CC BY
24
2. Дробноход М. I., Вольвач Ф. В. Концептуальнi основи формування екологiчного мислення та здiбностей людини будувати гармонiйнi вiдносини з природою. — К., 2000. — 120 с.
3. Зверев И. Д. Экология в школьном обучении: Новый аспект образования. — М.: Просвещение, 1980. — 184 с.
4. Злобш Ю. А. Еколопчш проблеми агропромислового комплексу Укра!ни на порозi третього тисячолiття // Ойкумена. — 1993. — № 3. — С. 8-15.
5. Крюкова О. В. Формування еколопчно-дощльно! поведшки молодших школярiв: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / 1нститут проблем виховання АПН Укра!ни. — К., 2005. — 20 с.
6. Лисенко Н. В. Теорiя i методика формування еколого-педагопчно! культури вихователя дошкольного закладу в системi вищо! педагопчно! освiти Украши: Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04.
— 1вано-Франшвськ, 1996. — 391 с.
7. Матеюк О. П. Формування еколопчно! культури майбутшх економюпв як складово! професшно! тдготовки на засадах сталого розвитку. Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. — Вшниця, 2008. — 20 с.
8. Мирясова О. П. Формування системи знань з хiмiчних основ екологп у студенпв сiльськогосподарських спецiальностей. Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. — К., 2000. — 170 с.
9. Негруца Н.А. Формування еколопчного свггогляду студенпв вищих навчальних закладiв 1-11 рiвнiв акредитаци аграрного профшю у процесi вивчення економiчних дисциплш: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. — К., 2003 — 19 с.
10. Некос А.Н. Экологическое образование и воспитание: географические и педагогические основы: Дис. ... канд. географ. наук: 13.00.01. — Харков, 1993. — 233 с.
11. Немец Л. Н., Шатровський А. Г. Оптимизация внутрипредметных и межпредметных связей в единой системе непрерывного экологического образования и воспитания // Проблемы создания единой системы экологического образования и воспитания в Украине: Тезисы докл. межд. научно-практической конференции. — Харьков, 1994. — С. 70-73.
12. Ншова Т. С. Шдготовка майбутшх учителiв хiмi! до еколопчно! освгга i виховання учшв: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. — Черкаси, 2002. — 219 с.
13. Овчинников Н. Ф. Структура и симметрия // Проблемы исследования систем и структур: Материалы конференции. — М., 1965. — С. 13.
14. Пустоват Г. П. Теоретико-методичш основи еколопчно! освгга i виховання учшв 1-9 клаав у позашшльних навчальних закладах: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.07. — Тернотль, 2005.
— 51 с.
15. Пустоват Г. П. Фшософсько-культуролопчний аспект у еколопчнш освт.// Освгга. — 2002. — № 3. — С. 2-5.
16. Реймерс Н. Ф. Охрана природы и окружающей человека среды: словарь-справочник. — М.: Просвещение, 1990. — 319 с.
17. Сафонов И. П. Формирование экологической культуры учителя: Дис. ... канд. филос. наук. — М., 1992. — 176 с.
18. Тарасенко Г. С. Еколопчна естетика в системi професшно! тдготовки вчителя. — Вшниця: Вшниц. держ. пед. ш-т, 1997. — 110 с.
19. Фенчак Л. М. Методолопчний аспект формування еколопчно! культури. // Новi технологи навчання. — К., 2005. — № 41. — С. 150-156.
20. Фенчак Л.М. Проблема формування еколопчно! культури студенпв у психолого-педагопчнш теорп. // Проблеми освгга: Наук.-метод. збiрник. — К., 2004. — № 35. — С. 230-242.
