CC BY
23УДК 616.314.11.1-002-053.2-084-036.8
В. В. 1ванчишин, к. мед.н., У. О. Стадник к. мед. н.
Львшський нацюнальний медичний уншерситет 1м. Данила Галицького
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ПРОФ1ЛАКТИКИ КАР16СУ Ф1СУР У Д1ТЕЙ
КлШчт спостереження свiдчать, що карieс фкур перших посттних молярiв займае перше мiсце в структурi карiозних уражень ф^р посттних зубiв i становить понад 70 %. Це спонукае фахiвцiв до по-шуку i розробки нових пiдходiв до проведення профi-лактичних заходiв.
Мета дослгдження. Розпрацювати та о^нити ефе-ктивтсть комплексу заходiв для профшактики карiе-су ф^р посттних зубiв.
Матер1ал / методи. Запропонований комплекс профыактичних заходiв передбачае гiгiенiчне навчання дiтей, профестну гШену порожнини рота, гермети-зацЮ фiсур вiдразу пся прорiзування зубiв, мiсцеву ремiнералiзуючу терапт з подальшим покриттям зубiв фтормiсними лаками. Ефективнкть вивчали через 6, 12 i 24 мiсяцi за наступними критерiями: оцiнка герметика, прирiст iнтенсивностi карiесу зу-бiв i стан гiгiени порожнини рота. Результати дослгджень. Поширенкть та ттенсив-тсть карiесу фкур перших посттних молярiв на 6-му мiсяцi пiсля проргзування iстотно вище серед дiтей з кп >5 (45,25 ± 0,33% при КПВ 0,81 ± 0,18 зуба) у пор^ вняннi з дiтьми з кп < 5 (37,15 ± 1,04% при КПВ 0,56 ± 0,12 зуба, р <0,001), iснуе кореляцтний зв'язок мiж поширенктю карiесу фкур i "кп" (г = + 0,64, р <0,05). Результати оцiнки герметизацИ через ргк тсля початку проведення профыактичних заходiв показали, що повне збереження герметика виявлено в 88,0% вiд уах зубiв, покритих герметиком. При аналiзi резуль-татiв до^дження перших посттних молярiв, у яких дiагностували втрату герметика, встановлено, що через 6 мiсяцiв ттенсивнкть карiесу у дтей основное групи склала, в середньому, 0,38 ± 0,05 зуба, через 12 мкящв - 0,57 ± 0, 02 зуба, що значно нижче, нiж у дi-тей контрольноI групи. Редукцiя приросту iнтенсив-ностi карiесу у дтей основное групи через 24 мкящ склала майже 43%. Використання запропонованих профыактичних заходiв сприяе попередженню роз-витку карiесу фiсур перших посттних молярiв у дi-тей, завдяки проведеним профыактичним заходам також нормал1зуеться стан гтени порожнини рота.
Ключов1 слова: карiес зубiв, фiсури, дти, профыак-тика.
В. В. Иванчишин, У. О. Стадник
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого
ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРОФИЛАКТИКИ КАРИЕСА ФИССУР У ДЕТЕЙ
Клинические наблюдения свидетельствуют, что кариес фиссур первых постоянных моляров занимает первое место в структуре кариозных поражений фиссур постоянных зубов и составляет более 70%. Это побуждает специалистов к поиску и разработке новых подходов к проведению профилактических мероприятий.
Цель исследования. Разработать и оценить эффективность комплекса мероприятий для профилактики кариеса фиссур постоянных зубов. Материал и методы. Предложенный комплекс профилактических мероприятий предусматривает гигиеническое обучение детей, профессиональную гигиену полости рта, герметизацию фиссур сразу после прорезывания зубов, местную реминерализирующую терапию с последующим покрытием зубов фторсо-держащими лаками. Эффективность изучали через 6, 12 и 24 месяца по следующим критериям: оценка герметика, прирост интенсивности кариеса зубов и состояние гигиены полости рта.
Результаты исследований. Распространенность и интенсивность кариеса фиссур первых постоянных моляров на 6-м месяце после прорезывания существенно выше среди детей с кп >5 (45,25 ± 0,33% при КПВ 0,81 ± 0,18 зуба) по сравнению с детьми с кп <5 (37,15 ± 1,04% при КПВ 0,56 ± 0,12 зуба, р<0,001), существует корреляционная связь между распространенностью кариеса фиссур и "кп" (г = + 0,64, р <0,05).
