CC BY
27
Горбунцов В. В., Романенко К. В. ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА ОСОБЛИВОСТЕИ МОРФОЛОГ1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ...
УДК 616.5-004.1-039-092
Пор1вияльиа ощнка особливостей морфолоНчного nepe6iry уражень шюри при обмеженш (бляшковш) та систeмнiй
склеродермы
Горбунцов В. В., Романенко К. В.
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни»
В бюптатах ураженоТ шфи хворих на бляшкову (n = 35) та системну (n = 10) склеродермiю констатовано подiбнi показники патоморфологiчних i нейроморфолопчних порушень та eKcnpeciï 15 iмуногiстохiмiчних маркерiв (CD3, CD8, CD20, CD79a, CD68, CD1a, CD34, CD105, aSMA, вiментин, ендотелiальна NOS, колаген IV типу, Ki-67, bcl2, каспаза-3), що дозволяе розцiнювати бляшкову склеродермiю як шгарний варiант системно!', незважаючи на ти-пове для останньоТ системне ураження сполучноТ тканини.
Ключовi слова: обмежена та системна склеродермiя, порiвняльна iмуно- i нейроморфолопя.
Обмежена та системна склеродермiя залиша-ються однieю з актуальних проблем сучас-но! медицини [6]. Вiдмiчаeться зростання захво-рюваностi на щ дерматози [5, 7], обговорюеться 1х клiнiко-патогенетична спiльнiсть [13, 19]. Ба-гато дослiдникiв розцiнюють обмежену склеро-дермiю як шкiрний варiант системно! склеродермп, незважаючи на характерне для останньо! системне ураження сполучно! тканини [3, 4, 12]. Проводиться порiвняльна ощнка особливостей морфолопчного перебпу i патогенезу уражень шкiри при обмеженш i системнiй склеродермiях [11]. Тяжюсть шкiрного синдрому при систем-нiй склеродерми прямо корелюе з виразнютю системних ознак захворювання [20].
Як шдтипи обмежено! склеродерми розгля-даються ранiш самостiйнi захворювання - щю-патична атрофодермiя Пазiнi-П'ерiнi та склеро-атрофiчний лiхен [14]. У той же час розмiщують обмежену склеродермда, iдiопатичну атрофо-дермiю Пазш-П'ерш i склероатрофiчний лiхен у роздш «Некласифiкуемi запальнi хвороби» [2]. Бшьшють сучасних класифiкацiй обмежено! склеродермi! входить у суперечку з «Мiжнарод-ною статистичною класифшащею хвороб ...» 10-го перегляду, в якш пiд обмеженою склеро-дермiею маеться на ув^ локалiзована бляшко-ва склеродермiя; лшшна склеродермiя наведена окремим пунктом, а склероатрофiчний лiхен поряд з щюпатичною атрофодермiею Пазш-П'ерiнi вiднесено до атрофiчних уражень шкiри.
Морфогенез рiзних форм склеродермi! ви-вчено надто недостатньо, i багато питань зали-
шаеться нез'ясованими [21]; вiдомостi нерщко суперечливi, причому механiзми взаемовщно-шення розвитку обмежено! i системно! склеродерма потребують подальших розробок [16].
Недостатньо вивчена також нейроморфоло-пчна ланка патогенезу склеродермiï [22].
Наразi тривае iнтенсивний розвиток iмуно-гiстохiмiчного напряму у вивченнi склеродермiï [9, 10], однак комплексш дослiдження iмуноriс-тохiмiчного профiлю ураженоï шкiри на рiзнi форми склеродермiï вiдсутнi.
Визначення клiнiко-патогенетичноï значу-щостi морфологiчних, iмуногiстохiмiчних i не-йроморфологiчних зрушень сприятиме тдви-щенню якостi ранньо!' дiагностики рiзних форм перебiгу склеродермiï, що дозволить надшно контролювати хiд л^вальних заходiв.
Мета дослщження - уточнення патогене-тичних взаемовiдношень уражень шюри при обмеженiй (бляшковiй) та системнш склеродер-мiï на пiдставi визначення характерних для них морфологiчних порушень.
Матер1ал та методи. Вивчено патоморфо-логiю уражено!' шкiри:
- у 35 хворих на бляшкову склеродермда:
1) у стадiях еритеми i набряку;
2) у промiжнiй стади набряку та ущiль-
нення;
3) у стади склерозу;
- у 10 хворих на системну склеродермда у стади склерозу.
Фшсоваш у формалш бюптати шюри за за-гальноприйнятоюметодикоюзаливалиупарафiн.