Тетяна РОЗУМНА
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВ1РКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТ1
ВИКОРИСТАННЯ 1НТЕРАКТИВНИХ МЕТОД1В У ФОРМУВАНН1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 КУЛЬТУРИ КУРСАНТ1В
У статтi розглядаеться, як у процеа гуманiтарного навчання майбутшх офiцерiв Державно'1' прикордонноI служби Украши використовуються iнтерактивнi методи щодо формування в курсантiв педагогiчноi культури. Показано, що результативнкть використання цих методiв визначаеться пiд час експериментально'1 перевiрки. Вказат основт компоненти педагогiчноi культури майбутшх офiцерiв-прикордонниюв i засоби 1'х реал1зацИ.
Найбшьш прюритетними сферами XXI ст. стають наука як сфера, що продукуе нов1 знання, та освгга як сфера, що олюднюе знання { забезпечуе ¡ндивщуальний розвиток
особистостi. Деякi автори розглядають освiту як процес культурно! щентифшацл [3, 38]. В онтологiчному контекст освiта е сферою соцюкультурно! практики людства, яка пов'язуеться з цшеспрямованим, спецiально органiзованим процесом «утворення людського в людиш» [1, 4]. Для того, щоб професiя стала культурою, професюнал мае «зламувати власну шкаралупу» [3, 50]. Вiдтак фах1вець, у службовi обов'язки котрого входить процес навчально-виховно! взаемодп з пiдлеглими, яким е офщер-прикордонник, не повинен зупинятися на досягнутш професiйнiй досконалостi, а впускати у смислове поле свое! дiяльностi цш, цiнностi, норми i зразки iнших професiй (педагога, психолога, консультанта), шших сфер людсько! дiяльностi (фшософп, мистецтва, науки тощо), як е цiннiсними аспектами загально! i професшно-педагопчно! культури. Тодi у майбутнього офщера сформуеться на цш основi власна педагогiчна культура.
Проблема впровадження у навчальний процес тдготовки майбутнiх офiцерiв Державно! прикордонно! служби Укра!ни таких педагогiчних технологiй, яю сприятимуть формуванню у курсантiв високого рiвня педагогiчно! культури, зумовлюеться специфшою навчання у вiйськовiй вищiй школь На нашу думку, найбшьш оптимальним i прогресивним щодо цього е використання методiв iнтерактивного навчання гумаштарних дисциплiн.
Аналiз дослiджень i публшацш показуе, що проблема педагогiчно! культури вшськовослужбовщв була предметом кiлькох дисертацшних дослiджень, якi проводились у Нацюнальнш академi! Державно! прикордонно! служби Укра!ни iм. Б. Хмельницького. Так, розвиток етнопедагопчно! культури майбутнiх офiцерiв у навчально-виховному процес вивчала В. Гомотюк [2], розвиток педагогiчно! культури молодих офiцерiв внутрiшнiх вiйськ МВС Укра!ни дослiджував В. Зелений [4], шляхи та умови вдосконалення виховання курсанив Нацiонально! академi! Прикордонних вiйськ Укра!ни аналiзувалися Д. Коцерубою [5], формування культури педагопчного спiлкування у курсаш!в-прикордонниюв у процесi вiйськово-професiйно! пiдготовки вивчав Ю. Кудiнов [6], активне сощально-психолопчне навчання компетентностi в спiлкуваннi керiвникiв вiйськових колективiв ПВУ аналiзував В. Печенежський [7], формування основ педагопчно! культури у слухачiв Академi! Прикордонних вшськ Укра!ни в процесi вшськово-професшно! пiдготовки було предметом дослiдження В. Шевчук [8]. Однак спещального вивчення результативносп використання iнтерактивного навчання гумаштарних дисциплш з метою формування педагопчно! культури курсанпв-прикордонниюв не проводилося.
Мета статт полягае в обrрунтуваннi результативносп проведеного експериментального дослiдження з формування педагопчно! культури курсаш!в-прикордонниюв у процес iнтерактивного навчання гуманiтарних дисциплiн.
