу стверджувати, що «професшна дiяльнiсть мае потужнiший вплив на формування особистосп порiвняно з непрофесшними видами дiяльностi. Всебiчний i гармонiйний розвиток особистостi е необхщною умовою формування професiонала та ефективним засобом усунення негативних наслiдкiв впливу професп на нього» [1, с. 8]. Базуючись на теорi! дiяльностi та на основi аналiзу елемештв особистiсно! культури, яка перебувае у дiалектичному зв'язку з моральною, естетичною, розумовою, правовою, полiтичною, екологiчною культурою тощо, науковець визначила в структурi професiйно! культури студентiв iнженерних спещальностей такi компоненти: аксiологiчний (професiйнi цшносп), технологiчний (способи та прийоми професшно! дiяльностi) й особистiсно-творчий. Уточнюючи дефшщю «професiйна культура», С. 1саенко стверджуе, що !! ядром е професшш цiнностi, сукупнiсть видiв перетворювально! дiяльностi й особистiснi якостi [1, с. 15]. На пiдставi аналiзу багатьох дослщжень нею встановлено, що особливосп формування професiйно! культури зумовленi вшовими, iндивiдуально-творчими та психофiзiологiчними характеристиками студенев.
Такi висновки наводять на думку, що формування професшних цiнностей як ядра професшно! культури мае розпочинатися з формування фундаментальних «ноолопчних, гумашстичних цiнностей», якi «визначаються тим, що вони не можуть розглядатися як дещо похвдне, другорядне у нашому унiверсумi буття. Цiнностi християнського гумашзму - це не другоряднi елементи певно! iдеологiчно! надбудови, а фундаментальш атрибути становлення i розвитку людини розумно! i людини духовно!» [3, с. 260-261]. Тшьки в такому разi цi цiнностi можуть слугувати аксюлопчною базою для формування професшних цшностей.
Науков1 записки. Сер1я: педагопка. - 2016. - № 2.
25
TEÜPETHHHI ACnEKTH nPÜOECIHHÜI I TEXHÜ.nÜnHHÜI ÜCBITH
AHani3 OTpHMaHHx pe3ynbTaTiB gocnig^eHHa KoMnoHenraoro cKnagy npo^eciHHoi KynbTypu ^axiB^B pi3HHx npo^eciH gae nigcTaBH 3poÖHTH neBHi bhchobkh. ÜgHiero i3 cKnagoBHx gocnig^yBaHoro ^eHOMeHa e npo^eciHm 3HaHHa, yMiHHa i HaBHHKH, aKi BKnroHem go KoMnoHemiB 3 pi3Horo Ha3Boro (cne^anbHi 3HaHHa, yMiHHa, HaBHHKH; npo^eciHm 3HaHHa; npo^eciHm yMiHHa i HaBHHKH; BHpo6HHHo-TexHonoriHHa KoMneTeH^a; ^axoBa MaHcTepHicTb; npo$eciHHa KOMneTenraicTb; TexHonoriHHHH KoMnoHeHT). 3HaHHa yBara gocnigHHKiB npugineHa KoMyHiKaTHBHin KynbTypi ^axiB^B (KoMyHiKaTHBHa KynbTypa; KoMyHiKaTHBHHH KoMnoHeHT; co^anbHo-KoMymKaTHBHa KoMneTeH^a, KoMyHiKaTHBHi yMiHHa Ta aKocTi; KynbTypa MoBneHHa) Ta ocoÖHCTicHHM aKocraM (oco6HcricHo-TBopHHH KoMnoHeHT, npo^eciHHo-Ba^nuBi aKocTi, oco6ucTicm aKocTi, to^o). iHmi KoMnoHeHTH npo^eciHHoi KynbTypu 6inbme pi3HaTbca 3ane^Ho Big npo^ecii. Ha Hamy gyMKy, npH BH3HaHeHHi CTpyKTypH npo^eciHHoi KynbTypu Ta noeTanHoMy ^opMyBaHHi MaH6yTHix ^axiB^B BapTo 3BepHyTH yBary Ha TaKi KoMnoHeHTH: npo$eciHHa cnpaMoBaHicTb; npo^eciHHe caMoBH3HaHeHHa; npo^eciHHa roTOBHicTb; KynbTypHHH noTeH^an; aKcionoriHHHH KoMnoHeHT (a6o ^HHicHo-MoTHBa^HHHH); pe^neKcia oco6HCTicHoro 3pocTaHHa (pe^neKCHBHHH KoMnoHeHT; pe^neKcuBHa кoмneтeнцia; pe^neKcuBHa KynbTypa).
Po36i^HicTb y Ha3Bax KoMnoHeHTiB 3ane^HTb He TinbKH Big npo^ecii, b Me^ax aKoi gocnig^yBanacb npo^eciHHa KynbTypa ^axiB^B, a H Big MeTogonorii, Ha ocHoBi aKoi 3giHcHroBanocb gocnig^eHHa (^inoco^cbKa Teopia gianory KynbTyp; iHBapiaHTHa CTpyKTypa gianbHocTi; egHicTb BigTBoproBanbHoi Ta po3BHBanbHoi ^yHK^H; Teopii oco6HCTocTi to^o).
