CC BY
9
УДК 159.922:[377.091:74]
Б01: 10.15587/2313-8416.2017.119017
СПЕЦИФ1КА ЗМ1СТУ ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПОНЕНТИ У ВЕРБАЛ1ЗОВАН1Й КАРТИН1 МАЙБУТНЬОГО ВИШИВАЛЬНИЦЬ
©Д. М. Сабол
В статтi представлен результати до^дження трьох груп юнацького вку за модифiкованою методикою Ю. З. Пльбуха «Еniстолярний твiр» в рамках наукового до^дження «Психологiчнi особливостi формування етнiчноi свiдомостi в юнацькому вiцi засобами укратськоХ народное вишивки». За допомо-гою цiei методики до^джувалось ставлення юнок до вишивання як основи обрано'1' ними професИ виши-вальниць, що вiдбиваeться в картинi етнiчноi свiдомостi останнiх
Ключовi слова: етнос, свiдомiсть, фоносемантика, шкали, риси, емоцштсть, забарвлетсть, майбутне, профеая, вишивальницi
ПСИХОЛОГ1ЧН1 НАУКИ
1. Вступ
В умовах гумашзаци системи освиж Укра!ни, з метою формування в молодi особистюних якостей громадянина серед основних прюритепв освгга вио-кремлюють завдання розвитку нацюнально! й етшчно! сввдомосп. Державна Концепщя нацюнально-патрютичного виховання дiтей та молодi [1] визначае морально-свiтогляднi якостi укра!нського етносу основою формування нацюнальних цiнностей особис-тостi, !! толерантносл до представник1в iнших нацiй, що для полiетнiчного та полiкультурного украшського сустльства е запорукою мiжетшчно! злагоди.
Реалiзацiя завдань формування етшчно! сввдо-мостi ввдбуваеться як на тлi дiалектичних протирiч суспiльного розвитку, так i соцiальних суперечнос-тей, що потребують розв'язання, зокрема, суперечно-стей мiж: рудиментами сошалютично! штернацюна-лiзацu та евроiнтеграцiйними устремлiннями сучас-но! УкраТни як рiзними векторами державно! политики; глобалiзацiйною тенденщею до актуалiзацi! все-людських цшностей та суспiльною невитребуванiстю етнiчностi у сввдомосп окремо! людини; загальним зниженням етшчно! компетентностi у представник1в сучасних поспндус^альних суспiльств та зростан-ням потреб молодi у засвоеннi культурних надбань свого народу.
2. Лггературний огляд
Основнi пiдходи до вивчення еттчно! свщо-мостi за характером детермшант Г! виникнення та розвитку дмть на двi групи: описово-апрiорнi, у яких етнiчну сввдомють розумiють як якiсть або власти-вiсть, що притаманна людству одвiчно i не мае при-чинових витошв [2], та пояснювально-детермшс-тичш, в яких виникнення й розвиток етшчно! свщо-мостi пояснюеться впливом зовшшшх умов та внут-
ршшх чинник1в [3]. Дослвджуеться 3MicT i структура етнчно! свiдомостi: психосемантична структура ет-нчно! свiдомостi [4], семантика етшчних стереотипiв [5], етнiчна щентифжа^ [6, 7], специфiка нацюнально! та етнчно! самосвiдомостi, цшшсно-моти-вацшна сфера етнчно! свiдомостi [8], ентосошальна специфiка свiдомостi суб'eктiв психотерапевтичного процесу, етнопсихологiчнi уявлення, психосемантич-на структура етноцентризму, психосемантика мен-тальностi.
Водночас у психолопчнш науцi сьогоднi не-мае фундаментальних психологiчних праць, присвя-чених дослвдженню укра!нсько! народно! вишивки як засобу формування етшчно! свщомостг
Формування громадянина-патрюта з розвине-ною етшчною свiдомiстю можливе не лише на основi створення необхiдних зовшшшх, об'ективних (дида-ктичних i виховних) умов, а й з урахуванням шдивь дуальних, вiкових психологiчних особливостей шди-вiда, що актуалiзуе дослщження етнiчно! свiдомостi в науковiй площиш вiково! та педагогiчно! психологи.
Отже, нерозроблешсть психологiчних уявлень про сутшсть, умови й засоби формування етнчно! свiдомостi молодi зумовили вибiр наукового досль дження «Психологiчнi особливостi формування етшчно! сввдомосп в юнацькому вщ засобами укра!нсь-ко! народно! вишивки».
