CC BY
25
МОЛОД1ВЧЕН1
YOUNG SCIENTISTS
АРТЕРИАЛЬНАЯ
I ГИПЕРТЕНЗИЯ
ТОРБАС О.О., РАДЧЕНКО Г.Д.
ДУ «ННЦ «1нституткардюлоги ím. акад. М.Д. Стражеска», bíaaía симптоматичнихппертензй, м. Ки/в
nopibhqhhq значення офюного,
середньодобового та центрального артерiального тиску у формуванн ураження оргаыв-мшеней
Резюме. Актуальнкть. Останшм часом з'являетъся все бшъше до^дженъ, що доводить бшъший вплив на прогноз саме центрального, а не периферичного артер1апъного тиску (АТ). Проте доЫдженъ, у яких би проводили пряме пор1вняння значення центрального, периферичного офсного та амбулаторного АТ, проведено мало. Мета. Оцтити наявшстъ та стутнь взаемозв'язку центрального, офсного та добового артер1ального тиску з показниками ураження оргашв-мшеней.
Матергали та методи. Обстежеш 62 пащенти з есенщалъною АТ р1зного ступеня вжом 49,6 ± 2,1 року, яким було проведено офсне вим1рювання р1вня систол1чного (оСАТ) та д1астол1чного АТ (оДАТ), добове монтору-вання артер1ального тиску з визначенням середньодобового систол1чного (24САТ) та д1астол1чного (24ДАТ) АТ, нешвазивне визначення центрального систол1чного АТ (цСАТ), пульсового АТ (цПАТ) та швидкост1 по-ширення пулъсовог хвил1 по артер1ях еластичного (ШППХе) та м'язового типу (ШППХм). Додатково було ви-конано досл1дження ступеня ураження оргашв-мшеней в1дпов1дно до протоколу новихрекомендацШ ESH/ESC 2013 [1]. Кореляцшний анал1з проводили за Spearman 1з рангуванням ступеня кореляцш, для визначення неза-лежност1 зв'язку застосовували мультифакторний лжйний регресШний анал1з.
Результати.. СереднтоСАТ/оДАТстановив155,5± 2,9/91,5± 1,9ммрт.ст., 24САТ/24ДАТ— 137,3± 1,8/76,1± ± 1,7мм рт.ст., цСАТ/цПАТ — 141,9 ± 3,2/49,2 ± 2,0мм рт.ст. Шсля проведення кореляцтного аналЬзу за Spearman вдалося встановити, що оСАТ i оДАТ корелювали 1з ШППХе (r = 0,53; p < 0,001; r = 0,46, p < 0,001), ШППХм (r = 0,52, p < 0,001; r = 0,45, p < 0,001) та дiастолiчною функщею лiвого шлуночка E/E' (r = 0,42, p = 0,003; r = 0,31;p = 0,03), оСАТдостовiрно корелював iз величиною Ыдексу маси мюкарда лiвого шлуночка (1ММЛШ) (0,37;p = 0,03) та товщиною комплексу iнтима-медiа (Т1М) (r = 0,36;p = 0,021) у правт соншй артери, а оДАТдостовiрно, алеу слабкому ступеш корелював 1з величиною фракци викиду (r = 0,28, p = 0,038). 24САТ достовiрно у середньому ступет був пов'язаний 1з ШППХе (r = 0,39,p = 0,004), Т1Му лiвШ соншй артери (r = 0,48, p = 0,003), спiввiдношенням К/А (r = 0,4, p = 0,034) та 1ММЛШ(r = 0,5, p = 0,005). 24ДАТдосто-вiрно корелював лише 1з спiвiдношенням К/А (r = 0,33, p = 0,04) та гомлково-плечовим ндексом (ТП1) (r = 0,5, p = 0,007). Рiвнi цСАТ та цДАТ достовiрно корелювали з уйма показниками, що вивчалися, о^м тих, як ха-рактеризують ураження нирок, та ТП1. Найсильнший зв'язок був 1з ШППХе (r = 0,57, p < 0,001) та ШППХм (r = 0,45,p < 0,001).
