Відображення вибору однієї з альтернатив у дискурсивному просторі мовної особистості Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 26 (65). № 4, ч. 2. 2013 г. С. 361-366.

УДК 811.111'42

В1ДОБРАЖЕННЯ ВИБОРУ ОДНЮТ З АЛЬТЕРНАТИВ У ДИСКУРСИВНОМУ ПРОСТОР1 МОВНОТ ОСОБИСТОСТ1

Ткач П. Б.

Академiя внутршшх вйськ МВС УкраУни, м. Хар^в

У статп проанатзовано особливоси воображения вибору одте! з альтернатив у дискурсивному просторi мовно1 особистостi. Виявлено, що важливою характеристикою иоведшки мовно! особистостi е комунiкативнi стратеги, яю нею реалiзуються. З'ясовано, що стратегш вибору передбачае наявнiсть визначених семантичних ознак. Указано, що для досягнення вщповщно! мети мовець може вдаватися до повiдомлення про втiлення здшсиеиого вибору в життя.

КЛючовi слова: дискурс, мовна особиспсть, мовленнева иоведшка, комунiкативнi стратеги, вибiр.

Постановка проблеми. Значний штерес до проблемы вивчення мовно! особис-тостi, яким характеризуеться сучасна лшгвютична наука, зумовлений перш за все тим, що в умовах глобально! комушкаци та вшьного доступу до шформацп можли-вост людини невимовно збiльшилися. Антропоцентризм, визнаний провщним мо-вознавчим напрямом ще в серединi ХХ столiття, набув нового значення в ХХ1 сто-лiттi, коли стало очевидним еволюцшне зростання особистостi та з'явилися широк можливостi щодо !! вивчення.

Дослщжування мовних повiдомлень з урахуванням мовленневого впливу як важливого засобу людського спшкування, виявлення впливу «людського чинника» i стало найголовнiшим завданням сучасно! лiнгвiстики, як i багатьох шших галузей науки.

Нинi поняття «мовна особистють» поширене у мовознавствi i його вивчають як систему «особистюних» феномешв (В. Красних), мовну та мовленневу особистють (Ю. Прохоров), етносемантичну особистють (С. Воркачов), елгтарну мовну особистють (О. Сиротинша), мовну особистють захщних та схiдних культур (Т. Сштко), словникову мовну особистiсть (В. Карасик), емоцшну мовну особистiсть (В. Шаховський). Дослiджують менталiтетнi та дискурсивш властивостi мовно! осо-бистостi (К. Седов), типи мовних особистостей, зокрема здшснили спробу визначення дискурс-портретiв комушканпв на основi комушкативно-функцюнально! моделi дискурсу (П. Зернецький), виокремлюють i описують авторитарну мовну особистiсть (О. Пушкш, П. Крючкова), акцентуйованi мовш особистостi (Я. Бондаренко) тощо. Однак, незважаючи на поширенють цього поняття у працях дослiдникiв, дотепер не-мае единого узагальнення й осмислення рiзних його розумiнь, а також комплексу характеристик мовця як учасника комушкативного процесу.

Проблема визначення та функцюнування мовно! особистостi знаходить свое в> дображення також у роботах вгтчизняних та зарубiжних дослщниюв, таких як О. С. 1ссерс, Н. Д. Арутюнова, Ф. С. Бацевич, Ю. М. Караулов, В. I. Карасик, К. Ф. Седов, В. В. Наумов, Л. А. Городецька.

Очевидним е той факт, що при вивченш комушкативного процесу все бшьшого значення набувае фактор особистостг Проте дос немае рiзнобiчного анатзу рiзних

мовленневих дш мовно! особистостi. Саме це визначае актуальшсть цього досль дження в межах сучасних лшгвютичних розвiдок.

Мета статт - виявити особливостi вiдображення вибору одше! з альтернатив у дискурсивному просторi мовно! особистостi.

Оскiльки дискурс - це одне з головних понять комушкативно спрямовано! антроцентрично! парадигми, основним приорiтетом аналiзування дискурсу е комушканти - творцi мови, мовш особистостi. Зважаючи на розма!ття термшв на позначення людини в мовному, мовленневому, комушкативному та дискурсивному просторах, варто уточнити визначення поняття мовна особистють.

Пiд мовною особистiстю розумдать складну багаторiвневу функцiональну систему, яка включае рiвнi володiння мовою (мовна компетенцiя), володiння способами здшснення мовленнево! взаемодп (комунiкативна компетенцiя) та знання про св^ (тезаурус) [5, с. 87]. Важливою характеристикою поведшки мовно! особистостi е комунiкативнi стратеги, яю нею реалiзуються [4, с. 445]. Стратеги стлкування без-посередньо стввщносяться з iнтенцiями комунiкантiв; якщо цi iнтенцi! носять гло-бальний характер, то маються на увазi власне стратегi! дискурсу, якi внутршньо притаманнi йому. Якщо йдеться про досягнення часткових цшей у межах того чи шшого жанру певного типу дискурсу, то говорять чи про локальш стратеги, чи про комушкативш тактики [2, с. 82].