Результаты оценки герметизации через год после начала проведения профилактических мероприятий показали, что полное сохранение герметика обнаружено в 88,0% от всех зубов, покрытых герметиком. При анализе результатов исследования первых постоянных моляров, у которых диагностировали потерю герметика, установлено, что через 6 месяцев интенсивность кариеса у детей основной группы составила, в среднем, 0,38 ± 0,05 зуба, через 12 месяцев - 0,57 ± 0,02 зуба, что значительно ниже, чем у детей контрольной группы. Редукция прироста интенсивности кариеса у детей основной группы через 24 месяца составила почти 43%. Использование предложенных профилактических мероприятий способствует предупреждению развития кариеса фиссур первых постоянных моляров у детей, благодаря проведенным профилактическим мероприятиям также нормализуется состояние гигиены полости рта. Ключевые слова: кариес зубов, фиссуры, дети, профилактика.
© 1ванчишин В. В., Стадник У. О., 2018.
V. V. Ivanchyshyn, U. O. Stadnyk
Lviv national medical University named after Danylo Galitsky
EVALUATION OF THE EFFECTIVENESS OF FISSURE CARIES PREVENTION IN CHILDREN
ABSTRACT
Clinical observations indicate that the caries fissure of the first permanent molars occupies the first place in the structure of carious lesions offissures of permanent teeth and is more than 70%. This encourages specialists to search for and develop new approaches to preventive measures.
Purpose of the study. To develop and evaluate the effectiveness of a complex of measures for the prevention of fissures caries of permanent teeth.
Material and methods. The proposed complex of preventive measures provides for hygienic training of children, professional oral hygiene, hermetic sealing of fissures immediately after teething, local remineralizing therapy followed by fluoride coating of teeth with lacquers. Efficacy was studied after 6, 12 and 24 months on the following criteria: assessment of the sealant, increase in the intensity of dental caries and the state of oral hygiene. Results of the research. The prevalence and intensity of fissures caries of the first permanent molars was significantly higher after 6th month after teeth eruption among children with df >5 (45.25 ± 0.33% for 0.81 ± 0.18 tooth) compared with children with df <5 (37.15 ± 1.04% for DMF 0.56 ± 0.12 CPV, p <0.001), there is a correlation between the prevalence of fissures caries and df (r = + 0.64, p <0.05). It was revealed the total preservation of sealant was in 88.0% of teeth one year after conducting of preventive measures. In the analysis of the results of the study of the first permanent molars, which were diagnosed with loss of sealant, it was, established that after 6 months the intensity of caries in children of the main group was in found that in average, 0.38 ± 0.05 tooth, after 12 months - 0.57 ± 0.02 tooth, which is significantly lower than in the children of the control group. Reduction of increase of caries intensity in children of the main group was about 43% after 24 months. Prevention of the development of the fissure caries of the first permanent molars in children was provided by proposed preventive measures, the orals hygiene was also normalized. Keywords: dental caries, fissures, children, prevention.
Вступ. На сьогодш Kapiec 3y6iB e одним i3 найбшьш поширених захворювань у свт [1]. Особливо гострою e проблема Kapiecy 3y6iB серед дтей дошкшьного та молодшого шкшьного BiKy [2, 3]. За даними Сшрщоново! К.Ю. (2013) карюзний процес постшних 3y6iB у дтей мае раннш початок та crimy тенденщю до збшьшен-ня з вшом. Його розповсюдженють y дгтей 6-7 роюв складае 36,1%, y дггей 8-9 роюв - 63,0%, y Biuj 10-11 роюв - 85,5%. [4]. Вагоме мюце серед карюзних ypaжень шшо! локатзацп займае карь
ес фюур [5]. Клшчш спостереження свщчать, що карieс фюур перших постшних молярiв знахо-диться на першому мющ в структурi карюзних уражень фюур постшних зубiв i складае бшьш шж 70 % [6]. При цьому домiнуючим е ураження жувально! поверхш перших постшних молярiв. Доля фюурного карiесу у дтей 6-7 роюв складае 91,8 % при штенсивносп 3,15±0,19 зуба [4].
Висок показники захворюваносп карiесом фiсур у першi роки пiсля прорiзування постiйних зубiв спонукають спецiалiстiв до пошуку та роз-працювання нових пiдходiв до проведення про-фiлактичних заходiв [7].
