CC BY
45
2. Вегера Л.В. Представники роду Tilia L. в озелененш Нацiонального дендропарку "Софй'вка" НД1 НАН Укра'ни / Л.В. Вегера // Старовинш парки i ботанiчнi сади - rny^Bi центри збереження бiорiзноманiття рослин та охорони юторико-культурно!' спадщини : матер. наук. конф. - Умань, 2011. - С. 61-64.
3. Восстановление и улучшение парковых композиций дендропарка "Софиевка" : отчёт дендропарка "Софиевка". - Умань, 1960. - С. 23-25.
4. Деревья и кустарники СССР : определитель в 6 т. / под ред. С.Я. Соколов. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1958. - Т. 4. - 974 с.
5. Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР. Покрытосеменные : справ. пособ. / под ред. Н.А. Кохно. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1986. - 720 с.
6. Держком. будiвництва, архггектури та державно! полггики Укра'ни. Наказ вщ 24.12.2001 р., № 226. "1нструкщя з швентаризацй зелених насаджень у населених пунктах Ук-ра!ни" № 8 вщ 16.01.2007. - Ки!в.
7. Каталог деревьев и кустарников ботанических садов Украинской ССР / под ред. Н.А. Кохно. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 72 с.
8. Каталог рослин дендролопчного парку "Софй'вка" : довщ. поабн. / под ред. 1.С. Косенка. - Умань : Уманський дендропарк "Софй'вка" НАН Укра'ни, 2000. - 160 с.
9. Лыпа А.Л. Софиевка / А.Л. Лыпа. - К. : Изд-во АН УССР, 1948. - 110 с.
10. Рева М.Л. 70 рогав арборетуму В.В. Пашкевича у дендропарку "Софй'вка" / М.Л. Рева // Питання бюлогй а^матизованих рослин. - К. : Вид-во АН УРСР, 1963. - С. 59-60.
Вегера Л.В. Современное состояние и основные периоды создания насаждений рода Tilia l. в Национальном дендропарке "Софиевка" НАН Украины
По результатам инвентаризации насаждений рода Tilia L. в НДП "Софиевка" НАН Украины поквартально приведен их таксономический и количественный состав, родовой состав пород, с которыми растут липы в кварталах парка, дана оценка состояния насаждений Tilia, где учтены механические повреждения, аварийность деревьев, повреждения омелой. Выделено 8 основных периодов создания насаждений рода Tilia в парке в период 1796-2012 гг.
Ключевые слова: дендропарк "Софиевка", оценка, состояние насаждения, периоды создания.
Vegera L.V. The main periods of genus Tilia l. creation plantations today in the National dendrological park "Sofiyivka" of NAS in Ukraine
According to the inventory results of genus Tilia L. plantations in the National dendrological park "Sofiyivka" of NAS of Ukraine their taxonomical and quantitative structure so as race generic composition are given as for the quarter ward of the park; taken into consideration the mechanical damages, breakdown rate of trees, contamination with mistletoe an estimation of Tilia plantation's state is indicated. 8 main periods in the creation of genus Tilia L. plantations in the park during 1796-2012 are distinguished.
Keywords: dendropark "Sofiyivka", estimation, plantations' state, periods of creation.
УДК 631.529(477.4) Викл. В.Л. Кульбщький - Уманський НУС
ОСОБЛИВОСТ1 КВ1ТУВАННЯ ТА ПЛОДОНОШЕННЯ ВИД1В РОДУ КАТАЛЬПА (CATALPA SCOP.) У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Дослщжено особливост квггування та встановлено насшневу продуктившсть штродукованих видiв роду катальпа, зокрема C. bignonioides, C. speciosa, С. ovata, C. hybrida, С. fargesii та C. bungei в умовах Правобережного Люостепу Украши. Здшснено порiвняння термов цвтння на батьювщиш дослщжених видiв та в умовах штродукцй. Встановлено оптимальш температури та термши цвтння видiв роду Catalpa Scop.
