CC BY
17Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 1. С.411-415.
УДК 372.461:378
МЕТОДИ ОПИСУ МОВНО1 ОСОБИСТОСТ1 ПЕДАГОГА
Палиця Г. С.
Дрогобицький державний педагог1чний ун1верситет ¡мен! 1вана Франка,
м. Дрогобич, Украна
У стaттi схарактеризовано особливостi nедагогiчного мовлення, потенцшш можливостi педагога як мовноЧ особистостi. Репрезентована структура моделi мовноЧ особистостi педагога та продуктивш аспекти i методи ЧЧ до^дження. Це тат аспекти, як ретроспективний, проспективний i синхронний. Окремо розглянуто анкетування як ефективний метод опису «живого» мовлення педагога.
Ключовi слова: педагогiчне мовлення, мовна особисткть педагога, ретроспективний, проспективний, синхронний аспекти, анкетування, «живе мовлення».
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв 'язок /з важливими науковими чи практичними завданнями. У сучасному суспiльствi педагог посщае ключову позищю, оскшьки йому вщведена важлива роль щодо формування молодого поколшня, готового до виклиюв i випробувань, що диктуе час. Це вимагае вщ нього обiзнаностi в ушх сучасних тенденщях i процесах, що активно ддать у суспшьств^ адже педагог стоиъ на службi в держави, що е замовником осв^шх послуг, тому своею професшною дiяльнiстю вiн повинен пропагувати И ще! та цiнностi. Крiм цього, будучи членом суспiльства, педагог i сам пiддаеться впливам останнього, воно формуе його як особистють, визначае св^огляд i поведiнку.
Педагог реалiзуе завдання, що ставить перед ним суспшьство, за допомогою рiзних засобiв, серед яких найважливiшим е мова. У педагопчному процесi вона виконуе шзнавальну, естетичну та виховну функцп, розкриваючи перед тим, хто навчаеться, красу думки, красу мислення як радiсть людського буття [9, с. 457], тому слово (мовлення) стае найважлившим (якщо не головним) шструментом дiяльностi вчителя, головним засобом реалiзацil всiх завдань власне методичного та дидактичного характеру [2, с. 77]. Саме спшкування набуло з розвитком шформацшних технологш рiзноманiтних форм, вимагаючи вiд педагога володiння новими, ефективними тактиками та стратепями, що вщповщають вимогам часу. Цi фактори змусили лшгвюив по-новому iнтерпретувати поняття «мовна особистiсть педагога» (далi МО педагога), враховуючи вплив епохи, культури, суспiльних умов на И формування.
Анал1з останмх досл1джень / публтацт. Проблема МО, основи яко! були закладеш ще В. Виноградовим та розвинуп Ю. Карауловим, на сьогодшшнш день отримала висвiтлення з рiзних позицiй, зокрема психолiнгвiстики (С. Сухих, М. Ляпон, К. Седов, Л. Лисиченко, Т. Скорбач, I. Павлова та ш.), з урахуванням комушкативно! компетенци особистостi (Т. Кочеткова, О. Сиротинша, К. Седов та
Палиця Г. С.
iH.), етнолшгвютики (Ю. Караулов, Т. Сштко, В. Маслова та iH.), соцiолiнгвiстики (О. Бакумова, Г. Беспям'ятнова, Т. Космеда, Т. Нштченко, А. Гафарова та îh.) тощо. У рамках соцiолiнгвiстичного напряму вивчення цieï проблеми, можливо, найбiльш фрагментарно дослщжена МО педагога, з шшого боку, на сьогоднi практично цшком не розроблена методика ïï опису, саме тому частковому виршенню цього питання присвячено дану наукову розвщку, в чому вбачаемо ïï актуальшсть i новизну.
Мета cmammi полягае в розкриттi продуктивних аспектiв i методiв аналiзу МО педагога.
Окреслена мета вимагае виконання таких завдань:
1) схарактеризувати навчально-виховний процес як специфiчну сферу використання мови;
2) дати визначення понять «абстрактна МО педагога» i «конкретна МО педагога»;
3) описати ретроспективний, проспективний i синхронний аспекти аналiзу МО педагога та анкетування як ефективний метод дослщження «живого» мовлення.
