CC BY
22Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 26 (65). № 4, ч. 2. 2013 г. С. 149-154.
УДК 81'3074
СПЕЦИФ1КА МОВНО1 ОСОБИСТОСТ1 В1ЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ ВНУТР1ШН1Х В1ЙСЬК УКРА1НИ
Павлова О. О.
Академiя внутршшх вйськ МВС УкраУни, м. Хар^в
У робота доведено, що мовна особистгсть офщера внутршшх вшськ е важливим фактором служ-бово-бойово! дiяльностi. Визначено специфiку еталонно! моделi мовно! особистостi сучасного вшсько-вослужбовця внутрiшнiх вiйськ, видiлено основш 11 компоненти: когнiтивний, прагматичний та лшгвь стичний. Обгрунтовано сутнiсть поняття мовно! особистостi вiйськового правоохоронця та доведено вплив типу особистостi на яюсть виконання службово-бойового завдання.
Ключовi слова: мовна особистiсть, офщер внутрштх вшськ, еталонна модель мовно! особистос-тi, типи мовно! особистостi, компоненти мовно! особистосп.
Постановка проблеми. Положения про прюритетну роль фактору людини у функц1оиуваии1 мови стало концептуальным ще в традицiйиiй лiигвiстицi, що на засадах фуикцiоиальио-семаитичиого пiдходу до вивчеиия мовиих явищ ие тшьки довела цю роль, а й обгруитувала мехашзм !! дп. Одиим iз проявiв цього мехаиiзму е мовиа особистють - творець мови, !! иосiй i iиiцiатор розвитку. Ко-гиiтивио-прагматичиий пiдхiд до вивчеиия мовиих явищ визиачив иовi аспекти дослщжеиия мовио! особистостi, якi акцеитують увагу ие стiльки иа факторi людиии в мовi, скiльки иа факторi мови в людииi. Такий ракурс розгляду названого феиомеиу ще ие вичерпав сво!х можливостей, i багато питаиь, що пот-ребують вирiшеиия, отримають його у результат иаукового пошуку в иазваиому иапрямь Одиим iз иих е виявлеиия типових характеристик реально юиуючо! мовио! особистосп суб'ектiв дiяльиостi в певиш галузi та вiдтвореиия !! еталоиио! моделi. На аиалiз озиачеио! проблеми орiеитуе i тема иашо! робо-ти. Вiдповiдиiсть сучасиим иапрямам дослщжеиия мови, спрямовашсть иа створеиия цтсиих уявлеиь про когиiтивио-прагматичиi характеристики мовио! особистосп свiдчать про актуальшсть обраио! теми.
Огляд лiтератури з проблем мовио! особистосп засвiдчив, що !! професш-иий аспект вивчеиий ще иедостатиьо, хоча вс передумови для такого вивчеиия створеио. У працях Ю. М. Караулова обгруитоваиа модель дослщжеиия мовио! особистосп, що базуеться иа чииииках, продуктом яких воиа е. В. I. Карасик обгруитував положения про роль когштивиого досвщу у формуваиш мовио! особистосп та зумовлешсть !! реалiзацi! прагматичиими факторами. Пращ ш-ших мовозиавщв висвiтлили соцiальиi та дидактичиi аспекти мовио! особисто-стi. Проте в мовозиавчих працях професшиий аспект мовио! особистосп розк-ривався лише прииагщио i безвiдиосио до дискурсивиих практик галуз^ в ца-рииi яко! реалiзуеться мовиа особистiсть. Цей факт i зумовив вибiр теми i постановку завдаиия цiе! роботи.
Мета роботи - визиачити специфшу еталоиио! моделi мовио! особистостi сучасиого вшськовослужбовця виутрiшиiх вiйськ.
Досягнення поставленно! мети потребуе звернення до витоюв учення про мовну особистють. Вони пов'язаш з iменами В. фон Гумбольдта [2] та неогумбо-льдтiанцiв, яю обгрунтували положення про залежнiсть життя людини вiд рщно! мови, а також про взаемозв'язок рщно! мови i духовного формування людини. В основу теорп В. Гумбольдта були покладеш деякi положення, на яю спираемося i ми в нашш роботi, що зумовлюе необхiднiсть зупинитися на цьому питанш.