Оскшьки мовна особистють функцюнуе у рiзних ситуацiях та обставинах стлкування, то вона мае волод^и жанровою компетенцiею. Жанрова компетенцiя, володiння нормами побудови та функцюнування текстiв, е необхщними компонентами комунiкативно! компетенцп, поряд з умiннями пiдтримувати потрiбну комунiкативну дистанцiю, адекватно реагувати на мшливу тональнiсть спiлкування (вербально i невербально), розвивати тему спiлкування у певному ключ^ користую-чись прийнятими комунiкативними формулами [3, с. 41].

Особливою комушкативною ситуацiею, яка потребуе вiд мовно! особистостi виявлення компетенцп, е ситуащя вiдображення вибору. Мовленнева ситуащя вибору характеризуеться наявнютю двох альтернатив, однiй iз яких мовець вщдае перевагу порiвняно з iншою. Передумовою вибору е порiвняльна оцiнка: саме оцiнка одше! ситуацп як кращо! за другу i визначае !! вибiр.

Зважуючи iснуючi альтернативи, мовець робить висновок про переваги того чи шшого вибору для реалiзацi!' його мети, i одна з пропозицш позначаеться як така, якш вiддаеться перевага, наприклад:

«Краще ф1нансувати спортивм школи. Ви мет пропонуете з семи мтъйотв гривенъ в1ддати п'ятъ на футбол 7 д1тей залишити без мчого? Я так не можу. Краще буду фшансуватн п'ять тисяч дтей. Менг люди претензп ставлятъ, що скыъки ми витратили на футбол, то на Ц грош1, мабутъ, було корист1 бшъше б, але, як кажутъ, тяжко нести - шкода викинути», - [резюмував мюький голова Сергш Мельник].

Зв'язок з вибором надае висловленню операцшносп ^евосп), що становить найважлившу ознаку преференцшного значення. Оскшьки вибiр передуе вчинку, преференцшш висловлення сшввщносяться з тим життевим контекстом, який визначаеться трiадою преференцшнють (вибiр) - ршення - дiя [1, с. 171].

362

В1ДОБРАЖЕННЯ ВИБОРУ ОДН1С1'З АЛЬТЕРНАТИВ У ДИСКУРСИВНОМУ ПРОСТОР1 МОВНО1' ОСОБИСТОСТ1

Операцюнальнють програмуе дш, тому преференцшне висловлення - це не просто B^ip з можливих альтернатив, але й прийняття рiшення з метою втшити його в життя:

«Краще я втрачу мандат, тж буду б1гати у когось на короткому пов1дку», -сказав 1гор Марков; пор.: Я не буду б1гати у когось на короткому пов1дку.

Людина приймае ршення, враховуючи певш шдстави, i може перейти до здшснення свого намipу. Вибip може здiйснюватися суб'ектом преференци як у власних iнтеpесах, так i в штересах iншоï особи. Здшснення вибору передбачае його суб'ективну або об'ективну мотиващю.

- Так, остантми грошима я б оплатила комунальн послуги. Бо дуже боюся нагромаджувати борги. Краще в1дмовити соб1 в чомусь тшому, але оплатити ра-хунки (Наталiя, тимчасово не працюе).

Тут представлена суб'ективна мотиващя, мовець зважае на власш штереси. На-томють суб'ект мовлення може враховувати i штереси сшврозмовника, наприклад:

[Що значить почуття еднання? Вперше тсля довгог перерви в1д початку 1970-х я в1дчула це, коли прийшов до влади Барак Обама]. Як на мене, краще б вт не йшов на посаду президента, а очолив новийрух. Це дало б йому владу, але вт би не змушений був ти на компром1си 3i власною душею, як це в1дбуваеться в Овальному кабтет1 (Джоан Баез).

Вибip в штересах iншоï особи, на вiдмiну вщ суб'ективного вибору, обов'язково супроводжуеться експлшованою мотиващею, оскшьки передбачае об'ектившсть, реальну або вдавану.

Мюце вибору мовноï особистосп в комушкаци визначаеться вщповщно до штерпретаци намipу мовця: чи е для нього головною оцшка, а вибip виникае як ïï оргашчний наслщок, чи вiн моделюе саме дiю вибору, якiй шдпорядковуетъся оцш-ка. Цi два типи висловлень вщображаються за допомогою piзних засобiв: у структу-pi висловлень першого типу буде експлiкована поpiвняльна оцiнка (компаратив краще), наприклад:

[- Який рекламодавець iде до вас?

