Оцінка успішності інтродукції катальпи в умовах культури Правобережного Лісостепу України Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

Л^ература

1. Мисник Г.Е. Деревья и кустарники дендропарка Тростянец". - К.: АН УССР, 1962. - 179 с.

2. Михайлишин О.Л. Палацово-парковi ансамблi Волинi 2 половини XVIII - XIX сто-лть. - К., 2000. - 110 с.

3. Фотинский О.А. Экскурсия по Волынской губернии для описания памятников старины// КС. - 1900. - Т. ЬХХ! - С. 196-206._

УДК 630.27(477) В.Л. Кульбщький - Уманський державный

аграрный умверситет

ОЦ1НКА УСП1ШНОСТ1 ШТРОДУКЦП КАТАЛЬПИ В УМОВАХ КУЛЬТУРИ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

Дослщжено результати штродукцп Catalpa speciosa Ward., C. bignonioides Walt., C. ovata G. Don. Встановлено оцшку успiшностi штродукцп у нових умовах, ступшь стiйкостi до несприятливих чинникiв нового мiсцезростання.

Ключов1 слова: iнтродукцiя, аклiматизацiя, Catalpa speciosa Ward., C. bignonioides Walt., C. ovata G. Don.

V.I. Kulbickij - Uman state agrarian university

The evaluation of the introduction success of Catalpa in the conditions of culture of right-bank forest-steppe of Ukraine

Some results of introduction of Catalpa speciosa Ward., C. bignonioides Walt., C. ovata G. Don. are analyzed. The evaluation of the success of introduction ander new conditions, the degree of resistance against unfaroutable factors of the new location of growing is found.

Keywords: introduction, acclimatization, Catalpa speciosa Ward., C. bignonioides Walt., C. ovata G. Don.

1стор1я штродукцп деревних рослин в Укра1'ш нараховуе декшька ти-сячолггь. 1нтродукщя рослин розпочалася ще у доюторичш часи з освоення деревних рослин мiсцевоi природноi флори шляхом ii окультурення, зарод-ження ряду нових деревних культур, а також перенесенням деревних рослин з шших райошв. Але варто зауважити, що з доюторичних чашв i майже до початку XVII ст. штродукщя деревних рослин в Укра1'ш обмежувалась вве-денням у культуру тшьки плодових дерев. 1нтродукщя декоративних рослин на територи Украши набула широкого розмаху в XVIII-XIX ст. У цей час бу-ло створено багато боташчних садiв та парюв, переважно у магнатських са-дибах. Поряд з цим, нагромаджувались вщомост про бюлопчш особливостi окультурених порiд, про ix рiст та розвиток, стiйкiсть до клiмату, грибкових уражень та ентомолопчних пошкоджень.

У практицi iнтродукцiйноi роботи визначилися три основш термiни, що постшно вживаються: iнтродукцiя, аклiматизацiя й натуралiзацiя. Треба зауважити, що й дос не iснуе едино!" думки щодо змiсту цих термiнiв. Де-тальний аналiз змiсту цих термшв у сво"х роботах виклав М.А. Кохно [3]. Ми цшком тдтримуемо його думку, що аклiматизацiя рослин - це весь три-валий процес впровадження у культуру рослин як дикорослих, так i культур-них. У цьому розумiннi акшматизащя охоплюе два етапи - штродукцш та власне аклiматизацiю. Iнтродукцiя у цьому розумшш - це перший стан акль

матизацiï рослин, який полягае у перенесенш ïx з одних природно-кшматич-них умов до шших - у першому випадку або у nepeHeceHHi з природних умов у культуру в межах однiеï пpиpодноï зони - у другому випадку. 1нтродукщя як перший етап акшматизаци, за якого глибоких змш у пpиpодi оргашзму не вiдбуваетьcя, здiйcнюетьcя за допомогою пасивних мeтодiв (первинний вщ-бip cтiйкиx, бiльш врожайних чи декоративних форм). У зв'язку з цим на да-ному eтапi акшматизаци iнтpодукованi рослини можуть знову здичав^и (або-pигeннi види) або натурашзуватися (iнозeмнi види).

Отже, натуpалiзацiя у сучасному розумшш - це такий стутнь присто-сування рослин до нових умов середовища, коли рослини самостшно можуть розмножуватися i витримувати конкуренщю аборигенних видiв.

