CC BY
62
11. Левичева И. Регулирование деятельности коммерческих банков в 80-е годы XIX века. - Цит. з http://www.vep.ru/bbl/history/cbr6.html станом на 20.01.2007.
12. Андрюшин С.А. Банковская система России: особенности эволюции и концепция развития. - М.: Ин-т экономики РАН, 1998.
13. Горовий С., Комаринська З.М. До проблеми становлення i розвитку банювсько'1 системи Украши/ Пщ ред. Б.С. 1ваава// Банювська система Украши: проблеми та перспекти-ви розвитку: Матерiали Мгжнар. наук.-практ. конф. - Тернопшь: Екон. думка, 1998. - 85 с.
14. Крохмалюк Д. Банювська справа в Украiнi у складi Росшсько'1' iмперii (друга половина Х1Х столiття - 1917 р.)// Вiсник НБУ. - 2000, № 9. - С. 63.
15. Ленин В.И. Грозящая катастрофа и как с ней бороться. - М.: Наука, 1988. - 46 с.
16. Мехряков В.Д. История кредитных учреждений и современное состояние банковской системы России. - М.: Ин-т экономики РАН, 1995. - 364 с.
УДК 336. 71 Доц. С.М. Лобозинська, канд. екон. наук - RbeiecbKnü НУ
м. 1вана Франка
СШВЫДНОШЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА РИНКОВОГО САМОРЕГУЛЮВАННЯ В ПРОЦЕС1 КООРДИНАЦП БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ
Розглянуто питання взаемодп держави та ринку в процес регулювання бан-ювсько! системи. Виявлено проблеми побудови оптимального мехашзму регулювання банювсько! системи. Запропоновано шляхи вдосконалення системи регулювання банювсько! дiяльностi в Укра!ш.
Ключов1 слова: державне регулювання банювсько! системи; ринкове саморе-гулювання; функцiональнi економiчнi системи; банкiвська шфраструктура.
Assist. prof. S.M. Lobozinska - Lviv NU named after Ivan Franko
The correlation of a governmental regulation and market self-regulation in a process of a banking system coordination
In the article is examined the question of a cooperation between a government and market in a process of a governmental banking system regulation. The problems of building of the optimum mechanism of a banking system regulation are brought out. The ways of improvement of a system of a banking activity regulation in the Ukraine are proposed.
Keywords: governmental regulation of a banking system; market self-regulation; functional economic systems; banking infrastructure.
Побудова ринкового господарства в Укра!ш вимагае стабильно! та на-дшно! банювсько! системи. П'ятнадцятир1чний пошук оптимально! системи регулювання фшансово! шдустри емшричним шляхом вщ нерегульованост до зарегульованость Подальше зволшання i3 розбудовою ефективно! системи регулювання банювсько! системи може залишити Украшу поза межами свь тових фшансових потоюв, тому важливими е теоретичш дослiдження меха-нiзмiв регулювання економши, якi б забезпечили ефективне впровадження державно! економiчно! полiтики у поеднанш з ринковим регулюванням.
Окремi питання сшввщношення державного регулювання та ринкового саморегулювання дослщжували такi вчеш як: К. Губарев, Л. Дмитриченко, I. Михасюк, А. Новиков, С. Хоружий, Яценюк А. Однак здебшьшого зазначе-нi економiсти- теоретики торкалися питань макроекономiчного регулювання в межах цшо! господарсько! системи або розглядали проблеми координаци
банювництва тiльки з позици державного банювського регулювання та наг-ляду. Отож, питання побудови оптимального мехашзму регулювання банювсько! системи набувае особливо! ваги та актуальность
1снують рiзноманiтнi погляди на проблему регулювання банювсько! сфери: однi вченi е прихильниками визначального впливу держави у регулю-ваннi банювсько! системи, iншi - надають перевагу саморегулювання банювсько! системи через ринковi механiзми.
