СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ДЛЯ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

Scientific j oumal ISSN 2413-158X (online)

PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)

Has been issued since 2013.

Науковий журнал

Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА

Видасться з 2013.

http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/

Набока О.Г., Татьянчикова 1.В. Спе^альна oceima: cy4acHi nidxodu до т'дготовки фахiвцiв для навчання дiтей з особливими освтшми потребами. Ф'зико-математична oceima. 2021. Випуск 1(27). С. 76-81.

Naboka O., Tatianchikova I. Special education: modern approaches to training specialists children with special educational needs. Physical and Mathematical Education. 2021. Issue 1(27). Р. 76-81.

DOI 10.31110/2413-1571-2021-027-1-012 УДК 376.09

О.Г. Набока

ДВНЗ «Донбаський державний педaгoгiчний унверситет», Украна

olgan aboka911@gmail. com ORCID: 0000-0003-4635-0009 1.В. Татьянчикова

ДВНЗ «Донбаський державний педaгoгiчний унверситет», Украна

i.tatyanchikova@gmail.com ORCID: 0000-000-2-9526-9672

СПЕЦ1АЛЬНА ОСВ1ТА: СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ДЛЯ НАВЧАННЯ Д1ТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВ1ТН1МИ ПОТРЕБАМИ

АНОТАЦЯ

Формулювання проблеми. У статтi розкрито cyчacнi подходи до фахово)' подготовки фaxiвцiв для навчання д':тей з особливими осв'тшми потребами. Зазначено, що в умовах соц'тльно-економ'мних змн у суспльствi, нових погляд'т на яксть освти в цлому, нaзрiлa необх'дн'сть реформування i осучаснення основних положень спец 'юльно)' освти, що вимагае ))' в'дпов'дностi европейським i новим Державним стандартам в Укра)'ш.

Матер/'али i методи. Для визначення сучасних тдход'ю з пдготовки фaxiвцiв для навчання дтей з особливими осв'тн'ти потребами у досл'дження були використання mеoреmичнi методи: aнaлiз, узагальнення, iнmерпреmaцiя сучасно)' науково)та навчально-методично)лтератури.

Результати. Результати обфунтовують необх'дн'сть здйснення системно), поступово)'та посл'довно)'спец'юльно)'педагог'чно)' роботи, яка спрямована на розвиток соц'шльно')' активностi, виховання життездатностi особистостi через формування у не)' життевих компетентностей, що забезпечить спроможнсть повноцнного снування дитини з особливими осв'тн'ти потребами у соц'ум'!. Визначено основт складовi ново)'Ионцепцп спец'шльно)'освти: iнклюзивнa форма навчання дтей з особливими потребами, забезпечення )'хньо)' соц'шл'вацп, особист'сно-зор'ентований та компетентнсний пдходи. Основну увагу зосереджено на низц проблем, якi е й дои не виршеними i гальмують процес пдготовки фaxiвцiв для навчання дтей з особливими осв'тн'ти потребами, у тому чиcлi й в нклюзивному закладi освти.

Висновки. За результатами теоретичного досл'дження доведено необх'дн'сть проведення пдготовки фaxiвцiв для реaбiлimaцi')' дтей у широкому сенсi. Виcвimленo 'дею незалежного життя, яка е ядром сучасно)' Ионцепцп спец'шльно)' освти. Наголошуються, що фaxiвцi спец'шльних навчальних закладв мають вiдiгрaвamи важливу роль в керyвaннi процесом соц'шльного розвитку сво)х вихованцв i досягненн ними загального р'вня соц'шльно')' перекoнливocmi. Зазначено на необх/'дностi упровадження iнновац/'йних тдход'ю до пдготовки фaxiвцiв для навчання дтей з особливими потребами.

КЛЮЧОВ1 СЛОВА: спе^альна осв!та, д':ти з особливими осв'1тн'1ми потребами, Нова фiлocoфiя осв!ти, нова Ионцепц'!я спе^ально)' педагог'ши, iнклюзивнa освта, соц'шл'вац'я, особист'сно-зор'ентований п 'дх'д.