З парафшових блоюв на ротацшному мшрото]ш МПС-2 виготовляли сершш гiстологiчнi зрiзи товщиною 5 ± 1 мкм. Депарафшоваш зрiзи забарвлювали гематоксилiном та еозином, ткрофуксином за ван Пзоном, за Вергефом, ставили PAS-реакцда. З метою встановлення eKcnpecii' iмуногiстохiмiчних маркерiв викори-стовували спектр 15 антитш (LabVision), який включав маркери CD3, CD8, CD20, CD79a, CD68, CD 1a, CD34, CD105, aSMA, вiментин, eNOS, колаген IV, Ki67, bcl2, каспаза 3. Мiкроскопiю препара^в проводили на мiкроскопi Olympus AX70 Provis (Япотя).
Для виявлення елеменпв периферично! нервово! системи, частина об'ему шматочкiв шкiри пiсля фшсацл у формалш рiзалась на змо-рожуючому мiкротомi з наступним використан-ням метода ультразвуково! iмпрегнацп азотно-кислим срiблом за О. М. Юмбаровською (1963).
В якостi контролю дослщжено здорову шкiру 15 осiб, взяту шд час ортопедичних реконструк-тивних операцiй.
Результати та обговорення. У дослщжу-ваному морфологiчному матерiалi пстолопчш змiни в бiоптатах шкiри до л^вання в цiлому вiдповiдали описаним у лiтературi [1, 8, 24]:
- у стади еритеми й набряку бляшково! скле-родерми ешдермю зазнавав незначних змiн або залишався нормальним;
- спостерпалося:
1) стоншення й розпушення рогового шару;
2) убога зернистють у клiтинах зернистого шару;
3) вакуольна дистрофiя й розширення
мiжклiтинних щiлин у клiтинах базального й
шипоподiбного шарiв;
4) виразний набряк базально! мембрани.
Основнi патопстолопчш «знахщки» вияв-
лено у дерм^ зокрема констатовано переважне ураження штчастого Г! шару:
- стовщення колагенових волокон;
- виражений iнфiльтрат, що складаеться в основному з лiмфоцитiв i локалiзуеться мiж ко-лагеновими волокнами й периваскулярно.
Бшьш виражений запальний iнфiльтрат, на вiдмiну вщ дерми, визначали у гiподермi з локалiзацiею навколо потових залоз. К^м того, вiдзначено замiщення жирово! тканини волокнами за рахунок молодих фракцiй колагену.
У цей перюд спостерiгали також значнi зм> ни з боку судин:
- катляри, артерюли, венули дерми розширенi;
- ендотелш набряклий;
- у глибоких шарах дерми подекуди васкут-ти з ознаками фiбрино!дного набрякання судин-них стiнок i тромбозом:
- колагеновi пучки дерми через набряк ви-глядали набряклими й гомогешзованими.
Бiльш вираженi змiни колагенових волокон зафшсовано у сосочковому шарi, ашж у атчас-тому, де виявлено !х незначне розволокнення. Окрiм того, у сосочковому шарi мала мюце не-значна периваскулярна iнфiльтрацiя за рахунок мононуклеарiв i макрофагiв. Еластичш волокна як сосочкового, так i ретикулярного шару мали звичайний вигляд, лише дешде були роз'еднанi внаслiдок набряку.
Слушно зауважити, що на початку стади ущшьнення значно прогресували судинш змши. Епiдермiс був дещо стоншений, атрофований, у роговому шарi почасти виявляли незначний гi-перкератоз, траплялися осередки паракератозу; майже вш клiтини мальшпевого шару зазнава-ли вакуольно! дистрофи; подекуди мав мiсце пе-рицелюлярний набряк. Вмiст меланiну в одних препаратах був тдвищений, а в шших - зниже-ний. Межа мiж епiдермiсом i дермою неч^ка, представлена у виглядi прямо! лши з чiткими контурами; мiсцями !! зовсiм не iснувало. У сосочковому шарi - стiйка пролiферацiя ендоте-лiю судин i гiстiолiмфоцитарних елементiв (не тiльки периваскулярно, але й поза зв'язком з су-динами). Серед кттинного шфшьтрату зустр> чалися також незрiлi плазматичнi й гладю клi-тини. Вiдзначалась виражена базофiлiя й гомо-генiзацiя колагенових волокон; сггчастий шар дерми був значно збщнений клiтинами, стовще-ний; колагеновi волокна набряклi, гомогенiзо-ваш, пофарбованi базофiльно, але змiни менш ютотш, нiж у верхнiх шарах дерми. Стшки судин зазвичай стовщеш й гомогенiзованi; навколо судин i волосяних фолiкулiв траплялися муфтоподiбно розташованi лiмфогiстiоцитарнi iнфiльтрати. Помiтне стовщення й розпушення базально! мембрани сальних i потових залоз i рiзка гiдропiчна дистрофiя м'язiв, призначення яких - шдшмати волосся. Базальна мембрана сальних i потових залоз збережена.