За результатами мультифакторного регресыного анал1зу виявилося, що ШППХе незалежно корелювала лише з оДАТ (в = 4,3, Р = 0,042), цСАТ (в = 6,6, Р = 0,05) та цПАТ (в = 4,5, Р = 0,03), а ШППХм — лише 1з рiвнем цСАТ (в = 0,50, Р < 0,001). Незалежним фактором, що був пов'язаний 1з величиною Т1Му лiвШ соншй артери, був лише цПАТ (в = 0,40, Р = 0,011), з Т1Му правй сонтй артери — цПАТ (в = 0,34, Р = 0,025) та 24САТ (в = 0,40, Р = 0,009). Величина 1ММЛШбшьшоюмiрою визначаласярiвнем 24САТ (в = 0,47, Р = 0,008), а величина К/А — 24ДАТ(в = 0,40, Р = 0,036). Порушення дiастолiчноiфункци, що визначалося за величиною спiввiд-ношення Е/Е', достовiрно було пов'язано лише з рiвнем цСАТ (в = 0,55, Р = 0,039). Цей зв'язок збергався також тсля стандартизацп за величиною 1ММЛШ.
Висновок. Рiвенъ АТ в аортi впливае на формування ураження оргашв-мшеней, особливо на судини, що про-являлося порушеннями гх пружно-еластичних властивостей або потовщенням комплексу iнтима-медiа. Рiвенъ середньодобового АТ бшьшою мiрою асоцтвався з виникненням гтертрофи лiвого шлуночка та ураженням нирок. Офсний АТ при однофакторному кореляцшному аналiзi був достовiрно пов'язаний з ураженням судин та серця в тому ж ступет, що й центральны.
© Торбас О.О., Радченко Г.Д., 2014 © «ApTepi&rara rinepTeroifl», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
Вступ
Артерiальна гiпертензiя (АГ) — це захворювання, що, з одного боку, характеризуеться високою поши-ренiстю та частотою виникнення серцево-судинних ускладнень, з iншого — достатньо легко л^еться сучас-ними антигшертензивними препаратами (АГП). Осно-вним фактором, що зумовлюе розвиток ускладнень, е шдвищений артерiальний тиск (АТ). Будь-який засiб, що знижуе рiвень АТ, апрiорi буде покращувати прогноз у пащенпв з АГ. Проте останшми роками в декiлькох великих рандомiзованих дослiдженнях було продемон-стровано, що при однаковому зниженнi так званого офюного АТ рiзнi препарати по^зному впливають на прогноз. Завдяки додатковим iнструментальним методам вдалося встановити, що ця рiзниця може бути обумовлена недостатнiм контролем середньодобового та центрального АТ. Почали проводити дослщження з вивчення впливу рiзних АГП на центральний АТ. О^м того, з'явилися данi, що свщчать про бiльш значущу роль саме центрального АТ у виникненш ускладнень та формуванш ураження органiв-мiшеней [5]. Вивчати роль саме центрального АТ стало модно, роль офюного АТ стали трохи зменшувати. Тому нам здалося щкавим визначити та порiвняти зв'язок з ураженням оргашв-мшеней (УОМ) (серця, судин, нирок) офюного, середньодобового та центрального АТ у пащентш iз рiзним ступенем АГ [4]. Окрiм того, ми спробували визначити, чи дiйсно центральний АТ мае незалежне значення у формуванш змш у рiзних органах-мшенях.
На даний момент найбiльш актуальною проблемою свггових наукових дослiджень з артерiальноl гшертен-з11 е пошук доказово! бази з визначення оптимального рiвня артерiального тиску, що, у свою чергу, знайшло вiдображення i в нещодавнiх рекомендацiях [1].
О^м визначення прогностично! цiнностi окремих бiохiмiчних маркерiв або генетичних факторiв фунда-ментальних дослiджень, на сьогоднi виникла потреба в проведеннi клiнiчних дослщжень iз визначення цшьо-вих та граничних рiвнiв артерiального тиску, !х зв'язку iз ступенем УОМ [2].