ВСТУП

Постановка проблеми. Виклики сьогодення щодо сучасно!' освти, ям спрямовано на досягнення ново! якосп навчання тдростаючого поколЫня, а в цтому - ново! якост життя, мають свм сенс i свою фтософю

Саме тому на час й реформування i осучаснення спе^ально! освти, що вимагае !'!' вщповщносп европейським та сусптьним викликам, одним з яких е забезпечення рiвного доступу дп^ям з особливими потребами до яккно! освiти, вттення !х можливостей до повноцшного кнування у сощумк

© О.Г. Набока, 1.В. Татьянчикова, 2021.

Запровадження шклюзивно''' форми навчання, пщвищення вимог до рiвня i якост корекцiйно-виховноí роботи у спецiальних школах в контекст сучасних дослiджень науки та започаткування освiтньоí реформи у кра'ы, спонукае по-новому розв'язувати й питання змщнення якостi навчання i виховання дiтей з особливими потребами. Саме тому ц процеси потребують переосмислення, оновлення, аналiзу i удосконалення. Новий рiвень, на який виходить спещальна загальноосвiтня школа, визначае необхщысть розроблення ново! концепци, нових освiтнiх стандартiв, узагальнення наявних теоретичних положень для пщготовки фахiвцiв ново!' формацп. Перехiд спецiальних зaклaдiв освти на новi програми спонукають педагопв забезпечити систематичну i стабiльну роботу, спрямовану на рiзнобiчне виховання дтей з особливими потребами, простежити динамту становлення íхнiх особистiсних якостей, теоретично усвщомити сучаснi пiдходи до навчання, проаналiзувати отриманi результати.

Практика свщчить, що дiти ц^е!' категорГ'' часто стикаються з певними серйозними проблемами, ям самостiйно розв'язати не в змозГ Вони потребують ретельно''' уваги i суттево' допомоги з боку квалiфiкованих спецiалiстiв: корекцiйних i сощальних педагогiв, психологiв.

Сьогодення поставило гостре питання пщготовки фахiвцiв спецiальноí освiти: або вона i далi буде розвиватися у напрямi традицiйних понять, пiдходiв до дiтей з особливими освiтнiми потребами як пасивних об'ек^в впливу, недооцiнки 'х духовного становлення i розвитку, або наповнить новим, життетворчим змiстом навчання i виховання, задекларувавши, що головне для спе^ально''', у тому числi й Ыклюзивно''', освiти - дитина, з и радощами i болями, рiзними проблемами, потребами, штересами, з и особистим внутршым свiтом.

На сучасному етат розвитку суспiльства, як нiколи, гостро постало завдання переосмислення та тзнання буття, створення ново'' фiлософií освти, спрямовано' на розкриття життевого потен^алу дитини. На цiй основi i повинна формуватись нова педагогiка - педагопка компетентно'', вiдповiдальноí людини. Це спонукае до пошуку нових щей, сучасних методiв i прийомiв роботи, започаткованих на шновацшнш основi. Нова укра'нська школа у цьому контекст стае загальноосвiтнiм навчальним закладом цЫсного i успiшного розвитку та саморозвитку дитини як творця свое'' дол^ свого життя. Головна функцiя педагога - навчити дитину використовувати набут знання в процеа практичного життя i професiйноí дiяльностi. lнновацiйна модель розвитку освти потребуе виховання цЫсно''' особистостi, здатно'' до самостiйного i ефективного iснування у соцiумi. У цьому контекст особливого значення набувае необхщысть розроблення нових пiдходiв до тдготовки фахiвцiв для навчання дтей з особливими потребами, яка буде сприяти досягненню ново'' якостi освiти.

Спецiальна освiта гостро потребуе перегляду i переосмислення парадигми освiтньо-реабiлiтацiйного i корекцiйного процесу, оновлення його змкту i впровадження сучасних, у тому чи^ й iнформацiйних, технологiй. Ключовим принципом ново' стратег!' е розумЫня того, що дiти з особливими потребами повинн не пристосовуватись до умов сусптьства, а активно включатися в його життя як рiвноправнi громадяни, яким надаеться вiдповiдна та профеайна соцiально-педагогiчна, психологiчна, фiнансова допомога та правовий захист. Саме тому важливе завдання спещально''' освти - сформувати сучаснi життевi стратег!'', максимально адекватн новiй ситуац!'', яка склалася в укра'нському суспiльствi.