OcKinbKH nogaHHH aHani3 3po6neHo 3 MeToro BH3HaHeHHa cTpyKTypH npo^eciHHoi KynbTypH MaH6yTHix ^axiB^B 3 ^rnahcib i Kpegury, to noganbme gocnig^eHHa Mae cnpaMoByBaTHca Ha y3rog^eHHa no3H^H HayKoB^B, po6oтogaвцiв, npaKTHKiB-^maHcHcriB i BnacHe MaH6yTHix ^axiB^B ctocobho KoMnoHeHTHoro cKnagy npo^eciHHoi KynbTypH 3 nonepegHiM BH3HaHeHHaM 3MicTy ko^hoto KoMnoHeHTa, ^o H BH3HaHae nepcneKTHBH BHKopHcTaHHa pe3ynbTaTiB gocnig^eHHa.
^ITEPÄTyPÄ
1. IcaeHKo C. A. ®opMyBaraa npo^eciHHoi KynbTypH y cTygeHTiB iH^eHepHo-TexHiHHHx cnemanbHocreH 3aco6aMH iHo3eMHoi' mobh: aBTope$. gHc. ... KaHg. neg. HayK: 13.00.04 / C. A. IcaeHKo - K., 2009. - 21 c.
2. Mhxhtok M. I. TeopeTHHHi i MeroguHHi ochobh po3BHTKy npo$eciHHoi' KynbTypH BHKnagaHiB cnegianbHux gucgunniH 6ygiBenbHoro npo^inro: aBrope^). ... guc. g-pa neg. HayK: 13.00.04 / M. I. Mhxhtok. - K, 2016. - 38 c.
3. ÜHH^eHKo B. fl. ®yHgaMeHTanbHi negaroriHHi Teopii': MoHorpa^ia / B. fl. ÜHHmeHKo. - .HbBiB: HopMa, 2014. - 356 c.
4. niHKyp M. Ü. ®opMyBaHHa npo^eciHHoi KynbTypH MaH6yTHboro BHHTena o6pa3oTBopnoro MHcreuTBa (Ha Marepiani KoMno3ugii): aBTope$. guc. ... KaHg. neg. HayK: 13.00.04 / M. Ü. niHKyp. - K., 2000. - 23 c.
5. noneKanm I. M. ®opMyBaHHa npo^eciHHoi Kynbrypu o^mepiB-npuKopgoHHHKiB b yMoBax cny®6oBoi gianbHocri: aBTope$. guc. ... KaHg. neg. HayK: 13.00.04 / I. M. noneKanm. - XMenbHuubKuH, 2011. - 22 c.
6. HepHboHKoB Ä Ü. ®opMyBaHHa npo^eciHHoi Kynbrypu MaH6yTHboro BHurena iHo3eMHoi mobh: aBTope$. guc. . KaHg. neg. HayK: 13.00.04 / Ü. HepHboHKoB. - KipoBorpag, 2006. - 22 c.
REFERENCES
1. Isayenko S. A. Formuvannya profesiynoyi kul'tury u studentiv inzhenerno-tekhnichnykh spetsial'nostey zasobamy inozemnoyi movy, [Formation of professional culture of students of engineering specialties foreign language means], avtoref. ... dys. kand. ped. Nauk, 13.00.04, Kyiv, 2009. 21 p.
2. Mykhnyuk M. I. Teoretychni i metodychni osnovy rozvytku profesiynoyi kul'tury vykladachiv spetsial'nykh dystsyplin budivel'noho profilyu, [Theoretical and methodological foundations of the professional culture of teachers of special subjects steel profile], avtoref. dys. d-ra ped. nauk, 13.00.04, Kyiv, 2016. 38 p.
3. Onyshchenko V. D. Fundamental'ni pedahohichni teoriyi, [Fundamental pedagogical theory], L'viv, Norma, 2014. 356 p.
4. Pichkur M. O. Formuvannya profesiynoyi kul'tury maybutn'oho vchytelya obrazotvorchoho mystetstva (na materiali kompozytsiyi), [Formation of professional culture of the future teacher of fine arts (based on composition)], avtoref. dys. kand. ped. nauk, 13.00.04, Kyiv, 2000. 23 p.
5. Pochekalin I. M. Formuvannya profesiynoyi kul'tury ofitseniv-prykordonnykiv v umovakh sluzhbovoyi diyal'nosti, [Formation of professional culture of border officers in terms of performance], avtoref. dys. kand. ped. Nauk, 13.00.04, Khmel'nyts'kyy, 2011. 22 p.
6. Chern'onkov Ya. O. Formuvannya profesiynoyi kul'tury maybutn'oho vchytelya inozemnoyi movy, [Formation of professional culture of future teachers of foreign languages], avtoref. dys. kand. ped. Nauk, 13.00.04, Kirovohrad, 2006. 22 p.
26
HayKoBi 3anucKH. Cepia: negaroriKa. —
2016. —
№ 2.
