CC BY
911. Procalcitonin and C-reactive protein as diagnostic markers of severe bacterial infections in febrile infants and children in the emergency department // Pediatr Infect Dis J. - 2007. - Vol. 26(8). - P. 672-677
Работа поступила в редакцию 12.05.2017 года. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования.
УДК 616.89-06:616.831-02:616.12-008.331.1]-07-08
О. А. Толмачов
ОСОБЛИВОСТ1 КОГН1ТИВНИХ РОЗЛАД1В У ХВОРИХ НА Г1ПЕРТЕНЗИВНУ ЕНЦЕФАЛОПАТ1Ю
Клшчний гостталь Державно! прикордонно! служби Укра!ни, м. Одеса
Summary. Tolmachov A. A. PECULIARITIES OF COGNITIVE DISORDERS IN PATIENTS WITH HYPERTENSIVE ENCEPHALOPATHY. - Clinical hospitals of the State Border Service of Ukraine in Odessa; e-mail: psyhotip@,smail. com. The author has analyzed interrelations between arterial hypertension (AH) and vascular dementia. The features of dementia manifestation in patients with hypertensive encephalopathy are described. The methods of recognition and differential diagnosis of mental disorders by revealing the psychic features in combination with other pathological conditions were used, the relationship between AH and risk of dementia were established. It resulted in revealing that only 10.08% of the patients under examination had no dementia; "doubtful" dementia was found in 42.86% of the patients; 26.05% of them had mild dementia, and moderate degree of dementia was recorded in 21.01% of the persons. The author emphasizes the need to develop and implement an integrated approach to the treatment of patients with hypertensive encephalopathy.
Key words: mental disorder, dementia, arterial hypertension, hypertensive encephalopathy, cognitive disorder.
Реферат. Толмачев А. А. ОСОБЕННОСТИ КОГНИТИВНЫХ РАССТРОЙСТВ У БОЛЬНЫХ ГИПЕРТЕНЗИВНОЙ ЭНЦЕФАЛОПАТИЕЙ. Автором проанализированы данные о взаимосвязи артериальной гипертензии (АГ) и сосудистой деменции. Рассмотрены особенности проявления деменции у больных гипертензивной энцефалопатией. Использовались методы, направленные на распознавание и дифференциальную диагностику психических заболеваний путем выявления особенностей психики при наличии других патологических состояний, устанавливали взаимосвязь между АГ и риском развития деменции. Установлено, что среди больных АГ только 10,08% не страдают деменцией. «Сомнительная» деменция обнаружена у 42,86% обследованных; 26,05% из них имеют деменцию легкой степени, а деменция умеренной степени была зарегистрирована у 21,01% пациентов. Автор подчеркивает необходимость разработки и внедрения комплексного подхода к лечению больных гипертензивной энцефалопатией.
Ключевые слова: психические нарушения, деменция, артериальная гипертензия, гипертоническая энцефалопатия, когнитивные нарушения.
Реферат. Толмачов О. А. ОСОБЛИВОСТ1 КОГН1ТИВНИХ РОЗЛАД1В У ХВОРИХ НА Г1ПЕРТЕНЗИВНУ ЕНЦЕФАЛОПАТ1Ю Автором проаналзовано дат щодо взаемозв'язку артерiальноi гшертензп (АГ) та судинно! деменцп. Зазначено, що артерiальна гшертенз1я на сучасному етат розглядаеться як один iз факторiв когштивно! дисфункцп. Розглянуто особливосп прояву деменцп у хворих на гшертензивну
© Толмачов О. А.
енцефалопатш. Застосоваш методи, спрямованi на розтзнання та диференцiйну дiагностику психiчних захворювань шляхом виявлення особливостей психiки при наявносп iнших патологiчних станiв, встановлено взаемозв'язок мiж АГ та ризиком деменци. Деменцiя не виявлена лише серед 10,08 % дослiджених; «сумшвна» деменцiя виявлена у 42,86 % пащенпв; 26,05 % з них мають деменцiю легкого ступеня, а деменщя помiрного ступеня була зареестрована у 21,01 % хворих. Автором вказано на необхщшсть розробки та впровадження комплексного пiдходу до лжування хворих на гiпертензивну енцефалопатш.
