CC BY
106
КРИТЕРИ, ПОКАЗНИКИ ТА Р1ВН1 СФОРМОВАНОСТ1 КУЛЬТУРИ ПРОФЕС1ЙНОГО СП1ЛКУВАННЯ МАЙБУТН1Х ОФ1ЦЕР1В-
ПРИКОРДОННИК1В
На основi анализу критерИв i показниюв культури професшного стлкування фахгвцгв разного проф1лю i на основi цих до^джень i особливостей дiяльностi офщера-прикордонника виокремлено критерИ культури професшного стлкування останнього: особисткний, когттивний та di^b^^m критерИ. Охарактеризовано показники кожного i3 вказаних критерИв. Показниками особисткного критерю е: комуткативтсть; орган1заторсью здiбностi та умтня виршувати конфлжтш ситуацИ, емоцшний комфорт у стлкувант. Показниками когнтивного критерт визначено: знання офiцерiв-прикордонниюв про основт види фахово'1 комунiкацii, особливостi професшного етикету, суттсть та етапи беади з особами, як перетинають державний кордон; розумтня правил ведення дiлових переговорiв; знання норм невербально'1' та вербально'1' поведiнки в укратськш та iноземних культурах. Показниками дiяльнiсного критерiю визначено умiння: будувати логiчно правильнi та аргументоват висловлювання, вести дiалог; правильно використовуючи стратегт i тактику розмови; долати комуткативш бар 'ери; слухати й вiдстоювати свою позицт, а також навички культури вербального i невербального стлкування та культури зовншнього вигляду. Охарактеризовано чотири рiвнi формування цього особисткного феномена.
Ключовi слова: культура професшного стлкування, офщер-прикордонник, особистiсний, когттивний та дiяльнiсний критери.
ЕЛЕНА ГЕВКО
[email protected] старшый преподаватель,
Национальная академия Государственной пограничной службы Украины им. Б. Хмельницкого
г. Хмельницкий, ул. Шевченко, 46
КРИТЕРИИ, ПОКАЗАТЕЛИ И УРОВНИ СФОРМИРОВАННОСТИ КУЛЬТУРЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБЩЕНИЯ БУДУЩИХ ОФИЦЕРОВ-
ПОГРАНИЧНИКОВ
На основании анализа критериев и показателей культуры профессионального общения специалистов разных направлений и особенностей деятельности офицера-пограничника, виделены критерии культуры профессионального общения последнего: личностный, когнитивный и деятельностный. Охарактеризированы показатели каждого из выделенных критериев. Показателями личностного критерия являются коммуникативность; организаторские способности и умения решать конфликтные ситуации; эмоциональный комфорт в общении. Показателями когнитивного критерия определены: знания офицеров-пограничников про основные виды профессиональной коммуникации, особенности профессионального етикета, сутность и этапы беседы с лицами, которые пересекают государственную границу; понимание правил ведения деловых переговоров; знания норм невербального и вербальноого поведения в украинской и иностранной культурах. Показателями деятельностного критерия определены умения: строить логично правильные и аргументированные высказывания, вести диалог, правильно использывать стратегию и тактику розговора; преодолевать коммуникативные барьеры; слушать и отстаивать свою позицию, а также навычки культуры вербального и невербального общения и культуры внешнего вида. Охарактерезированы четыре уровня формирования этого личностного феномена.
Ключевые слова: культура профессионального общения, офицер-пограничник, личностный, когнитивный и деятельностный критерии.
OLENA GEVKO
[email protected] Senior Lecturer,
National Bogdan Khmelnitsky Academy of the State Border Guard Service of Ukraine
Khmelnitsky, Shevchenko street 46
CRITERIA, INDICATORS AND CHARACTERISTICS OF THE LEVELS OF PROFESSIONAL COMMUNICATIVE CULTURE OF FUTURE BORDER GUARD
OFFICERS
The article analyzes the approaches to the definition of criteria and indicators of the culture of professional communication of specialists of various profiles and outlines the criteria of the culture of professional communication on the basis of these studies. Taking into account the requirements to the properties and qualities of a graduate of the National Academy of the State Border Guard Service as a social person the following criteriahave been determied: a personal criterion, which reflects the main personal qualities of a border guard officer, a cognitive criterion, which manifests itself in the cognitive element of a culture of professional communication, and an activity criterion that reveals the behavioural and activity side. The indicators of each of the identified criteria have been characterized, namely: communicational skills were chosen as indicators of the personal criterion of the professional communication culture offuture border guard officers; organizational abilities and ability to solve conflict situations; emotional comfort in communication; a positive attitude towards the formation of a culture of professional communication and the understanding of its importance in the professional activity. The indicators of the cognitive criterion are defined as follows: the border guards ' knowledge about the main types of professional communication, the peculiarities of professional etiquette, the essence and stages of conversation with the persons crossing the state border; the understanding of the rules of conducting business negotiations; the knowledge of norms of non-verbal and verbal behaviour in the Ukrainian and foreign cultures. The indicators of the activity criterion are defined in the following way: the ability to construct logically correct and reasoned statements, to build a dialogue, to use the strategy and tactics of conversation correctly, to overcome communicative barriers, to listen and defend their position, to have the skills of verbal and nonverbal communication culture and the culture of appearance.