Мета. На основi вивчення термiнiв прорiзу-вання та поширеносп карiесу фiсур перших постшних молярiв у дiтей розпрацювати та оцшити ефективнiсть комплексу профiлактичних заходiв у залежностi вiд iнтенсивностi карiесу тимчасо-вих зубiв.
Матерiал i методи. Для ощнки профшак-тичного комплексу пiд нашим спостереженням знаходились 93 дитини вшом 6 роюв. До основно! групи увшшло 62 дитини, серед них 29 дтей кп<5 та 33 дитини з кп>5 зубiв. Контрольну трупу склала 31 дитина. Розпрацьований комплекс профшактичних заходiв для дггей з штенсивню-тю карiесу тимчасових зубiв кп<5 проводили два рази на рш, дiтям з штенсивнютю карiесу кп>5 -4 рази на рш. Ефективнiсть запропонованого комплексу профшактики карiесу фiсур перших постшних молярiв у дiтей вивчали через 6, 12 та 24 мюящ за наступними критерiями: оцiнка герметика, прирют iнтенсивностi карiесу зубiв та стан гiгiени порожнини рота. Покриття гермети-ком вважали штактним, якщо на момент огляду матерiал закривав усю фiсуру, добре фшсувався в нiй та при зондуванш не виявилося трiщин та шороховатосп. Якщо фiсура була запечатана ча-стково, зуб вважали таким, що втратив покриття.
Результати до^джень. При ощнщ термь нiв прорiзування перших постшних молярiв ви-явлено, що вони з'являються вже у 5 роюв, в се-редньому, у 8 % дтей. Найбiльш iнтенсивно прорiзування перших постiйних молярiв вщбува-еться у дтей 6-рiчного вiку (в середньому, 33,86±3,67 %). При цьому карiес починае розви-ватись практично вщразу пiсля прорiзування. Зо-крема, вже через три мюящ поширенють ще! патологи становить, в середньому, 19,01± 3,31% при значенш КПВ 0,33±0,09 зуба, а через два роки зростае майже у три з половиною рази, при цьому КПВ складае 1,85±0,37 зуба (р<0,001). Основною локалiзацiею карiесу постiйних зубiв з незавершеною мiнералiзацiею е природнi ямки та фюури: у перших постiйних молярах верхньо! щелепи найчастiше уражаеться центральна ямка та дистолшгвальна борозна (43,50±4,65% та
41,15±4,61 %), у молярах нижньо! щелепи -центральна ямка (52,94±3,98 %) та лшгвальна борозна (42,67±3,64 %).
Виявлено, що поширенiсть та iнтенсивнiсть карieсу фiсур перших постiйних молярiв вже на 6-й мiсяць тсля прорiзування суттево вища се-
ред дггей з кп >5 (45,25±0,33% при КПВ 0,81±0,18 зуба) у порiвняннi з диъми з кп <5 (37,15±1,04% при КПВ 0,56±0,12 зуба, р<0,001), iснуе кореляцiйний зв'язок помiж розповсюдже-нiстю карiесу фiсур та "кп"(г=+0,64, р<0,05).
Таблиця 1
Результати оцшки герметизацп фiсур перших постiйних моляргв у обстежених дiтей
Термши спостереження (мс.) Повне збережен-ня герметика (n), (%) Втрата герметика р
Всього (n), (%) Вщсутшсть кар1е- су (n), (%) Наявшсть кар1есу (n), (%)
6 170 (92,39±2,35) 14 (7,61±1,89) 11 (5,97±1,23) 3 (1,63±0,32) <0,05
12 162 (88,04±2,67) 22 (11,96±1,67) 14 (7,61±1,34) 8 (4,35±0,12) <0,05
24 153 (83,15±2,13) 31 (16,84±1,45) 18 (9,78±1,14) 13 (7,06±1,12) <0,05
р р1 >0,05 р2 >0,05 р3 <0,05 р1 >0,05 р2 >0,05 р3 <0,05 р1>0,05 р2>0,05 р3 <0,05 р1<0,05 р2>0,05 р3<0,05
Прим i тка : 1. р - ступшь достов1рност1 м1ж кшьюстю ф1сур з1 збереженим та втраченим герметиком.
2. р1 - ступшь достов1рносп м1ж показниками на 6-му та 12-му мгсящ спостереження.
3. р2 - ступшь достов1рносп м1ж показниками на 12-му та 24-му мюящ спостереження.