Ключовi слова: психiчнi порушення, деменцiя, артерiальна гiпертензiя, гiпертонiчна енцефалопатiя, когнiтивнi порушення.
Актуальтсть до^дження. Сучасш дослiдження все часпше пiдкреслюють, що когнiтивнi розлади значно знижують тривалiсть життя пащента, погiршують як1сть його життя, зменшують прихильнiсть до лiкування. Думка про те, що тдвищений артерiальний тиск (АТ) е чинником схильносп до розвитку деменци i розладу когштивних функцiй, уперше висловлена шведськими дослщниками у 1996 роцi за даними 15^чного спостереження пацiентiв вiком старше 70 рошв [14]. Було встановлено, що у хворих з початковим високим рiвнем АТ (178/101 мм рт. ст.) тсля 79 рошв деменщя виникала часпше, нiж у оаб з бiльш низьким АТ (164/92 мм рт. ст.). Класичне уявлення про патогенез судинно! деменци (СД), що розвиваеться внаслщок атеросклеротичного ураження судин головного мозку (атеросклеротична деменцiя (АД)) i множинних мозкових шфаркпв (мультиiнфарктна деменцiя (МД)) було доповнене даними про роль iшемiчного дифузного ушкодження бшо! тдкорково! речовини (субкортикальна лейкоенцефалопапя). 1ншими словами, була встановлена достовiрна кореляцiя високого АТ з ризиком виникнення та розвитку деменци. Подальший розвиток патологiчного процесу призводить до гшертензивно! енцефалопати (ГЕ) з можливим подальшим виходом у судинну деменцiю, яка становить 10 % у загальнш структурi деменци [5-8, 13, 14]. Кшцевим проявом наявностi ГЕ е втрата здатносп до адекватно! оцiнки оточення, що переходить у переривання контактiв з оточуючим соцiальним середовищем. Особливо значущою проблема е для працездатного населення, у тому чи^ i репродуктивного в^, оск1льки, за к1нцевим рахунком, зниження кiлькостi i якостi працездатного населення попршуе рiвень потенщалу безпеки держави.
На думку багатьох дослщнишв основною i найчастiшою причиною втрати здатностi до тзнання оточуючого свiту е хвороби судин мозку - суттевий фактор розвитку порушення мозкового кровооб^у [2, 4]. У розвитку дано! патологи одне з провщних мюць належить артерiальнiй гшертензи (АГ), яка нерщко призводить до гшертензивно! енцефалопати (ГЕ) i дал1 - до розвитку судинно! деменци, на яку за даними рiзних авторiв припадае не менше 10% серед уах форм деменци [1, 3].
За даними дослщження шституту по вимiрюванню показнишв здоров'я та оцiнцi стану здоров'я «Глобальний тягар хвороб» [15] спроба к1льк1сно визначити тягар судинних хвороб для кра!н Свропейського регiону за перюд з 1990 р. до 2020 р. виглядатиме таким чином: iшемiчна хвороба серця (1ХС) у 2020 рощ буде становити 11,2% ввд загального тягаря хвороб проти 9,9% у 1990 рощ, цереброваскулярш хвороби (ЦВХ) - 6,2% проти 5,9% у 1990 роцi, а дегенеративш порушення центрально! нервово! системи (ЦНС) у 2020 р. матимуть показник 3,4% проти 2,4% у 1990 р., що у свою чергу е несприятливим прогнозом для стану штелектуального потенщалу держави. Що обумовлюе необхiднiсть бiльш досконалого вивчення проблеми серед пацiентiв, як1 страждають на ГЕ з метою визначення можливих шляхiв розв'язання дано! проблеми.
