CC BY
60
5. Скалкин В.И. Основы обучения устной иноязычной речи. — М.: 1981 — 123 с.
6. Скалкин В.И. Обучение монологическому высказыванию. — К.: 1983 — 117 с.
7. Уайзер Г.М. развитие устной речи на английском языке. — М.: 1972 — 179 с.
Вжторш СЛУХИНСЬКА
СТРУКТУРА ПРОФЕС1ЙНО1 АНГЛОМОВНО1 КОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНЦП СТУДЕНТШ-ЕКОНОМ1СТШ У ГАЛУЗ1 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Кшець XX та початок XXI столитя характеризуеться появою у методицi викладання iноземних мов нового напрямку — навчання професiйно спрямованому iншомовному стлкуванню.
Мета професiйно спрямованого р1вня навчання у вищому навчальному закладi (ВНЗ) полягае у розвитку професшно1 шшомовно! компетенцп мiжкультурного спiлкування, що забезпечуе здатнiсть створювати й адекватно штерпретувати iнформацiю iноземною мовою у процеа здiйснення професшно1 дiяльностi, встановлювати та тдтримувати комунiкативний контакт з представниками шшокультурно1 спiльноти, враховуючи 1хш культурш особливостi.
З позицiй професiйно спрямованого тдходу до вивчення шоземно1 мови в умовах ВНЗ можна стверджувати, що це новий етап, основним елементом якого е шшомовна комушкативна компетенщя, тобто внутрiшня готовнiсть i здатшсть до мовленневого спiлкування.
Поняття "комушкативна компетенщя" затвердилося в методичнш лiтературi завдяки працям зарубiжних та вичизняних науковцiв (D. Hymes, H. Widdowson, M. Canale, A. Holliday, M. Swain, S. Savingnon, L. Loveday, M. Halliday, L. Bachman, A. Palmer, I. Бiм, Н. Гез, I. Зимня, Г. Китайгородська, В. Костомаров, О. Леонтьев, М. Ляховицький, Р. Мшьяр-Белоручев, Р. Мшьруд, С. Нiколаева, Ю. Пассов, Г. Рогова, В. Скалкш та ш.).
Уперше поняття "комушкативна компетенщя" у 1972 рощ вв1в соцiолiнГвiст Д. Хаймз (D. Hymes) як доповнення поняття "лшгвютична компетенщя" (система внутршньо властивих правил функцiонування мови того, хто говорить) Н. Хомського (N. Homsky). Вчення Д. Хаймза полягае в тому, що комушкативна компетенщя включае в себе те, що необхвдно знати тому, хто говорить, для усшшно! комушкацп в оточенш шшомовно1 культури. 1снуе дек1лька пiдходiв до того, що саме включати в комунiкативну компетенцiю тих, хто навчаеться. Загальноввдома модель комушкативно1 компетенцп, запропонована M. Canale, складаеться з чотирьох компоненпв: граматично! компетенцп', сощолшГвютично! компетенцп', компетенцп' дискурсу та стратепчно! компетенцп [2, 2-27].
Ван Ек (Van Ek), аналiзуючи комушкативний пiдхiд, робить висновок, що для створення програм та пiдручникiв, що забезпечують розвиток комунiкативних навичок, необхвдно враховувати так1 складовi комунiкативноl компетенцп: лшгвютичну компетенцiю, соцiолiнГвiстичну компетенцiю, компетенщю дискурсу, структурну компетенцiю, соцiальну компетенщю [7, 92].
Ю. Пассов стверджуе, що комунiкативнiсть припускае мовленневу спрямовашсть навчального процесу, яка полягае не стшьки в тому, що пере^дуеться мовленнева практична мета, ск1льки в тому, що шляхом до ще1 мети е власне практичне використання мови. Практична мовленнева спрямованiсть не тшьки мета, а й заиб, де i перше i друге дiалектично взаемозумовленi [6, 35].
Ю. Пассов також вказуе на те, що навчання на основi комушкативносп маеться на увазi засвоення не мови та ll системи, а системи мовленневих засобiв, точнiше, моделi дано1 системи, яка зможе замщати реальну [6, 39].
