CC BY
8
УДК 339.13.012:316.324.8
СП0ЖИВЧИЙ РИНОК в ОПОСЕРЕДКУВАНН! НЕОЕКОНОМ1ЧНИХ ПРОЦЕС1В В1ДТВОРЕННЯ
людини та сусп1льства
© 2017
ЯХНО Т. П., ГУСАКОВСЬКА Т. О.
УДК 339.13.012:316.324.8
Яхно Т. П., Гусаковська Т. О. Споживчий ринок в опосередкуванн неоеконом1чних процесiв вiдтворення
людини та суспмьства
Мета cmammi полягае в об(рунтувант модел'> в'дносин на споживчому ринку в умовах пост'тдустр'шльного суспльства. На основi розгляду поведши людини-споживача з позицИеконом/чного, соцюлогнного та психологчного шдход/в вид'лено основт аспекти и д'тльностi в умовах по-ст'шдустр'шльного суспльства. Зроблено висновок про те, що сучасному споживчому ринку властива модель в'дносин, в якш людина е не просто споживачем матер'шльних благ, але надлена також 'ттелектом i духовшстю, що iстотно впливае на формування власних уподобань. Отже, и повед'тку зумовлюють не т'шьки економiчнi, а й со^альн^ полтичш, психологiчнi, релшш, правов'>, етичш, еколог'нт та 'mmi чинники. 1ншою визначальною особливктю ще{модел'> е вдновлення втраченого взаемозв'язку i'ндив'дуальноi вигоди та суспльноi корит Доведено, що тр'шда «суспльство - ринок - людина» завдяки и динамiчностi, в'дкритостi та посстшному генеруванню збагачених перехресних зв'язшв перетворюеть-ся на здатну до саморозвитку систему, що сутшсно вiдповiдаезмшу пост'тдустр'шльних в'дносин. Кпючов'1 слова: споживчий ринок, пост'тдустр'шльне суспльство, людина-споживач, повед'тка споживача, ринковi в'дносини. Рис.: 2. Ббл.: 10.
Яхно Тетяна nempiBHa - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри мiжнародних економ'мних в'дносин, Льв'вський торговельно-економiчний ушверситет (вул. Туган-Барановського, 10, Льв'в, 79005, Украна) E-mail: tetis74@mail.ru
Гусаковська Тетяна Олександ^вна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, Полтавський ушверситет економки i торгвлi (вул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украина) E-mail: tatgus@ukr.net
УДК 339.13.012:316.324.8 Яхно Т. П., Гусаковская Т. А. Потребительский рынок в опосредовании неоэкономических процессов воспроизводства человека и общества
Цель статьи состоит в обосновании модели отношений на потребительском рынке в условиях постиндустриального общества. На основе рассмотрения поведения человека-потребителя с позиции экономического, социологического и психологического подходов выделены основные аспекты его деятельности в условиях постиндустриального общества. Сделан вывод о том, что современному потребительскому рынку присуща модель отношений, в которой человек является не просто потребителем материальных благ, но обладает также интеллектом и духовностью, что существенно влияет на формирование собственных предпочтений. Следовательно, его поведение обусловливают не только экономические, но и социальные, политические, психологические, религиозные, правовые, этические, экологические и другие факторы. Другой определяющей особенностью этой модели является восстановление утраченной взаимосвязи индивидуальной выгоды и общественной пользы. Доказано, что триада «общество - рынок - человек» благодаря ее динамичности, открытости и постоянному генерированию обогащенных перекрестных связей превращается в способную к саморазвитию систему, которая сущност-но соответствует содержанию постиндустриальных отношений. Ключевые слова: потребительский рынок, постиндустриальное общество, человек-потребитель, поведение потребителя, рыночные отношения. Рис.: 2. Библ.: 10.