Мова слугуе для перетворення св^у в думки, вона е посередником у спшкуванш людей, способом вираження свiтосприйняття кожно! людини i нацп в цшому. Вона е могутнiм засобом розвитку внутршшх сил людини, стимулюе силу мислення, формуе почуття i свтогляд. Мова вiдображае не свiт, яким вш е, а свiт, яким його бачить окрема людина i етнос. Слово е вiдбитком не предмета чи явища, а образу, почутпв i думок, створених предметом чи явищем. Мова створюе картину св^у народу i здiйснюе регулювання поведiнки його представникiв. Людина так розумiе навколишнiй свiт, закони i правила соцiуму, як !х подае мова.
1з плином часу ще! В. Гумбольдта були розвинутi в наущ у рiзних напрямках - психолопчному, логiчному, мовному. У нашу добу мова розглядаеться як невщ'-емний компонент свiдомостi, 11 шструмент, посередник мiж людиною i картиною свггу, що вiдтворюеться засобами мови. Мова конкретно! людини не юнуе вщо-кремлено. Вона формуеться мовою шших людей, що належать до одного народу, мають спшьну культуру й традици.
Подальший розвиток викладено! теори мав логiчне продовження у концепци мовно! особистостi, яка розглядаеться як феномен, що репрезентуе конкретну реалiзацiю взаемозв'язку мови й культури. Мовний колектив як етнос i кожний окремий шдивщуум як його представник являють собою носив мовно! свщомос-т - нащонально! i iндивiдуально! [3, с. 8].
Осмислюючи подаш положення пiд кутом зору новггшх наукових парадигм, передуем, когнiтивно! лiнгвiстики, прагмалiнгвiстики, лiнгвокультурологi!, маемо вщзначити, що мовна особистiсть втшюе мовну свiдомiсть водночас декiлькох сощ-альних груп: народу, певно! кра!ни, етносу, професiйних груп, вiкових, шмейних тощо. 1з цього випливае, що мовна особистють вiйськового мае вiдрiзнятися вiд мовно! особистостi цившьного, хоча в них е й багато спшьного.
Мовна особистiсть - поняття комплексне. У психологi! воно трактуеться як в> дносно стабшьна органiзацiя вподобань, мотивацiй, якi виникають у процеш дiя-льностi людини iз взаемодi! мiж бiологiчними i соцiальними мотивами, фiзичним оточенням, умовами. Ю. М. Караулов зазначае, що широкий загал найчастше трак-туе поняття мовно! особистосп як стиль життя шдивща або характерний для ньо-го спосiб реакцi! на життевi проблеми. Мовна особистiсть формуеться шд впливом емоцiйних та штелектуальних чинникiв. На думку вченого, мовна особистють по-чинаеться по той бш повсякденно! мови, коли починають дiяти iнтелектуальнi сили [4]. Саме особистють керуе мовленневою ситуащею, вона може шднятися над об-ставинами спшкування, спрямувати в необхiдний напрям розвиток дискусi!.
В. I. Карасик видшяе п'ять аспектiв у мовнш органiзацi! людини: мовна здат-нють (здатнiсть навчитися вести мовне спшкування), комушкативна потреба (спрямованiсть на учасниюв спiлкування), комунiкативна компетенцiя (умiння
150
здшснити спшкування), мовна свщомють (власна картина св^у людини), мовна по-ведiнка (усвiдомлена i неусвщомлена система вчинкiв, що розкривае характер i спо-сiб життя людини) [3, с. 8]. У концепци В. I. Карасика мовна особистють штерпре-туеться як носiй культурно-мовних та комунiкативно-дiяльнiсних цiнностей, знань, настанов i поведiнкових реакцiй [3, с. 8]. Подане визначення приймаеться i в нашiй працi.
Мовна особиспсть - поняття широке, воно охоплюе сукупшсть ознак ко-гнiтивного i прагматичного планiв. З огляду на завдання нашо! роботи ми окреслюемо напрям аналiзу, зосередившись на компетенщя, що мають бути притаманними мовнш особистостi.