- Щкаве питання. За ц 12 роюв я вже можу проаналiзувати тенденцт. У 2001-2004 роках до нас здебiльшого йшли бренди спортивного одягу, обладнання, амутцп, продукцИ Шлька роюв постль - алкоголь i автомобтьт бренди. Зараз -найбтьше фармацевтичних брендiв. Можливо через те, що у нас в крат стало менше здорових людей в крат?] Але здоров'якраще отримувати не в аптеках, а на спортивних майданчиках (Денис Зерченко).

Не можна сказати, що в наведеному висловленш не вщображаеться вибip мовця, але вш е абстрагований, спрямований на ощнення ситуацп для подальшого визначення шших ошб, яю сприймають повщомлення.

У стpуктуpi висловлень другого типу експлшуеться вибip (лексеми вщдавати перевагу, вол1ти). Преференцшш висловлення такого типу можуть позначати вибip мовця безвщносно до експлшаци позитивно!' чи негативно!' оцшки мовцем певно1' ситуацп, наприклад:

[Нам ^iд захищати необхiднiсть iсторичних до^джень nерiодiв до ХХ столття i ретельно вивчених локальних студт. В усьому тшому, я вважаю, вс

363

публжацп знаходять свого читана, якщо вони не нудш, працюють у рамках ширших ттелектуальних, теоретичних i методолог1чних тент та демонструють творче мислення. Полтика вiдiграe свою роль, але одна людина не може гг змiнити.] Я вщдаю перевагу тому, аби дивитися в майбутне, а не постшно скаржитися (Гвщо Гаусманн).

[Те, про що пишу, е предметом моег цiкaвостi. Наприклад, пишучи «Нагвний. Супер», я роздумував про питання вибору, адже у двaдцятирiчному вщ е дуже ба-гато можливостей вибору i, обираючи одне, вiдкривaючи одш дверi, можна зачи-нити перед собою багато iнших.]

Загалом я волю писати з гумором, бо це контрастуе з серйозним, навть по-хмурим ставленням до всього, i такий стиль е значно симпатичншим, бшьш вiдкритим, тж тон похмуростi (Ерленд Лу).

Таю конструкци повязан з вибором через iMra^rnHy ощнку, оскшьки в них щеться про ршення на користь TÎeï чи шшо1 альтернативи, прийняте на ochobî цього вибору, наприклад: У мовi художньог лтератури перевага надаеться бшьш лакотчним i компактним безсполучниковим конструкщям (з журналу).

Ощнка в таких висловленнях мютиться в «знятому» виглядк на певному еташ ситуащя, якш вщдасться перевага, була ощнена як краща, пор.: Бшьш лакотчт i компактш безсполучниковi конструкцИ' е кращими для мови художньог лтератури. Але таке висловлення мютить лише сформульоване ршення про вибiр мовця, шдстави для якого заховат або в контекст^ або в спшьному фонд знань сшврозмовниюв.

Стосовно шоу та епатажу - то я волю епатувати своУми роботами, а не поведнкою, скандальними витвками чи шоу-акцями. [Miü живопис - це мй характер. Коли художник робить головну ставку на популттських заходах, то, зви-чайно, вт добиваеться слави. Але очевидно й тше: тривaлiсть таког популярностi недовга, а цттсть робт - дуже сумтвна. Це мильна бульбашка - надута, яскрава, злтае високо - але приречена на те, щоб лопнути] (Михайло Деяк).

Вибiр також може експлшуватися самостшно: вш виражасться у висловлент за умови вживання в ньому специфiчних лексем, а саме вживання предикатних лексем вибирати, обирати, у лексичному значены яких присутнш компонент вибору й в> дповщно семантика вщдання переваги, наприклад:

Я дуже радий, що обрав саме цей клуб, тому що тут прекраст умови для того, щоб розвиватися як футболiсту - вiдмiннi умови для тренувань, прекрасний стaдiон [заявив австршський захисник Александар Драгович].

Тут вибiр виражасться за допомогою вiдповiдноï лексеми, альтернатива ж, яка вщкидасться, закладена в презумпци висловлення, пор.: Я дуже радий, що обрав саме цей клуб, а не якийсь тший.

Альтернатива вибору може бути експлшована:

[Якщо вибирати мiж красою i правдою] я вибираю красу. [У нт бшьш глибо-ког iстини, тж у одтй лише голт прaвдi. 1стинне ттьки те, що прекрасне] ^з «Щоденника» О. П. Довженка), пор.: Я вщдаю перевагу край, а не nрaвдi.