Яхно Татьяна Петровна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедри международных экономических отношений, Львовский торгово-экономический университет (ул. Туган-Барановского, 10, Львов, 79005, Украина) E-mail: tetis74@mail.ru
Гусаковская Татьяна Александровна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедри менеджмента, Полтавский университет экономики и торговли (ул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украина) E-mail: tatgus@ukr.net
UDC 339.13.012:316.324.8 Yahno T. P., Husakovska T. O. The Consumer Market in Mediation of the Neo-Economic Processes of Reproduction of Human and Society
The article is aimed at substantiating the model of relationships in the consumer market under conditions of postindustrial society. On the basis of consideration of the consumer behavior from the viewpoints of economic, sociological, and psychological approaches, the main aspects of the consumer activity under conditions of postindustrial society have been allocated. It has been concluded that the modern consumer market is inherent in the model, in which an individual is not merely a consumer of material comforts, but also has intelligence and spirituality, that significantly impacts the formation of one's own preferences. Consequently, the consumer's behavior is determined not only by the economic, but also by the social, political, psychological, religious, legal, ethical, environmental, and other factors. Another defining feature of this model is the restoration of a lost relationship of the individual benefit and the public benefit. It has been proven that the triad of «society -market - individual», thanks to its dynamism, openness, and constant generating the enriched cross-linkages, becomes a system, which is capable of self-development and which essentially corresponds to the content of the postindustrial relationships.
Keywords: consumer market, postindustrial society, consumer, consumer behaviour, market relations. Fig.: 2. Bibl.: 10.
Yahno Tetiana P. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economic Relations, Lviv University of Trade and Economics (10 Tuhan-Baranovskoho Str., Lviv, 79005, Ukraine) E-mail: tetis74@mail.ru
Husakovska Tetiana O. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management, Poltava University of Economics and Trade (3 Kovalia Str., Poltava, 36014, Ukraine) E-mail: tatgus@ukr.net
Еволюцш людини, у тому числi, як суб'екта сощально-економiчних вiдносин, вцбуваеться протягом вае1 кторп людства. Одночасно змшюеться суспкь-ство, яке також еволюцюнуе. Кожен новий щабель розви-тку суспкьства характеризуеться змшою видДв та мето-дш людсько'1 дiяльностi, характеру економiчних в1дносин. В умовах переходу до постiндустрiального суспкьства також в1дбуваються суттевi змши в ринкових вiдносинах, трансформуючи власне сутнiсть ринку.
Дослцженням проблем розвитку економiчних вцносин в умовах переходу до постiндустрiального суспкьства присвяченi працi багатьох зарубiжних та вiтчизняних науковцiв. Серед них слц вiдзначити до-слiдження Д. Белла, Н. В. Денисова, В. Л. 1ноземцева, I. В. Мосьякова, Н. В. Родюново'!, Л. М. Шимановсько'1-Дiанич, С. А. Вегери [1-9]. Однак, незважаючи на ве-личезну увагу вчених до вивчення зазначених питань, дослiдження у цш сферi не е вичерпними. 1снуе цка низка питань, що потребують Грунтовних наукових до-слiджень. Зокрема, це стосуеться проблем, пов'язаних ш функцiонуванням споживчого ринку в нових умовах.
Мета дано'1 статтi полягае в обгрунтуванш моделi вiдносин на споживчому ринку в умовах постшдустрь ального суспкьства.
Вiдомо, що характер суспкьства розкриваеться через визначення форм суспкьно! дiяльностi людей, якi реалiзують сво'1 економiчнi iнтереси на споживчому ринку. У цьому аспект суспкьство розглядаеться як сукупнiсть людських шдив1дуумш, якi об'едналися для задоволення сощальних iнтересiв; контролю над сво'1ми дiями; формування складних i гармонiйних систем вза-емоди; реалiзацil яккно1 визначеност суспкьства у вза-емоди з природою.
1з зазначених ознак суспкьно1 дiяльностi людей, яка зумовлюе розвиток ринку, видно, що агреговаш в рамках сощуму дй iндивiдiв мають характер або сощ-ально'1, або економiчноl, або полгтично! спрямованостi (як окремо, так i разом взяи). Усi ознаки мають право на визнання та е взаемодоповнюючими.
Людина завжди е потенцшним творцем необхц-них умов еволюци суспкьства, а визначаеться така дiя через мехашзми споживання. Тому споживання розгля-дають як процес задоволення потреб рiзноманiтними благами - як духовними, так i матерiальними. Цей процес викликае мотивацiю до пращ та, вцповкно, проце-су вцтворення суспкьства.