Ключовi слова: квпування, плодоношення, урожайнiсть C. bignonioides, C. spe-ciosa, С. ovata, C. hybrida, С. fargesii, C. bungei.
Вступ. Дослщження вид1в роду Catalpa Scop. здшснювали Л.К. Горб [4], М.В. Лептк [8, 9], Ф.М. Русанов [10, 11], A. Rehder [13], В.А. Абдураза-ков [1, 2], Г.Г. Шухтина [12], М.О. Кухарська [6, 7].
Об'ект досл1дження - види роду Catalpa, а саме: катальпа звичайна (C. bignonioides Walter), катальпа прекрасна (C. speciosa Warder ex Barneu Engelmann, катальпа яйцепод1бна (С. ovata G. Don.), катальпа пбридна (C. hybrida Spaeth.), катальпа Фаргез1 (С. fargesii Bureau), катальпа Бунге (C. bungei C.A. Meyer).
Предмет дослщження - процеси квпування i плодоношення штроду-кованих у Правобережний Люостеп Украши видiв роду Catalpa Scop.
Методи дослщження - лiсiвничо-таксацiйнi, рекогнисцирувальш.
Результати досл1джень. Устх штродукцп та пристосованiсть рослин до нових умов середовища визначаеться вщповщнютю органоутворювальних процесiв ритму клiматичних умов району штродукцп, також здатнiсть рослин до утворення повнощнного зршого насiння свiдчить про 1х повну а^ма-тизацiю та адаптацiю до нових умов середовища [1-3]. Початок цвтння у по-одиноких особин видiв роду Catalpa спостерiгаеться на другому рощ вегета-цп, а масове - на третьому. При вегетативному розмноженш здерев'янiлими та зеленими живцями процес цвтння спостер^аеться в ушх дослiджуваних видiв на другому рощ вегетацп, причому вiдбуваеться формування повнiстю життездатного насiння.
За результатами спостережень, в умовах Правобережного Люостепу Укра1ни у катальпи формування змшаних бруньок починаеться навеснi пiсля цвтння. Спочатку формуються покривнi лусочки, зачатковi вегетативнi па-гони та зародковi листочки. Диференцiацiя генеративних органiв проходить з кшця серпня до початку вересня. Наприкшщ жовтня та на початку листопада завершуеться диференцiацiя зачаткових суцвпъ. Повнiстю сформована змь шана брунька катальпи мае пару вегетативних пагшщв з 4-5 листочками та зачатковим суцвптям. Суцвтя формуються переважно на верхiвках пагонiв поточного року, але якщо верхiвковi пагони не встигають визргга i тдмерза-ють то суцвптя може сформуватися з бiчних пазушних бруньок пагонiв ми-нулих рокiв. Дослiджуванi види катальпи утворюють змшаш бруньки, тобто в 1х бруньках формуються як генеративш органи - суцвiття, так i вегетатив-нi - пагони. Iнодi у верхiвкових бруньках формуеться по декшька суцвiть, особливо часто таке явище ми спостерiгали у С. ovata та C. hybrida.
Зимуют бруньки напiвшароподiбноl форми майже не видшяються над поверхнею пагонiв. Зверху вони вкрит 6-10 бурими загостреними лусоч-ками. У C. ovata, на вщмшу вiд C. speciosa та C. bignonioides, бруньки бшьше виступають над поверхнею пагона.
Цвгге катальпа з I декади червня по III декаду серпня, за винятком C. speciosa, iнодi C. hybrida може утворювати суцвтя навпъ до середини вересня, але звюно насшня з таких квггок не встигае визрiти. Залежно вiд по-годних умов процес цвтння може тривати протягом 2-8 тижшв, якщо трима-
ються XMypi вологi днi i навпаки - в pa3i спекотних сонячних дшв, цвiтiння скорочуеться до 12-14 дiб. Для цвiтiння катальпи необхiдна середньодобова температура в межах +20...+22 °С, фаза цвiтiння С. bignonioides в CyxyMi розпочинаеться 15.06, коли температура повпря становить +20,6 °C, у Казах-станi - за температури не нижче шж +20 °C [1, 3].
