CC BY
60
6. Кудра В.С. Особливосп природного поновлення в букових лiсах на вузьких ви-рубках// Лiсовий журнал. - 1995, № 1. - С. 19-20.
7. Рекомендации по совершенствованию лесовосстановления в дубовых и буковых лесах Карпат при современных способах рубок и технологии лесозаготовок. - Ив.-Франковск, 1988. - 16 с.
УДК 582.736.2:712 Acnip. Л.О. Бабт1- Уманський державный
аграрный утверситет
ОЦ1НКА УСП1ШНОСТ1 ШТРОДУКЦП GLEDITSIA TRIACANTOS L. В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Висв^лено розповсюдження Gleditsia triacantos L. у природi i у культура Вщ-значено високi адаптацшш можливостi виду в умовах Правобережного Люостепу Украши. Встановлено, що Gleditsia triacantos L. е перспективною рослинною для ш-тродукцп на данш територп.
Doctorate L.O. Babiy1- Uman State Agrarian University
The Evaluation of the Effectiveness of the Introduction of Gleditsia Triacantos L. in the Conditions of Right Bank Forest-Steppe of Ukraine
Article illustrates the dissemination of Gleditsia triacantos L. in its natural habitat and beyond it in Ukraine. High adaptation abilities specie in the conditions of right bank forest-steppe of Ukraine have been emphasized. It was established that Gleditsia triacantos L. is a plant with good prospects for introduction in this region.
Останшм часом стр1мко зростають обсяги штродукци рослин [8]. Пщ-вищення попиту на екзотичш рослини вимагае ретельного оцшювання ус-шшност штродукци. Для багатьох вид1в це питання залишаеться недос-татньо вивченим. Не е винятком i Gleditsia triacantos L.
Об'ект дослщжень - насадження Gleditsia triacantos L. Уманського дендропарку "Софивка" та мюью насадження Умаш та Смши.
Мета дослщження - визначити усшшшсть та перспектившсть подаль-шоi штродукци Gleditsia triacantos L.
При шдведенш шдсумюв штродукци рослин одним з найголовшших завдань е оцшка стшкост1 оргашзм1в до ди нових чинниюв навколишнього середовища. Проблема стшкост1 розглядаеться на р1зних р1внях, мае загально б1олог1чний характер i в iнтродукцii рослин е прюритетним напрямком. На усп1шн1сть штродукци деревних рослин впливае багато чинниюв, серед яких, поряд iз бюлопчними властивостями рослин, важливу роль вщграють при-родоклiматичнi умови.
Вид Gleditsia triacantos L. поширений у Швшчнш Америщ (вiд Пен-сiльванii до Небраски, Техаса i Мiссурi). Ця територiя займае рiвнинну части-ну США вщ сходу i майже до Скелястих пр. Для сучасноi флори сходу Пiв-нiчноi Америки характерне рiзноманiття деревних рослин. Так, у мшаних лi-сах прохолодно-помiрноi зони на сходi Пiвнiчноi Америки шсля льодовико-вого перiоду видiв дерев розвинулося удвiчi бiльше, шж у Середнiй Gвропi.
1 Укра!на, 20300 м. Умань, вул. 1нститутська, 2
Наприклад, 3i Схщно! Америки походить 20 видiв дубiв, тодi як i3 Середньо! Свропи тiльки 4 [17].
Кшмат територи поширення виду рiзноманiтний - вiд мусонного на сходi (Пенсiльванiя), до континентального на заходi (Техас, Небраска). Лiтнi температури висою. Взимку на клiмат впливають холодш повiтрянi маси, якi без перешкод проникають на територiю з Канади.
Гледичда вперше культивував Комтон у кшщ XVIII ст. поблизу Лондона. У Росп цей екзот був вирощений в оранжере! Демидова тд Москвою (1756), а тзтше - у Горянському i Гатчинському ботанiчних садах. З 1813 р. Gleditsia triacantos L. культивують у Шкггському ботанiчному саду [3], у Росп з Х1Х ст. В Укра'ш дерева цього виду були посаджеш на територи Володимирiвського люництва на Микола1вш,иш у 1877 р. [4]. Зараз Gleditsia triacantos L. широко розповсюджена в Укра'ш, Молдави, Пiвнiчному Кавказi, Середнiй Ази, Краснодарському кра1', Ростовськiй областi, на швдш Поволжя та в iнших мюцях. Ареал поширення говорить про велику пластичшсть ще! породи. У першш половинi Х1Х ст. цей екзот з'явився у Нацiональному ден-дролопчному парку "Софивка", що розташований на швшчнш околицi м. Уманi на Черкащиш, i впевнено приеднуеться до культурних рослин як щнне паркове дерево для озеленення.