Поставивши за мету дослщити методику формування педагопчно! культури майбутшх офiцерiв за допомогою використання iнтерактивних методiв, ми визначили одним з основних завдань шдготовчо-оргашзацшного етапу нашого дослiдження розробку авторського варiанта моделi формування педагопчно! культури курсаш!в-прикордонниюв у процесi штерактивного навчання гуманiтарних дисциплiн (рис. 1.). Проведемо оглядовий аналiз запропоновано! модель
Метою оргашзацп експериментального дослiдження е формування педагопчно! культури курсанпв-прикордонниюв у процес iнтерактивного навчання гуманiтарних дисциплш.
Основними складовими педагопчно! культури курсаш!в-прикордонниюв визначено мотивацшний, аксiологiчний i когштивно^яльшсний компоненти. Всi вони органiчно пов'язаш мiж собою, оскiльки сформованiсть мотивацшно! сфери курсантiв визначае !х суб'ектний досвщ i спонукае до визначення професшних та особистiсних цiннiсних орiентацiй, що, вiдповiдно, дае змогу реалiзувати знання i вмiння, одержанi в процес навчання гуманiтарних дисциплiн, у моделях професшно-педагопчних ситуацiй пiд час штерактивного навчання, що е показником сформованост когштивно^яльнюного компоненту педагогiчно! культури.
У експериментальнш моделi визначено критерi! i показники сформованостi кожного компонента педагопчно! культури курсаш!в.
Критерiями i показниками сформованосп мотивацiйного компонента е виявлення iнтересу курсантiв до рiзних аспекпв педагогiчно! культури; розумiння i тлумачення цього
явища як особистiсно! характеристики майбутнього офщера; усвщомлення потреби сформувати у собi певнi психолого-педагогiчнi, моральш i поведiнковi якостi; оволодiти необхщними знаннями i вмiннями, щоб реалiзувати прагнення до самовдосконалення; на основi активностi в умовах iнтерактивного навчання гумаштарних дисциплш набути суб'ектного цшшсного досвщу спiвробiтництва, рефлексi! i вщтворення норм педагогiчно! культури.
Основними засобами реалiзацi! цього компонента е участь курсанпв-прикордонниюв у психолого-педагогiчних iнтерактивних вправах, якi сприятимуть здiйсненню самооцiнки й аналiзу зразкiв поведiнки iнших курсант1в у ситуацiях, що потребують вияву педагопчно! культури та мотивуватимуть майбутшх офiцерiв до самовдосконалення. З щею метою найбшьш доцшьним буде використання штерактивних методiв на зразок «акварiум», «рефлексивне коло», «рефлексивна мiшень», «самооцшка», «мозковий штурм» та iн.
Реалiзацiя аксiологiчного компонента педагогiчно! культури передбачае визначення курсантами сукупност педагогiчних цшностей, що мають велику значущiсть для суспшьства, окремо! педагогiчно! системи (знання, ще!, концепцi!) та кожного майбутнього офщера зокрема, виявлення цiннiсного толерантного ставлення до шшо! особистостi. Процес присвоення педагопчних цiнностей вiдбуваеться на особистюно-творчому рiвнi. Засвоюючи цiнностi педагопчно! культури в умовах штерактивно! взаемоди, курсант може перетворювати, iнтерпретувати !х, що визначаеться як його особистюними властивостями, так i характером його майбутньо! навчально-виховно! службово! дiяльностi. Саме в дiяльностi визначаються i розв'язуються протирiччя творчо! самореалiзацi! особистостi, що потребуе наявносп iнтересу, iнiцiативи, здiбностей, iндивiдуально! свободи, самостiйностi, вiдповiдальностi i прагнення до самовдосконалення, котрi були сформоваш як показники реалiзацi! мотивацшно! сфери педагопчно! культури.