Стадiя сформованого склерозу супроводжу-валася вираженою атрофiею епiдермiсу зi стов-щенням i гiалiнiзацiею базально! мембрани, причому кшьюсть шарiв епiдермiсу зазвичай зберпаеться, i лише у випадках тривалого пе-ребiгу захворювання зменшуеться. Капiлярна мережа сосочкiв i ретикулярного шару дерми
Горбунцов В. В., Романенко К. В. ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА ОСОБЛИВОСТЕЙ МОРФОЛОГ1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ.
значно скорочена, а збережеш судини мають рiзко стовщену й гiалiзовану базальну мембрану та склерозоваш стiнки. Сосочковий шар на цьому еташ захворювання майже повнiстю вщ-сутнiй, i його межа з ретикулярним шаром важко визначаеться; значно зменшуеться клiтинна ш-фiльтрацiя - у верхшх шарах дерми збериаеться незначна кiлькiсть фiбробластiв, а в основному - шфшьтрати локалiзуються навколо судин у ви-глядi невеликих скупчень лiмфо!дних елементiв. Колагеновi пучки у атчастому шарi рiзко стов-щенi й компактно розташованi, i вiдзначаеться !х еозинофiльне забарвлення бшьш виражене, чим у нормальнiй шюрц колагеновi волокна - гомо-гешзоваш Еластичнi волокна у верхнiх вщдшах дерми стоншенi, а в нижшх мали грубий вигляд, розрiдженi й фрагментоваш, а в сосочковому шарi зникають майже повнiстю. Екриннi залози атрофоваш, оточуюча !х у нормi жирова тканина вiдсутня. Потовi залози розташоваш бiльш по-верхово у результат замiщення жирово! ткани-ни гшодерми товстими пучками гомогешзова-них, склеротичних i гiалiзованих волокон.
З метою порiвняльного вивчення стану кт-тинних популяцiй i факторiв розвитку склерозу, було проведено дослщження 15 iмуногiстохi-мiчних маркерiв в ураженш шкiрi при бляшко-вiй (п = 35) i системнiй (п = 10) склеродерми.
При бляшковш склеродермы у стади ерите-ми й набряку (ст. Е-Н) спостерпалась певна за-кономiрнiсть у нагромадженш (38,91 ± 3,23 %) зрших Т^мфоципв (CD3+) у дiлянках вираже-но! шфшьтраци, як правило периваскулярнш, найчастiше поблизу придатк1в шкiри. На промiж-ному етапi (вiд стади еритеми й набряку до стади склерозу), або етапу набряку й ущшьнення (ст. Н-У) спостерiгалась тенденщя: чим менш виражений шфшьтрат, тим менше в ньому CD3+ кль тин (вiдповiдно 28,33 ± 2,12 та 17,42 ± 0,82 %). Серед 71-лiмфоцитiв на вах стадiях бляшково! склеродермi! переважали супресори (CD8+), якi виявлялись навколо придатюв шкiри, а також у периваскулярних iнфiльтратах, де !х вiдносна частка складала 16,38 ± 0,54 %. На ст. Н-У в ш-фiльтратах спостерiгалось пiдвищення кшькос-т CD8+ клiтин (23,20 ± 0,63 %), так само, як i на стадi! склерозу (ст. СК) (при збереженш ш-фiльтрацi!) - (27,12 ± 0,91 %). 1нфшьтрати, ряс-но насиченi незрiлими Б^мфоцитами (CD79a) (32,4 ± 2,92%), були характерш тiльки для ст. Е-Н; мюцем !х основно! локалiзацi! ставали пе-риферичнi частини скупчень. На ст. Н-У i стадi!
склерозу CD79a були одиничними, або взагал1 не значилися (вщповщно 2,75 ± 0,18 та 1,83 ± 0,12%). Зрш В-л1мфоцити (CD20+) на ст. Е-Н становили 49,13 ± 1,83 % ушх клгтин шфшьтрат, як периваскулярних, так 1 навколо придатюв шюри. На ст. Н-У 1 стади склерозу !х вщносна частка в шфшь-тратах збшьшувалася (вщповщно 53,22 ± 2,75 та 72,16 ± 4,23 %), тобто поряд зi зниженням ви-разност запальних змiн при бляшковiй склеродерми у складi мононуклеарних шфшьтрапв вщ-буваеться часткове замiщення Т^мфоципв на Б^мфоцити. У популяци останшх переважали зрiлi форми, про що св^ить збiльшення кшь-костi CD20+ i зниження CD79a+, збiльшення вщ-носно! частки CD8+ клiтин.
