Сравнительная оценка пораженности кариесом временных моляров у детей с использованием индекса ICDAS ІІ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

чавших образование по общеобразовательной программе. Так, в этих группах степень дисбиоза снижается в 4 раза, тогда как в группах детей с обучением по коллегиальной программе степень дисбиоза снижается менее, чем в 2 раза.

В табл. 5 показана активность каталазы слюны,

которая снижается после проведенного курса профилактики, однако существенных различий между группами не выявлено. Точно также не выявлено значительных различий между группами по уровню щелочной фосфатазы.

Таблица 5

Влияние лечебно-профилактического комплекса на активность каталазы слюны детей с разными программами обучения (во всех группах п=10)

№№ п/п Группы Каталаза, мкат/л

до лечения после лечения

1 Общеобразовательная программа (9-11 лет) 0,12±0,01 0,04±0,01 р<0,001

2 Общеобразовательная программа (13-16 лет) 0,11±0,01 0,04±0,01 р<0,001

3 Коллегиальная программа (9-11 лет) 0,16±0,01 0,05±0,02 р<0,001

4 Коллегиальная программа (13-16 лет) 0,09±0,01 0,05±0,02 р>0,05

Таким образом, предложенный лечебно-профилактический комплекс позволяет в значительной степени снизить неблагоприятное влияние на состояние здоровья полости рта более сложной системы обучения. Более того, этот комплекс оказывает общеоздоровительное действие, о чем свидетельствует снижение уровня маркеров воспаления и дисбиоза.

Список литературы

1. Соколова И. И. Влияние типа школьного обучения на возрастные изменения биохимических параметров слюны у детей / И. И. Соколова, Н. В. Волченко // Вкник стоматологи. - 2013. - № 3 (84). - С. 79-82.

2. Биохимические маркеры воспаления тканей ротовой полости: метод. рекомендации: метод. рекомендации / А. П. Левицкий, О. В. Деньга, О. А. Макаренко, С. А. Демьяненко [и др.]. -Одесса: КП ОГТ, 2010. - 16 с.

3. Ферментативный метод определения дисбиоза полости рта для скрининга про- и пребиотиков: метод. рекомендации / А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, И.А. Селиванская [и др.]. - К.: ГФЦ МЗУ, 2007. - 22 с.

4. Экспериментальные методы исследования стимуляторов остеогенеза: метод. рекомендации / А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, О. В. Деньга [и др.]. - К.: ГФЦ МЗУ, 2005. - 50 с.

REFERENCES

1. Sokolova I.I., Volchenko N.V. The influence of the type of schooling on the age changes in biochemical parameters of saliva in children. Visnyk stomatologiy. 2013; 3(84):79-82.

2. Levitskiy A. P., Denga O. V., Makarenko O. A., Dem'yanenko S. A., Rossachanova L. N., Knava O. E. Biokhimicheskie markery vospaleniya tkaney rotovoy polosti: metodicheskie rekomendatsii [Biochemical markers of inflammation of oral cavity tissue: method guidelines]. Оdеssа, KP OGT, 2010:16.

3. Levitskiy A. P., Makarenko O. A., Selivanskaya I. A., Rossachanova L. N., Denga O. V., Pochtar V. N., Skidan K. V., Goncharuk S. V. Fermentativnyy metod opredeleniya disbioza polosti rta dlya skrininga pro- i prebiotikov: metodicheskie rekomendatsii [Enzymatic methods for determination of oral dysbiosis for screening pro-and prebiotics: method guidelines]. Kiev, GFC, 2007: 22.

4. Levitskiy A. P., Makarenko O. A., Denga O. V., Sukmanskiy O.I., Podorozhnaya R. P., Rossachanova L. N., Khodakov I. V., Zelenina Yu.V. Eksperimentalnye metody issledovaniya stimulyatorov osteogeneza: metodicheskie rekomendatsii [The experimental methods of the study of osteogenesis stimulators]. Kiev, GFK, 2005:50.

