CC BY
15
УДК 630.27 Acnip. Н.Л. Шскун1 - Уманський ДАУ
LABURNUMANAGYROIDES MED. В УМОВАХ НАЦЮНАЛЬНОГО ДЕНДРОЛОГ1ЧНОГО ПАРКУ "СОФПВКА"
Описано бiологiчнi особливостi Laburnum anagyroides Med. та висок адапта-цiйнi можливостi виду в умовах культури. Встановлено, що Laburnum anagyroides Med. е перспективною рослиною для озеленення.
Doctorate N.L. Piskun - Uman State Agrarian University
Laburnum Anagyroides Med. In National Dendrological Park "Sofiivka"
Conditions
Some biological peculiarities of Laburnum anagyroides Med. and its high adaptability potential in the conditions of the area of growing are descried. The variety is found to be a perspective plant for greenbelt setting.
Нацюнальний дендролопчний парк "Софивка" за боташко-географ1ч-ним районуванням розташованому у Правобережнш частиш Люостепу Укра-1ни. На територи парку найбшьш розповсюджеш ошдзолеш чорноземи. Мен-шу площу займають с1р1 i темно-с1р1 отдзолеш грунти. Грунтотворш породи представлеш карбонатним лесом.
Клiмат територи помiрний, характеризуеться порiвняно теплою зимою i нежарким лггом. Середньорiчна температура повггря +7,6 °С, середня температура найбшьш холодного мюяця (Ычень) -6,8 °С. Максимальна температура пов^я в липнi досягае до +38 °С. Середньорiчна кiлькiсть опадiв стано-вить 510 мм.
При шдведенш пiдсумкiв iнтродукцiï рослин одним з найголовшших завдань е оцшка стiйкостi органiзмiв до дiï нових факторiв навколишнього середовища. Проблема стшкосл розглядаеться на рiзних рiвнях, мае загаль-но-бiологiчний характер i в штродукци рослин являеться прiоритетним нап-рямком. На успiшнiсть iнтродукцiï деревних рослин впливае багато чинниюв, серед яких поряд iз бiологiчними властивостями рослин важливу роль вадг-рають природно-клiматичнi умови.
До перспективних штродуцен^в Украïни, що мають цiннi декоративш властивостi, належить рiд золотий дощ (Laburnum Med.) iз родини бобових (Lequminosael Juss.). Свггова дендрофлора налiчуе 3 види золотого дощу. Природний ареал поширення - захiдна частина Свропи. Досить поширений в культур^ у Криму (мiсцями здичавiв), на Кавказ^ на пiвднi Середньоï Азп та у деяких ботанiчних садах, дендролопчних парках, лiсопарках Украши.
У Нацюнальному дендрологiчному парку "Софiïвка" штродуковано один вид роду Laburnum Med. Це золотий дощ звичайний (Laburnum anagyroides Med.), завезений iз Синицького дендрарш Христишвського району. Вид представлений 2 кущами висотою до 4 м i дiаметром гшок 4-6 см.
Laburnum anagyroides - високий кущ або невисоке деревце, висотою до. 6 м iз пряморослими або розкидистими гшками. Пагони опушеш, Ыро-зе-леш [1]. Листки тригшчаст^ 7-11 см довжиною. Черешок 2,5-6 см довжиною,
1 Наук. кер1вник: ст. наук. сшвроб. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський ДАУ
притиснуто бшоволосистий; листочки довжиною 2-5 см, широкоелштичш, голi, знизу притиснуто опушенi. Квггки двостатевi, золотисто-жовтi, 3i6paHi у довп (до 40 см) пониклi багатоквiтковi китицi (звiдси назва "золотистий дощ"). Квiтконiжки 9-10 мм довжиною, опушеш. Приквiтники до 2 мм довжиною, лшшш, розмiщенi при основi чашечки. Чашечка довжиною до 4 мм, коротко притиснуто-волосиста; зубщ коротю, два верхнiх широко-трикутнi, три нижшх коротшi, вузько-ланцетнi, зближенi. Прапор 7-18 мм довжиною, 14-15 мм шириною, пластинка широко-яйцеподiбна, зверху слабовшмчаста, шгтик 3 мм; крила 16-18 мм довжиною, пластинка широко-ланцетна, зверху округла, при основi з тупим широким, спрямованим донизу вушком, нiгтик до 4 мм довжиною; човник 12-13 мм довжиною, пластинки нашвкругш, зверху зрослись, шгтик до 4 мм. Тичинки до 13 мм довжиною, пиляки прикршле-ш основою, продовгуват й елштичш. Зав'язь лшшна ворсиста; стовпчик дов-гий, вигнутий, голий; рильце маленьке, головчасте [4]. Вид квггуе дуже гарно i довго, з квiтня по червень.