Строки цвiтiння у видiв катальпи iстотно вiдрiзняються. За результатами спостережень встановлено, що першою у фазу цвiтiння входить C. spe-ciosa, за нею - C. hybrida, попм зацвггае C. ovata разом з C. bignonioides. Три-валють цвiтiння в C. speciosa (8-15 дшв), C. hybrida, C. bignonioides та C. ovata - 25-40 дiб. Перюд цвтння одного суцвптя у C. speciosa та C. hybrida становить 8-15 дiб, у C. bignonioides та C. ovata - 15-20 дiб.
Доречно зазначити, що в США C. ovata цвГте у травш, C. bignonioides - у червш-липш, C. speciosa - у липш, хоча в Швшчнш Америщ перь од цвтння C. speciosa може зсуватися на травень-червень, C. bignonioides -на червень-липень, а C. ovata - на липень-серпень [13]. В Душанбе C. ovata цвгте з 15.05 до 15.06, C. bignonioides - з 30.05 до 15.06, C. speciosa - з 20.05 до 30.05., а в Алма-Ат C. bignonioides цвгге з 25.06 до 20.07, C. ovata -з 20.06 до 15.07 [79]. В умовах Киева початок цвтння в дослщжуваних видiв роду Catalpa проходить в II-III декадi червня. Першою цвгге C. speciosa, через тиждень - C. bignonioides та C. hybrida, ще через тиждень - C. ovata [6, 7].
Дерева катальпи вжом 35-50 роюв починають розквггати рашше вгд молодих, так трирГчна катальпа почала свое цвтння приблизно на 15-20 дшв шзшше, шж 20-40-рГчш дерева того ж виду, незважаючи на однаковГ умови вирощування. РГз^ зональносп шд час утворення зав'язГ у суцвптях не по-мiчено, хоча деякi автори наголошують про œï [1, 5]. Формування суплщь у крош, за даними зазначених вище авторiв, також характеризуеться певною зональнiстю. За отриманими даними, в нижнш частиш крони зав'язГ утво-рюеться менше - лише по 2-3 у суцвгт, а в середнш i верхнш частинах крони формуеться по 15-25 коробочок, хоча це не е закономГрнютю.
Плщ катальпи - цилшдрична i дуже довга двостулкова коробочка, розмГри якоï коливаються у досить значних межах, залежно вгд виду, вГку дерева та агроеколопчних умов. Довжина плодГв коливаеться вгд 20 до 40 i бшьше сантиметрГв. У 15-25-рГчних дерев катальпи коробочки значно довшГ шж у дерев старшого вГку. Кшьюсть насшня у коробочщ коливаеться в межах 50-280 шт., у середньому - 120-140.
У центрГ коробочки знаходиться плацента. РозмГри плодГв, форма пла-центи та насшня залежать вгд видового складу. Насшня елшсоподГбне, з пучками волосков на обох кшцях. ДозрГвання плодГв проходить, залежно вгд умов, з кшця вересня до початку листопада. Частина плодГв C. ovata безпосе-редньо шсля дозрГвання розкриваеться, розиюючи насшня, але бшьшють за-лишаеться закритими на деревах до весни.