Keywords: culture of professional communication, personal, cognitive and activity criteria, border guard officers.
Культура професшного спшкування офiцерiв-прикордонникiв B^pi3MCTbCH вщ культури професшного спшкування шших сощальних груп змютовним наповненням ïï структурних елеменлв i зумовлена специфшою дiяльностi прикордонного вщомства. Як i для шших вщомств та представниюв шших професшних галузей, культура професшного спшкування офiцерiв-прикордонникiв впливае на 1хнш особистюний розвиток та визначае ефектившсть виконання ними професшних завдань. Це актуатзуе потребу у постшному розвитку культури професшного спшкування офiцерiв-прикордонникiв.
Для визначення результативносп роботи щодо формування культури професшного спшкування важливе значення мае обгрунтування критерпв, показниюв та рiвнiв сформованосп цього особистюного феномена. Критерп та ïx показники допомагають порiвняти передбачеш результати з реальними явищами, з'ясувати, як можна досягти результату педагогiчноï ди, тобто сформувати культуру професшного спшкування майбутшх офiцерiв-прикордонникiв у процес ïx фаxовоï шдготовки.
Метою статт е характеристика критерпв, показниюв та рiвнiв сформованосп культури професшного спшкування майбутшх офiцерiв-прикордонникiв у фаховш шдготовщ.
Щодо культури професшного спшкування офiцерiв Державноï прикордонноï служби Украши (ДПСУ), то на сьогоднi вiдомi дослiдження окремих аспектiв професiйного спшкування прикордонниюв. Йдеться про роботи Н. Берестецько].', О. Бондаренко, О. Волобуево].', О. Мисечко та iншиx науковщв Проте безпосередньо формування культури професшного спшкування майбутшх офiцерiв-прикордонникiв на сьогодш не дослiджено.
У «Словнику шшомовних ^в» поняття «критерш» трактуеться як ознака, на основi якоï проводиться оцшка, визначення або класифiкацiя чого-небудь; як мiрило оцiнки [4, с. 305].
Вчеш зазначають, що правильний вибiр критерiю е однiею з найважливших вимог до експерименту, оскшьки це допомагае визначити сформованiсть тiеï властивостi, на вивчення якоï спрямоване дослiдження.
Важливим компонентом критерiю е показник, тобто «свщчення, доказ, ознака, наочш данi про результати роботи» [7, с. 761]. Як компонент критерда, показник слугуе типовим i конкретним проявом однiеï з суттевих сторiн певноï особистiсноï якостi. За його допомогою можна оцiнити яюсть та рiвень сформованостi того чи шшого педагогiчного феномена.
У психолого-педагопчнш лiтературi розглядаеться рiзнi пiдxоди до визначення критерпв, показниюв та рiвнiв сформованостi культури професiйного спiлкування. Так, наприклад,
А. Лiвенцовa вказуе, що кpитеpiï та piвнi pозвиткy кyльтypи пpофесiйного спiлкyвaння повиннi комплексно вiдобpaжaти сфоpмовaнiсть ïï основних стpyктypниx компонент: мотивацшно-цiннiсного, пеpцептивного, комyнiкaтивного та iнтеpaктивного [3, с. 4-5]. На думку А. Бичок, е наступи ^mcpu сфоpмовaностi кyльтypи пpофесiйного спшкування: мотивацшний, iнтелектyaльний, дiяльнiсний та емоцшний [2, с. 2б]. В. Уpсол виокpемлюe цiннiсний, особистiсний, комyнiкaтивний та iнтеpaктивний кpитеpiï сфоpмовaностi кyльтypи ^офе^йного спiлкyвaння мaйбyтнix соцiaльниx пpaцiвникiв [5, с. 5G].