3. Мета i задачi дослiдження
Мета дослiдження - теоретичне узагальнення та емпiричне дослвдження психолопчних особливостей формування етнiчно! сввдомосп юнацтва засобами знаково-символiчного впливу укра!нсько! народно! вишивки.
Для досягнення мети були поставлен наступнi
задачi:
1. Здшснити теоретичний аналiз сучасних вгг-чизняних i заруб1жних пiдходiв до проблем змiсту та формування етнiчноi свiдомостi.
2. Емпiрично дослщити психологiчнi особли-востi впливу засобами знаково-символiчного змiсту украшсько1' народноi' вишивки на етнокультурну компетентнiсть юнакiв.
3. Дослщити мiжгрупову та внутршньогрупо-ву тенденцп причетних до вишивання учшв ПТНЗ та непричетних.
4. Порiвняти виразшсть фоносемантичних шкал, якi покажуть ставлення до майбутньо! професii та народноi творчостi учнiв рiзних груп.
4. Специфика змкту мрофесшноТ коммонен-ти у верба, мзованш картиш майбутмього вишива-льмиць
Методика «Ешстолярний твiр» Ю. З. Гiльбуха -являе собою рiзновид проективних методiв штерпре-тацп тексту [9]. Текст в данш методицi трактуеться як комунiкативна система мовних знаюв та знакових послвдовностей, у якiй свiдомiсна об'ективацiя осо-бистостi вiдбуваеться на основi асощативного розго-ртання тексту. Поняття «асощативного поля тексту» вщбивае його семантику та визначаеться як система стимульованих текстом вербальних асощацш, оргаш-зованих за принципом поля, що мае ядро (найб№ш частотнi асоцiацii) та периферш. Метою цiеi методики дослвджувалось ставлення юнок до вишивання як основи обрано1' ними професи вишивальниць. Досль джуваним було надано початковi рядки листа, адре-сованого друговi або подрузi. Учням необхвдно про-довжити цей текст так, шби лист писали вони самг Умовою було висвiтлити питання, порушеш у преам-булi. Обсяг листа не повинен перевищувати однiеi сторшки. Отриманi тексти оброблялися за допомо-гою експертно1' системи контент-аналiзу ВААЛ [10].
Методика «Ешстолярний твiр» застосовувала-ся в таких групах: учш професiйно-технiчного навча-льного закладу Решетилiвський художнiй професш-ний лiцей в районному цен^ смт. Решетилiвка Пол-тавсько1' областi, для яких вишивання е майбутньою професшною дiяльнiстю, профе^ - «вишивальник» (ПТНЗ-Р), ця група стала базовою для формувально-го експерименту; учш професшно-техшчного навча-льного закладу м. Киева, а саме - Кшвського вищого професiйного училища швейного та перукарського мистецтва, для яких вишивання е частиною майбут-ньо1' професшно1' дiяльностi, профеая - «вишивальник», i яш в подальшому виступили як контрольна група у формувальному експериментi (ПТНЗ-К); учш професшно-техшчного навчального закладу (м. Ки-1'в), а саме Кшвського вищого професшного училища технологiй та дизайну одягу, якi здобувають профе-сiю кравця (ПТНЗ-кр), перебуваючи загалом у тих самих соцiокультурних умовах, що й попередш двi групи, цi учнi водночас не пвдлягають постiйному впливу такого народного мистецтва, як укранська народна вишивка;
Вимiрювалися показники за такими фоносеман-тичними шкалами: «Великий - маленький» (код пока-зника - ФСШ-01); «Приемний - неприемний» (ФСШ-02); «Швидкий - повшьний» (ФСШ-03); «Холодний -
теплий» (ФСШ-04); «Сильний - слабкий» (ФСШ-05); «Темний - свiтлий» (ФСШ-06); «Твердий - м'який» (ФСШ-07). Фоносемантичнi шкали вiдповiдають шкалам методики контент-аналiзу текстiв за допомогою комп'ютерно1' експертно1' системи «ВААЛ» ©.
5. Результата дослвдження та 1х обговорення
Наступним етапом дослiдження став аналiз результата, отриманих за методикою «Ешстолярний твiр». Модифiкована нами проективна методика Ю. З. Гiльбуха «Епiстолярний твiр» призначалася для оцiнки ставлення дослщжуваних студентiв (групи ПТНЗ-кр., ПТНЗ-Р та ПТНЗ-К) до свое1' майбутньо1' професи та творчого процесу вишивання. Контент-аналiз отриманих текстiв дозволив:
1) на виключно семантичному рiвнi уточнити психологiчний портрет дослiджуваних, що допомогло щдготувати подальший формувальний експеримент;
2) виявити загальнi фоносемантичнi риси, яш спостерiгаються у вiдповiдях, оцiнити 1'х емоцiйну забарвленiсть.