Пiдводячи тдсумки iнтpодукцiï рослин, одним iз найголовшших зав-дань являеться оцiнка стшкосп оpганiзмiв до дiï нових чинниюв навко-лишнього середовища. Проблема стшкосп розглядаеться на piзниx piвняx, мае загально бiологiчний характер i в штродукци рослин е пpiоpитeтним нап-рямком. На уcпiшнicть iнтpодукцiï деревних рослин впливае багато чинниюв, серед яких, поряд iз бюлопчними властивостями рослин, важливу роль вадг-рають пpиpодно-клiматичнi умови.

Метою нашо1' роботи е дослщження бiоeкологiчниx особливостей ш-тpодукцiï катальпи, визначення уcпiшноcтi та перспективносл подальшо1' ïï iнтpодукцiï.

Об'ектом доcлiджeння е насадження видiв роду катальпа у Правобережному Люостепу Украши. Доcлiджeння проводилися протягом 2003-06 pp.

Методика дослщжень. Для ощнки уcпiшноcтi iнтpодукцiï видiв роду катальпа ми використали методику iнтeгpальноï цифрово1' оцiнки уcпiшноcтi iнтpодукцiï С.В. Сщнево1" i П.1. Лапiна [4], вщповщно до яко1' було взято Ым основних показникiв: cтупiнь щоpiчного визpiвання пагонiв, зимоcтiйкicть, збереження габiтуcу рослин, здатшсть до утворення пагонiв, регуляршсть приросту пагонiв, здатнicть до генеративного розвитку, способи розмножен-ня досшджуваних рослин у pайонi iнтpодукцiï.

Стушнь щоpiчного визpiвання пагонiв оцiнювали за шкалою:

I. - пагони визpiвають повшстю на 100 % довжини (20);

II. - пагони визpiвають неповшстю на 75 % довжини (15);

III. - пагони визpiвають неповшстю на 50 % довжини (10);

IV. - пагони визpiвають неповшстю на 25 % довжини (5);

V. - пагони не визpiвають (1);

Зимостшюсть ощнювали за такою шкалою:

I. - пошкоджень немае (25);

II. - обмерзае менше 50 % довжини одноpiчниx пагошв (20);

III. - обмерзае 50-100 % довжини одноpiчниx пагошв (15);

IV. - обмерзають двоpiчнi i cтаpiшi частини рослин (10);

V. - обмерзае крона до piвня сшгового покриву (5);

VI. - обмерзае вся надземна частина (3);

VII. - рослина щлком замерзае (1).

Габггус рослини ощнювали за шкалою:

I. - рослини збер^ають властиву 1'м у природних умовах життеву форму (10);

22

Збiрник науково-технiчних праць

II. - бiльш-менш пiдмерзають, але вгдновлюють надземну частину до по-передньо1 висоти i об'ему (5);

III. - не зберггають характерну для них у природi форму росту, оскгльки щорiчно пiдмерзають у ранньому вщ (1).

Пагонотвiрну здатнiсть визначали за такою шкалою:

I. - висока здатнгсть (6 i бгльше пагонiв на одному дворiчному пагош (5));

II. - середня здатнгсть (3-5 пагонiв на одному дворiчному пагонi (3));

III. - низька здатшсть (2 пагони на одному дворiчному пагош (1)). Регулярнгсть росту пагошв визначали за наявнгстю чи вгдсутшстю що-

рiчного приросту основних пагошв або гглок iз врахуванням вшу рослин (що-рiчний приргст - 5 балiв, не щорiчний - 2).

Здатнiсть рослин до генеративного розвитку визначали за такою шкалою:

I. - насгння визргвае (25);

II. - рослини цвгтуть, але плоди не дозрiвають (20);

III. - рослини цвггуть, але плоди не зав'язуються (15);

IV. - не цвгтуть (1).

Можливг способи розмноження в районг штродукци оцгнювали за шкалою:

I. - самосгв (10);

II. - штучний посгв (7);

III. - природне вегетативне розмноження (5);

IV. - штучне вегетативне розмноження (3);

V. - рослини завозять ззовнг (1).

Загальна оцгнка штродукци виводилася пгдсумуванням балгв. Найвища оцгнка - 100. Залежно вгд загально1 оцгнки, визначали перспективнгсть штродукци як дорослих, так i молодих рослин за спецгальною шкалою (табл. 1).

