CC BY
13
Balabak О.А., Dikhtiarenko A. V. Peculiarities of growing own-rooted green stem cuttings of Forest-Steppe of Ukraine
The prospects of using true-rooted propagation of Schizandra chinensis (Turcz.) Ba-ill. are discussed. The author has characterized the factors influencing the efficiency of the adventitious root formation of stem cuttings of perspective and new varieties and forms of Schizandra chinensis (Turcz.) Baill. for the conditions of the Forest-Steppe - a variety genotype, terms of grafting, metamerism of cutting material, a shoot type, the effect of growth regulating substances of auxin nature etc. On the basis of the analysis of the economic efficiency of true-rooted planting trees cultivation, it is stated that those trees have low production cost and high efficiency.
Keywords: cutting, auxin, seedling, magnolia vine.
УДК 581.47 Ст. наук. ствроб. В.М. Грабовий, канд. бюл. наук -
НДП "Софйвка" НД1НАН Украти
РЕПРОДУКТИВНА ЗДАТН1СТЬ ТСУГИ КАНАДСЬКО1 В УМОВАХ КУЛЬТУРИ У Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Дослщжено морфогенез генеративних оргашв тсуги канадсько'1, з'ясовано тер-мши i характер пилування та запилення, визначено насшну продуктившсть досль джуваних особин в умовах Люостепу Украши.
Ключов1 слова: пилування, запилення, мшроспорогенез, макроспорогенез.
Наприкшщ XVIII ст. в Сврош значно зрю штерес до швшчноамери-канських хвойних рослин, як швидко почали займати свою шшу у культиво-ванш флорi европейських кра1н. Цшеспрямована штродукщя швшчноамери-канських хвойних рослин на територи Украши, вивчення 1'хтх бюлопчних особливостей, особливостей процеЫв утворення насшня i розмноження запо-чаткованi у Х1Х-ХХ ст. значно сприяли збагаченню культурно! флори нашо! держави. Окремi питання теори штродукци пiвнiчноамериканських хвойних рослин висвгглено в працях О.Л. Липи [3-5], М.А. Кохно [1, 2], В.1. Гор-дiенко, О.М. Колесниченко, С.1. Кузнецова, В.Б. Логгшова, Л.А. Погорiлоl, П.Я. Чуприни [1], 1.С. Маринича [6] та багатьох шших вчених. Однак варто зазначити, що незважаючи на великий досвщ iнтродукцil пiвнiчноамери-канських хвойних рослин в Укра1ш, окремi представники в культивованш флорi представленi недостатньо.
До малопоширених, перспективних для використання в озелененш мiст та сiл Укра1ни, представникiв хвойних рослин iз флори Швшчно! Америки належить тсуга канадська Tsuga canadensis (L.) Carr. Iсторiя 11 культиву-вання в Укра1ш розпочинаеться з 1860 р. у Тростянецькому дендропарку, розташованому в селишд Тростянець, 1чнянського району, Чершпвсько! об-ластi, де за завданням I. Скоропадського садiвник К. Шлшглоф висадив бага-то нових, екзотичних хвойних рослин. Саме з Тростянецького дендропарку тсуга канадська поширилася майже по свш територи нашо! краши i нинi вона представлена окремими особинами або невеликими групами у боташчних садах, дендрарiях та дендропарках Прикарпаття, Полюся, Криму, Степу i Лiсос-тепу Укра1ни [2]. Однак в озелененш мют та сш 11 використовують рiдко.
Мета нашо! роботи - з'ясувати особливостi репродуктивно! здатностi тсуги канадсько! штродуковано! в Люостеповш зонi Укра!ни. Ми стежили за рослинами, що ростуть поодиноко або невеликими групами в боташчних садах та дендропарках на територи Люостепово! зони Укра!ни. Статево зрш представники тсуги канадсько! ростуть в Ужгород^ Львовi, Житомирi, Киев^ Тростянцi, Краснокутську та Уманi. Об'ектами наших дослiджень стали осо-бини тсуги канадсько! в Киевi та Умаш
Тсуга канадська на територи Люостепу Укра!ни представлена деревами з широкою конусоподiбною кроною, розлогими та злегка звисаючими гш-ками. У природному регюш дерева тсуги канадсько! здатнi досягати 50 м зав-вишки, в умовах культури в Укра1ш висота цих дерев не перевищуе 2030 м. Кора молодих дерев червонувато-бура, з вшом набувае Ырого забар-влення, за архггектошкою дрiбно-трiщинувата, вiдшаровуеться тонкими пластинками. Хвоя плеската, дрiбна, притуплена на кшцях, темно-зелена з верхнього боку та з повздовжньою свгглою борозенкою знизу, тримаеться на пагош 4-5 рокiв.
