CC BY
332
Оцiнюючи загалом масштаби антропогенно! трансформаци коршного лiсового покриву в басейнi р. Лючки, можемо вщзначити, що вона супровод-жувалася iстотним зростанням площ монокультур ялини европейсько!' (сме-реки) внаслщок li цiлеспрямованого лiсовирощування в букових i ялицевих типах люу. Тому площа смеречникiв у сучасному люовому покривi становить понад 15 %. Вони бюлопчно нестiйкi, масово поражеш кореневими гнилями i потребують проведення активних лiсогосподарських заходiв. Насамперед, необхщно позбутися вимушено!' мсмеречиноманiiм, тобто масового культиву-вання смереки на мющ букових i ялицевих лiсiв. Необхiдно перейти на на-уково-обгрунтовану лiсотипологiчну основу вiдновлення лiсостанiв.
На дшянках з пiдвищеним iнфекцiйним фоном грибiв - збудникiв ко-реневих гнилей доцшьно максимально використовувати природне самовщ-новлення лiсу й орiентуватися навiть на тимчасове домiнування "шонерних" деревних видiв з участю головних лiсоутворювачiв, характерних для вщпо-вщних типiв лiсу.
Найвагомiшим господарським заходом у розладнаних смерекових монокультурах е проведення суцшьно-люоЫчних, насамперед санггарних ру-бань, оскiльки монодомiнантнi смеречники в дубових, букових i ялицевих групах тишв лiсу регiону дослщжень е бiологiчно нестiйкими, особливо до кореневих гнилей та швазш шюдниюв.
Лiтература
1. Голубець М.А., Марискевич О.Г., Крок Б.О. i ш. Еколопчний потенщал назем-них екосистем. - Льв1в: Полл1, 2003. - 180 с.
2. Голубець М.А. Сучасний i вщновлений люовий покрив Украшських Карпат// Ма-тер1али III з'1'зду Укр. бот. т-ва. - К.: Наук. думка, 1965. - С. 94-96.
3. Голубець М.А. Сучасш теоретичт проблеми бюгеоценологп// Укр. ботан. журн. -1978. - 35, № 4. - С. 422-428.
4. Голубец М.А., Борсук Д.В., Гаврилюк М.В. и др. Биогеоценотический покров Бескид и его динамические тенденции. - К.: Наук. думка, 1983. - 240 с.
5. Герушинский З.Ю. Типология лiсiв Украшських Карпат. - Львiв: Шрамща, 1996. - 208 с.
6. Голубец М.А., Малиновский К.А. Принципы классификации и классификация растительности Украинских Карпат// Ботан. журн. - 1967. - 52, № 2. - С. 189-201.
1 2
УДК582.736.3 Acnip. С.С. Пукас' - Уманський ДАУ
ОЦ1НКА УСП1ШНОСТ1 ШТРОДУКЦП SOPHORA JAPONICA L. В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Висвгглено поширення Sophora japónica L. у природi i за межами природного ареалу. Вщзначено висою адаптацшш можливосп виду в умовах Правобережного Люостепу Украши. Встановлено, що Sophora japónica L. е перспективною рослиною для штродукци на данш територи.
1 Украша, 20300 м. Умань, вул. 1нститутська, 2
2 Наук. KepiBHm: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський ДАУ
Doctorate S.S. Pukas - Uman state agrarian university
The evaluation of the effectiveness of the introduction of Sophora japonica L. in the conditions of right bank forest-steppe of Ukraine
Article illustrates the dissemination of Sophora japonica L. in its natural habitat and beyond it in Ukraine. High adaptation abilities specie in the conditions of right bank forest-steppe of Ukraine have been emphasized. It was established that Sophora japonica L. is a plant with good prospects for introduction in this region.
При шдведенш шдсумюв штродукци рослин одним з найголовшших завдань е оцшка стшкосп opraHi3MiB до ди нових факторiв навколишнього середовища. Проблема стшкосп розглядаеться на рiзних piB^x, мае загаль-нобюлопчний характер i в штродукци рослин е прюритетним напрямом. На усшшшсть штродукци деревних рослин впливае багато фактоpiв, серед яких, поряд iз бiологiчними властивостями рослин, важливе значення мають при-роднокшматичш умови.