Переважна бшьшють вчених та банкiрiв-практикiв визнае важливють державного регулювання банювсько! системи, проте щодо визначення ступе-ню його впливу на банювський сектор тако! одностайностi немае. Так, одш вважають, що регулювання банювсько! дiяльностi повинне бути жорсткiшим та бшьш регламентованiшим, нiж в iнших секторах економжи, оскiльки банки виконують таю специфiчнi функци, як: залучення вiльних коштiв на вкладнi рахунки вщ фiзичних та юридичних оЫб; здiйснення електронно! емюи грошей через мехашзм грошового (кредитного) мультиплiкатора; ство-рення основи механiзму нацiональних розрахунюв; фiнансування прюритет-них економiчних проекпв держави.
Водночас iснують i протилежш думки. Так, вiдомий американський експерт з банювсько! справи Джордж Бенстон та його однодумщ вважають, що фiнансовi iнститути е просто шдприемствами i спецiального регулювання потребують тшьки окремi аспекти 1хньо1 дiяльностi [1, с. 2]. Так, тсля Друго! свггово! вiйни низка держав центрально! Свропи прийняли рiшення про необ-хiднiсть контролю та координацi! дiяльностi банкiв на загальних принципах. Проте юнуе ще чимало аналiтикiв банювсько! справи, якi вважають, що, попри зроблеш за останнiй час кроки у бж звiльнення банювсько! системи вщ суворо! регламентацi!, ще багато потрiбно зробити для надання банкам вигод, яю забезпечуе вшьна конкуренцiя.
Прибiчники iде! вiльно! банювсько! дiяльностi ("free banking") завжди категорично вщкидали можливiсть регламентацi! банкiвсько! дiяльностi, вщ-стоюючи порядок, за якого для виходу на банкiвський ринок не потрiбно одер-жувати чартер (лщензш) [2, с. 36]. Сучасне тлумачення "free banking" полягае у тому, що банювська система функщонуе автономно, за вiдсутностi контролю з боку будь-якого регулюючого органу. Аргументом на користь вшьного банювництва прихильники ще! теорi! називають можливють уникнення витрат на державне регулювання, яю лягають тягарем на платниюв податкiв.
На нашу думку, ринковi вiдносини як самодостатнi, автоматично дь ючi, саморегульованi механiзми притаманнi раншм ступеням розвитку товарного виробництва, коли держава тшьки створюе умови для функщонування приватного катталу. Принцип "невтручання" призводить в кiнцевому результат до перiодичних економiчних цикшв та витiснення монополiею само-регульовано! конкуренцi!. Тому iснуе об'ективна необхщшсть у модифжаци механiзму саморегулювання економши шляхом застосування державного регулювання, що в свою чергу призводить до формування належного шститу-цшного середовища розвитку банкiвсько! дiяльностi. Шдтвердженням цього е i те, що протягом останнього столггтя у вЫх кра!нах з ринковою економь
кою в тому чи шшому виглядi виникла та успiшно проявляе себе i зараз система банювського регулювання та нагляду. [3, с. 3].
Для промислово розвинутих краш перша половина ХХ столтя озна-менувалася зростанням державного втручання в економжу. Ця тенденцiя, у розвитку яко! були сво! пiднесення та спади, торкалася практично всiх сфер економiчноï дiяльностi i знайшла свiй прояв у двох модифжащях. Одна була шдхоплена марксистською лiтературою на початку свого зародження (теорiя державно-монополiстського каппашзму) i стала основою для побудови моде-лi управлiння соцiалiстичною економжою Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк. Вона функщонувала як система тотального державного регулювання вшх економiчних процеЫв (включаючи фiнансовий сектор). Ринковi взаемозв'язки визнавалися позасистемними, внаслiдок чого товарно-грошовi вiдносини були замiненi механiзмом розподшу та перерозподiлу.
1нша модель, пов'язана з розвитком об'ективних економiчних проце-сiв, проявилася в роки Вели^ депресiï та була втiлена в "новий курс" Ф.Д. Рузвельта, який став оригшальним проявом теорiï державного регулювання ринкових процешв, автором яко'' був Дж. М. Кейнс.
Банювсью кризи 20-30-их рокiв засвщчили об'ективну потребу засто-сування державного регулювання у фшансово-кредитнш сферi, яке б надавало гаранти стабшьност та надiйностi фiнансовiй системi, а також забезпечи-ло б захист штереЫв клiентiв.