Бiб опушений, довжиною 3-5 см. Насшня дрiбне, чорне. Паростки з двома овальними сiм,ядолями, довжиною до 2 см, на коротких черешках, м'ясисть Першi листочки черговi, тршчаст^ на довгих черешках.
Росте швидко, рано вступае у пору цвтння i плодоношення (у вiцi 3 роюв). Вимогливий до родючостi i вологост грунту; рiст i цвтння попршу-ються як на досить сухих, так i на перезволожених грунтах. Димостшкий i пилостшкий.
В умовах Нащонального дендрологiчного парку "Софивка" проводиться дослiдницька робота для пошуку найбiльш ефективних методiв насiнневого та вегетативного розмноження. За лiтературними даними та на основi проведених дослщжень встановлено, що Laburnum anagyroides розмножуеться насiнням (восени вiдразу пiсля збору, або весною при обов'язковш стратифшаци), жив-цюванням, вiдсадками, вiдводками, щепленням. Насiння мае досить гарну схо-жiсть (67-93 %). Вiдсадки та вщводки не дають посадкового матерiалу в бажа-нiй кiлькостi, тому кращим методом вегетативного розмноження е живцювання. Вкорiнення при цьому досягае 96 %.У свош роботi ми також визначали устш-нiсть штродукци Laburnum anagyroides в умовах Нащонального дендролопчно-го парку "Софiïвка" за методом М.А. Кохна, а перспективнють штродукци за методом, запропонованим П.1. Латним та С.В. Сiдневою [3]. Останш автори назвали свiй метод методом iнтегральноï числовоï оцiнки життездатност i перспективности iнтродукцiï дерев та кушдв на основi вiзуальних спостережень.
Для оцiнки життездатностi та перспективност рослин ми проводили обстеження за такими показниками: стушнь щорiчного визрiвання пагонiв, зимостiйкiсть, збереження габ^усу рослин, здатнiсть рослин до генеративного розвитку, здатшсть до утворення пагошв, регулярнiсть росту пагонiв, спо-соби розмноження дослiджуваних рослин у райош iнтродукцiï.
Ступiнь щорiчного визрiвання пагонiв свiдчить про успiшнiсть пере-зимiвлi, оцiнюеться за 5-ступеневою шкалою:
1. пагони визрiвають повнiстю, на 100 % довжини;
2. пагони визрiвають не повшстю, на 75 % довжини;
3. пагони визрiвають не повнiстю, на 50 % довжини;
4. пагони визрiвають не повшстю, на 25 % довжини;
5. пагони не визрiвають.
Зимостшюсть рослин оцiнювали за 7-ступеневою шкалою:
1. пошкоджень не мае (25);
2. обмерзае менше 50 % довжини однорiчних пагошв (20);
3. обмерзае 50-100 % довжини однорiчних пагонiв (15);
4. обмерзають дворiчнi i старшi частини рослин (10);
5. обмерзае крона до рiвня сшгового покриву (5);
6. обмерзае вся надземна частина (3);
7. рослина цшком замерзае (1).
Збереження габ^усу залежить вщ зимостiйкостi, оцiнюеться за 3-сту-пеневою шкалою:
1. рослини зберк^ають властиву 1м у природних умовах життеву форму (10);
2. бшьш-менш пiдмерзають, не вщновлюють надземну частину до попе-редньо1 висоти i об'ему (5);
3. не збершають характерну для них у природi форму росту, оскшьки щорiчно пiдмерзають у ранньому вщ (1).
Пагоноутворюючу здатнiсть визначали за 3-ступепевою шкалою:
1. висока здатшсть (6 i бiльше пагошв на одному дворiчному пагонi (5));
2. середня здатшсть (3-5 пагошв на одному дворiчному пагош (3));
3. низька здатшсть (2 пагони на одному дворiчному пагош (1)). Регуляршсть росту пагошв - за наявшстю чи вщсутшстю щорiчного
приросту основних пагошв або гшок iз врахуванням вiку рослин (щорiчний прирют - 5 балiв, не щорiчний - 2).
Здатнiсть рослин до генеративного розвитку - найважливший показ-ник життездатностi рослин, оцiнюеться за 3 показниками:
1. насшня визрiвае (25);
2. рослини цвiтуть, але плоди не зав'язуються (15);
3. не цвггуть (1).