Протягом зими в сухГ, морозш, виряш дш вщбуваеться розтрюкуван-ня коробочок i масове розсГювання насшня, а навесш на деревах залишають-ся переважно пуст коробочки. Факт зимового розсГювання насшня видГв роду Catalpa також шдтверджують шшГ автори [4, 11, 12]. ПГд час експеди-
цшних дослщжень виявлено caMociB C. ovata та C. bignonioides на вщсташ до 50 м вщ материнських особин, що свiдчить про успiшнiсть штродукцп де-яких дослiджуваних видiв, можна навггь припустити що вiдбулась ïx натура-лiзацiя. Урожайнiсть видiв катальпи на територiï Правобережного Лiсостепу до сьогодш не вивчали у зв'язку з вiдсутнiстю масових насаджень дослщжу-ваних видiв роду i, вщповщно, вiдсутнiстю методiв збирання i перероблення насшня в промислових масштабах.
За лггературними даними [2, 6, 9], з дорослого дерева катальпи можна зiбрати вщ 2,5-3,0 кг до 4,0-5,3 кг насшня, з 10-15^чних дерев - у середньо-му по 0,3-0,5 кг, i3 30-40^чних - вiд 1,0 до 3,5 кг. Урожайнють катальпи за-лежить вщ вiку дерева, мiсця зростання та вщ його водного режиму. Так, дерева катальпи вжом 10-15 роюв дають до 2-2,5 кг насшня, 20-40^чш - до 4,0-4,5 кг. В умовах Правобережного Люостепу Украши з кожного суцвтя може формуватися вiд 5 до 25 коробочок, що тдтверджуе високу вро-жайнiсть дерев С. speciosa, C. bignonioides та C. hybrida. Вид C. ovata мае значно нижчу врожайнють порiвняно з шшими, у нього формуеться суцвiття з 12-20 квггок, з яких може зав'язатися до 5-10 плодiв. Урожайнють дерев С. speciosa вжом 30-35 роюв становить 2,5-3 кг, C. bignonioides - 1,2-1,5кг, C. hybrida - 1,6-2,2 кг., C. ovata - 1,5-2,4 кг (табл.). Потенцшна насшнева про-дуктивнють видiв роду Catalpa рiзко вiдрiзняеться вiд фактично отриманих результапв.
Табл. Настнева продуктившсть eudie роду Catalpa у Правобережному Лкостепу Украти
Показник Вид
C. hybrida C. bignonioides C. ovata C. speciosa C. fargesii
К-ть квггок у суцвiттi 164±12 18±2 127±' 69±3 16±2
К-ть суцмть 645±18 468±12 312±12 246±12 168±11
К-ть плодш у суцвгт 14±3 611 12±3 5±1 311
К-ть насшня в плодГ 202±8 184±3 148±4 82±3 114±6
Маса 1000 насшин, г 4,8±0'9 6,2±0'1 6,8±0,8 12,6±0,2 5,3±0,1
Продуктившсть, кг потенцшна 10,6±2-1 9,6±1'1 9,8±1,3 7,5±0,9 1,6^
фактична 2 77±0'3 1,35±"-1 1,96±0,1 2 42±0,3 1,43±0,4
З даних табл. можна зробити висновок, що Грунтово-кшматичш показ-ники Правобережного Люостепу Украши придатш для усшшного культиву-вання видiв роду Catalpa Scop. з умовою врахування ïx свiтловибагливостi та потреби у вологозабезпеченш.
Висновки:
1. Цвтння i плодоношення C. speciosa, C.bignonioides, C.ovata, C. hybrida та С. fargesii в умовах Правобережного Люостепу Украши розпочи-
наеться з 2-3 року життя, у поодиноких особин воно рееструеться на дру-
гому рощ вегетацп.
2. У зршому вод (20-35 роюв) рослини формують до 500 i бшьше суплiдь,
що мiстять вщ трьох до п'ятнадцяти коробочок, в яких дозрiвае, залежно
вiд виду, 150-250 повноцшних насiнин.
3. Урожайнють видiв роду Catalpa Scop. залежить вщ вiку дерев, мiсця зростання та вщ 1х вологозабезпечення.
4. Насшня видiв C. speciosa, C. bignonioides, C. hybrida, C. ovata та C. fage-sii, 3i6paHe в умовах Правобережного Лiсостепу Украши, мае лаборатор-ну схожiсть до 98,8 %.