Якюно новий пiдхiд дiагностики пащентав з АГ пропонуе неiнвазивне визначення центрального сис-толiчного, дiастолiчного та пульсового АТ. Тривае ба-гато дослщжень iз використанням методик нешвазив-ного вимiрювання центрального АТ (манжеткова або апланацшна тонометрiя), метою яких е створення доказово! бази та рекомендацш iз використання цих по-казникiв в рутиннiй практищ [3].
Тому проведення дослiджень прямого порiвняння методiв вимiрювання артерiального тиску за !х впли-вом на стутнь УОМ е актуальним.
Метою дослщження була оцiнка та порiвняння ко-реляцiйного зв'язку офiсного, середньодобового та центрального артерiального тиску iз показниками, що характеризують ураження оргашв-мшеней при АГ. За-вдання дослщження: встановити наявнiсть та ступiнь кореляцшного зв'язку мiж рiвнем офiсного, середньодобового та центрального АТ та показниками, що характеризують ураження судин, серця, нирок; виявити,
чи дшсно центральний АТ мае бтьше (або додаткове) значення у формуванш ураження оргашв-мшеней, шж АТ, вимiряний на плечовш артерй'.
Матерiали i методи
Обстежеш 62 пацiенти з есенщальною АГ рiзного ступеня. Середнш вiк — 49,6 ± 2,1 року. Ушм пащен-там було проведено офюне вимiрювання рiвня сис-толiчного (оСАТ) та дiастолiчного АТ (оДАТ), добове монiторування артерiального тиску (АВРМ-04, фiрми «МЕД1ТЕК», Угорщина) Í3 визначенням середньодобового систолiчного (24САТ) та дiастолiчного (24ДАТ) АТ, нешвазивне визначення центрального систолiчного АТ (цСАТ), пульсового АТ (цПАТ) та визначення швидко-ст поширення пульсово!' хвил по артерiях еластичного (ШППХе) та м'язового типу (ШППХм) за допомогою методики апланацшно!' тонометрй' (SPHYGMOCOR-PVx, фiрма AtCor Medical Pty Ltd., Австралия). Додат-ково було виконано: Д-ехокардюграфш (визначення кiнцево-дiастолiчного, кiнцево-систолiчного об'емiв, фракцй' викиду (ФВ), дiастолiчноí функцп (E/E') та ш-дексу маси мюкарда лiвого шлуночка (1ММЛШ), уль-тразвукове дослiдження сонних артерiй iз визначенням товщини комплексу iнтима-медiа (Т1М), визначення мiкроальбумiнурií та креатинiну сечi з визначенням спiввiдношення креатинiн/альбумiн (К/А), визначення креатиншу сироватки кровi з розраховуванням клiренсу креатинiну (КК), визначення гомшково-плечового iндексу (ГП1). Для того, щоб встановити взаемозв'язок вивчених параметрiв iз показниками ураження оргашв-мшеней, ми провели кореляцiйний аналiз за Spearman. Високим ступiнь зв'язку вважали при значеннi коефiцiента кореляци > 0,7, середнiм — 0,3—0,699, низьким — 0—0,299. У подальшому прово-дився мультифакторний лiнiйний регресшний аналiз для визначення незалежностi зв'язку.
Результати i íx обговорення
Середнш оСАТ/оДАТ становив 155,5 ± 2,9/91,5 ± ± 1,9 мм рт.ст., 24САТ/24ДАТ — 137,3 ± 1,8/76,1 ± 1,7 мм рт.ст., цСАТ/цПАТ — 141,9 ± 3,2/49,2 ± 2,0 мм рт.ст. Ко-ефiцiенти кореляцй' за Spearman мiж рiвнем офiсного, середньодобового та центрального АТ та показниками ураження органiв-мiшеней наведенi в табл. 1.
Як видно з табл. 1, оСАТ i оДАТ корелювали з показниками, що характеризують пружно-еластичш властивост артерш м'язового (ШППХм) та еластичного (ШППХм) типу та дiастолiчну функцш лiвого шлуночка (Е/Е'). Окрiм того, оСАТ достовiрно корелював iз величиною 1ММЛШ та Т1М у правш соннiй артерй', а оДАТ достовiрно, але у слабкому ступенi корелював iз величиною ФВ.
