CC BY
28
_ЛШГВОДИДАКТИКА_
12. Richards J. C., Rodgers T. S. Approaches and Methods in Language Teaching / J. Richards, T. Rodgers. -
Cambridge: Cambridge University Press, 2001. - 270 p.
13. Savignon S. J. Communicative Language Teaching: State of the Art / S. Savignon // TESOL Quarterly. -
1991. - Vol. 25, No. 2. Summer. - P. 261-277. -
14. Stow D. The training system, moral training school, and normal seminary for preparing school trainers
and governesses / D. Stow // [Електронний ресурс]. Режим доступу:
<ebooks.library.ualberta.ca/local/trainingsystemmo00stowuoft>. -Заголовок з екрану.
УДК 378. 14+811-057.87
Н. П. ЖОВТЮК
ЗМ1СТ НАВЧАННЯ ПРОФЕС1ЙНО СПРЯМОВАНОГО Д1АЛОГ1ЧНОГО МОВЛЕННЯ СТУДЕНТ1В МЕДИЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ
Дослiджено 3Micm навчання тшомовного профестно спрямованого дiалогiчного мовлення cmydeHmie-MeduKie. Уточнено й охарактеризовано компоненти 3Micmy навчання профестно спрямованого тшомовного дiалогiчного мовлення студентiв мовних спещальностей (предметний i процесуальний).
Ключовi слова: профестно спрямоване дiалогiчне мовлення, змiст, умтня.
Н. П. ЖОВТЮК
СОДЕРЖАНИЕ ОБУЧЕНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНО ОРИЕНТИРОВАННОЙ ДИАЛОГИЧЕСКОЙ РЕЧИ СТУДЕНТОВ-МЕДИКОВ
Исследуется содержание обучения иноязычной профессионально ориентированной диалогической речи студентов-медиков. Конкретизированы и описаны основные компоненты содержания профессионально ориентированного обучения иноязычной диалогической речи студентов языковых специальностей (предметный и процессуальный).
Ключевые слова: профессионально ориентированная диалогическая речь, содержание, умения.
N. P. ZHOVTYUK
CONTENTS OF TEACHING PROFESSION-ORIENTED DIALOGICAL SPEECH
OF MEDICAL STUDENTS
The article deals with the analysis of the contents of teaching profession-oriented dialogical speech of medical students. The main components of the contents of teaching profession-oriented dialogical speech to medical students have been specified and described in the article(subject and process).
Key words: profession-oriented dialogical speech, contents, skills.
В умовах активного розвитку мiжнародних зв'язюв цшшстъ випускнишв медичних вищих навчальних закладiв (ВНЗ) багато в чому визначаеться рiвнем мовно! тдготовки. Майбутшм спещалютам у галузi медицини ввдкриваються можливосп л^вально! практики в рiзних кра!нах свггу, стлкування з шоземними колегами та пащентами тощо.
Метою професшно спрямованого навчання шоземних мов студенпв медичних спещальностей е формування комушкативно! компетенци дiлового спiлкування, яка надае можливють здiйснювати комунiкацiю як загального, так i спецiалiзованого напрямку, навчити майбутнiх фахiвцiв доречно використовувати в мовленш термiнологiчну лексику, виробничо-професiйнi та науковi професiоналiзми. Без високого рiвня культури професiйного мовлення медичних пращвниюв не можна говорити про !хню готовнiсть до фахово! дiяльностi, цiлiснiсть моделi фахiвця медично! галузi.
Освiтньо-квалiфiкацiйна характеристика спецiалiста з напряму «Медицина» конкретизуе основнi вимоги, яш ставляться перед студентами медичних ВНЗ. Ввдповвдно до цих вимог, медичний працiвник повинен володiти щонайменше однiею iноземною мовою на професшному та побутовому рiвнях [12, c. 48].
Специфша пpофесiйноï дiяльностi стyдентiв медичних спецiaльностей, можливостi ïx подальших контaктiв з зapyбiжними колегами зумовлюють aктyaльнiсть оволодiння мaйбyтнiми медиками умшнями пpофесiйно спpямовaного дiaлогiчного мовлення.