Критерiями i показниками аксiологiчного компонента ми визначили сформованють цiннiсного вiдношення до формування власно! педагогiчно! культури, до одержання психолого-педагогiчно! освiти та вмшь iншомовного спiлкування, сформованiсть толерантного ставлення до шших. Засобами реалiзацi! цього компонента е участь курсант1в у диспутах, дискушях, психолого-педагогiчних iграх, треншгах та iнших iнтерактивних дiях, яю дають змогу майбутнiм офiцерам виявити зразки толерантно! поведiнки в мiжособистiсних вiдносинах на основi одержаних психолого-педагопчних знань про особливостi побудови продуктивних i ефективних стосункiв.
Реалiзацiя когштивно^яльнюного компонента грунтуеться на сформованостi мотивацшного та аксiологiчного компонентiв педагогiчно! культури i включае в себе психолого-педагопчш знання способiв i прийомiв педагопчно! дiяльностi майбутнiх офiцерiв-прикордонникiв та вмшня переносити цi знання в новi умови iншомовного спiлкування. Адже цшносп педагогiчно! культури засвоюються i створюються особистiстю у процесi дiяльностi, що пiдтверджуеться нерозривним зв'язком культури i дiяльностi.
Психолого-педагогiчна компетентнiсть (грамотнють, миследiяльнiсть, смислотворчiсть, емпатiйнiсть, гнучкiсть) та комушкативна компетентнiсть (культура педагогiчного спшкування, вмiння iншомовного спiлкування) виявлятимуться тшьки у ситуацiях, у яких курсанти можуть випробувати сво! можливостi, навички, здiбностi та продемонструвати сформованi елементи педагопчно! культури. Отже технологiю формування i розвитку всiх компонентiв педагопчно! культури курсанпв-прикордонниюв можна розглядати як процес розв'язання рiзноманiтних педагогiчних задач (анал^ико-рефлексивних, органiзацiйно-дiяльнiсних, конструктивно-прогностичних, оцшочно-шформацшних, корекцiйно-регулювальних).
Рiвень педагогiчно! культури курсант1в характеризуеться рiвнем сформованостi !! компонент — високим, середнiм i низьким.
Високий рiвень педагогiчно! культури характеризуе курсанта, який мае певнi установки щодо виявлення власно! педагогiчно! культури, володiе необхщними для цього особистюними якостями, плануе здiйснювати педагогiчно-виховну роботу з особовим складом на високому рiвm, проводить творчий пошук виршення ситуацiйних педагогiчних задач, мае стшко виявлену потребу в творчому зростанш, досягае високих результатiв у навчанш i самовихованнi. На цьому рiвm сформованi всi компоненти педагогiчно! культури та яскраво виражена потреба в подальшому !! вдосконаленнi. Цей рiвень можна назвати професiйно-творчим.
Рис. 1. Модель формування педагоггчног культури курсантгв-прикордоннитв у процеа ттерактивного навчання гумаштарних дисципл1н.
Середнш р1вень педагопчно!' культури характеризуе курсанта, який волод1е необхвдними якостями, плануе здшснювати службово-педагопчну д1яльшсть з опорою на професшш та психолого-педагопчш знання, але не вщчувае стшко!' потреби в самовдосконаленш, мае середш результати у вмшш здшснювати д1алопчне шшомовне спшкування. Цей р1вень може називатись професшно-адаптивним. На цьому р1вш пом1тш прояви одних компонент педагопчно!' культури { недостатня сформовашсть шших.
Низький р1вень педагопчно!' культури характеризуе курсанта, який не мае бажання удосконалювати свш р1вень педагопчно!' культури, у навчальному процес концентруе увагу на досягненш тимчасових усшх1в у вигляд1 задовшьно!' оцшки з певних дисциплш, здебшьшого вшськового спрямування, гумаштарну тдготовку вважае другорядною. Тому вш одержуе невисою результати в навчанш з гумаштарних дисциплш, в м!жособиспснш взаемодп з шшими курсантами виявляе зверхнють, не мае потреби у самовдосконаленш. На цьому р1вш проявляеться вщсутшсть окремих компоненпв педагопчно! культури курсанта, а також потреби в !х формуванш, у професшному зростанш.