Поступила 08.01.14

УДК 616.314.9-002-053.2

О. Б. Гринишин, Е .В. Безвушко

Львшський нацюнальний медичний ушверситет 1м. Данила Галицького Центр стоматолопчно! 1мплантацп та протезування "ММ"

ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА УРАЖЕНОСТ1 КАРКСОМ ТИМЧАСОВИХ МОЛЯР1В У Д1ТЕЙ З ВИКОРИСТАННЯМ 1НДЕКСУ ICDAS II

Карieс зубiв е динамiчним процесом, який проявляешься ураженням емалi i дентину рiзних розмiрiв. Правильна оцi-нка стади, глибини i активностi карюзного процесу е одним з основних дiагностичних завдань лжаря, оскыьки вiд цього залежить адекваттсть вибору методiв профтакти-ки або л^вання даного захворювання. Створення та апро-бащя новоI системи для виявлення та оцтки карiесу ICDAS поруч iз загальновiдомим тдексом КПВ дае змогу деталiзу-вати i в той же часутф^вати процес виявлення та ощн-ки карiесу. Система е простою i зрозумтою, що дозволяе рекомендувати и використання клтщистами та науковця-ми з метою ощнки та мотторингу рiзних за глибиною ка-рiозних уражень зубiв.

Ключовi слова: оклюзтний i апроксимальний карiес тимча-сових молярiв, системи оцтки та виявлення карiесу.

О. Б. Гринишин, Е. В. Безвушко

Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого Центр Стоматологической имплантации и протезирования "ММ"

СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА ПОРАЖЕННОСТИ КАРИЕСОМ ВРЕМЕННЫХ МОЛЯРОВ У ДЕТЕЙ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ИНДЕКСА ICDAS II

Кариес зубов является динамичным процессом, который проявляется поражением эмали и дентина разных размеров. Правильная оценка стадии, глубины и активности кариозного процесса является одним из основных диагностических задач врача, поскольку от этого зависит адекватность выбора методов профилактики или лечения данного заболевания. Создание и апробация новой системы для выявления и оценки кариеса ICDAS рядом с общеизвестным

© Гришиным О. Б., Безвушко Е. В., 2014.

индексом КПУ позволяет детализировать и в то же время унифицировать процесс выявления и оценки кариеса. Система проста и понятна, что позволяет рекомендовать ее использование клиницистами и учеными для оценки и мониторинга различных по глубине кариозных поражений зубов. Ключевые слова: окклюзионный и апроксимальный кариес временных моляров, системы выявления и оценки кариеса.

O. B. Hrynyshyn, E. V. Bezvushko

Danylo Galytskyy Lviv National Medical University Center for Dental Implantation and Prostetic Dentistry "MM"

COMPARATIVE ASSESSMENT OF CARIES

LESIONS OF TEMPORARY MOLARS IN CHILDREN USING ICDAS II CRITERIA

ABSTRACT

Dental caries is a dynamic process that is manifested by enamel and dentin lesions of different size and depth. Proper assessment of stage, depth and activity of caries process is a major medical diagnostic objective as it affects the choice of adequate methods for prevention or treatment of this disease. New caries classification and detection systems - International Caries Detection

and Assessment System (ICDAS), that assess the stages of progression of carious lesions have been developed in 2002 by a group of international caries researchers and epidemiologists which came together as a working group in an effort to integrate the best features of existing caries detection systems into one standard system that presumptively is capable of detecting the various stages of dental caries. ICDAS I criteria was modified to form what is now known as the ICDAS II system during workshop which had taken place in Baltimore in 2005. The ICDAS II is an evidence-based clinical visual caries detection system for measuring the stages of the caries lesions from sound to noncavitated and cavitated stages. The aim of the present study was to evaluate the caries prevalence of deciduous teeth in children using of ICDAS II criteria and DMF indiсes. Material and methods.

The study involved 283 children aged from 2 to 9 years. Children were devided on 3 groups by age. The caries cavities were assessed by depth and localization with using of ICDAS II criteria and WHO index (DMF) in each group. Conclusions.

Number of caries cavities located on the proximal surfaces of molars in children increases with age. The caries cavities located on the chewing surfaces of temporary molars are vastly outweigh the cavities located on proximal surfaces in the children of first age group. The number of caries cavities located on the chewing surfaces of deciduous molars is slightly lower compared to the number cavities located on the proximal surfaces in the children of the second age group. And the tendency to increasing of number of caries cavities located on the proximal surfaces of primary molars in children of the third age group is even more pronounced.