Викладення основного матерiалу. Проаналiзувавши науковi надбання, нами виявлена незначна шльшсть дослiджень, як1 присвяченi вивченню когштивних порушень КП при ГЕ. При постановщ дiагнозу (ГЕ) нерiдко розумшть, що зниження пам'ятi та шших когнiтивних функцiй у пацiента з судинною мозковою недостатшстю е прямим результатом хрошчно! iшемi! головного мозку. Але в реальносп зв'язок мiж когнiтивними розладами та цереброваскулярною недостатшстю може мати б№ш складний характер [14, 15]. До тепершнього часу в лiтературi були вiдсутнi комплексш дослiдження, як1 б були присвячеш видiленню та детальному як1сному та шльшсному нейропсихологiчному аналiзу семiотики когштивних розладiв, що не досягають ступеню деменцi! при ГЕ [15].
Залишаються маловивченими й мехашзми та особливосп формування paHHix КП при початкових стащях цереброваскулярно! недостатностi на фош АГ, що потребуе пошуку специфiчних психоневрологiчних, нейропсихологiчних маркерiв, як1 можуть стати пiдгрунтям для розробки iндивiдуальних лiкувально-профiлактичних програм дано! категорп пащенпв.
У бiльшостi дослiджень вiдзначаеться наявшсть когнiтивних порушень у пацiентiв з артерiальною гiпертензiею, однак недостатньо вивчена роль когштивних розладiв як симптомiв судинно! патологi! головного мозку у пащенпв з артерiальною гiпертензiею без шсульту в анамнезi.
Mamepimu та методи до^дження. Для об'ективiзацi! суб'ективних показнишв з метою стандартизацп ощнки статусу пацiента, динамiки вiдновлення тих чи шших функцiй, оцiнки результативносп лiкувальних заходiв або реабiлiтацiйно! програми у конкретного хворого використовували рiзнi шкали, психологiчнi та клiнiчнi тести i опитувальники.
Що обумовлюе необхщшсть бiльш досконалого вивчення проблеми серед пащенпв, яш страждають на ГЕ з метою визначення можливих шляхiв розв'язання дано! проблеми. Пiд час дослщження, було сформовано основу групу та групу порiвняння iз пащенпв з ГЕ II ступеню та психiчними розладами непсихотичного рiвня. Ва пацiенти були випадковим чином роздшет нами на Г1 та Г2. Групи були зiставнi мiж собою за статтю, вiком, мiсцем та умовами проживання, освiтою, приналежнiстю до професшно! дiяльностi, тривалiстю ГЕ.
Зазначимо, що на етапi проведення лжувальних заходiв пацiенти обох груп отримували комплексу медикаментозну терапп, яка була спрямована на л1кування проявiв гшертошчно! хвороби, гшертензивно!'енцефалопатп та психiчних розладiв. У Г2 пацiентам додатково проводились психокоректичш заходи, а саме когнггивний тренiнг [12], а пацiенти Г1 отримували лише медикаментозну терапiю. Вж пацiентiв складав вiд 46 до 78 рошв.
Оцiнку тяжкостi деменцп проводили за «Клшчною рейтинговою шкалою натвструктурованого штерв'ю» (Clinical Dementia Rating scale - CDR) [9] (табл. 1).