З метою здшснення узагальнення та анал1зу результат1в ус1х етатв експериментального дослщження ми об'еднали вс одержат даш з показниками р1вшв сформованосп компоненпв педагопчно!' культури курсанпв-прикордонниюв у зведену таблицю 1.
Таблиця 1
Зведена таблиця сформованостi уах компонентiв педагогiчноi культури
курсантiв-прикордонникiв
Група { КК КПК ЕК Р1вш с( юрмованосп компоненпв ПК
Високий («5») Середнш («4») Низький («3»)
КК %% КК %% КК %
КГ 118 курсанпв МК ВК 11 9,32 39 33,05 68 57,63
ПК 12 10,17 45 38,14 61 51,69
АК ВК 9 7,63 77 65,25 32 27,12
ПК 11 9,32 78 66,10 29 24,58
КДК ВК 7 5,93 40 33,9 71 60,17
ПК 8 6,78 41 34,75 69 58,47
ЕГ 119 курсанпв МК ВК 10 8,40 41 33,61 69 57,98
ПК 46 38,66 58 48,74 15 12,60
АК ВК 9 7,56 76 63,87 34 28,57
ПК 28 23,53 78 65,55 13 10,92
КДК ВК 6 5,04 41 34,45 72 60,50
ПК 19 15,97 54 45,38 46 38,65
Умовнг позначення: КГ — контрольна група; ЕГ — експериментальна група; ПК — педагоггчна група; КПК - компоненти педагогiчноi культури; ЕК - етап контролю; МК - мотивацшний компонент; АК -аксюлоггчний компонент; КДК- когнтивно^яльтсний компонент.
Анал1з даних зведено! таблиц дае змогу зробити висновок, що в ход1 експерименту спостергаеться р1зна результативтсть сформованосп кожного ¡з зазначених компоненпв. Наприклад, за результатами шдсумкового контролю високий р1вень сформованосп за мотиващйним, аксюлопчним та когттивно-д!яльтсним компонентами у курсанпв КГ мав такi показники: 10,17, 9,32 { 6,78%. В ЕГ також спостер^алась ця закожмртсть: 38,66, 23,53 I 15,97% курсанпв. Анал1з даних за показниками середнього р1вня показав, що найменше було тих курсанпв, в яких сформований КДК педагопчно! культури (в КГ — 34,75% курсанпв, а в ЕГ — 48,74%); середнш р1вень сформованосп МК був у 38,14% курсанпв в КГ I 48,74% — в ЕГ; за показниками АК середнш р1вень властивий 66,1% курсанпв КГ { 65,55% курсанпв ЕГ. Анал1з показниюв низького р1вня сформованосп кожного компонента педагог1чно! культури показав, що найбшьше курсанпв, яким властивий цей р1вень за КДК (в КГ - 58,47%, в ЕГ — 38,65%). Вщповщно на шдсумковому етат експерименту низький р1вень МК педагопчно! культури був властивий 51,69% курсанпв КГ { 12,6% — ЕГ; за показниками сформованосп АК в КГ було 24,58%, а в ЕГ — 10,92% курсанпв.
Це означае, що для визначення загального рiвня сформованостi педагопчно1' культури курсантiв-прикордонникiв потрiбно брати даш, якi вiдображають сформованiсть ycix компонент на вiдповiдномy рiвнi (високому, середньому i низькому).
Отже, для курсанпв з високим рiвнем сформованостi МК мае бути властивий такий же piBem сформованостi АК i КДК. Оскшьки КДК педагогiчноï культури курсанпв-прикордонниюв передбачае сформованiсть мотивацiйноï сфери щннюних орiентацiй майбyтнiх офiцерiв, то ми визначали загальний показник сформованостi педагогiчноï культури за даними цього компонента.
