CC BY
13lar bone homograft]. Ivanovskaya gosudarstvennaya meditsinskaya akademiya. - Application Number 2011148853/14; appl. 30/11/2011; publ. 27/06/2013; Bull. number 18.
30. Pohorielov M.V., Danylchenko S.M., Kalinkevych O.V., Kalinkevych O. M. Tkach G.F., Bumeyster V.I., Sikora V.Z., Suxodub L.F. Plastic materials for bone defects - Modern state problem (literature review and the results of their research). Visnyk SumDU. SeriiaMedytsyna. 2011;1:52-62.
31. Protsenko V.V. Tolstopyatov B.O., Konovalenko V.F. Keramoplastyka in combination with radiation therapy in patients with malignant bone tumors. Onkolohyia. 2002;4(3):209-211.
32. Pavlenko A.V. Ilyk R.R., Gorban S.A. Osteoplastic materials in dentistry: Past, Present, Future. Sovremennaya stomatologiya. 2008;4:103-108.
33. Korenkov O.V. Use biogenic and bioinert materials in bone and plastic surgery (literature review). Ortopedyia, travmatolohyia y protezyrovanye. 2012;4:120-128.
34. Reshetov I.V., Shtanskij D. V., Ratushnyj M. V., Filyushin M. M., Suxarev S. S. Experimental and clinical stages of testing titanium plates coated with nanostructured for the reconstruction of the facial skeleton. IV mezhdunarodnyj kongress «Opuxoli golovy i shei» 2-4 sentyabrya, 2011 Bajkal. Onkoxirurgiya. 2011:42.
35. Berger M. Nano-society. Pushing the boundaries of technology. Cambridge: RSC Nanoscience & Nanotechnology. 2009:317.
36. Shamsutdinov A. X. Ispol'zovanie titanovyx konstrukciy i apparatov pri ustraneniy defektov i deformaciy nizhney chelyusti [Using titanium structures and devices at eliminating defects and deformities of the lower jaw] Abstract of a candidate's thesis of medical sciences. Moskva,-2001:37.
37. Shamsudinov A.G., Rabuxina N.A., Semkin V.A., Nerobeev A.I., Karayan A.S. Clinical and radiographic analysis of the elimination of defects and deformities of facial bones with using modern methods of grafting and fixation of bone fragments. Stomatologiya. 2002;3:29-32.
38. Halai O.O. Segmental resection of the lower jaw in cancer patients oral mucosa. Visnyk naukovykh doslidzhen. 2009;1:50-53.
39. Nerobeev A.I. Plastic soft tissue defects of the head and neck. Xirurgiya. 1982;11:68-71.
40. Nerobeev A.I. Autotransplantation microsurgical flap of skin from the area around the shoulder to the head and neck. Problemy mikroxirurgii. tez. dokl. IV vsesoyuzn. simpoz. po mikroxirurgii. Moskva;1987:40-41.
41. Sokolov V.N. Application of vascularized grafts in plastic surgery in the head and neck. Ukrains 'ka medichna stomatologichna akademiya. 1989:7-9.
42. Paraskevich V.L. Dental'naya implantologiya. 2-e izdaniye [Dental implantology. 2-nd edition.]. Moskva, Meditsinskoe informatsionnoe agentstvo; 2002:368.
43. Mamedov E.V. Verbo E.V. The use of oral and maxillofacial surgery of free vascularized grafts from the lateral side of the chest wall. Stomatologiya. 2003;1:52-55.
44. Schauwecker H. Das freie mikrodas kulare Rippentransplantant. LaryngoRhinoOtol. 1987:66(9):507-508.
45. Galich S.P. Reznikov A.V., Lysenko A.I., Yagorodnik Ya.P., Lysenko A.S. Reconstruction of the lower jaw with the use of complex composite tissue. Annaly plasticheskoy,rekonstruktivnoy i esteticheskoy hirurgii. 2011;1:31-39.
46. Verbo E.V., Nerobeev A.I. Rekonstrukciya lica revaskulyarizirovannymi autotransplantatami [Reconstruction faces revascularized autografts]. Moskva, Medicina; 2008:24-30.
47. Schwartz C. Bone substitutes in 2004. ArgoSpine News. 2004:9:23-27.
48. Kravets O.V., Protsyk V.S. Reconstruction of the mandible in patients with malignant tumors of oropharyngeal area. Klinichna onkolohiia. 2013;1(9):71-74.