Репродуктивного вiку в умовах Люостепу Укра!ни дерева тсуги ка-надсько! досягають у 15-20^чному вiцi. Генеративнi бруньки формуються на пагонах поточного року наприкшщ лта - початку осенi. Починаеться ут-ворення чоловiчих генеративних бруньок iз закладання покривних лусочок у базальнш частинi з нижнього боку пагошв, що простежуеться у липнi - сер-пнi. Переважно вони розташовуються в пазухах хво!. До кшця серпня чоловь чi генеративнi бруньки збшьшуються у розмiрах, чим i вирiзняються в цей перiод вщ вегетативних пазушних бруньок. У вересш вiдбуваеться форму-вання мiкроспорофiлу, який у цей перюд набувае характерних йому ознак. У жовтш в чолов1чих бруньках спорофши повшстю сформо-ванi i мiстять зачатки материнських кштин пилку. У такому сташ чоловiчi генеративнi бруньки зимують. Навесш, переважно у другiй декадi квiтня - першiй декадi травня в пазухах хво!нок прирос^в минулого року починають розвивати-ся мжростробшярш пагони. Мiкростробiлярна (чоловiча) шишка складаеться з 20-30 окремих мшростробш дiаметром 0,25-0,30 мм, якi до початку пилування набувають кулясто! форми та яскраво-жовтого забарвлення (рис. 1).
Початок пилування збпаеться з перюдом розпускан-ня вегетативних бруньок або, школи, на 2-3 днi шзшше. Бруньки, що формують макростробiли, розташоваш переважно на верхiвках коротких бiчних пагонiв. Формування бруньок iз жiночим генеративним апаратом розпочинаеться наприкшщ жовтня - початку листопада, коли рют пагона фактично припиняеться. У листопадi на поперечному розрь зi тако! бруньки видно конус наростання з покривними та зачатковими насшними лусками. Навесш при переходi середньодобово! тем-ператури через +5°С розпочинаються процеси формування макростробiл та вщбуваеться процес макроспорогенезу. Наприкiнцi квiтня - на початку трав-
Рис. 1. Мж-ростробтярний пагт тсуги канадсько'1
ня макростробши набувають свiтло-зеленого забарвлення, покривнi та насш-нi луски досягають однакових розмiрiв. У перiод пилування мшростробш спостер^аеться розходження лусок у макростробшах, що сприяе кращому потраплянню пилку до нуцелусу. Пилок у тсуги канадсько! жовтого кольору, округло! форми з одним редукованим, оточуючим його пов^яним мшком (рис. 2).
Тип запилення тсуги канадсько! - нуцеляр-ний, характерний як для ялини схщно!, так i для двох близьких родiв - модрини i псевдотсуги, що також належать до родини соснових. У тсуги ка-надсько! функцiя мiкропiлярно! зони набувае основного значення. Одна з двох лопатей - мжрот-ле, яка уловлюе велик пилковi зерна клейкими волосками, розростаеться i прикривае собою мшрош-лярний канал. У цiй лопат формуеться поглиблен-ня, в якому i нагромаджуються пилковi зерна. Внаслiдок подальшого подовження i зближення обох лопатей мжрошле, пил-ковi зерна перемщуються до верхньо! частини мжропшярного каналу. По-тiм, всерединi вже закритого насшного зачатка, вiдбуваеться зашзнше видь лення рiдини обпилювачу, яка втягуе пилковi зерна всередину мжропше, де вони i починають проростати. Середня тривалють пилування становить 78 дiб (табл. 1).