Аналiз актуальних дослiджень. У нормативних документах (Закон Укра'ни «Про освпу», 2017р.; «Положення про шклюзивно-ресурсний центр» - КабЫет Мiнiстрiв, 2017р.; «Про затвердження порядку оргаызацп шклюзивного навчання у закладах вищо'' освiти» - МОН, 2020р.; «Щодо органiзац!'' навчання осiб з особливими освт-лми потребами у закладах середньо' освiти» - МОН, 2020р.), психолого-педагопчнш лiтературi розглянуто рiзнi питання актуальних проблем спещально''' освiти, визначено основы напрями и реформування, розроблення сучасно' Концепц!'', нових освiтнiх стандарт, узагальнення наявних теоретичних положень (В.Бондар, О.Глоба, В.Засенко, 1.£рмаков, А.Колупаева, Г.Лабайчук, Т.Симоненко, В.Синьов) (Глоба, 2016), (Засенко, 2014). Акцентовано увагу на удосконаленн оргаызацшно-правових засад забезпечення права на освгту таким дтчм, реалiзацiю 'х можливостей i запитiв: «Вщ рiвних прав дитини -до рiвних 'х можливостей». Звернуто увагу на впровадження яккно''' iнклюзивноí освти, надання можливостi дiтям iнтегрувати в сучасний освiтнiй простiр, розвивати сво'' здiбностi в колективi однолiткiв; особистiсно-зорiентований пiдхiд, в центрi якого розвиток особистост дитини.

Вирiшення низки проблем (традицiоналiзм, iзоляцiя дiтей в^д сусптьства, со^альы проблеми тощо), якi гальмують впровадження iнклюз!'', процес соцiалiзацií дитини з особливими потребами, розвиток и особистосп, що визначено основними складовими в новiй Концепц!'' спецiальноí педагопки, запропоновано у представленiй статтi.

Мета статп. Визначення сучасних пiдходiв до тдготовки фахiвцiв для навчання дтей з особливими освiтнiми потребами, розкриття шляхiв 'х реалiзацií.

МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

У дослiдження були використання теоретичнi методи: аналiз, узагальнення, iнтерпретацiя сучасно' науково' та навчально-методично'' лiтератури для визначення сучасних пiдходiв до тдготовки фахiвцiв для навчання дiтей з особливими освiтнiми потребами.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Навчання i виховання осiб з особливими потребами пройшло довгий i складний еволюцiйний шлях: в^д 'х пригнiчення, повного iзолювання - до сучасного стану спе^ально''' педагогiки, визнання таких людей повноцшними членами сусптьства i надання 'м можливостi створення власно' долi. Втiм, на сучасному етат, в процеа навчання i виховання оаб з iнвалiднiстю, виникають певн i суттевi проблеми, ям необхiдно вирiшувати засобами спецiальноí освiти:

а) соцiальнi проблеми (недостатнiсть форм сощально''' пiдтримки, обмеженiсть охорони здоров'я, освiти, побутового обслуговування, вiдсутнiсть належних допомiжних засобiв для iснування цих оаб в оточуючому середовищг пaнтузiв, спецiальних дорiжок для пересування тощо);

б) тpaдицioнaлiзм (застарЫ погляди на дитину з особливими потребами, opieHTau^ в процеа профеайного навчання на звичн для Heï професп: слюсар, тесляр, швачка, муляр тощо);

в) недостатня профтактика (неoбхiднiсть залучення спещалктв piзних пpoфiлiв: психoневpoлoгiв, шших медикiв, педaгoгiв, психoлoгiв, сoцiaльних педагопв, соцюлопв, а також - батьюв);

г) iзoляцiя дитини вiд сусптьства (необхщысть i шляхи запровадження шклюзивно''' форми навчання);

д) недостатня реабЫта^я дитини (неoбхiднo запровадити: розвиток духовних та фiзичних здiбнoстей дитини; отримання нею вщповщно''' oсвiти; забезпечення умов для повноцшного життя в сусптьств^ poзумiння дитиною сво'х власних перспектив: шдивщуальних особливостей, психoфiзичних можливостей, нaхилiв та iнтеpесiв; сприяння виконанню нею певно' дiяльнoстi; пoстiйнa пiдтpимкa дитини; оргаыза^я ïï дoзвiлля; охоплення реабЫтацшним процесом не тiльки дитини, а й ïï найближчого оточення).