На думку В. I. Карасика, складовими мовно! особистостi i чинниками !! формування е таю:
• мовна компетенщя (обiзнанiсть з мовою: мовними одиницями, !х вира-жальними можливостями), тобто знания мови; володшня мовними умiннями й навичками);
• мовленнева компетенцiя (умiння використовувати мовш засоби, адекватнi метi спшкування), тобто володшня мовленневими умшнями й навичками;
• предметна компетенщя (стосуеться вмшь вщтворювати в свiдомостi картину свггу - предмети, явища i взаемозв'язок мiж ними на основi активного володiння загальною лексикою);
• комунiкативна компетенцiя, що в широкому розумшш передбачае умшня спiлкуватися з метою обмiну шформащею чи впливу.
Безумовно, всi згадаш компетенцi! мають ввiйти до еталонно! моделi мовно! особистостi вiйськовослужбовця внутршшх вiйськ, проте особливо важливою е ко-мунiкативна компетенцiя, що надае широкi можливостi спiлкування з метою впливу на окремих осiб чи натовп, який здатен забезпечити шдтримання правопорядку без звернення до силових дш. Виконання соцiальних функцiй без використання сили вважаемо найголовшшим у службово-бойовш дiяльностi внутрiшнiх вiйськ. Кому-нiкативну компетенцiю ми розглядаемо як когштивний складник мовно! особистостi вшськовослужбовця внутрiшнiх вiйськ.
Сучасний суб'ект правоохоронно! дiяльностi повинен знати структуру мовно! комушкацп, чинники успiшно! комушкацп та !! бар'ери, комунiкативнi стратеги, адекватш соцiальному контексту, мовш засоби усунення конфлшту, форму-ли мовленневого етикету, засоби мовного впливу, релевантш комушкативнш ситуацi!. Високими е i вимоги до його вмшь. Представник сил охорони правопорядку повинен ум^и: осмислювати дискурс у сукупносп його елеменпв i добира-ти оптимальну комунiкативну стратегiю i тактику, прогнозувати ступiнь успiшно-си комунiкацi!, моделювати власну мовленневу поведшку у вiдповiдностi до кому-шкативно! ситуацi!, знаходити засоби подолання комушкативних бар'ерiв та нейт-ралiзацi! конфлштних ситуацiй. Важливим для офiцера внутршшх вiйськ е контроль над емощями у будь-якiй ситуацi!. Викладеш твердження розцiнюемо як праг-матичний складник мовно! особистосп правоохоронця.
151
Мотивацшиим складником повииио бути професшие завдаиия, яке суб'ект правоохороиио! дiяльиостi мае ставити иа перше мюце иа вiдмiиу вщ особистого iитересу.
У иауцi доведено, що тип мовио! особистосп, а, отже, i мовиа поведiика зале-жать вiд сукупиостi чиииикiв, а саме:
• юторичио! доби, в якш людииа живе;
• сощальиого коитексту, в якому воиа виховуеться та працюе;
• вiку людиии;
• освiчеиостi;
• професi!;
• стал;
• загальио! культури; психолопчиого типу [4].
Усi перелiчеиi чиииики вдаграють роль i в стаиовлеиш мовио! особистостi офiцера виутрiшиiх вшськ. I все ж, розглядаючи питания про мовиу особистють вiйськового, слщ особливо видiлити такi важливi чиииики формуваиия мовио! особистосп, як Статут, за яким здшсиюеться дiяльиiсть вiйськових, та умови дiяль-иосп, якi вимагають зиачиого иапружеиия моральио-вольових якостей иавiть у мириий час. Ц фактори впливають иа стратепю й тактику мовио! поведiики i зумо-влюють реакцiю иа зовшшш подразиики.
Слiд зазиачити, що кожиий психолопчиий тип мовио! особистостi по^зиому реагуе иа зовиiшиi подразиики та мовш сигиали. Реакцiю мовио! особистосп певио-го типу иа рiзиi подi! можиа передбачити, а !! мовиу поведiику i вчиики скоо-рдииувати. Крiм того, вiд типу мовио! особистосп залежать особливостi мовиого впливу иа ие! - вибiр засобiв перекоиаиия чи iиформуваиия. Оскшьки поияття мовио! особистостi перебувае иа перетиш декiлькох иаук, теоретичиим тдгруитям дослiджеиия в цьому иапрямi мають бути пращ психолопв, культурологiв, мовоз-иавцiв, коифлiктологiв та iиших сумiжиих иаук. Узагальиимо iиформацiю про за-лежиiсть поведiики в коифлiктиiй ситуаци вiд типу мовио! особистостi, подаиу в иаукових джерелах, проектуючи !! иа дискурсивиi практики вiйськовослужбовцiв виутршшх вiйськ.