Ощнка усшшност штродукци деревних рослин у нових умовах, сту-пiнь стiйкостi до несприятливих чинниюв нового мiсцезростання мають як теоретичне, так i практичне значення. Теорiя штродукци та акшматизаци рослин мае розвиватися у такому напрям^ щоб iнтродуктор мiг передбачити поведшку рослин у нових умовах, тобто передбачити результати штродукци, усшшшсть акшматизаци [14].
З приводу цього юнують рiзнi думки. Запропоновано багато шкал ощ-нок успiшностi штродукци, автори яких враховують чинники морозостшкос-ri, посухостiйкостi, регенеративно! здатностi, характер розвитку рослин, кш-матичнi умови району i iн. Необхiдно знайти таю критерп успiшностi штродукци, щоб можна було з достовiрнiстю стверджувати, що рослини даного виду повшстю аклiматизувалися до нових умов i можуть бути широко вико-ристанi у зеленому будiвництвi.
1.Д. Несторович пропонуе називати аклiматизованою деревною породою ту, яка не тшьки утворюе насшня, а й може вщтворюватися природним шляхом. А.В. Гурський [6] вважае, що штродуковаш деревш породи легко натуралiзуються, якщо рослини здатнi розмножуватися кореневими парос-тками. На думку М.А. Кохна i О.М. Курдюка [8], головною ознакою усшш-ностi штродукци рослин необхщно вважати збереження здатностi розмножуватися взагал^ тобто будь-якими способами. Ми повшстю погоджуемося з думкою цих авторiв.
Одшею з перших спроб ощнити успiшнiсть штродукци деревних рослин була шкала ступешв акшматизаци G.B. Вульфа, згiдно з якою рослини за ступенем 1'х акшматизаци розподiляються на чотири ступень
Оцiнки успiшностi акшматизаци деревних рослин запропонували та-кож В.П. Малеев [11]; А.В. Васильев [5]; О.Л. Липа [10]; С.Я. Соколов [13];
А.М. Мушегян [12]; Г.М. Шликов [16]; А.Л. Корешок [7]; Н.А. Базилевська [1]; С.С. Харкевич [15]; П.1. Лашн i С.В. Сщнева [9].
У свош робот ми визначали усшшшсть штродукци Gleditsia triacantos L. в умовах Нацюнального дендрологiчного парку "Софивка, а також у мюьких насадженнях мют Уманi та Смши Черкаськоï областi за методом М.А. Кохна, а перспектившсть штродукци - за методом штегрально1" числовоï оцiнки життездатност i перспективностi штродукци дерев та кушдв на основi вiзуальних спостережень П.1. Лапiна та С.В. Сщнево1" [9].
Для оцшки ми використали сiм основних показниюв: ступiнь щор1ч-ного визрiвання пагошв, зимостiйкiсть, збереження габiтусу рослин, здат-нiсть до утворення пагонiв, регуляршсть приросту пагонiв, здатнiсть до генеративного розвитку, способи розмноження дослщжуваних рослин у райош iнтродукцiï.
Стутнь шорiчного визрiвання пагонiв оцiнювали за 5-бальною шкалою:
• I - пагони визрiвають повнiстю на 100 % довжини (20);
• II - пагони визрiвають неповнiстю на 75 % довжини (15);
• III - пагони визрiвають неповтстю на 50 % довжини (10);
• IV - пагони визрiвають неповтстю на 25 % довжини (5);
• V - пагони визрiвають не визрiвають (1).
Зимостшюсть ощнювали за 7-бальною шкалою:
• I - пошкоджень немае (25);
• II - обмерзае менше 50 % довжини однорiчних пагонiв (20);
• III - обмерзае 50-100 % довжини однорiчних паготв (15);
• IV - обмерзають дворiчнi i стар^ частини рослин (10);
• V - обмерзае крона до рiвня стгового покриву (5);
• VI. - обмерзае вся надземна частина (3);
• VII - рослина цшком замерзае (1).
Габiтус рослини - за 3-бальною шкалою:
• I - рослини зберк^ають властиву м у природних умовах життеву форму (10);
• II - бiльш-менш тдмерзають, але вiдновлюють надземну частину до попе-
редньо! висоти i об'ему (5);
• III - не зберк^ають характерну для них у природi форму росту, оскшьки що-
рiчно пiдмерзають у ранньому вщ (1).