Табл. 1. Шкала оцтки штродукци деревних рослин _(за П.1. Латним i С.В. СЧднсвою, 1973) [4]

Ыдекс Перспективтсть штродукци Сума 5ал1в

Доросл1 рослини Молод1 рослини

I. Досить перспективт 91-100 56-68

II. Перспективт 76-90 46-55

III. Менш перспективт 61-75 35-45

IV. Мало перспективт 41-60 26-35

V. Неперспективт 21-40 16-25

VI. Цшком перспективт 5-20 5-15

Обговорення результат дослщження. Як вщомо, катальпа (Catalpa Scop) належить до родини бшнешевих (Bignoniaceae). Дерева однодомш, квпки двостатев^ cуцвiття мае диxотомiчну будову. Плiд - вузька цилшдрич-на коробочка, довжиною 30-50 см; вщкриваеться двома стулками, з багаточи-сельними наciнинами. Наciння плоске, продовгувате, на кшцях покрите бши-ми ворсинками. Листки яйцeвидно-cepцeподiбнi або видовжeно-яйцeподiбнi, у бiльшоcтi видав неприемно пахнуть при розтиранш. Сидять вони на довгих черешках з супротивним або мутовчастим розмщенням. Дерева з широкою, розлогою кроною. !снуе до 25 видiв такого роду: дикоростучих - в Ази (Японiя, Китай) та у Швшчнш Амepицi, а у контурному сташ - i в шших частинах свггу.

У наш час найбшьш поширеними у культурi в GBponi е C. bignonioides, C. spesiosa, C. ovata. Це шдтверджуеться при переглядi спискiв насшня, що розсилаеться рiзноманiтними закордонними боташчними садами та арборету-мами ГДР, ФРГ, Польщ^ Болгари, Румуни, 4exiï, Угорщини, Австри, Нщер-ландiв, Англи, 1спани, Португали, Франци, Ггали. Значно рщше фiгурують у списках C.bungei, C. hybrida Spatr. У списках рослин, як отримуемо з швдня Свропи (Францiя, Iталiя, Iспанiя, Румушя), трапляються C. fargesii Burean.

Велику позитивну роль у збагаченш деревно'' флори нашо'' кра'ни bí-дiграли аматори садiвництва та ботанiки. На початку XIX ст. вщомий дiяч культури Украши 1.М. Каразiн бiля Валок у Харювськш обл. створив парк з великим набором нових цшних деревних порщ. У ньому нараховувалось близько 400 видiв дерев та кушдв. Цей мкаразiнський сад" збер^ся до наших часiв з багатьма старими екзотами - буком, чорним горiхом та веймутовою сосною. Саме у цей сад вперше в Укра'ш було iнтродуковано катальпу прек-расну або захiдну (Catalpa spesiosa Ward.) [3].

Табл. 2. Оцткаycn^Hocmî штродукци катальпи за основными показниками

у нацюнальному дендропарку "Софивка"

Показники Catalpa speciosa Ward C. bignonioides Walt C. ovata G. Don

Дорослi рослини Mолодi рослини Доро^ рослини Mолодi рослини Дорост рослини Mолодi рослини

Стушнь щорiчного визрiвання 20 20 20 20 20 15

Зимостiйкiсть 20 15 15 15 15 15

Габiтус рослин 10 10 10 10 10 10

Пагонотвiрна здатнiсть З З З З З З

Pегулярнiсть росту паготв 5 5 5 5 5 5

Здатнiсть рослин до генеративного розвитку 25 1 25 1 25 1

Mожливi способи розмноження 10 l 10 l 10 l

Сума балiв 9З 61 88 61 88 56

Зараз в Украшу вже штродуковано 6 видiв катальпи: C. spesiosa Ward, C. bignonioides Walt, C. ovata G. Don., C. Bungei C.A. Mey, Catalpa fargesi Bur., C. hybruda Spaeth. Тому ощнка усшшност штродукци деревних рослин у нових умовах, стушнь стшкост мають теоретичне та практичне значення. В.М. Сукачов [6] писав, що теорiя штродукци i акшматизаци рослин повинна розвиватися в такому напрямку, щоб штродуктор Mir передбачити поведшку рослин у нових умовах, тобто передбачити результати штродукци, усшш-шсть акшматизаци. З приводу цього юнують рiзнi думки, запропоновано велику кшьюсть ощнок успiшностi iнтродукцiï, автори яких враховують чинни-ки морозостiйкостi, посухостшкост^ регенеративноï здатностi, характер роз-витку, кшматичш умови району. 1.Д. Нестерович пропонуе називати акшма-тизованою деревною породою ту, яка не тшьки утворюе насiння, а й може вщтворюватися природним шляхом. А.В. Гурський [2] вважае, що штродуко-