Соцiальиi й iидивiдуальиi властивосп особистостi формують певиий стiйкий стиль поведшки в коифлiктиих ситуацiях, характериий для того чи шшого типу особистосп. У иауковш лiтературi видшяють три осиовиих типи особистостi [5].
Перший, деструктивиий, - тип суб'екта, схильиого до розгортаиия коифлшту i посилеиия його, до встаиовлеиия свого паиуваиия, до тдпорядкуваиия iишо! людиии, його штерешв сво!м, до принижения iишо! стороии аж до повиого його при-душеиия i руйиуваиия. У побутi - це его!ст, зачинщик сварок i скаидалiв; в устаиовi - кляузник, плпкар; у иатовпi -iиiцiатор безладу i руйиiвиих дiй. Схарак-теризоваиий тип мовио! особистосп абсолютно иеприйиятиий для вшськовослуж-бовця. Зауважимо, що цей тип ие характериий для вшськових колективiв. Очевидно, строга регламеитацiя статутами, вшськова дисциплiиа, встаиовлеиия чiтко! iерархi! вiдиосии ие допускають формуваиия мовио! особистосп цього типу.
Другий тип - коиформиий. Суб'екти цього типу пасивш, схильш уступати, пiдкорятися. Така модель поведшки иебезпечиа, тому що люди такого типу
152
об'ективио сприяють чужим агресивиим планам. Хоча в окремих випадках цей тип може вдаграти й позитивиу роль: поступка, компромю - кращий спо^б зупи-иити коифлшт. Описаний тип ие характериий вшськовим колективам, хоча тут маемо вщзиачити иаявшсть деяких особливостей. Абсолютно иеприйиятиими i ие притамаииими вiйськовим е пасившсть i схильиiсть уступати проте обов'язковим е вмшия пiдкорятися наказам комаидирiв - без цього вшськовий колектив ие фуикцiоиуе.
Третiй тип - коиструктивиий. Суб'екти цього типу поведшки прагиуть погасити коифлшт, зиайшовши ршеиия, прийиятие для обох сторш [5, с. 122-124]. Питания про те, иаскшьки цей тип поширеиий у вiйськовому колективi потребуе окре-мого аиалiзу, проте вмшия погасити коифлшт, зиайшовши рiшеиия, ие тшьки прийиятие для обох сторш, а й таке, що вщповщае закону, ми включаемо до еталоиио! моделi мовио! особистосп вшськовослужбовця виутрiшиiх вiйськ.
Слiд вiдзиачити, що в иаведеиш класифiкацi! вiдображеиi далеко ие вс типи мовиих особистостей. Пщкресливши, що ця проблема потребуе поглиблеиого дослщжеиия, иаведемо деяю результати власиих спостережеиь i иаукових розвщок.
До схарактеризоваиих типiв слщ додати ще декiлька. Перший iз иих иазвемо критикаитським. Суб'екти цього типу ие стшьки беруть участь у коифлши, скь льки полюбляють створювати атмосферу коифлшту й иапружеиия: воии постiйио критикують iиших, часто взагалi всiх i все, протиставляючи весь иедовершеиий свiт собi i сво!м едиио правильиим дiям. Тшьки воии зиають, як треба дiяти. Цей тип можиа було б прийияти як коиструктивиий, якби йому ие бракувало одше! риси: позитивна програма дш ие пропоиуеться i фактичио иiчого нового ие створюеться. Атмосфера иапружеиия, створеиа цим типом у колектив^ призводить якщо ие до мiжособистiсиих коифлiктiв, то до виутршиьоособиспсиих.