Виокpемления пpофесiйного компонента y навчанш дiaлогiчного мовлення бaзyeться на положенш, що пiд час навчания шоземно1' мови для потpеб майбутньо1' пpофесiï основна увага повинна пpидiлятися не оволодшню iноземною мовою загалом, а оволодшню пiдмовою певно1' майбутньо1' спещальносп студента, навичкам та yмiниям спшкування з викоpистaниям цieï пiдмови [13, с. 10].
Анатз вiтчизияниx та зapyбiжниx дослiджень свiдчить пpо увагу сучасних дослiдникiв до питания навчання пpофесiйно спpямовaного говоpiння стyдентiв немовних спещальностей. Рiзнi склaдaвi пpоблеми навчання ^офе^йного спiлкyвaння мaйбyтнix економiстiв вивчали зокpемa, Ю. С. Авсюкевич, Н. Л. Дpaб, С. П. Кожушко, Л. Я. Личко, О. Б. Тapнопольський, та iн.; юpистiв - С. Е. Кipжнеp, Л. Б. Котляpовa, Г. П. Савченко й ш., медик1в - О. П. Петpaщyк, I. А. Рябцевич та ш..; стyдентiв теxнiчниx спецiaльностей - Д. В. Бубнова, С. С. Коломieць, Г. В. ^авчук та ш.
Однак недостатньо дослiдженим зaлишaeться питания навчания пpофесiйно спpямовaного дiaлогiчного мовления стyдентiв медичних спецiaльностей. Вивчення вказаного питания потpiбно pозпочaти з визначення змiстy навчания студенпв-медишв ^офе^йного дiaлогy.
В зв'язку з цим метою статп e уточнити та оxapaктеpизyвaти компонентний склад змiстy навчания ^офесшно спpямовaного дiaлогiчного мовления студенпв -медиков.
Хоч iснye думка, що для спещалюлв немовного пpофiлю бшьш пошиpеною фоpмою спiлкyвaния e монолог [5, с. У], услад за О. Б. Тapнопольським та С. П. Кожушко ввaжaeмо, що «для ^офесшно оpieнтовaного спiлкyвaния ... найбшьш xapaктеpною фоpмою комyнiкaцiï e дiaлог з елементами монологу, коли обидва спiвpозмовники по чеpзi обмiнюються пош^еними монологiчними висловлюваниями» [13, с. 60]. Ми зпдш з думкою Г. В. ^авчук, що пpофесiйно оpieнтовaний дiaлог - це «далопчний монолог, що e обмшом мiкpомонологaми, як чеpгyються з дiaлогiчними pеплiкaми» [5, с. 8].
На основi aнaлiзy пyблiкaцiй [2, с. 83-94; 3, с. 124; У, с. 45; 16, с. 119] ми визначили пpедметний та ^оцесуальний аспекти змюту ^офесшно спpямовaного навчания дiaлогiчного мовления. Вpaxyвaвши pезyльтaти зазначених дослiджень, до пpедметного аспекту ми вiднесли: сфеpи спiлкyвaния; теми i ситyaцiï, яш зумовлюють пpедметно-змiстовий план iншомовного мовления та вибip мовних зaсобiв; мовний мaтеpiaл (фонетичний, лексичний, гpaмaтичний); мовлентевий мaтеpiaл (мовленнeвi зpaзки piзниx piвнiв, тексти); мовнi знания (знания ^авил виконания дiй з мовним мaтеpiaлом); лiнгвосоцiокyльтypнi знания (знания пpо кyльтypy кpaïни, мова яко1' вивчaeться, мовлентевох' та немовленнeвоï поведiнки носiïв мови тощо); нaвчaльнi знания (знания вiдповiдниx навчальних та комyнiкaтивниx стpaтегiй). ^оцесуальний аспект пеpедбaчae навички опеpyвaния мовлентевим мaтеpiaлом, мовленнeвi, соцiокyльтypнi i навчальш вмiння.