Вид Sophora japonica L. поширений в Сxiдно-Азiатськiй або Японо-Китайськiй флоpистичнiй областi. Ця область розташована у Швденно-Схщ-нiй Ази i, за визначенням А.Л. Тахтаджяна [13], охоплюе пiвденно-сxiдну частину Сибipу, Примор'я, Корейський пiвостpiв, Пiвнiчно-Сxiдний, Цен-тральний i Пiвденно-Сxiдний Китай та Япошю.
Головною ознакою сучасно! флори Схщно! Ази е наявнiсть великого piзноманiття деревних рослин i серед них - релж^в. Ця теpитоpiя не пiдпала пiд зледенiння у льодовиковий перюд. Характерним для не! е видове багат-ство, сильно виражений видовий i слабкий родовий ендемiзм, що вказуе на давшсть флори та активний процес видоутворення у сучасний перюд. Голов-ними центрами поширення Sophora japonica L. е Япошя, Китай гори Се-редньо! Asii: Тянь-Шань, Памipо-Алтай, Захщний Памip.
Клiмат мусонний з ознаками континентальносл. Лiтнi температури високi. У жовтш - беpезнi на кшмат впливають мусони iз Сибipу, зумовлю-ючи piзке зниження температури i незначнi опади. Sophora japonica L. широко культивуеться у багатьох кра!нах з кшця XVIII ст. У Свропу була штроду-кована спочатку у Франщю (1747), а по^м поширена в iншиx кра!нах як декоративна рослина. На даний час культивуеться у 82 кра!нах. У Роси вона вперше з'явилася у 1811 р.
На Укра!ш Sophora japonica L. штродукована ботанiчним садом Хар-кiвського ушверситету у 1809 р. Пiзнiше у 1814 р вона починае вирощувати-ся в Нттському ботанiчному саду, а звщти поширюеться по всьому Криму, Херсонськш i Одеськiй областях, а також Молдави i Краснодарському кра!. У 1960 р Sophora japonica L. з'являеться в Нацюнальному дендpологiчному парку "Софивка", який розташований на пiвнiчнiй околицi м. Умаш, що на Чеpкащинi i впевнено приеднуеться до культурних рослин як щнне паркове дерево для озеленення.
Оцшка устшносл штродукци деревних рослин у нових умовах, сту-шнь стiйкостi мають теоретичне i практичне значення. В.М. Сукачов [12] писав, що теоpiя штродукци i акшматизаци рослин повинна розвиватися у такому напрям^ щоб штродуктор мiг передбачити поведiнку рослин у нових умовах, тобто передбачити результати штродукци, усшшшсть акшматизаци.
З приводу цього iснують pÍ3HÍ думки, запропоновано багато шкал ощ-нок усшшност штродукци, автори яких враховують фактори морозостшкос-tí, посухостiйкостi, регенеративно! здатност^ характер розвитку, клiматичнi умови району i т. ш. Необхщно знайти такi критери успiшностi штродукци, щоб можна було з достовiрнiстю стверджувати, що рослини даного виду пов-нiстю прижились у нових умовах i можуть широко використовуватися.
1.Д. Несторович пропонуе називати акшматизованою деревною породою ту, яка не тшьки утворюе насiння, а й може вщтворюватися природним шляхом. А.В. Гурський [4] вважае, що штродуковаш деревш породи легко натуралiзуються, якщо рослини здатнi розмножуватися кореневими парос-тками. На думку М.А. Кохна i О.М. Курдюка [6], головною ознакою усшш-ностi штродукци рослин необхщно вважати збереження здатност розмножуватися взагалi, тобто будь-якими способами. Ми повшстю погоджуемося з думкою цих авторiв.
Однiею з перших спроб ощнити успiшнiсть штродукци деревних рослин була шкала ступешв акшматизаци G.B. Вульфа, зпдно з якою рослини за ступенем 1х аклiматизацii розподiляються на чотири ступень Оцiнки устш-ностi акшматизаци деревних рослин були запропонованi також В.П. Мале-евим [9]; А.В. Васильевим [3]; О.Л. Липою [8]; С.Я. Соколовим [11]; А.М. Му-шегяном [10]; Г.М. Шликовим [15]; А.Л. Корешком [5]; Н.А. Базилевською [1]; С.С. Харкавичем [14]; П.1. Латним i С.В. Сiдневою [7].