Особисте споживання - це певна сфера, в якш реалiзуеться природна мета господарсько1 дiяльностi суспкьства, формуються стимули до продукування спо-живчих благ i визначаються домшанти розвитку еконо-мiки вiдповiдно до певного устрою суспкьства (дошду-стрiального, iндустрiального або постiндустрiального). Теорiя особистого споживання Грунтуеться на основних прюритетах: рiзноманiтнiсть видiв споживання; непе-ребкьшення; вiдповiднiсть вимог; субституцiя; спадна гранична кориснкть.
Спiввiдносячи перерахованi вище прюритети, ре-алiзованi в поведiнцi споживача, з реалiями постшду-стрiального суспкьства, становлення якого вцбуваеть-ся ниш, необхцно вiдзначити очевиднiсть таких змш:
по-перше, особливiсть товарiв, що пропонуе ринок на запит споживача (збкьшення товарiв з високою част-кою творчоУштелектуально: складово1 в '1х споживчш вартостi) та переважання послуг у структурi споживання, а, по-друге, яккш прогресивнi еволюцiйнi змiни суспкьства та людини в ньому.
Людина (або, як прийнято називати, споживач) е активним суб'ектом ринкових вцносин i розбудови суспкьства та, як правило, проявляе сво'1 потреби та намь ри у в1дпов1днш поведшщ, певнiй дiяльностi на ринку, що визначаеться термшом «поведiнка споживача». Ниш кнуе деккька пiдходiв до визначення поняття «поведш-ка». Це пов'язано з рiзноманiттям сфер його викорис-тання, якi передбачають, вiдповiдно, i рiзне розумiння змiсту та сутност даного поняття.
Зовнi прояви людсько'1 поведшки вiдображаються в системi послцовних дiй, спрямованих на прямий прак-тичний контакт з певними об'ектами свого оточення для досягнення поставлених цкей. З огляду на ккьккть визначень поведшки споживачiв, якi представленi в на-уковiй економiчнiй лiтературi зарубiжних i вiтчизняних авторiв, i порiвнюючи щ визначення, можемо зробити висновок, що найбкьш поширене трактування спожив-чо'1 поведiнки визначае 11 як дiяльнiсть, спрямовану на отримання, споживання та розпоряджання продуктами i послугами, у тому чи^ процеси прийняття ршень, якi передують цим дiям, '1х супроводжують i здiйснюються пiсля них [10]. Таким чином, кнуе три основш пiдходи до розумiння тако! поведiнки: соцiологiчний; економiч-ний; психологiчний.
Осккьки поведiнка споживача формуеться, роз-виваеться i проявляеться в умовах суспкьного життя, вона мае сощально зумовлений характер. Соцiологiя дослджуе та iнтерпретуе поведiнку передусiм у таких термшах, як: «дiяльнiсть», «спкку-вання», «винагорода», «цiннiсть», «потреби». Зпдно з соцiологiею поведiнковiсть розглядаеться як одна зi сфер суспiльного життя - процес споживання, який к-нуе поряд iз виробництвом, обмшом. Проте предметом дослiдження е не вся людина, а ткьки и поведiнка, i не у вск аспектах, а лише на ринку - як споживача. Предметом дослцження сощологП виступае поведiнка рiзних соцiальних спкьнот у процесi споживання [10].
Економжа, погоджуючись в цкому з тим, що споживання е юнцевою фазою суспкьного вцтворення, в якiй суспiльний продукт використовуеться для задоволення потреб населення, наголошуе на тому, що назваш процеси проявляються на рiвнi реалшаци саме еконо-мiчних вiдносин, яким притаманна рацiональнiсть. Ще А. Смгг обгрунтував концепцiю «економiчноl людини», припустивши, що головним мотивом и дiяльностi е лише власний егоктичний штерес. Прагнучи максиш-заци власного добробуту, мiкроекономiчнi суб'екти при-ймають ршення на основi критерiю «витрати - вигоди» i реалiзують '1х, якщо вигоди перевищують витрати [3].