Пагоноутворюючу здатнiсть визначали за 3-бальною шкалою:
• I - висока здаттсть (6 i б^ше паготв на одному дворiчному пагонi (5));
• II - середня здатнiсть (3-5 паготв на одному дворiчному пагот (3));
• III - низька здаттсть (2 пагони на одному дворiчному пагот (1)).
Регуляршсть росту пагошв - за наявшстю чи вщсутшстю щор1чного приросту основних пагошв або гшок 1з врахуванням вшу рослин (щор1чний прирют - 5 бал1в, не щор1чний - 2).
Здатшсть рослин до генеративного розвитку - за 3-бальною шкалою:
• I - насшня визрiвае (25);
• II - рослини ц^туть, але плоди не дозрiвають (20);
• III - рослини цвггуть, але плоди не зав'язуються (15);
• IV - не цвггуть (1).
Можливi способи розмноження в районi штродукци оцшювали за 5-бальною шкалою:
• I - самос1в (10);
• II - штучний пос1в (7);
• III - природне вегетативне розмноження (5);
• IV - штучне вегетативне розмноження (3);
• V - рослини завозять ззовт (1).
Загальна оцшка iнтродукцii виводилася пiдсумуванням балiв. Найвища оцшка - 100. Залежно вщ загально" оцiнки визначали перспективнiсть штродукци як дорослих, так i молодих рослин за спецiальною шкалою (табл. 1).
Табл. 1. Шкала оцшки штродукци деревних рослин
_(за П.1. Латним i С.В. (Присвою, 1973)_
1ндекс Перспектившсть штродукци Сума балiв
Дорослi рослини Молодi рослини
I. Досить перспективт 91-100 56-68
II. Перспективт 76-90 46-55
III. Менш перспективт 61-75 35-45
IV. Мало перспективт 41-60 26-35
V. Неперспективт 21-40 16-25
VI. Цшком перспективнi 5-20 5-15
Результати дослщжень за Ымома основними показниками наведено у табл. 2.
Табл. 2. Оцшка уcniшноcтi штродукци Gleditsia triacantos L. _у дендропарку "Софивка", у листах Умань та Смта_
Показники Дендропарк "Софивка" м. Умань м. Смша
Доросш рослини, бали Молод1 рослини, бали Доросш рослини, бали Молод1 рослини, бали Доросл1 рослини, бали Молод1 рослини, бали
Стушнь щор1чного визр1вання 20 15 20 15 20 15
Зимост1йк1сть 20 20 20 20 20 20
Габ1тус рослин 10 10 10 10 10 10
Пагоноутворююча здатн1сть 3 3 3 3 3 3
Регулярн1сть росту пагошв 5 5 5 5 5 5
Здатн1сть рослин до енеративного розвитку 25 25 25
Можлив1 способи розмноження 10 3 10 3 10 3
Всього 93 56 93 56 93 56
Аналiзуючи дат табл. 2 за сумою балiв, наведеною, в табл. 1, можна зробити висновок - Gleditsia triacantos L. е досить перспективною рослиною для штродукци в умовах Правобережного Ллсостепу Украши.
Розроблення об'ективного методу оцшки устшносл штродукци i сту-пеня акшматизаци деревних рослин доволi складна справа. М.А. Кохно запро-понував об'еднати рiзнi критери оцшки, надавши "м числового значення. Таке
числове значення показника усшшност штродукци автор назвав акшматиза-цiйним числом, яке е сумою показникiв росту, генеративного розвитку, зи-мостiйкостi i посухостiйкостi деревних рослин. Найбшьше аклiматизацiйне число - 100, воно характеризуе найвищий показник устшносп штродукци. Визначаеться аклiматизацiйне число за формулою:
А = Р х в + ГР х в + Зм х в + Пс х в ,
де: Р - показник росту; ГР - показник генеративного розвитку; Зм - показник зимостшкостц Пс - показник посухостшкостц в - коефщент вагомост ознаки.