М. Ляховицький тдкреслюе, що для досягнення навчання такого характеру дiяльнiсть того, хто навчае, зосереджена не на оволодшт формами рiзноманiтних аспектiв системи мови, а на практичнш мовленневiй дiяльностi, в результатi яко! при уснш комунiкацil або при читаннi ri, хто навчаються, здобувають нову шформащю в широкому розумiннi останньо1 [4, 34].
Мета cmammi — розробити теоретико-методолопчну структуру професшно спрямовано1 англомовно1 комунiкативноl пiдготовки студентiв-економiстiв у галузi
шформацшних технологiй, дотримуючись вищезгаданих поглядiв на проблему оргашзаци навчання шоземно1 мови.
Незважаючи на те, що iснують деяк1 розбiжностi у визначенш структури комушкативно1 компетенцп рiзними науковцями, ми робимо висновок, що юнують спiльнi для цих визначень складовi комушкативно1 компетенци. Беручи до уваги вищезгадане, спираючись на власний досввд викладання англшсько1 мови майбутнiм програмютам за спецiальнiстю "Економiчна кибернетика" та враховуючи шльшсть годин, вiдведених програмою на навчання шоземно1 мови (на дисциплiну "Англшська мова з шформатики" програмою вводиться 2 години на тиждень, що, звичайно, е недостатшм), ми вважаемо за доцiльне видшити так1 основнi складовi структури професшно спрямовано! англомовно! комушкативно1 пiдготовки студенпв-економiстiв у галузi iнформацiйних технологш:
- лiнгвiстичнi знання, навички, вмшня реального спiлкування (лiнгвiстична компетенцiя);
- знання особливостей комушкативно1 поведiнки партнерш (сощолшгвютична компетенцiя);
- знання сощопсихолопчно1 i культуролопчно1 специфiки партнерiв, тобто сума знань, необхвдних для ефективно1 мiжкультурноl професшно1 спiвпрацi (стратегiчна компетенщя).
При цьому слiд враховувати важливий принцип щодо можливосл комунiкативно спрямованого навчання iноземних мов лише в умовах дiяльного пiдходу, висунутий Р. Мшьруд
[5, 11].
Комунiкативне навчання мае даяльний характер, оск1льки мовленневе спшкування здiйснюеться за допомогою мовленнево1 дiяльностi. Учасники спiлкування вирiшують рiзноманiтнi завдання стльно1 дiяльностi за допомогою шоземно1 мови (I. Зимня, Г. Китайгородська, О. Леонтьев), а дiяльна сутшсть комунiкативно спрямованого навчання реалiзуеться через дiяльнi завдання так1, як комушкативш iгри, комунiкативнi iмiтацil, вшьне спiлкування [5, 11].
Таким чином, лшгвютична компетенцiя передбачае оволодшня тими, хто навчаеться, певним лексичним мшмумом, що представляе вiдповiдну сферу професшно1 дiяльностi i розвиток знань про мову, мовленневi навички, здатнiсть адекватно користуватися мовними засобами для побудови висловлювань i текстiв вiдповiдно до норми мови в уснш та письмовш формах, а також використовувати щ засоби вiдповiдно до комушкативно1 ситуацп. При цьому ми повинш пам'ятати, що дiяльний характер комушкативного навчання шоземно1 мови передбачае активне використання мовних знань з деякими порушеннями мовних правил. Так, лшгвютична компетенцiя не вимагае чiткого формулювання граматичних правил, вона проявляеться в тому випадку, коли той, хто навчаеться, не формулюе правило, а використовуе його для формування ^в i речень. Той, хто навчаеться, не повинен придшяти основну увагу структурi та формi, тому що бути зрозумшим важливiше, нiж використовувати правильний лексичний набiр чи граматику. Той, хто навчае, не повинен виправляти граматичнi помилки або незначш помилки у вимовi пiд час мовленнево1 дИ того, хто навчаеться, якщо цi помилки не змiнюють змiст висловлювання. Той, хто навчае, повинен зазначити, що помилки тд час акту мовлення е природною та загальною практикою, i таким чином допомогти тому, хто навчаеться, переступити певний психолопчний бар'ер при формулюванш та висловлюванш власно1 думки шоземною мовою. Той, хто навчае, повинен вказати на допущеш помилки лише в кшщ мовленнево1 ди того, хто навчаеться, для того, щоб останнiй усвiдомив !х. У такий спосiб досягаеться одночасне оволодшня як мовними знаннями, так i мовленневими навичками. У цьому випадку ми не подмемо думку В. Арашна, котрий рекомендуе виправляти незначш помилки з обов'язковим !х пояснениям у процеа висловлювання того, хто навчаеться [1, 13]. На нашу думку, це може спричинити психолопчну непевшсть у студента, котрий висловлюеться шоземною мовою, та "пригальмувати" його готовшсть "розкрити" себе при передачi певно1 iнформацil мовою, що вивчаеться.