Формуючи пiдсyмковy таблицю, в яюй узагальнюються показники всiх рiвнiв i вшх компонентiв педагогiчноï культури курсанпв-прикордонниюв, ми використовували дат сформованостi оргашзацшно^яльшсного компонента i визначили середнiй показник, що аналопчний середньому балу (СБ). Для подальшого проведення математичних розрахунюв iз визначення достовiрностi нашого експериментального дослщження необхiдно використовувати цифровi значення кожного рiвня, якi ми позначили так: високий рiвень — 5 балiв; середнiй рiвень — 4 бали; низький рiвень — 3 бали.
Таблиця 2
Результати сформованостг педагоггчног культури курсантгв-прикордоннитв
Групи ЕК КК Рiвнi сформованосп ПК СБ
Високий (5 балiв) Достатнш (4 бали) Задовшьний (3 бали)
КС % КС % КС %
КГ ВК 118 7 5,93 40 33,9 71 60,17 3,46
ПК 8 6,78 41 34,75 69 58,47 3,48
ЕГ ВК 119 6 5,04 41 34,45 72 60,50 3,45
ПК 19 15,97 54 45,38 46 38,65 3,77
Аналiз табличних даних дае змогу зробити висновок, що штерактивне навчання гyманiтарних дисциплш за експериментальною методикою сприяе бшьш iнтенсивномy пiдвищенню рiвня сформованостi педагогiчноï культури кyрсантiв-прикордонникiв, нiж за умов навчання майбутшх офiцерiв за традицшною методикою. Ця закономiрнiсть спостерiгаеться в таких показниках:
• зростанш середнього балу в ЕГ на 0,32 бала (вщ 3,45 до 3,77 бала), а в КГ тшьки на 0,02% (ид 3,46 до 3,48 бала);
• збшьшенш кшькост кyрсантiв з високим рiвнем сформованосп педагогiчноï культури в ЕГ вщ 5,04 до 15,97%, а в КГ — тшьки вад 5,95 до 6,78%;
• зростанш кшькост курсанпв iз середнiм рiвнем сформованосп педагогiчноï культури в ЕГ вщ 34,45 до 45,38%, а в КГ — тшьки вщ 33,9 до 34,75%;
• зменшенш кшькост кyрсантiв з низьким рiвнем сформованосп педагогiчноï культури в ЕГ вщ 60,50 до 38,65%, а в КГ — тшьки вад 60,17 до 58,47%.
Одержат даш свадчать про ефектившсть запропоновано1' у нашому дослiдженнi методики формування педагогiчноï культури курсанпв-прикордонниюв у процесi iнтерактивного навчання гумаштарних дисциплш.
Для перевiрки гшотези дослiдження, формулювання висновкiв на основi знайдених характеристик необхiдно було не тшьки порiвняти одержанi данi в контрольних та експериментальних групах, а й провести порiвняння цих емшричних даних з теоретичним критерiем, числовi показники якого е у вадповадних таблицях. Для доведення вiрогiдностi результат дослiдження та з метою визначення достовiрностi проведеного експерименту було опрацьовано спецiалiзованy лiтератyрy, яка дала змогу застосувати статистичш методи обробки результат педагогiчного експерименту. З цiею метою використовувався метод порiвняння дисперсiй для визначенш F-критерiю, показники якого в ЕГ становили 1,42, що е ближчим до стандартних табличних даних в межах 1,6-1,3, шж показники Femp у КГ, яю мають значення 1,05, що пiдтверджyе ефектившсть нашо1' методики.
Результативтсть формування педагопчно' культури курсаштв-прикордонниюв у процесi iнтерактивного навчання гумаштарних дисциплiн залежить вiд цшеспрямованого застосування запропоновано' методики навчання майбутшх офiцерiв, що перевiрено i знайшло пiдтверджено в експериментальних групах, доведено й шдкршлено розрахунками.
Л1ТЕРАТУРА
1. Буряк В. Формування методолопчно' культури майбутнього вчителя / В. Буряк // Педагопка i психология. — 2003. — № 2. — С. 3-7.