4. р3 - ступшь достов1рносп м1ж показниками на 6-му та 24-му мгсящ спостереження.
Таблиця 2
Iнтенсивнiсть Kapiecy фгсур перших постiйних моляр1в у обстежених дггей
Групи дггей Термши спостереження р
6 мю. 12 мгс. 24 мгс.
Основна кп<5 0,32±0,07 0,49±0,03 0,56±0,09 р: < 0,5 р2 > 0,5 р3 < 0,5
кп>5 0,44±0,09 *>0,05 0,66±0,02 *<0,05 0,77±0,08 *<0,05 р1 < 0,5 р2 < 0,5 р3 < 0,5
Середне значения 0,38±0,05 0,57±0,02 0,67±0,15
Контрольна 0,52±0,04 **<0,05 0,79±0,12 **<0,05 0,98±0,13 **<0,05 р1 < 0,5 р2 < 0,5 р3 < 0,5
Прим i тка : 1. * - ступшь достов1рносп м1ж показниками штенсивносп кар1есу у дггей з штенсившстю кар1есу кп<5 зубш та кп>5 зубш.
2. ** - ступшь достов1рносп м1ж показниками штенсивносп кар1есу у дггей основно! та контрольно! групи.
3. р1 - ступшь достов1рносп м1ж показниками штенсивносп кар1есу через 6 та 12 мюящ спостереження.
4. р2 - ступшь достов1рносп м1ж показниками штенсивносп кар1есу через 12 та 24 мгсящ спостереження.
5. р3 - ступшь достов1рносп м1ж показниками штенсивносп кар1есу через 6 та 24 мгсящ спостереження.
У дiтей з карiесом фiсур спостерiгаеться не-задовшьний стан ппени порожнини рота Индекс Федорова-Володкшо! - 2,25±0,18 бала), що теж суттево впливае на розвиток карiесу.
Отже, профшактичш заходи у дтей доцiльно розпочинати з п'ятирiчного вiку (початок прорь зування) i не шзшше 6,5 рокiв (середнш вiк про-рiзування). Окрiм цього, слщ враховувати й iншi чинники ризику виникнення карiесу зубiв, в тому
числ^ стан гiгiени порожнини рота.
Таким чином, розпрацьований комплекс профшактичних заходiв передбачае гiгiенiчне навчання дiтей, професiйну гiгiену порожнини рота, герметизащю фiсур вiдразу пiсля прорГзу-вання зубiв («Fissurit F» (VOCO), «Helio Seal F» (Vivadent)), мiсцеву ремiнералiзувальну терапiю («Белагель Са/Р») з наступним покриттям зубiв фтормiсними лаками («Bifluorid 12», «Фторп-
лен»). OKpiM зазначених процедур yciM д^ям ре-комендували використовувати для щоденного догляду за порожниною рота фторвмiснi зyбнi пасти ("Lacalut Kids", "PresiDENT Junior").
Результати ощнки герметизащ! через рiк m-сля початку проведення профiлактичних заходiв показали, що повне збереження герметика вияв-лено у 88,0% вiд ушх зyбiв, покритих герметиком (табл. 1).
Вщсутшсть карieсy спостерiгали у 7,61% зу-бiв з частковою або повною втратою герметика. У 4,35% дiагностyвали початковi ознаки карieсy фюур, здебiльшого, у центральнiй ямцi. Через 24 мюящ спостереження виявлено зростання кшь-костi фiсyр без ознак карieсy, у яких герметик частково або повнютю вiдсyтнiй, у порiвняннi з результатами, якi були отримаш через 12 мiсяцiв. Також зростав вщсоток зyбiв, у яких дiагностy-вали карieс фiсyр.
При аналiзi резyльтатiв дослiдження перших постiйних молярiв, у яких дiагностyвали втрату герметика, виявлено, що через 6 мюящв штенси-внiсть карieсy у дггей основно! групи становила, в середньому, 0,38±0,05 зуба, у дiтей контрольно! групи значення iндексy КПВ виявилось знач-но вищим (0,52±0,04 зуба, р<0,05) (табл. 2).
Встановлено, що в основнiй грyпi ураже-нiсть карieсом фiсyр перших постшних молярiв бiльш висока серед дтей з iнтенсивнiстю карieсy кп>5 зyбiв у порiвняннi з дiтьми, у яких штенси-внiсть карieсy становить менше 5 тимчасових зу-бiв (0,44±0,09 та 0,32±0,07 зуба вщповщно, р>0,05). Таким чином, редyкцiя приросту штен-сивностi карieсy перших постшних молярiв у д> тей з низькою iнтенсивнiстю карieсy тимчасових зyбiв складала 38,46%, у дiтей з кп>5 зyбiв -
15,39%.