При контент-аналiзi текспв використовувався програмний продукт ВААЛ © - психолшгвютична ек-спертна система. Недостатнш розмiр текстiв, отриманих ввд респондентiв, не дав змоги провести повно-цiнний контент-аналiз, тому виконувалася ильки ско-рочена ощнка текстiв за такими бiполярними фоносе-мантичними шкалами: «великий - маленький»; «приемний - неприемний»; «швидкий - повшьний»; «хо-лодний - теплий»; «сильний - слабкий»; «темний -свплий»; «твердий - м'який».
Необхвдно зауважити, що система ВААЛ © е практично единою доступною експертною системою, яка шдтримуе контент-аналiз текстiв украшською мовою. В порiвняльному планi: версiя для росшсько1' мови пiдтримуе 20 бшолярних шкал i мае загалом бь льшi можливостi. Оцiнка за кожною фоносемантич-ною шкалою перебувае в дiапазонi вiд -100 до +100. Крайш значення вiдповiдають абсолютному ступеню вираженостi одного з полюсiв шкали.
В наступних трьох таблицях наводиться роз-рахована варiацiйна статистика за вама шкалами окремо для кожно1' групи дослщжуваних.
Як можна бачити з табл. 1, тексти дослвджува-них з групи ПТНЗ-кр. за фоносемантичними якостями в середньому близькi до наступного образу (в дужках наводимо середне значення числово1' оцiнки за шкалою): «невеликий» (-18,71±3,41), «досить приемний» (55,24±3,30), «вповiльнений» (-39,71±2,02), «досить теплий» (-46,25±2,29), «середньо сильний» (37,93± ±2,78), «дещо свiтлий (-10,79±1,84)» та «досить твердий» (42,29±4,55). Звертае на себе увагу близькiсть ро-зподiлу оцiнок до нормального - про це свщчать малi значення коефщенпв асиметрii та ексцесу. Найбшьш неоднорiдними е оцiнки за шкалами «великий - маленький» (коефщент варiацii V=18,2 %), «темний - свп-лий» (V=17,1 %) та «твердий - м'який» ^=10,8 %).
Аналiз показникiв, що наведено в табл. 2, пока-зуе бшьшу однорiднiсть оцiнок за всiма шкалами в груш ПТНЗ-К - максимальне значення коефщенту варiацii склало 8,48 % (шкала «темний - свплий»), що трактуеться як помiрна варiабельнiсть. Середнiй фо-носемантичний профiль тексту в цш групi можна опи-
сати наступним чином: «досить маленький» (-30,43± ±1,92), «досить приемний» (58,13±2,14), «досить повь льний» (-49,03±1,66), «досить теплий» (-54,97±1,80), «досить сильний» (43,91±2,37), «свiтлiший» (-16,63± ±1,41), та «досить твердий» (54,87±1,93).
Зазначена тенденщя до однорщносп посилилась в груш ПТНЗ-Р. З табл. 3 можна бачити, що сту-пiнь варiабельностi низький для усiх фоносемантич-них шкал.
Оцшки, судячи iз значень коефiцiентiв асиметрй' та ексцесу, близьких до нуля, розподшеш за нор-мальним законом. Крiм того, значення медiан для всiх шкал близью до середшх, що також пвдтверджуе симетричшсть розподiлу. Фоносемантичний образ текстiв, наданих респондентами групи ПТНЗ-Р зага-лом сшвпадае iз образом для групи ПТНЗ-К.
Далi з використанням непараметричного U-критерш Манна-Уiтнi, нами було встановлено, що ранiше помiченi при первинному аналiзi вiдмiнностi в фоносемантичному забарвленнi текстiв, отриманих в рiзних групах, е статистично значущi.
Так, м1ж групами ПТНЗ-кр. та ПТНЗ-К (табл. 4) на ршш значущосп p<0,05 зафксован вадишносп за шкалами «холодний - теплий» та «твердий - м'який», причому в обох випадках бiльше за модулем середне значення демонструе група ПТНЗ-К. За шкалами «великий - маленький» та «темний - свгглий» юнують вгд-мiнностi, значущi на ршш p<0,01 i група ПТНЗ-К також мае бшьш полярнi значення. Нарешп, за шкалою «шви-дкий - повшьний» усереднений текст групи ПТНЗ-кр. характеризуеться як дещо «швидюший», анж текст групи ПТНЗ-К (значущiсть на ршш p<0,001).