Таблиця 1
Функщональна ощнку ступеня деменцй' у хворих на ГЕ за шкалою CDR
функщя стутнь деменцп 1 група (Г1) (щ=60) 2 група (Г2) (n2=60)
n1 Р1,% mb% n2 Р2,% m2,%
1 2 3 4 5 6 7 8
пам'ять вiдсутня 12 20,00 5,16 12 20,00 5,16
сумнiвна 19 31,67 6,01 21 35,00 6,16
легка 8 13,33 4,38 4 6,67 3,23
помiрна 20 33,33 6,09 23 38,33 6,28
важка - - - - - -
орiентацiя вiдсутня 8 13,33 4,38 4 6,67 3,23
сумнiвна 19 31,67 6,01 21 35,00 6,16
легка 20 33,33 6,09 23 38,33 6,28
помiрна 12 20,00 5,16 12 20,00 5,16
важка - - - - - -
ршення проблем, здатнiсть до судження вiдсутня 9 15,00 4,61 8 13,33 4,38
сумнiвна 22 36,67 6,22 27 45,00 6,42
легка 13 21,67 5,32 13 21,67 5,32
помiрна 15 25,00 5,59 12 20,00 5,16
важка - - - - - -
1 2 3 4 5 6 7 8
сощальна актившсть вiдсутня 6 10,00 3,87 3 5,00 2,81
сумнiвна 24 40,00 6,32 27 45,00 6,42
легка 14 23,33 5,46 15 25,00 5,59
помiрна 15 25,00 5,59 15 25,00 5,59
важка - - - - - -
домашш справи i хобi вiдсутня 10 16,67 4,81 6 10,00 3,87
сумнiвна 20 33,33 6,09 15 25,00 5,59
легка 13 21,67 5,32 25 41,67 6,37
помiрна 15 25,00 5,59 12 20,00 5,16
важка - - - - - -
можливiсть самообслуго вування вiдсутня 14 23,33 5,46 7 11,67 4,15
сумнiвна 22 36,67 6,22 27 45,00 6,42
легка 21 35,00 6,16 24 40,00 6,32
помiрна 2 3,33 2,31 2 3,33 2,31
важка - - - - - -
Стутнь деменци у хворих на ГЕ встановлювали за функщями пам'ятi, орiентацi!, соцiально! активностi, рiшення проблем, здатшсть до судження, домашнi справи i хобi, можливiсть самообслуговування (табл. 1).
При дослщженш усiх 6-ти функцш в жодно! з дослiджувано! людини не виявлено змiн важкого ступеня, але з наявнiстю ввдхилень по шших 5 -ти градацiям. Деменщя легкого i помiрного ступеня була встановлена за уйма 6-ти функщями.
При дослщженш пам'яп вiдсутнiсть деменци встановлено у 24 пащенпв (20,00% Г1 та 20,00% Г2), орiентацi! - у 12 пацiентiв (13,33% Г1 та 6,67% Г2), сощально! активностi - у 9 пащенпв (10,00% Г1 та 5,00% Г2), ршення проблем, здатнiсть до судження - у 17 пащенпв (15,00% Г1 та 13,33% Г2), домашш справи i хобi - у 16 пацiентiв (16,67% пащенпв Г1 та 10,00% пацiентiв Г2), можливють самообслуговування - 21 пащент (23,33% пацiентiв Г1 та 11,67% пащенпв Г2), р>0,05.
Якщо узагальнити даш табл. 1, то стутнь деменци за шкалою CDR виглядае, як представлено в табл. 2
Таблиця 2
Визначення ступеня _ деменцй' у хворих на ГЕ за шкалою CDR_
Шкала Стутнь порушення 1 група (щ=60) 2 група (П2=60)
П1 Р1,% ml,% П2 Р2,% m2,%
немае порушень 6 10,00 3,87 4 6,67 3,23
«сумшвна» деменщя 24 40,00 6,32 27 45,00 6,42
CDR легка деменщя 14 23,33 5,46 17 29,33 5,82
помiрна деменщя 15 25,00 5,59 10 16,67 4,81
важка деменщя - - - - - -
Як сввдчить табл. 2 деменцiя не виявлена всього у 10 пащенпв (10,00% Г1 та 6,67% Г2) обох груп з загально! кiлькостi 120 залучених до дослiдження осiб. Також шхто з пацiентiв не мав встановлено! деменци важкого ступеня. За шшими трьома ступенями розподiл пащенпв був таким: «сумшвна» деменщя виявлена у 51 пащента (40,00% Г1 та
45,00% Г2), деменщю легкого ступеня мали 31 пащент (23,33% пацiентiв Г1 та 29,33% пацiентiв Г2) i помiрного ступеня була зареестрована у 25 пащенпв (25,00% пацiентiв Г1 та 17,20% пацiентiв Г2). Групи статистично значуще не вiдрiзняються (р>0,05).