Через 12 мюящв штенсивнють карieсу фюур у дтей основно! групи становила, в середньому, 0,57±0,02 зуба, що значно нижче, нiж у дтей контрольно! групи. При цьому ураженють карieсом постiйних молярiв була вищою у дiтей з кп>5 зу-бiв у порiвняннi з дпъми з низькою штенсивню-тю карieсу тимчасових зубiв (р<0,05). При цьому редукщя приросту iнтенсивностi карieсу перших постiйних молярiв була вищою у груш дггей з кп<5 зубiв (37,98 %) у порiвняннi з дiтьми, у яких штенсивнють карieсу тимчасових зубiв становила бшьше 5 зубiв (16,46 %).
Через два роки було виявлено деяке знижен-ня динамiки штенсивносп карieсу фiсур перших постiйних молярiв в обстежених дiтей, однак, значення iндексу КПВ у дiтей контрольно! групи надалi було вищим у порiвняннi з дiтьми основно! групи. Редукщя приросту iнтенсивностi карieсу у дiтей основно! групи становила майже 43 %.
Про ефективнють застосованого комплексу профiлактичних заходiв може свщчити також покращення гiгieни порожнини рота у обстежених дггей. До початку застосування профшакти-чних заходiв вiн був незадовiльним серед ушх обстежених дiтей (рис.). При цьому у дтей основно! групи iндекс Федорова-Володкiно! стано-вив, в середньому, 2,41±0,12 бала, у д^гей контрольно! групи його значення ютотно не вiдрiзня-лось (2,36±0,11 бала, р>0,05). Найбiльш високим iндекс гiгieни виявився у дггей з iнтенсивнiстю карieсу тимчасових зубiв кп>5 (2,47±0,15 бала) у порiвняннi з дiтьми, у яких штенсивнють карieсу тимчасових зубiв не перевищувала 5 (2,38±0,12 бала, р>0,05) та дтми контрольно! групи (р>0,05).
Рис. Динамка шдексу ппени порожнини рота у обстежених дггей.
Через 12 мюящв шсля проведення профшак-тичних заходiв стан гiгieни порожнини рота змь нювався в ушх групах обстежених дiтей, при цьому найбшьш iстотне його покращення ми спостернали у дiтей з штенсивнютю карieсу кп<5 зубiв. Значення iндексу гiгieни у цiй групi дп"ей становило 1,73±0,05 бала, що е нижче у по-рiвняннi з результатами, яю ми отримали на початку спостереження (2,38±0,43 бала, р<0,05), i свiдчить про задовшьний стан гiгiени порожнини рота. У дп"ей з iнтенсивнiстю карiесу >5 тимча-сових зубiв стан ппени порожнини рота напри-кiнцi першого року спостереження теж змшюва-вся досить пом^но, з незадовiльного на задовь льний, iндекс Федорова-Володкiно! при цьому знижувався з 2,19±0,07 до 1,84±0,14 бала (р<0,05). У показниках iндексу гiгiени порожнини рота у дтей, в яких не було застосовано розп-рацьований профшактичний комплекс, суттево! рiзницi не спостер^алось (2,36±0,07 бала на початку та 2,12±0,13 бала через 12 мюящв спостереження вщповщно, р>0,05), що свiдчить про не-задовшьний стан гiгiени порожнини рота у цих дiтей.
Через два роки спостереження у дтей основно! групи iндекс Федорова-Володкiно! знизився, в середньому до 1,58±0,11, що свiдчить, загалом, про задовiльний стан ппени порожнини рота. У дп"ей з штенсивнютю карiесу кп<5 зубiв його значення змiнювалось найбiльш суттево у порiв-няннi з попередшм (р<0,5) i було нижчим (1,52±0,08 бала), нiж у дiтей з кп>5 зубiв (1,65±0,07 бала, р>0,5). Таким чином, у дiтей з штенсивнютю карiесу кп<5 зубiв рiвень гiгiени змiнювався на добрий, у дтей з високою штенсивнютю карiесу тимчасових зубiв гiгiена порожнини рота залишалась на задовшьному рiвнi. У дiтей, в яких заходи профшактики не проводились взагал^ покращення стану гiгiени порожнини рота вщбувалось менш ютотно у порiвняннi з даними, отриманими через рш пiсля початку спостереження (1,94±0,05 та 2,12±0,02 бала вщ-повiдно, р<0,05), однак, рiвень ппени порожнини рота у цих дгтей теж змшювався на задовшьний.