Розглянемо окpемi компоненти детальшше.
За визначенням В. Л. Скалкша, сфеpою спiлкyвaния можна вважати сукупшсть одноpiдниx ситyaцiй спiлкyвaния. Хapaктеpним для цих ситуацш, на думку вченого, e умови спiлкyвaния, взaeмини мiж мовцями та однотипнiсть мотивiв мовления [11, с. 61]. Вш вио^емив вiсiм сфеp спiлкyвaния: соцiaльно-побyтовy; имейну; пpофесiйно-тpyдовy; соцiaльно-кyльтypнy; сyспiльноï дiяльностi, aдмiнiстpaтивно-пpaвовy; iгоp та pозвaг; видовищно-масову. ^офе^йно-трудова сфеpa e домiнaнтною y вивченш iноземноï мови y немовному ВНЗ. Однак для спшкування медичних ^ашвиишв важливими e також сощально-кyльтypнa та соцiaльно-побyтовa сфеpи.
Наступним компонентом пpедметного аспекту змiстy навчания e ситуащя, що pозглядaють як фpaгмент дiйсностi, в якому вiдбyвaeться ^оцес обмiнy мовленнeвими та немовленнeвими дiями мiж учасниками спiлкyвaния [16, с. 303-304]. На думку Ю. I. Пассова, «ситуацп влaстивi основнi pиси дiяльностi - змiстовнiсть, евpистичнiсть, iepapxiчнiсть та визначена стpyктypa; ïï можна pозглядaти як основу навчания, як основу вiдбоpy та оpгaнiзaцiï мовлентевого мaтеpiaлy, як спосiб пpезентaцiï мaтеpiaлy, як умову фоpмyвaння навички та як умову фоpмyвaния вмiния» [8, с. 64].
Мeтодично peлeвaнтними e He будь-як випaдковi ситyaцiï, a типовi ситyaцiï, котpi подiляють Ha Aba основнж види: стaндapтнi (чи стaбiльнi), в якиx вepбaльнa й нeвepбaльнa повeдiнкa людини жорстко peглaмeнтyeться i тому ïx можнa пpeдстaвити у фоpмi сцeнapiю, тa вapiaбeльнi (чи змiннi), що пов'язaнi з соцiaльно-особистiсними стосyнкaми спiвpозмовникiв [1, с. 138-143]. Ми ввaжaeмо зa нeобxiднe ввeсти до змiстy нaвчaння пpофeсiйно спpямовaного дiaлогiчного мовлeння обидвa види.
До компонeнтiв пpeдмeтного aспeктy нaлeжить тaкож тeмa спiлкyвaння. Iснye думга, що у пpофeсiйномy спiлкyвaннi вaжливiшою e тeмa, нiж ситyaцiя, тому змютовий мaтepiaл нaвчaння мови спeцiaльностi повинeн бaзyвaтись нa тeмax, яю e нaйбiльшими одиницями змiстy мaтepiaлy [6, c. 91]. Погоджуючись зaгaлом з тaкими поглядaми, yслiд зa I. В. Paxмaновим ввaжaeмо, що ст^щя <œe e чaстиною тeми, a лишe yточнюe aбо обмeжye ïï» [10, с. 15].