О. Чеpнишенко визначае таю ^m^pif кyльтypи дiлового спшкування майбутшх фаивщв фapмaкологiчниx спецiaльностей та ïx показники: мотивацшно-аксюлопчний (мотивaцiя до дшового спiлкyвaння, потpебa у досягненш мети, спiввiдношення «цшносп» й «доступносп» у пpоцесi спiлкyвaння), дiяльнiсний (комушкабельшсть, невеpбaльнi yмiння, yмiння та навички pоботи з iнфоpмaцieю), особистiсно-pефлексивний (умшня слухати, об'eктивнiсть спpийняття пapтнеpa з спшкування) та пpогностичний (вiзyaльно-пpезентaтивнi умшня, пpогностичнi yмiння) [б, с. iGi].
Для визначення кpитеpiïв кyльтypи ^офе^йного спiлкyвaння мaйбyтнix офiцеpiв-пpикоpдонникiв було взято до уваги загальш вимоги до властивостей та якостей випускника HAДПCУ як сощально1' особистостi, що ix пpедстaвлено в освiтньо-пpофесiйнiй пpогpaмi.
У pезyльтaтi aнaлiзy псиxолого-педaгогiчноï лiтеpaтypи та дослiдження специфiки i стpyктypи кyльтypи пpофесiйного спiлкyвaння офiцеpa-пpикоpдонникa ми визначили тpи основнi кpитеpiï, що дають змогу pобити висновок ^о стyпiнь сфоpмовaностi кyльтypи пpофесiйного спшкування майбутнього офiцеpa-пpикоpдонникa: особистiсний, когнiтивний та дiяльнiсний. Цi кpитеpiï стосуються основних компонент стpyктypи кyльтypи пpофесiйного спшкування майбутнього офiцеpa Д1 ICY: особистiсний HpHrepm вiдобpaжae основнi особистiснi якостi офiцеpa-пpикоpдонникa; у когнiтивномy кpитеpiï виявляеться когштивний елемент кyльтypи пpофесiйного спiлкyвaння; дiяльнiсний кpитеpiй pозкpивae поведiнковy та дiяльнiснy стоpони.
Особистiсний кpитеpiй стосуеться емоцш, за допомогою яких pеaлiзовyeться кyльтypa пpофесiйного спiлкyвaння, сфоpмовaнiсть оpгaнiзaтоpськиx здiбностей, досвiд pефлексiï, здaтнiсть до ^ояву та контpолю емпатп, дотpимaння моpaльниx ноpм сyспiльствa. З огляду на це показниками особистюного RpHrep^ кyльтypи пpофесiйного спiлкyвaння мaйбyтнix офiцеpiв-пpикоpдонникiв обpaно комyнiкaтивнiсть, оpгaнiзaтоpськi здiбностi та умшня в^шувати конфлiктнi ситуаци, емоцiйний комфоpт у спiлкyвaннi (повага до спiвpозмовникa, pозкyтiсть, такт, ввiчливiсть), позитивне ставлення до фоpмyвaння кyльтypи пpофесiйного спшкування та pозyмiння ïï значення у ^офе^йн^ дiяльностi, здaтнiсть до емпатп, pозyмiння стеpеотипiв поведiнки iншиx людей, теpпимiсть до чyжоï думки.