The following data were obtained regarding the distribution of carious lesions in depth. The number of carious lesions which involve medium and deep layers of dentin increases with age. Great advance of growth is observed in children of the second group (4-6,5years), which apparently indicates an insufficient level of rehabilitation of caries lesions in the patients offirst age group.

Secondary caries lesions are much more common with localization of defects on the proximal surfaces of molars in children of all age groups.

Using of ICDAS II criteria system is a simple and informative method of assessing caries in children, which allows to analyze the structure and depth of carious lesions.

Key words: occlusal and proximal caries of deciduous molars, systems of detection and assesstment caries.

Вступ. Для виявлення Kapiecy на сьогодн запро-поновано декшька систем, яш в^^зняються мiж собою методиками ощики карюзного процесу. Деяш з них ощиюють лише очевидн карюзш порожнини, iншi - включають ощику кapiecy в межах емaлi [1, 2]. В Укра1ш на сьогодш найбшьш розповсюдженою системою оцшки кapiecy e система запропонована ВООЗ - КПВ (1987). Ця система була створена для поршняння штенсивносп кapiecy та його ускладнень у людей piзних популяцш з усього свету. Система враховуе очевидш карюзш порожнини, але не дае змоги ощиити структуру карюзних уражень за глиби-ною, не враховуе такого важливого показника як ло-кaлiзaцiя карюзних уражень тощо. Все це веде до не-доощики кapiecогенноl ситуаци в цшому у населения, а також не дае змоги поршняти на м1жнародному piв-ш чимало шших показникш стоматолопчного статусу та факторш, що на нього впливають, оскшьки при до-слвджениях використовуються piзнi методи та крите-pi! оцшки [6]. На сьогодншнш день розробляються i апробовуються новi програми та системи оцшки стоматолопчного статусу детей, як не лише ощнюють стоматолопчний стан зубощелепно! системи у детей, але й враховують причини i детермшаити захворюва-ност! Щ новi системи складаються з комплексу пара-метрш (критерив), яш е додатком до загальновщомого шдексу КПВ зубш [6-8].

У 2002 рощ групою науковцш була створена система виявлення та оцшки кapiecy, основана на вiзya-льному i тактильному обстеженш карюзно! порожнини [3]. Метою створения дано! системи була розробка штегроваио! схеми клiиiчного виявлення i оцшки ка-piecy як для наукових дослвджень, так i для клшчно! практики. А також ця система була створена для синтезу даних стосовно карюзного процесу у таких галу-зях стоматологи як епвдемюлот rapiecy, клiнiчнi до-слвджения i лiкyвaиня кapiecy. Неcпiвпaдiиия термь нологи, оцшочних критерив i класифшацш у цих трьох галузях спонукало дослвдииив iз piзних кра!н свету до створення Мшиародно! Системи Визначення та Оцшки Kapiecy - ICDAS (International Caries Detection and Assessment System). ICDAS являе собою доказово обгрунтовану систему для клшчного вiзya-льного виявлення кapiecy, яка дае змогу визначити стадш i глибину кapiозного процесу починаючи вщ перших карюзних змш у емaлi i до очевидно! порожнини у дентин зуба [3]. У 2005 рощ система була до-опрацьована i дещо видозмшена на конгреа у м.Балтимор (США) i отримала назву ICDAS II.

Отже система ICDAS II включае три кода для ощнки карюзних змш в емaлi i три кода для оцшки карюзних змш у дентиш в порядку наростання 1х гли-бини (табл. 1). Особливо важливим моментом при цьому е те, що шдекс дае можливicть оцшити ефекти-внicть профшактичних заходш, оскшьки мае чигсе ко-дyвaиия початкових змш у емал!

Обов'язковою умовою використання дано! системи е проведения обстеження на чистш i cyхiй пове-pхиi зyбiв, хороший ршень оcвiтленоcтi робочого по-

ля. Дослвдження проводиться безпечним кулястим зондом, яким визначаеться контур поверхш, незначн дефекти емал1 або наявнсть силантш. Використання гострого зонду не рекомендовано, оскшьки це не до-дае точносп пщ час обстеження 1 часом веде до пош-

кодження емал1, яка може бути пролшована методом ремшерал1заци при поверхневому ураженн [4].

До початку обстеження слад провести ппешчну очистку поверхш зуба 1з використанням щеточки або гумки.