Отже, oсвiтньo-pеaбiлiтaцiйний процес мае бути спрямований на стратепю побудови розвивального способу життя, виховання втьно''' й вщповщально''' особистосп.

У цьому кoнтекстi, у новш Концепцп спецiaльнoï oсвiти, оговорено сучасн пiдхoди до навчання дп^ей з особливими потребами: акцент переноситься на впровадження шклюзп, забезпечення сoцiaлiзaцiï дiтей цieï категорп, особиспсно-зopieнтoвaний та кoмпетентнiсний пiдхoди.

Розглянемо кожну зi складових ново' Концепцп спе^ально''' oсвiти.

Реформування i мoдеpнiзaцiя освти, якi вiдбувaються в умовах сусптьних тpaнсфopмaцiй, вимагають ïi вiдпoвiднoстi цивЫзацшним викликам, одним з яких е забезпечення доступу до загальноосвтнього простору i яккно''' oсвiти дiтям з особливими потребами. Зважаючи на це, осучаснення oœi™ в Укpaïнi на сьогодн пов'язують iз задоволенням штереав i пoтенцiйних можливостей розвитку особистост кожного громадянина суспiльствa, у тому чи^ й з iнвaлiднiстю, в умовах шклюзивного освтнього середовища. Вщтак, oстaннiм часом питання iнклюзивнoï освти набувають вагомо''' знaчущoстi, що яскраво презентовано у гаслг «1нклюзивна освп^а - piвень свiдoмoстi наци».

«Шд iнклюзивним oсвiтнiм процесом poзумieмo залучення дитини з особливими потребами до навчального середовища за мкцем проживання iз цтковитим забезпеченням вiдпoвiднoï корекцп порушень розвитку з метою максимального включення дитини у сoцiaльне середовище вiдпoвiднo до правового пiдхoду до розумшня iнвaлiднoстi та особливих потреб загалом» (Ферт, 2020). При цьому шклюзивний oсвiтнiй процес повинен бути корекцшно спрямованим, доступним, науково обфунтованим та центрованим не лише на дитиы, а й на ïï родиы, oскiльки батьки е партнерами i учасниками навчально-виховного процесу. Особливого значення набувають шдивщуальний та диференцшований пщхщ в пpoцесi складання шдивщуально''' програми розвитку кожно' дитини.

Впровадження шклюзивно''' освти е достатньо тривалим, вщповщальним i складним штелектуально-оргаызацшним процесом, який вимагае виважених ршень, наукових poзвiдoк у piзних сферах i дотримання основоположних прав людини.

^м позитивних тенденцш, впровадження шклюзивно''' освти стикаеться з невиpiшенiстю низки проблем державного piвня:

- сформульован в oсвiтнiх стандартах пpедметнi компетенцп мaйбутнiх психoлoгo-педaгoгiчних кaдpiв недостатньо забезпечують тдГрунтя для викладання в умовах шклюзивного освтнього середовища (1ОС);

- вщсутысть oсoбистiснoï вмoтивoвaнoстi педaгoгiв для участ в iнклюзивних процесах;

- недостатшсть теоретично'' й практично'' тдготовки педагопв для pеaлiзaцiï власного потен^алу при poбoтi з дiтьми з особливими освп>лми потребами у закладах з шклюзивною формою навчання;

- неусвщомлеысть значення командно' дiяльнoстi в умовах 1ОС;

- неoбхiднiсть розроблення теоретично' мoделi формування пpoфесiйнoï компетентности випускника закладу вищо' педaгoгiчнoï oœi™, спроможного працювати в умовах 1ОС;

- недостатня увага центральних i мкцевих opгaнiв державно' виконавчо'' влади та оргаыв мiсцевoгo самоврядування до забезпечення прав дп^ей з швалщыстю на якiсну oсвiту;

- вщсутысть едино'' державно' пoлiтики щодо педагопчного, медичного та сoцiaльнoгo супроводу особи з швалщыстю впродовж усього життя, у тому чи^ й щодо впровадження шклюзивного навчання;

- недостатнш piвень надання кopекцiйнo-pеaбiлiтaцiйнoï допомоги дтчм з особливими потребами, якi навчаються в шклюзивних групах (класах) у закладах дошктьно''' та загально'' середньо' oсвiти;