Показники росту, генеративного розвитку, зимостшкосл i посухос-тшкоси ми оцшювали вiзуально за 5-бальною шкалою. Отриманi данi мно-жилися на показник ступеня вагомост ознаки - коефiцiент вагомостi. Для зи-мостiйкостi його значення дорiвнюе 10, генеративного розвитку - 5, посухос-тiйкостi - 3, росту - 2. Ц значення коефщента прийнятi, виходячи iз ваго-мост дано! ознаки в iнтродукцiйному процесс
Табл. 3. Шкала ступешв успiшностi штродукци
Р1ст (Р) при в = 2 Генеративний розвиток (ГР) при в = 5 Зимостшшсть (Зм) при в = 10 Посухостшшсть (Пс) при в = 3
Характеристика показника Оцш- ка, бали Характеристика показника Оцш- ка, бали Характеристика показника Оцш- ка, бали Характеристика показника Оцш- ка, бали
Вщмшний (як у природ-них умовах) 5 Утворюеться пов-шстю схоже насш-ня, рослина роз-множуеться само-с1вом 5 Певною мь рою вира-жена зимо-стшкють 5 Добра посу-хостшкють за вс1х умов 5
Менш штен-сивний, шж у природних умовах, але вщносно доб-рий 4 Плодоношення не-постшне, утворюеться мало схо-жого насшня, са-мостшно розмно-жуеться вегетативно 4 Часткове пщмерзан-ня однор1ч-них пагошв 4 Вщносна по-сухостшкють (у посуху рос-лина частково скидае листя) 4
Пом1рний 3 Плодоношення не регулярне, не ут-ворюеться схоже насшня, рослина розмножуеться вегетативно 3 Бшьшють р1чних пагошв тд-мерзае 3 Рослина у посуху скидае все листя 3
Слабкий, рос-лина може набути шшо! життево! форми 2 Рослини цв1туть, але плоди не зав'язуються 2 Рослина пщ-мерзае до коренево! шийки, але вщростае 2 Листки у посуху втрачають тургор, але по-т1м вщновлю-ють його 2
Дуже слаб-кий, рослина набувае шшо! життево! форми 1 Немае цвтння, вщсутне вегета-тивне розмножен-ня 1 Вщсутш зимостшю якост (рос-лина замер-зае 1 гине) 1 Вщсутшсть посухостш-кост (рослина вщ посухи гине) 1
У табл. 3 використано шкалу ступешв устшносп штродукци, запро-поновану М.А. Кохном. Використавши дат цiеi таблицi, визначимо ступiнь акшматизаци на основi аклiматизацiйного числа:
• повна актматизащя
А = 5 х 2 + 5 х 5 + 5 х 10 + 5 х 3 = 100;
• добра актматизащя
А = 4 х 2 + 4 х 5 + 4 х 10 + 4 х 3 = 80;
• задов1льна актматизащя
А = 3 х 2 + 3 х 5 + 3 х 10 + 3 х 3 = 60;
• слабка актматизащя
А = 2 х 2 + 2 х 5 + 2 х 10 + 2 х 3 = 40;
• вщсуттсть актматизаци
А = 1 х 2 + 1 х 5 + 1 х 10 + 1 х 3 = 20.
Поставивши у формулу результати вимiрювань, визначимо стушнь актматизаци для Gleditsia triacantos L. в умовах Правобережного Люостепу Украши.
4 х 2 + 5 х 5 + 4 х 10 + 5 х 3 = 88.
Це значення вказуе на добру актматизащю.
Швидюсть актматизаци рослин (ША) визначаеться як сшввщношен-ня вшу першого плодоношення рослин у райош штродукци та у природних умовах:
ША = ВПК/ ВПП,
де: ВПК - вж першого плодоношення (юльюсть роюв) у культурному ареалц ВПП - вж першого плодоношення (кшьюсть роюв) у природному ареаль
Якщо величина ША менше одинищ, то мае мюце прискорена актматизащя, якщо дорiвнюе "й - нормальна, а якщо бшьше - повшьна актматизащя.
Пщставимо нашi дат у формулу i отримаемо:
ША = 8/ 8 = 1,
що свщчить про нормальну актматизащю Gleditsia triacantos L. в умовах Правобережного Люостепу Украши.
Внаслщок проведених дослщжень можна зробити такий висновок: Gleditsia triacantos L. е перспективною рослиною для штродукци в умовах Правобережного Люостепу Украши, стушнь ii актматизаци у цьому регюш добрий, а швидюсть актматизаци нормальна.
Л^ература
1. Базилевская Н.А. Теория и методы интродукции растений. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1964. - 131 с.
2. Базилевская Н.А. Теория и методы интродукции растений: История и методы сбора исходного материала. - Рига: Изд-во Латв. ун-та, 1982. - 103 с.