Ha основi aнaлiзy сyчaсноï лiтepaтypи, peзyльтaтiв опитyвaння 28 виклaдaчiв фaxовиx дисциплш Tepнопiльського дepжaвного мeдичного yнiвepситeтy тa 32 лiкapiв, як1 пpaцюють у мeдичниx зaклaдax м. Tepнополя, ми виявили тaкi типовi комyнiкaтивнi ситyaцiï iншомовного усного спiлкyвaння стyдeнтiв-мeдикiв :
• встaновлeння контaктiв/стосyнкiв;
• yчaсть у подaльшомy обговоpeннi влaсноï доповвд тa iншиx доповiдeй в офщшнш тa нeофiцiйнiй обстaновцi нa мiжнapодномy сeмiнapi, симпозiyмi aбо конфepeнцiï;
• обговоpeння з iнозeмними колeгaми iнфоpмaцiï про новiтнi досягнeння мeдицини, отpимaноï з дpyковaного джepeлa, тa можливосп ïx пpaктичноï peaлiзaцiï;
• пepeговоpи iз зapyбiжними колeгaми про спiвпpaцю;
• пpeдстaвлeння влaсниx вiдкpиттiв/досягнeнь у мeдичнiй сфepi тa ïx обговоpeння нa мiжнapоднiй дiловiй зyстpiчi, yчaсть у дiловiй зyстpiчi з оpгaнiзaцiйниx питaнь;
• бeсiди з мeдичними пpaцiвникaми тa пaцieнтaми, yчaсть у консилiyмi пiд чaс вiдвiдaння зapyбiжниx лiкyвaльниx yстaнов з мeтою обмiнy досвiдом.
Одним iз склaдникiв змюту нaвчaння пpофeсiйного дiaлогiчного мовлeння e дiaлог aбо тeкст [4, c. 14]. Hинi iснyють piзнi клaсифiкaцiï дiaлогiв, як1 зaлeжaть вiд кpитepiaльниx пiдxодiв до ïx визнaчeння. Сepeд основниx кpитepiïв - xapaктep прот^ння дiaлогy тa його зовнiшня фоpмa, стyпiнь готовностi, цiльовa спpямовaнiсть, шльшсть yчaсникiв, xapaктep peaкцiï нa шршу виxiднy peплiкy дiaлогy, сeмaнтичнe нaповнeння дiaлогy, тeмaтичнe тa стpyктypнe поeднaння peплiк, фyнкцiя у соцiaльниx комyнiкaцiяx [15, с. 14].
Для бшьш eфeктивного нaвчaння дiaлогiчного мовлeння пpофeсiйного спpямyвaння стyдeнтiв-мeдикiв нaми виокpeмлeно типи дiaлогiв, як1 e нaйбiльш функцюшльними у пpофeсiйнiй дiяльностi мaйбyтнього лтаря i тому нeобxiднi для оволодшня у мeдичномy BH3: дiaлог-pозпитyвaння, дiaлог-домовлeнiсть, дiaлог-обмiн вpaжeннями, дiaлог-обговоpeння.
До пpeдмeтного компонeнтa змiстy нaвчaння вiдноситься тaкож мовний тa мовлeннeвий мaтepiaл. Шрший включae в сeбe фонeтичнi, гpaмaтичнi тa лeксичнi компонeнти, як1 e нeобxiдними у пpоцeсi нaвчaння, другий склaдaeться з мовлeннeвиx зpaзкiв piзниx piвнiв, тeкстiв.
Пiд поняттям «мовш зшння» pозyмiють мовнi зaсоби спiлкyвaння, влaстивi для офiцiйниx тa розмовнж peeстpiв пpофeсiйного мовлeння. Для вмшня вeсти eфeктивний дiaлог вaжливо зшти гpaмaтичнi структури, якi нeобxiднi для фоpмyлювaння думки тa pозyмiння широкого колa дiaлогiв у пpофeсiйнiй сфepi, знaчнy кiлькiсть лeксичниx одиниць (у т. ч. тepмiнологiï), що вживaються у пpофeсiйномy спiлкyвaннi [9, с. 10]. До соцюкультурнж знaнь ввдносяться знaння peaлiй кpaïни, мовa я^' вивчaeться, повсякдeнного життя, умов життя, мiжособистiсниx стосунк1в тощо.
Пpоцeсyaльний композит змiстy нaвчaння пepeдбaчae нaвички ^am^rore володшня мовлeннeвим мaтepiaлом a тaкож мовлeннeвi, соцiокyльтypнi тa нaвчaльнi вмшня.