Таблиця 1
Варiацiйна статистика оцшок за фоносемантичними шкалами тесту «Ешстолярний твiр», група ПТНЗ-кр. (n=32)
Фоносемантичнi шкали Середне M±m Медiана Med Коефщент вар1аци, V Коефщент асиметрй, yj Коефщент ексцесу, У2
Великий - маленький -18,71±3,41 -20,07 18,23 % -0,15 -0,71
Приемний - неприемний 55,24±3,30 57,04 5,97 % 0,00 0,01
Швидкий - повшьний -39,71±2,02 -38,77 5,09 % 0,07 -0,30
Холодний - теплий -46,25±2,29 -46,94 4,95 % 0,11 -1,13
Сильний - слабкий 37,93±2,78 40,26 7,33 % -0,07 -0,12
Темний - свггаий -10,79±1,84 -10,72 17,05 % -0,20 -0,58
Твердий - м'який 42,29±4,55 44,49 10,76 % -0,31 -0,78
Таблиця 2
Фоносемантичш шкали Середне M±m Медiана Med Коефщент варищп, V Коефщент асиметрй", yj Коефщент ексцесу, У2
Великий - маленький -30,43±1,92 -29,95 6,31 % -0,15 -0,70
Приемний - неприемний 58,13±2,14 58,55 3,68 % -0,26 -0,76
Швидкий - повшьний -49,03±1,66 -48,85 3,39 % -0,27 -0,89
Холодний - теплий -54,97±1,80 -53,75 3,27 % -0,19 -0,86
Сильний - слабкий 43,91±2,37 45,05 5,40 % -0,27 -0,59
Темний - свггаий -16,63±1,41 -18,00 8,48 % 0,47 -0,56
Твердий - м'який 54,87±1,93 54,55 3,52 % 0,03 -0,84
Таблиця 3
Варiацiйна статистика оцiнок за фоносемантичними шкалами тесту «Ешстолярний твiр», група ПТНЗ-Р (n=36)
Фоносемантичш шкали Середне M±m Медiана Med Коефщент варищп, V Коефщент асиметрй", yj Коефщент ексцесу, у2
Великий - маленький -29,91±1,50 -29,65 5,02 % 0,23 -0,46
Приемний - неприемний 60,53±1,86 60,10 3,07 % 0,30 -0,45
Швидкий - повшьний -49,91±1,76 -48,50 3,53 % -0,80 0,00
Холодний - теплий -62,53±2,48 -61,70 3,97 % -0,32 0,54
Сильний - слабкий 49,01±1,90 49,60 3,88 % 0,08 -0,44
Темний - свггаий -16,97±0,99 -17,40 5,83 % 0,09 -0,37
Твердий - м'який 49,09±1,75 51,75 3,56 % -0,74 0,15
Аналогiчний аналiз вiдмiнностей мгж групами ПТНЗ-Р та ПТНЗ-К. водночас загалом подiбний по попереднього та вносить певш деталi (табл. 5).
На рiвнi p<0,01 текст групи ПТНЗ-Р мае бшьш сильно виражеш якосп за шкалами «великий - маленький», «сильний - слабкий» та «темний свiтлий». Значно вiдрiзняеться забарвлення текстiв також за шкалами «швидкий - повiльний» (текст групи ПТНЗ-Р ошнюеться як «повшьшший») та «холодний - теп-
лий» (текст групи ПТНЗ-кр. майже в швтора рази «холоднiший»), рiвень статистично! значущосп рГз-ницi при цьому вадповадае p<0,001.
В той же час, як можна бачити iз табл. 6, едина шкала, за якою е статистично значуща (на рiвнi p<0,05) рiзниця мiж групами ПТНЗ-Р та ПТНЗ-К, це «холодний - теплий». При цьому текст останньо! оцшюеться як дещо «холодшший» за фоносемантич-ним забарвленням.