У цшому, змiни в iмунному статут при розвитку бляшково! склеродерми подiбнi до тих, що мають мюце при хронiчному запаленнi [17]. Макрофаги ^68+) становили 14,90 ± 0,82 % клiтин лiмфоцитарних шфшьтрапв, частiше - у глибоких шарах дерми i навколо придаткiв шю-ри. При цьому, якщо шфшьтрати були розташоваш поблизу сосочкового шару, у них також виявлялася значна кшьюсть макрофапв. Окрiм того, CD68+ клiтини виявлялися у сосочковому шарi при епiдермолiзi внаслiдок набряку.
На стади склерозу вщносно менша кшьюсть CD68+ клiтин (6,24 ± 0,41 %) зберiгалася як в шфшьтратах, так i навколо придатюв шюри. Су-дячи з розподшу макрофагiв та iстотно! !х кшь-костi на всiх стадiях бляшково! склеродерми, вочевидь !м належить основна роль у запуску фiбротичних змiн впомiж ушх клiтин iмунного ряду. Збереження значно! кшькосп CD68+ на ст. Н-У шдтверджуе !х роль у шдтримщ склеротичних перебудов.
Вмiст кштин Лангерганса (CD 1а) в епiдермiсi на ст. Е-Н був дещо тдвищений (5,75 ± 0,65 %) у порiвняннi з контролем. Вони школи не фор-мували скупчень, i найчастiше !х розподiл носив рiвномiрний характер. 1х кiлькiсть дещо зроста-ла на ст. Н-У (7,50 ± 0,64 %) й знижувалася при формуваннi склерозу (3,75 ± 0,18 %). За рiзко! атрофи епiдермiсу CD 1а+ клiтин могло зовам не бути. Збшьшення кштин Лангерганса може мати компенсаторне значення для пiдтримки нормального гомеостазу, або вщгравати певну роль у запуску склеротичних i атрофiчних змiн шкiри. На стадi! атрофи, вочевидь, !х розмноження в еш-дермiсi стримуеться так само, як i iнших видiв клiтин у цьому шарi шкiри.
Рiвень синтезу ендоглшу (С^ 105+) ютот-но тдвищувався в клiтинах ендотелiю на вшх
стадiях бляшково! склеродермi!. На ст. Е-Н та ст. Н-У позитивне фарбування на СБ 105+ ви-являлось також в оболонках судин, дендроци-тах дерми, iмунних кттинах iнфiльтратiв i в одиничних iмунних клiтинах. Судячи з розпод> лу СБ 105+ клiтин у дшянках запалення, ними, найiмовiрнiше, були макрофаги, що вказуе на можливють активаци синтезу додаткових ре-цепторiв до ростових факторiв i, вщтак, вклю-чення до патогенетичного ланцюга склерозу iмунних клiтин певних тишв. Слiд зазначити, що на стади склерозу кшьюсть неендотелiaль-них СБ 105+ нянин iстотно знижувалася. Як правило, ус СБ 105+ клнини були ендотелiaль-ними, або концентрувалися в стiнцi судин. Це свщчить про те, що з розвитком бляшково! склеродерми вщбуваегься поступова змiна мехашз-мiв запуску i пiдтримання склерозу. Можливо, що тшьки початковi фiбротичнi змiни вимага-ють активного синтезу рецепторiв до ростових факторiв у клiтинах iмунного ряду.
еЫОБ ендотелюцити виявлялись на ст. Е-Н у вшх судинних структурах, переважно у вог-нищах шфшьтраци, iнодi в периваскулярних клiтинах. На стади склерозу кшьюсть судин з активною реакщею на еЫОБ значно знижувалася, що ствпадае з даними S. A. Cotton et al. (2009) [15]. Включення механiзмiв пiдсилення синтезу еЫОБ на початкових стадiях розвитку бляшково! склеродермi!, особливо у вогнищах запалення, на нашу думку, демонструе змщ-нення захисних механiзмiв в ендотелiальних клiтинах, виснаження яких спостерпаеться на наступних ставдях розвитку бляшково! скле-родермi!. З огляду на юнуючий тiсний зв'язок мiж активнiстю еЫОБ i синтезом ендотну [15], ми припускаемо, що початкова активащя еNOS може сприяти шдвищенню процесу вироблення ендоглiну, одного з посередниюв склеротичних змiн у клнинах ендотелiю й клiтинах шших типiв. Процес подальшого вироблення цього проте!ну може пiдтримуватися за рахунок шд-вищення активностi iнших форм синтаз азоту.