24

Збiрник нaуково-технiчних праць

ваш деревнг породи легко натуралгзуються, якщо рослини здатнг розмножу-ватися кореневими паростками. На думку М.А. Кохна i О.М. Курдюка [3], головною ознакою успшност штродукци рослин треба вважати збереження здатностi розмножуватися взагаш, тобто будь-якими способами.

Багаторiчнi спостереження як провели ми показують, що рослини ви-дгв Catalpa speciosa Ward., C. bignonioides Walt., C. ovata G. Don, незважаючи на низьк температури взимку та заморозки навесш, частково пошкоджують-ся, але добре i швидко регенерують.

Аналiзуючи табл. 2 за сумою балiв можна зробити висновок, що види ка-тальпи Catalpa speciosa Ward., C. bignonioides Walt., C. ovata G. Don у дендро-парку "Софивка" е досить перспективними, а в насадженнях мiста Умаш - пер-спективними рослинами для штродукци. За цiею шкалою катальпа е перспективною рослиною для штродукци i в умовах Правобережного Люостепу Украши.

Л1тература

1. Базилевская Н.А. Теория и методы интродукции растений: История и методы сбора исходного материала. - Рига: Изд-во Латв. ун-та, 1982. - 103 с.

2. Гурский А.В. Основные итоги интродукции древесных растений в СССР. - М.: Изд-во академии наук СССР, 1957. - 303 с.

3. Кохно Н.А., Курдюк А.М. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. - К.: Наук. думка, 1994. - 184 с.

4. Лапин П.И., Сиднева С.В. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдений.// Опыт интродукции древесных растений. - М. : Изд-во Главн. Ботан. сада АН СССР, 1973. - С. 7-67.

5. Соколов С.Я. Современное состояние территории акклиматизации и интродукции растений// Тр. Ботан. ин-та АН СССР, Сер. Интродукция растений и зеленое строительство. -1957. - 6, вып. 5. - С. 34-42.

6. Сукачев В.Н Акклиматизация и дендрологическое изучение древесных пород как задача лесного опытного дела// Тр. по лесн. опытн. делу РСФСР, 1926. - 17, вып. 3/67. - С. 68-87.

7. Шлыков Г.Н. Интродукция и акклиматизация растений.// Введение в культуру и освоение в новых районах. - М.: Изд-во с.-х. лит. Журналов и планов, 1963. - 488 с.

8. Burschel Peter, Huss Jürgen. Grundriß des Waldbaus: Ein Leitfaden für Studiums und Praxis. - Hamburg, Berlin: Parey, 1987.- 352 s._

УДК630*905.2+630*9.7 Студ. Л.М. Пелиньо;

доц. Л.1. Максимiв, канд. екон. наук - НЛТУ Украти

ЗНАЧЕННЯ Л1С1В ТА ПРОБЛЕМИ ОБЛ1КУ Л1СОВИХ

РЕСУРС1В В УКРА1Н11

Розглядаються питания щнносп люу як екосистеми, першочерговi проблеми облшу люових ресурав на тдприемствах люового господарства. Пропонуються ме-тодолопчш тдходи до залучення запаав деревини на кореш до бухгалтерского балансу тдприемств, що дасть змогу в майбутньому зберегти та примножити лiсовi ресурси держави.

Ключов1 слова: лiсовi ресурси, землi люового фонду, запас деревини на корень справедлива вартють.

1 У технологичному суспшьсга е два шляхи розвитку. Перший - чекати, поки катастроф1чш невдач не зроблять очевидними недолжи системи, И викривлення е самообманом. Другий - ввести сощальний контроль 1 баланс, щоб виправити вади системи ще до того, як настане катастрофа. (М. Ганд1, видатний щдшський фшософ 1 полтгик)