Таблиця 4
ПорГвняння середнiх значень фоносемантичних шкал тесту «Ешстолярний TBip» в рiзних групах (n=64)
Фоносемантичш шкали Середне в rpyni ПТНЗ-К Середне в rpyni ПТНЗ-кр U-статистика Ман-на-Уiтнi p-значення
Великий - маленький -30,43±1,92 -18,71±3,41 304 0,005**
Приемний - неприемний 58,13±2,14 55,24±3,30 570 0,440
Швидкий - повшьний -49,03±1,66 -39,71±2,02 277 0,001***
Холодний - теплий -54,97±1,80 -46,25±2,29 323 0,011*
Сильний - слабкий 43,91±2,37 37,93±2,78 638 0,092
Темний - свплий -16,63±1,41 -10,79±1,84 319 0,010**
Твердий - м'який 54,87±1,93 42,29±4,55 665 0,041*
Фоносемантичш шкали Середне в rpyni ПТНЗ-Р Середне в грут ПТНЗ-кр U-статистика Ман-на-Уггш p-значення
Великий - маленький -29,91±1,50 -18,71±3,41 341 0,004**
Приемний - неприемний 60,53±1,86 55,24±3,30 690 0,163
Швидкий - повшьний -49,91±1,76 -39,71±2,02 300 0,001***
Продовження таблиц
Холодний - теплий -62,53±2,48 -46,25±2,29 236 0,000***
Сильний - слабкий 49,01±1,90 37,93±2,78 830 0,002**
Темний - свгтлий -16,97±,99 -10,79±1,84 332 0,003**
Твердий - м'який 49,09±1,75 42,29±4,55 642 0,421
Примтка: * -риниця середтх статистично значуща наpieHip<0,05; ** - наpieHip<0,01; *** - наpieHip<0,001
Аналопчний аналiз ввдмшностей мш групами ПТНЗ-Р та ПТНЗ-К. водночас загалом подiбний по попереднього та вносить певн деталi (табл. 5).
На piвнi p<0,01 текст групи ПТНЗ-Р мае бшьш сильно виpаженi якостi за шкалами «великий - маленький», «сильний - слабкий» та «темний свилий». Значно вiдpiзняеться забарвлення текслв також за шкалами «швидкий - повГльний» (текст групи ПТНЗ-Р ощнюеться як «повiльнiший») та «холодний - теп-
лий» (текст групи ПТНЗ-кр. майже в пiвтоpа рази «холодшший»), piвень статистично1 значущостi рГз-ницi при цьому вiдповiдае p<0,001.
В той же час, як можна бачити iз табл. 6, едина шкала, за якою е статистично значуща (на piвнi p < 0,05) piзниця мiж групами ПТНЗ-Р та ПТНЗ-К, це «холодний - теплий». При цьому текст останньо1 оцшюеться як дещо «холодшший» за фоносемантич-ним забарвленням.
Таблиця 5
Поршняння середнх значень фоносемантичних шкал тесту «Ешстолярний твip» в групах ПТНЗ-Р та ПТНЗ-К (n=68)
Фоносемантичш шкали Середне в груш ПТНЗ-К Середне в гpyпi ПТНЗ-Р U-статистика Манна-Уiтнi p-значення
Великий - маленький -30,43±1,92 -29,91±1,50 591 0,859
Приемний - неприемний 58,13±2,14 60,53±1,86 625 0,555
Швидкий - повшьний -49,03±1,66 -49,91±1,76 558 0,825
Холодний - теплий -54,97±1,80 -62,53±2,48 389 0,022*
Сильний - слабкий 43,91±2,37 49,01±1,90 701 0,128
Темний - свилий -16,63±1,41 -16,97±,99 579 0,980
Твердий - м'який 54,87±1,93 49,09±1,75 420 0,056
Примтка: * -риниця середтх статистично значуща наpiem p<0,05; ** - наpiem p<0,01; *** - наpiemp<0,001
Таблиця 6
Поpiвняння середтх значень фоносемантичних шкал тесту «Ешстолярний твip» в групах ПТНЗ-Р та ПТНЗ-К
Фоносемантичш шкали Середне в груш ПТНЗ-К Середне в гpyпi ПТНЗ-Р U-статистика Манна-Уiтнi p-значення
Великий - маленький -30,43±1,92 -29,91±1,50 591 0,859
Приемний - неприемний 58,13±2,14 60,53±1,86 625 0,555
Швидкий - повшьний -49,03±1,66 -49,91±1,76 558 0,825
Холодний - теплий -54,97±1,80 -62,53±2,48 389 0,022*
Сильний - слабкий 43,91±2,37 49,01±1,90 701 0,128
Темний - свплий -16,63±1,41 -16,97±,99 579 0,980
Твердий - м'який 54,87±1,93 49,09±1,75 420 0,056
Примтка: * - рйниця середтх статистично значуща на pieш p<0,05; ** - на piern p<0,01; *** - на pieш p<0,001
6. Висновки
1. Аналiз вивчення теоретичних положень ет-шчно1 свщомосл показав недостатшсть дослвджень у цариш формування етнiчноï сввдомосп юнацтва з урахуванням iндивiдуальних, вжових i психолопч-них особливостей, що визначило вибip нашого досль
дження «Психологiчнi особливостi формування етш-чно1 свiдомостi у юнацькому вщ засобами украшсь-ко1 народно1 вишивки».