Таблиця 1

ICDAS II коди i описання для первинного коронкового Kapieey. (Criteria Manual International Caries Detection and Assessment System (ICDAS II) Revised in December and July 2009 Bogota, Colombia and Budapest, Hungary. International Caries Detection and Assessment System

Coordinating Committee)

Код Опис

0 Здоров1

1 Перш1 в1зуальш змши в емал1 (видим1 лише шсля пролонгованого висушування емал1 поветрям про-тягом 5 секунд)

2 Видим1 змши в емал1

3 Локал1зований дефект емал (без клш1чних в1зуальних ознак ураження дентину)

4 Темна тшь ураження дентину (без очевидного дефекту емалГ)

5 Очевидна порожнина 1з видимим дентином (яка не перевищуе 50% поверхш зуба)

6 Очевидна порожнина 1з видимим дентином (яка перевищуе 50% поверхш зуба)

K. Ekstrand та спiвавтори (1995) [5, 9] cniBcraB^ ли даш клгшчно! в1зуально! оцшки карюзного дефекту i3 даними пстолопчного дослвдження, а саме i3 ric-толопчною глибиною ураження емалi i дентину. Це дало можливкть пор1вняти i оцшити вiдповiднicть Bi-зуальних змш при карieci i3 гicтологiчними, тобто ре-альними структурними змшами у емалi i дентинi зу-б1в. Згiдно цього доcлiдження, змши в емал^ якi не-помiтнi при зволоженому cтанi емалi i потребують тривалого висушування поверхнi зуба для вiзуалiзацil (код 1), в основному, обмежуються ^ зовшшньо! поверхш емалi. Ураження у виглядi бшо! або коричнево! плями, яке очевидне без висушування емалi (код 2), вщповвдае ураженню, яке гicтологiчно розташоване у межах мiж внутрiшньою поверхнею емалi та зовшш-ньою третиною дентину. Локалiзований дефект емалi без видимого ураження дентину (код 3) ввдповвдае ri-cтологiчно змшам у середнш третинi товщi дентину. Тшь ciрого, голубого або коричневого кольору, яка проcвiчустьcя через очевидно штактну емаль (код 4) також пстолопчно вщповщае змшам у середнш тре-тинi дентину. Очевидна карiозна порожнина iз види-мим дентином (код 5-6) пстолопчно вщповвдае гли-биш ураження внутршньо! (припульпарно!) третини дентину.

Мета. Оцшити ураженicть карiecом тимчасових зуб1в у дiтей з використанням шдексу кпв та ICDAS II.

Матер1ал та методи. Обстежено 283 дитини вшом вщ 2 до 9 роюв.

Для оцшки ураження зуб1в карiecом дiти були розподiленi на три групи за вiком. Першу вшову гру-пу склали дети вшом вщ 2 р. до 3р. 11мк.29 д., другу -дети ввд 4 р. до 6 р. 5 мю. 29 д., третю - дети ввд 6рокв 6 мic. до 9 р.

У першш вшовш груш було обстежено 92 дитини, у другш - 95 детей, i у третш групi було обстежено 96 детей.

Вiзуальне обстеження карюзних порожнин проводилось тсля проведення гiгieнiчно! подготовки зу-бiв iз використанням профеciйно! пасти Zircate ® Prophy Paste (Dentsply). Дослвдження поверхнi зубiв проводилось з використанням заокругленого зонду

ВООЗ.

Результати. У 92 детей першо! вiково! групи було обстежено 641 моляр, серед яких було виявлено 172 зуба iз первинними карiозними ураженнями (26,8 %), при цьому карiec на жувальних поверхнях молярiв спостертався у 120 зубах (18,7 %), а на прок-симальних поверхнях - у 50 зубах (7,8 %). Також у данш вшовш груш було виявлено 55 запломбованих молярiв (8,5 %) та 15 (2,3%) передчасно видалених зубiв. 1ндекс кпв в данш вшовш груш склав - 2,6 зуба, поширеность карiecу - 78 % (мал. 1).

Мал. 1. Структура шдексу кпв у детей першо! вжово! групи.

Мал. 2. Структура шдексу кпв у детей друго! вжово! групи.