24САТ достовiрно у середньому ступенi був пов'язаний iз величинами ШППХе, Т1М у лiвiй соннiй артерй', спiввiдношення К/А та 1ММЛШ. 24ДАТ до-стовiрно корелював лише з величиною сшввщношен-ня к/а та ГП1.
Рiвнi цСАТ та цДАТ достовiрно корелювали з ушма показниками, що вивчалися, окрiм тих, що характери-
АРТЕРИАЛЬНАЯ
я ГИПЕРТЕНЗИЯ
Таблиця 1. Коеф1ц1енти кореляци за Spearman м'жр1внем АТ, вим1ряного р1зними методами, та показчиками, що характеризують ураження орган1в-м1шеней
Показники АТ оСАТ оДАТ 24САТ 24ДАТ цСАТ цПАТ
ШППХе 0,53, Р < 0,001 0,46, P < 0,001 0,39, P = 0,004 НД 0,57, P < 0,001 0,55, P < 0,001
ШППХм 0,52, P < 0,001 0,45, P < 0,001 НД НД 0,55, P < 0,001 0,45, P < 0,001
Т1Мпр 0,36, Р = 0,021 НД 0,48, Р = 0,003 НД 0,33, Р = 0,026 0,40, Р = 0,005
Т1Мл НД НД 0,39, Р = 0,012 НД НД 0,41, Р = 0,004
ГП1 НД НД НД 0,33, P = 0,04 НД НД
КК НД НД НД НД НД НД
А/К НД НД 0,40, P = 0,034 0,50, P = 0,007 НД НД
ФВ НД 0,28, Р = 0,038 НД НД НД НД
1ММЛШ 0,37, Р = 0,03 НД 0,50, Р = 0,005 НД 0,34, Р = 0,05 НД
Е/Е' 0,42, Р = 0,003 0,31, Р = 0,03 НД НД 0,48, Р = 0,001 0,45, Р = 0,011
Примтки: НД — недостоврно, Т1Мпр — товщина комплексу iнтима-медiа справа, Т1Мл — товщина комплексу iнтима-медiа зл1ва.
зують ураження нирок, та ГП1. Найсильшший зв'язок був Í3 ШППХе та ШППХм.
Таким чином, бтьшють показниыв, що характеризують ураження судин (ШППХе, ШППХе, Т1М) та серця (1ММЛШ, Е/Е') корелювали з рiвнем АТ, вимь ряним ушма способами. Показник, що характеризуе функцiю нирок (КК), не мав достовiрного зв'язку з рiвнем АТ на вiдмiну вщ iншого показника, який також визначае ураження нирок (К/А), що був пов'язаний лише iз рiвнем середньодобового АТ.
Для визначення незалежност кореляцшного зв'язку нами було проведено лшшний кореляцiйний регресiйний аналiз. Виявилося, що ШППХе неза-лежно корелювала лише iз оДАТ (в = 4,3, Р = 0,042), цСАТ (в = 6,6, Р = 0,05) та цПАТ (в = 4,5, Р = 0,03), а ШППХм — лише iз рiвнем цСАТ (в = 0,50, Р < 0,001). Незалежним фактором, що був пов'язаний iз величиною Т1М у лiвiй соннш артерй, виявився лише цПАТ (в = 0,40, Р = 0,011), iз Т1М у правш соннiй артерй' — цПАТ (в = 0,34, Р = 0,025) та 24САТ (в = 0,40, Р = 0,009). Величина 1ММЛШ бтьшою мiрою визначалася рiвнем 24САТ (в = 0,47, Р = 0,008), а величина К/А — 24ДАТ (в = 0,40, Р = 0,036). Порушення дiастолiчноl функцй', що визначалося за величиною сшввтношення Е/Е', до-стовiрно було пов'язано лише з рiвнем цСАТ (в = 0,55, Р = 0,039). Цей зв'язок зберйався також шсля стандар-тизацй' за величиною 1ММЛШ, що говорить про до-даткове значення саме центрального АТ у виникненш порушення дiастолiчноl функцй' лiвого шлуночка.