- недостатня кiлькiсть квaлiфiкoвaних педaгoгiчних, медичних та сoцiaльних пращвнимв, спецiaльних педaгoгiв i психoлoгiв для роботи з дгтьми в мовах 1ОС;

- недостатне фiнaнсувaння шклюзивно''' освти: виникае проблема недостатнього мaтеpiaльнo-технiчнoгo, навчально-методичного та кадрового забезпечення зaклaдiв oсвiти;

- вiдсутнiсть вiдпoвiднoгo середовища, адаптованого для навчання цих дп^ей, недотримання саытарних норм експлуатацп архтектурних споруд, де навчаються дiти;

- недостатня готовысть укра'нського суспiльствa до сприйняття дiтей з особливими потребами як повноправних члеыв учнiвськoгo колективу у закладах дошктьно''' та загально' середньо'' oсвiти (Мартинчук, 2018).

Наступною важливою складовою ново' Концепцп спе^ально''' oсвiти е успiшнa сoцiaлiзaцiя дп^ей з особливими потребами.

Сoцiaлiзaцiя визначаеться як процес формування особистост у певних сощальних умовах, а також процес засвоення шдивщом сoцiaльнoгo досвщу, у хoдi якого вiн перетворюе со^альний дoсвiд у влaснi цшносп та opieнтaцiï, вибipкoвo залучае до свое'' системи поведшки тi норми i шаблони, якi пpийнятi у сусптьств (Столяренко, 2001). Процес сoцiaлiзaцiï вiдбувaeться у певних сферах: дiяльнiсть, сaмoсвiдoмiсть, спiлкувaння та пoдiляeться на основы стадп:

- первинну сoцiaлiзaцiю, або стaдiю адаптацп (вiд народження до тдлгткового вiку), продовж яко'' дитина засвоюе сoцiaльний дoсвiд i со^альы норми пoведiнки;

- стад^ iндивiдуалiзацiï (пiдлiтковий bîk), на якiй у дитини з'являеться бажання видiлити себе серед шших, критичне ставлення до суспiльних норм поведшки;

- стадiю iнтеграцiï (тдлп^ковий i юнацький bîk), на якш у дитини з'являеться бажання знайти свое мкце в суспiльствi, тобто вписатися в навколишне середовище;

- трудову стад^ (весь перiод зршост людини, ïi трудово! дiяльностi).

В умовах спе^ального (iнклюзивного) закладу освти дитина проходить вище зазначенi стадп (трудова стадiя визначаеться як ст^я ранньо! трудово! пiдготовки). Практика свщчить, що дiти з особливими потребами часто стикаються з певними серйозними проблемами в процеа соцiального становлення i потребують фахово! допомоги. Саме спещальний заклад освiти, а також заклад з шклюзивною формою навчання, стае основною ланкою цтеспрямовано! соцiалiзацiï учнiв. Педагогiчний колектив мае «запустити» механiзм самоорганiзацiï та саморозвитку дитини з тим, щоб нею був набраний со^альний потенцiал, який i визначить в подальшому масштаби свпу, в якому вона зможе повноцшно iснувати (Татьянчикова, 2017).

Отже, для школи принципово необхiдним стае взаемодiя i спiвпраця педагогiв-професiоналiв, якi розум^ть важливiсть i сутнiсть соцiалiзацiï учыв. Саме тому назрiла гостра необхщысть оволодiння педагогами основами теоретичних i практичних знань щодо забезпечення соцiалiзацiï дiтей з особливими потребами.

В основу оновленого змкту освiти для дтей з особливими потребами та Державного стандарту загально! освiти покладено особистiсно-зорiентований та компетентнiсний пiдходи.

Особистiсно-зорiентований пiдхiд конкретизуе академiчний компонент освти через встановлення вiдповiдностi засвоення дпъми з особливими освiтнiми потребами академiчних знань та формування компетенцiй i компетентностей в умовах корекщйно! спрямованост навчання та виховання. Академiчнi знання, вмшня та навички корелюють зi сформованою у дiтей здатнiстю Ух реалiзацiï у життi для досягнення мети, що й визначае життеву компетенцю тобто у межах можливостей кожно! дитини здiйснюеться пiдготовка до ÏÏ активного життя в ам'! та соцiумi.