У 95 детей друго! вшово! групи було обстежено 672 моляри, серед яких було виявлено 324 зуба iз первинними карюзними ураженнями (48,2 %). При цьому 148 (22 %) уражень були розташоваш на жувальних

поверхнях 1 176 (26,2 %) уражень локал1зувалися на проксимальних поверхнях молярш. Також у данш вь ковш груш дггей було виявлено 129 запломбованих моляр1в (19,2 %) та 88 (13,1 %) передчасно видалених зуб1в. 1ндекс кпв у данш в1ковш груш склав 5,7 зуб1в, поширенкть кар1есу - 91 % (мал. 2).

У 96 дггей третьо! вшово! групи було обстежено 671 моляр, серед яких було виявлено 299 зуба 1з пер-винними карюзними ураженнями (44,5 %). При цьому 117 (17,4 %) уражень були розташован на жувальних поверхнях 1 182 (27,12 %) ураження локал1зувалися на проксимальних поверхнях моляр1в. Також у данш вь ковш груш було виявлено 211 запломбованих моляр1в (31,4 %) та 97 (14,5 %) передчасно видалених зуб1в. 1ндекс кпв у данш вшзвш груш склав 5,4 зуб1в, поши-ренсть кар1есу - 93% (мал. 3).

Мал. 3. Структура шдексу кпв у дгтей третьо! вжово! групи.

Анал1з глибини карюзних уражень з р1зною ло-кал1защею в тимчасових молярах за системою ICDAS е представлений в табл. 2.

Таблиця 2

Розподш карiозних уражень молярiв у д^ей рпних вшових груп за системою ICDAS

К-ть кар. ураж. на жув. пов. молярш Абс. (%) w:b К-ть кар. ураж. на прокс. пов. молярш Абс. (%) К-ть кар. ураж. на жув. пов. моляр1в Абс. (%) К-ть кар. ураж. на прокс. пов. моляр1в Абс.(%) К-ть кар. ураж. на жув. пов. моляр1в Абс.(%) К-ть кар. ураж. на прокс. пов. моляр1в Абс. (%)

0 521 (77) 521 (90) 524 (72) 524 (66,4) 554 (79) 554 (67,2)

1 7 (1,3)/ 6:1 4 (0,7) 4:0 12 (2,3)10:2 13 (2,5) 8:5 15 (2,7) 8:7 10 (1,8)6:4

2 23 (4,4) 20:3 7 (1,3) 6:1 24 (4,6)19:5 12 (2,3) 8:4 19 (3,4) 10:9 14 (2,5)8:6

3 37 (7,1) 11 (2,1) 26 (5) 52 (10) 17 (3) 26 (4,7)

4 29 (5,6) 14 (2,7) 36 (6,9) 23 (4,4) 22 (4) 41 (7,4)

5 18 (3,5) 11 (2,1) 27 (5,2) 46 (8,8) 21 (3,8) 45 (8,1)

6 6 (1,2) 5 (1) 23 (4,4) 30 (5,7) 23 (4,1) 46 (8,3)

Всього уражених поверхонь 120 (23) 52 (10) 148 (28) 176 (33,6) 117 (21) 182 (32,8)

Зпдно даних таблиц видно, що у першш вшовш груш кар1ес на жувальних поверхнях моляр1в спосте-р1гався значно частше нж кар1ес на проксимальних поверхнях (120/52). Стосовно розподшу карюзного ураження моляр1в по глибиш, то середнш кар1ес ден-

тину, що ввдповвдае кодам 3 1 4, спостер1гався частше н1ж глибокий кар1ес (код 5 1 6) та кар1ес емал1 та зов-ншньо! третини дентину моляр1в (код 1 1 2). Ввдповь дно 89 (51,7 %) уражень, 40 (23,3 %) 1 43 (25 %) ураження (мал. 4, 5).

Мал. 4. Розподш карюзних порожнин за глибиною у дгтей р1зних вжових груп зпдно системи ЮDAS II

Також у данш вшовш груш було виявлено 55 запломбованих моляр1в (8,5 %). У 47 зубах пломби були розташоваш на жувальних поверхнях 1 у 5 - на проксимальних поверхнях моляр1в. Ознаки вторинного ка-р1есу мали 9 пломб (19,15 %) 1з 47, що були розташо-ваш на жувальних поверхнях моляр1в 1 3 пломби (60 %) з 5, як локал1зувалися на проксимальних пове-

рхнях (табл. 3).