У мiжвоенний перюд зусилля з регулювання банкiвськоï системи були спрямоваш на послаблення тиску ринковоï конкуренци на прибуток та каш-тал банкiвських структур. Завдяки цьому зростала фiнансова стiйкiсть як бан-кiвськоï системи в цшому, так i окремих банкiвських шститу^в.
Пiсля другоï свiтовоï вiйни можливост впливу ринкових заходiв на бан-кiвську систему були надзвичайно обмеженими. Поте, одночасно з усуненням наслщюв вшни вiдбуваеться зростанням нацiонального доходу, диверсифшащя промисловостi й активiзацiя мiжнародних зв'язюв, що призвело до зростання впливу ринкових механiзмiв на економiчнi процеси. У багатьох крашах вщбу-ваеться коригування концепцiй економiчного зростання: перевага надаеться ринковим методам регулювання вщносин у банювсько-фшансовш сферi.
На рубежi 60-70-х рокiв iз неокейЫанською моделлю, яка базувалася на необхщност виключно державного регулювання господарських процешв, активно починае конкурувати теорiя саморегулювання ринку (варiанти неок-ласичноï концепци). Змiна прiоритетiв пояснюеться потребою шдвищення ефективностi нацiональних i мiжнародних економiчних зв,язкiв. При цьому держава була не в змозi вирiшити поставлене завдання. Всезростаючi потреби економж розвинених краш не могли задовольнятися в межах протекщ-онiстських та зарегульованих банювських систем, особливо враховуючи стрiмкий розвиток мiжнародних вiдносин та глобалiзацiйних тенденцiй. Це спричинило появу хвилi дерегулювання (послаблення державного фшансово-го контролю), що було притаманно господарському мехашзму до кейнЫансь-кого часу i адаптована до нових ринкових умов.
Дерегулювання розпочалося з юнця 60-их рр. в США, у 80-т роки до практики дерегулювання приедналися iншi провiднi краши свiту, такi як
Австралiя, Канада, Японiя, Англiя. З 90-их роюв дерегулювання банювського сектору охопила краши, що розвиваються та краши з перехiдною економь кою. Тенденщя дерегулювання та лiбeрaлiзaцiï бaнкiвськоï системи започат-кували нову еру у розвитку банювського сектору завдяки впровадженню но-вих передових iнформaцiйних технологш та зростанню конкурeнцiï зi сторо-ни зaрубiжних крaïн.
Чи означае дерегулювання бaнкiвськоï системи вiдмову вщ державного регулювання та поетапний перехщ до саморегулюючих властивостей ринку?
На нашу думку, нeвiрним е протиставляти державу та ринок як два альтернативних мехашзми координaцiï бaнкiвськоï системи. Держава та ринок в процес регулювання становлять едине цше, але поруч з тим постае ш-ше питання, яке сшввщношення складових eлeмeнтiв повинне бути опти-мальним в структурi единого мехашзму координаци. Творщ сучасних шдхо-дiв державного регулювання зазначають, що неможливо розробити модель спiввiдношeння мiж ринковими i державними мeхaнiзмaми координaцiï нащ-онально1' eкономiки, яка була б спшьною для всiх краш [4, с. 14]. I з цим не-обхщно погодитись, адже сшввщношення мiж цими двома явищами еконо-мiчноï д^' (державою та ринком) визначаються простором та часом. Тобто важливий вплив на структуру мехашзму координаци мають: стушнь розвитку економши; рiвeнь вiдкритостi ринкового господарства; сощальна структура суспiльствa; рiвeнь корпоративного упрaвлiння; нaцiонaльнi особливостi народу тощо. Тому при розробцi оптимaльноï модeлi спiввiдношeння державного регулювання та ринкового саморегулювання необхщно враховувати ш-ституцiйну складову, яка вщграе визначальну роль в мeхaнiзмi координаци банювсь^ системи.