Рольовi коифлiктиi фуикцi! поширюються i иа пiслякоифлiктиий перiод, тд час якого виокремлюеться ще одии тип мовио! особистосп, який можиа иазвати чииииком фрустрацп - продовжеиия коифлшту иа тривалий час. Мовиа особистють у цьому разi тдтримуе й розвивае тему коифлiкту та комушкативш стратегi! про-тистояиия. Критикаиський тип мовио! особистосп ие притамаииий вшськовому ко-лективу, проте шформащю про цей тип ми включаемо до комушкативио! складово! мовио! особистосп вшськовослужбовця.
Висновки. Узагальиюючи викладеиу шформащю, вщтворимо еталои-иу модель мовио! особистосп вшськовослужбовця виутртшх вiйськ, ви-дiливши осиовиi !! риси:
• когштивиий складиик мовио! особистостi - комушкативиа компетеицiя, здатиа забезпечити мовиий вплив без звериеиия до силових дш у вщповщ-иостi до принципу верховенства Закону i Права;
• прагматичиий складиик - умшия осмислювати дискурс у сукупиостi його елеменпв i добирати оптимальиу комушкативиу стратегiю i тактику, зиа-ходити засоби подолаиия комушкативиих бар'ерiв та иейтратзацп коиф-лiктиих ситуацiй, коитролювати емоцп у будь-якiй ситуацi!;
153
• л^вютичний складник - мовна компетенщя у !! системному Bapiarni (як вь дображення картини свгту) та ситуaдiйних - тих, що реашзуються в дискурсивних практиках.
Всебiчний aнaлiз питання про прюритетт комунiкaтивнi стратеги i тактики мовно! особистост вiйськовослужбовдiв внутршшх вiйськ та пpедстaвникiв iнших правоохоронних установ можна розглядати як перспективу дослщження проблеми.
Список лiтератури
1. Богин Г. И. Модель языковой личности в её отношении к разновидностям текстов : автореф. дис. на соискание учёной степени д-ра филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / Г. И. Богин. - Л., 1984. - 31 с.
2. Гумбольдт В. фон. Характер языка и характер народа / В. фон Гумбольдт // Язык и философия культуры. - М. : Прогресс, 1985. - С. 370-381.
3. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс : [монография] / В. И. Карасик. -Волгоград : Перемена, 2002. - 477 с.
4. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность : [монография] / Ю. Н. Караулов. - М. : Наука, 1987. - 264 с.
5. Мовна комунжац1я в дiяльностi сил охорони правопорядку: Теоретичш засади галузево! комушкацп : [моногpaфiя] / [за ред. д. фшол. н., проф. Л. М. Пелепейченко]. - Харюв : АВВ МВС Украши, 2009. - 272 с.
Павлова О. А. Специфика языковой личности военнослужащего внутренних войск Украины / О. А. Павлова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. I. Вернадського. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2013. - Т. 26 (65), № 4, ч. 2. - С. 149-154.
В работе доказано, что языковая личность офицера внутренних войск является важным фактором служебно-боевой деятельности. Определена специфика эталонной модели языковой личности современного военнослужащего внутренних войск, выделены основные её компоненты: когнитивный, прагматический и лингвистический. Обоснована сущность понятия языковой личности офицера и доказано влияние типа личности на качество выполнения служебно-боевой задачи.
Ключевые слова: языковая личность, офицер внутренних войск, эталонная модель языковой личности, типы языковой личности, компоненты языковой личности.
Pavlova O. The specificity of the linguistic identity of the internal troops officer of Ukraine / O. Pavlova // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65), No 4, part 2. - P. 149-154.
The article is devoted to revealing the specific linguistic identity of the internal troops officer. It is summarized the information about the evolution in the interpretation of the notion of linguistic identity, which is caused by changes in scientific paradigms. The linguistic identity of the internal troops officer as an important factor of service and combat operations, factors harmonizing social relations linguistic community, law enforcement are determined. The specificity of reference model of the internal troops modern officer linguistic identity is defined. The main components are highlighted: cognitive, pragmatic and linguistic. It is determined the essence of the officer linguistic identity concept. The information about the types of linguistic identity is summarized. The influence of the linguistic identity type on quality of service and combat operations is defined. It is determined the specificity of influencing factors on the linguistic identity of the internal troops officer.
Key words: linguistic identity, internal troops officer, reference model of linguistic identity, linguistic identity types, linguistic identity components.
Поступила в редакцию 23.10.2013 г.
154