Однак ниш цей шдхц до розумшня поведiнки споживача в надзвичайно особливих ринкових умовах переходу до постшдустрiальноí економiки критикуеться багатьма дослiдниками. Науковщ вважають, що модель
«економiчноl людини» в умовах сьогодення е застаркою та вказують на необхцшсть розробки ново! концепци -тако1, яка вiдповiдала б вимогам, що висувае до не1 нове суспкьство. Зокрема, Н. В. Денисов i Н. В. Родiонова [3; 6] вважають, що в цш моделi не враховуеться вплив неекономiчних чинниюв, тодi як ринок мае на увазi не ткьки економiчну свободу, а й дотримання соцiальних, еколопчних, правових, етичних та iнших вимог до пове-дiнки суб'ектiв. Регулюючи вцносини з приводу задово-лення матерiальних потреб людини, модель нечутлива до шших сторiн якостi и життя. У наш час людина мае широкi iнформацiйнi та енергетичш можливостi впливу на господарську дшльшсть та iншi сторони суспкьно-го життя. Ршення економiчних проблем ниш вимагае звернення до сфер етики, полiтики, права, релМ, еколо-ги тощо. Це означае, що людину-споживача в економщ слiд розглядати з уск бокiв П життедiяльностi (рис. 1).
задоволення власних потреб. Базуючись на попередни дослiдженнях, поведiнку конкретного споживача можна уявити як систему взаемопов'язаних дш i вчинкiв, котрi здiйснюються для реалiзацГ1 певних функцш i вимага-ють зв'язку людини iз соцiумом.
Усе вищеозначене дае шдстави стверджувати, що перед наукою стопъ важливе завдання з розробки моделi в1дносин, властивих сучасному споживчому ринку, в якш людина е не просто споживачем матерiаль-них благ, але надкена також штелектом i духовнiстю, що iстотно впливае на формування власних уподобань. Отже, 11 поведшку зумовлюють не ткьки економiчнi, а й соц-альш, полiтичнi, психологiчнi, релiгiйнi, правовi, етичш, екологiчнi та iншi чинники. 1ншою визначальною особли-вiстю ще1 моделi е вiдновлення втраченого взаемозв'язку шдивкуально1 вигоди i суспкьно1 користi (рис. 2).
економ1чнии аспект
психолопчниИ аспект соц^льниИ аспект
> к
Аспекти дшльносп
ЛЮДИНА
1НДИВ1Д
особиспсть
Споживання
Творення
> Реалвацт особистих ¡нтереав
Реалвацт громадських ¡нтерес¡в
> Задоволення матер^льних потреб
Задоволення духовних потреб
Рис. 1. Аспекти дiяльностi людини-споживача як iндивiда та особистостi Джерело: складено за [3; 5; 6; 10].
Психологи вважають, що люди зазвичай непостш-ш. 1хш уподобання мають тенденщю до нетранзитив-носй, але систематично вiдхиляються вiд постшносй, що можна вимiрювати, пояснювати i дослiджувати. Крiм того, з погляду економiчноl психологи, невизна-ченiсть залишаеться постiйною, iнодi домiнуючою осо-бливктю умов iснування людини. Цей висновок явно суперечить положенням традицшно1 теори очiкуваноl корисностi, проте узгоджуеться з низкою економжо-психологiчних розробок, в яких доведено, що вирi-шальним чинником становлення та розвитку економжи нового (постiндустрiального) типу необхiдно видкити креативно-емоцiйний iнтелект, яким володiе таланови-та й iнтелектуально-розвинена людина [7; 8].
