CC BY
7СПЕЦИФ1КА СУДИННО1 ДЕМЕНЦП У ХВОРИХ З Г1ПЕРТОН1ЧНОЮ
ЕНЦЕФАЛОПАТ1СЮ
Толмачов О.А.
л1кар-псих1атр Кл1н1чного госпталю Державног прикордонног служби Украгни м. Одеси 65082, Украгна, м Одеса, пров. Вал1ховський 2, кафедра псих1атрп, наркологи,
психологи та сощально'г допомоги
THE SPECIFICITY OF VASCULAR DEMENTIA IN PATIENTS WITH HYPERTENSIVE ENCEPHALOPATHY
Tolmachov A.A.
Psychiatrist of Clinical hospitals State Border Service of Ukraine in Odessa 65082, Ukraine, Odessa, lane Valihovsky 2
Анотащя. У робот автор описуе результати дослщження яке було спрямоване на встановлення ступеня судинно'1 деменцп при ппертошчнш енцефалопатп. В результат! проведеного дослщження встановлено, що лише серед 10,08 % дослщжених деменщя не виявлена; «сумшвна» деменщя виявлена у 42,86 % дослщжених; 26,05 % дослщжених мають деменщю легкого ступеня, а деменщя пoмipнoгo ступеня була зареестрована у 21,01 % дослщжених. За результатами дослщження дoстoвipнo встановлено, що за-стосоваш методи спрямоваш на розтзнання та диференцшну дiагнoстику психiчних захворювань шляхом виявлення особливостей психши при наявносп iнших пато-лoгiчних станiв, встановлюють взаемозв'язок мiж аpтеpiальнoю гiпеpтензiею та ризи-ком судинно'1 деменцп. Такий взаемозв'язок вказуе на необхщшсть стшкого зниження аpтеpiальнoгo тиску для ращонально! пpoфiлактики кoгнiтивних порушень.
Аннотация. В работе автор описывает результаты исследования, которое было направлено на установление степени сосудистой деменции при гипертонической энцефалопатии. В результате проведенного исследования установлено, что только среди 10,08 % исследованных деменция не обнаружена; «сомнительная» деменция выявлена у 42,86 % исследованных; 26,05 % исследованных имеют деменцию легкой степени, а деменция умеренной степени была зарегистрирована у 21,01 % исследованных. По результатам исследования достоверно установлено, что примененные методы направлены на распознавание и дифференциальную диагностику психических заболеваний путем выявления особенностей психики при наличии других патологических состояний, устанавливаю взаимосвязь между артериальной гипертензией и риском сосудистой де-менции. Такая взаимосвязь указывает на необходимость стойкого снижения ад для рациональной профилактики когнитивных нарушений.
Abstract. The author describes the results of a study which was aimed at establishing the extent of vascular dementia in hypertensive encephalopathy. In the study found that only among the 10,08 % of the investigated dementia is not detected; "questionable" dementia was diagnosed in 42,86 % of the investigated; own 26.05 % of the investigated dementia have mild dementia and moderate degree was registered at the 21,01 % of the investigated. According to the study it is well established that the applied methods are directed to detection and differential diagnosis of mental illness by identifying the peculiarities of the psyche in the presence of other pathological conditions, establish the relationship between hypertension and the risk of vascular dementia. This relationship points to the need for persistent blood pressure reduction for a rational prophylaxis of cognitive impairment.
Ключовi слова, психiчнi порушення, судина деменщя, аpтеpiальна гiпеpтензiя, ri-пертошчна енцефалопатя.
Ключевые слова: психические нарушения, сосудистая деменция, артериальная гипертензия, гипертоническая энцефалопатия.
Key words: mental disorders, vascular dementia, hypertension, hypertensive encephalopathy.
Артерiальна гiпертензiя (АГ) ввдграе важливу роль у розвитку та прогресуванш когштивних розладiв. Численнi епiдемiологiчнi дослiдження свщчать, що неконтрольо-вана артерiальна гiпертензiя е достовiрним, сильним i незалежним чинником ризику когштивних розладiв, у тому чист i судинних деменцп.