У другш вшовш груш кшьшсть карюзних порожнин на проксимальних поверхнях моляр1в зросла 1 дещо перевищила !хню кшьшсть на жувальних поверхнях (176/148). Щодо розподшу за глибиною карюзних уражень, то кшьшсть уражень, що вщповщали коду 5 1 6 (глибокий кар1ес дентину) була практично

такою ж як i кшьшсть уражень, що вщповвдали кодам третини дентину) була значно меншою - 52 (16 %)

3 i 4 (середнш rapiec дентину), вщповщно 135 поршняно i3 кiлькiстю порожнин i3 глибоким та сере-

(41,7 %) i 137 (42,3 %) уражень. Кшьшсть порожнин, днш каpieсом (мал. 4, 5). що вщповвдали кодам 1 i 2 (каpieс емалi та зовшшньо!

200

150

100

50

148 i>t> ш

120 117

52

i i ■ 1

1в1ковэ група 2 Binosa група Зв^ова група

кар!ес жувальних поеерхонь I каркспроксимальнихпоеерхонь

Мал. 5. Схема розподшу каpiозних порожнин молярш за локатзащею у детей piзних вжових груп за системою ICDAS II.

Таблиця 3

Аналiз якостi пломб у дiтей рпних в1кови\ груп

1 вжова група 2 вжова група 3 вжова група

К-сть порожнин на жув. пов. (%) К-сть порожнин на прок-сим. пов. (%) К-сть порож-нин на жув. пов. (%) К-сть порожнин на прок-сим. пов. (%) К-сть порож-нин на жув. пов. (%) К-сть порожнин на прок-сим. пов. (%)

Вторинний каpiес 9 (19) 3 (60) 21 (25) 35 (74) 38 (36) 71 (67)

Загальна ш-льксть пломб 47 (100) 5 (100) 82 (100) 47 (100) 105 (100) 106 (100)

Також у данш вiковiй гpупi дiтей було виявлено 129 запломбованих молярш (19,2 %). У 82 зубах пло-мби були розташоваш на жувальних поверхнях i у 47 - на проксимальних поверхнях молярш. Ознаки вто-ринного каpieсу мали 21 пломба (25 %) iз 82, що були розташоваш на жувальних поверхнях мол^в i 28 пломби (59,5 %) з 47, як локалiзувалися на проксима-льних поверхнях (табл. 3).

Каpieс молярш у третш гpупi дiтей значно часл-ше спостергався на проксимальних поверхнях зубiв у поpiвняннi iз каpieсом на жувальних поверхнях (182/117). Глибокий каpieс дентину (код 5 i 6) спосте-ргався частше в поршнянш iз сеpеднiм (код 3 i 4) та iз каpieсом емалi та зовшшньо! третини дентину (код 1 i 2), ввдповадно 139 (46,5 %) /121 (40,5 %) / 39 (13 %) уражень (табл. 2, мал. 4, 5).

Також у данш вiковiй груш було виявлено 211 запломбованих молярш (31,4 %). У 105 зубах пломби були розташоваш на жувальних поверхнях i у 106 -на проксимальних поверхнях молярш. Ознаки вто-ринного rapi^ мали 38 пломб (36 %) зi 105 , що були розташоваш на жувальних поверхнях молярш i 71 пломба (67 %) з 106, як локалiзувалися на проксима-льних поверхнях (табл. 3).

Висновки. кшьшсть карюзних порожнин розта-шованих на проксимальних поверхнях моляpiв у детей зростае iз вшом. Якщо у першш вiковiй гpупi значно переважають каpiознi порожнини pозташованi на жувальних поверхнях молярш, то у детей друго! вшово! групи кшьшсть порожнин на жувальних поверхнях вже дещо нижча в поршнянш iз порожнинами розта-шованими на проксимальних поверхнях, а у детей третьо! вшово! групи тенденцiя до зростання шлькосп каpiозних порожнин iз локалiзацieю на проксимальних поверхнях молярш ще бшьш виражена.

Вщносно даних розподшу карюзних уражень за глибиною, то з вшом зростае кшьшсть карюзних порожнин iз ураженням середшх i глибоких шаpiв дентину, причому значний стрибок зростання спостерта-еться у дiтей друго! вшово! групи (4-6,5 роки), що, очевидно, сввдчить про недостатнш piвень санаци ка-piесу у детей першо! вшово! групи.