Помнш змiни в складi клiтин дерми при бляшковш склеродерми у порiвняннi з контролем вже на ст. Е-Н свщчать про запуск меха-нiзмiв фiбротичних змiн на раннiх стадiях хвороби. Як правило, запальш змiни на ст. Е-Н i наступнiй ст. Н-У супроводжуються збшьшен-ням кiлькостi вiментин-позитивних клiтин i а£М4+, поряд з постiйним зниженням кшькос-тi СБ34+ дендроцитiв дерми, що узгоджуеться з даними В. В. Савенково! (2008, 2009) [9, 10]
та Е. Yokoyama (2005) [24]. Кшьюсть вiментин-позитивних клнин суттево збiльшувалася на ст. Е-Н у зонах лiмфо!дно! iнфiльтрацi! й, особливо, навколо них, незалежно вщ локалiзацi! шфшь-тратiв у глибоких шарах дерми, або ж у сосо-чковому шарi i поверхневих дiлянках сiтчастого шару. 1х розподш у деяких випадках збiгався з розподшом аБМА+ клiтин. На стади склерозу !х кiлькiсть знижувалася в обох шарах дерми i навколо придатюв шкiри. Бiльш виражена негативна динамша була характерна для сосочкового й поверхневих дшянок снчастого шару дерми.
Кiлькiсть а£МА+ на ст. Е-Н ютотно зроста-ла у гладком'язових клiтинах судин i перицитах капiлярiв та дрiбних судин дерми. Динамша на-громадження клнин вiдповiдала прогресуванню запальних змiн та шфшьтраци, особливо навколо придатюв шюри. 1х кiлькiсть значно зростала в штерстици глибоких дiлянок дерми, позбав-лених придаткiв. На ст. Н-У !х число було мак-симальним, а на стадi! склерозу - знижувалось, однак залишалося зрослим у порiвняннi з контролем. Одночасна експреая вiментину й а£М4+ характерна для мiофiбробластiв, серед яких роз-рiзняють 5 фенотипiв, один з них позитивний на вiментин i а£МА+. Мiофiброблaсти, що секрету -ють колаген I i II типу, вщпрають основну роль у склерозi рiзних оргaнiв [18]. Вщповщно до по-силення фiброзу, кшьюсть вiментин-позитивних i а£МА+ клiтин, тобто мiофiброблaстiв, знижувалася. Змiни клнинного складу навколо при-дaткiв шюри носили бiльш виражений характер, чим у дшянках шюри, позбавлених придатюв, що узгоджуеться з даними Е. Yokoyama (2005) [24]. За нашими даними, а£М4+ клнини вияв-лялися на вах стaдiях бляшково! склеродерми, що визначае !х фiбротичну роль протягом уах стaдiй розвитку захворювання.
СБ34+ дендроцити дерми на ст. Е-Н бляшково! склеродерми при незначнш шфшьтраци виявлялись у дещо меншш кшькосн, чим у контроле i !х розподш ми бути вiдносно рiвномiрним в обох шарах дерми. Реакщею на СБ34 тдтвер-джуеться також той факт, що на цш стади бляшково! склеродерми щшьнють дрiбних судин i ка-пiлярiв зменшувалася. На ст. Н-У починае фор-муватися грaдiент, пов'язаний з ютотним осла-бленням позитивно! реaкцi! на такий маркер у сосочковому й поверхневих зонах снчастого шaрiв дерми. На стади склерозу знижувалася кшьюсть СБ34+ дендроципв у глибоких шарах i навколо придaткiв шкiри; при цьому !х практично не було в сосочковому шар^ який до того
Горбунцов В. В., Романенко К. В. ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА ОСОБЛИВОСТЕЙ МОРФОЛОГ1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ.
часу зазнавав значних фiбротичних змш. Таким чином, при бляшковш склеродерми змiнюеть-ся сшввщношення мiж CD34+ дендроцитами й мiофiбробластами. Вiментин+, aSMA+, тобто мiофiбробласти вступають у процес пролiфера-ци i, вiдтак, обумовлюють розвиток фiброзу, а CD34+ дендроцити, вочевидь, малоактивнi i не е першорядними учасниками фiбротичних змiн, а пов'язаш з 71-лiмфоцитарними iмунними реакщ-ями. У цiлому, бiльш виражеш змiни клiтинного складу, як i кшькост колагену IV типу, ми спо-стерiгали навколо придаткiв шюри. Порушення-ми синтезу бiлкiв у дерм^ якi починаються на самих раншх стадiях розвитку бляшково! склеродерми [23], можна пояснити й зниження про-шарку колагену IV типу тд епiдермiсом, а запальш змши з боку судин, навпаки, викликають нагромадження цього бшка навколо базально! мембрани капiлярiв i дрiбних судин з подаль-шим зменшенням його на стади склерозу.