5. З метою прискорення формування генеративних органiв у рослин видiв роду Catalpa Scop. доцшьно надавати перевагу вегетативним способам ïхнього розмноження, зокрема це стосуеться живцювання зеленими та здерев'янiлими живцями.
Л1тература
1. Абдуразаков В. А. Влияние режима влажности почвы на приживаемость, сохранность и рост катальпы сиренелистой / В. А. Абдуразаков, В.В. Стыпницкий // Сельское хозяйство Узбекистана. - Ташкент : Изд-во М-ва с.-х. УзССР, 1962. - С. 85-87.
2. Абдуразаков В. А. Катальпа - ценная техническая и декоративная культура / В.А. Абдуразаков, М.Д. Бодня, В.В. Стыпницкий. - Ташкент : Изд-во М-ва с.-х. УзССР, 1962. - 99 с.
3. Васильев А.В. Флора деревьев и кустарников субтропиков западной Грузии / А.В. Васильев // Труды Сухумского ботанического сада. - 1959. - Вып. 2 (второй полутом). - С. 44-54.
4. Горб Л.К. Биология некоторых видов рода Catalpa Scop. в условиях западных областей УССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.05 "Бо-ташка" / Л.К. Горб. - Львов, 1975. - 20 с.
5. Гурский А.В. Основные итоги интродукции древесных растений в СССР / А.В. Гур-ский. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1957. - 303 с.
6. Кухарська М.О. Особливост насшневого розмноження Catalpa speciosa Ward., C. bignonioides Walt., C. hybrida Spaeth. в умовах культури мюта Киева / М.О. Кухарська // Науко-вий вюник НУБШ Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2010. - № 152, ч. 2. - С. 391-397.
7. Кухарська М.О. Оцшка морозостшкост представнигав роду Catalpa Scop. методом диференцшного терм1чного анашзу / М.О. Кухарська, О.1. Китаев // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.15. - С. 50-56.
8. Лептк М.В. Вплив забруднення навколишнього середовища автотранспортними ви-кидами на анатом1чну будову листгав Catalpa bignonioides Walt. / М.В. Лептк // Питання бювдикацп та екологи. - Запор1жжя : Изд-во ЗНУ. - 2008. - Вип. 13, № 1. - С. 23-32.
9. Лептк М.В. Характеристики плодоношення рослин Catalpa bignonioides Walt. за умов забруднення навколишнього середовища / М.В. Лепшк // Вюник Дншропетровського ушверситету. - Сер.: Бюлопя. Еколопя. - 2008. - Вип. 16, т. 1. - С. 141-146.
10. Русанов Ф.Н. Дендрология Узбекистана / Ф.Н. Русанов, Т.И. Славкина. - Ташкент : Изд-во "Фан", 1978. - 202 с.
11. Русанов Ф.Н. Род Catalpa Scopoli / Ф.Н. Русанов // Дендрология Узбекистана. - Ташкент : Изд-во "Фан", 1978. - С. 130-194.
12. Шухтина Г.Г. Влияние температуры среды на теплоустойчивость клеток листьев Catalpa speciosa Warder и некоторых других растений / Г. Г. Шухтина // Ботанический журнал. -1965. - Т. 1. - 98 с.
13. Rehder A. Bignoniaceae / A. Rehder, C.S. Sargent // Plantae Wilsonianae I. Cambridge. -Harvard University Press, 1913. - Pp. 75-87.
Кульбицкий В.Л. Особенности цветения и плодоношения видов рода катальпа (Catalpa Scop.) в Правобережной Лесостепи Украины
Исследованы особенности цветения и рассчитана семенная продуктивность ин-тродуцированных видов рода (Catalpa Scop.), в том числе C. bignonioides, C. speciosa, С. ovata, C. hybrida, С. fargesii и C. bungei в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Осуществлено сравнение сроков цветения на родине исследуемых видов и в условиях интродукции. Определены оптимальные температуры и сроки цветения видов рода Catalpa Scop.