Висновки
1. Рiвень АТ в аортi дшсно впливае на формування ураження оргашв-мшеней незалежно вiд так званого
офюного АТ, що свiдчить про його патогенетичну роль у виникненш змш в органах.
2. Найбтьший вплив pÍBern аортального АТ здш-снював на судини, що проявлялося порушеннями ïx пружно-еластичних властивостей або потовщенням комплексу iнтима-медiа. Окрiм того, збтьшення центрального АТ асоцiювалося Í3 порушенням дiастолiч-но'1 функцй' лiвого шлуночка незалежно вiд ступеня гшертрофй' останнього.
3. Рiвень середньодобового АТ бтьшою мiрою асо-цiювався з виникненням гшертрофй' лiвого шлуночка та ураженням нирок, що свтчить про важливють для формування ураження цих оргашв саме пiдвищення АТ протягом доби.
4. Те, що офюний АТ при однофакторному кореля-цiйному аналiзi достовiрно був пов'язаний Í3 ураженням судин та серця у тому ж ступеш, як i центральний АТ, дозволяе говорити про його значення для скринш-гу пацiентiв з АГ i втсутшсть необxiдностi вщмовля-тися вiд його вимiрювання на користь бтьш вартiсниx методiв оцшки рiвня АТ.
Список лператури
1. Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. 2013 ESH/ ESC Practice Guidelines for the Management of Arterial Hypertension // Blood Press. — 2014 Feb. — 23(1). — 3-16. doi: 10.3109/08037051.2014.868629. Epub 2013 Dec 20.
2. Coutinho T., Turner S.T., Kullo I.J. Aortic pulse wave velocity is associated with measures of subclinical target organ damage // JACC Cardiovasc. Imaging. — 2011 Jul. — 4(7). — 754-61. doi: 10.1016/j.jcmg.2011.04.011.
3. Cheng H.M., Chen C.H. The barriers to clinical application of non-invasively obtained central blood pressure // Conf. Proc. IEEE
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
Eng. Med. Biol. Soc. - 2013. - 2013. - 233-6. doi: 10.1109/ EMBC.2013.6609480.
4. Gómez-Marcos M, Recio-Rodríguez J.I, Rodríguez-Sánchez E. Central blood pressure and pulse wave velocity: relationship to target organ damage and cardiovascular morbidity-mortality in diabetic patients or metabolic syndrome. An observational prospective
study. LOD-DIABETES study protocol // BMC Public Health. -2010 Mar 18. - 10. - 143. doi: 10.1186/1471-2458-10-143.
5. Williams B, O'Rourke M, Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial. The Conduit Artery Functional Endpoint (CAFE) study in ASCOT//J. Hum. Hypertens. - 2001Aug. -15, Suppl. 1. - S69-73.
OTpuMaHO 02.06.14 ■
Торбас О.О., Радченко А.Д.
ГУ «ННЦ «Институт кардиологии им. акад. Н.Д. Стражеско», отдел симптоматических гипертензий, г. Киев
СРАВНЕНИЕ ЗНАЧЕНИЯ ОФИСНОГО, СРЕДНЕСУТОЧНОГО И ЦЕНТРАЛЬНОГО АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ В ФОРМИРОВАНИИ ПОРАЖЕНИЙ ОРГАНОВ-МИШЕНЕЙ
Резюме. Актуальность. В последнее время появляется все больше исследований, которые доказывают большее влияние на прогноз именно центрального, а не периферического артериального давления (АД). Однако исследований, в которых бы проводили прямое сравнение значения центрального, периферического офисного и амбулаторного АД, проведено мало.
Цель. Оценить наличие и степень взаимосвязи центрального, офисного и суточного артериального давления с показателями поражения органов-мишеней.