Сьомий показник (можливi способи розмноження в райош штродук-цй) оцiнювали за 5-ступеневою шкалою:
1. самосiв (10);
2. штучний посiв (7);
3. природне вегетативне розмноження (5);
4. штучне вегетативне розмноження (3);
5. рослини завозять ззовш (1).
Загальна ощнка iнтродукцiï виводилася пiдсумуванням балiв. Найви-ща оцiнка - 100 балiв. Залежно вiд загальноï оцiнки визначали перспектив-нiсть iнтродукцiï за спещальною шкалою (табл. 1).
Дослiдження проводили протягом 2002-04 pp. Результати дослщжень за 7-ма основними показниками наведено у табл. 2.
Аналiзуючи даш табл. 2 за сумою балiв, наведеною в табл. 1, можна зробити висновок - Laburnum anagyroides е досить перспективною рослиною для штродукци в умовах Правобережного Люостепу Украши.
Табл. 1. Шкала оцшки штродукци деревних рослин _(за П.1. Лапшим i С.В. СЧднсвою, 1973)_
1ндекс Перспективтсть штродукци Сума 6ал1в
Доросл1 рослини Молод1 рослини
I. Досить перспективы 91-100 56-68
II. Перспективы 76-90 46-55
III. Менш перспективы 61-75 35-45
IV. Мало перспективы 41-60 26-35
V. Неперспективы 21-40 16-25
VI. Цшком перспективы 5-20 5-15
Табл. 2. Оцшка успiшностi штродукци ЬаЪигпиш апа^уто1йв8 за ымома
Показники Дендропарк "Софивка"
Доросл1 рослини, бали
Стутнь щор1чного визр1вання 20
Зимостшшсть 20
Габ1тус рослин 10
Пагоноутворююча здатысть 5
Регулярысть росту пагоыв 5
Здатысть рослин до генеративного розвитку 25
Можлив1 способи розмноження 10
Всього 95
Розробка об'ективного методу оцшки усшшност штродукци i ступеня акшматизацн деревних рослин доволi складна справа. М.А. Кохно запропо-нував об'еднати рiзнi критерн оцшки, надавши 1м числового значення [2]. Та-ке числове значення показника усшшност штродукци автор назвав акшмати-зацiйним числом, яке е сумою показникiв росту, генеративного розвитку, зи-мостiйкостi i посухостiйкостi деревних рослин. Найбшьше аклiматизацiйне число - 100, воно характеризуе найвищий показник устшност штродукци. Визначаеться аклiматизацiйне число за формулою:
А = Рв + ГРв + Змв + Пс-в ,
де: Р - показник росту; ГР - показник генеративного розвитку; Зм - показник зимостшкостц Пс - показник посухостшкостц в - коефщент вагомост ознаки.
Показники росту, генеративного розвитку, зимостшкосл i посухос-тiйкостi ми ощнювали вiзуально за 5-бальною шкалою. Отримаш данi мно-жилися на показник ступня вагомост ознаки - коефщент вагомостi. Для зи-мостiйкостi його значення дорiвнюе - 10, генеративного розвитку - 5, посу-хостшкост - 3, росту - 2. Ц значення коефiцiента прийнятi, виходячи iз ва-гомостi дано! ознаки в штродукцшному процесi.
У табл. 3 використано шкалу ступешв усшшност штродукци, запро-поновану М.А. Кохном [2]. Використавши данi ще! таблищ, визначимо сту-пiнь акшматизацн на основi аклiматизацiйного числа: Поена аклiмаmизацiя
А = 5-2 + 5-5 + 5-10 + 5-3 = 100. Добра аклiматизацiя
А = 4-2 + 4-5 + 4-10 + 4-3 = 80. Задовшъна amiMamu3a^M
А = 3-2+ 3-5+ 3-10+ 3-3 = 60. Табл. 3. Шкала ступешв ycn^Hocmi ттродукци
Ршт (Р) при в = 2 Генеративний розвиток (ГР) при в = 5 Зимостшкшть (Зм) при в = 10 Посухостшшсть (Пс) при в = 3
Характеристика показника Ощн-ка, бали Характеристика показника Ощн-ка, бали Характеристика показ-ника Ощн-ка, бали Характеристика показника Ощн-ка, бали
Ввдмшний (як у природних умовах) 5 Утворюеться повтстю схоже насшня, рослина розмножуеться самошвом 5 Певною мь рою вираже-на зимос-тшшсть 5 Добра посу-хостшкшть за вшх умов 5
Менш штен-сивний, тж у природних умовах, але ввдносно добрий 4 Плодоношення не-поспйне, утворюеться мало схо-жого насшня, самос-ттйно розмно-жуеться вегетативно 4 Часткове тдмерзання однор1чних паготв 4 Ввдносна по-сухостiйкiсть (у посуху рослина час-тково скидае листя) 4
Пом1рний 3 Плодоношення не регулярне, не ут-ворюеться схоже насшня, рослина розмножуеться вегетативно 3 Бшьшшть р1чних паготв тдмер- зае 3 Рослина у посуху ски-дае все листя 3
Слабкий, рос-лина може набути шшо! жит-тево! форми 2 Рослини цв1туть, але плоди не зав'язуються 2 Рослина тд-мерзае до коренево! шийки, але ввдростае 2 Листки у посуху втрача-ють тургор, але попм ввдновлюють його 2
Дуже слабкий, рослина набу-вае шшо! життево! форми 1 Немае цвтння, ввдсутне вегета-тивне розмно-ження 1 Вщсутт зи-мостшкосп (рослина за-мерзае i гине) 1 Вщсушютъ посухостшкос-ii (рослина вщ посухи гине) 1
Слабка а^матизащя
А = 2-2 + 2-5 + 2-10 + 2-3 = 40.