Табл. 1. Пилування тсуги канадськоХ (Нащональний дендрологiчний _парк "Софивка", м. Умань)_
Роки спостере-жень Пилування, дтв Середньомшячна температура, °С Виповне-тсть насш-ня, %
початок кшець трива-л1сть березень китень травень
2004 8.05 16.05 8 3,7 8,9 13,2 11
2005 20.05 27.05 7 -1,0 9,8 15,4 17
2006 18.05 25.05 7 0,5 9,1 14,3 18
2007 27.04 5.05 9 5,5 8,5 18,7 14
2008 2.05 10.05 8 4,6 10,0 13,8 23
Середньо статистичт дат за 5 ро-к1в 8.05±12 16.05±п 8 2,25±3'25 9,25±0'75 15,95±2'75 17±6
З даних табл. 1 видно, що юнуе певна залежшсть термшв та тривалост пилування вщ середньомюячно! температури повiтря. Пилування тсуги канадсько! в умовах Люостепу Укра!ни розпочинаеться при переходi середньо-добово! температури через +10 °С. За багаторiчними даними, стшкий перехiд середньодобово! температури через +5 °С в умовах Уманi настае в першш де-кадi квггня, а у третiй декадi - через +10 °С. За умови нижчих середньомюяч-них температур у весняний перюд тривалiсть й штенсившсть пилування у тсуги канадсько! зменшуеться. Найряснiше пилування тсуги канадсько! спостерь галося у 2007 р., однак березнево-липнева посуха негативно вплинула на про-
Рис. 2. Пилкове зерно тсуги канадськоХ
цеси запилення, що зумовило вiдносно невелику кшьюсть виповненого насш-ня. Невеликий вщсоток виповненого насiння у 2004 i 2007 рр. зумовлений сильною атмосферною i грунтовою посухою, яка проявлялася у березнi-травнi.
Пiсля запилення спостерпаеться iнтенсивний рiст шишок. Шишки овально-яйцеподiбнi до 25 мм завдовжки та 10-15 мм завширшки. Насiння дрiбне, шкiрясте з обох бокiв загострене до 4 мм завдовжки та 2 мм завширшки. Крилатка зросла з насшиною, жовтого забарвлення 5-7 мм завдовжки. Тсуга канадська репродукуе щорiчно, однак найбiльшi врожа! спостерпають-ся один раз на 2-3 роки. Маса 1000 насшин вщ 1,5 до 2,5 г. Мала кшьюсть рослин тсуги канадсько! в насадженнях боташчних садiв та дендропарюв у Лiсостеповiй зонi Укра!ни також впливае на фактичну насшну продуктив-нiсть (табл. 2).
Табл. 2. Насшна продуктившсть тсуги канадськоХ (2006 р.)
Мшцезростання Р1к садшня Р1к вступу у генера-тивну фазу Потенцшна продуктив-тсть, шт. Фактична продуктившсть, шт. % фактично! продуктив-ност1
М ±м М ±м
Ботатчний сад 1м. акад. О.В. Фомша Ки-!вського нац1онально-го ун1верситету 1м. Тараса Шевченка 1910 1932 75090 500 2300 150 3,0
Нац1ональний ботатчний сад 1м. М.М. Гришка 1949 1969 65040 350 1700 150 2,6
Нацюнальний дендролог1чний парк "Софй'вка" 1980 1995 50800 300 800 95 1,6
Потенцшну продуктившсть визначено, як можливу кшьюсть утворе-ного насшня, розраховану за кiлькiстю насшних лусочок, а фактична вщоб-ражае вихщ здорових сiянцiв.
Отже, в умовах Люостепу Укра!ни тсуга канадська здатна рости i що-рiчно плодоносити. Однак на II насшну продуктившсть впливають як кшма-тичш чинники, так i невелика кшьюсть особин репродуктивного вшу. Збшь-шення частки тсуги канадсько! в озелененш територiй мiст та сiл у Люосте-повiй зонi Укра!ни сприятиме не лише покращенню !хнього ф^осаштарного стану та збагаченню бiологiчного рiзноманiття регiону, а й полiпшенню И на-сшно! бази.
Л1тература
1. Дендрофлора Украши. Дикоросл та культивоваш дерева й кущ1. Голонас1нн1: Довщ-ник / М.А. Кохно, В.1. Горд1енко, Г.С. Захаренко, О.М. Колесниченко, С.1. Кузнецов, В.Б. Лог-пнов, Л. А. Погор1ла, П.Я. Чуприна / за ред. М.А Кохно, С.1. Кузнецова. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2001. - 207 с.