У сво'й роботi ми визначали успiшнiсть iнтродукцii Sophora japónica L. в умовах Нацюнального дендролопчного парку "Софивка ", а також у мюьких насадженнях Уманi та Смши Черкасько!' областi за методом М.А. Кохна, а перспектившсть штродукци - за методом, запропонованим П.1. Лашним та С.В. Сщневою [7]. Останнi автори назвали свш метод методом штеграль-но!' кшьюсно!' оцiнки життездатностi i перспективностi штродукци дерев та кушдв на основi вiзуальних спостережень.
Для оцiнки ми використали сiм основних показникiв: стушнь шорiчно-го визрiвання пагонiв, зимостшюсть, збереження габiтусу рослин, здатнiсть до утворення пагошв, регулярнiсть приросту пагошв, здатнiсть до генеративного розвитку, способи розмноження дослщжуваних рослин у райош iнтродукцii.
Зимостiйкiсть оцiнювали за семибальною шкалою:
• пошкоджень немае (25);
• обмерзае менше 50 % довжини однор1чних пагошв (20);
• обмерзае 50-100 % довжини однор1чних пагошв (15);
• обмерзають двор1чт i стар1ш1 частини рослин (10);
• обмерзае крона до р1вня сшгового покриву (5);
• обмерзае вся надземна частина (3);
• рослина цшком замерзае (1).
Габггус рослини - за трибальною шкалою:
• рослини збер1гають властиву !'м у природних умовах життеву форму (10);
• бшьш-менш п1дмерзають, не вщновлюють надземно!' частини до попередньо!'
висоти i об'ему (5);
• не зберк^ають характерну для них у природi форму росту, оскшьки шорiчно
пiдмерзають у ранньому вшд (1).
Пагонотвiрну здатшсть визначали за трибальною шкалою:
• висока здаттсть (6 1 61льше паготв на одному двор1чному пагот (5));
• середня здаттсть (3-5 паготв на одному двор1чному пагот (3));
• низька здаттсть (2 пагони на одному двор1чному пагот (1)). Регуляртсть росту пагонiв - за наявшстю чи вiдсутнiстю щорiчного
приросту основних пагонiв а6о гшок iз врахуванням вiку рослин (щорiчний прирiст - 5 6алiв не щорiчний - 2).
Здатнiсть рослин до генеративного розвитку - за 3-бальною шкалою:
• нас1ння визр1вае (25);
• рослини цв1туть, але плоди не зав'язуються (15);
• не цвггуть (1).
Сьомий показник (можливi способи розмноження в райош штродук-ц11") оцiнювали за 5-бальною шкалою:
• самошв (10);
• штучний пос1в (7);
• природне вегетативне розмноження (5);
• штучне вегетативне розмноження (3);
• рослини завозять ззовт (1).
Загальна оцшка штродукци виводилася пiдсумуванням 6алiв. Найвища оцiнка - 100. Залежно вщ загально! оцiнки визначали перспективнiсть штродукци як дорослих, так i молодих рослин за спецiальною шкалою (табл. 1).
Табл. 1. Шкала оцтки штродукци деревних рослин _(за П.1. Латним i С.В. &дневою, 1973)_
1ндекс Перспективтсть штродукци Сума бал1в
Дорослi рослини Молодi рослини
I. Досить перспективт 91-100 56-68
II. Перспективнi 76-90 46-55
III. Менш перспективнi 61-75 35-45
IV Мало перспективт 41-60 26-35
V Неперспективт 21-40 16-25
VI Цiлком не перспективт 5-20 5-15
Дослщження проводили протягом 2002-03 рр. результати дослщжень за Ымома основним показниками наведено у табл. 2. Аналiзуючи дат ще! таблиц за сумою балiв, наведеною в табл. 1, можна зробити висновок - Бор-Иога ]арошеа Ь. е досить перспективною рослиною для штродукци в умовах Правобережного Люостепу Украши.