Велике значення при цьому надаеться вщбору мовного та мовленневого матерiалу. Вивчення iснуючих дослiджень дозволяе зробити висновок, що процес реалiзацil принципу професшно спрямованого комушкативного навчання студенпв-економюпв у галузi iнформацiйних технологiй передбачае використання автентичного матерiалу, пов'язаного зi
специфшою майбутньо! професп студенпв, який е не лише основою оволодшня професiйно спрямованою лексикою, а й джерелом професiйно важливо! шформацп.
Треба пам'ятати, що при формуваннi лшгвютично! компетенцп ми стикаемося з цшою низкою психологiчних та лiнГвопсихологiчних проблем, а саме: формування навичок та вмшь мовлення (I. Зимня, Ю. Пассов); "сввдоме та несввдоме" при навчанш шоземно! мови (Л. Виготський); репродуктивнiсть та продуктивнiсть при навчанш шоземно! мови (I. Зимня), оргашзащя самостшно! роботи з опанування шоземно! мови (О. Ветохов).
Друга група пов'язана з вивченням комушкативних норм поведшки та правил певного лшгвокультурного сощуму в процесi професшно! комушкацп. Б. Иуше8 стверджуе, що одним з важливих компоненпв комушкативно! компетенцп е здатнiсть вибирати лiнгвiстичну форму, що вщповщае певнiй ситуаци [3, 8-28]. 1снуе безлiч свiдчень того, що добрi знання граматики, лексичного мiнiмуму та синтаксису шоземно! мови необов'язково гарантують вiльне володiння мовою. Це означае, що тшьки лшгвютичш знання не е достатнiми. У даному випадку маеться на увазi формування фонових знань, вiдповiдних тш чи iншiй виробничiй дiяльностi, а також чико встановлених правил i норм професiйного спiлкування. Одним iз основних завдань того, хто навчае, е виявлення чiтких правил спшкування в межах певного культурного сощуму для полегшення тим, хто навчаеться, розумшня й адаптацп до незнайомих мовних моделей.
Аналiз досвiду викладання англшсько! мови на факультетi комп'ютерних шформацшних технологiй переконливо доводить, що залучення майбутнiх спецiалiстiв у галузi iнформацiйних технологiй до професiйного англомовного спшкування обмежене ввдсутшстю в !хньому повсякденному життi багатьох стереотипних ситуацш професiйного спiлкування, притаманних певному сощуму кра!ни, що И мова вивчаеться. Подолати цi труднощi можливо шляхом моделювання на практичних заняттях з англшсько! мови ситуацiй професшно! сшвпращ з використанням шоземно! мови як засобу взаемоди мiж окремою особиспстю та колективом. 1деться про навчання спецiальним мовним моделям, властивим певному професшному дискурсу. Необхiдно зазначити, що при такш ситуацп головним е формування мотивацп, тобто позитивне ставлення студенлв до шоземно! мови як навчально! дисциплiни. Вiдношення до дисциплши складаеться з цiкавостi й усввдомлення И вагомостi. Необхiдно не лише защкавити студентiв у вивченнi шоземно! мови, а й представити !м iноземну мову як професiйно вагому навчальну дисциплiну. Студент повинен бути впевненим — те, що вш вивчае, буде необхiдним у його професшнш дiяльностi. Ознайомившись з орипнальною лiтературою зi спецiальностi "Iнформацiйнi технолоп!", використовуючи сучасний зарубiжний та вичизняний досвiд викладання iноземно! мови для спещальних цiлей (Ь8Р), провiвши консультацп з викладачами спецiальних дисциплiн та узагальнивши власний досвiд роботи у ВНЗ, ми пропонуемо так1 теми для формування англомовно! професiйно! компетенцп студенпв-економюпв у галузi iнформацiйних технологш, що охоплюють коло !хнiх штерешв, а саме: "Iсторiя комп'ютера", "Архиектура комп'ютера", "Периферiйнi пристро!", "Мови програмування", "Штучний iнтелект", "Вiртуальна реальнiсть" та ш. Обов'язковим, на наш погляд, е ознайомлення майбутнiх фахiвцiв у галузi iнформацiйних технологiй з такою юнуючою реалiею, що набула форм певно! субкультури, як комп'ютерний жаргон (професшний сленг), що е надзвичайно популярним серед комп'ютерних фахiвцiв та програмюпв усього свiту i його основою е власне англшська мова.