Компетентнiсний пiдхiд визначае спрямоваысть навчально-виховного процесу на досягнення результа^в, якими е ключовi, загальнопредметы, предметнi та життевi компетентностi (Набока, Давискиба, 2019) без яких неможлива дiяльнiсть сучасно! людини в штелектуальнш, сусптьно-полтичнш, комунiкацiйнiй, iнформацiйнiй та шших сферах. Компетентысна парадигма нацiлена на посилення практично! орiентацiï освiти, прагне пщготувати людину умiлу та мобтьну, котра володiе не набором факлв, а способами та технологiями !'х отримання. Особливого значення у цьому контекст набувають життевi компетентностi - здатысть дитини iнтегрувати у со^альне середовище, тобто цiлiсно реалiзувати на практик знання, досвiд i цшносп, набутi у процесi корекцiйного навчання та виховання через оновлення змкту освти.

Перехiд до компетентнiсно спрямовано! освти обумовлюе потребу переосмислення фундаментальних концептуальних засад змкту спецiальноï освти. При цьому дуже важливим стае забезпечення якост освiти. Можна визначити основы умови забезпечення цього процесу (Синьов, 2010):

- едысть корекцмного впливу на змкт свiдомостi, дiяльнiснi та особистiснi характеристики iнтелекту дитини;

- едысть забезпечення адаптацй засобiв педагогiчного процесу до особливостей штелектуального розвитку учнiв, спрямованiсть цих засобiв на максимально можливий розвиток здатност засвоювати людську культуру впродовж всього подальшого життя;

- освiтнiй процес мае бути спрямований на формування в учыв вищих психiчних функцш, головнi ознаки яких -усвщомлешсть i довiльнiсть;

- еднiсть у навчальному процеа засвоення знань та !'х застосування;

- формування продуктивного мислення, творчосп, активност у виршены рiзноманiтних пiзнавальних завдань, серед яких центральне мкце посiдають завдання на розкриття причинно-наслiдкових зв'язкiв у освiтнiй iнформацi!, та дiяльностi;

- педагопчна орiентацiя на поступовий розвиток тзнавально! самостiйностi учнiв, перманентного переводу потенцш iз зони найближчого розвитку учня на рiвень його актуального розвитку;

- забезпечення учневi з порушеннями розвитку успiху в навчальнiй дiяльностi, спецiального закрiплення позитивних новоутворень у особистосп;

- перспективне моделювання особистост учня, його пiсляшкiльноï адаптацй', особливостей соцiалiзацiï у рiзних сферах (Синоьв, 2018).

ОБГОВОРЕННЯ

Незважаючи на значн досягнення в галузi спецiальноï свти в сучаснiй Украïнi, залишаються ще не вирiшеними багато проблем, ям е дуже гострими i потребують системного розгляду. Це питання щодо:

- ям освiтнi та корекцшно-реабЫтацмы умови: диференцiйованi чи iнтегрованi, е найбтьш ефективними для соцiалiзацiï оаб з особливими потребами;

- як найкраще об'еднати зусилля представникiв рiзних наук (медицини, психологи, педагогiки, соцюлогп) для надання комплексно-системно! освiтньо-реабiлiтацiйноï допомоги дтчм з особливими потребами та !'х родинам;

- як забезпечити толерантне, гумаыстично-дмове ставлення суспiльства до оаб ще! категорп;

- ям методологiчнi та теоретичнi засади е найбтьш перспективними для розроблення продуктивних технолопй корекцiйного навчання, виховання i розвитку людини з обмеженими можливостями на рiзних втових етапах соцiалiзацiï;

- як подолати екологiчнi труднош^, недосконалiсть юридично-правово! бази щодо визначення гарантш загальнолюдських прав людини з особливими потребами.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Спецiальна вища ocBiTa мае запропонувати фахiвцiв, якi володiють сучасними сощально-реабЫтацшними технологiями з урахуванням основних напрямiв: гуманiстичного, дiяльнiсного, iнновацiйного. Така парадигма змшюе традицiйний пiдхiд до розумшня трiади «дитина - сусптьство - держава». З огляду на це, основна мета навчання дитини з особливими потребами - сприяння покращенню и якостi життя, захист и iнтересiв у рiзних сферах життедiяльностi, створення умов для вирiвнювання i розвитку ii можливостей, що е передумовою незалежного життя.