2. Емпipично виявлено суб'ективну семантику етнонацiональноï належносп в контекст! причетносп дослвджуваних до укpаïнськоï народно! вишивки. Хара-
ктер суб'екгивно1 семантики визначився долучетсгю або непричетнiсгю юнацгва до ужигково-прикладно1 народно! гворчосп як пров1дно! даяльносг!
3. Фоносемангичний анал1з гекспв «Ешстолярний твiр» продемонсгрував мгжгрупову вщмштсть га внугрiшньогрупову едтсгь ïx семангики.
4. У гексгах вишивальниць сильшше вираженi якостi за шкалами «великий - маленький», «сильний -слабкий» га «темний-свiтлий», «швидкий - пов№-ний» га «холодний - геплий». У гекстах груп непро-фесюнал1в зафiксованi вiдмiнностi за шкалами «холодний - геплий», «гвердий - м'який», «великий -
маленький», «гемний - свгглий», «швидкий - повь льний». Це свiдчить про ге, що вишивальницi до своeï майбутаьо! професiï, до народноï творчостi i гворчого процесу вишивання сгавлягься бшьш геп-ло, спокойно, надаюгь великого значення тому, чим вони займаюгься, i маюгь позигивне пiдгрунтя, на яке можна спиратась не ильки в майбутнiй профе-сп, а й у повсякденному життi, що засвщчуе бiльш сформовану ïxню егшчну свiдомiсть. Сгиль ï\ гво-рiв можна порiвняти зi стилiстикою украшського поегичного кiно, яке вiдображаe сугь i менталiтет украшського егносу.
Лпература
1. Про затвердження Концепци нацюнально-патрютичного виховання молодi [Текст]. - Мшстерство освгш i науки Укра!ни, 2015. - № 641. - Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/4068-
2. Гегель, Г. В. Ф. Лекции по истории философии [Текст] / Г. В. Ф. Гегель. - СПб.: Наука, 2000. - 479 с.
3. Выготский, Л. С. Собрание сочинений. Т. 1. Вопросы теории и истории психологии [Текст] / Л. С. Выготский; ред. А. Р. Лурия, М. Г. Ярошевский. - М.: Педагогика, 1982. - 488 с.
4. Лозова, О. М. Психосемантика етшчно! свщомосп [Текст] / О. М. Лозова. - К.: Освгга Украши, 2007. - 402 с.
5. Петренко, В. Ф. Основы психосемантики [Текст] / В. Ф. Петренко. - СПб.: Питер, 2005. - 480 с.
6. Солдатова, Г. У. Психология межэтнической напряженности [Текст] / Г. У. Солдатова. - М.: Смысл, 1998. - 389 с.
7. Яблонська, Т. М. Етнопсихолопчний вимiр Укра!ни: семюзис, мiфотворчiсть, щентичшсть [Текст]: монографiя / Т. М. Яблонська, О. М. Лозова, О. В. Яремчук, О. В. Духшч. - К.: 1нтерсервю, 2014. - 193 с.
8. Соколова, В. Ф. Онтогенез нацюнально! сввдомосп i самосввдомосп [Текст]: зб. наук. пр. / В. Ф. Соколова // Про-блеми загально! та педагопчно! психологи. - 2010. - Т. XII, Ч. 4. - С. 365-371.
9. Гильбух, Ю. З. Психодиагностика в школе [Текст] / Ю. З. Гильбух. - М.: Знание, 1989. - 79 с.
10. Система ВААЛ [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.vaal.ru/
Рекомендовано до публгкацИ д-р псих. наук, професор Лозова О. М.
Дата надходженнярукопису 27.10.2017
Сабол Д1ана Михаатвма, кандидат психолопчних наук, кафедра методики та психологи дошкшьно! i початково! освгги, Кшвський ушверситет iменi Бориса Грiнченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Ки!в, Укра!на, 04053 E-mail: d.sabol@kubg.edu.ua