49. Thoma A., Khadaroo R.B., Grigenas O., Archibald S.,
Jackson S., Young J.E., Veltri K. Oromandibular reconstruction with the radial-forearm osteocutaneous flap: experience with 60 consecutive cases. Plastic & Reconstructive Surgery. 1999:104:368-378.
50. Vyrupaev S.V. Plastic mandible vascularized bone-muscle flap and autografts series Alloplant. Regenerativnaya xirurgiya. 2004. Rezhim dostupu: reg-surgery.ru/1_2004/articles_ru/.../002.pdf.
51. Polyakov A.P. Mikroxirurgicheskaya rekonstrukciya chelyustno-licevoj zony reberno-myshechnymi loskutami u onkologicheskih bol 'nyx [Microsurgical reconstruction of maxillofacial area edge-muscle flap in cancer patients] Abstract of a candidate's thesis of medical sciences. Moskva;2002:26-30.
52. Arxipov V.D. Osteoplastika defektov nizhnej chelyusti auto-i allogennymi transplantatami: sbornik konstruktivnye i rekonstruktivnye kostno-plasticheskie operacii v chelyustno-licevoj oblasti [Osteoplasties mandible auto- and allogeneic transplants: a collection of constructive and reconstructive osteoplastic operations in the maxillofacial region]. Moskva; 1985:43-44.
53. Limberg A.A. Surgical treatment of childhood microgeny. Stomatologiya. 1955;2:16-21.
54. Vyrupaev S.V. Reconstruction of the lower jaw bone and muscle flap from the clavicle to the sternocleidomastoid muscle. Stomatologiya. 2003;1:50-51.
55. Hu K.S., Song W.C., Kim S.H., Choi S.W. Branching patterns of the arterial branches supplying the middle vascular pedicle of the sternocleidomastoid muscle: a topographic anatomical study with surgical applications for the use of pedicles osteomuscular flaps. Surg RadiolAnat. 2006:28:7-12.
Hagrnm^a 08.02.16
УДК: 616.314-002-07
Н.1. Смоляр, д. мед. н., Н. Л. Чухрай, к. мед. н.
Львшський нацюнальний медичний утверситет iM. Данила Галицького
СУЧАСН1 АСПЕКТИ Д1АГНОСТИКИ KAPI03H0Ï ХВОРОБИ
У до^дженю проведений aHani3 даних лтератури по кри-терiях дiагностики rnpiecy 3y6ie та використанню окремих тдекЫв i систем. КлШчт спостереження свiдчать, що т-декси КПВ та SIC розрахован на визначення груп ризику виникнення карieсy та оцтку санаци порожнини рота. Pitts N.B. та Eksrand K.
при клШчнт вiзyальнiй оцтщ карюзного дефекту запропо-нували враховувати глибину ураження емалi та дентину. 1ндекс ICDASII дае змогу визначити стадю i глибину карi-озного процесу, починаючи вiд початкових карiозних змт у емалi (у виглядi плям) i до очевидноï порожнини у дентин зуба. Перевагою використання мiжнародноï системи дiаг-ностики та оцтки ураження зyбiв карiесом (ICDAS II) мо-жливiсть за допомогою цього тдексу проводити дiагнос-тику карiесy, починаючи з рантх стадт його розвитку. Для оцтки епiдемiологiчноï ситуацп, монторингу та ощнки ефективностi профыактичних заходiв поряд iз тдексом КПВ доцыьно використовувати тдекси ICDAS II та SIC. Kmuoei слова: дти, карiес зyбiв, SIC, КПВ, ICDAS II.
Н. И. Смоляр, Н.Л. Чухрай
Львовский национальный медицинский университет им.
Данила Галицкого
СОВРЕМЕННЫЕ АСПЕКТЫ ДИАГНОСТИКИ КАРИОЗНОЙ БОЛЕЗНИ
В исследовании проведен анализ данных литературы по критериям диагностики кариеса зубов и использованию отдельных индексов и систем. Клинические наблюдения свидетельствуют, что индексы КПУ и SIC рассчитаны на определение групп риска возникновения кариеса и оценку санации полости рта. Pitts N.B. и Eksrand K. при клинической
© Смоляр Н. I., Чухрай Н. Л., 2016.