Таким чином, аналiзуючи ефективнють роз-працьованого профiлактично-лiкувального комплексу протягом двох рокiв спостереження, мо-жна зробити висновок, що використання запро-понованих профiлактичних заходiв сприяе попе-
редженню розвитку карieсy фюур перших постшних молярГв у дГтей як з високим, так i з низь-ким рГвнем iнтенсивностi карieсy тимчасових зу-бГв. Завдяки проведеним профiлактичним заходам також нормалiзyeться стан ппени порожни-ни рота.
Список лтератури
1. Хоменко Л. О. Контроль над карieсом зуба: еволющя концепцп / Л.О. Хоменко, Н.В. Бщенко, О.1. Остапко [та ш.] // Стоматология: от науки к практике. - 2013. — №1. — С. 53-65.
2. Чухрай Н. Л. Стан твердих тканин зубГв у дггей 5-7-ми рГчного вшу м. Львова / Н.Л. Чухрай // Вкник стоматологи. — 2010. — №1. — С. 69-73.
3. Назарян Р.С. Показатели распространенности и интенсивности кариеса зубов у детей 6-7 лет Харьковского региона / Р.С. Назарян, Н.Н. Удовиченко, К.Ю. Спиридонова // Украшський стоматолопчний альманах. — 2013. — № 1. — С. 93-95
4. Спиридонова К.Ю. Динамика распространённости и интенсивности кариеса первых постоянных моляров у детей в возрастном аспекте / К.Ю. Спиридонова // Украшський медичний альманах. — 2013. — № 2. — С. 184-185.
5. Каськова Л.Ф. Характеристика локалГзацп карieсy на жу-вальних поверхнях перших постшних молярГв у першГ роки шсля !х прорГзування в дней м. Полтави / Л.Ф. Каськова, Ю.1. Солошенко, Л.1. Амосова, О.Е. Абрамова // Украшський стоматолопчний альманах. — 2011. — № 2. — С. 27-29.
6. Миронова В.В. Способы диагностики, лечения и профилактики фкурного кариеса постоянных зубов у детей / В.В. Миронова, В.В. Горячева, Т.А. Покручина, В.К. Залалдинова // Ульяновский медико-биологический журнал. — 2011. — №4. — С. 54-59.
7. Журавльова Ю.1. ОбГрунтування профшактики фкурного карГесу у дней з урахуванням одонтогшфГки перших постшних молярГв / Ю.1. Журавльова // Украшський стоматолопчний альманах. — 2011. — № 3. — С.61-64.
REFERENCES
1. Khomenko L.O., Bidenko N.V., Ostapko .I. ta in. Control of
dental caries: Evolution concept. Stomatolohyia: ot nauky k praktyke. 2013;1: 53-65.
2. Chukhrai N.L. Condition of solid dental tissues in children aged 5-7 years old in Lviv. Visnyk stomatolohii. 2010;1:69-73.
3. Nazarian R.S., Udovychenko N.N., Spyrydonova K.Iu. Indices of prevalence and intensity of dental caries in children 6-7 years of the Kharkov region. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2013;1:93-95.
4. Spyrydonova K.Iu. Dynamics of the prevalence and intensity of caries of the first permanent molars in children in the age aspect. Ukrainskyi medychnyi almanakh. 2013; 2:184-185.
5. Kaskova L.F., Soloshenko Yu.I., Amosova L.I., Abramova O.E. Characterization of the localization of the caries on the chewing surfaces of the first permanent molars in the first years after their eruption in the children of Poltava. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2011;2:27-29.
6. Myronova V.V., Horiacheva V.V., Pokruchyna T.A., Zalaldynova V.K. Methods of diagnosis, treatment and preventijn fissure caries of permanent teeth in children. Ulianovskyi medyko-byolohycheskyi zhurnal. 2011;4:54-59.
7. Zhuravlova Yu.I. Substantiation of prevention of fissure caries in children taking into account odontoglyphics of the first permanent molars. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2011;3:61-64.
Надшшла 09.04.18