Розроблення об'ективного методу оцiнки успiшностi штродукци i сту-пеня акшматизаци деревних рослин доволi складна справа. М.А. Кохно зап-ропонував об'еднати рiзнi критери оцiнки, надавши !м числового значення. Таке числове значення показника усшшност штродукци автор назвав акшма-тизацшним числом, яке е сумою показниюв росту, генеративного розвитку, зимостiйкостi i посухостiйкостi деревних рослин. Най6iльше аклiматизацiйне число - 100, воно характеризуе найвищий показник успiшностi штродукци. Визначаеться акшматизацшне число за формулою:
А = Рхв + ГРхв + Змхв + Псхв,
де: Р - показник росту; ГР - показник генеративного розвитку; Зм - показник зимостшкостц Пс - показник посухостшкостц в - коефiцiент вагомост ознаки.
Табл. 2. Оцтка успiшностi штродукци 8оркота]аротеа Ь. за Ымома основними показникамиу дендропарку "Софивка", в листах Умань та Смта 2002-03рр.
Дендропарк м. Умань м. Смша
"Софивка"
Показники Доросл1 Молод1 Доросл1 Молод1 Доросл1 Молод1
рослини, рослини, рослини, рослини, рослини, рослини,
бали бали бали бали бали бали
Стутнь щор1чного
визр1вання 20 20 20 20 20 20
Зимостшшсть 20 20 20 20 20 20
Габггус рослин 10 10 10 10 10 10
Пагонотв1рна
здатшсть 5 3 5 3 5 3
Регуляртсть росту
паготв 5 5 5 5 5 5
Здатшсть рослин
до генеративного
розвитку 15 - 15 - 15 -
Можлив1 способи
розмноження 3 3 3 3 3 3
Всього 78 61 78 61 78 61
Показники росту, генеративного розвитку, зимостшкост i посухос-тшкосп оцшювалися нами вiзуально за 5-бальною шкалою. Отримаш данi множилися на показник ступеня вагомост ознаки - коефщент вагомостi. Для зимостiйкостi його значення дорiвнюе - 10, генеративного розвитку - 5, посухостшкост - 3, росту - 2. Ц значення коефщента прийнятi, виходячи iз вагомост дано! ознаки в iнтродукцiйному процесс
У табл. 3 використано шкалу ступешв успiшностi штродукци, запро-поновану М.А. Кохном. Використавши данi ще! таблицi, визначимо ступiнь акшматизацп на основi аклiматизацiйного числа:
• повна акл1матизащя
А = 5x2 + 5x5 + 5x10 + 5x3 = 100;
• добра актматизащя
А = 4x2 + 4x5 + 4x10 + 4x3 = 80;
• задов1льна акл1матизащя
А = 3x2 + 3x5 + 3x10 + 3x3 = 60;
• слабка акл1матизащя
А = 2x2 + 2x5 + 2x10 + 2x3 = 40;
• вщсуттсть акшматизаци
А = 1x2 + 1x5 + 1x10 + 1x3 = 20.
Поставивши у формулу результати вiзуальних вимiрювань для БорИо-га ]арошса Ь. в умовах Правобережного Люостепу Украши, з'ясуемо, що И ак-лiматизацiйна здатшсть добра. Швидкiсть акшматизацп рослин (ША) визна-чаеться як спiввiдношення вжу першого плодоношення рослин у райош ш-тродукци та у природних умовах:
ША =
ВПК ВПП
де: ВПК - bík першого плодоношення (кiлькiсть роюв) у культурному ареалц ВПП - bík першого плодоношення (кiлькiсть роюв) у природному apeani.