Не викликае сумшву те, що вимоги до МО у рiзних сферах людськоï дiяльностi специфiчнi. Це зумовлене ключовими параметрами кожноï окремоï сфери. У навчально-виховному процес мова слугуе не лише засобом комушкацп, каналом передачi iнформацiï, але й засобом навчання та виховання: «без слова людина залишилася б дикуном серед найвитончешших витворiв мистецтва, серед машин, карт i т. iH., хоча б бачила на дш застосування цих предметiв, тому що важко вчити шмим прикладом навiть наукам, яю потребують наочностi, як передати без ^в такi поняття, як наука, ютина та iH.?» [7, с. 155]. Мабуть, саме тому дослщники завжди придiляли велике значенням зазначеним проблемам i продовжують загострювати свою увагу на питаннях iмiджу вчителя, зосереджуючись при цьому на його риторищ, на формуваннi риторичноï культури особистостi в школi нового типу, формуванш риторичноï культури особистостi у сферi вищоï школи, у процес вiдродження нацiональноï школи красномовства тощо [8, с. 167]. 1нформащя, яку передае адресант, за допомогою найефектившших мовних засобiв, повинна не тшьки бути донесена до адресата, але й засвоена ним. Вона повинна збагачувати його духовно, штелектуально, що, без сумшву, вимагае наявност вщповщних знань i умшь у педагога. Саме тому вчитель / викладач повинен досконало волод^и не лише знаннями з конкретного предмета, але й мовою, за допомогою якоï вiн передаватиме цi знання. Зазначена вимога в ус часи була одшею з найголовнiших [1, с. 52]. На думку Н. Голуб, мова «забезпечуе стшку мотивацiю, творчий характер, переконання i результативнiсть навчально-виховного процесу» [3, с. 99], що надае ïn нового - навчально-педагопчного - статусу, який визначаеться умовами та щлями навчально-виховного процесу, його специфшою та характеристиками учасникiв.
МО педагога характеризуемся набором типових психолопчних i мовленневих рис, притаманних представникам цiеï професiï, а також iндивiдуальних рис, що роблять кожну МО педагога неповторною, хоча кожна вишукана МО е неповторною. Вичерпний аналiз МО педагога повинен вщбуватися з огляду на певш критерiï, до найважливших iз яких зараховуемо: 1) промiжок часу i територiю проживання МО (хронотоп); 2) психологiчний портрет дослiджуваноï МО; 3) суспiльне тло, що здшснювало (-е) вплив на ïï формування; 4) характеристика властивих йому вербальних i невербальних засобiв спiлкування. Як бачимо, бiльшiсть компоненпв,
МЕТОДИ ОПИСУ МОВНО1 ОСОБИСТОСТ1 ПЕДАГОГА
що лежать в основi МО педагога, вщносяться до екстралiнгвальних факторiв, мютяться за межами мови. Це засвщчуе !х важливiсть у формуваннi педагога як МО. Саме тому дослщження МО загалом базусться на мiждисциплiнарному пiдходi, з урахуванням досягнень не лише мовознавства, але й психологи, сощологи, етнолшгвютики, педагогiки.
МО педагога може виражатися не лише через тексти, засоби, що використаш в них, але й у конкретних мовленневих ситуацiях, тобто через «живе» мовлення. МО педагога можна розглядати як конкретне та абстрактне поняття, дослщження яких, вочевидь, рiзниться шдходами та принципами аналiзу. Абстрактна модель МО педагога - збiрний образ, що характеризуемся сукупнiстю типових рис i ознак, властивих представнику ще! професи, вiдповiдае найбiльш поширеному уявленню про нього та репрезентуе типове для свое! сфери дiяльностi мовлення.
Конкретна модель МО - це реальна особа, педагог, що характеризуемся конкретним хронотопом, з шдивщуальним, неповторним «набором» психолопчних рис i рiвнем комушкативно! компетенци. Опис кожно! конкретно! МО педагога вщбуваеться в кожному разi iндивiдуально, але з подальшою проекцiею результатiв на «шаблон», що юнуе у свiдомостi людства стосовно представника ще! професи з метою виокремлення типових та iндивiдуальних, неповторних рис дослщжувано! МО.