Когштивний HpHrepm кyльтypи пpофесiйного спiлкyвaння дозволяе виявити piвень комyнiкaтивниx знань офiцеpa-пpикоpдонникa та його здaтнiсть виpiшyвaти комушкативш завдання у фaxовiй дiяльностi. Усшшшсть цього аспекта комyнiкaтивноï дiяльностi визначаеться ш^отою й обrpyнтовaнiстю знань ^о основи i специфiкy комyнiкaтивноï дiяльностi офiцеpa-пpикоpдонникa, особливостi його пpофесiйного спшкування, основш бap'epи, що виникають шд час мiжособистiсного спiлкyвaння, вимоги ^офе^йно].' етики, зaкономipностi спpийняття, впливу, взaeмоpозyмiння, а також здaтнiстю до самошзнання й сaмоaнaлiзy. З огляду на це показниками когштивного кpитеpiю кyльтypи пpофесiйного спiлкyвaння мaйбyтнix офiцеpiв-пpикоpдонникiв визначено: знання офiцеpiв-пpикоpдонникiв пpо специфiкy пpофесiйноï комyнiкaтивноï дiяльностi й основнi види фaxовоï комyнiкaцiï, знання пpо особливосп пpофесiйного етикету офiцеpa-пpикоpдонникa, пpо сутшсть, етапи дiловоï бесiди та бесщи з особами, якi пеpетинaють деpжaвний коpдон, pозyмiння пpaвил ведення дшових пеpеговоpiв, пiдтpимaння контaктiв з жителями пpикоpдоння та пpедстaвникaми оpгaнiв мюцевого сaмоyпpaвлiння, знання ноpм невеpбaльноï та веpбaльноï поведiнки в yкpaïнськiй та шоземних кyльтypax. Загалом цей ^Hreprn дозволяе xapaктеpизyвaти знання мaйбyтнix офiцеpiв-пpикоpдонникiв, якi необxiднi ïм для фaxовоï комyнiкaтивноï дiяльностi та фоpмyвaння кyльтypи пpофесiйного спiлкyвaння.
Дiяльнiсний кpитеpiй допомагае визначити стушнь сфоpмовaностi необxiдниx для ефективного спшкування комушкативних навичок i вмшь, а саме: yмiння слухати, ставити запитання й вiдповiдaти на них, навички монолопчного мовлення й дiaлогy, yмiння ствоpювaти
тексти, умiння в розмовi брати iнiцiативу, а потiм передавати и партнеровi, умiння забезпечувати конструктивний зворотний зв'язок, спостерiгати й правильно штерпретувати невербальну поведiнку партнера й оптимально використовувати весь комплекс невербальних засобiв спiлкування, управляти спiлкуванням, у т. ч. в ситуаци конфлшту.
З урахуванням сутностi професшно1 комушкативно! дiяльностi та вмiнь - складових дiяльнiсного компонента культури професiйного стлкування майбуттх офiцерiв-прикордонникiв показниками дiяльнiсного критерiю розвиненостi культури професiйного стлкування визначет: умшня будувати логiчно правильт та аргументованi висловлювання, дотримуватись мовних норм; умшня будувати дiалог, правильно використовуючи стратегiю i тактику розмови; умшня долати комуткативт бар'ери; грунтовт умiння та навички з базових i фахових дисциплiн; умiння слухати й вщстоювати свою позицiю; умшня вардавати комунiкативними засобами в процес комуткаци вiдповiдно до мовного етикету; навички культури вербального i невербального стлкування та культури зовтшнього вигляду.
Комуткативт вмшня в професiйнiй дiяльностi офiцера-прикордонника пов'язанi зi знаннями про правила професшно! поведiнки в конкретнш ситуаци, знаннями символiв системи (мови й культури), в межах яких вщбуваеться комунiкацiя, особистим комунiкативним досвщом учасникiв. Йдеться про те, що високий рiвень розвитку культури професшного стлкування мае проявлятись у: позитивнш спрямованостi комунiкативного акту, без реакцш iгнорування, манiпулювання: перевазi дiалогiчноl форми взаемоди; варiативностi й рiзноманiтностi застосованих комунiкативних прийомiв; адекватностi вибраного стилю й рольово! позицп ситуаци стлкування; високому рiвнi самооцiнки свого статусу й загально! задоволеностi вiд усього комуткативного процесу. Загалом дiяльнiсний критерш дозволяе визначити ступiнь володiння вмшнями, що забезпечують ефективну професiйну комуткащю.
Науковий пiдхiд до проблеми формування культури професшного стлкування майбуттх офiцерiв-прикордонникiв зумовлюе необхiднiсть виявлення якiсних характеристик сформованосп цього особистiсного феномена, тобто рiвнiв.
У бiльшостi дослiджень при вивчент культури професiйного спiлкування науковщ, зокрема, С. Амелiна, В. Лiвенцова, О. Урсол, I. Радомський, О. Рембач, О. Чернишенко, виокремлюють високий, середнш та низький його рiвнi. Оригiнальним е пiдхiд до визначення рiвнiв культури професiйного спiлкування О. Берестенко. вОНА видiляе п'ять рiвнiв культури професiйного спiлкування фахiвця, а саме: 1) низький (прим^ивний, матпулятивний); 2) елементарний (конвенцiйний); 3) базовий (стандартизований); 4) досконалий (дшовий); 5) високий (творчий, духовний ) [1, с. 163].