Об'ектом дослцження поведiнки в шдивцуаль стичнiй традицЦ е людина. Аналiз пiдходiв до визначен-ня поняття «поведшка споживача» дае шдстави сфор-мулювати його таким чином: поведшка споживачiв - це сукупшсть дiй i вчинкiв iнтелектуального, фiзичного та психологiчного характеру, якi здшснюються фiзичними та юридичними особами шд впливом чинникiв як зо-вшшнього, так i внутрiшнього середовища i спрямованi на отримання i споживання товарiв, послуг, iдей задля
Ниш е очевидним, що економiчний егошм «еко-номiчноl людини» здатний взагалi знищити життя люд-ського роду на Земл1 Розширення i посилення антропогенного i техногенного тиску на природу призводить людство до економiчноl та сощально1 кризи. Причому глобалiзацiя економiки, 11 iнформатизацiя, швидкий розвиток науки i технологiй можуть мати як позитивш, так i вкрай негативнi наслiдки. Глобальнi шформацшш мережi можуть бути як шструментом для нав'язування певних цiнностей та кей, так i чинником, що сприяе розвитку ринкових вiдносин в штересах людини та гро-мадянського суспкьства в ц1лому.
Важливу роль у побудовi таких вiдносин на споживчому ринку, що будуть сприяти реалiзащl iнтересiв як споживачiв, так i виробникiв, вiдiграе держава. За-вданням держави у нишшни умовах е врiвноваження вс1х процейв, що вiдбуваються в економiцi та суспкь-ствi в ц1лому. Економiчна стратег1я держави повинна пов'язувати цш господарського розвитку 1з задово-ленням соцiально-економiчних потреб сусп1льства, що сшввцносяться з можливостями та поточним станом економiчноl системи.
Чинники, що впливають на поведшку людини-споживача на ринку
Рис. 2. Модель в^носин на сучасному споживчому ринку
Джерело: авторська розробка.
У наш час, як школи, люди мають потребу в за-гальних для вйе! людсько! цившзаци iдеалах, цкях, дiях. Актуальними стають питання етики, етично'1 осно-ви спкьного кнування як на глобальному, так i на ло-кальних рiвнях [9]. В умовах глобалiзацi! важливим чинником досягнення суспкьно! рiвноваги повинно стати зрке громадянське суспкьство. Держава, разом iз суспкьством, може встановлювати рiзнi механiзми корекци впливу негативних ефектш, знаходити шляхи виживання i розвитку людства.
Людина, виходячи зi свого економiчного призна-чення та сво'1х потреб, завжди е потенцшним твор-цем для побудови оптимальних умов економжи та споживчого ринку, зокрема. Свггова практика п1дтверди-ла, що функцюнування та розвиток споживчого ринку, вцповцно визначених уподобань людини, неможливi без урахування суспкьних iнтересiв, реалшацш яких значною мiрою забезпечуе держава. Втручання держави в економЬ-ку зумовлено необхiднiстю створення умов для корекци функцiонування ринкового механiзму; захисту нацюналь-них iнтересiв на внутршньому та зовншньому ринках; вирiшення проблем, яю ринковий механiзм ефективно виршити не може. Сучасна роль споживчого ринку в ор-гашзацп обмшу вимагае чито! оргашзацп та ефективно! взаемоди його учасникiв. Усе це обумовлюе необхiднiсть пошуку оптимiзацiйних ршень щодо впливу держави на процеси, яю вiдбуваються на споживчому ринку.
Сучасна мета розвитку споживчого ринку мае вцповцати поставленим прiоритетам державно! соцiально-економiчно! полiтики, а саме:
+ шдвищення економiчного зростання як держави в цкому, так i окремих 'й регiонiв, збкьшен-ня обсяпв нацiонального виробництва спожив-чих товарiв та послуг; + розвиток людського потенщалу, як основно! складово! суспкьного поступу та визначально! оцiнки його рiвня; + економiчна стабiльнiсть, яка забезпечуе сталий рiвень цiн та тарифiв, зниження iнфляцi!, шд-вищення рiвня зайнятостi, збалансованостi по-питу та пропозици;
+ соцiальна справедливкть, яка пiдтримуе спра-ведливий розподк доходiв, захист соцiально незахищеного населення.
Очевидно, що держава не може контролюва-ти «вск та все» у будь-яюй дiяльностi. Проте там, де держава мае проявляти себе, вона повинна робити це ефективно та повноцшно. Важливим у цьому сенй е встановлення законодавчих норм i засад ефективного державного регулювання, зокрема споживчого ринку. Особливо сл1д пiдкреслити важливiсть формування загально! державно! регуляторно! полiтики у сферi роз-витку споживчого ринку, яка повинна бути спрямована на досягнення оптимального регулювання державою торговельно! дiяльностi, усунення правових, економiч-них та адмiнiстративних перешкод у реалiзацil права на пiдприемницьку дшльшсть.