Анaлiз «пpогpaми з aнглiйськоï мови для пpофeсiйного спiлкyвaння» [9] дaв нaм змогу уточнити вмiння, нeобxiднi для yспiшного вeдeння дiaлогy, як потpiбно фоpмyвaти в стyдeнтiв-мeдикiв :
• реагувати на основш вде! та розпiзнавати суттево важливу iнформацiю пiд час детальних обговорень, дискусш, офiцiйних перемовин, лекцш, бесiд, що пов'язанi з навчанням та професiею лiкаря;
• чико аргументувати погляди пiд час дискусш стосовно актуальних тем академiчного та професшного життя;
• адекватно реагувати на позищю, погляди спiврозмовника;
• пристосовуватися до змiн, як1 трапляються пiд час бесiди i стосуються и напряму, стилю;
• вести телефоннi розмови з конкретними щлями академiчного та професiйного характеру;
• обговорювати змют автентичних радiо- i телевiзiйних програм, газетних статей на академiчнi та професiйнi теми.
Ефективна участь у дiалозi на професшну тему можлива за умови володшня медиками такими соцiокультурними вмiннями:
• поводитись адекватно у типових свтоьких, професшних ситуацiях (наприклад, засiданнях, перервах на каву, вечiрках);
• враховувати соцюкультурш аспекти мовленнево! поведiнки у процес спiлкування в межах професшних тем;
• здшснювати моно- i мiжкультурне спiлкування з урахуванням лшгвосоцюкультурного контексту в межах програмних тем;
• вибирати прийнятний лiнгвосоцiокультурнiй стиль мовленнево! поведанки в умовах мiжкультурно! комушкаци;
• прогнозувати усувати можливi соцiокультурнi перешкоди в умовах мiжкультурного спiлкування.
На основi матерiалiв дослщження М. А. Цибенко [14], яка визначае штелектуальний, органiзацiйно-планувальний, iнформацiйний, рефлексивний та iнтерактивний компоненти навчально! компетенцп, вважаемо, що до змiсту навчання професiйно спрямованого дiалогiчного мовлення доцшьно вiднести так1 навчальнi вмiння:
• аналiзувати мовленневий матерiал;
• ввдбирати мовленневий матерiал;
• встановлювати асощаци з явищами рвдно! мови;
• забезпечувати сприятливе навчальне середовище;
• лопчно планувати послiдовнiсть дiй;
• контролювати виконання навчально! задачi;
• коригувати помилки;
• оцiнювати результати власно! навчально! дiяльностi;
• вчитися в рiзних режимах роботи i групово! взаемодп;
• брати на себе рiзнi ролi в процес групово! взаемодп;
• враховувати особливосп партнерiв у навчальнiй групi;
• володии культурою комушкаци;
• використовувати компенсаторш стратеги;
• використовувати стратеги запам'ятовування матерiалу;
• використовувати рiзнi стратегi! контекстуалiзаци мовно! одиницi;
• використовувати стратеги самоконтролю;
• вибирати стратегш стлкування i взаемодi!;
• визначати навчальнi цiлi мовленнево! практики;
• використовувати стратеги самостшно! мовленнево! практики в продуктивних та рецептивних видах.
Таким чином, у змюп професiйно спрямованого дiалогiчного мовлення студенпв-медик1в доцiльно виокремлювати предметний i процесуальний компоненти. До предметного компонента ввдносяться сфери спiлкування, теми, ситуаци, мовний матерiал, мовленневий матерiал, мовш та лiнгвосоцiокультурнi знання, до процесуального - навички оперування мовленневим матерiалом, мовленневi, соцiокультурнi та навчальнi вмшня.
Подальшого дослiдження потребуе методика навчання студенпв-медиков професiйно спрямованого дiалогу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Верещагин Е. М. Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного / Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров. - М.: Русский язик, 1976. - 248 с.
2. Гальскова Н. Д. Современная методика обучения иностранным языкам: пособие для учителя / Н. Д. Гальскова. - М.: АРКТИ, 2000. - 165 с.