Для виявлення деменцii' з переважною поразкою лобових часток або тдкоркових утворiв мозку використовували тест «Батарея лобно! дисфункцп» (Frontal Assessment Batter - FAB), табл. 3 [10].
Таблиця 3
Функщональна ощнку ступеня деменщТ у хворих на ГЕ за шкалою FAB
функщя дiапазон балiв 1група (щ=60) 2 група (n2=60)
n1 Р1,% mb% n2 Р2,% m2,%
концептуаль защя 0 4 6,67 3,23 3 5,00 2,81
1 1 1,67 1,67 1 1,67 1,67
2 30 50,00 6,45 36 60,00 6,32
3 24 40,00 6,32 20 33,33 6,08
швидк1сть мовлення 0 5 8,33 3,57 2 3,33 2,31
1 4 6,67 3,23 3 5,00 2,81
2 28 46,67 6,44 27 45,00 6,42
3 22 36,67 6,22 28 46,67 6,44
динамiчний праксис 0 2 3,33 2,31 - - -
1 13 21,67 5,32 12 20,00 5,16
2 34 56,67 6,40 40 66,67 6,08
3 10 16,67 4,81 8 13,33 4,38
проста реакцiя вибору 0 3 5,00 2,81 1 1,67 1,67
1 15 25,00 5,59 13 21,67 5,32
2 35 58,33 6,52 42 70,00 5,92
проста реак-цiя вибору 3 5 8,33 3,57 1 1,67 1,67
поглиблена реакщя вибору 0 5 8,33 3,57 2 3,33 2,31
1 17 28,33 5,82 17 28,33 5,82
2 32 53,33 6,44 37 61,67 6,28
3 5 8,33 3,57 4 6,67 3,23
хватальнi рефлекси 0 1 1,67 1,67 1 1,67 1,67
1 4 6,67 3,23 3 5,00 2,81
2 24 40,00 6,32 20 33,33 6,08
3 30 50,00 6,45 36 60,00 6,32
Як сввдчить табл. 3, функщональну ощнку ступеня деменцп ощнювали за бальним принципом для встановлення ураження лобових часток або шдкоркових утворiв мозку.
За функцiею «концептуалiзацiя» найвищий бал «3» мали 44 пащента (40,00% Г1 та 33,33% Г2), найнижчий «0» - 7 пащенпв (6,67% Г1 та 5,00% Г2). Найвищий бал по швидкосп мовлення встановлено у 50 пащенпв (36,67% Г1 та 46,67% Г2), найнижчий - у 7 пащенпв (8,33 % Г1 та 3,33 % Г2). Найвищий бал по динамiчному праксису встановлено у 18 пащенпв (16,67% пащенпв Г1 та 13,33% пащенпв Г2), найнижчий - у 2 пащенпв Г1
(3,33%), серед пащенпв Г2 найнижчий бал не отримав жодний пацieнт. По простш реакцп вибору найвищий бал мали всього 6 пащенпв (8,33% Г1 та 1,67 % Г2), найнижчий - 4 пацieнти (5,00% пащенпв Г1 та 1,67% пащенпв Г2). За поглибленою реакцiею вибору найвищий бал встановлений у 9 пащенпв (8,33% Г1 та 6,67% Г2), найнижчий - у 7 пащенпв (8,33% Г1 та 3,33% Г2). I, нарешп, функцiя «хватальн рефлекси» показала найвищий бал у 66 пащенпв (50,00% Г1 та 60,00% Г2), найнижчий - всього у 2 пащенпв (1,67% Г1 та 1,67% Г2), рiзниця мiж групами не е статистично значущою (р>0,05).