Взaемодiя ринку та держави у процес регулювання банювсь^ системи пояснюеться i тим, що ринкове господарство, маючи внутршш вaжeлi саморегулювання, одночасно передбачае наявшсть сильноï держави, яка спро-можна забезпечити нeобхiднi умови для належного функцiонувaння ринко-вих вщносин. Отже, держава, залежно вiд ступеню розвитку продуктивних сил, сама шщдае розвиток саморегулюючих мeхaнiзмiв ринку. Це шдтвер-джуе i тeорiя регулювання, зпдно з якою поняття "ринок" трактуеться як та-кий ж шститут, що й iншi, а не будь-яка безшституцшна альтернативна еко-номiки. Нaвiть, якщо вважати, що ринок - це саморегулююча система, то вш однак не е самотворцем [5].
На думку Хоружого С.Г., державне регулювання мае доповнювати ринковi мехашзми саморегулювання та самозростання, а не шдмшювати ix. Бо саме сукупшсть державного регулювання та ринкових мexaнiзмiв саморегулювання становлять едину систему мaкроeкономiчного регулювання госпо-дарством [6]. Мова йде не про пряме обмеження дiяльностi банювських структур, а про перехщ до вироблення концептуальних положень регулювання банювсь^ системи, яка б найбшьшою мiрою враховувала спeцифiку розвитку ринку краши. Тобто в сучасних умовах доцшьно говорити не про державне втручання у функцюнування ринку, а про державне регулювання бан-ювсь^ системи, яке не руйнуе ринковi взаемозв'язки, а навпаки сприяе ство-
ренню функщональних економiчних систем (ФЕС), що породжують ринковi механiзми саморегулювання у банювськш сферi. До ФЕС належать рiзнома-нiтнi елементи ринковоï iнфраструктури, державш заклади, рiзноманiтнi асо-цiацiï, союзи, анал^ичш та iнформацiйнi центри.
Л.1. Дмитриченко видiляе двi особливостi функщональних економiч-них систем саморегулювання. По перше, ФЕС на мiкрорiвнi залежать вiд держави, яка визначае процес 1хнього створення. На етапах формування та ста-новлення вони отримують державну тдтримку. Однак з часом вплив ФЕС на ринкову ситуащю посилюеться. Вони використовують власш шформацшш бази, якi об'еднуються в едину шформацшну систему. Це забезпечуе гнуч-кiсть та оперативнiсть ФЕС, що призводить до зростання рiвня саморегулювання економжи, забезпечуючи при цьому стабшьне економiчне зростання [7, с. 34]. За таких умов держава в бшьшш мiрi виконуе координацшш фун-кци, якi допомагають шдтримувати макроекономiчну рiвновагу i ефективне конкурентне середовище, а також контролювати ri сегменти ринкових вщно-син, в яких мехашзм регулювання недостатньо ефективний.
В умовах iнституцiйноï та структурноï слабкостi економiчноï системи Украши, банювсью проблеми тшьки зростають. За вщсутност належного державного регулювання та за наявност зривiв у робот основних ринкових механiзмiв, банки ^ть на надмiрний ризик, що стае реальною загрозою без-пецi та надшност банкiвськоï системи, потенцiйно можливим е настання сис-темноï бан^сь^ кризи. З метою проведення превентивних заходiв держав-не регулювання вiтчизняноï банкiвськоï системи повинно спрямовуватися перш за все на формування шституцшного середовища, в якому б належний розвиток набула банкiвська iнфраструктура. Саме банювська iнфраструктура, елементами якоï виступають функщональш економiчнi системи, спроможна запустити мехашзми ринкового саморегулювання в банювськш систем^ що в свою чергу сприятиме реструктуризаци банкiвського сектору та подоланню тенденцш до монополiстичноï конкуренци та концентраций За таких умов, на етат формування в Укра1ш iнституцiйного середовища вiдкритоï ринковоï економжи, обгрунтованим е жорстке державне регулювання бан^сь^ системи, при цьому особливу увагу необхщно звернути на обмеження ризиюв банкiвськоï дiяльностi. 1з моменту закладання пiдвалин розвитку шституцшного середовища повинно вщбуватися послаблення норм державного регулювання банювництва та надання прюритетност ринковим мехашзмам саморегулювання. Для плановоï реалiзацiï процесу регулювання банкiвськоï ш-дустри необхiдним е розробка науково обгрунтованоï концепци регулювання у довгостроковiй перспектив^ яка б окреслювала основнi принципи та шдхо-ди щодо функщонування механiзму державного регулювання, прописувала взаемодш мiж його структурними елементами.