Шдвищена пролiферативна активнiсть на вах стадiях бляшково! склеродермiï була пов'язана з мононуклеарними iнфiльтратами, знижуючись з ослабленням запалення. Якщо на ст. Е-Н Ki67+ клiтини становили до 7-10 % вщ загальноï кшькосн клiтин iнфiльтрату, то на ст. Н-У ïx кшь-юсть в iнфiльтратаx знижувалася, а серед ден-дроцитiв дерми вони не виявлялися. На стади склерозу кшьюсть Ki67+ клiтин в епiдермiсi, дермi й у придатках шкiри була мшмальною.
Апоптотичнi змiни спостерiгалися паралель-но включенню антиапоптотичних програм, будучи максимально вираженими у клггинах ш-фiльтратiв i в дендроцитах дерми на ст. Е-Н. На цш стадiï ми зафiксували найбшьший (до 10 %) вiдсоток запрограмованих на загибель клiтин, позитивних на каспазу-3, у складi iмунниx кл> тин, а також у склад дендроцитiв навколо дшя-нок запалення. Напевне, iмуннi клiтини актив> зують загибель клiтин навколо iнфiльтрованиx дшянок. Кшьюсть позитивних на каспазу-3 кт-тин в iнфiльтратаx зменшувалася вщповщно до зниження активностi запального процесу. Судя-чи з активностi каспази-3 в ендотелiальниx кт-тинах, зникнення судин пов'язане з активащею апоптозу через цей фермент. На ст. Е-Н bcl2+ клггини могли становити до 40 % клггин шфшь-тратiв; крiм того, вони перебували в складi дер-мальних дендроципв. Подальше зниження як позитивних на каспазу-3, так i bcl2+ клггин на ст. Н-У i стади склерозу вщбувалося одночасно й було взаемозалежним. На нашу думку, це свщ-чило про спшьшсть реакци на фактори, якими
обумовлене прогресування захворювання у рiз-них клгшнних популяцiях.
При системнiй склеродерми, як i при
бляшковiй склеродермi!, ютотну роль у розвитку фiброзу вiдiгрaвaли СБ 105+ клiтини й зниження рiвню еЫОБ. За кшьюстю та розподiлом СБ 105+ клгшн, СБ34+ дендроцитiв, мiофiбро-блас^в, колагену IV типу, К/67+, Ьс12+, а також клiтин, позитивних на каспазу-3, стан шюри при системнш склеродермi! подiбний тому, що спостерпаеться на стади склерозу при бляшковш склеродерми. Однак запальш шфшьтрати часто були бшьш вираженими i захоплювали гшодерму. У бiльшiй кшькосп, чим при бляш-ковiй склеродерми, навколо придатюв шкiри виявлялись 5^мфоцити (СБ20+). Можливо, це вказуе на рiзнi iмуннi мехaнiзми, що призво-дять до втрати придaткiв шюри при системнiй i бляшковiй склеродерми.
При нейроморфолопчному дослiдженнi, бляшкова склеродермiя на стaдi! еритеми й набряку характеризувалась порiвняно непоганою схороннютю нервових елементiв у всiх шарах шюри. Завдяки гiстологiчному aнaлiзу, у них виявляються чiтко вирaженi змши, що уклада-ються, в основному, в рамки реактивного по-дразнення. I лише незначна частина нервових провщниюв i !хнiх кiнцевих розгалужень зазнае руйнаци i розпаду. Реaкцi! подразнення супро-воджуються, як правило, гiперiмпрегнaцiею, рiзким варикозитетом, множинними дрiбними стовщеннями по ходу осьових цилiндрiв i розгалужень нервових провщниюв, iнодi - штопо-роподiбним ходом остaннiх. Процеси руйнуван-ня й розпаду поширюються як на мiелiновi, так i на безмiелiновi нервовi волокна. У мiелiнових провiдникaх виражений колiквaцiйний некроз, у безмiелiнових - коaгуляцiйний.
Бляшкова склеродермiя в стaдi! ущiльнення в^^зняеться вираженою втратою елементiв ш-нервацшного апарату в поверхневих шарах шю-ри. Глибокi шари характеризуються порiвняно непоганою схороннiстю нервових елементiв. У порушеннях iннервaцi! шкiри переважають змши колшвацшного порядку; вони нaйчaстiше виникають у мiелiнових нервових провiдникaх i проявляються:
- осередковим або тотальним набряканням субстанци осьових цилiндрiв;
- вaкуолiзaцiею аксоплазми;
- вaллерiвською дегенеращею;
- утворенням нaпливiв нейроплазми на кш-
цях термшалей.