Наукова методолопя та методи мовознавства, як вщомо, обирають з огляду на предмет, об'ект, мету та специфшу використання конкретного дослiдницького матерiалу. Жодне явище природи i суспiльства, зокрема й мова (мовлення), не може одночасно юнувати i функцiювати у трьох хронолопчно розмежованих планах -минулому, сучасному i майбутньому, тому сучасна лшгвютична методологiя, спроектована на вивчення функцшного розвитку окремих мов з урахуванням !х прагматики, повинна базуватися на ретроспективному, синхронному, порiвняльному i проспективному аспектах. Саме така едшсть пiдходiв забезпечуе всебiчнiсть, комплекснiсть, багатограншсть i послiдовнiсть дослiдження [6, с. 31].
Ретроспективний аналiз використовуеться для характеристики МО, професшна мовленнева дiяльнiсть яко! вiдноситься до минулого, близького чи далекого. Ретроспекщя як методолопчна основа дослiдження опрацьована Т. Космедою у проекци на «живе» мовлення 1вана Франка. В И основу дослщниця ставить факти, «щаслива зустрiч» з якими в автора монографи «Комунiкативна компетенцiя 1вана Франка» вщбулася тричi: по-перше, з виданням, пращ, де досить повно (з урахуванням попередшх збiрникiв) репрезентовано спогади про письменника широкого кола громадських i культурних дiячiв, спогади рiдних, близьких, приятелiв, добрих знайомих i учшв, спроектованi як на вербальну, так i на невербальну комунiкативну поведшку письменника; по-друге, з фактологiчним матерiалом (документами, власними спогадами письменника тощо); по-трете, з теоретичними дослiдженнями щодо мови творiв письменника [6]. Ретроспекщя як метод аналiзу МО, можливо, найбшьш пiддаеться «ризикам», оскiльки, базуючись на фактах, що не завжди пiдлягають перевiрцi, може з'явитися суб'ективне сприйняття матерiалу, його суб'ективна штерпретащя. Для дослiдника важливо вiдмежувати об'ективну iнформацiю вiд суб'ективно!, правильно, без упередженоси чи, навпаки, прихильностi, штерпретувати той чи той факт з метою отримання адекватного опису МО.
Палиця Г. С.
Проспективний аналiз, на вiдмiну вщ ретроспективного, мае на мет прогнозування мовленнево! поведiнки майбутнього педагога. Особливють його полягае в тому, що вiн здiйснюе синхронний зрiз мовлення особистостi з метою проекцп на майбутню професiйну дiяльнiсть. У цьому ракурс предметом дослiдження може стати мовлення студента на заняттях з методики викладання предмету, що лежить в основi його майбутньо! квалiфiкацil, чи практиканта пiд час педагопчно! практики, що дае можливють виявити не лише рiвень володшня навчальним матерiалом, але й рiвень його комушкативно! компетенцп, психологiчний портрет, характер, тому врахування всiх цих складових корисне для корекцп (якщо в цьому е потреба) певних аспектiв, що складають мовленневий i психологiчний портрет майбутнього педагога. Оцшка МО майбутнього педагога, безумовно, повинна бути обов'язковою складовою в пiдборi кадрiв як у середнi, так i вищi навчальнi заклади з метою визначення !хньо! професшно! придатносп. На сьогоднiшнiй день такий тдхщ не опрацьований взагалi, тому може стати об'ектом майбутшх наукових пошуюв у галузi проспективно! лшгвютично! персонологп з метою його подальшого впровадження в повсякденну практику.
Синхронний аналiз «живого» мовлення сучасникiв вiдрiзняеться вщ усiх iнших тим, що враховуе вплив сощальних чинникiв на функщювання мови, бiльше уваги придiляе свщомому впливу суспiльства на мову. «Живе» мовлення людини..., як i кожне мовне явище, вимагае штерпретацп, а тому одшею з найважливiших проблем мовознавства е проблема методологи та метсдов дослщження такого явища [6, с. 32]. Синхронний аналiз, як i проспективний, мае перевагу в тому, що спостер^ати за МО можна безпосередньо, тому вш може бути кватфшований як найбiльш об'ективний, оскшьки дае змогу найточнiше схарактеризувати особистють педагога-сучасника.