Лггература
1. Губарев К. Банювський нагляд: теор1я та практика// Юридична газета. - 2005, № 10 (46). - (1.06.05)// www.yur-gazeta.com/ [17.09.2006].
2. Роговая Н. Деяю теоретичш аспекти державного регулювання банювсько1 д1яльнос-■ri// Економша Украши. - 2004, № 4. - С. 36-39.
3. Яценюк А.П. Обгрунтування принципiв та стандар^в банювського регулювання та нагляду// Вiсник Украшсько'' академп банювсько' справи, 2001, № 1. - С. 3-7.
4. Державне регулювання економши/ За ред. д-ра екон. наук, проф., акад. АН Вищо'' школи Украши 1.Р. Михасюка/. - Львiвський нацiональний унiверситет 1м. 1вана Франка. -Львiв: мУкраiнськi технологп", 1999. - 640 с.
5. Новиков А.Н. Основы системы денежно-кредитного регулирования// Вестник ФА. -2003, № 3 (27)// www.vestnik.fa.ru/ [05.02.2005].
6. Хоружий С.Г. Фшансова шдус^я: проблеми розпод^ регулюючих функщй// www.horuz.narod.ru/ [17.09.2006].
7. Дмитриченко Л.И. Государственное регулирование экономики: методология и теория: Монография. - Донецк: Изд-во "УкрНТЭК", 2001. - 329 с.
УДК 346.56: 334.735 Магктр Н.М. Мщенко - RbeiecbKa КА
ПОНЯТТЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ШДПРИСМСТВА ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО ОЦ1НКИ
Розглядаються питання трансформацп вщношень власност в Укршш, як вису-нули перед економiчною наукою цiлий ряд нових проблем i задач, що рашше не ви-никали, ще бiльше загострили проблеми вщом^ але ще до кшця не вирiшенi. До ос-таннiх вiдноситься питання оцiнки ресурсного потенщалу пiдприeмства i об'еднань. Проблема полягае не тiльки в пошуку вiдповiдей, за допомогою яких показниюв оць нити ресурсний потенцiал, а й у виборi позицп ïï оцiнки.
Undergraduate N.M. Miscenko - L 'viv commercial academy Concept of resource potential of enterprise and problem of his estimation
The questions of transformation of relations of property are examined in Ukraine, which pulled out before economic science a number of new problems and tasks which did not arise up before, a yet more problem was sharpened by known, but yet to the end not decided. The question of estimation of resource potential of enterprise and associations belongs to the last. A problem consists not only in the search of answers, by what indexes to estimate resource potential but also in the choice of position of its estimation.
На нишшньому еташ яюсних трансформацш економ1чних реформ в Украша, забезпечення сталого економ1чного зростання на основ! найефектив-шшого i комплексного використання ресурсного потенщалу е одним з голов-них важел1в змщнення позитивних тенденцш у сощально-економ1чному розвитку держави i прюритетним завданням державноï полггики.
В умовах ринку, що характеризуеться нестабшьшстю макро- i мжро-економ1чних фактор1в, одним з першочергових завдань кер1вництва стае фор-мування та ощнка поточних та перспективних можливостей шдприемства, тобто його потенщалу; збалансування можливостей шдприемства з потенщ-алом зовшшнього середовища для досягнення запланованих задач та з метою виживання в умовах конкуренци сьогодш та в перспектив^
В умовах обмеженост ресуршв в краш1 саме внутр1шнш потенщал шдприемства необхщно вважати головним ресурсом його розвитку. Забезпе-чення ефективного використання i подальшого нарощування ресурсного по-тенщалу мае стати одним з головних прюритет1в д1яльност1 як кер1вництва шдприемства, так i уЫх його шдроздшв.
На сучасному еташ конкурентоспроможшсть ф1рми забезпечуеться переважно нарощуванням наявних ресурЫв, впровадження нових технологш,