визуальной оценке кариозного дефекта предложили учитывать глубину поражения эмали и дентина. Индекс ICDAS II дает возможность определить стадию и глубину кариозного процесса, начиная от начальных кариозных изменений в эмали (в виде пятен) до очевидной полости в дентине зуба. Преимуществом использования международной системы диагностики и оценки поражения зубов кариесом (ICDAS II) является возможность с помощью этого индекса проводить диагностику кариеса, начиная с ранних стадий его развития. Для оценки эпидемиологической ситуации, мониторинга и оценки эффективности профилактических мер вместе с индексом КПУ целесообразно использовать индексы ICDAS II и SIC. Ключевые слова: дети, кариес зубов, SIC, КПУ, ICDAS II.
N. I. Smolyar, N. L. Chukhray
Danylo Halytskiy Lviv National Medical University
MODERN ASPECTS OF CARIOUS DISEASE DIAGNOSTICS
ABSTRACT
The aim of our investigation is an analysis of literature sources with further criteria determination of clinical exposure of the early stages of carious process and estimation of its dynamics. Matherial and methods of research. In the research there have been conducted analyses of literature data according to the criteria of caries diagnostics.
Result of the research. The indices DMF, DMF+df and df are used to assess frequency of dental caries in the research and in dental practice. It was revealed that among examined children some persons have high mean of DMF, and others had minimal means, or completely intact teeth. This difference in indexes of caries intensity causes the different approach to prevention. In 2000 by Swedish scientists (M. Nishi, D. Bratthall, 2000) was worked out a new index of highest intensity of caries - Significant Index of Caries (SIC), which allowed to select groups of patients, who have the highest values of the DMF. Clinical supervisions testified that the DMF and SIC indexes are used, mainly, for determination of high-risk groups of caries formation and estimation of oral cavity sanation, but not on the es-
timation of prophylactic measures efficiency. Analyzing the received results of index DMF structure N.B. Pitts came to the conclusion that the existent system of caries estimation didn't give an opportunity to reveal it early forms. Therefore, to improve the evaluation of epidemiological data of dental caries the author proposed to consider carious process as "iceberg". The model of caries offered by an author includes a few diagnostic levels from most heavy (К4) to the carious defect in the stage of spot (К 1). K. Eksrand and coauthors (1995) confronted gotten by them data of clinical visual estimation of carious defect with data of histological research, taking into account the depth of enamel and dentine injuring. ICDAS II shows a system for the clinical visual exposure of caries, that gives an opportunity to define the stage and depth of carious process, beginning from initial carious changes in an enamel (as spots) and to the obvious cavity in the dentine of tooth. By advantages of the use of the international system of diagnostics and estimation of dental caries (ICDAS II) is that by means of this index caries diagnostics is conducted, beginning from the early stages of its development.
Conclusions. Thus, for the estimation of epidemiology situation, monitoring and estimation of efficiency of prophylactic measures next to the index of КПВ it is expedient to use the indexes of ICDAS II and SIC. It will give an opportunity to compare the indexes of morbidity a tooth decay for the children of Ukraine at an international level. Key words: children, dental caries, SIC, DMF, ICDAS II.
Сьогодт завдяки впровадженню нацюнальних програм профшактики та мониторингу стоматолопч-но! захворюваносп в багатьох крашах свету спостерь гаеться зниження штенсивносп карieсу (Великобри-тан1я - 0,7 зуба, Ншеччина - 0,7 зуба, 1тал1я - 1,1 зуба, Австр1я - 1,04 зуба, Франщя - 1,23 зуба) [14], а в деяких крашах досягае мтмуму (Дан1я, Фшляндгя, Нщерланди, США). У крашах, у яких нацюнальт програми профшактики ввдсутш - ршень штенсивносп карiесу високий (Коста-Рка - 4,8 зуба, Болш1я -4,7 зуба, Чш -4,1 зуба та ш.) [6].
Рис. 1 Розповсюджешсть та штенсившсть карiесу постшних зубiв у детей Украши в залежноси вщ репону проживания.
Ешдемюлопчш дослвдження останн1х рокш, проведет в Укра1ш, свщчать про незначне зниження ураженосп карiесом зубш та про його регюнальний характер [1, 2-4] (рис. 1).