Враховуючи напрацювання науковщв, а також характеристики компонентiв та критерйв, що дозволяють оцiнити рiвень сформованостi культури професiйного спiлкування майбуттх офiцерiв-ирикордонниюв - особистiсного, когттивного та дiяльнiсного, ми виокремили чотири рiвнi сформованосп цього особиспсного феномена: високий, достатнш, середнiй i низький. Це зумовлено необхiднiстю бiльш точного визначення змш у сформованостi культури професшного стлкування майбуттх офiцерiв-прикордонникiв. Часто бувае так, що змiни вщбулися, але офiцера-прикордонник не мае високого рiвня сформованостi культури власного профеайного спiлкування. З огляду на це ми виокремили ще промiжний етап мiж високим i середнiм рiвням - достатнiй. Охарактеризуемо видiленi рiвнi розвитку культури професiйного спiлкування.
У курсанпв НАДПСУ з низьким рiвнем сформованостi культури професiйного спiлкування майже не сформованi стiйкi пiзнавальнi штереси в сферi комуткаци; вони мають поверховi уявлення про змiст ще1 культури, тому, як правило, не ставляться загалом позитивно до формування культури професшного стлкування та майже не розумдать И значення у майбутнш фаховш дiяльностi; не прагнуть активно засво1ти знання щодо особливостей рiзних видiв професiйноl комунiкативноl дiяльностi; прагнення до самоосвiти й розвитку комуткативних навичок, необх1дних при виршент проблемних ситуацiй у професiйнiй дiяльностi, майже не проявляються; у таких курсанпв особистiснi якостi здебiльшого не сформоват, вони рiдко виявляють здаттсть до емпатИ, не розумiють стереотишв поведiнки iнших людей, нетерпимi до чужо1 думки. Такi курсанти майже не вмдать будувати логiчно правильт та аргументоват висловлювання; !м важко будувати дiалог з дотриманням стратеги i тактики розмови; не вмдать долати комунiкативнi бар'ери; !м важко вести дiловi розмови й розробляти стратепю комунiкативноl поведiнки; не вмдать слухати та iнтерпретувати
невеpбaльнy поведiнкy спiвpозмовникa, констpyктивно кpитикyвaти; не вмiють вapiювaти комушкативними засобами в пpоцесi комyнiкaцiï вщповщно до мовного етикету; слабко володдать ефективними стpaтегiями виходу з конфлштних ситyaцiй; часто вдаються до конфлiктно-дестpyктивниx дiй у пpоцесi й ^и зaвеpшеннi спiлкyвaння.
У кypсaнтiв з сеpеднiм piвнем сфоpмовaностi кyльтypи ^офе^йного спiлкyвaння сфоpмовaнi нестiйкi пiзнaвaдьнi iнтеpеси в сфеpi комyнiкaцiï та пpофесiйноï комyнiкaтивноï дiяльностi; кypсaнти мають повеpxовi уявлення пpо змiст кyльтypи ^офе^йного спiлкyвaння, тому, як пpaвило, не завжди позитивно ставляться до ïï фоpмyвaння та не pозyмiють ïï значення у мaйбyтнiй фaxовiй дiяльностi; не завжди пpaгнyть активно засвог'ти знання щодо особливостей piзниx видiв пpофесiйноï комyнiкaтивноï дiяльностi; пpaгнення до самоосв^и й pозвиткy комyнiкaтивниx навичок, необхщних для виpiшення пpоблемниx ситуацш у фaxовiй дiяльностi, у таких кypсaнтiв виявляеться не завжди; в них особистюш якостi сфоpмовaнi вибipково, вони виявляють здaтнiсть до емпати в окpемиx випадках, не повшстю pозyмiють стеpеотипи поведiнки iншиx людей, не завжди теpпимi до чужоГ думки.