2. Гомонюк О. М. Розвиток етнопедагопчно' культури майбутшх офiцерiв у навчально-виховному процесi: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / О. М. Гомонюк. — Хмельницький, 2001. — 237 с.
3. Занина Л. В. Основы педагогического мастерства / Л. В. Занина Н. П. Меньшикова. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. — 288 с.
4. Зелений В. I. Розвиток педагопчно! культури молодих офiцерiв внутршшх вшськ МВС Украши: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / В. I. Зелений. — К., 2003. — 212 с.
5. Коцеруба Д. М. Шляхи та умови вдосконалення виховання курсанпв Нацюнально! академп Прикордонних вшськ Украши: Дис. ... канд. психол. наук: 20.02.02 / Д. М. Коцеруба. — Хмельницький, 2000. — 221 с.
6. Кудинов Ю. В. Формирование культуры педагогического общения у курсантов-пограничников в процессе военно-профессиональной подготовки: Дис. ... канд. психол. наук: 20.02.02 / Ю. В. Кудинов. — Хмельницкий, 1998. — 200 с.
7. Печенежский В. П. Активное социально-психологическое обучение компетентности в общении руководителей воинских коллективов ПВУ: Дис. ... канд. психол. наук: 20.02.02 / В. П. Печенежский. — Хмельницкий, 2000. — 226 с.
8. Шевчук В. I. Формування основ педагопчно! культури у слухачiв Академп Прикордонних вшськ Украши в процеа вшськово-професшно! тдготовки: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / В. I. Шевчук. — Хмельницький, 1999. — 176 с.
Юрш 1ВАШКОВ
МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ДИСЦИПЛШОВАНОСТ1 У МАЙБУТН1Х ОФ1ЦЕР1В-ПРИКОРДОННИК1В
У cmammi розкрито суттсть моделi формування дисциплiнованостi майбуттх офiцерiв-прикордонниюв. Охарактеризовано систему цыей i завдань, закономiрностi i принципи формування ще1 якостi у курсантiв, а також ïï технологт, насамперед засоби педагогiчноï взаемодИ] форми та засоби досягнення дисциплiнованостi.
Дисциплша е найважлившою умовою високо! бойово! готовносп та боездатносп шдроздшв i частин. Тшьки на ïï основ! можна забезпечити належну оргашзовашсть вшськ, ix бойову майстершсть, постшну готовшсть до виконання поставлених завдань, надшну керовашсть. Адмшютращя Державно].' прикордонно' служби Украши (ДПСУ) проблему забезпечення правопорядку i дисциплши визнае прюритетною, оскшьки ниш в умовах с^мкого розвитку вщомства ключового значення набувае людський фактор. Професiоналiзм персоналу i стан дисциплши е складовими устху вщомства загалом.
Метою статт е обгрунтування моделi формування дисциплшованосп у майбутшх офiцерiв-прикордонникiв.
Вичизняш вшськов! педагоги i психологи провели певш дослщження з ще' проблеми. Так, Е. П. Утлш визначив основи психолопчно' теори дисциплiнарниx систем. Дисциплшовашсть як важливу яюсть особистосп во'шв розглядали О. А. Аксьонов, О. М. Василевський, В. А. Петров. Основш аспекти д!яльност оф^р!в щодо змiцнення дисциплши у вшськових пiдроздiлаx вивчали В. Т. Доценко, Л. С. Мальцев, Я. Я. Юрченко та шш! науковщ. Проблеми виховання дисциплшованосп у вшськовослужбовщв розглядали А. П. Андруник, А. В. Барабанщиков, В. I. Вдовюк та ш. Особливосп тдготовки курсантiв до д!яльносп щодо змiцнення вшськово' дисциплши дослщжували Н. Ф. Бондаренко, А. А. Лук'янець, системний шдхщ до виховання дисциплшованосп у курсантiв вищих вшськових навчальних закладiв — С. М. Гречко.