Ураження карiесом зубш, а також оцшка ефекти-вносп профшактичних заходш проводиться за шдек-сом КПВ, критериями, запропонованими ВООЗ. Слад
зазначити, що оцшка ураженосл карiесу зубiв за до-помогою шдексу КПВ мае сво! переваги i недолши. Перевагами шдексу КПВ е те, що вш простий у вико-ристанш, дозволяе швидко провести оцшку карюзно-го процесу, що особливо важливо у детей. Разом з тим, ввдображаючи лише наявтсть карюзно! порож-нини, даний шдекс не враховуе ризик виникнення ка-
piecy, наявтсть силантш, глибину i локалiзацiю ура-ження, Kapiec цементу кореня та ускладнений Kapiec.
Мета дослгдження. Анaлiз джерел летератури з подальшим визначенням критерйв оцшки клiнiчного виявлення ранн1х стадш карюзного процесу та оцшки його динамжи.
Для оцшки ypaженоcтi зуб1в кapiecом в наукових дослвдженнях, а також в практичнш стоматологй' ви-користовуеться шдекс КПВ, кп та КПВ+кп. Деталь-ний aнaлiз епiдемiологiчних показнишв сввдчить, що часто мае мкце неpiвномipний розподш кapiecy зуб1в. Водночас, серед обстежених детей в одних значения штенсивносп кapiecy, тобто шдекс КПВ, е досить ви-соким, а в шших виявлене мшшальне значення КПВ, або зовсш штактш зуби. Така piзниця в показниках iнтенcивноcтi кapiecy обумовлюе piзний пвдхщ до профшактики. Враховуючи це, розпрацьований у 2000 pоцi шведськими вченими (M. Nishi, D. Bratthall, 2000) новий шдекс Найвищо! Iнтенcивноcтi Кapiecy (Н1К) - Significant Index of Caries (SIC) дозволив видь лити групи серед обстежених, як1 мають нaйбiльш ви-сок1 значення КПВ [9, 13]. Використання шдексу Н1К виршуе проблему диференцшованого пщходу до профшактики у випадку неpiвномipного розподшу ш-тенcивноcтi кapiecy зyбiв серед обстежених детей.
Кл1тчт спостереження свщчать, що шдекси КПВ та SIC розраховаш, в основному, на визначення груп ризику виникнення кapiecy та оцшку санацй' по-рожнини рота, а не на оцшку ефективносп профшак-тичних заход1в. Тому розпрацювання критерйв, як1 б дали можливють пpоaнaлiзyвaти пpофiлaктичнi заходи та виявити чинники ризику виникнення rapiecy обумовило проведення подальших дослщжень. Це спонукало англшського вченого N.B. Pitts у 1997 рощ органзувати групу доcлiдникiв iз 9 фaхiвцiв (7 iз кра-1н Свропи та 2 iз США), кожен iз яких пров1в обсте-ження одних i тих самих дiтей по 10 оаб 6 та 12-
pi4Horo вшу за критерiями КПВ. Встановлено, що у 6-рiчних дiтей результати шдексу КПВ коливалися вш 1,8-2,8 зуба, а у 12^чних - 2,9 до 5,1 зуба [16].
Аналiзуючи отриманi результати структури шде-ксу КПВ N. B. Pitts прийшов до висновку, що iснуюча система оцшки ураженосп карieсом не дае можливос-ri виявити початковi його форми. Тому, з метою удо-сконалення оцшки епвдемюлопчних даних ураження зубiв карiесом автор запропонував розглядати карiес у вигляд "айсберга" (рис. 2). Запропонована автором модель карiесу включае дешлька дiагностичних рiвнiв вш найбiльш важких (К4 - рiвень) до карюзних ура-жень в стадй' плями (К 1 рiвень) [15]. Найбшьш раннi змши в емалi зуба (основа айсберга), як не мають цифрового позначення, е субклiнiчною шдповерхне-вою демiнералiзацiею, яка частше виникае на повер-хнях зубiв в мюцях, недоступних для механiчного очищения зубного нальоту. Цi ураження мають висо-ку розповсюдженiсть i, як правило, можуть бути ви-явлеш при гiстологiчнiй оцiицi iнтактних поверхонь видалених зубiв. На жаль, в клшщ велика частина таких уражень залишаеться не виявленою - "втраче-ною". Наступний рiвень айзберга (К 1-рiвень), при якому ураження можуть бути виявлеш вiзуально (ка-рiес в стадй' плями). Проте таю карюзш ураження не завжди можна виявити без попереднього очищення поверхш зуба i висушування. У класичних епвдемю-логiчних дослiдженнях зуби, яш мають карiознi ураження емалi (рiвень К1) не враховуються. К 2 - рiвень представлений клшчно визначеними карiозиими ураженнями в межах емалг У класичних епвдемюло-пчних дослiджениях дiагностика карiесу бере початок вш рiвня К 2 (карюзш ураження в емалТ). У К 3 - рь вень включаються клiиiчно визначенi ураження дентину. Вершиш айсбергу (рiвень К 4) вщповщають ве-ликi карiознi ураження дентину, яш досягають пульпи зуба.