Третя група передбачае розвиток сощокультурно! i стратегiчно! компетенцiй, що включае знання лiнгвокра!нознавчого та культурознавчого характеру про рвдну та iншокультурну стльноти, та найголовнiше — знання ввдповвдних стратегiй для рiшення рiзних комушкативних завдань.
Зокрема, О. Widdowson у сво!х дослiдженнях використовуе поняття "комушкативш функцi!", розрiзняючи !х залежно ввд т1е! чи iншо! соцiально! ситуацп, що робить процес навчання не лише щкавим, а й сощально значущим, формуючи у майбутнiх фахiвцiв стиль поведiнки в суспiльствi, а також розвивае зацiкавленiсть культурними традицями та звичаями iнших народiв [8, 97].
Зпдно з психолого-педагопчними дослiдженнями, комунiкативна компетенцiя включае так1 компоненти:
- емоцшний (емоцiйнa чyйнiсть, емтапя, здaтнiсть спiвпеpеживaти тa спiвчyвaти, yвaгa до дiй спiвpозмовникiв i т. д.);
- когштивний (пiзнaния шшо1' людини, здaтнiсть пеpедбaчaти поведiнкy шшо1' людини, ефективно виpiшyвaти piзнi ^облеми, що виникaють y пpоцесi комyнiкaцiï);
- поведiнковий (здaтнiсть до спiвпpaцi, спiльноï дiяльностi, iнiцiaтивностi, aдеквaтностi y спiлкyвaннi i т. д.).
Ми ввaжaeмо, що цi ознaки комyнiкaтивноï компетенцiï безпосеpедньо вiдносяться до стpaтегiчноï компетенцiï як однieï iз скгадових стpyктypи пpофесiйно спpямовaноï aнгломовноï комyнiкaтивноï пiдготовки стyдентiв-економiстiв y гaлyзi iнфоpмaцiйних технологiй, тому що фоpмyвaния сaме стpaтегiчноï компетенцiï дозволяе aдaптyвaти мовленнeво-pозyмовi пpоцеси до умов конкpетноï мовленнево1' ситyaцiï.
У пpоцесi спiлкyвaния основну pоль вiдiгpaють: здaтнiсть pозпочaти спiлкyвaния, пpипиияти його тa pозпочинaти знову; здaтнiсть пpовaдити свою стpaтегiчиy лшш в спiлкyвaннi; здaтнiсть вpaховyвaти щоpaзy нових пapтнеpiв, змiнy ïхнiх pолей пpи спiлкyвaннi; здaтнiсть пpогнозyвaти поведшку пapтнеpiв спiлкyвaния, pезyльтaт iieï чи шшо1' ситyaцiï.