Ознакою лобно! деменцп е вкрай низький результат (менше 11 балiв), вiдсутнiстю лобно! деменцп, тобто нормальнш лобнiй функцп е показник 16-18 балiв.
Якщо узагальнити дат табл. 3, то ступiнь деменцп за шкалою FAB виглядае, як подано у табл. 4.
Таблиця 4
Визначення ступеня деменцй' у хворих на ГЕ за шкалою FAB_
Шкала Стутнь порушення 1 група (щ=60) 2 група (П2=60)
n1 Р1,% Ш1,% П2 Р2,% Ш2,%
FAB Норма 5 8,33 3,57 5 8,33 3,57
легш когштивт порушення 33 55,00 6,42 40 66,67 6,08
деменщя лобного типу 20 33,33 6,08 13 21,67 5,32
Даш табл. 4 сввдчать, що вщсутшсть лобно! деменцп (нормальна лобна функщя) встановлено всього у 10 пащенпв (8,33% Г1 та 8,33% Г2) з всього контингенту обстежених оаб. Деменщя лобного типу була встановлена у 33 пащенпв (33,33% Г1 та 21,67% Г2) з усiх. У шших 73 пацiентiв, що становили бшьшу частину обстежених, були встановленi легш когнiтивнi порушення (55,00% Г1 та 66,67% Г2). Статистично значущо! рiзницi мiж групами не виявлено, р>0,05.
Для виявлення когнiтивних порушень застосовували «Скорочену шкалу оцiнки психiчного статусу» (англ. Mini-mental State Examination, MMSE). За шкалою MMSE дослщник одержуе кратку оцiнку арифметичних здiбностей пацiента, його пам'ятi i орiентацi! у просторi та часi. Ощнюють не тiльки загальний рiвень когштивних функцiй, а i окремi сфери (зорово-конструктивш та виконавчi навички, зоровий гнозис, пам'ять, увагу, особливосп мовно! функцi!, здатнiсть до абстракцi!, орiентацiю). Максимальна оцiнка становить 30 балiв. Низьк1 результати свiдчать про утруднення функцi! пiдвищено! уваги та виконавчих функцш, що пов'язано iз когштивним дефiцитом.
Вiдомий спрощений варiант тесту MMSE - шестикомпонентний скринiнговий тест. Вш мае 3 питання на орiентацiю у часi (поточний день, мюяць, рiк) i завдання на запам'ятовування трьох слiв. Три помилки i бiльше вказують на наявшсть когнiтивних порушень. Специфiчнiсть i чутливють цього тесту дорiвнюють 89% i 88% вiдповiдно, якщо за «золотий стандарт» взяти клiнiчний дiагноз деменцп [11].
Даш когштивних порушень за шкалою MMSE представлен у табл. 5
Таблиця 5
Визначення когштивних порушень у хворих на ГЕ за шкалою MMSE_
Шкала Стутнь порушення 1група (Ш=60) 2 група (П2=60)
П1 Р1,% Ш1,% П2 Р2,% Ш2,%
MMSE когштивт порушення 2 3,33 2,31 - - -
переддементш когнiтивнi порушення 31 51,67 6,45 24 40,00 6,32
легка деменщя 13 21,67 5,32 21 35,00 6,26
помiрна деменцiя 13 21,67 5,32 15 25,00 5,59
важка деменцiя - - - - - -
За даними табл. 5 встановлено, що когнггавш порушення за шкалою MMSE виявленi всього у 2 пащенпв з Г1 (3,33%). Когнiтивнi порушення, яш не досягають ступеню деменцп виявленi у 55 пацieнтiв (51,67% Г1 та 40,00% Г2). Деменщя легкого ступеню виявлена у 34 пащенпв (21,67% Г1 та 35,00% Г2). Помiрна деменцiя була дiагностована у 28 пацieнтiв (21,67% Г1 та 25,00% Г2) з усього контингенту дослщжених. Важко! деменцiï не було виявлено в жодного пащента. Групи статистично значуще не вiдрiзняються (р>0,05).