2. Кохно М.А. 1стор1я штродукци деревних рослин в Укра!ш : короткий нарис / за ред. проф. С.1. Кузнецова. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2007. - 67 с.
3. Липа А.Л. Опыт интродукции древесных и кустарниковых растений в государственном заповедном дендропарке "Тростянец" / А.Л. Липа // Бюллетень Главн. бот. сада АН СССР. - 1951. - Вып. 3. - С. 10-16.
4. Липа А.Л. Дендропарк "Тростянец" / А.Л. Липа, Г.А. Степунин. - К. : С.-х. лит. УССР, 1951. - 70 с.
5. Липа А. Л. Интродукция и акклиматизация древесных растений на Украине. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1978. - 112 с.
6. Маринич 1.С. Бюлопчш особливосп твшчноамериканських шпилькових у зв'язку з 1х культурою в Люостепу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук: спец. 03.00.05 / 1гор Степанович Маринич. - К., 1999. - 20 с.
Грабовый В.М. Репродуктивная способность тсуги канадской в условиях культуры в Лесостепи Украины
Исследован морфогенез генеративных органов тсуги канадской, выяснены сроки и характер пыльцевания и опыления, определена семенная производительность исследуемых особей в условиях Лесостепи Украины.
Ключевые слова: пыльцевание, опыление, микроспорогенез, макроспорогенез.
Grabovyi V.M. Reproductive performance Tsuga canadensis (L.) Carr.
in the conditions of culture at Ukraine Forest-Steppe
The explored morphogenesis of generative organs of Tsuga canadensis (L.) Carr., the terms and specifics of anthesis and pollination, define seminal productivity of the individuals in the conditions of Ukraine Forest-Steppe.
Keywords: anthesis, pollination, microsporogenesis, mаcrosporogenesis.
УДК 630*182.43:630*232.328 Асист. О.М. Гриник, канд. с. -г. наук -
НЛТУ Украши, м. Rbeie
ВПЛИВ АТМОСФЕРНО1 ВОЛОГИ НА Р1СТ I РОЗВИТОК
КОНВАЛП ЗВИЧАЙНО1
Дослщження здшснювали у Люостепу, а також у передпрських та прських областях Украшських Карпат. Представлено особливосп заготiвлi сировини конвалп та 11 висушування. Визначено змiну вологосп сировини конвалп звичайно! впродовж вегетацшного перюду у рiзних типах люорослинних умов iз рiзною повнотою деревосташв. Для аналiзу вибирали зразки у мюцях з рiзною осв^лешстю та iз рiз-ним ступенем проективного вкриття. Найвищi показники вологостi рослини в уах типах лiсорослинних умов визначено за повноти 0,6-0,7, а найнижчi - за повноти до 0,5. Загальною тенденщею за вах повнот i в усiх типах люорослинних умов е плавне зростання вологосп сировини конвалп звичайно!, починаючи iз травня до липня, тс-ля чого вiдбуваеться зменшення вологосп сировини з серпня по жовтень.
Вода - буд1вельний матер1ал для клггин i тканин: вона потр1бна для життед1яльност1 плазми, для засвоення i пересування мшеральних речовин is грунту до листюв та суцвотя, для нормального ходу фотосинтезу, трансшра-ци i руху по рослиш рiзних мiкроелементiв (висхiдний i низхщний). Втрача-ючи воду внаслiдок випаровування, вони захищають себе вщ пере^вання. Джерелом води для рослин е атмосферш опади - дощ, сшг, а також роса, iнiй, туман, ожеледиця, грунтовi води i грунтова волога [2].
З особливостями руху пов^яних мас, розподiлу свгглового потоку пов,язанi тепловi процеси, режими вологосп. На узлiссi нагромаджуеться бшьше снiгу, а, отже, i вологи, що позитивно впливае на збереження i рют трависто!" рослинностi, зокрема й конвалп звичайно!", яка любить добре зволо-женi грунти. Гумусовий горизонт грунту тут потужшший, шж у полi, вищий вмiст гумусу, рухливих форм фосфору, калш [1, 3]. У перюд вегетацii, особ-