Р. Мiльpyд тa I. Мaксимовa, нaпpиклaд, видiляють тaкi моменти стpaтегiчноï компетенцiï:
- yтpимyвaння yвaги спiвpозмовникa;
- зaбезпечения повного pозyмiння себе спiвpозмовником зa paхyнок сигнaлiв типу "Все зpозyмiло?";
- зaбезпечення повного pозyмiния спiвpозмовникa зa paхyнок сигнaлiв типу "Я пpaвильно зpозyмiв?";
- виpiшения пpоблеми нестaчi слiв зa paхyнок пеpефpaзyвaния, пояснения, зaмiни, мiмiки тощо, пpичомy бaгaто дослiдникiв цieï пpоблеми вкaзyють, що покaзникaми сфоpмовaноï комyнiкaтивноï компетенцiï е викоpистaння мовленневих тa влaсне невеpбaльних зaсобiв (мiмiки тa жестiв);
- в^шення пpоблеми недостaтньоï гpaмaтики зa paхyнок спpощения aбо зaмiни констpyкцiï, копiювaния гpaмaтики piдноï мови, iгноpyвaння помилок тa iн.;
- сaмовипpaвлення;
- пiдтpимки pозмови зa paхyнок змiни теми спiлкyвaния [5, 14].
Компоненти зaпpопоновaноï нaми стpyктypи ^офе^йно!' aнгломовноï комyнiкaтивноï компетенцiï стyдентiв-економiстiв у гaлyзi iнфоpмaцiйних технологiй взaeмопов'язaнi — як неможливо спiлкyвaтися iноземною мовою, не володшчи достaтньою мipою лшгвютичною компетенцieю, тaк i не буде ефективною комyнiкaцiя, що пеpедбaчae обмш iнфоpмaцieю з метою досягнения стльних piшень, без знaнь комyнiкaтивних ноpм поведiнки, пpaвил певного лiнгвокyльтypного сощуму тa вiдповiдних стpaтегiй для pозв'язaння piзних комyнiкaтивних зaвдaнь нaвiть ^и вiдмiнних знaниях гpaмaтичних пpaвил тa лексики.
Комyнiкaтивнa спpямовaнiсть у paмкaх пpофесiйноï aнгломовноï пiдготовки мaйбyтнiх економюпв у гaлyзi iнфоpмaцiйних технологiй досягаеться, нa нaшy думку, лише ^и одночaсномy фоpмyвaннi всiх компонентiв зaпpопоновaноï нaми стpyктypи, викоpистовyючи у ^оцеа нaвчaния iнтеpaктивнi фоpми тa методи нaвчaння, a сaме, нaвчaльно-мовленнeвi ситyaцiï, пpоекти, конфеpенцiï, нaвчaльно-pольовi iгpи ^офе^йного спpямyвaния, що aктивiзyють пiзнaвaльнy дiяльнiсть тих, хто нaвчaeться, спpияють твоpчомy pозвитковi особистостi у пpофесiйнiй дiяльностi.
Пpоaнaлiзyвaвши низку нayкових тa методичних пpaць вiтчизияних i зapyбiжиих шуковщв, пов'язaних з пpоблемою фоpмyвaния комyнiкaтивноï aнгломовноï компетенцiï, ми дiйшли висновку, що в yмовaх чинних пpогpaмних вимог щодо фоpмyвaння пpофесiйно спpямовaноï aнгломовноï комyнiкaтивноï компетенцiï, стpyктypa ^офесшно спpямовaноï aнгломовноï комyнiкaтивноï компетенцiï студенлв-економюпв у гaлyзi iнфоpмaцiйних технологiй склaдaeться з тaких компонентiв: лiнгвiстичнa компетенщя, сощолшгвютичш компетенцiя, стpaтегiчнa (пpaгмaтичнa) компетенщя. Це дae змогу тим, хто нaвчae в yмовaх обмеженоï шлькосп годин, видiлених пpогpaмою нa вивчення iноземноï мови (з пpофесiйним спpямyвaнням) пpи пpaвильномy вiдбоpi мовного i мовленневого мaтеpiaлy тa iнтенсивномy викоpистaннi piзномaнiтних комyнiкaтивних зaвдaнь моделювaти ^оцес pеaльноï комyнiкaцiï мaйбyтнiх фaхiвцiв, звузивши увесь шиpокий дiaпaзон мови до кон^етних потpеб спецiaлiстiв
у галузi iнформацiйних технологiй, i у такий cnoci6 цим зробити найефектившшим процес формування професiйно спрямовано1' англомовно1' комунiкативноï компетенцiï та полегшити оволодiння мовою для спецiальних цшей.