Ефективним методом ретроспективного, а особливо синхронного i перспективного, аналiзiв МО е анкетування. Для ретроспективного дослщження воно мае сенс у разi характеристики МО, що вщноситься до недалекого минулого за умови наявност адресатiв, на яких була спрямована 11 професiйна мовленнева дiяльнiсть. У цьому ракурсi дослщження розгляду пiдлягае мовлення, що вже склалося й було апробоване в професшнш дiяльностi МО в певний промiжок часу, що вiдноситься до минулого. Саме цим вiдрiзняеться анкетування в ретроспективному аналiзi вiд синхронного та проспективного аналiзу МО, де предметом дослщження стае, вщповщно, «живе» мовлення педагога-сучасника чи майбутнього педагога. Метою анкетування при проспективному аналiзi е прогнозування мовленнево! поведшки майбутнього педагога у тш чи тш педагопчнш ситуацi!, вдосконалення та корекщя певних аспектiв МО.
Висновки. Педагог - дзеркало суспшьства, представник певно! епохи та певно! культури, що здшснюють свiй вiдбиток на його становленш та розвитку, а вщтак, - i на професiйнiй дiяльностi. Оскiльки цi чинники передбачають рiзний матерiал дослiдження, то вiн повинен тдлягати аналiзу за допомогою рiзних аспектiв, серед яких найбiльш продуктивними е ретроспективний, проспективний i синхронний аналiзи. Ефективним методом аналiзу «живого» мовлення як з огляду на ретроспекщю, так i на проспекщю, як дiахронiчного, так i синхронного дослщження МО, е анкетування.
МЕТОДИ ОПИСУ МОВНО'1 ОСОБИСТОСТ1 ПЕДАГОГА
Подальше перспективи дослгдження. Проблема МО педагога може бути
доповнена щнним матерiалом за рахунок вивчення досвiду передових украшських i
зарубiжних педагогiв сучасносп.
Список лiтератури
1. Вдович С. Красномовство викладача - передумова устху його д1яльност1 / С. Вдович // Сучасна педагопчна риторика: теор1я, практика, м1жпредметш зв'язки: [зб1рник наукових праць за матер1алами наукового семшару / за ред. Т. А. Космеди]. - Льв1в : ПА1С, 2007. - С.51-61.
2. Голуб Н. Б. Самостшна робота студен™ з риторики: [навчально-методичний поЫбник] / Н. Б. Голуб. - Черкаси : Брама Укра'ша, 2008. - 232 с.
3. Голуб Н. Б. Риторика у вищш школ1 : [монограф1я] / Н. Б. Голуб. - Черкаси: Брама, 2008. - 400 с.
4. Космеда Т. Комушкативна компетенщя 1вана Франка: м1жкультурш, штерперсональш, риторичш вим1ри / Тетяна Космеда. - Льв1в: ПА1С, 2006. - 328 с.
5. Космеда Т. Ретроспекщя як методолопчна основа дослщження «живого» мовлення 1вана Франка / Т. Космеда // Мовознавство. - 2008а. - № 6. - С. 28-33.
6. Потебня А. А. Мысль и язык / А. А. Потебня. - К.: СИэНТО, 1993. - 192 с.
7. Сагач Г. М. Риторика: [навчальний поЫбник для студенев середшх i вищих навчальних заклад1в], вид. 2-е, переробл. i доповн. / Г. М. Сагач. - К.: 1н. Юре, 2000. - С.165-209.
8. Сухомлинський В.Ю. Вибраш твори: [у 5 т.] / В. О. Сухомлинський. - К.: Радянська школа, 1976. - Т.1. - 654 с.
Палыця Г.С. Методы описания языковой личности педагога // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 1. - С.411-415.
В статье охарактеризованы особенности педагогической речи, потенциальные возможности педагога как языковой личности. Репрезентирована структура модели языковой личности педагога и продуктивные аспекты и методы её исследования. Это такие аспекты, как ретроспективный, проспективный и синхронный. Отдельно рассмотрено анкетирование как эффективный метод описания «живой» речи педагога.
Ключевые слова: педагогическая речь, языковая личность педагога, ретроспективный, проспективный и синхронный аспекты, анкетирование, «живая» речь.
Palytsya G. S. Methods of Description of Language Personality of a Teacher //
Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 1. - P.411-415.
The article deals with the peculiarities of pedagogical speech, potential abilities of a teacher as a language personality. The structure of a language personality model and productive aspects and methods of investigation have been represented. The following aspects have been represented: retrospective, prospective and synchronous. Questionnaire has been analyzed as an effective method of description of a "live" speech of a teacher.
Key words: pedagogical speech; language personality of a teacher; retrospective, prospective, synchronous aspects; questionnaire; live speech.
Поступила до редакцп 02.03.2011 р.