Вторинний каpiес значно частше спостергасться при локалiзацi!' дефектiв на проксимальних поверхнях молярш у детей уах вiкових груп.

Використання шдексу ICDAS II е простим i iнфоpмативним методом оцшки каpiесу у дiтей, який дозволяе проаналзувати структуру каpiозних уражень, тобто диференцшвати !х за глибиною.

Список лтератури

1. Oral health surveys. Basic Methods. 3rd edn. Geneva. World Health Organisation. 1987.

2. Ekstrand K.R., Ricketts D.N., Kidd E.A. et al. Detection, diagnosing, monitoring and logical treatment of occlusal caries in relation to lesion activity and severity: an in vivo examination with histological validation. Caries Research. 1998:32:247-254.

3. Altarakemah Y., Al-Sane M., Lim S., Kingman A., Ismail A.I. A new approach to reliability assessment of dental caries examinations. Community Dent Oral Epidemiol. 2013:41:309-316.

4. Ekstrand K., Qvist V., Thylstrup A. Light microscope study of the effect of probing in occlusal surfaces. Caries Research. 1987: 21:363-374.

5. Ekstrand K.R. Kuzmina I., Bjorndal L., Thylstrup А. Relationship between External and Histologic Features of Progressive Stages of Caries in the Occlusal Fossa. Caries Research. 1995:29(4):243-250.

6. Безвушко Е. В. Пор1вняльна ощнка стоматолопчного здо-ров'я дггей шюльного в1ку за Свропейськими вдикаторами здоров'я порожнини рота / Е. В. Безвушко, Л. Ф. Жугша, А. А. Нарикова, Н. Чухрай // Новини стоматологи. - 2013. - № 3 (76). - С. 46-50.

7. Результаты пилотного проекта по исследованию действительности европейских индикаторов для оценки стоматологического здоровья детей подросткового возраста в странах СНГ / П. А. Леус, О. В. Деньга, А. Калбанов, [и др.] // Стоматология детского

возраста и профилактика стоматологических заболеваний. Материалы III Российско-Европейского конгресса по детской стоматологии. 16-17 сентября 2013. - Москва. - С. 105-112.

8. Леус П. А. Мониторинг стоматологического здоровья детского населения на коммунальном уровне / П. А. Леус // Стоматология детского возраста и профилактика стоматологических заболеваний. Материалы III Российско-Европейского конгресса по детской стоматологии. 16-17 сентября 2013. - Москва. - С. 99-105.

9. Ekstrand K.R., Martignon S., Ricketts D.J.N., Qvist V. Detection and Activity Assessment of Primary Coronal Caries Lesions: A Methodologic Study. Operative Dentistry. 2007:32(3): 225-235.

REFERENCES

1. Oral health surveys. Basic Methods. 3rd edn. Geneva. World Health Organisation. 1987.

2. Ekstrand K.R., Ricketts D.N., Kidd E.A. et al. Detection, diagnosing, monitoring and logical treatment of occlusal caries in relation to lesion activity and severity: an in vivo examination with histological validation. Caries Research. 1998:32:247-254.

3. Altarakemah Y., Al-Sane M., Lim S., Kingman A., Ismail A.I. A new approach to reliability assessment of dental caries examinations. Community Dent Oral Epidemiol. 2013:41:309-316.

4. Ekstrand K., Qvist V.,Thylstrup A. Light microscope study of the effect of probing in occlusal surfaces. Caries Research. 1987: 21:363-374.

5. Ekstrand K.R., Kuzmina I., lijurnilal L., Thylstrup А.

Relationship between External and Histologic Features of Progressive Stages of Caries in the Occlusal Fossa. Caries Research. 1995:29(4):243-250.

6. Bezvushko E. V., Zhygulina L.F., Narikova A.A., Chukhray N.L. The comparative estimation of the stomatological health of pupils according to the European indicators of oral health. Novyny stomatologiyi. 2013;3(76):46-50.