3. Балабушка В.К. Перспективы селекционной интродукции гледичии// Теории и методы интродукции растений и зеленого строительства. Отв. ред. А.М. Гродзинский. - К.: Наук. думка, 1980. - С. 19-20.
4. Вакулюк П.Г. Оповвд про дерева. - К.: Урожай, 1991. - С. 158-160.
5. Васильев А.В. К биологической характеристике субтропических пород по этапам акклиматизации// Тр. Сухум. ботан. сада. - Сухуми: Кипарис. - 1952, вып. 6. - С. 81-95.
6. Гурский А.В. Основные итоги интродукции древесных растений в СССР. - М.: Изд-во академии наук СССР, 1957. - 303 с.
7. Корешко А. Л. Строительство лесопарков и зеленых зон на Черноморском побережье Краснодарского края// Тр. по зеленому строительству Сочинской НИЛОС. - М.: Лесн. пром-сть. - 1964, вып. 2. - С. 114-132.
8. Кохно Н.А., Курдюк А.М. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. - К.: Наук. думка, 1994. - 184 с.
9. Лапин П.И., Сиднева С.В. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдений// Опыт интродукции древесных растений. - М.: Изд-во Главн. Ботан. сада АН СССР, 1973. - С. 7-67.
10. Лыпа А.Л. Ступенчатая акклиматизация растений как метод географических ступеней// Тез. совещ. по теории и методам акклиматизации растений. - М.-Л., 1953. - С. 121-123.
11. Малеев В.П. Теоретические основы акклиматизации растений: Приложение к трудам по прикладной ботанике, генетике и селекции. - Л., 1933. - 262 с.
12. Мушегян А.М. и др. Древесная растительность Алма-Атинского ботанического сада. - Алма-Ата: Изд-во АН КазССР, 1962. - 120 с.
13. Соколов С.Я. Современное состояние территории акклиматизации и интродукции растений// Тр. Ботан. ин-та АН СССР, Сер. Интродукция растений и зеленое строительство. - 1957. - 6, вып. 5. - С. 34-42.
14. Сукачев В.Н. Акклиматизация и дендрологическое изучение древесных пород как задача лесного опытного дела// Тр. по лесн. опытн. делу РСФСР, 1926. - 17, вып. 3/67. -С. 68-87.
15. Харкевич С.С. Полезные растения природной флоры Кавказа и их интродукция на Украине. - К.: Наук. думка, 1966. - 300 с.
16. Шлыков Г.Н. Интродукция и акклиматизация растений// Введение в культуру и освоение в новых районах. - М.: Изд-во с.-х. лит. Журналов и планов, 1963. - 488 с.
17. Burschel Peter, Huss Jürgen. Grundriß des Waldbaus: Ein Leitfaden für Studiums und Praxis. - Hamburg, Berlin: Parey, 1987. - 352 s._
УДК 630*425, 630*187 Доц. В.Г. Мазепа, канд. с.-г. наук;
А.А. Новак - НЛТУ Украши
ТИПОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ TEXHOrEHHOÏ ЗОНИ ВАТ "MmmAÏB^MEHT"
Наведено результати типолопчного аналiзу дубових люосташв, як зростають в умовах забруднення атмосфери викидами цементного виробництва на Прикарпатп. Встановлено типолопчну структуру продуктивное^, стушнь використання природ-но'1 родючосп та типи деревосташв. Вщзначено сильну деградащю пристигаючих та стиглих заплавних люосташв порiвняно з напрними.
Ключов1 слова: дубовi люостани, типолопчний потенщал, викиди цементного виробництва, фактична i потенцшна продуктившсть, типи деревосташв, заплавш насадження.
Doc. V.G. Mazepa, A.A. Novak - NUFWT of Ukraine
Typological estimation of oak forest in techniques zone of ISC "Mykolayivcement" factory
The results of typological estimation of oak forests in condition of air pollution by cement production in the Pry- Carpathians are presented. Typological structure of productivity, degree of natural fertility use and types of stands is stated. Strong degradation of mature and undermature floodplain forests in comparison with unfloodplain ones is observed.
Keywords: oak forests, real and potential productivity, air pollution by cement production, types of stands, floodplain forests.
Починаючи з 70-х рр. XX ст., у Захщнш Укрш'ш почали дiяти велик промисловi виробництва, як спричиняють забруднення природного середо-вища - атмосферного пов^я, вод та груипв рiзними викидами техногенного походження. Останш е серйозною загрозою юнуванню люових насаджень. На