Рис. 2 Карюзна хвороба у виглядi "айзберга за N.B. Pitts (1997).
K. Eksrand i сп1вавтори (1995) [10] сшвставили враховуючи при цьому глибину ураження емaлi та отримаш ними дaиi кттчно! вiзyaльноl оцшки карю- дентину. У pезyльтaтi цього було пор1вняно та оцше-зного дефекту з даними пстолопчного дослвдження, но вiдповiднicть вiзyaльних змш iз гicтологiчними
при Kapieci зуб1в. Даш, отримаш в результат цього дослвдження, показали, що змши в емалi, яш непомгт-Hi при зволоженому сташ eмалi i потребують тривало-го висушування пoвeрхнi зуба для вiзуалiзацi!, в 6i-льшoстi випадкiв, обмежуються половиною товщини eмалi з зовшшньо! пoвeрхнi. Ураження у виглядi бшо! або коричнево! плями, яке видиме без висушування eмалi, ввдповщае ураженню, яке розташоване в облас-п м1ж внутршньо! поверхнею eмалi та зовшшньою третиною дентину. Лoкалiзoваний дефект eмалi без видимого ураження дентину пстолопчно ввдповвдае змшам у середнш трeтинi тoвщi дентину. Тшь арого, голубого або коричневого кольору, яка прoсвiчуeться через очевидно штактну емаль також лiтoлoгiчнo ввд-поввдае змшам у середнш трeтинi дентину. Очевидна карюзна порожнина iз видимим дентином пстолопчно вщповщае глибинi ураження внутршньо! (бiля пульпарно1) третини дентину.
Виходячи з важливoстi оцшки ефективносп про-фшактичних заход1в, у 2002 рощ групою науковц1в була створена система для оцшки стану твердих тканин зубш, як додаток до шдексу КПВ - М1жнародна Система Визначення та Оцшки Карieсу - ICDAS (International Caries Detection and Assessment System)
Дiагностичнi
[5]. 1СБЛ8 являе собою доказово обгрунтовану систему для клiнiчного вiзуального виявлення карiесу, яка дае змогу визначити стадiю i глибину карюзного процесу починаючи вiд початкових карюзних змiн у емалi (у виглядi плям) i до очевидно! порожнини у дентинi зуба.
Ця система була проревiзована спецiалiстами Мiжнародного координацшного комiтету ВООЗ по визначенню та оцшщ карiесу у 2009 рощ в м. Будапешт (Угорщина) та м. Боготi (Колумбiя) та отримала назву - ICDAS II [7, 12].
Система 1СБЛ8 II включае три коди для оцшки карюзних змш в емалi i три коди для оцiнки карюзних змш у дентинi в порядку наростання !х глибини (табл.). Особливо важливим моментом при цьому е те, що шдекс ICDAS II дае можливiсть оцiнити ефектив-нiсть профiлактичних заходiв, оскшьки мае чггке ко-дування початкових змш у емалг Проте, обов'язковою умовою використання дано! системи е гтешчне очищення поверхнi зуба iз використанням щiточки або гумки, проведення обстеження на чистш i сухiй поверхш зубiв та хороший рiвень освггленосп.