Висновки. Слiд зауважити, що за результатами дослщження встановлено мщний зв'язок м1ж артерiальною гiпертензiею, ризиком судинноï деменцiï, що вказуе на необхщшсть стiйкого зниження артерiального тиску для рацiональноï профiлактики когнiтивних порушень Зазначио, що великого клшчного значення набувае той факт, що психiчнi порушення при судинних захворюваннях, як правило, супроводжуються органiчним зниженням особистосп, обмеженням iндивiдуальних творчих здiбностей i працездатностi хворих. Таким чином, комплексна тератя психiчних розладiв у хворих на гшертензивну енцефалопатiю iз застосуванням когнiтивного тренiнгу буде бiльш ефективною.
ЛШератури:
1. Белялов Ф. И. Психические расстройства в практике терапевта / Ф. И. Белялов. -Иркутск: РИО ИГМАПО, 2013. - 327 с.
2. Бойко А.Н. Опыт применения препарата Церепро при ишемическом инсульте в раннем восстановительном периоде. /А.Н. Бойко, Т.Т. Батышева, Л.В.Багирь, Е.В. Костенко // Журнал неврологии и психиатрии им С.С. Корсакова. - 2007. -№10. - С. 34-40
3. Бондар Л.В. Ощнка перфузшного резерву у хворих з iшемiчними ураженнями головного мозку методом ОФ£КТ з 99тТс-ЕЦД / Л.В. Бондар, С.С.Макеев // Хiрургiя Украши. - 2003. - №8 (4). - С. 208-211.
4. Волошин П.В. Эндотелиальная дисфункция при церебральной патологии / П.В. Волошин, В.А. Малахов, А.Н. Загородняя // Междунар. Невроло. Журнал. - 2007. - № 2(12) - С. 92 -96.
5. Гусев Е. И., Когнитивные нарушения при цереброваскулярных заболеваниях [Текст] / Е. И. Гусев, А. Н. Боголепова. - 3-е изд., доп. - М.: МЕДпресс-информ, 2013. - 176 с.
6. Дубенко А. Е., Диагностика и лечение когнитивных нарушений: реалии и перспективы [Текст] / А. Е. Дубенко, Т. А. Литовченко, В. И. Коростий // Здоровье Украины. - 2011. - № 9. - С. 16-18.
7. Ефимова Н. Ю., Нарушения суточного ритма артериального давления в патогенезе когнитивной дисфункции у пациентов с метаболическим синдромом [Текст] / Н. Ю. Ефимова, В. Ю. Чернов, И. Ю. Ефимова.- Фед. Гос. Бюджет. Учреждение «НИИ кардиологии» СО РАМН.- Томск: STT, 2013.- 116 с.
8. Минушкина Л. О. Рациональная антигипертензивная терапия - основа церебропротекции и профилактики когнитивных нарушений [Текст] / Л. О. Минушкина // Трудный пациент. - 2014. - № 7. - С. 26-30.
9. Мурашко Н.К. Новые возможности и перспективы метаболического кардиоцитопротектора в лечении различных форм нарушений мозгового кровообращения / Н. К. Мурашко, А. И. Галуша, О. В. Попов // Шки Украши. - 2011. - № 4. - С. 96-100
10. Мурашко Н.К. Хрошчне порушення мозкового кровооб^у: акцент на дiагностику та л^вання / Н.К. Мурашко, Р.В. Сулж // Л^ Украши. - 2011. - № 9 (155). -С. 58-63.
11. Наказ МОЗ Украши ввд 05.02.2007 № 59 «Про затвердження клшчних протоколiв надання медичноï допомоги за спещальшстю «Психiатрiя»», роздш 1: «Оргашчш, включаючи симптоматичш, психiчнi розлади F00-09».