Материалы и методы. Обследованы 62 пациента с эссенци-альной АГ разной степени в возрасте 49,6 ± 2,1 года, которым было проведено офисное измерение уровня систолического (оСАД) и диастолического АД (оДАД), суточное мониториро-вание артериального давления с определением среднесуточного систолического (24САД) и диастолического (24ДАД) АД, неинвазивное определение центрального систолического АД (цСАД), пульсового АД (цПАД) и скорости распространения пульсовой волны по артериям эластического (СРПВэ) и мышечного типа (СРПВм). Дополнительно было проведено исследование степени поражения органов-мишеней в соответствии с протоколом новых рекомендаций ESH/ESC 2013 [1]. Корреляционный анализ проводили по Spearman с ранжированием степени корреляции, для определения независимости связи применяли мультифакторный линейный регрессионный анализ.
Результаты. Средний оСАД/оДАД составлял 155,5 ± 2,9/91,5 ± 1,9 мм рт.ст., 24САД/24ДАД — 137,3 ± 1,8/76,1 ± ± 1,7 мм рт.ст., цСАД/цПАД — 141,9 ± 3,2/49,2 ± 2,0 мм рт.ст. После проведения корреляционного анализа по Spearman удалось установить, что оСАД и оДАД коррелировали со СРПВэ (r = 0,53; p < 0,001; r = 0,46, p < 0,001), СРПВм (r = 0,52, p < 0,001; r = 0,45: p < 0,001) и диастолической функцией левого желудочка Е/Б' (r = 0,42, p = 0,003; r = 0,31; p = 0,03), оCАД достоверно коррелировало с величиной индекса массы миокарда левого желудочка (ИММЛЖ) (0,37; p = 0,03) и толщиной комплекса интима-медиа (ТИМ) (r = 0,36; p = 0,021) в правой
сонной артерии, а оДАД достоверно, но в слабой степени коррелировало с величиной фракции выброса (г = 0,28, р = 0,038). 24САД достоверно в средней степени было связано со СРПВэ (г = 0,39, р = 0,004), ТИМ в левой сонной артерии (г = 0,48, р = 0,003), соотношением К/А (г = 0,4, р = 0,034) и ИММЛЖ (г = 0,5, р = 0,005). 24ДАД достоверно коррелировало только с соотношением К/А (г = 0,33, р = 0,04) и лодыжечно-плечевым индексом (ЛПИ) (г = 0,5, р = 0,007). Уровни цСАД и цДАД достоверно коррелировали со всеми показателями, которые изучались, кроме тех, которые характеризуют поражение почек, и ЛПИ. Наиболее сильная связь была с СРПВэ (г = 0,57, р < 0,001) и СРПВм (г = 0,45, р < 0,001).
По результатам мультифакторного регрессионного анализа определено, что СРПВэ независимо коррелировала только с оДАД (в = 4,3, Р = 0,042), цСАД (в = 6,6, Р = 0,05) и цПАД (в = 4,5, Р = 0,03), а СРПВм — только с уровнем цСАД (в = 0,50, Р < 0,001). Независимым фактором, связанным с величиной ТИМ в левой сонной артерии, было лишь цПАД (в = 0,40, Р = 0,011), с ТИМ в правой сонной артерии — цПАД (в = 0,34, Р = 0,025) и 24САД (в = 0,40, Р = 0,009). Величина ИММЛЖ в большей мере определялась уровнем 24САД (в = 0,47, Р = 0,008), а величина К/А — 24ДАД (в = 0,40, Р = 0,036). Нарушение диастолической функции, которое определялось по величине соотношения Е/Е', достоверно было связано лишь с уровнем цСАД (в = 0,55, Р = 0,039). Эта связь сохранялась также после стандартизации по величине ИММЛЖ.
Вывод. Уровень АД в аорте влияет на формирование поражения органов-мишеней, особенно на сосуды, что проявлялось нарушениями их упруго-эластических свойств или утолщением комплекса интима-медиа. Уровень среднесуточного АД в большей мере ассоциировался с возникновением гипертрофии левого желудочка и поражением почек. Офисное АД при однофакторном корреляционном анализе было достоверно связано с поражением сосудов и сердца в той же степени, что и центральное.
Torbas O.O., Radchenko G.D.