Думка про те, що тдвищений АТ е чинником схильностi до розвитку деменцп i розладу когштивних функцш, уперше висловлена шведськими дослщниками у 1996 роцi за даними 15^чного спостереження пацiентiв вiком старше 70 роюв [8]. Було встановлено, що у хворих з початковим високим рiвнем АТ (178/101 мм рт. ст.) тсля 79 роюв деменщя виникала частiше, нiж у оаб з бiльш низьким АТ (164/92 мм рт. ст.). Класичне уявлення про патогенез судинно'1 деменцп, що розвиваеться внаслщок атеро-склеротичного ураження судин головного мозку (атеросклеротична деменщя) i мно-жинних мозкових тфарктсв (мультиiнфарктна деменцiя) було доповнене даними про роль iшемiчного дифузного ушкодження бшо'1 тдкорково'1 речовини (субкортикальна лейкоенцефалопатся). 1ншими словами, була встановлена достовiрна кореляцiя високо-го АТ з ризиком виникнення та розвитку деменцп. Подальший розвиток патолопчного процесу призводить до гшертензивно'1 енцефалопатп ГЕ з можливим подальшим вихо-дом у судинну деменщю, яка становить 10 % у загальнш структурi деменцп [1-5]. Кш-цевим проявом наявносп ГЕ е втрата здатносп до адекватно'1 оцiнки оточення, що переходить у переривання контакпв з оточуючим соцiальним середовищем.
На початкових етапах захворювання психiчнi розлади у таких хворих виявляють-ся порушенням уваги, зниженням швидкостi реакцп на зовшшш стимули, носять функ-щональний характер та пiддаються корекцп. З подальшим прогресуванням ГЕ вiдмiчаються порушення з боку пам'ятi, мислення та шших когнiтивних функцiй.
Що обумовлюе необхiднiсть бiльш досконалого вивчення проблеми серед пащен-тiв, якi страждають на ГЕ з метою визначення можливих шляхiв розв'язання дано'1 проблеми. Ид час дослщження, було сформовано основну групу та групу порiвняння. До основно'1 групи увшшли 120 пацiентiв, а група порiвняння включала 35 осiб без наявно'1 психопатологи. Вiк пацiентiв складав вщ 46 до 78 рокiв.
Для об'ективiзацii рiзних психiчних характеристик використовували опитуваль-ники, психологiчнi та клшчш тести.
Оцiнку тяжкостi деменцп проводили за «Клшчною рейтинговою шкалою натвструктурованого штерв'ю» (Clinical Dementia Rating scale - CDR) [7] (табл. 1).
Таблиця 1
Функщональна ощнку ступеня деменцп у хворих на ГЕ за шкалою CDR_
функщя стутнь деменцп 1 (N рупа 1=59) 2 група (N2=60)
n1 Р1,% m1,% n2 Р2,% m2,%
пам'ять вщсутня 12 20,3 5,24 12 20,0 5,16
сумнiвна 19 32,2 6,08 21 35,0 6,16
легка 8 13,6 4,46 4 6,7 3,23
помiрна 20 33,9 6,16 23 38,3 6,28
важка - - - - - -
орiентацiя вщсутня 8 13,6 4,46 4 6,7 3,23
сумшвна 19 32,2 6,08 21 35,0 6,16
легка 20 33,9 6,16 23 38,3 6,28
помiрна 12 20,3 5,24 12 20,0 5,16
важка - - - - - -
ршення проблем, здатшсть до судження вщсутня 9 15,3 4,69 8 13,3 4,38
сумнiвнa 22 37,3 6,30 27 45,0 6,42
легка 13 22,0 5,39 13 21,7 5,32
пoмipнa 15 25,4 5,67 12 20,0 5,16
важка - - - - - -
сощальна актив-шсть вiдсутня 6 10,2 3,94 3 5,0 2,81
сумнiвнa 24 40,7 6,40 27 45,0 6,42
легка 14 23,7 5,54 15 25,0 5,59
пoмipнa 15 25,7 5,69 15 25,0 5,59
важка - - - - - -
домашш справи i хoбi вiдсутня 10 16,9 4,88 6 10,0 3,87
сумнiвнa 20 33,9 6,16 15 25,0 5,59
легка 13 22,0 5,39 25 41,7 6,37
пoмipнa 15 26,4 5,74 12 20,0 5,16
важка - - - - - -
мoжливiсть самообслуговування вiдсутня 14 23,7 5,54 7 11,7 4,15
сумнiвнa 22 37,3 6,30 27 45,0 6,42
легка 21 35,6 6,23 24 40,0 6,32
пoмipнa 2 3,4 2,36 2 3,3 2,31
важка - - - - - -
Стутнь деменцп у хворих на ГЕ встановлювали за функцiями пам'ятi, opieffra^i, сощально'1' aктивнoстi, piшення проблем, здатшсть до судження, дoмaшнi справи i xo6i, мoжливiсть самообслуговування (табл.1).