Л1ТЕРАТУРА
1. Аракин В. Пути преодоления формализма в преподавании иностранных языков в средней школе. Методическая мозаика. Приложение к журналу «Иностранные языки в школе». — 2004. — №7.-С. 10-15.
2. Canale M. From Communicative Competence to Communicative Language Pedagogy. — London: Longman, 1983. — Р. 2-27.
3. Hymes D. Models of the interaction of language and social settings. Journal of Social Issues, 1972. — № 23 . — Р. 8-28.
4. Ляховицкий М. Методика преподавания иностранных языков: Учебное пособие для филологических факультетов вузов. — Москва: Высш. школа, 1981. — 159 с.
5. Мильруд Р., Максимова И. Современные концептуальные принципы коммуникативного обучения иностранным языкам // Иностранные языки в школе. — 2000. — №4. — С. 9-22.
6. Пассов Ю. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению. — 2-е изд. — Москва: Просвещение, 1991. — 223 с.
7. Van Ek J. A. Waystage. 1990. — Council of Europe Press, 1992. — 154 p.
8. Widdowson H. G. Teaching language as communication. — Oxford: Oxford University Press, 1987. — 168 p.
1нна ШИЛ1НСЬКА
1НТЕРАКТИВШ ТЕХНОЛОГИ ВИВЧЕННЯ AHrAmCbKOÏ МОВИ СТУДЕНТАМИ-ЕКОНОМ1СТАМИ
Розвиток науки i техшки сприяе появi нових форм, методiв i засобiв оргашзацп навчально-пiзнавальноï дiяльностi. Серед великоï рiзноманiтностi шновацшних освишх технологш найбшьш перспективною, на наш погляд, е штерактивна модель навчання. У педагопчнш практищ Украши впровадження елеменпв штерактивного навчання здшснювалося ще у 20-х роках минулого столтя. Бригадно-лабораторний i проектний методи, виробничi та трудовi екскурси й практики, робота в парах змшного складу стали прогресивним вираженням педагопчно1' науки тих часiв. Подальшою розробкою iнтерактивних методiв займалися В. Сухомлинський, Ш. Амонашвiлi, В. Шаталов, £. Iльïн, С. Лисенкова та шшг
У 1956 роцi групою американських учених пiд керiвництвом Б.Блума було розроблено таксономiю освiтнiх цшей. Створення тако1' таксономiï пояснювалося невiдповiднiстю цiлей навчально1' програми щодо можливостей i результалв навчання [6, 16]. Хоча таксономiя освiтнiх цiлей Б.Блума була опублшована ще в середиш ХХ столiття, вона i сьогодш залишаеться основою для подальших розробок методик активного навчання i знаходить свое вираження у працях таких науковщв, як Ч. Бонуелла, Т. Сазерленд, С. Тух^ О. Пометун, Л. Пироженко та iн.
Значний внесок у розвиток частково1' методики (методики шоземних мов) зроблено центром штенсивного навчання iноземних мов (Москва) тд керiвництвом Г. Китайгородсько1'. На основi сугестопедично1' теорiï Г. Лозанова було створено метод активiзацiï можливостей особистосп й колективу та сформульовано принципи методу активiзацiï: принцип особислсного спшкування, принцип концентровано1' органiзацiï навчально-виховного процесу, особислсно-рольовий принцип, принцип колективно1' взаемодп [7, 47]. Суть методу активiзацiï та зазначених вище принципiв полягае у тому, що увага в процес навчально-пiзнавальноï дiяльностi зосереджена на взаемнш дiяльностi викладача та студенпв з акцентом на активiзацiю можливостей особистосп.
Розробкою комунiкативного методу вивчення iноземноï мови займалися У.Литлвуд (Антя), Г. Пiфо (Нiмеччина), Ю. Пассов (Роия). При комунiкативному пiдходi студенти набувають комунiкативноï компетенцiï у процеи само1' комунiкацiï. Органiзацiя процесу навчання повинна спiввiдноситися з процесом реального спшкування, мовленнева взаемодiя