Ключевые слова: цветение, плодоношение, семенная продуктивность C. bignonioides, C. speciosa, С. ovata, C. hybrida, С. fargesii и C. вungei.
Kulbitsky V.L. Features of flowering and fruit-bearing species kind of Catalpa (Catalpa Scop.) in the Rignht-bank Forest-Steppe of Ukraine
Features of flowering are investigated and is calculated seed efficiency of introdutsi-rovanny types of a sort (Catalpa Scop.) including C. bignonioides, C. speciosa, C. ovata, C. hybrida, C. fargesii and C. bungei in the conditions of the Right-bank Forest-steppe of Ukraine. Comparison of terms of flowering in the homeland of studied types and in the conditions of an introduction is carried out. Optimum temperatures and terms of flowering of types of the sort Catalpa Scop. are determined.
Keywords: flowering, fruiting, productivity of C. bignonioides, C. speciosa, C. ovata, C. hybrida, C. fargesii, C. bungei.
УДК 635.965 Асист Т.М. Левусь - НЛТУ Украти, м. Львы
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ЯПОНСЬКОГО САДУ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
Проаналiзовано поширення японських садiв у сучасному садiвництвi. Описано символжу окремих елемешгв саду: "листок", "басейн", "протектор", "медуза", "черепаха" та наведено !х значення. Розглянуто асортимент рослин схщноазшсько! флори та окреслено перспективи подальшого розвитку японського саду.
Ключовг слова: японський сад, камшь, вода, рельеф, дерева, кущй кв™, трави.
Вступ. Японський сад символ1зуе досконалий свгг земно! природи, а школи виступае уособленням всесвпу. Характерними елементами його ком-позицп е штучш гори 1 пагорби, ставки та острови, струмки 1 водоспади, до-р1жки 1 дшянки тску чи гравто, прикрашен камшням незвичайних обришв. Пейзаж саду формуеться за допомогою дерев, кущ1в, бамбуку, трав, квтв 1 моху, як покликаш передавати в1дчуття змш тр року. На територп саду мо-жуть також розм1щуватися кам'яш л1хтар1, альтанки чи чайш будиночки [2, 3].
Формування засад японського сад1вництва вщбувалося тд впливом еволюцп японсько! архггектури, а також релтйно-фшософських уявлень японсько! знать Першопочатково сад був складовою резиденцш аристократа, але згодом був запозичений буддистськими монастирями 1 знатними самураями. З Х1Х ст. вш набув поширення серед японських простолюдишв, ставши невщ'емною частиною багатьох приватних будинюв. У ХХ ст. спору-дження сад1в у японському стил1 стало популярним серед шоземщв.
Ниш поеднання природних матер1ал1в (каменю, гальки, тску, огорож1 з1 стебел бамбуюв) 1 малих арх1тектурних форм (кам'яш л1хтар1, пагоди та ш.) для европейця вже роблять сад "японським". Японський кам'яний сад е в Кар-лових Варах, елементи японського саду е у дендрарп Пругониц (Чех1я) [5]. З 1987 р. юнуе японський сад у Москв1 (ДБС РАН), до створення якого долучи-лися викладач1 1 студенти тод1шнього Льв1вського люотехшчного шституту.
У 2003 р. у Хмельницькому нацюнальному ушверситеп було закладе-но боташчний сад за проектом групи науковщв кафедри ландшафтно! архь тектури, садово-паркового господарства та урбоекологп Нацюнального люотехшчного ушверситету Укра!ни (кер1вник - проф. В.П. Кучерявий), який став засобом ландшафтно-арх1тектурного облаштування територп та розвитку навчально-науково! бази цього ж закладу. Весною 2004 р. боташчний сад