При дослщженш усiх 6 функцiй в жодно'1' з них не виявлено важкого ступеня змши, але з наявшстю iнших 5 гpaдaцiй. Деменщя легкого i пoмipнoгo ступеня була встановлена за уама 6 функщями.
При дoслiдженнi пaм'ятi вiдсутнiсть деменцп встановлено у 24 пащешгв, opieнтa-цй - у 12 пащешгв, сощально'1' aктивнoстi - у 9 пащешгв, piшення проблем, здaтнiсть до судження - у 17 пащештв, домашш справи i хoбi - у 16 пащештв, мoжливiсть самообслуговування - 21 пащент.
Якщо узагальнити дaнi табл. 1, то стутнь деменцй за шкалою CDR виглядае, як представлено в табл. 2.
Таблиця 2
Визначення ступеня деменцй у хворих на ГЕ за шкалою CDR
Шкала Стутнь порушен-ня 1 група (N1=59) 2 група (N2=60)
П1 Р1,% Ш1,% П2 Р2,% Ш2,%
CDR немае порушень 6 10,2 3,9 4 6,9 3,3
«сумшвна» деменщя 24 40,7 6,4 27 46,6 6,4
легка деменщя 14 23,7 5,5 17 29,3 5,9
пoмipнa деменщя 15 25,4 5,7 10 17,2 4,9
важка деменщя - - - - - -
Як свщчить табл. 2 деменщя не виявлена всього у 10 пащенпв обох груп з загаль-но! кiлькостi 119 залучених до дослiдження oci6. Також HixTO з пащенпв не мав встановлено! деменцп важкого ступеня. За iншими трьома ступенями розподш пацieнтiв був таким: «сумшвна» деменцiя виявлена у 51 пащента, деменцiю легкого ступеня мали 31 пацiент i помiрного ступеня була зареестрована у 25 пащенпв.
Для виявлення деменцп з переважною поразкою лобових часток або пщкоркових утворiв мозку використовували тест «Батарея лобно! дисфункцп» (Frontal Assessment Batter - FAB), [6] (табл. 3).
Таблиця 3
Функщональна ощнку ступеня деменцп у хворих на ГЕ за шкалою FAB
функщя дiапазон балiв 1 група (N1=59) 2 група (N2=60)
n1 Р1,% m1,% n2 Р2,% m2,%
концеп-туалiзацiя 0 4 6,8 3,28 3 5,0 2,81
1 1 1,7 1,68 1 1,7 1,67
2 30 50,8 6,51 36 60,0 6,32
3 24 40,7 6,40 20 33,3 6,08
швидкiсть мовлення 0 5 8,5 3,63 2 3,3 2,31
1 4 6,8 3,28 3 5,0 2,81
2 28 47,5 6,50 27 45,0 6,42
3 22 37,3 6,30 28 46,7 6,44
динамiчний праксис 0 2 3,4 2,36 - - -
1 13 22,0 5,39 12 20,0 5,16
2 34 57,6 6,43 40 66,7 6,08
3 10 16,9 4,88 8 13,3 4,38
проста ре- акцiя вибору 0 3 5,1 2,86 1 1,7 1,67
1 15 25,4 5,67 13 21,7 5,32
2 35 59,3 6,40 42 70,0 5,92
3 5 8,5 3,63 1 1,7 1,67
поглиблена реакщя вибору 0 5 8,5 3,63 2 3,3 2,31
1 17 28,8 5,90 17 28,3 5,82
2 32 54,2 6,49 37 61,7 6,28
3 5 8,5 3,63 4 6,7 3,23
хватальш рефлекси 0 1 1,7 1,68 1 1,7 1,67
1 4 6,8 3,28 3 5,0 2,81
2 24 40,7 6,40 20 33,3 6,08
3 30 50,8 6,51 36 60,0 6,32
Як свщчить табл. 3, функщональну ощнку ступеня деменцп ощнювали за баль-ним принципом для встановлення ураження лобових часток або пщкоркових утворiв мозку.