7. Leus P.A., Denga O.V., Kalbanov A., Mankyryan A.A., Narykova A.A., Khamadyeyeva A.M. Rezultaty pilotnogo proekta po issledovaniyu deystvitelnosti yevropyeyskikh indikatorov dlya otsenki stomatologicheskogo zdorovya detey podrostkovogo vozrasta v stranakh SNG. [The results of the early field trial on the study of the validity of the european indicators for the estimation of the dental health of teenagers in CIS countries] Stomatologiya detskogo vozrasta I profilaktika stomatologicheskih zabolyevaniy. Materialy III Rossiysko-Yevropeyskogo Kongressapo detskoy stomatologii. 2013;Moskva:105-112.

8. Leus P.A. Monitoring stomatologicheskogo zdorovya detskogo naseleniya na kommunalnom urovne. [Monitoring of stomatologic health of the children's population at municipal level]. Stomatologiya detskogo vozrasta i profilaktika stomatologicheskih zabolevaniy. Materialy III Rossiysko-Yevropeyskogo Kongressa po detskoy stomatologii. 2013;Moskva: 99-105.

9. Ekstrand K.R., Martignon S., Ricketts D.J.N., Qvist V. Detection and Activity Assessment of Primary Coronal Caries Lesions: A Methodologic Study. Operative Dentistry. 2007:32(3): 225-235.

Надшшла 07.02.14

УДК 616.314-002.4311.2-002.2:616.34:616-008.841-002-053.2 В. Я. Крупей, I. В. Ковач, д. мед. н.

Тернопшьский державний медичний утверситет 1м. I. Я. Горбачевського

ДИНАМША МАРКЕРГВ ЗАПАЛЕННЯ У РОТОВШ РЩИШ ДГГЕЙ В СТОМАТОЛОПЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НА ТЛ! ХРОНШНО1 ПАТОЛОГИ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ

Проведене до^дження змт таких маркерiв запалення, як загальна протеолтична активтсть та малоновий дiальде-гiд, у дтей з карiесом зубiв та хротчним катаральним гiн-гiвiтом на тлi патологи шлунково-кишкового тракту i практично здорових дтей показуе, що при захворюваннях травноЧ системи рiвень маркерiв запалення в ротовт рiдинi значно тдвищуеться вiдносно показника здорових дтей i корелюе зi ступенем важкостi соматичного захворювання. Застосування розробленого способу л^вання, що включае як мкцеве використання мукозального гелю «Квертулт» та зубного елжсиру «Лiзодент», так i загальне л^вання, що включае препарат кальщю «Кальцум Д» та пробютик «Лацидофт», сприяе достовiрному зниженню рiвня загаль-ноЧ протеолтичноЧ активностi в ротовт рiдинi в серед-ньому в 2-2,8рази в залежностi вiд вк та соматичноЧ патологи дтей та в 1,4-1,7рази - рiвень малонового дiальде-гiду вiдповiдно, що свiдчить про високу ефективтсть розробленого л^вально-профтактичного комплексу у дтей з хротчними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Ключовi слова: захворювання шлунково-кишкового тракту, зуби, дти, загальна протеолтична активтсть, малоновий дiальдегiд, ротова рiдина

В. Я. Крупей, И. В. Ковач

Тернопольский государственный медицинский университет им. И. Я. Горбачевского

ДИНАМИКА МАРКЕРОВ ВОСПАЛЕНИЯ В РОТОВОЙ ЖИДКОСТИУ ДЕТЕЙ СО СТОМАТОЛОГИЧЕСКИМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ НА ФОНЕ ХРОНИЧЕСКОЙ ПАТОЛОГИИ ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА

Проведенное исследование изменений таких маркеров воспаления, как общая протеолитическая активность и малоновый диальдегид, у детей с кариесом зубов и хроническим катаральным гингивитом на фоне патологии желудочно-кишечного тракта и практически здоровых детей показывает, что при заболеваниях пищеварительной системы уровень маркеров воспаления в ротовой жидкости значительно повышается относительно показателя здоровых детей и коррелирует со степенью тяжести соматического заболевания. Применение разработанного способа лечения, включающего как местное использование мукозального геля «Квертулин» и зубного эликсира «Лизодент», так и общее лечение, включающее препарат кальция «Кальциум Д» и пробиотик «Лацидофил», способствует достоверному снижению уровня общей протеолитической активности в ротовой жидкости в среднем в 2-2,8 раза в

© Крупей В. Я., Ковач I. В., 2014.