Кypсaнти в бiльшостi випадюв вмiють будувати логiчно пpaвильнi та apгyментовaнi висловлювання, Гм вдаеться вести дiaлог з дотpимaнням стpaтегiï i тактики pозмови. Однак вони не завжди умдать долати комyнiкaтивнi бap'epи; Гм деколи важко вести дiловi pозмови й pозpобляти сгpaтегiю комушкативноГ поведiнки, що впливае на ухвалення yпpaвлiнського piшення; вони не завжди вмдать слухати та iнтеpпpетyвaти невеpбaльнy поведiнкy спiвpозмовникa, конструктивно кpитикyвaти; не вмдать належно вapiювaти комyнiкaтивними засобами у ^оце^ комyнiкaцiï вiдповiдно до мовного етикету; не завжди володдать ефективними стратепями виходу з конфлштних ситуацш; деколи вдаються до конфлштно-дестpyктивниx дiй пiд час й ^и зaвеpшеннi спiлкyвaння.
У кypсaнтiв з достaтнiм piвнем сфоpмовaностi кyльтypи пpофесiйного спiлкyвaння сфоpмовaнi пеpевaжно стшю пiзнaвaдьнi iнтеpеси в сфеpi комушкаци та пpофесiйноï комyнiкaтивноï дiяльностi; вони мають достатш уявлення пpо змют кyльтypи пpофесiйного спiлкyвaння, тому, як давило, майже завжди позитивно ставляться до фоpмyвaння кyльтypи пpофесiйного спшкування та pозyмiють ïï значення у майбутнш фaxовiй дiяльностi; спpямовaнiсть на безпеpеpвний сaмоpозвиток себе як учасника комyнiкaцiï у них пеpевaжн всажена; пpaгнення до сaмоосвiти й pозвиткy комyнiкaтивниx навичок, необxiдниx пpи в^шент пpоблемниx ситyaцiй у пpофесiйнiй дiяльностi, виявляеться дуже часто; у кypсaнтiв не всi особистiснi якостi сфоpмовaнi, вони виявляють здaтнiсть до емпатп в бшьшосп випaдкiв, pозyмiють стеpеотипи поведiнки iншиx людей, теpпимi до чужоГ думки. Ткi кypсaнти загалом вмiють будувати логiчно пpaвильнi та apгyментовaнi висловлювання; Гм вдаеться вести дiaлог з дотpимaнням стpaтегiï i тактики pозмови; вони в бшьшосп випaдкiв вмiють долати комyнiкaтивнi бap'epи; вмiють вести дiловi pозмови й pозpобляти стpaтегiю комyнiкaтивноï поведiнки для ухвалення у^авл^ь^го piшення; загалом вмдать слухати та iнтеpпpетyвaти невеpбaльнy поведшку спiвpозмовникa, констpyктивно кpитикyвaти; можуть належно вapiювaти комyнiкaтивними засобами в ^оцеш комyнiкaцiï вiдповiдно до мовного етикету; загалом володдать ефективними сфатепями виходу з конфлштних ситyaцiй; майже не вдаються до конфлiктно-дестpyктивниx дiй шд час й пpи зaвеpшеннi спшкування.
У кypсaнтiв з високим piвнем сфоpмовaностi кyльтypи пpофесiйного спiлкyвaння сфоpмовaнi стiйкi пiзнaвaдьнi iнтеpеси в сфеpi комyнiкaцiï та пpофесiйноï комyнiкaтивноï дiяльностi; вони мають повнi уявлення ^о змiст кyльтypи пpофесiйного спiлкyвaння, тому, як давило, завжди позитивно ставляться до фоpмyвaння кyльтypи пpофесiйного спшкування та pозyмiють ïï значення у ^офе^тй дiяльностi; спpямовaнiсть на безпеpеpвний сaмоpозвиток себе як учасника комушкацп у них виpaженa яскpaво; ^агнення до сaмоосвiти й pозвиткy комушкативних навичок, необхвдних пpи виpiшеннi ^облемних ситyaцiй у пpофесiйнiй дiяльностi, виявляеться завжди; кypсaнти мають сфоpмовaнi необхвдш особистiснi якостi, виявляють здaтнiсть до емпати, глибоко pозyмiють стеpеотипи поведшки iншиx людей, завжди теpпимi до чужоГ думки. Тaкi кypсaнти вмдать будувати лопчно пpaвильнi та apгyментовaнi висловлювання; Гм завжди вдаеться вести дiaлог з дотpимaнням стpaтегiï i тактики pозмови; вони вмiють долати комушкативш бap'epи, вести дiловi pозмови й pозpобляти стpaтегiю комyнiкaтивноï поведшки для ухвалення у^авл^ь^го piшення; вмдать слухати та iнтеpпpетyвaти невеpбaдьнy поведшку спiвpозмовникa, констpyктивно кpитикyвaти; належно
варiювати комунiкативними засобами в процес комунiкацiï вiдповiдно до мовного етикету; володдать ефективними стратегiями виходу з конфлiктних ситуацiй; не вдаються до конфлiктно-деструктивних дiй пiд час й при завершенш спiлкування.