Отже, щея незалежного життя людини з особливими потребами е ядром сучасно! Концепцп спецiальноí освiти, якою мають керуватися спецiальнi заклади освiти, у тому числ! й заклади вищо! освiти при пiдготовки фахiвцiв для навчання дтей з особливими освiтнiми потребами. Вiдтак, мають суттеве значення наступи слова: «Спе^алкти не повинн приймати розповсюдженi думки некритично. Треба пропонувати новi теорп, заперечувати o^i погляди, збирати новi данi, i це дасть можливiсть удосконалити чи навпъ витiснити зроблене ранше» (американськ автори Е. Зiглер та Р. Ходапп) (Татьянчикова, 457).

Список використаних джерел

1. Глоба О. П. Про на^ональну систему надання корещшно-реаб'шта^йних послуг в Укра\ш. 1нклюзивна осв'та: doceid i перспективи: монографiя / вщп. ред. Г.В. Давиденко. Вшниця: ТОВ «Нтан-ЛТД», 2016. С.

2. Засенко В. В., Колупаева А. А. Дти з особливими потребами: прюритеты напрями державно! полiтики Украши в галузi освти, сощального захисту й охорони здоров'я. Дефектoлoгiя. Особлива дитина: навчання i виховання. 2014. № 3. С. 20-29.

3. Мартинчук О.В. П/'дготовка фах'вц'в 3i спе^ально) освти до профеайноf дiяльнocтi в iнклюзивному осв'тньому cередoвищi: мoнoграфiя. Кж'в: Центр учбово! лтератури, 2018. 430с.

4. Набока О.Г., Давискиба В.О. Проблеми i перспективи застосування компетентысного пщходу у профеайнш освiтi. Гуманiзацiя навчально-виховного процесу. 2019. №5(97). С. 167-170.

5. Синьов В.М. Методолопя та теорiя дослщжень в галузi дефектологп. Збiрник науковихпраць Кам'янець-Подл. нац. унту iм.lвана Ог'енка. Серiя «Сoцiальнo-педагoгiчна». Кам'янець-Подтьський: Аксюма, 2010. Вип^. С. 7-9.

6. Синьов В.М. Нова школа Украши i проблеми забезпечення яккно! осв1ти дiтей з особливостями розвитку. Со^альна i життева практика д/'тей з iнтелектуальними порушеннями в умовах навчальнo-реабiлiтацiйних центрiв: практико зор'!ентований поабник / за ред. 1.Г.£рмакова, К.С.Тороп, К.В.Рейда. Днтро: «Ыноващя», 2018. С.26-32.

7. Столяренко Л.Д. Основы психологии. 3-е изд., перераб. и доп. Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. 704с.

8. Татьянчикова I. В. Сoцiалiзацiя дитини з вадами розвитку: теoрiя, досв'д, технологи: моно^Ф!я. Слов'янськ: Вид-во Б. I. Маторша, 2017. 457с.

9. Ферт О.Г. Педагопчний супровщ дтей ¡з порушеннями псих1чного розвитку в ¡нклюзивному осв1тньому процеа. 1ннова^йна педагог'ка. 2020. № 21. С. 73-77.

References

1. Hloba, O.P. (2016). Pro natsionalnu systemu nadannia korektsiino-reabilitatsiinykh posluh v Ukraini. Inkliuzyvna osvita: dosvid i perspektyvy: monohrafiia [On the national system of correctional and rehabilitation services in Ukraine. Inclusive education: experience and prospects: monograph]. Vinnytsia: TOV «Nilan-LTD [in Ukrainian].

2. Zasenko, V.V., Kolupaieva A. A. (2014). Dity z osoblyvymy potrebamy: priorytetni napriamy derzhavnoi polityky Ukrainy v haluzi osvity, sotsialnoho zakhystu y okhorony zdorovia [Children with special needs: priority directions of the state policy of Ukraine in the field of education, social protection and health care]. Defektolohiia. Osoblyvadytyna:navchanniaivykhovannia - Defectology. Special child: education and upbringing, № 3, 20-29 [in Ukrainian].