За функщею «концептуалiзацiя» найвищий бал (3) мали 44 пащента, найнижчий (0) - 7 пащенпв. Найвищий бал по швидкост мовлення встановлено у 50 пащенпв, найнижчий - у 7 пащешив. Найвищий бал по динамiчному праксису встановлено у 18 пащентив, найнижчий - у 2 пащешив. По простш реакцп вибору найвищий бал мали 38
всього 6 пащенпв, найнижчий - 4 пащенти. За поглибленою реакцieю вибору найви-щий бал встановлений у 9 пащенпв, найнижчий - у 7 пащенпв. I, нарештi, функщя «хватальш рефлекси» показала найвищий бал у 66 пащенпв, найнижчий - всього у 2 пащенпв.
Ознакою лобно! деменцп е вкрай низький результат (менше 11 балiв), вщсутшстю лобно! деменцп, тобто нормальнiй лобнш функцп е показник 16-18 балiв.
Якщо узагальнити данi табл. 3, то стутнь деменцп за шкалою FAB виглядае, як подано у табл. 4.
Таблиця 4
Визначення ступеня деменцп у хворих на ГЕ за шкалою FAB_
Шкала Стутнь пору- 1 група (N1=59) 2 група (N2=60)
шення П1 Р1,% m1,% П2 Р2,% m2,%
норма 5 8,6 3,6 5 8,6 3,6
FAB легю когштивт порушення 33 56,9 6,4 40 69,0 5,9
деменщя лобного типу 20 34,5 6,2 13 22,4 5,4
Даш табл. 4 свщчать, що вщсутшсть лобно'1' деменцп (нормальна лобна функщя) встановлено всього у 10 пащешпв (по 5 у кожнш rpyni) з всього контингенту ввдбра-них i обстежених оаб. Деменцiя лобного типу була встановлена у 33 пащенпв (56,9 %) з уах. У iнших 73 пащенпв, що становили бiльшу частину обстежених, були встанов-ленi легю когнiтивнi порушення.
Отже, як свщчать данi тестування обох груп пащенпв на долiкувальном етапi, за-стосоваш методи спрямованi для розпiзнання та диференщйно'1' дiагностики психiчних захворювань шляхом виявлення особливостей психши при наявносп iнших пато-логiчних станiв. Тобто мае мюце зв'язок мiж артерiальною гiпертензieю, ризиком су-динно'1' деменцп, що вказуе на необхiднiсть стшкого зниження артерiального тиску для ращонально'1' профiлактики когнiтивних порушень.
Слiд зазначити, що великого клшчного значення набувае той факт, що психiчнi порушення при судинних захворюваннях, як правило, супроводжуються органiчним зниженням особистостi, обмеженням шдивщуальних творчих здiбностей i працездат-ностi хворих.
Л1тература:
1. Гусев Е. И., Когнитивные нарушения при цереброваскулярных заболеваниях [Текст] / Е. И. Гусев, А. Н. Боголепова. - 3-е изд., доп. - М.: МЕДпресс-информ, 2013. -176 с.
2. Дубенко А. Е., Диагностика и лечение когнитивных нарушений: реалии и перспективы [Текст] / А. Е. Дубенко, Т. А. Литовченко, В. И. Коростий // Здоровье Украины. - 2011. - № 9. - С. 16-18.
3. Ефимова Н. Ю., Нарушения суточного ритма артериального давления в патогенезе когнитивной дисфункции у пациентов с метаболическим синдромом [Текст] / Н. Ю. Ефимова, В. Ю. Чернов, И. Ю. Ефимова
4. Минушкина Л. О., Рациональная антигипертензивная терапия - основа цереб-ропротекции и профилактики когнитивных нарушений [Текст] / Л. О. Минушкина // Трудный пациент. - 2014. - № 7. - С. 26-30.
5. Слободин Т. Н., Когнитивный резерв: причины снижения и защитные механизмы [Текст] / Т. Н. Слободин, А. В. Горева // Международный неврологический журнал. - 2012. - Т. 3, № 49. - С. 45-51.
6. Dubois B. The FAB: A frontal assessment battery at bedside / B. Dubois, A. Slachev-
sky, I. Litvan, B. Pillon // DOI: 10.1212/WNL.55.11.1621
7. Morris JC. The Clinical Dementia Rating (CDR): current version and scoring rules / Morris JC // Neurology. - 1993. - 43(11). - P. 2412-2414.
8. Skoog I. 15-year longitudinal study of blood pressure and dementia [Text] / I. Skoog, L. Nilsson, G. Persson, B. Lernfelt, S. Landahl, B. Palmertz et. al // Lancet. - 1996. - Vol. 347, Issue 9009. - P. 1141-1145.