Таблиця
зди ICDAS II
Код 1нтерпретащя кодш
0 Здорова поверхня
1 Пeршi видимi змши в eмалi (видимi лише шсля очищення та тривалого висушування повггрям або видимi змши в емал^ яш не виходять за мeжi ямки або фкури)
2 Явш видимi змши в eмалi
3 Лoкалiзoвана деструк^ eмалi (без клшчних вiзуальних ознак залучення дентину у карюзний процес)
4 Темна тшь у дентиш пщ емаллю
5 Явна порожнина з видимим дентином
6 Велика порожнина з видимим дентином (можливе залучення пульпи зуба)
Перевагами використання мiжнарoднo! системи дiагнoстики та оцшки ураження зубiв карieсoм (ICDAS II) е те, що за допомогою цього шдексу проводиться дiагнoстика карiесу, починаючи з раннiх стадiй його розвитку [8, 11].
Отже, для oцiнки eпiдeмioлoгiчнo! ситуаци, мош-торингу та оцшки ефективносп прoфiлактичних захо-дiв поряд iз iндeксoм КПВ дoцiльнo використовувати шдекси ICDAS та SIC. Це дасть змогу пoрiвняти пока-зники захворюваносп карiесoм зубiв у дiтeй Укра!ни на мiжнарoднoму рiвнi.
Список лтератури
1. Деньга О. В. Поражаемость кариесом зубов детей, проживающих в районах Одесской области с различной пестицидной нагрузкой / О. В. Деньга, А. В. Николаева, С. В. Шпак // Вкник стоматологи. - 2007. - №3. - С. 38-44.
2. Смоляр Н. I. Пoрiвняльна оцшка захворюваносп карiесoм зу^в дгтей м. Львова / Н. I. Смоляр, Е. В. Безвушко, Н. Л. Чухрай // Вкник стоматологи. - 2006. - №3. - С. 77-81.
3. Хоменко Л. О. Еколопчш аспекти стоматолопчних захво-рювань у д^ей / Л. О. Хоменко, А. И. Остапко, О. В. Дуда // Кшшчна стоматолопя. - 2011. - № 1-2. - С. 53-63.
4. Чижевський I. В. Карiес зубiв у дпей молодшо! вшово! групп / I. В. Чижевський, В. С. Стушкова, М. Д. K^ierno // Профшактична та дитяча стоматолопя. - 2010. - №1. - С. 38-41.
5. A new approach to reliability assessment of dental caries exam-
inations / Y. Altarakemah, M. Al-Sane, S. Lim [et al.] // Community Dent Oral Epidemiol. - 2013 - №41. - P. 309-316.
6. Bagramian R.A. The global increase in dental caries. A pending public health crisis / R. A. Bagramian, F. Garcia-Godoy, A. R. Volpe // American Journal of Dentistry, Vol. 21, No. 1, February, 2009.
- P. 1-8; (http: // amjdent.com /Archive/2009/Bagramian%20-%20February%202009.pdf).
7. Banting D. Appendix Criteria Manual International Caries Detection and Assessment System (ICDAS II) Revised in December and July 2009 Bogota, Colombia and Budapest / D. Banting C. Deery H. Eggertsson K.R. Ekstrand A. Ferreira Zandona et al. - 2009. - P. 31.
8. Feasibility of the International Caries Detection and Assessment System (ICDAS-II) in epidemiology and comparability with standard WHO criteria / Braga M. M. [et al.] // Caries Research. - 2009. - V. 43.
- P. 245-249.
9. Bratthal D. Introducing the Significant Caries Index together with a proposal for a new oral health goal for 12-year-olds. / D. Bratthal // Int.Dent.J. - 2000. - №50 - P. 378-384.
10. Eksrand K.R. Detection and Activity Assessment of Primary Coronal Caries Lesions: A Methodologic Study / K.R. Eksrand, S. Martignon, D.J.N. Ricketts, V. Qvist // Operative Dentistry. - 2007. - № 32(3). - P. 225-235.
11. International Caries Detection and Assessment System (ICDAS) Coordinating Committee: Appendix Criteria Manual. Bogota, Colombia and Budapest, Hungary 2009 (www.icdas.org).
12. Caries diagnosis: agreement between WHO and ICDAS-II criteria in epidemiological survays / Iranzo-Cortes J.E. [et al.] // Community Dental Health. - 2012. - V. 30. - P. 108-111.