Споживчий ринок, як чинник ефективност вц-творювальних процесiв, е дiевим двигуном для iнших галузей народного господарства. За допомогою меха-шзму узгодження попиту та пропозици ринок забезпечуе ефективш господарськi зв'язки. Проте функци ринкового саморегулювання неодмшно поеднуються в наш час iз функцшми механiзму державного регулю-вання. Ураховуючи проблеми сьогодення, регулювання споживчого ринку повинно здшснюватися за трирiвне-вою системою: на центральному рiвнi, на рiвнi регiонiв та на рiвнi мiсцевого самоврядування. На кожному рiв-нi повиннi бути створеш вiдповiднi структурнi шдроз-дки зi сво!ми конкретними завданнями та функцшми. Основне завдання суспкьства у сферi регулювання ринку споживчих товарiв полягае в оптимiзацil товарного обку. Очевидно, що вiдсутнiсть дiевого мехашзму е серйозним деструктивним чинником розвитку сфери споживчого обiгу в сучаснiй економщЬ
Формування в Укра!нi ринкового середовища, сприятливого для створення передумов постшдустрь ального розвитку, являе собою складну i масштабну проблему. Це безпосередньо стосуеться сфери державного регулювання споживчого ринку. Вцносини на такому ринку (як i ринковi вцносини в Укра!нi в цкому) повиннi поступово бути приведеними до принцишв, за якими розвиваються сощуми та економiки найбкьш
розвинених noCT^ycTpiaAbHMx кра'н. Зокрема, у наш час найбкьш актуальним для Укра'ни е европейський напрям розвитку, а, отже, i практика економiчно розвинених кра!н 6С. Розбудова европейсько! держави в наш час неможлива без свцомого громадянства та реалшаци прав людини, частиною яких е права споживача та про-ведення вцпов^но! споживчо! полiтики. Кра'ни бвро-пейського Союзу ефективно впроваджують стандарти безпеки та якост товарiв i послуг, що е показниками до-бробуту населення.
Поряд ш органами державного регулювання знач-ний вплив на споживачiв ринку здiйснюють громадсью оргашзаци, зокрема, тi, що функцюнують у сферi захи-сту прав споживачiв. Результативною е практика !х дЬ-яльностi у Великiй Британи, Австри, Фшлянди, Угор-щинi та шших кра'нах. На нашу думку, шд впливом громадських органiзацiй повинно вдосконалюватися за-конодавство про торпвлю i послуги, права й обов'язки шдприемщв, особливо щодо стандартiв безпеки, еколо-гiчностi, якостi товарiв i послуг. У наш час, завдяки розвитку глобальних iнформацiйних мереж, вплив таких громадських оргашзацш на суспкьну думку в цкому та на думку окремих споживачiв зокрема е на порядок ви-щим, нiж ще деккька десятилiть тому.
ВИСНОВКИ
Отже, вцносини «суспкьство - ринок - людина» слiд розушти в контекстi соцiально-економiчних вц-носин, що притаманш перiодy становлення постшду-стрiального суспкьства. Людина е джерелом щнностей, ринок - джерелом ресурйв для вiдтворення людини та сощуму, суспкьство - джерелом соцiального порядку. I осккьки нинi споживчий ринок формуеться в умовах опосередкування вцтворення суспкьства i людини, кожний iз названих феноменiв не може дослцжуватись окремо. Трiадy «суспкьство - ринок - людина» слц розглядати як узгоджену взаемодш названих складових цившзацшного розвитку. Така взаемодiя завдяки 'й ди-намiчностi, вiдкритостi та постшному генеруванню зба-гачених перехресних зв'язюв перетворюеться на здатну до саморозвитку систему, що сутшсно вiдповiдае змкту постiндyстрiальних вiдносин, якi поступово затверджу-ються нинi. У цьому контекст важливим завданням е поглиблення сощально! солiдарностi, удосконалення форм i методiв соцiальних взаемодiй як основи шдви-щення взаемно! вiдповiдальностi держави i суспкьства за майбутне розвитку людства. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Белл Д., Иноземцев В. Эпоха разобщенности: размышления о мире XXI века. М.: Свободная мысль, 2007. 303 с.
2. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: опыт социального прогнозирования/пер. с англ. М.: Academia,
1999. 956 с.
3. Денисов Н. В. Неоэкономическая модель человека и личности в условиях становления новой экономики. Социально-экономические явления и процессы. 2013. № 8 (054). С. 33-39.
4. Иноземцев В. Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы. М.: Логос,
2000. 304 с.
5. Мосьяков И. В. Человек в постиндустриальной экономике. Проблемы экономики и менеджмента. 2013. № 5 (21). С. 43-47.
6. Родионова Н. В. Модель «Экономического человека» в системе экономических знаний. Высшее образование в России. 2006. № 9. С. 56-67.
7. Шимановська^анич Л. М. В|д «економтноЬ до «креативно!» людини. Вкник Кивського нацонального ун'терси-тету технолоай та дизайну. 2010. № 5 (55). С. 270-277.
8. Шимановська^анич Л. М. Креативно-емоцшний ¡н-телект як фактор розвитку в умовах ново! економки. Науковий вкник Ужгородського унверситету. Сер.: «Економка». 2010. Вип. 31. С. 12-16.
9. Вегера С. А. Глобал1зац1я i людський розвиток. Ки!в: Нацюнальна академiя управлшня, 2011. 40 с.
10. Василькевич Л. О. Соцiально-економiчна природа поведшки споживачiв на ринку товарiв i послуг. Ефектив-на економка. 2011. № 7. URL: http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=621
REFERENCES
Bell, D., and Inozemtsev, V. Epokha razobshchennosti: razmy-shleniya o mire XXI veka [The era of disunity: reflections on the world of the XXI century]. Moscow: Svobodnaya mysl, 2007.
Bell, D. Gryadushcheye postindustrialnoye obshchestvo: opyt sotsialnogoprognozirovaniya [Future post-industrial society: experience of social forecasting]. Moscow: Academiya, 1999.
Denisov, N. V. "Neoekonomicheskaya model cheloveka i lichnosti v usloviyakh stanovleniya novoy ekonomiki" [Neoeco-nomic human model and personality in the formation of the new economy]. Sotsialno-ekonomicheskiye yavleniya i protsessy, no. 8 (054) (2013): 33-39.
Inozemtsev, V. L. Sovremennoye postindustrialnoye obsh-chestvo: priroda, protivorechiya, perspektivy [Modern postindustrial society: nature, contradictions, perspectives]. Moscow: Logos, 2000.
Mosyakov, I. V. "Chelovek v postindustrialnoy ekonomike" [People in postindustrial economy]. Problemy ekonomiki i mened-zhmenta, no. 5 (21) (2013): 43-47.
Rodionova, N. V. "Model «Ekonomicheskogo cheloveka» v sisteme ekonomicheskikh znaniy" [The model of "Economic man" in the system of economic knowledge]. Vyssheye obrazovaniye v Rossii, no. 9 (2006): 56-67.
Shymanovska-Dianych, L. M. "Vid «ekonomichnoi» do «kreatyvnoi» liudyny" [From "economic" to the "creative" person]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohii ta dyzainu, no. 5 (55) (2010): 270-277.
Shymanovska-Dianych, L. M. "Kreatyvno-emotsiinyi inte-lekt yak faktor rozvytku v umovakh novoi ekonomiky" [Creative and emotional intelligence as a factor of development in the new economy]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia «Ekonomika», no. 31 (2010): 12-16.
Vehera, S. A. Hlobalizatsiia i liudskyi rozvytok [Globalization and human development]. Kyiv: Natsionalna akademiia upravlin-nia, 2011.
Vasylkevych, L. O. "Sotsialno-ekonomichna pryroda pov-edinky spozhyvachiv na rynku tovariv i posluh" [The socio-economic nature of consumer behavior on the market of goods and services]. Efektyvna ekonomika. http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=621