12. Толмачов О.А. Когнггивний треншг хворих на артерiальну гшертензш: сприйняття мови // Свщоцтво на авторське право на науковий твiр ввд 20.11.2016 №68677.
13. Слободин Т. Н. Когнитивный резерв: причины снижения и защитные механизмы [Текст] / Т. Н. Слободин, А. В. Горева // Международный неврологический журнал. - 2012. - Т. 3, № 49. - С. 45-51.
14. Skoog I. 15-year longitudinal study of blood pressure and dementia [Text] / I. Skoog, L. Nilsson, G. Persson, B. Lernfelt, S. Landahl, B. Palmertz et. al // Lancet. - 1996. - Vol. 347, Issue 9009. - P. 1141-1145.
15. Mancia G. 2013 Practice guidelines for the management of arterial
hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and the European Society of Cardiology (ESC): ESH/ESC Task Force for the Management of Arterial Hypertension [Text] / G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz, J. Redan, A. Zanchetti, M. Böhm et. al // Journal of Hypertension. - 2013. - Vol. 31, Issue 10. - P. 125-138.
Referenses:
1. Beelialov FI. Psychic disorders in the practical work of a therapeutic. - Irkutsc: RRD IGMAPO, 2013. - 327 p. (Rus.).
2. Boyko AN et al. . Use of Cepero at ischemic insult at early rehabilitative period // S. S. Korsakov J Neurology Psychiatry. - 2007. -№10. - P. 34-40 (Rus.).
3. Bondar LV. Estimation of perfusion reserve in patients with ischemic damage of brain // Surgery of Ukraine. - 2003. - №8 (4). - P. 208-211 (Rus.).
4. Voloshin PV. Endothelial dysfunction at cerebral pathology // INT NEUROL J- 2007.-2(12). - P. 92 -94 (Rus.).
5. Gusev Ye.I. Cognitive disorders at cerebrovascular diseases. - 3rd ed., with suppl.. -Moscow: MEDPress-inform, 2013. - 176 p. (Rus.).
6. Dubenko А. Е. et al. Diagnostics and treatment of cognitive disorders: realities and perspectives // Health of Ukraine. - 2011. - № 9. - P. 16-18 (Rus.).
7. Yefimova NYu, et al. Disturbances of daily rhythm of arterial pressure in pathogenesis of cognitive dysfunction at patients with metabolic syndrome.- FSBI "Research Inst. for Cardiology" of SB RAMS.- Tomsk: STT, 2013.- 116 p. (Rus.).
8. Minushkina LO. Rational antihypertensive therapy - a basis for cerebral protection and prophylaxis of cognitive disorders // Difficult patient. - 2014. - № 7. - p. 26-30 (Rus.).
9. Murashko NK., et al. New possibilities and perspectives of metabolic cardioprotector in thye treatment of different forms of cerebral circulation disorders // Drugs of Ukraine. - 2011. -№ 4. - P. 96-100 (Rus.)
10. Murashko NK, et al. Chronic disturbances of cerebral blood flow: astress on diagnostics and treatment // Drugs of Ukraine. - 2011. - № 9 (155). - P. 58-63 (Ukr.).
11. Order of Ukrainian Ministry for Health Care, dated 05.02.2007 № 59 «About approval of clinical protocols of medical aid rendering by specialty "Psychiatry", part 1: «Organic, incl. symptomatic, psychic disorders F00-09» (Ukr.).
12. Tolmachov О.А. Cognitive training of arterial hypertension patients: speech understatnding // Copyright Certificate N 68677, dated 20.11.2016.
13. Slobodin TN, et al. Cognitive reserve: reasons of decrease and protective mechanisms // Int. Neurolog. J. - 2012. - Vol. 3, № 49. - P. 45-51 (Rus.).
Работа поступила в редакцию 26.04.2017 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования.