3. Martynchuk, O.V. (2018). Pidhotovka fakhivtsiv zi spetsialnoi osvity do profesiinoi diialnosti v inkliuzyvnomu osvitnomu seredovyshchi: monohrafiia [Training of specialists in special education for professional activities in an inclusive educational environment: a monograph]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, 430 [in Ukrainian].

4. Naboka, O.H., Davyskyba, V.O. (2019). Problemy i perspektyvy zastosuvannia kompetentnisnoho pidkhodu u profesiinii osviti [Humanization of the educational process]. Humanizatsiia navchalno-vykhovnoho protsesu - Humanization of the educational process, №5(97), 167-170 [in Ukrainian].

5. Synov, V.M. (2010). Metodolohiia ta teoriia doslidzhen v haluzi defektolohii [Methodology and theory of research in the field of special education]. Zbirnyk naukovykh prats Kamianets-Podil. nats. un-tu im.Ivana Ohiienka. Seriia «Sotsialno-pedahohichna» - Collection of scientific works Kamyanets-Podil. nat. Ivan Ogienko University. Socio-pedagogical series, Vyp.KhV, 7-9 [in Ukrainian].

6. Synov, V.M. (2018). Sotsialna i zhyttieva praktyka ditei z intelektualnymy porushenniamy v umovakh navchalno-reabilitatsiinykh tsentriv: praktyko zoriientovanyi posibnyk [Social and life practice of children with intellectual disabilities in the conditions of educational and rehabilitation centers: practice-oriented manua ]. Dnipro: «Innovatsiia» [in Ukrainian].

7. Stoliarenko, L.D. (2001). Osnovbi psykholohyy. 3-e yzd., pererab. y dop. [Fundamentals of psychology. 3rd ed., Reworked. and ext.]. Rostov-na-Donu: Fenyks [in Ukrainian].

8. Tatianchykova, I. V. (2017). Sotsializatsiia dytyny z vadamy rozvytku: teoriia, dosvid, tekhnolohii: monohrafiia [Socialization of a child with developmental disabilities: theory, experience, technology: a monograph]. Sloviansk: Vyd-vo B.I. Matorina [in Ukrainian].

9. Fert O.H. (2020). Pedahohichnyi suprovid ditei iz porushenniamy psykhichnoho rozvytku v inkliuzyvnomu osvitnomu protsesi [Pedagogical support of children with mental disabilities in an inclusive educational process]. Innovatsiina pedahohika -Innovative pedagogy, № 21, 73-77[in Ukrainian].

SPECIAL EDUCATION: MODERN APPROACHES TO TRAINING SPECIALISTS CHILDREN WITH SPECIAL EDUCATIONAL NEEDS Olha Naboka, Iryna Tatianchikova

State Higher Educational Institution «Donbas State Pedagogical University», Ukraine

Abstract.

Problem formulation. The article reveals modern approaches to professional training for the education of children with special educational needs.

It is noted that in the context of socio-economic changes in society, new views on the quality of education in general, there is a need to reform and modernize the basic provisions of special education, which requires its compliance with European and new state standards in Ukraine.

Materials and methods. To determine modern approaches to the training of specialists for the education of children with special educational needs in the study were the use of theoretical methods: analysis, generalization, interpretation of modern scientific and educational literature.

Results. The results substantiate the need for systematic, gradual and consistent special pedagogical work aimed at developing social activity, educating the viability of the individual through the formation of vital competencies, which will ensure the full existence of a child with special educational needs in society. The main components of the new Concept of special education are identified: inclusive form of education of children with special needs, ensuring their socialization, personality-oriented and competence-based approaches. The focus is on a number of issues that are still unresolved and hamper the training of children with special educational needs, including in an inclusive education institution.

Conclusions. The results of the theoretical study proved the need for training for the rehabilitation of children in a broad sense. The idea of independent living, which is the core of the modern Concept of special education, is highlighted. It is emphasized that specialists of special educational institutions should play an important role in managing the process of social development of their pupils and achieving a general level of social persuasion. The need to introduce innovative approaches to the training of specialists for the education of children with special needs is noted.

Key words: special education, children with special educational needs, New philosophy of education, new Concept of special pedagogy, inclusive education, socialization, personality-oriented approach.

This work is licensed under Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.