У безмiелiнових нервових волокнах i !хнiх розгалуженнях процеси подразнення й дегене-рацi! протiкають частше коагуляцiйним шляхом (пiдвищена аргентофiлiя, варикозитет, мушф> кацiя, фрагментацiя, дрiбнозернистий розпад). Що стосуеться ступеня реактивностi елемен-тiв периферично! нервово! системи шюри, то морфологiчно бiльш лабiльнi мiелiновi нервовi провiдники i !хнi кiнцевi апарати. Резистентнi властивостi мають, в основному, безмiелiновi нервовi волокна й термшальш розгалуження.
При системнiй склеродерми нервовi волокна - нечисленш, i здебiльшого вони пролягають у глибоких шарах дерми. Усi вони вакуольно
Л1ТЕРАТУРА
1. Гистопатология и клиническая характеристика дерматозов / Г. С. Цераидис, В. П. Федотов, А. Д. Дюдюн, В. А. Туманский. - Днепропетровск: Из-во Свидлер, 2004. - 536 с.
2. Дерматология: Атлас-справочник / Т. Фиц-патрик, Р. Джонсон, К. Вульф [и др.]. - М.: Практика, 1998. - 404 с.
3. Довжанский С. И. Клинико-иммунологические
параллели при ограниченной и системной склеродермии / С. И. Довжанский // Рос. журн. кожн. вен. болезней. - 2002. - № 4. - С. 12-15.
4. Дубенский В. В. Бляшечная склеродермия и суставной синдром / В. В. Дубенский, Р. В. Редько, В. Я. Киселев // Рос. журн. кожн. вен. болезней. - 2002. - № 4. - С. 51-53.
5. Дерматовенерология. Клинические рекомен-
дации / Под. ред. А. А. Кубановой. - М.: ГЭ-ОТАР - Медиа, 2007. - 320 с.
6. Мавров И. И. Основы диагностики и лечения
в дерматологии и венерологии / И. И. Мавров, Л. А. Болотная, И. М. Сербина. - Харьков: Факт, 2007. - 792 с.
7. Молочков В. А. Очаговая склеродермия, ассо-
циированная с другими аутоиммунными заболеваниями и спектром различных аутоан-тител / В. А. Молочков, Е. С. Снарская, А. С. Ромашкина // Рос. журн. кожн. вен. болезней. - 2011. - № 4. - С. 33-36.
8. Патоморфология болезней кожи / Г. М. Цвет-
кова, В. В. Мордовцева, А. М. Вавилов, В. Н. Мордовцев. - М.: Медицина, 2003. - 496 с.
9. Савенкова В. В. Морфофункциональные особенности кожи при очаговой распространенной склеродермии / В. В. Савенкова // Дер-матовенерол. Косметол. Сексопатол. - 2008.
перероджеш, фрагментоваш - найчаспше у результат дегенераци, замщеш грудками й згуст-ками аморфно! аргентофшьно! субстанци.
Таким чином, при бляшковш та системнш склеродерми спостериаються суттевi одноти-повi неспецифiчнi нейроморфолопчш змши уражено! шюри.
Висновки. При обмеженш (бляшковш) та системнш склеродерми констатовано однотипо-вi морфолопчш, у тому чи^ iмуногiстохiмiчнi i нейроморфолопчш ланки морфогенезу ураження шири, що дозволяе розцшювати обмежену скле-родермш як шюрний варiант системно! склеродерми, незважаючи на характерне для останньо! системне ураження сполучно! тканини.
- № 1-2. - С. 93-96.
10. Савенкова В. В. Стромально-сосудистые изменения в коже больных ограниченной склеродермией на различных стадиях заболевания / В. В. Савенкова // Дерматол. венерол.
- 2009. - № 2 (44). - С. 16-20.
11. Balbir-Gurman A. Non-invasive measurement of biomechanical skin properties in systemic sclerosis / A. Balbir-Gurman, C. P. Denton, B. Nichols // Ann. Rheum. Dis. - 2009. -Vol. 61, No 3. - P. 237-241.
12. Buence R. Localized scleroderma: assessment of the therapeutic response to phototherapy / R. Buense, I. A. Duarte, M. Bouer // Ann. Bras. Dermatol. - 2012. - Vol. 87, No 1. - P. 63-69.
13. Case for diagnosis. Localized scleroderma or morphea / C. Tomiyoshi, A. S. Wojcik, E. M. Vencato [et al.] // Ann. Bras. Dermatol. - 2010.
- Vol. 85, No 3. - P. 397-399.
14. Diagnostic usefulness of dermatoscopy in differentiating lichen sclerous et atrophicus from morphea / W. H. Shim, S. W. Jwa, M. Song [et al.] // J. Am. Acad. Dermatol. - 2012. - Vol. 66, No 4. - P. 690-691.