3. Гальскова Н. Д. Теория обучения иностранным языкам: Лингводидактика и методика: учеб. пособие для студ. лингв. ун-тов и фак. ин. яз. высш. пед. учеб. заведений / Н. Д. Гальскова, Н. И. Гез. - М.: Изд. центр «Академия», 2004. - 336 с.
4. Изаренков Д.И. Обучение диалогической речи / Д. И. Изаренков - 2-е изд. - М.: Русский язык, 1986. - 144 с.
5. Кравчук Г. В. Методика навчання студенлв техшчних спещальностей професшно орiентованого англшського дiалогiчного мовлення на основi текстав науково-техшчно! реклами: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Г. В. Кравчук. - К., 2010. - 358 с.
6. Мотина Е. И. Язык и специальность: лингводидактические основы обучения русскому языку студентов-нефилологов / Е. И. Мотина - М.: Русский язык, 1983. - 170 с.
7. Школаева С. Ю. Основи сучасно! методики викладання шоземних мов (схеми i таблищ): навч.
поЫбник / С. Ю. Школаева. - К.: Леши; 2008. - 285 с.
8. Пассов Е. И. Теоретические основы обучения иноязычному говорению в средней школе): дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02 / Е. И. Пассов. - Липецк, 1980. - 477 с.
9. Програма з англшсько! мови для професшного стлкування / Г. в. Бакаева, О. А. Борисенко, I. I Зуенок та ш. - К.: Леши; 2005. - 119 с.
10. Рахманов И. В. Обучение устной речи на иностранном языке / И. В. Рахманов. - М.: Высшая школа, 1980. - 119 с.
11. Скалкин В. Л. Основы обучения устной иноязычной речи / В. Л. Скалкин. - М.: Русский язык, 1981. - 248 с.
12. Складовi галузевих стандарта вищо! освгти напряму тдготовки 1101 «Медицина» освгтньо-квалiфiкацiйного рiвня «спещалкт» за спещальностями 7.1101.01 «Шкувальна справа», 7.1101.04 «Педiатрiя», 7.1101.05 «Медико-профшактична справа». - К., 2003. - 405 с.
13. Тарнопольский О. Б. Методика обучения английскому языку для делового общения: учеб. пособие / О. Б. Тарнопольський, С. П. Кожушко. - К.: Ленвит, 2004. - 192 с.
14. Цыбенко М. А. Методика формирования самостоятельной учебно-познавательной деятельности студентов первого курса неязыковых факультетов педагогических вузов (английский язык как дополнительная специальность): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / М. А. Цыбенко -Петропавловськ-Камчатский, 2006. - 182 с.
15. Черненко Н. М. Шдготовка майбутшх менедж^в до дiалоговоl комушкаци в системi
тслядипломно! освгги: дис..... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н. М. Черненко. - Одесса, 2004. -
241 с.
16. Щукин А. Н. Лингводидактический энциклопедический словарь: более 2000 слов / А. Н. Щукин. - М.: Астрель; АСТ: Хранитель, 2007. - 746 с.
УДК 811. 111=0381'255. 4:81'253+371/134
З. Ф. П1ДРУЧНА
АУД1ЮВАННЯ ЯК КОМПОНЕНТ РОЗВИТКУ КОМУН1КАТИВНИХ
НАВИЧОК
Проаналiзовано процес аудiювання як компонент розвитку комуткативних навичок, його роль у навчальному проце^, принципи функщонального вiдбору мовного матерiалу, що застосовуеться для формування вах видiв мовленневог дiяльностi. До^джено чинники, вiд яких залежить ефективтсть навчання аудтвання, виявлено труднощi процесу аудтвання. Зазначено, що процес аудтвання е поеднанням аналтико-синтетичних операцш з розтзнавання мовног форми i розумтня змiсту.
Ключовi слова: аудтвання, усне мовлення, мовленнева дiяльнiсть, комуткативт навички, функ^ональний вiдбiр мовного матерiалу.