Отже, основними критерiями сформованостi культури професшного стлкування у майбуттх офiцерiв-прикордонникiв е особистiсний, змiстовний та дiяльнiсний. Визначення рiвнiв сформованостi цiеï культури у курсанпв НАДПСУ допомагае проаналiзувати характеристики, яю необхiднi в майбутньому офщерам-прикордонникам при переходi на наступний, вищий рiвень професiйного зростання в процес фаховоï дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Берестенко О. Г. Культура професшного стлкування: навч.-метод. поабник. - Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ 1м. Т. Шевченка», 2013. - 298 с.
2. Бичок А. В. Формування культури професшного стлкування майбуттх фах1вщв м1жнародного б1знесу i менеджменту дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / А. В. Бичок. - Тернотль, 2010. - 218 с.
3. Л^венцова В. А. Формування культури професшного стлкування у майбутшх менеджерiв невиробнита сфери: автореф. дис.....канд. пед. наук: 13.00.04 / В. А. Лвенцова. - Тернопшь, 2002. - 20 с.
4. Словник шшомовних слiв / уклад. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. - К.: Наук. думка, 2002. - 680 с.
5. Урсол О. В. Формування культури професшного стлкування у майбуттх сощальних пращвнишв засобами штерактивних методiв навчання: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. В. Урсол. - К., 2012. - 200 с.
6. Чернишенко О. О. Формування культури дшового стлкування майбуттх фахiвцiв фармаколопчних спещальностей: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. О. Чернишенко. -Кропивницький, 2017. - 277 с.
7. Яременко В. Новий тлумачний словник украшсько1 мови: у 3 т. / В. Яременко, О. Сл^шко. - К.: Акотт, 2007. - Т. 2. - 926 с.
REFERENCES
1. Berestenko O. H. Kultura profesiinoho spilkuvannia, Luhansk [Culture of professional communication]. Vyd-vo DZ «LNU imeni Tarasa Shevchenka», 2013, 300 p.
2. Bychok A. V. Formuvannia kultury profesiinoho spilkuvannia maibutnikh fakhivtsiv mizhnarodnoho biznesu i menedzhmentu [The Formation of the Culture of Professional Communication among Future Specialists of International Business and Management.]. dys... kand. ped. nauk, Ternopil, 2010, 218 p.
3. Liventsova V. A. Formuvannia kultury profesiinoho spilkuvannia u maibutnikh menedzheriv nevyrobnychoi sfery [Formation of professional communicative culture at the future managers of nonproductive sphere]. avtoref. dys. na zdobuttia stupenia kand. ped. nauk, Ternopil, 2002, 20 p.
4. Slovnyk inshomovnykh sliv [Dictionary of foreign words]. uklad. S. M. Morozov, L. M. Shkaraputa, K.: Nauk. dumka, 2002, 680 p.
5. Ursol O. V. Formuvannia kultury profesiinoho spilkuvannia u maibutnikh sotsialnykh pratsivnykiv zasobamy interaktyvnykh metodiv navchannia [Forming of culture of professional intercourse for future social workers by the interactive methods of studies.]. dys. kand. ped. nauk, K, 2012, 200 p.
6. Chernyshenko O. O. Formuvannia kultury dilovoho spilkuvannia maibutnikh fakhivtsiv farmakolohichnykh spetsialnostei [Forming business communication culture of future pharmacologists]. dys.... kand. ped. nauk, Kropyvnytskyi, 2017, 277 p.
7. Iaremenko V. Novyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy [A new explanatory dictionary of the Ukrainian language]. V. Yaremenko, O. Slipushko, K., Akonit, 2007, Vol. 2, 926 p.
Стаття над1йшла в редакщю 03.03.2017р.
УДК 355.23 (477)
DOI: 10:25128/2415-3605.17.3.16
ОЛЕГ БОЙКО
[email protected] кандидат педагопчних наук, доцент, Нацюнальна академiя сухопутних вшськ iменi гетьмана Петра Сагайдачного
м. Львiв, вул. Геро1в Майдану, 32