Ршт (Р) при в = 2 Генеративний розви-ток (ГР) при в = 5 Зимостшкють (3 м) при в = 10 Посухостшкшть (Пс) при в = 3
характеристика показника оцш-ка, бали характеристика показника оцш-ка, бали характеристика показника оцш-ка, бали характеристика показника оцш-ка, бали
Ввдмшний, тж у при-родних умовах 5 Утворюеться повтстю схоже насшня, рослина розмножуеться самошвом 5 Певною мь рою вира-жена зи-моспйкшть 5 Добра посу-хостшкшть за вшх умов 5
Менш ш- тенсивний, тж у при- родних умовах, але ввдносно добрий 4 Плодоношення непостшне, утворюеться мало схожого насшня, самостшно роз-множуеться вегетативно 4 Часткове тдмерзан-ня одноpiч-них паготв 4 Ввдносна по-сухос-тшюсть (у посуху рослина частко-во скидае листя) 4
Помipний 3 Плодоношення не регулярне, не утворюеться схоже насшня, рослина розмно-жуеться вегетативно 3 Бшьшють piчних паготв тд-мерзае 3 Рослина в посуху ски-дае все лис-тя 3
Слабкий, рослина може набути шшо1 життево1 форми 2 Рослини цв^ть, але плоди не зав'язуються 2 Рослина тдмерзае до корене-во1 шийки, але ввдрос-тае 2 Листки в посуху втрача-ють тургор, але попм ввдновлю-ють його 2
Дуже слабкий, рослина набувае шшо1 життево1 форми 1 Немае цвтння, ввдсутне вегета-тивне розмно-ження 1 Ввдсуттсть зимос- тшкост! (рослина замерзае i гине) 1 Вiдсутнiсть посухос-тiйкостi (рослина гине ввд посу-хи ) 1
Якщо величина ША бшьше одинищ, то наявна прискорена акшмати-защя, якщо доpíвнюе ш - нормальна, а якщо менше - повшьна акшматизащя. Пщставимо нaшí даш у формулу, отримаемо ША = 8/8 = 1, що св^ить про нормальну акшматизащю Sophora japónica L. в умовах Правобережного Ль состепу Украши.
Одним Í3 головних фaктоpíв, вщ яких залежить, pÍBern перенесення рослинами зими, е середня з абсолютних píчних мшмальних температур. З усього вище викладеного можна зробити такии висновок: Sophora japónica L.
е перспективною рослиною для штродукци в умовах Правобережного Люос-тепу Украши, стушнь и акшматизацп у цьому регюш добрий, а швидкiсть ак-лiматизацil нормальна.
Л1тература
1. Базилевская Н.А. Теория и методы интродукции растений. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1964. - 131 с.
2. Базилевская Н.А. Теория и методы интродукции растений: История и методы сбора исходного материала. - Рига: Изд-во Латв. ун-та, 1982. - 103 с.
3. Васильев А.В. К биологической характеристике субтропических пород по этапам акклиматизации// Тр. Сухум. ботан. сада. - 1952, вып. 6. - С. 81 - 95.
4. Гурский А.В. Основные итоги интродукции древесных растений в СССР. - М.: Изд-во АН СССР, 1957. - 303 с.
5. Корешко А. Л. Строительство лесопарков и зеленых зон на Черноморском побережье Краснодарского края// Тр. по зеленому строительству Сочинской НИЛОС. - М.: Лесн. пром-сть. - 1964, вып. 2. - С. 114-132.
6. Кохио Н.А., Курдюк А.М. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. - К.: Наук. думка, 1994. - 184 с.
7. Лапии П.И., Сидиева С.В. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдений// Опыт интродукции древесных растений. - М.: Изд-во Главн. ботан. сада АН СССР, 1973. - С. 7-67.
8. Лыпа А.Л. Ступенчатая акклиматизация растений как метод географических ступеней// Тез. совещ. по теории и метолам аклиматизации растений. - М.-Л., 1953. - С. 121-123.
9. Малеев В.П. Теоретические основы акклиматизации растений: Приложение к трудам по прикладной ботанике, генетике и селекции. - Л., 1933. - 262 с.
10. Мушегяи А.М. и др. Древесная растительность Алма-Атинского ботанического сада. - Алма-Ата: Изд-во АН КазССР, 1962. - 120 с.
11. Соколов С.Я. Современное состояние территории акклиматизации и интродукции растений// Тр. Ботан. ин-та АН СССР, Сер. Интродукция растений и зеленое строительство. - 1957, 6, вып. 5. - С. 34-42.
12. Сукачев В.Н Акклиматизация и дендрологическое изучение древесных пород как задача лесного опытного дела// Тр. по лесн. опытн. делу РСФСР, 1926. - 17, вып. 3/67. -С. 68-87.
13. Тахтаджян А.Л. Происхождение и расселение цветковых растений. - М.-Л.: Наука, 1970. - 146 с.
14. Харкевич С.С. Полезные растения природной флоры Кавказа и их интродукция на Украине. - К.: Наук. думка, 1966. - 300 с.
15. Шлыков Г.Н. Интродукция и акклиматизация растений// Введение в культуру и освоение в новых районах. - М.: Изд-во с.-х. лит. Журналов и планов, 1963. - 488 с.