Bidcymnicmb а^матизаци
А= 1-2 + 1-5 + 1-10 + 1-3=20.
Поставивши у формулу результати в1зуальних вимiрювань для Laburnum anagyroides в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни повна.
Швидюсть акиматизацп рослин (ША) визначаеться як сшввщношен-ня вшу першого плодоношення рослин у райош штродукцп та у природних умовах:
ВПК
ША =
ВПП
де: ВПК - вж першого плодоношення (кшьюсть роюв) у культурному ареалц ВПП - BiK першого плодоношення (кшьюсть pокiв) у природному ареаль
Якщо величина ША бiльшe одиницi, то мае мюце прискорена акшмати-защя, якщо доpiвнюе 1й - ноpмaльнa, a якщо менше - повшьна aклiмaтизaцiя.
Пiдстaвимо нaшi дaнi у формулу i отримаемо
IIIA = 5/5 = 1 ,
що свщчить про нормальну aклiмaтизaцiю Laburnum anagyroides в умовах Правобережного Люостепу Украши.
Одним i3 головних чинниюв, вiд яких залежить як рослини перенесуть зиму, е середня з абсолютних piчних мiнiмaльних температур. З усього вик-ладеного вище можна зробити такий висновок: Laburnum anagyroides е перспективною рослиною для штродукци в умовах Правобережного Люостепу Укра1ни, стушнь 11 акшматизацн у цьому регюш добрий, а швидюсть акшматизацн нормальна.
Л1тература
1. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - С. 363.
2. Кохно Н.А., Курдюк A.M. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. - К.: Наук. думка, 1994. - 184 с.
3. Лапин П.И., Сиднева СВ. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдении// Опыт интродукции древесных растений. - М: Изд-во Главн. Ботан Сада АН СССР, 1973. - С. 7-67.
4. Флора Такжиксткой ССР, том 5. Гл. редактор П.Н. Овчинников. - Л.: Наука, 1978.
УДК 630*181.28:630*5 Проф. М.М.Гузь, д-р с.-г. наук; доц. Г.Г.Гриник,
канд. с.-г. наук; магктрант В.Я. Kocmie - УкрДЛТУ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ДОМ1ШОК Л1СОВИХ ПОР1Д НА Р1СТ КУЛЬТУР БУКА Л1СОВОГО НА ПРИКЛАД1 ДОБРО-МИЛЬСЬКОГО Л1СНИЦТВА СТАРОСАМБ1РСЬКОГО ДЛМГ
Дослщжено особливосп росту та розвитку люових культур за участю бука ль сового у передпрських регюнах. Виявлено вплив дом1шок шпилькових, твердолис-тяних i м'яколистяних порщ на процеси формування просторово! структури насад-жень, 1'х росту та продуктивность Проведено анал1з формування бюгруп у насаджен-ш та зроблено висновки стосовно впливу дом1шок люових порщ на рют культур бука люового.
Prof. M.M. Guz; doc. H.H. Hrynyk; undergraduate V.Ja. Kostiv - USUFWT
Research of influencing of admixtures of forest species on growth of silviculture of beech in Dobromyl forestry of Staryj Sambir forest district an example
The features of growth and development of silvicultures are explored with participation of beech of forest in pre-mountain regions. It is found out influencing of admixtures pins, hardwood and softwood species on the processes of forming of spatial structure of planting, their growth and productivity. The analysis of forming of biogroups is conducted in planting and done conclusions in relation to influencing of admixtures of forest species on growth of silvicultures of beech.