13. Caries experience of some countries and areas expressed by the Significant Caries Index / Nishi M. [et al.] // Community Dent. Oral
"BicHUK cmoMamonozii", № 1, 2016
Epidemiol. - 2002. - №30. - P. 296-301.
14. Patel R. The State of Oral Health in Europe Report Commissioned by the Platform for Better Oral Health in Europe. - 2012. - P. 1921, (http://www.oralhealthplatform.eu/wp-content/uploads/2015/09/Report-the-State-of-Oral-health-in-Europe.pdf).
15. Pitts N. B. Modern Concepts of Caries Measurement / N. B. Pitts // J. Dent. Res. - 2004. - №83. - P. 43-47.
16. Pitts N. B. Caries prevalence surveys a multi-country comparison of caries diagnostic criteria / N. B. Pitts, C. Deery, H.E. Fyffe, Z.J. Nugent // Community Dental Health. - 2000. - №17. - 196-203.
REFERENCES
1. Denga O.V., Nikolaeva A.V., Shpak S.V., Den'ga O.V.
Frequency of dental caries in children, living in the districts of Odessa region with different pesticide load. Visnuk stomatologii. 2007; 3: 38-44.
2. Smolyar N.I., Bezvushko E.V., Chukhray N.L. Comparing evaluation of dental caries in children from Lviv. Visnuk stomatologii. 2006; 3: 77-81.
3. Khomenko L.O., Ostapko O.I., Duda O.V. Ecological aspects of stomatolodical diseases in children. Klinichna stomalogija. 2011; 1-2: 53-63.
4. Churzevskiy I.V., Stulikova V.S., Kyrienko M.D. Dental
caries in children of early age group. Profilaktychna I dytjacha stomtologija. 2010;1: 38-41.
5. Altarakemah Y, Al-Sane M, Lim S, Kingman A, Ismail AI . A new approach to reliability assessment of dental caries examinations. Community Dent Oral Epidemiol. 2013: 41: 309-316.
6. Bagramian R.A., Garcia-Godoy F., Volpe A.R. The global increase in dental caries. A pending public health crisis. American Journal of Dentistry. 2009; Vol. 21, 1:1-8 (http://amjdent.com/Archive/2009/Bagramian%20-%20February%202009.pdf).
7. Banting D., Deery C., Eggertsson H., Ekstrand K.R., Ferreira Zandona A. et al. Appendix Criteria Manual International Caries
Detection and Assessment System (ICDAS II) Revised in December and July 2009 Bogota, Colombia and Budapest . 2009: 31.
8. BragaM.M. et al. Feasibility of the International Caries Detection and Assessment System (ICDAS-II) in epidemiology and comparability with standard WHO criteria. Caries Research. 2009; V. 43: 245249.
9. Bratthal D. Introducing the Significant Caries Index together with a proposal for a new oral health goal for 12-year-olds. Int. Dent.J. 2000;50: 378-384.
10. Eksrand K.R., Martignon S., Ricketts D.J.N., Qvist V. Detection and Activity Assessment of Primary Coronal Caries Lesions: A Methodologic Study. Operative Dentistry. 2007: 32(3); 225-235.
11. International Caries Detection and Assessment System (ICDAS) Coordinating Committee: Appendix Criteria Manual. Bogota, Colombia and Budapest, Hungary 2009 (www.icdas.org).
12. Iranzo-Cortes J.E. et al. Caries diagnosis: agreement between WHO and ICDAS-II criteria in epidemiological survays. Community Dental Health. 2012; V. 30: 108-111.
13. Nishi M. et al. Caries experience of some countries and areas expressed by the Significant Caries Index. Community Dent. Oral Epidemiol. 2002; 30: 296-301.
14. Patel R. The State of Oral Health in Europe Report Commissioned by the Platform for Better Oral Health in Europe. 2012: 19-21, (http://www.oralhealthplatform.eu/wp-content/uploads/2015/09/Report-the-State-of-Oral-health-in-Europe.pdf).
15. Pitts N.B. Modern Concepts of Caries Measurement. J. Dent. Res. 2004;83:43-47.
16. Pitts N.B., Deery C., Fyffe H.E., Nugent Z.J. Caries prevalence surveys a multi-country comparison of caries diagnostic criteria. Community Dental Health 2000; 17:196-203.
Hagmm^a 04.02.16