Вираження вибору мовноï особистост може передувати наступному етаповi -утшенню здшсненого вибору в життя. На цьому еташ репрезентуються наслщки

364

В1ДОБРАЖЕННЯ ВИБОРУ ОДН1С1'З АЛЬТЕРНАТИВ У ДИСКУРСИВНОМУ ПРОСТОР1 МОВНО1 ОСОБИСТОСТ1

вибору мовця (або iншоï особи). Цей етап належить позамовнш дшсносп, але може бути представленим у контекст висловлення, наприклад:

Укратщ стали рiдше користуватися ПК, вiддаючи перевагу смартфонам i нетбукам.

Тут ми бачимо результат поpiвняння альтернатив i вибору, уже реатзований в дшсносп. У висловленнях такого типу етап вибору слугуе для мотиваци дш мовця або iншоï особи у випадках, коли виникае потреба в 1х поясненш:

[«До складу ВПС Марокко увтдуть 36 винищувачiв F-16», - nовiдомляe Afriquenligne.] Мароккансью вiйськовi вщдали перевагу F-16 над французькими винищувачами «Рафаель» через нижчу цту.

Щцсумовуючи викладений аналiз щодо особливостей устшного вщображення вибору однiеï з альтернатив у дискурсивному пpостоpi мовноï особистосп, можна зробити такi висновки:

1. Важливою характеристикою поведiнки мовноï особистостi е комунiкативнi стратеги, яю нею pеалiзуються.

2. Стpатегiя вибору передбачае наявшсть двох альтернатив у висловленш, ре-презентованих двома пропозищями, i визначення ix невiдповiдностi (зютавлення) передбачае оцiнку однiеï альтернативи (пропозици) поpiвняно з iншою, тобто ви-знання однiеï ситуацп кpащою-гipшою або бшьш-менш iмовipною за iншу.

3. Поpiвняльна оцiнка, суб'ективна чи об'ективна, е мотивом для здшснення вибору.

4. Висловлення, що вщображае вибip особистосп може iмплiцитно або експль цитно репрезентувати наявнi альтернативи, мотивацiю та оцшку, що е пiдставами для обирання.

5. Для досягнення вiдповiдноï мети мовець може вдаватися до повщомлення про втшення здiйсненого вибору в життя.

Список л1тератури

1. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека : [монография] / Н. Д. Арутюнова. - М. : Языки русской культуры, 1999. - 896 с.

2. Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи : [монография] / О. С. Иссерс. - М. : КомКнига, 2006. - 288 с.

3. Карасик В. И. Речевое поведение и типы языковых личностей / В. И. Карасик // Массовая культура на рубеже ХХ-ХХ1 веков. Человек и его дискурс. - М. : Азбуковник, 2003. - С. 24-45.

4. Славова Л. Л. Передумови успiшноï дискуpсивноï дшльносп мовноï особистосп / Л. Л. Славова // Науковий вгсник Волинського национального ушверситету 1меш Леи Украь нки. Роздш VII. Комуткативна лшгвгстика. - № 5. - 2009. - С. 444-448.

5. Сухих С. А. Черты языковой личности / С. А. Сухих // Коммуникативно-функциональный аспект языковых единиц. - Тверь, 1993. - С. 85-91.

Ткач П. Б. Отображение выбора одной из альтернатив в дискурсивном пространстве языковой личности / П. Б. Ткач // Ученые записки Таврического национального университета имени В. I. Вернадського. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2013. - Т. 26 (65), № 4, ч. 2. - С. 361-366.

В статье проанализированы особенности отображения выбора одной из альтернатив в дискурсивном пространстве языковой личности. Отмечено, что важной характеристикой поведения языковой личности являются коммуникативные стратегии. Выяснено, что стратегия выбора реализуется за счёт

365

наличия определённых семантических признаков. Показано, что для достижения соответственной цели говорящий может сообщать о воплощении выбора в жизнь.

Ключевые слова: дискурс, языковая личность, речевая деятельность, коммуникативные стратегии, выбор.

Tkach P. The representation of a choice of one of the alternatives within discursive space of language personality / P. Tkach // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65), No 4, part 2. - P. 361-366.

The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the representation of one of the alternatives within discursive space of language personality. It is revealed that important characteristics of language personality are communicative strategies realised by them. A special communicative situation which requires a display of competence is the situation that represents a choice. It is identified that the strategy of a choice implies the presence of two alternatives in the utterance which are represented by two propositions and identification of their irrelevance (comparing) implies the evaluation of one of the alternatives (propositions) when compared with another, that is an admission that one of the situations is better/worse or more/less probable than another. Comparative evaluation, whether it is subjective or objective, is a motive for making a choice. The utterance that reflects personality's choice can represent current alternatives, motivation, evaluation that serve as a reason for the choice. The speaker can resort to reporting about the disclosure of the selected choice.

Key words: discourse, language personality, speech, communicative strategies, utterance

Поступила в редакцию 18.11.2013 г.

366