15. Endothelial expression of nitric oxide syn-thases and nitrotyrosine in systemic sclerosis skin / S. A. Cotton, A. L. Herrick, M. I. Jayson, A. J. Freemont // J. Pathol. - 2009. - Vol. 189, No 2. - P. 273-278.
16. Fett N. M. Update on morphea: part I. Epidemiology, clinical presentation, and pathogenesis / N. Fett, V. P. Werth // J. Am. Acad. Dermatol.
- 2011. - Vol.64, No 2. - P. 217-230.
17. Immunohistochemical characterization of the cellular infiltrate in localized scleroderma /
1-4 2016
Горбунцов В. В., Романенко К. В. ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА ОСОБЛИВОСТЕИ МОРФОЛОГ1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ.
Y. Xie, X. Zhang, S. Wakasugi [et al.] // Int. J. Dermatol. - 2007. - Vol. 47, No 5. - P. 438-442.
18. Kisseleva J. Mechanisms of fibrogenesis / J. Kisseleva, D. A. Brenner // Exper. Biology and Medicine. - 2008. - Vol. 233. - P. 109-122.
19. Kreuter A. Localized scleroderma / A. Kreuter // Dermatol. Ther. - 2012. - Vol. 25, No 2. -P. 135-147.
20. Meyer O. Prognostic markers for systemic sclerosis / O. Meyer // Joint Bone Spine. - 2006. -Vol. 73, No 5. - P. 490-494.
21. Sousa E. Systemic sclerosis, a rare case / E. Sousa, P. Valente, M. Santos // Acta Reuma-
tol. Port. - 2011. - Vol. 36, No 4. - P. 408-412.
22. Variations of neuronal nitric oxide synthase in systemic sclerosis skin / L. Ibba-Manneschi, S. Niissalo, A. F. Milia [et al.] // Arthritis Rheum. - 2006. - Vol. 54, No 1. - P. 202-213.
23. Walters R. Elastic fiber pattern in seleroderma / morphea / R. Walters, M. Pulitzer, H. Kamino // J. Cutan. Pathology. - 2009. - Vol. 36, No 9 - P. 952-957.
24. Yokoyama E. Immunohistochemical evalution of dermal mesenchymal cells in relation to the development of seleroderma / E. Yokoyama // Bull. Yamaguchi Med. - 2005. - Vol. 52., No 3-4. - P. 43-53.
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА ОСОБЕННОСТЕЙ МОРФОЛОГИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ ПОРАЖЕНИЙ КОЖИ ПРИ ОГРАНИЧЕННОЙ (БЛЯШЕЧНОЙ) И СИСТЕМНОЙ СКЛЕРОДЕРМИИ Горбунцов В. В, Романенко К. В. ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»
В биоптатах пораженной кожи больных бляшечной (n = 35) и системной (n = 10) склеродермией констатированы подобные показатели патоморфологических и нейроморфологических нарушений и экспрессии 15 иммуногистохимических маркеров (CD3, CD8, CD20, CD79a, CD68, CD1a, CD34, CD105, aSMA, виментин, эндотелиальная NOS, коллаген IV типа, Ki-67, bcl2, каспаза-3), что позволяет расценивать бляшечную склеродермию как кожный вариант системной склеродермии, несмотря на типичное для последней системное поражение соединительной ткани.
Ключевые слова: ограниченная и системная склеродермия, сравнительная иммуно- и нейроморфоло-гия кожи.
A COMPARATIVE ASSESSMENT OF THE CUTIS LESIONS MORPHOLOGIC COURSE PECULARITIES UNDER MORPHEA AND SYSTEMIC SCLEROSIS Gorbuntsov V. V., Romanenko K. V. "Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine" SE
The affected cutis tissue samples of the patients with morphea (n = 35) and systemic sclerosis (n = 10) have demonstrated similar indices of the pathomorphology and neuromorphology lesions and expression of 15 immunologic markers (CD3, CD8, CD20, CD79a, CD68, CD1a, CD34, CD105, aSMA, vimentin, endothelial NOS, type IV collagen, Ki-67, bcl2, caspasa-3) that allows to assess morphea as a cutis variant of systemic sclerosis in spite of the connective tissue systemic lesion being typical of the latter.
Keywords: morphea and systemic sclerosis, comparative immuno-neuromorphology of cutis.
Горбунцов Вячеслав Вячеславович - доктор медицинских наук, профессор кафедры кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины».
Романенко Кирилл Всеволодович - доктор медицинских наук, доцент кафедры дерматовенерологии. doctorkvr@mail.ru