State Institution «National Scientific Center «Institute of Cardiology named after M.D. Strazhesko» of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
Comparison of the Office, Average Daily and Central Blood Pressure in the Occurrence of Target Organ Damage
Summary. Relevance. Recently, there are more studies that prove a greater impact on prognosis of central, but not peripheral blood pressure (BP). However, there are few studies that have carried out a direct comparison of the values of the central, peripheral office and ambulatory BP.
Objective. To evaluate the presence and degree of relationship of the central, office and diurnal blood pressure with indicators of target organ damage.
Materials and Methods. The study included 62 patients with essential hypertension 3a varying degrees, aged 49.6 ± 2.1 years, who
APTEPHAJIbHAH
a rHnEPTEH3HH
underwent office measurement of systolic (oSBP) and diastolic BP (dSBP), daily blood pressure monitoring with the determination of average daily systolic (24SBP) and diastolic (24DBP) BP, noninva-sive measurement of central systolic blood pressure (cSBP), pulse BP (cPBP) and pulse wave velocity in the elastic (PWVe) and muscular (PWVm) arteries. Additionally, we have carried out a study of the degree of target organ damage in accordance with the protocol of the new ESH/ESC 2013 guidelines [1]. Correlation analysis was performed by Spearman by ranking the degree of correlation to determine the independence of correlation we used multifactorial linear regression analysis.
Results. Average oSBP/oDBP was 155.5 ± 2.9/91.5 ± 1.9 mmHg, 24SBP/24DBP — 137.3 ± 1.8/76.1 ± 1.7 mmHg, cSBP/ cPBP — 141.9 ± 3.2/49.2 ± 2.0 mmHg. After the Spearman correlation analysis it was found that the oSBP and oDBP correlated with PWVe (r = 0.53; p < 0.001; r = 0.46, p < 0.001), PWVm (r = 0.52, p < 0.001; r = 0.45: p < 0.001), and left ventricular diastolic function E/E' (r = 0.42, p = 0.003; r = 0.31; p = 0.03), oSBP significantly correlated with left ventricular mass index (LVMI) (0.37; p = 0.03) and intima-media thickness (IMT) (r = 0.36; p = 0.021) in the right carotid artery, and oDBP significantly, but to a lesser degree correlated with ejection fraction (r = 0.28, p = 0.038). 24SBP reliably in average degree has been associated with PWVe (r = 0.39, p = 0.004), IMT at the left carotid artery (r = 0.48, p = 0.003), K/A ratio (r = 0.4, p = 0.034) and LVMI (r = 0.5, p = 0.005). 24DBP significantly correlated only with K/A ratio (r = 0.33, p = 0.04) and
an ankle-brachial index (ABI) (r = 0.5, p = 0.007). Levels and cSBP and cDBP significantly correlated with all indicators that were studied, except those characterize renal damage, and ABI. The strongest association was with PWVe (r = 0.57, p < 0.001) and PWVm (r = 0.45, p < 0.001).
According to the results of multivariate regression analysis it was determined, that PWVe independently correlated only with oDBP (P = 4,3, P = 0.042) cSBP (P = 6.6, p = 0.05) and cPBP (P = 4.5, P = 0.03), and PWVm — only with cSBP level (P = 0.50, p < 0.001). Independent factor associated with the value of IMT in the left carotid artery was only cPBP (P = 0.40. P = 0.011), with IMT in the right carotid artery — cPBP (P = 0.34, P = 0.025) and 24SBP (P = 0.40. P = 0.009). LVMI to a greater extent was determined by the level of 24SBP (P = 0.47, P = 0.008), while K/A ratio — 24DBP (P = 0.40. P = 0.036). Diastolic dysfunction, which is determined by E/E' ratio was significantly associated only with the level of cSBP (P = 0.55, P = 0.039). This association persisted even after adjustment for the value of LVMI.
Conclusion. BP level in the aorta affects the formation of target organ damage, especially on the blood vessels, as demonstrated by violations of their viscoelastic characteristics or thickening of the intima-media complex. The level of daily average BP to a greater extent associated with the occurrence ofleft ventricular hypertrophy and renal disease. Office BP in univariate correlation analysis was significantly associated with lesions of vessels and heart to the same extent as the central one.
